Задуми кремблядей проти України

В Atlantic Council назвали 5 сценаріїв, як Кремль може втрутитися в українські вибори
11747 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 19 червня 2018, 21:55

В аналітичному центрі Atlantic Council розповіли про 5 сценаріїв, за якими Кремль може вплинути на українські вибори.

Про йдеться у матеріалі наукового співробітника Центру з питань трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса у США Миколи Воробйова, передає "Голос Америки".

Перший спосіб – підтримати проросійських кандидатів.

Згідно з опитуваннями, проросійські кандидати до сих пір мають високі рейтинги.

"Серед них - Юрій Бойко, колишній віце-прем'єр-міністр і народний депутат з підтримкою у 9,7%, та Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" з 9,5%. Обидва провели понад двадцять років у політиці, і їхні позиції свідчать про рішучу підтримку з боку Кремля", - цитує Воробйова "Голос Америки".

Якщо б Бойко та Рабинович змогли б домовитись про єдиного кандидата на президентських виборах 2019 року, це була б сильна кандидатура.

"Це потенційне злиття вже викликало тривожні паралелі з виборами 2010 року, коли проросійський кандидат Віктор Янукович повернувся до влади шість років після продемократичної Помаранчевої революції і повернув Україну до авторитаризму. Кремль, безсумнівно, буде наполягати на тому ж сценарії в 2019 році, підтримуючи одного з цих кандидатів напливом великої суми грошей", - вважає Воробйов.

Другий спосіб – впливати через впливову мережу організаторів, журналістів та інших експертів, які працюють на інтереси Росії в Україні.

"Кремль використовуватиме свої платформи для підтримки проросійського кандидата та дискредитації - його або її - опонентів. Таке повідомлення буде поширюватися через різноманітні інформаційні платформи та лояльними промовцями, у тому числі на Заході", - зазначає науковий співробітник.

Третій сценарій - через збільшення військової напруженості на Донбасі, терористичні атаки та інші дії, які мають на меті поширити паніку, страх та недовіру до українського уряду і до правоохоронців, зокрема.

"Як результат, багато виборців можуть втратити віру у виборчий процес і вирішити просто не голосувати", - зазначає Воробйов.

Четвертий сценарій – завдяки масштабним кібератакам, спрямованим проти  українських державних установ, банківської системи, Міністерства оборони, Ради національної безпеки та оборони та інших організацій.

Також завдяки зламам персональної електронної пошти.

"Виборча система та технології країни вразливі до вторгнення сторонніх осіб, і Кремль знає це. Ймовірно, ці слабкі місця будуть використовуватися для зламу електронної пошти та виявлення персональних даних ключових кандидатів у президенти, особливо тих, хто серйозно загрожує Кремлю", - йдеться у матеріалі.

П’ятий сценарій - організація військового перевороту в Києві, який приведе до влади крайні та інші націоналістичні організації, зокрема членів добровільних батальйонів з військовим досвідом на Донбасі.

"Якби до влади в Києві прийшла справжня "українська хунта", як були відображені результати Революції Гідності у російсько-державних засобах масової інформації, Кремль може використати це як привід для "миротворчої операції", спрямованої на захист російськомовного населення від "київської хунти", - припускає Воробйов.

Третій Майдан, позначений насильством, був би найбільш сприятливим для подальшого вторгнення російської армії в Україну, демонструючи міжнародній спільноті, що тільки Кремль може навести порядок в цій "невдалій державі", одночасно тримаючи Україну в сфері впливу Кремля.

Україна перемагає!

Український школяр став переможцем Олімпіади геніїв у США17 Червня 2018, 00:50
Український школяр став переможцем Олімпіади геніїв у США

Український школяр отримав у США золоту медаль та спеціальний приз

Одинадцятикласник Сокирницької школи, Хустського району Валентин Фречка, завоював золоту медаль Genius Olimpiad 2018 (Олімпіада геніїв), яка проходила в Сполучених Штатах Америки на базі університету State University of New York at Oswego.

Цього року олімпіада проходила в 5 дисциплінах, в тому числі з робототехніки. Відправитися на неї міг кожен охочий за відповідним критеріям з будь-якої точки світу. Щорічно ця олімпіада збирає винахідників з різних країн і претендує на статус одного з головних конкурсів винахідників у світі.

За підсумками конкурсу закарпатський школяр, який вже встиг стати зіркою-генієм в Україні, отримав одразу 2 нагороди – золоту медаль в дисципліна “Наука”, а також окрему спеціальну нагороду олімпіади, яка передбачає додаткові призи, в тому числі і стипендію на навчання в університеті США.

Крім Фречки золоті медалі отримали ще троє українців – Катерина Малкіна в дисципліні “Наука”, а також Степан Нетудихатко і Микита Фурман в дисципліні “Короткометражка”.

Нагадаємо, одинадцатикласснице зі Львова перемогла на чемпіонаті Європи-2018.

У македонському місті Скоп’є пройшов Чемпіонат Європи зі спортивної боротьби серед кадетів до 17 років.
У ваговій категорії до 65 кг чемпіонкою Європи стала українка – львів’янка, учениця 11 класу Львівського училища фізичної культури Оксана Чудик.

У фіналі Оксана здобула блискавичну перемогу над спортсменкою з Угорщини Ноемі Сабодаш. Українка перемогла суперницю з вражаючим рахунком – 10: 0.

Крім золотої медалі чемпіонка отримала путівку на III літні юнацькі Олімпійські ігри, які відбудуться в жовтні 2018 року в аргентинському Буенос-Айресі.

Українки поповнили золотий запас країни, відібравши золото і срібло у інших.

У Лос-Анджелесі (США) пройшов восьмий етап Світової серії з синхронного плавання. Збірну України на змаганнях представляли плавчині з Харкова. До складу збірної України увійшли Єлизавета Яхно, Анастасія Савчук, Владислава і Марина Алексєєва, Валерія Апрелева, Олександра Кашуба, Яна Нарежному, Катерина Резник, Марта Федина, Аліна Шинкаренко, Олександра Коваленко та Вероніка Гришко.
Як повідомили в Харківській ОДА, українські спортсменки виступили тріумфально, завоювавши шість золотих і дві срібні медалі.


Одеса протестує, а Львів ігнорує

Криваві м’ячі: українці протестують через ЧС у РФ
16.06.2018
Криваві м'ячі полетіли на подвір'я генконсульства в Одесі. Фото: УНІАН

У Києві та Одесі активісти прийшли до російських дипломатичних представництв, щоб висловити протест через проведення Чемпіонату світу з футболу в країні-агресорі та підтримати засуджених у Росії українців.

Так, у Одесі генеральне консульство Російської Федерації закидали “кривавими” м’ячами, пише УНІАН.

Активісти принесли плакати червоного кольору із написами “Росія 2018” і різними зображеннями на футбольну тематику. Серед них, наприклад, ворота з воротарем, який ловить футбольний м’яч із запалом бойової гранати.

Учасники акції хотіли привернути увагу до того, що Росія продовжує тримати в заручниках українських політв’язнів, тому проводити у цій державі Чемпіонат світу з футболу не можна.

Потім активісти вилили на п’ять футбольних м’ячів червону рідину та вдарили по м’ячах, закинувши їх на територію генконсульства.


Мітинг на підтримку політв’язнів відбувся і у Києві. Так, біля посольства РФ в Україні зібралися близько сотні активістів, пише Укрінформ.

Вони принесли з собою великі плакати з картами Росії та Криму. Також активісти тримали фотографії Олега Сенцова, Романа Сущенка, Євгена Панова, Олександра Кольченка, Миколи Карпюка та інших бранців Кремля.
Активісти також розгорнули “криваві” плакати українського художника Андрія Єрмоленка про ЧС-2018 в Росії. Це зробили для того, щоб привернути увагу до того, що Чемпіонат світу відбувається в країні, яка веде війну з Україною.
Після цього учасники акції наклеїли фото політв’язнів на воротах і паркані навколо посольства. Мітинг відбувався мирно. Із приміщення посольства ніхто не виходив.

