5 лютого ·

Юлія Володимирівна Тимошенко (нар. 27 листопада 1960, Дніпропетровськ) — український політик, 10-й та 13-й Прем'єр-міністр України (2005, 2007–2010); Віце-прем'єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу (1999–2001); одна з лідерів «Помаранчевої революції» 2004; лідер партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“» та блоку Юлії Тимошенко. Перша жінка -- Прем'єр-міністр в історії незалежної України. Кандидат економічних наук. За версією журналу «Форбс» була визнана третьою за впливовістю жінкою світу у 2005 році. З 5 серпня 2011 до 22 лютого 2014 була політв'язнем режиму Віктора Януковича. Реабілітована Верховним Судом України і Європейським судом з прав людини за відсутністю події злочину.
Факти приведені нижче взяті з відкритих джерел, а саме з української вікіпедії.
Перше прем'єрство Юлії Володимирівни почалося 4 лютого 2005 р. Верховна Рада призначила Ю.Тимошенко на пост прем'єр-міністра України (за -- 373, проти -- 0), а закінчилося 8 вересня того ж 2005 р. -- тобто на посаді була всього 7 місяців.
В Кабміні Тимошенко не було жодного міністра від БЮТ, крім самої Тимошенко; також Ющенко не призначив жодного голову обласної державної адміністрації від БЮТ.
Головне, що зроблено за цей короткий термін:
1. Збільшення доходів бюджету майже на 70% (за підсумками 2005 загальна сума доходів Державного бюджету зросла на 49,6%, а доходи загального фонду Держбюджету — на 62,4%).
2. Підвищення зарплат, пенсій (більш ніж на 73%), стипендій (понад 36%). Збільшення грошового забезпечення низці категорій військовослужбовців на 200%.
3. В 2005 р. уряд в 12 разів підвищив розмір „одноразової допомоги при народженні дитини“: до 1.1.2004 – 320 грн; Після 1.1.2004 -- 684 грн; 1.4.2005 -- 8497, 6 грн ($1635); 1.1.2008 -- 12240 грн ($2424 на першу дитину), 25000 грн ($4950 на другу), 50000 грн ($9900 на третю).
4. Кампанія „Контрабанда -- стоп“, та виведення з тіні „олігархічного бізнесу“. У цей час Громадська рада при Державній митній службi України (згодом переформатована у Громадську колегію) була сформована здебільшого з представників малого та середнього бізнесу. Прибутки митниці збільшилися на 73%,надходження податку на додану вартість зросли удвічі.
5. Заяви про необхідність масової реприватизації підприємств. У результаті вдалося повернути державі контроль лише над найбільшим металургійнім комбінатом „Криворіжсталь“ (який перепродали в жовтні 2005 в шість разів дорожче, тобто дорожче на 4 млрд доларів; а за увесь період приватизації 1991–2004 надходження від приватизації в Україні“ склали 8.5 млрд доларів.
Підсумовуючи результати роботи всього за 7 місяців: Новоспечені матері з військовослужбовцями у захваті, надходження в бюджет колосальні. Боротьба по поверненню і реприватизації держпідприємств, котрі були викуплені за копійки, налякала олігархат, які «ополчилися» на Юлію Тимошенко.
Журнал Forbs називає Тимошенко "третьою за впливовістю жінкою світу", а „Економічний форум у Криниці Гурській“ видає нагороду «Людина року Центрально-Східної Європи».

Другий термін з 18 грудня 2007 р. по 11 березня 2010 року (тобто неповні 3 роки): Друге прем'єрство Юлії Тимошенко припало на період світової фінансово-економічної кризи 2008–2009, що ставило перед урядом численні нестандартні виклики. З іншого боку, ситуацію ускладнювала конфронтація з Президентом Ющенком, який заважав працювати і втручався в роботу Кабміну. Юлія Володимирівна прямо і відкрито звинувачувала Нацбанк у свідомій маніпуляції гривнею, а Президента Ющенка -– у змові з керівництвом НБУ (головою Наглядової ради був Порошенко, кум Ющенка).
За період роботи Юлії Тимошенко головою уряду, Ющенко заблокував три сотні розпоряджень Кабміну.
І все-таки, незважаючи на перешкоди, ця тендітна, але вольова жіночка, витягла Україну із злиднів.
Отож, продовження позитивних змін заради підвищення рівня життя українців:
1. У розпал світової економічної кризи вдалося не допустити дефолту країни, хоча Ющенко з Порошенком та двічі «не судимий» Янукович, старалися заважати змінам та блокували урядові ініціативи.
2. Антикризова підтримка гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівництва, що дало можливість вижити і не впасти.
3. Перехід на прямі торговельні відносини з РФ у газовій сфері. Прибрав з газового ринку посередника РосУкрЕнерго Фірташа, Юлія відірвала великий шматок прибутку у Фірташа і його спільника Ющенка, з грабунку України, за що її не вибачили -- посадили у в'язницю при правлінні донецького клану. До речі, ціна на газ за контрактом Тимошенко, складала би зараз десь 140 доларів, що значно дешевше, ніж зараз купують.
4. Рекордний урожай зернових (53,3 млн тонн у 2008 і 46 млн тонн у 2009) та недопущення спаду виробництва в АПК.
5. Відродження (була загроза банкроцтва) космічного та авіабудування, поновлення серійного виробництва вітчизняних літаків марки АН.
6. Стабільні, дешеві тарифи на природний газ (свого видобутку) та електроенергію для населення.
7. Заснування інституту Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та ухвалення пакету антикорупційних законів і нормативних актів уряду.
8. Погашення боргів та своєчасна виплата зарплат бюджетникам, пенсій та стипендій.
9. Повернення коштів вкладникам проблемних банків.
10. Додаткові доплати вчителям, медикам бібліотекарям. Проводиться політика стимулювання відродження Україні, її розумового потенціалу.
11. Безкоштовне виділення близько 6 тис. квартир черговикам.
12. Виплата часткових компенсацій вкладів у колишньому Ощадбанку СРСР понад 6 млн громадян.
13. Закриття грального бізнесу.

Підсумовуючи все вищесказане, бачимо політику розвитку виробництва, соціальної сфери, протистояння монополіям та блискуча дія у кризових ситуаціях!
Навіть попри те, що Юлії протистояла ціла корумпована машина, побудована Кучмою і підтримана продажним Ющенком, Юлія Тимошенко змогла значно підняти рівень життя простих українців, приблизно у три рази. Мінімальні зарплати і пенсії виросли десь у чотири рази. Перша жінка три роки прем’єр-міністр – і найвищий рівень життя за 25 років незалежності.
Порошенко теж три роки на вищій посаді, але рівень життя впав у ті ж три рази.
Висновок зовсім простий – Юлія Тимошенко патріот України, яка працює на державу і добробут українців.

Я не можу зрозуміти, що вони того Гросмейстера вмовляють? Немає достойніших?

Важкі часи настали для простого люду українського! Як прожити на ті копійки, які платять нам наші працедавці? Як нагодувати родину, якщо доводиться обирати між здоровою, корисною їжею та тим,що доступно за сімейним бюджетом? Як зібрати дітей до школи, вже не кажучи про Вищі!? Кінець-кінцем, звідки взяти кошти на святкування Нового року? Адже це як мінімум дванадцять страв на святковому столі та подарунки, хоча б символічні,усім близьким! Крім того для багатьох з нас більш нагальними проблемами є наближення «Кінця світу», у зв’язку з чим люди закупають сірники, свічки,батарейки для ліхтарів та консервовані продукти. Найбільш швидкі підприємці вже навіть встигли збільшити ціни на означені вище товари, та людей це не лякає.Вони вже звикли готуватись до найгіршого…