Огляд ЗМІ за 12 червня 2018

Огляд ЗМІ за 12 червня 2018

ВИСНОВКИ

Лідер КНДР Кім Чен Ин зобов’язується до “повної денуклеаризації Корейського півострова” у спільному документі, підписаному з президентом СЩА Дональдом Трампом. “Президент Трамп зобов’язався забезпечити гарантії безпеки КНДР, а голова Кім Чен Ин підтвердив свою тверду і непохитну прихильність до повної денуклеаризації Корейського півострова”, – йдеться у документі. Президент Петро Порошенко сподівається, що Дональд Трамп та Кім Чен Ин врахували досвід України щодо відмови від статусу ядерної держави. “Сподіваюсь, що безпекові гарантії з боку США у зв’язку з денуклеаризацією півострова врахують недоліки Будапештського меморандуму щодо безпекових гарантій Україні”, – заявив Порошенко.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що під час зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” сторони обговорили можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі та вперше торкнулися питання звільнення українських політв’язнів, які незаконно утримуються в РФ. Він підкреслив, що зустріч можна охарактеризувати як “реальну дискусію”. Павло Клімкін також наголошує, що миротворчі сили ООН мають отримати реальний мандат щодо роззброєння незаконних збройних формувань та пошуку прихованої важкої зброї на території окупованого Донбасу. Водночас Клімкін заявив, що в питанні введення миротворців на Донбас позиції глав МЗС “знаходяться в різних всесвітах”. “Ми по-різному розуміємо наші домовленості, ми абсолютно по-різному розуміємо, якою має бути місія. Лавров наполягає на тому, що це має бути фейковий захист СММ”, – пояснив глава МЗС України.

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питання України Курт Волкер заявляє, що особисто переконався в тому, що військові дії на сході України стали наслідком російської інтервенції. Волкер також заявив, що США продовжують підтримувати миротворчу місію з мандатом ООН, щоб полегшити імплементацію Мінських угод. “Однак російські пропозиції про “сили захисту” ОБСЄ невдалі”, – додав спецпредставник Держдепу США.

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом подякував йому за незмінну позицію на підтримку територіальної цілісності України і захист прав кримських татар, а також закликав сприяти у звільненні українських заручників. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що Туреччина може стати посередником в обміні українських політв’язнів Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких незаконно утримують у Росії.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв запропонував Україні приєднатися до проекту Південний газовий коридор.

Україна, Албанія, Чорногорія і Норвегія приєдналися до санкцій ЄС проти Росії за проведення виборів в окупованому Криму. «Україна повністю підтримує цей проект. І сьогодні ми погодилися, що будемо щасливі диверсифікувати наші джерела енергії і отримувати з TANAP через Болгарію і Румунію постачання газу»,– заявив Петро Порошенко.

Заступник міністра МЗС Олена Зеркаль повідомила, що Україна подала меморандум до Міжнародного суду ООН у рамках позову проти Росії про порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Зеркаль також додала, що з огляду на наявну практику, розгляд питання про юрисдикцію потребуватиме півтора року. “Подолати цю брехню (Росії) можна лише правдою і доказами. Для цього нам потрібна позиція Міжнародного суду ООН, який надасть належну оцінку діям РФ і не залишить їм можливості ховатися від відповідальності за черговими маніпуляціями та криками “це не ми” і “нас там нема”, – заявив Президент Петро Порошенко.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що під час липневого саміту НАТО для України важливо отримати запрошення до участі в програмі НАТО «Партнерство посилених можливостей», але це не може бути заміною Плану дій щодо членства в НАТО. Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що Угорщина продовжує блокувати можливість проведення комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Віце-прем’єр також переконана, що російські спецслужби активно намагаються дискредитувати українських патріотів, прирівнюючи їх до антисемітів.

Національний банк вніс зміни до правил здійснення переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні. По-перше, банкам та їх клієнтам (фізичним особам-резидентам) надається можливість застосовувати комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. По-друге, фізособи отримують можливість за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України, а також за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в іноземній валюті, отримати такий переказ в Україні в гривні.

Солом’янський райсуд Києва повернув закордонні паспорти і дозволив виїздити за кордон меру Одеси Геннадію Труханову, якого підозрюють у розкраданні коштів державного бюджету. Суд відмовив прокурору у задоволенні клопотання щодо продовження обмежувальних заходів для Труханова. Суд дозволив спілкуватися із Трухановим і іншим фігурантам, яким було повідомлено про підозру.

Директор НАБУ Артем Ситник спростував інформацію ЗМІ про те, що антикорупційні органи готують підозри нардепам Сергію Лещенку та Вадиму Рабіновичу, а також міністру інфраструктури Володимиру Омеляну.

У програмі “Наші гроші з Денисом Бігусом” повідомляється, що за час перебування на посаді міністра юстиції Павла Петренка його племінниця Божена Клічук стала власницею двох квартир у елітних житлових комплексах на Печерську й автомобіля Lexus NX200. Дві квартири дівчина купила у 2015 році, але власних доходів на подібні придбання у неї не було. На той час вона була студенткою і працювала молодшим економістом та помічником бухгалтера.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Трамп після саміту: «Ми доб’ємося денуклеаризації Північної Кореї» (588 публікацій у ЗМІ)
  • Називали конкретні імена: на “нормандській” зустрічі півтори години обговорювали тему заручників (190 публікацій у ЗМІ)
  • Україна зможе отримувати газ через новий газопровод — Порошенко (33 публікації у ЗМІ)
  • НБУ спростив проведення операцій з обміну валют (27 публікацій у ЗМІ)
  • Україна подала до Міжнародного суду ООН 29 томів із доказами причетності Росії до тероризму (21 публікація у ЗМІ)

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Під час зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” сторони обговорили можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі та вперше торкнулися питання звільнення українських політв’язнів, які незаконно утримуються в РФ. Про це міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив на брифінгу за підсумками зустрічі, передає “УНІАН”. Він підкреслив, що зустріч можна охарактеризувати як “реальну дискусію”. “Хороша новина полягає у тому, що ми сьогодні знову зібралися після певної паузи, у тому, що у нас сьогодні була реальна дискусія з можливістю обговорити ряд питань”, – заявив Клімкін. “Друга хороша новина полягає у тому, що у нас було реальне обговорення питань звільнення наших політичних в’язнів і заручників та формату миротворчої місії.

Голова МЗС України Павло Клімкін переконаний, що миротворчі сили ООН мають отримати реальний мандат щодо роззброєння незаконних збройних формувань та пошуку прихованої важкої зброї на території окупованого Донбасу. Про це він сказав на брифінгу після зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки”, передає “УНІАН”. “Первісна позиція РФ насправді ще гірша, і вона полягає не в географії. Росія каже, що майбутні миротворці можуть супроводжувати – я підкреслюю – лише супроводжувати спостережну місію ОБСЄ і вздовж лінії дотику, і на окупованій території, але вони не здатні робити нічого іншого”, – наголосив міністр. “Наша позиція полягає в тому, що миротворці мають прийти одразу на всю окуповану територію. Звичайно, вони не можуть одразу розміститися у всіх місцях з самого початку. Це буде стадійний підхід”, – пояснив Клімкін.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров повідомив у вівторок, що провів зустріч віч-на-віч з українським колегою Павлом Клімкіним на “полях” зустрічі в “нормандському форматі” у Берліні. “Під час прийому перед вечерею ми з ним обговорили питання, порушені під час телефонної розмови президентів Путіна та Порошенка. Обговорили, зокрема, питання обміну утримуваними особами та необхідність підкріпити авторитетом ООН місію ОБСЄ на Донбасі”, – заявив С.Лавров журналістам за підсумками переговорів глав МЗС “Нормандської четвірки”.

Міністри закордонних справ “Нормандської четвірки” (Німеччина, Франція, Україна, Росія) на зустрічі в Берліні (Німеччина) обговорили можливість проведення зустрічі лідерів держав “нормандського формату” найближчим часом, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Ми маємо визначити, чи є сенс для зустрічі на найвищому рівні. Ми сьогодні говорили про важливість такої зустрічі найближчим часом. Ми не визначали конкретних дат, а домовилися працювати далі для того, щоб… визначити спільні рамки та залишити два-три питання, які мають виключно політичне значення, на рішення глав держав”, – сказав П.Клімкін на брифінгу після зустрічі глав МЗС “нормандського формату” в Берліні в ніч на вівторок.

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питання України Курт Волкер заявляє, що особисто переконався в тому, що військові дії на сході України стали наслідком російської інтервенції. “Я побачив під час моєї останньої поїздки, що на сході України йде війна в гарячій фазі, яка призвела до руйнівної і занепадницької гуманітарної кризи; до всього цього призвела інтервенція Росії”, – написав він у своєму мікроблозі в соцмережі Twitter у вівторок. К.Волкер також заявив, що США продовжують підтримувати миротворчу місію з мандатом ООН, щоб полегшити імплементацію Мінських угод. “Однак російські пропозиції про “сили захисту”ОБСЄ невдалі”, – додав спецпредставник Держдепу США.

США продовжують підтримувати миротворчу місію з мандатом ООН на Донбасі, а не пропозицію РФ щодо “сил захисту” ОБСЄ. Про це у Twitter написав спеціальний представник Держдепартаменту США з питання України Курт Волкер. Він зазначив, що під час останньої поїздки на Донбас він побачив, що на сході України йде війна в гарячій фазі, і ця війна є наслідком російської інтервенції. “Ми продовжуємо підтримувати миротворчі сили з мандатом ООН для полегшення імплементації Мінських угод, але пропозиція Росії щодо “сил захисту” ОБСЄ не має шансу на успіх” – написав Волкер.

ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ В’ЯЗНІВ У РФ.

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом подякував йому за незмінну позицію на підтримку територіальної цілісності України і захист прав кримських татар, а також закликав сприяти у звільненні українських заручників. Як повідомляється на офіційному сайті глави Української держави у вівторок, зустріч і переговори президентів відбулися в рамках робочого візиту П.Порошенка до Туреччини.

“Сторони висловилися за продовження інтенсивного політичного діалогу на найвищому рівні. Зокрема, йшлося про організацію чергової зустрічі в рамках українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня, а також реалізації ініціативи щодо проведення тристороннього саміту в форматі Україна-Туреччина-Азербайджан. Окремо наголошувалося на важливості завершення переговорного процесу щодо укладання угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною”, – йдеться в повідомленні.

Туреччина може стати посередником в обміні українських політв’язнів Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких незаконно утримують у Росії. Про це заявив народний депутат і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в ефірі телеканалу ATR. Він розповів, що запропонував міністру закордонних справ Туреччини Мевлюту Чавушоглу, щоб його країна стала посередником в обміні, як це було з українськими полоненими Ахтемом Чийгозом та Ільмі Умеровим.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ.

Україна, Албанія, Чорногорія і Норвегія приєдналися до санкцій ЄС проти Росії за проведення виборів в окупованому Криму. “Країни-кандидати Чорногорія та Албанія, країна-член Європейської асоціації вільної торгівлі Норвегія, що входить до Європейського економічного простору, а також Україна приєдналися до цієї декларації”, – йдеться в повідомленні високого представника ЄС із закордонних справ Федеріки Могеріні. Як повідомлялося, Рада Європейського Союзу 14 травня прийняла рішення про введення санкцій проти п’яти осіб, відповідальних за незаконне проведення виборів президента РФ в окупованому Криму і Севастополі.

В МЗС РФ прокоментували останнє розширення Сполученими Штатами санкцій і наголосили, що результат цього буде нульовий. Про це йдеться у коментарі  відомства. “У Вашингтоні ніяк не вгамуються зі своїми санкціями, знову поширивши їх на ряд російських громадян і організацій. Результат, як і раніше, буде нульовим – змусити Росію змінити самостійний курс на міжнародній арені не вийде” – заявили в МЗС РФ. На думку російських дипломатів, США демонструють політичну далекоглядність, роблячи з Росії ворога замість спільно боротися з тероризмом і іншими загрозами.

МІЖНАРОДНИЙ СУД УКРАЇНИ ПРОТИ РОСІЇ.

Україна подає до Міжнародного суду ООН меморандум щодо порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Сьогодні РФ отримає від нас своєрідний “подарунок” у МС ООН. Він важить близько 90 кг, складається з 17500 сторінок тексту і міститься в 29 томах”, – написав П.Клімкін на своїй сторінці в мікроблозі “Твіттер” у вівторок. “Подаємо наш меморандум щодо фінансування тероризму та расової дискримінації”, – додав він.

Україна подала меморандум до Міжнародного суду ООН у рамках позову проти Росії про порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, далі українська сторона очікує заперечення про наявність юрисдикції суду, повідомила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. “Докази порушення міжнародного права Росією подано до Міжнародного суду ООН у Гаазі … Після подання меморандуму Росія отримає право подати свої заперечення про наявність юрисдикції суду розглядати цю справу. Так само, як і в справі Грузія проти Росії, остання скористається цим правом, і через три місяці ми отримаємо ці заперечення”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook у вівторок.

Президент України Петро Порошенко заявив, що подання меморандуму у справі України проти Росії про порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації є важливим етапом у притягненні РФ до відповідальності. “Дуже символічно, що Міжнародний суд ООН визначив саме 12 червня – День Росії – для подачі меморандуму у справі України проти Росії щодо порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Подання меморандуму у справі проти Росії – важливий етап у доведенні того, що за всі свої протиправні дії РФ нестиме відповідальність”, – написав П.Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.

ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Україна розраховує на запрошення до програми посилених можливостей НАТО (NATO’s Enhanced Opportunities Partnership), але не як заміну плану дій щодо членства в Альянсі (Membership Action Plan), повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Ми зараз розраховуємо на те, що будемо запрошені до програми посилених можливостей НАТО. Одночасно ми усвідомлюємо, що нам необхідно уникнути того, що деякі країни спробують запропонувати нам участь у програмі посилений можливостей за рахунок ПДЧ. Це два різних ступеня таких процесів. І це важливо отримати, але не як заміну”, – сказала І.Клімпуш-Цинцадзе журналістам в Києві у вівторок.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що російські спецслужби активно намагаються дискредитувати українських патріотів, прирівнюючи їх до антисемітів. “У нас є і серйозні загрози, які далеко не завжди походять від українських коренів… Ті загрози для нашого партнерства, які ми бачимо, це, зокрема, ефективне використання російськими спецслужбами так званої єврейської карти в Україні та спроби поставити знак рівності між патріотами українськими та антисемітами”, – сказала вона на конференції “Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України” в Києві у вівторок.

ЕКОНОМІКА.

Національний банк вніс зміни до правил здійснення переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні. Про це повідомляє прес-служба регулятора. По-перше, банкам та їх клієнтам (фізичним особам-резидентам) надається можливість застосовувати комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. “Так, клієнти банків зможуть подавати електронні копії підтвердних документів для здійснення переказів іноземної валюти за межі України з поточних рахунків. А банки зможуть створювати електронні копії підтвердних документів, поданих фізособами для здійснення переказу в паперовій формі, для їх подальшого зберігання”, – йдеться у повідомленні. По-друге, фізособи отримують можливість за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України, а також за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в іноземній валюті, отримати такий переказ в Україні в гривні (тобто, у валюті, відмінній від валюти його ініціювання).

Приїзд місії Міжнародного валютного фонду до Києва залежить від перегляду внутрішніх тарифів на газ і досягнення збалансованого державного бюджету. Про це повідомив глава Національного банку України Яків Смолій, передає “Інтерфакс-Україна”. “Я вважаю, що ті питання, які ще не вирішені, все взаємопов’язані, тому для приїзду місії необхідний і черговий перегляд ринку газу і переговори з Мінфіном за збалансованим бюджетом”, – сказав він.

Найбільші бінес-групи України дуже погано обслуговують свої кредити, констатує Національний банк України, не уточнюючи назви бізнес-груп. Про це сказав заступник директора департаменту фінансової стабільності Євген Дубогриз на презентації 5-го Звіту про фінансову стабільність, передає “Інтерфакс-Україна”. “Без урахування групи “Приват” у нас частка проблемної заборгованості ТОП-5 бізнес-груп – це 82%. З “Приватом” – це 93%!” – зазначив він. Згідно з документом, сумарний обсяг валових кредитів п’ятірці найбільших бізнес-груп становить близько 125 млрд грн, або 14% всіх кредитів корпоративному сектору. Нацбанк уточнює, що на десятку найбільших бізнес-груп припадає 21% всіх кредитів, на двадцятку – 27%, тоді як частка “поганих” кредитів у них відповідно 79% і 76%.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник спростував інформацію ЗМІ про те, що антикорупційні органи готують підозри нардепам Сергію Лещенку та Вадиму Рабіновичу, а також міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. “Щодо інформації “Інсайдера”, це видання, яке часто зловживає такими вкиданнями, там було три прізвища насправді: Омелян, Рабінович та Лещенко. Звідки така інформація, я не знаю. Це не відповідає дійсності”, – зазначив А.Ситник під час брифінгу у Львові, трансляцію якого вів телеканал “112.Україна” у вівторок.

Національне антикорупційне бюро долучить до справи про розтрату на ДП “Житомирський бронетанковий завод” інформацію про зникнення комплектуючих до бойових машин на 12 мільйонів гривень. Про це йдеться у відповіді НАБУ на запит народного депутата Сергія Лещенка, який опублікував проект “Марлін”. У НАБУ пояснили, що з 2016 року триває розслідування про можливу розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем посадовцями заводу. “Враховуючи те, що у заяві викладені відомості, аналогічні тим, які є предметом розслідування, вказану заяву долучено до матеріалів зазначеного кримінального провадження, в ході якого викладені у ній відомості будуть перевірені слідчим шляхом”, – йдеться у відповіді Бюро.