Такі приблизно проблеми хвилюють наданий момент чи не кожного пересічного громадянина нашої багатостраждальної країни… Майже кожного та не всіх…

Певну кількість суспільства наразі бентежать зовсім інші проблеми! Досить заможну, мабуть слід додати, кількість суспільства, оскільки питання фінансового плану їх бентежать не так, як нас з вами… Зовсім не так…

Вибори пройшли, їх результати відомі, та перед владними структурами постає питання, що робити далі… Необхідно формувати Уряд, комітети Верховної Ради, керуючого Радою, а все це, посади та портфелі,які дадуть їх власникам певні повноваження, вплив чи просто можливість показати Себе в світі президентської кампанії, яка виявляється вже не за горами. Принаймні деякі, певною мірою, опозиційні сили вже навіть визначились з кандидатурою свого офіційного представника на можливість зайняти президентські апартаменти.Дивні Вони люди…

Тим часом повернемось до наших… - ні не баранів, а владних кіл з їх високими проблемами та спробуємо хоча б спрогнозувати хто з наших чи не дуже наших, проте все ж таки українських можновладців має найбільші шанси зайняти найвищу посаду в новому Уряді…

Перший і мабуть самий вигідний для діючого президента кандидат на цю посаду, це звичайно діючий ВО Прем’єр-міністра. Шановний Микола Янович на протязі багатьох років вірою і правдою доводив свою відданість гаранту Конституції і тому має найкращі шанси продовжити трудову діяльність знову в якості діючого голови Уряду. Звісно, що пройшовши до парламенту першим номером виборчого списку Партії Регіонів, він можливо має бажання взяти на себе керівництво парламентською фракцією, взявши кермо з рук головного диригента партії пана Чечетова. Та чи схоче Президент змінювати на стільки відданих йому людей, тим більше за два роки до власних виборів.

Наступним досить серйозним кандидатом на посаду другої в країні людини можна вважати людину, яку можна назвати представником інтелігенції від діючої влади. Валерій Хорошковських довів свою спроможність керувати державними інституціями в декількох силових та біля силових структурах, своїх амбіцій в Кабінеті Міністрів він не виказував,займаючись лише своїми профільними обов’язками, а народу він запам’ятався, як харизматичний лідер «Озимого покоління» на виборах до Верховної Ради зразка 2002 року...

Прем’єрськими амбіціями може тішити себе«Шоколадний король» країни та за сумісництвом міністр економічного розвитку таторгівлі України пан Петро Порошенко. Займаючи посади в урядах декількох цілком протилежних за своїм спрямуванням політичних сил, цей посадовець може стати темною конячкою на майбутній президентській кампанії, тож малоймовірно, щоб перша особа дозволила зрости у себе під боком такому сильному, зрілому конкуренту.

Серед інших кандидатів мабуть слід виділити очільника РНБО, одного з найближчих до президента людей та керівника передвиборчого штабу Партії Регіонів на цих виборах. Не зважаючи на досить великі перспективи для пана Клюєва, у разі, якщо гарант все ж зробить ставку на нього, сам він здається радше змінить свою теперішню посаду на крісло парламентаря, ніж очолить уряд в такі, прямо скажімо, не найкращі часи.

Іще одним з здобувачів права зайняти крісло головного урядовця може виступити діючий голова Національного Банка України Сергій Арбузов, та навряд чи його кандидатуру пропустить парламент.Його гонитва за зеленими бомажками в Україні мабуть ні для кого не залишилась непоміченою.

Кандидатів виявляється не так і багато,та враховуючи складність майбутніх років так само, як і відповідальність, які постають перед майбутнім урядом їх багато і не може бути. Занадто велика ймовірність втратити політичні бали у будь кого хто схоче взяти на себе таку ношу. Навіть опозиція, розуміючи, що у будь якому разі , новому уряду доведеться йти на непопулярні кроки, адже країні треба віддавати зовнішні борги, витягувати економіку з кризи, відмовилась від будь яких перемовин по формуванню майбутнього Уряду завчасно прицілившись на вибори Президента.