Солом’янський районний суд Києва зняв практично всі зобов’язання з мера Одеси Геннадія Труханова, підозрюваного в заволодінні коштами міського бюджету, залишивши тільки одне – не спілкуватися зі свідками сторони обвинувачення, повідомив адвокат Г.Труханова Олександр Лисак. “Прокуратура звернулася до суду з клопотанням про продовження зобов’язання ще на два місяці, що викликало подив, тому що вже відкриті матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Суд врахував це і зняв усі зобов’язання, залишивши тільки одне – не спілкуватися зі свідками обвинувачення”, – розповів О.Лисак агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.

За час перебування на посаді міністра юстиції Павла Петренка його племінниця Божена Клічук стала власницею двох квартир у елітних житлових комплексах на Печерську й автомобіля Lexus NX200. Про це йдеться в сюжеті програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Повідомляється, що у 2015-2016 роках Клічук придбала нерухомості на близько 7 млн грн, за нинішньою ринковою ціною. Дві квартири дівчина купила у 2015 році, але власних доходів на подібні придбання у неї не було. На той час вона була студенткою і працювала молодшим економістом та помічником бухгалтера.

Хвороба на ЛГБТ




КиївПрайду, який відбудеться 17 червня.
 
КИЇВПРАЙД-НАГОРОДУ ЗА ПІДТРИКУ ЛГБТ+ СПІЛЬНОТИ В УКРАЇНІ ОТРИМАЛА ІВАННА КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ
 15 червня 2018
КиївПрайд вручив другу щорічну КиївПрайд-нагороду за підтрику ЛГБТ+ спільноти в Україні віце-прем'єр-міністерці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванні Климпуш-Цинцадзе.

"Це завжди виклик – боротися за щось, що сьогодні не є зрозумілим. Будь-яка ідея про рівність, про те, що ми заслуговуємо на повагу до прав кожної людини, в нашому суспільстві, яке ще знаходиться в трансформації, – це великий виклик", – наголосила віце-прем'єр-міністерка.

МАРШ РІВНОСТІ КИЇВПРАЙД2018 ПРОЙДЕ 17 ЧЕРВНЯ У ЦЕНТРІ КИЄВА
 07 червня 2018
З 8 по 16 червня у Києві проходитиме прайд-тиждень КиївПрайд-2018 – тиждень культурно-просвітницьких заходів, присвячених життю ЛГБТ+ спільноти в Україні.

Завершиться прайд-тиждень 17 червня вже традиційним Маршем Рівності. Він стартуватиме о 9.00 від Національної опери України і пройде центром Києва.
 
РІВНОСТІ КИЇВПРАЙД-2018
 01 червня 2018
Відкрито добровільну реєстрацію на Марш Рівності КиївПрайд-2018
17 червня, у неділю, в Києві відбудеться Марш Рівності КиївПрайд-2018. Щоб Марш пройшов безпечно та успішно, організатори просять зареєструватись на захід. Також є можливість підтримати тих учасників Маршу, хто має бажання, проте не має можливості приїхати.

Реєстрація не є обов’язковою, втім, вона допоможе організаторам оцінити кількість людей, які візьмуть участь у Марші і відповідно підготуватись та подбати про безпеку. Зареєструвавшись, учасники раніше дізнаються про час та місце проведення Маршу, а також отримають додаткові корисні інструкції.

Приблизно за тиждень до Маршу повідомлять про деталі заходу, які поки що не оголошуються через загрози безпеки. Організатори просять учасників зарезервувати час у неділю, з 8:00 до 13:00 для участі в Марші (це включає дорогу в обидва боки).

Ось ще кілька причин, чому варто заповнити форму реєстрації:

1) Заповнюючи форму, ви також ознайомитесь з безпековою інструкцією для учасників і учасниць. Ви також отримаєте інструкцію з безпеки на вашу електронну скриньку.
2) Ви отримаєте інформацію про час та місце проведення Маршу Рівності трохи раніше, ніж вони будуть оголошено публічно.
3) Ви отримаєте детальну інформацію про шляхи і способи відходу після завершення Маршу.
4) Якщо з якихось причин захід буде перенесено чи скасовано, ви отримаєте смс та електронного листа з повідомленням про те, що на Марш приходити не потрібно - це важливо для вашої безпеки.
5) Заповнивши форму, ви зможете вказати, як допоможете Маршу Рівності

У формі ви також можете подати заявку на компенсацію проїзду. Пріоритет буде надаватися мотивованим людям з регіонів України та організованим групам (від 10 осіб).

ПРОСТА ПРИЧИНА, ЧОМУ ТАК БАГАТО КОМПАНІЙ ПІДТРИМУЮТЬ ПРАВА ЛГБТ
 07 серпня 2017 This article is part of the World Economic Forum Annual Meeting
Проста причина, чому так багато компаній підтримують права ЛГБТ


Коли британське видання «Mail on Sunday» 10 років тому розкрило гомосексуальність Лорда Брауна, вже за кілька днів його змусили покинути роботу в корпорації «BP». Однак коли керівник Apple Тім Кук прийняв проактивне рішення повідомити про свою гомосексуальність в інтерв’ю виданню «Businessweek» у 2014 році, світова бізнес-спільнота схвалила цей вчинок.

Слова, що використовувались в обох випадках, були абсолютно різні: Лорд Браун говорив про «сором і шок», через те, що його викрили. Натомість Тім Кук сказав, що «пишається тим, що він гей», і додав: «Я вважаю свою гомосексуальність одним із найбільших дарунків, які мені дав Бог».

У сфері прав ЛГБТ цього десятиріччя відбувся справжній переворот, причому бізнес постійно на крок випереджав законодавців. Подумайте лише: на сьогоднішній день федеральне законодавство США не включає жодного трудового захисту ЛГБТ-працівників, і тим не менш, 91% компаній зі списку Fortune 500 запровадили антидискримінаційні практики щодо сексуальної орієнтації. Шістдесят сім відсотків із них пішли навіть далі та добровільно розширили соцпакет із лікарняними і страховими виплатами на всі ЛГБТ-родини.

В Європі також відбувся значний прогрес. МІ5, британська національна контррозвідувальна агенція, зараз очолює рейтинг «Найкращий Роботодавець Року» від британської ЛГБТ-організації «Stonewall»: видатне досягнення, якщо згадати, що на початку 90-х років ЛГБТ-спільноті було повністю заборонено працювати у британських розвідувальних організаціях.

Хоч цей прогрес і вселяє оптимізм, роботи ще залишається чимало. У більш ніж половині країн світу ЛГБТ не захищені від дискримінації на робочому місці. Одностатеві стосунки досі криміналізовані у понад 70 країнах, а найбільше, ймовірно, засмучує те, що 50% учнів і студентів з ЛГБТ-спільноти у США та Великобританії досі зазнають серйозного цькування в навчальних закладах. Як наслідок, до третини вирішують покинути навчання. Мабуть, те, що 40% молоді без постійного місця проживання на вулицях великих американських міст належать до ЛГБТ-спільноти, – аж ніяк не співпадіння.

Марнування людського й економічного потенціалу вражає. За оцінкою звіту Out Now, економіка США могла б щорічно отримувати на $9 мільярдів більше, якби компанії покращили свою здатність затримувати ЛГБТ-кадри, запроваджуючи інклюзивні політики. Країни, де таких політик не існує, програють: за підрахунками Світового Банку, Індія щорічно втрачає $32 мільярди виробничої потужності саме через широко розповсюджену дискримінацію проти ЛГБТ.

З іншого боку, компанії, які відкрито підтримують права ЛГБТ, пожинають плоди. ЛГБТ-споживачі належать до найбільш вірних: вони винагороджують компанії, які на їхньому боці, навіть якщо такі покупки дорожчі. А покупки це чималі, якщо врахувати, що в самих лише США купівельну спроможність ЛГБТ-спільноти оцінюють приблизно в $800 мільярдів на рік.

У генерального директора Starbucks Говарда Шульца слова не розходяться зі справою: як відомо, він сказав гомофобу-акціонеру, що той міг продати свої акції та вкласти гроші деінде. Компанія також успішно продемонструвала свою поінформованість про сучасну ЛГБТ-культуру, знявши рекламу з відомими драґ-королевами Б’янкою дель Ріо й Адор Делано. Ролик вже став міжнародним хітом на YouTube.

Uber також активно виступає на підтримку ЛГБТ-спільноти і забороняє своїм водіям по всьому світу дискримінувати ЛГБТ-пасажирів, навіть якщо державні закони країн, де вони працюють, це дозволяють. Після стрілянини в Орландо компанія надала можливість безкоштовних поїздок до низки вибраних ЛГБТ-локацій по всьому світу і запропонувала безкоштовні перевезення родинам загиблих.


Виробники спортивних товарів та одягу також не відстають від тренду. Протягом Прайд-місяця, Adidas випустили оновлену версію свого канонічного кросівка Stan Smith із веселковим прапором, а частину прибутків від його продажу перерахували в благодійний фонд у штаті Орегон, який підтримує бездомних ЛГБТ-підлітків. І, звичайно, минулого року НБА сенсаційно перенесла гру 2017 All Star Game з Шарлотти, міста у Північній Кароліні, через неоднозначний закон НВ2, прийнятий у березні.

Цифри однозначні: включення ЛГБТ має під собою вагоме економічне підґрунтя. Компанії з продуманими ЛГБТ-політиками схильні до найбільших інновацій, у них вірні працівники, проти них значно рідше позиваються через дискримінацію. Крім того, вони позитивно сприймаються клієнтами. Це безпрограшна ситуація.

Однак шлях до включення неможливо пройти за один день, і компанії потребують настанов. З чого почати, особливо якщо вони працюють у країнах, де одностатеві стосунки протизаконні? Відповідь: думати й діяти «глокально»: підкреслювати економічні вигоди розмаїття на місцевому рівні та запроваджувати глобальні політики, завдяки яким робоче місце стає безпечним, справедливим та доброзичливим до всіх.

Перший крок у цьому напрямку – відкрито оцінити, чи комфортно ЛГБТ-працівникам говорити про свою сексуальну орієнтацію на роботі та заявляти про гомофобне цькування в офісі. Також важливо мати видимі ЛГБТ-моделі в організації. Союзники – наступний крок: чи є в організації керівники вищої ланки, які відкрито захищають і підтримують ЛГБТ-інклюзивні політики та ЛГБТ-працівників? Роль союзників особливо потужна, оскільки вона переводить розмову з дискурсу «меншин» у площину таланту, досягнень та інновацій.

Послуговуючись словами ООН, зараз боротьба з гомофобією більше ніж будь-коли є «необхідністю заради розвитку». Коли компанії винаходять внутрішню культуру включення, яка виходить за межі національних політик, хоча й свідома цих політик, вони мають неймовірну можливість максимально використати свій глобальний вплив, щоб посприяти соціо-економічному прогресу.

Працівники міжнародних корпорацій повинні мати можливість бути впевненими, що незалежно від того, в якій країні вони живуть, на роботі вони не постраждають від дискримінації через те, кого вони люблять і ким вони є.

Антоніо Заппулла, Головний операційний директор Thomson Reuters Foundation

Переклад: Наталія Сліпенко для ГО "КиївПрайд

ЩО ДУМАЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИКИ ПРО КИЇВПРАЙД?
 06 червня 2016 Марія Семенченко
Що думають українські політики про КиївПрайд?
Коли йдеться про заходи, пов’язані з ЛГБТ-тематикою в Україні, публічну підтримку їм варто очікувати від іноземних дипломатів, але аж ніяк не від українських політиків. Це можна пояснити багатьма причинами. Зокрема, і страхом народних обранців розгубити свій електорат серед досить консервативного українського суспільства, і особистими упередженнями щодо ЛГБТ-теми, і не усвідомленням того, що йдеться не про сексуальну орієнтацію,а про фундаментальні права людини тощо. Але факт лишається фактом. Українські політики мовчать, а то й дозволяють собі дискримінаційні зауваження стосовно подібних заходів. Утім, деякий прогрес все ж таки є. Минулого року в«КиївПрайді» вперше взяли участь народні депутати. Аж двоє – Світлана Заліщук і Сергій Лещенко.Крім того, цього року депутати з міжфракційного об'єднання «ЄвроОптимісти» засудили насильство, а ще пасивність поліції та міської влади Львова, що призвело до зриву Фестивалю рівності у цьому місті.Для політичного середовища – це, звісно, прогрес.

Напередодні «КиївПрайду2016» ми розпитали народних депутатів України про їхню публічну позицію щодо проведенняподібних заходів. Підтримують? Не підтримують? Чим аргументують?

 «ПОЛІТИКИ МАЮТЬ БУТИ ТАМ, ДЕ ЇХНЯ ДОПОМОГА І ПІДТРИМКА РЕАЛЬНО МАТИМУТЬ ЗНАЧЕННЯ»

Світлана ЗАЛІЩУК, народний депутат України, партія«БлокПетра Порошенка», член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:

Ми країна, що обрала євроінтеграційний курс. Одні з найважливіших цінностей, які поділяє демократичний світ,– це рівність і толерантність. Це значить, що ми поважаємо одне одного, ми толерантні одне до одного. Це і є реалізація тієї гідності, за яку ми боролися, зокрема, і на Майдані.Коли ми говоримо про Революцію Гідності, то люди найчастіше очікують, що будуть визнавати саме їхню гідність. Але так само має працювати і зворотній механізм. Ми боремося за гідність не тільки свою, а й за право визнавати гідність будь-кого іншого в цьому суспільстві. І якщо філософськи дивитися на Марш рівності, то, мені здається, через підтримку таких акцій, які відстоюють права людей, суспільство стає більш толерантним, а відповідно і щасливішим.

Що ж до політично-правового контексту. Наша Конституція гарантує нам як громадянам різні права, гарантує нам право на мирні зібрання, на свободу слова, на свободу вираження. Це основа розвитку демократії й сталого суспільства. І тому ЛГБТ-спільнота має таке ж право на свої зібрання, як, наприклад, і журналісти, які борються проти цензури і вимагають більше прав щодо доступу по публічної інформації. Так само, як, наприклад, волонтери, які вимагають унормувати їхню діяльність через законодавчі органи тощо. Абсолютно очевидно, що в українському суспільстві цю толерантність треба ще формувати і виховувати, і досить поширеною і проявленою все ще лишається гомофобія. Саме тому нам треба показувати, що ми здатні в цьому європейському суспільстві вибудувати більше толерантності.

На жаль, дуже мало моїх колег підтримують такі заходи… І заява президента Петра Порошенка, – попри його консервативність і релігійність, – про те, що люди мають право на проведення КиївПрайду – для мене була дуже важливою. Він показав себе справді як президент європейської держави.

Водночас нам треба все це проявляти тепер на дуже практичному рівні. І я хочу стояти біля людей, які борються за свої права, так само, як ми стояли на Майдані, як ми виходили на антикорупційні протести під Генпрокуратуру, коли вимагали звільнення Шокіна, як ми раніше виходили на протести, коли були побиття журналістів... Я думаю, сьогоднішні політики мають бути там, де їхня допомога і підтримка реально матимуть значення. І матимуть вплив.

Минулого року я на «КиївПрайд» їхала з французьким дипломатом. І він розповідав, що 30 років тому в його країні так само перші акції представників ЛГБТ-спільноти зустрічали протидію, їх били, переслідували, на них в суспільстві дивилися зверхньо, все це супроводжувалося дискримінацією, насильством, агресією тощо. Але історія, час, зусилля змінюють ситуацію. Змінюють ситуацію і бажання людей, практичні дії у законодавчому та побутовому напрямках, у напрямку демонстрації цієї культури.

Я думаю, перед нами довга дорога із побудови толерантності, у перетворення її в нашу рису. Але я вже зараз бачу зміни…

Я знаю, дехто з народних депутатів в приватних розмовах підтримували цей захід, але публічно побоялися, можливо, через страх осуду суспільства, яке є досить консервативним. Я бачу, як цей процес рухається – повільно, складно, – але рухається.

Найефективніше реформи відбуваються там, де є рух назустріч політичного лідерства – тобто певних людей, які готові на практичному рівні змінювати якісь норми,– і людей, які активно потребують і вимагають цього. І на цьому перетині відбуваються справжні зміни.

«Є ПРОСТО МОДА, ЯКІЙ РЯД МОЇХ МОЛОДИХ КОЛЕГ НАМАГАЮТЬСЯ СЛІДУВАТИ»

Ігор ЛУЦЕНКО, народний депутат України, ВО «Батьківщина»,член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:

Серед дискурсу прав людини сьогодні варто говорити про найбільш актуальні й корисні для суспільства речі. Тобто ми можемо дійсно повертатися до тих речей, які зараз активно обговорюються в Європі і є там модними, але після того, як розберемося з нашими домашніми порушеннями прав людини – вбивствами людей на сході, наприклад. У нас знову ж таки серед гендерної частини прав людини є багато питань, наприклад, щодо нерівності жінок в армії. Є питання, наприклад, надзвичайно великого відсотка невдалих шлюбів в Україні тощо. Тобто я б просто активізував і пріоритезував цей порядок денний, який ми маємо у гендерній сфері прав людини. Натомість є просто мода, якій ряд моїх молодих колег намагаються слідувати. Але я, чесно кажучи, не розділяю цей підхід, бо в нас тут своя країна зі своїми проблемами.Давайте їх вирішувати у першу чергу.