Та для нас простих смертних все це не так важливо на даний момент. Тому шановні політики Ви там собі вирішуйте свої проблеми, та прохання не завищуйте аж занадто високо ціни на пораховані вище товари, адже до 21 грудня залишилось зовсім вже не багато, а у разі відміни«Кінця світу», святкування Нового Року та Різдва маємо надію не відмінить ніхто…

Тож крокуємо Шановні співвітчизники до«Кінця…» - тобто до Нового Року з широко розправленими плечима, а що і скільки буде на нашому святковому столі нам скаже вже новий голова Уряду…

З початку свого прем'єрства Микола Азаров регулярно піднімає тему відчуження земельних ділянок під будівництво так званого доступного житла.  "Я дав доручення мерам міст надавати майданчики під будівництво безкоштовно, причому, це мають бути не пустирі. Це мають бути підготовлені майданчики. Так, ми зараз підемо на втрати, тому що підготовка майданчика - це комунікації, це мережі, але ми зараз повинні на це піти...", - якось, наприклад, заявив Микола Янович.  Разом з тим немає жодної гарантії, що реформи Азарова не призведуть до того, що під роздачу під будівництво елітних будинків "своїм" людям підуть в першу чергу дорогі землі в центрах міст та на курортах.  При чому за "своїми" далеко ходити не треба. Будівельний бізнес не чужий родині прем'єр-міністра. Його син є членом елітного клубу найкрутіших будівельників, що знаходиться у Москві. До того ж цей бізнес не тільки сина. Опоненти Азарова з парламентської трибуни вже не раз казали про те, що сам Микола Янович створив його з нуля зусиллями загонів податкової поліції, прозваної народом "маскі-шоу". Історія становлення бізнесу Азарова - яскравий приклад того, як українські політики стають мільйонерами, використовуючи державні посади. І хоча факти грубого зловживання Миколою Азаровим адмінресурсом, про які буде йти мова, трапилися досить давно, однак саме завдяки цій давності схема збагачення нинішнього прем'єр-міністра стала очевидною.  Ще п'ять років тому Азаров міг сказати: "Я не маю до цієї теми жодного відношення", і журналістам бракувало б фактів довести протилежне. Але за роки, що минули, багато таємного стало явним. І нині є докази того, що частина коштів, які вичавлювали податківці під керівництвом Миколи Азарова з українських підприємців, пішла на закупівлю активів, якими нині управляє син прем'єра. А тепер про все по-порядку.

В кінці 90-тих, скоро після того, як Микола Азаров очолив Державну податкову адміністрацію України, при ДПА виник Всеукраїнський благодійний фонд "Професіонал" з цілою купою дочірніх підприємств. Благою метою діяльності цього фонду було здійснення благодійної діяльності в інтересах працівників та пенсіонерів податкової. Це була офіційна, але не основна його спеціалізація. 

Нажаль нині в інтернет-просторі майже не лишилося документів, які стосувалися комерційної діяльності цього фонду, однак автору вдалося знайти наказ голови ДПА Миколи Азарова № 570 від 15 жовтня 1999 року "Про стан роботи по надходженню коштів від реалізації конфіскованого майна". В цьому документі Азаров наказує, що право на реалізацію конфіскованого податківцями майна повинно позачергово надаватися ВБФ "Професіонал". Кілька наступних років, як свідчать новини, улюбленець Азарова БФ "Професіонал" реалізовував і спирт, і овочі, і авіаційні двигуни, та багато чого іншого. Крім того, згідно з іншими документальними свідченнями, податківці збирали з бізнесменів безповоротну фінансову допомогу на рахунки фонду, а також "Професіонал" не гребував гуманітарною допомогою.  Існує інформація, що в свій час фонд поповнювався відсотком від кожного штрафу, накладеного податківцями на підприємців, однак автор не знайшов документів, які це підтверджують. Але навіть без цього джерела доходів фонд і так смоктав кошти з податкової, як чимала насосна станція. Що ж стосується витрат на благодійництво, то про знайшлося це ще менше свідчень, ніж про його комерційну діяльність. Хорошими справами не хваляться? А може не було чим особливо хвалитися?  Бо ті приклади благодійності "Професіоналу", які знайшов автор, лише обурюють.  Наприклад, у 2000-му році Азаров підписав наказ про встановлення стипендій ДПА студентам вищих навчальних закладів за рахунок коштів ВБФ "Професіонал". На благу мету було виділено аж 6 тисяч гривень. І це в той час, коли обласканий увагою Азарова "Професіонал" мав на рахунках мільйони. Доказ тому, що у "Професіонала" були великі кошти - масове скуповування цим фондом санаторіїв податкової та іншої нерухомості. Автор має документи, які підтверджують, що в 2000-2004 роках "Професіонал" купив корпус №1 Навчально-курсового комбінату ДПА в елітному селищі Козин по сусідству з нинішнім маєтком братів Клюєвих, санаторні комплекси в Криму - "Пушкіно" та ММЦ "Гурзуф", отримав в якості добровільного пожертвування частину санаторію "Сонячне Закарпаття" в Західній Україні, отримав в подарунок два будинки в центрі Києва на Басейній 7-Б та на Великій Житомирській 19-Б, все це загальною вартістю 91, 5 мільйонів гривень. Також треба зауважити, що ті об'єкти "Професіоналу", які не були йому даровані, фонд придбав на сумнівних конкурсах приватизації за ціною, заниженою в кільканадцять разів.  "Професіоналу" вдалося провернути такі вигідні купівлі завдяки особливій ласці з боку керівництва ДПА., адже більшість приватизованих об'єктів значилися саме на балансі податкової.  Наприклад, у випадку з приватизацією ММЦ "Гурзуфський" у 2004 році близький до Азарова заступник керівника ДПА Вадим Копилов підписав лист-відмову від бази відпочинку, мовляв податкова не має коштів утримувати здравниці на узбережжі Чорного моря. Там, де об'єкти нерухомості потрапляли до "Професіоналу", місцеві жителі підозріло часто бачили представників родини Азарових, і за ними закріплялася слава власності Азарова. Однак сам Микола Янович завжди заперечував свою причетність до "Професіоналу". Проте вже на кінець 2004 року були докази того, що Азаров таки не чужий до "Професіоналу", його коштів і нерухомості. Перший доказ: Азаров, перебуваючи на керівних посадах спочатку керівника податкової потім першого віце-прем'єр-міністра та міністра фінансів, сприяв діяльності та збагаченню БФ "Професіонал". Другий: в будинку на Житомирській 19-Б, який "Професіоналу" подарували, коли Азаров очолював податкову, в 2001-2002 році знаходився центральний штаб "Партії Регіонів" і приймальня її голови... Миколи Азарова. З наступними роками доказів стає більше. Після помаранчевої революції власники ВБФ "Професіонал" гарячково ліквідували фірму, а все майно благодійного фонду за договорами благодійного пожертвування подарували благодійній організації ВБФ "Гарант".  