Я за те, щоб визначитися з пріоритетами, які права людей треба відстоювати, в першу чергу, в тому числі і в сфері, дотичній до тематики «КиївПрайду». І я думаю, тут не потрібна підтримка політиків. Якщо хтось хоче, щоб якийсь захід пройшов справді безпечно, то треба вдатися до практики Януковича, за якого був проведений перший захід такого типу. А саме до посиленої охорони «Беркутом». Тоді це вперше, наскільки я пам’ятаю, вдалося зробити.

Я не думаю, що тема ЛГБТ-прайду зараз є найбільш актуальною для України. Хтось думає, що якщо ми будемо робити такі заходи, то станемо ближчими до Європи. Але Європа – це набагато глибше і ширше поняття, і вона не через те Європа, що там певні меншини мають право на певні пільги. Скоріше навпаки.

«РІВЕНЬ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ – ЦЕ ПОКАЗНИК РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА»

Андрій ТЕТЕРУК, народний депутат України, партія «Народний фронт», в минулому – командир батальйону патрульноїслужбиміліції особливого призначення«Миротворець» МВС України:

Кожна людина має конституційні права і має повне право їх реалізовувати згідно із законом тоді, коли вважає за потрібне. Це стосується і Маршу рівності. У наших радикальних організаціях працюють деякі росіяни, які намагаються надати цим заходам і цій темі загалом відтінок провокацій. Вони озвучуючи прямі погрози – перетворити Марш рівності на «криваву кашу», імені це категорично не подобається. Це виглядає як провокація і порушення законних прав людей. І я вважаю, що тут слід працювати нашим правоохоронним органам, щоб убезпечити мирних громадян від тих погроз, що лунають на їхню адресу. У нас вільна країна, і я вважаю, що всі, хто хоче реалізувати свої права, повинні мати таку змогу. Не зважаючи на те, якої віри, кольору шкіри та якої сексуальної орієнтації вони...

Погрози ж варто розглядати в контексті порушення українського законодавства. Отже, має місце певна погроза і заклик до застосування насильства щодо певних осіб, і тут наші правоохоронні органи повинні діяти на випередження. Тут повинна навести лад держава – у конституційний і законний спосіб. Ці погрози речників радикальних рухів є недолугими і, на мій погляд, досить низького рівня з точки зору інтелекту і моралі.

Рівень дотримання прав людини – це показник розвитку суспільства. Чим більш розвинене суспільство, тим краще держава захищає і гарантує права своїх громадян. Чим нижчий рівень, тим менше приділяється уваги цим питанням. Ми нині на правильному шляху. Незважаючи на те, що зараз ми потерпаємо від агресії з боку Російської Федерації, ми робимо правильно речі, наприклад, прийняли новий закон про Трудовий кодекс.

«ПОГРОЗИ Й ЗАКЛИКИ ДО НАСИЛЛЯ МАЮТЬ БУТИ ПУБЛІЧНО ЗАСУДЖЕНІ, ЗОКРЕМА Й НАРОДНИМИ ДЕПУТАТАМИ»

Альона ШКРУМ, народний депутат України, ВО «Батьківщина»,член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:

Будь-які події, які підтримують права людини, розвиток прав людини і рівність громадян – абсолютно важливі. Якщо цим заходам загрожує небезпека, то ми маємо виступати проти такої агресії, засуджувати її йговорити про захист прав людини. А от щодо брати участь у таких акція – це особистий вибір кожного.

Нам доводиться вибирати, в яких подіях брати участь. Ми не можемо одночасно бути в багатьох місцях, а важливих подій насправді багато. Темаправ людини –завжди на часі, але ми не можемо бути всюди і підтримувати своєю присутністю все й одразу. Тут кожен депутат сам вирішує, в яких подіях брати участь.

Що стосується відкритих погроз учасникам таких заходів та заклики до насилля, то вони мають бути публічно засуджені, зокрема, й народними депутатами. Ми маємо звернутися до правоохоронних органів, щоб вони посилили заходи безпеки й звернули увагу на погрози щодо будь-яких мирних зібрань.

«ПРАВА ЛЮДИНИ НЕ МАЮТЬ РОЗМЕЖУВАНЬ – НА ПРАВА ПЕРШОГО ТА ДРУГОГО СОРТУ»

Сергій ЛЕЩЕНКО, народний депутат України, партія«БлокПетра Порошенка», член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:

Марш рівності – це захід на захист прав людини, і його проведення є чітким індикатором прогресу Україні протягом останніх двох років, оскільки Майдан був не стільки проти конкретного Януковича, скільки за європейські цінності і права людини, за права кожного з нас. Відповідно, ми не можемо говорити про прогрес після Майдану, якщо проведення подібних заходів зіштовхується з блокуванням, а їхні учасники – з погрозами.

Я сподіваюся, що цього року вдасться провести Марш рівності десь у центрі, а не у віддалених районах міста, не десь в гетто. Заради безпеки учасників. Тому що подібні заходи на обмеженій території, як показує минулорічний досвід, жодним чином не убезпечує учасників від нападів, а навпаки створює додаткові переваги для агресивно налаштованих людей, які не поважають права інших.

Якщо хтось дозволяє собі дискримінаційні висловлювання щодо учасників Маршу рівності, зокрема, і народні депутати, то це вказує лише на культурний рівень цих людей. Що стосується підтримки українськими політиками подібних заходів, то минулого року вперше у Марші рівності участь брали два депутати – я і Світлана Заліщук. Ми безпосередньо вийшли на нього разом з іншими учасниками. І це теж важливий сигнал змін, які відбуваються.

Що стосується проявів нетерпимості, то люди, які це собі дозволяють, показують, що їхні демократичні погляди часто є лише риторикою, а не реальними діями.

Часом можна почути як аргумент, що поки війна, таких заходів не можна робити, цю тему не варто піднімати. Я завжди наводжу у приклад Ізраїль, де війна триває роками, але там сфера прав людей розвивається, зокрема і прав ЛГБТ-спільноти. Там узаконено одностатеве партнерство і, відповідно, права і обов’язки людей, які вступають у це партнерство. Або приклад Греції, яка є православною країною, але там так само є узаконення прав та обов’язків одностатевого партнерства. Тому люди, які використовують такі аргументи, або взагалі не володіють інформацією, або є свідомими брехунами.

Чому особисто я беру участь у цій події? Для мене важливо показати, що, по-перше, права людини не мають розмежувань – на права першого та другого сорту. Крім того, для мене як представника нового типу політиків важливо показати, що політики змінюються, стереотипи і теми-табу зникають. Більше того, люди, які потерпають від дискримінації, можуть мати серед політиків союзників. На відміну від інших пострадянських країн ми не замовчуємо тему одностатевого партнерства і в політиці будемо просуватися в напрямку легалізації такого партнерства і гарантування прав партнерів.

Я прогнозую, що цього року на Марші рівності має бути більше депутатів, оскільки я попередньо чув про бажання ще кількох людей долучитися до цих заходів. Тобто їх буде більше ніж двоє. І це – прогрес.

«Я НЕ ЗНАХОДЖУ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТОГО, ЩО У НАС СЕКСУАЛЬНІ МЕНШИНИ МАЮТЬ ЯКІСЬ ДИСКРИМІНАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ»

Олександр БРИГИНЕЦЬ, народний депутат України, партія«БлокПетра Порошенка»:

Моя позиція щодо Маршу рівності, «КиївПрайду» і подібних заходів така, що все в країні повинно відбуватися природно. Якщо в країні є якась конкретна проблема і є люди, які готові протестувати, добиватися якихось прав, яких в них, як їм здається, немає – і це природний процес, який відповідає подіям в країні, – це нормально. Якщо ж треба проводити певні марші тільки для того, щоб виглядати так, як інші країни, де є із цим проблеми, то я вважаю це неправильним. В Україні всі процеси повинні відбуватися не на догоду Росії, Європі чи США. Що ось, мовляв, посли США і європейських країн хочуть такий марш, і якісь українські депутати його підтримали, щоб показати американцям і європейцям, що ми цивілізована країна – як на мене, це фальшиво. У даному випадку, як мені здається, певні процеси, запущені в тому числі ЛГБТ-спільнотою, це процеси, які запущені тільки для того, щоб певні політики могли продемонструвати іншим певним політикам, які вони прогресивні і просунуті. Така моя точка зору.

Якщо справді існують якісь проблеми, то вони знаходили б своє підтвердження в судових процесах, у ЗМІ. Коли я читаю пресу, коли дивлюся судові процеси, я не знаходжу підтвердження того, що в нас сексуальні меншини мають якісь дискримінаційні проблеми. Мені було б дуже цікаво почути, але поки що я про такі судові процеси не чув. Виявом проблеми, передусім, є не акції протесту, а реальні проблеми, які знаходять підтвердження в реальному житті – через проблеми конкретної людини в конкретному місці, яка може бути віддзеркалена певними судовими процесами.