Це була бутафорна передача: БФ "Гарант" мав тих самих засновників і директорів, що і БФ "Професіонал". Помінявся лише офіс: "Гарант" розмістився в будівлі на Басейній 7-Б, яка також була йому подарована "Професіоналом". В тому самому офісі в наступні роки розташувалася туристична фірма "Благовіст-тур-Україна", яку заснувала Азарова Людмила Миколаївна - дружина Миколи Яновича. Ця фірма презентувала себе генеральним розпорядником номерів в санаторіях, відчужених "Професіоналом", які перераховані в договорі благодійного пожертвування.  Те, що спадкоємець БФ "Професіонал" БФ "Гарант" не чужий родині Азарових, підтверджує і той факт, що нинішній міністр фінансів Федір Ярошенко(сусід Азарова в колишньому будинку відпочинку Кабінету міністрів в Конча-заспі) у 2008 році був керівником групи радників цього фонду.  А тепер про сучасний стан страв Найцікавіша інформація виплила, коли автор дослідив, що відбувається з колишніми об'єктами податкової, а потім БФ "Професіонал", а потім БФ "Гарант" нині. Як виявилося, на території колишнього санаторного комплексу "Пушкіно" та ММЦ "Гурзуфський" будується сучасний супер-готель "Пушкін-плаза". Нині вже виритий котлован та зводиться фундамент. Управляє цим проектом ВАТ "Група розвиток". На вулиці Ленінградській в Гурзуфі, де раніше знаходився величезний басейн санаторного комплексу "Пушкіно", приватизованого "Професіоналом", заплановано будівництво "SPA & Wellness Центр". Управляє проектом теж ВАТ "Група розвиток".  Офіс ВАТ "Група Розвиток" має в тому самому офісному центрі на Басейній 7-Б, що був подарований "Професіоналу". А телефон у неї спільний з телефоном туристичної фірми, яку заснувала дружина Азарова. Але найцікавішу для нашого журналістського розслідування інформацію автор знайшов на російському сайті елітного клубу девелоперів "Білдінг". Члени цього клубу - найжирніші забудовники Російської Федерації, і серед них фігурує один українець - "голова ради директорів "Групи "Розвиток" - Олексій Азаров". Саме так звати сина Миколи Яновича.  На сайті розміщені кілька фото Азарова-молодшого у всій своїй красі. В цих фото автор упізнав чорноволосого чоловіка, якого бачив біля офісного центру на Басейній 7-Б, коли оглядав будівлю. Син Азарова, тоді у супроводі численної охорони, вийшов з дверей цього офісного центру і сів в шикарний чорний мерс з крутим номерним знаком з чотирма сімками.  Цікаво, що коли автор спробував дізнатися, на кого зареєстрований автомобіль, то з'ясував, що такий номер не існує. Отже син Азарова їздить на автомобілі-невидимці. Йому не випишеш штраф, не притягнеш до відповідальності, якщо, не дай Бог, трапиться дорожньо-транспортна пригода з серйозними наслідками.  Авто це зовсім новеньке. Адже поки воно чекало сина Азарова на ганочку перед будинком БФ "Гаранту", водій захоплено демонстрував цяцю кільком співробітницям з офісу. Дівчата охали та ахали... Тепер підведемо підсумки. Ті кошти, які "податковий рекетир" - БФ "Професіонал" зібрав у свій час з платників податків, нині стали активами у бізнесі Азарова-молодшого. Однак це зовсім не значить, що це бізнес тільки сина прем'єра.  В першу чергу це бізнес Азарова-батька, адже саме він, використовуючи посаду керівника ДПА, створив справу, яку тепер розвиває його син. І, здається, зайве уточнювати, що від такої організації бізнесу пахне корупцією. Треба також зауважити, що перераховані вище об'єкти будівництва - це далеко не повний сучасний бізнес родини Азарова.  На сайті ВАТ "Група Розвиток" представлена купа інших проектів будівництва в елітних місцях Києва. А в офісі "Гаранту" на Басейній 7-Б зареєстровані десятки споріднених фірм, які займаються будівництвом нерухомості в Криму, в Києві та під Києвом.  