Оскільки таких процесів не існує, то, відповідно, можна сказати, що такої проблеми у масштабному вимірі в країні немає. А раз такої проблеми немає, немає і сенсу проводити якісь марші для того, щоб подолати цю проблему. Це моя точка зору. І це стосується не лише сексуальних меншин, це стосується будь-якої групи людей чи будь-якої окремої людини.

Немає жодного політика в Україні, який би публічно виступив за те, щоб будь-яка людина піддавалася дискримінації будь за що. Усі люди в Україні повинні мати рівні права, але не спекулювати рівністю цих прав для того, щоб попіаритися, бо це одне, а показати проблеми і закликати людей разом їх вирішити – це інше. Це зовсім різні речі.

«ПОТРІБНО БІЛЬШЕ ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЗАХОДІВ…»

Сергій КІРАЛЬ, народний депутат України, політична партія «Об'єднання «САМОПОМІЧ»,член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:

У ситуації, яку ми сьогодні маємо з російською агресією, є загроза дискредитації цього питання ЛГБТ, його маргіналізації і окремих маніпуляцій. Я не виключаю, що працюють російські спецслужби, які розуміють, що тематика ЛГБТ в українському досить консервативному суспільстві сприймається не завжди однозначно. А тут ще нещодавно підписана угода про асоціацію з ЄС і прагнення українців бути частиною Європи, чому очевидно противиться Росія. І російські спецслужби будуть використовувати ці заходи, щоб продемонструвати всьому світу через різного типу провокації і проплачених провокаторів, які будуть підбурювати до агресії, що Україна не готова бути Європою і не готова до європейських цінностей. Тому, мовляв, її треба лишити у спокої і повернути до політичного інтересу і впливу Росії. Я не виключаю і таких сценаріїв.

З одного боку, такі події як Марш рівності завжди на часі, бо це права людей. З іншого боку – є брак інформації. Тому потрібно більше просвітницьких заходів у різних суспільних групах і середовищах. Фахові професійні дискусії. Важко буди однозначним у цьому питанні. Потрібно бути мудрим, потрібно зважати на той контекст, на ті обставини, в яких ми живемо. І потрібно все-таки більше ресурсів залучати для поширення більшої кількості інформації про права людини і про ЛГБТ-тематику. У тому числі потрібно працювати з церквою.

Тобто спочатку потрібно наситити інформаційне поле, розвіяти страхи, подолати стереотипи, а вже потім вдаватися до таких масових публічних акцій, інакше вони перетворяться на провокативні речі і можуть бути використані проти нас.

Підготувала Марія Семенченко, Центр інформації про права людини

Рівність кого з ким?




Для мене всі оті "марши рівності" ЛГБТ-спільнот є відпочатку анекдотом, тому що дурня в усьому: хто з ким рівний? Збоченці виясняють стосунки поміж собою? Рівність гоміків з лезбіянками? Чи навпаки з ними рівняються учасники не таких відомих ЛГБТ-спільнот зі сексзбочених сфер типу зоофілів, некрофілів, ексгібіціоністів, мазохістів тощо? 
Ще в тому цікавий зміст, що всі оті активісти ЛГБТ-спільнот вважають себе вищими надлюдьми від звичайної сексорієнтації людей, то нащо вони себе свідомо принижують до рівня нормальних здорових людей отими різними демаршами "рівності"? Мазохістів цей процес захоплює сам-по-собі і тут усе зрозуміло, але інші ЛГБТ-шизи стогнуть від франшизи. Для чого їм цей ризик?
Завтра у Києві має відбутися чергова фігня з того сорту подій, як "Марш рівності" ЛГБТ, і тут я чи не єдиний раз згадаю з вдячністю поточний Чемпіонат світу з футболу в Рефії, бо принаймні на 6 тисяч чоловік буде менше на цьому ганебному дійстві у нас. Але як завжди є свої недоречності, бо влада вирішила компенсувати таку велику прогалину серед учасників тим, що залучила до охорони ЛГБТ-параду аж 5 тисяч поліцейських. Дикість якась: на одного учасника по 3-5 поліцейських в охороні! То про яку рівність може бути?! Люди і нелюди! Схаменіться! Де рівність?! Таке приниження для всіх ЛГБТ-спільнот! Ганьба! Зрада! Ганебна влада!
Не маю бажання заглиблюватися в огидну для мене тему, а хотів би порадити всім, хто проти подібних демонстрацій за популяризацію сексуальних збочень, не застосовувати силу, а продемонструвати чим більше всю брутальність змісту цього дійства. Тобто як я вже зазначив, що відомі геї та лезбіянки не є виняткові ЛГБТ, а їх є значно більше за переліком усіх можливих збочень, отож варто провести одночасно поряд псевдо-парад рівності з розрядженими учасниками, де "коханці" будуть на рівних всілякі песики, кози, віслюки і коні. “Некрофіли” нехай несуть гроби з “коханими”, а ще можуть вимагати приватні холодильники-морги та полігамію! Мазохісти нехай вимагають від влади припинити реформувати транспортне сполучення та ремонтувати дороги, бо це жорстока дискримінація їх ЛГБТ-спільноти.
Тема безкінечна, як і діагностика сексуальних збочень посеред людей. Тому і тільки тому розпорядником всього дійства "маршу рівності" повинен бути відомий лікар-сексопатолог, хоча ще краще - патологоанатом. Як казав один лікар своєму пацієнту: - У вас таке унікальне захворювання, що я просто не можу дочекатися результатів вскриття.
На завершення визнаю, що поняття не маю, як розшифрувати абревіатуру ЛГБТ і не збираюся взнавати, тому що це є своєрідне тавро типу ОРДЛО, хоча зміст останнього я знаю. Призначення тавра - попереджати. У цьому випадку вас попереджають: "Обережно - ЛГБТ!" Не вступіть в лайно! Краще обійдіть, щоб не засмердітись, як вони.

Богдан Гордасевич
15:27 16.06.2018
м. Львів 

Після нього - нікого! Іванові Миколайчуку було б 77-м

15 червня 2017 р.
Іван Миколайчук. Цікаві факти із життя кінозірки

Іван Миколайчук – кінозірка 60-70-х років, тоді майже жоден фільм не обходився без його участі. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи, пише інтернет-видання «Коло».

1 3445535_1638708396450665_3942316032553910306_n

Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком, натхненником повернення до власного коріння. А нині декомунізований провулок Ярослава Галана у Полтаві перейменували на його честь. Для української нації він – творець безсмертного образу позитивного героя, який протягом тривалого часу пробуджував національний дух.

Іван Миколайчук і Полтавщина

15mikol

У фільмі «Пропала грамота» (1972), який знімався на Полтавщині, Миколайчук був не лише виконавцем ролі козака Василя, а й співрежисером. Проте на екрани цей фільм вийшов тільки наприкінці 80-х. Існує кілька версій причини, чому картину не випустили. Перша – не оминула цензури в Держкіно СРСР, оскільки, крім розкішної природи Полтавщини, у фільмі також є кадри, відзняті у Петергофі. Кажуть, постановка саме цих сцен стала причиною заборони картини: ляпас Катерині ІІ, який потім замінили на ляпас її придворному, у Москві сприйняли як образу всього російського народу. Друга – картину поклали на полицю вже в Києві.

Загалом зйомки почали наприкінці травня 1972 року й закінчили у вересні. Працювали в селах Красногорівка та Білоцерківка на трасі Київ-Полтава.

Кажуть, значний внесок у режисуру картини вніс саме Іван Миколайчук. На рахунку актора і музичне оформлення: він запросив до роботи тріо «Золоті ключі» (Марічка Миколайчук (його дружина), Ніна Матвієнко, Валентина Ковальська), підібрав народні пісні й «Козацький марш», що звучить лейтмотивом усього фільму.

Факти з біографії

5306264358_1ea3ac66e0

Народився Іван Васильович Миколайчук 15 червня 1941 року, в селі Чортория Чернівецької області в родині Василя Миколайчука, залізничника-обхідника. Іван був четвертою дитиною із 10 у сім’ї.

Своє майбутнє визначив ще в ранній юності, вступивши до музичного училища Чернівців на спеціальність «Хормейстер художньої самодіяльності». Під час навчання в училищі актор опанував гру на багатьох інструментах, але в подальшому вирішив дещо змінити рід діяльності. Він вступив до театру-студії, яка працювала при українському драматичному театрі імені Ольги Кобилянської в Чернівцях.