Крім того автор натикнувся в інтернеті на інформацію про продаж в 2007 році 8 га землі в селі Зазим'я під Києвом фірмою, яку заснувала дружина Азарова. Отже родина Азарових має чималий бізнес, який жодним чином не був відображений в декларації про доходи Миколи Азарова, яку він подавав, влаштовуючись на роботу прем'єром.  Але не це обурює. Найгірше, що Азаров і нині на посаді прем'єр продовжує сприяти розвитку бізнесу своєї родини.  Адже зовсім недавно за ініціативою Миколи Азарова заступнику міністра молоді і спорту Вадиму Сисюку було доручено розпорядитися 150 мільйонами бюджетних коштів. Ці гроші були виділені для будівництва хокейних арен. І не може бути випадковим збігом обставин, що цей самий Сисюк є засновником азаровської ВАТ "Група Розвиток", яке займається реконструкцією льодового стадіону "Авангард". Автор дозволить собі ще один невеличкий приклад в підтвердження головної тези. В Криму є санаторій Державної податкової служби "Дніпро" поблизу Ластів'ячого гнізда. Після того, як автор зайнялася темою відчуження майна ДПА, то припустила, що "Дніпро" також міг частково потрапити в руки родини Азарова.  Автор подзвонила в адміністрацію санаторію і запитала, чи немає приватизованих об'єктів на території. І там розповіли, що напередодні помаранчевої революції була відчужена третина земель, в тому числі і відомий Палац "Харакс", який ще називався "Романівський корпус".  В "Дніпрі" розповіли, що цей Палац був побудований двоюрідним дядьком останнього російського царя. Під час революційних подій 1917 року у ньому перебували під домашнім арештом кілька князів Романових з родинами. Нині в ньому номера для відпочиваючих, та ресторан "Романівська кухня", навколо - парк, який вважається одним з найкращих на узбережжі.  Відчужували цю маєтність кілька фірм: ТОВ "Зорич", компанія "Антарекс", ТОВ "Харекс-Інвест". Працівники санаторію стверджують, що палац дістався останній фірмі.  Автор з'ясувала дані цієї фірми. І де думаєте, ця фірма зареєстрована?! У тому самому будинку "Професіонала-Гаранта" на Басейній 7-Б! Засновник її Вадим Сисюк! Той самий заступник міністра, що будує хокейні арени, та "Пушкін-плази", підлеглий Олексія Азарова у ВАТ "Група Розвиток". Хіба це все не вражає? Хіба не приголомшує те нахабство, з яким ДПА залишили без численних рекреаційних об'єктів маленька група осіб? Інші фірми, які приватизували частину території "Дніпра" також досить цікаві. За ними стоїть відомий депутат Партії Регіонів Григорій Смітюх. Його родина так би мовити партнери з родиною Азарових в бізнесі та побуті. Наприклад, в статті "Межигір'я Азарова" автор описував, як ці дві родини разом приватизували колишню Базу відпочинку Кабміну в Конча-Заспі. Отже, загальний висновок нашої історії невтішний - в тих державних установах, де Азаров займався реформами, державне прилипало до фірм, які не чужі його родині. А що відбувається нині, коли цей держслужбовець очолює уряд? Поки що це риторичне питання. Нажаль хитрі схеми перетікання державного у приватні руки можна повністю розгледіти лише, як мине кілька років. Тоді українці можуть раптом з'ясувати, що вся країна покрилася будинками одного маркіза Карабаса. P.S. З початку вересня львівським підприємцям з офіційного телефону-факсу місцевого Держказначейства почали надходити "листи щастя" від Благодійного Фонду "Гарант" з проханням зробити благодійні пожертвування для допомоги "малозабезпеченим верствам населення". Листи надходять підприємствам, які виконують державні замовлення, наприклад, ремонтують школи. Підприємці скаржаться, що, відмовившись пожертвувати, вони мають проблеми з перерахуванням коштів з Держказначейства.

Що це? БФ "Гарант" збирає кошти з народу для зведення шикарного готелю "Пушкін-Плаза" на березі Чорного моря? Чи терміново потрібні інвестиції для інших будівельних фантазій сина Миколи Азарова?

Тетяна Чорновіл, УП _ Середа, 08 вересня 2010