1962 рік – одружився з Марією Карп’юк.

1963-1965 роки – навчався на акторському факультеті в Київському інституті театрального мистецтва  імені І. Карпенка-Карого.

1964-1981 – працював у кіно як актор, сценарист, режисер, композитор.

3 серпня 1987 року Івана Миколайчука не стало. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві.

Весілля з коханням всього життя

Під час роботи в театрі актор знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Марією. Незабаром побралися, час зйомок «Тіней забутих предків» став для них медовим місяцем. З тих пір він називав її лише Марічкою.

Іван та Марічка. Фото –razom.media

Весілля молодих людей пройшло без особливої помпезності, у нареченої навіть не було традиційної білої сукні і фати. Побратися вирішили швидко, до цього вони спілкувалися кілька років. На церемонію наречена одягла яскраво-салатову сукню з капрону, замість фати вона прикріпила до зачіски білу квітку. Але молодятам було неважливо, як вони виглядають, їм обом 21 рік, і факт одруження був головним.

Спочатку молоде подружжя жило в гуртожитку. Через деякий час сім’я отримала однокімнатну квартиру в центральній частині столиці. У тісноті, але в незмінно приємній атмосфері Миколайчуки прожили 10 років, після чого переїхали в трикімнатну квартиру на Лівому березі. Довге очікування Марічка Миколайчук пояснювала тим, що чоловік кілька разів за 10 років віддавав свою чергу на отримання квартири друзям. Більш того, акторові Аліму Федоринському він віддав чергу на автомобіль, але потім колега підвозив подружжя при необхідності.

Не могла молода сім’я похвалитися і достатком, хоча за знімальний день Миколайчук отримував 50 карбованців – непогані на той час гроші. Більшу частину зароблених грошей актор, який виріс у багатодітній родині, віддавав рідним. Однак балувати дружину подарунками актор любив, хоча під час відсторонення від зйомки було нелегко зводити кінці з кінцями.

Утиски за відданість нації

Звинувачення в націоналізмі почали надходити на адресу Миколайчука ще у 1968 році, під час його зйомок в картині «Анничка», де актор грав роль вояка УПА. У перерві між зйомками актор прямо в костюмі вийшов пообідати в один із закладів громадського харчування. У ресторані якраз був якийсь військовий чин, який звинуватив Миколайчука в націоналізмі. Незабаром цей же військовий і до Києва повідомив про побачене. А через 2 роки почалися утиски носіїв української культури, зокрема арештували відомого режисера Сергія Параджанова.

Кадр з фільму «Анничка». Фото – heroes.profi-forex.org

Майже на 10 років Миколайчук був позбавлений можливості брати участь у кінозйомках, що стало причиною перебування його в стресовому стані практично постійно. Актор днями сидів удома.

Людиною, яка допомогла Миколайчуку повернутися до зйомок, став Володимир Івашко, секретар з питань ідеологічної роботи в Харківському обкомі компартії. Завдяки протекції партійного функціонера акторові вдалося отримати дозвіл на початок зйомок фільму «Вавилон ХХ».

Від депресії на деякий час Миколайчука врятувала маленька племінниця, яка попросила дядька написати для неї казку. В результаті на світ з’явилися «Небилиці про Івана». Після написання цього твору почалася довга історія з отриманням дозволу на зйомки, який видали тільки за місяць до смерті Миколайчука.

Коли не міг пересуватись, дружина носила на руках

Ще з молодих років актор страждав на сильні болі в шлунку, у 30 років лікарі діагностували виразку. Після кожних зйомок він сідав на дієту, що допомагало вгамувати біль. Остаточно здавати позиції здоров’я Миколайчука почало під час роботи над фільмом «Вавилон ХХ», він став скаржитися на болі в шлунку, іноді через це не міг навіть на зйомки приїхати, після картини йому стало зовсім погано.

Сильно хворів Миколайчук і в останній рік життя. Деякий час актор навіть сам пересуватися не міг, дружина змушена була носити його на руках. Щоб відволікти Миколайчука від постійного болю, Марічка перенесла його диванчик у кімнату з телевізором. Дружина переконана в тому, що наближення власної смерті Миколайчук відчував.

В останні дні, коли метастази охопили багато внутрішніх органів, актор не відпускав дружину від себе й на хвилинку. Говорив, що згоден навіть не їсти, тільки б Марічка не йшла від нього в магазин.

Доленосна цифра 25

У молодості сільська віщунка, яка давала напрочуд правдиві пророцтва, сказала акторові, що судилося йому жити 25 років. Щоб відволікти актора від похмурих думок, Марічка сказала, що мати Миколайчука написала лист із проханням її провідати. У рідних місцях і родинному колі про погане пророцтво Миколайчук забув, але воно все-таки збулося. Правда, дещо згодом і несподівано. У ніч після дня, коли подружжя відзначало 25 років спільного життя, у актора стався напад. Абсолютно знесилений, посеред ночі він раптом сів на ліжку, ліва рука актора тремтіла, він чітко вимовив: «Тепер я знаю, як знімати кіно». Після 3 днів перебування у непритомному стані Миколайчук помер.

Через багато років після смерті чоловіка Марія Євгенівна не називає себе вдовою. Вона каже, що залишається дружиною Івана, все тією ж Марічкою, яку він любив. Померлого чоловіка жінка часто бачить у снах, особливо перед важливими подіями. Вона впевнена, що чоловік її оберігає. У 2006 році Марічка, яка, до слова, має звання народної артистки, записала диск, присвячений чоловікові. Збірник народних пісень має назву «Прощаюсь, ангеле, з тобою».

Фото – heroes.profi-forex.org
Цікаві факти з життя
За характером Миколайчук був дуже товариською людиною, у квартирах, де проживало подружжя, двері не зачинялися ніколи. У гості до актора постійно приходили друзі і колеги, вони обговорювали різні ідеї, дискутували, побутовими питаннями займалася тільки дружина актора.
Колись на останні гроші купив 100-літрову бочку пива і запросив усіх односельців. У нього була мрія — накрити столи від свого села до райцентру, а це 5 кілометрів. Хотів застелити їх білими скатертинами і поставити наїдки, напої, щоб кожний, хто йшов на базар чи назад, міг пригощатися.

З гастрономічних уподобань актора можна відзначити борщ, печеню, мамалигу і куліш. Міцні напої ніхто з творчих людей у компанії не вживав, іноді могли пити червоне вино.

1 fullsizeke_enl

На рахунку «Тіней забутих предків» де Миколайчук зіграв головну чоловічу роль, 39 міжнародних нагород, 28 призів різного роду кінофестивалів), які проводилися в 21 країні (у 24 випадках фільм отримав гран-прі. Кінострічка занесена до Книги рекордів Гіннеса.
Підготувала Юлія Обелець

Старі персонажі оновлюють обличчя

Про «злочинну владу» та її опонентів
  • Ігор Гулик
  • ІГОР ГУЛИК
     24.05.2018, 18:31  509
Що ж це за мазохісти такі, — спраглі влади, державного керма, — щоб завтра, коли їхні мрії раптом стануть реальністю, чути на свою адресу: «злочинна влада»?

Ігор Козловський, недавній російський в’язень, релігієзнавець, виголошуючи цьогорічну «Лекцію свободи» в УКУ, зауважив, що банальність є «ковдрою для повсякденної брехні». Саме так. Аби надати ваги своїм не надто правдивим тезам, люди часто послуговуються звичними, затертими поняттями, штампами для визначень тих чи інших речей. Так брехня легше проникає у мізки, не потребуючи зайвих зусиль мозкових звивин. Аякже — все зрозуміло, пройдено і засвоєно…

Марцін Круль, польський історик ідей, пише, що коли політик для здобуття влади «готовий продати свою душу дияволу брехні, а ми не реагуємо на це, це означає, що стаємо спільниками у брехні. А брехня робить з нас ідіотів».

На кожному етапі історії нашої незалежності, особливо на її вирішальних зиґзагах, скажу навіть пафосно, коли визначається майбутнє країни, у лексиконі опозиційних політиків виринає округла фразеологема «злочинна влада». Така собі «паличка-виручалочка», винахід політтехнологів (правда, геть пронафталінений), який не зобов’язує ні до чого — ані до аргументації своїх тез, ані до дискусії, зрештою, до відповідальності теж. Бо як може відповідати «опозиціонер» за свої слова? Жодним чином, — заклики до відповідальності завершуються воланням про «політичні репресії»…

Якщо йти за логікою «незгодних», то в Україні не було інших влад, лише злочинні. І жоден із президентів не вдарив палець об палець, окрім як дбав про власні збагачення, здирство, тиранію і сибаритство. Як оце ми вижили 27 літ у такому несприятливому середовищі?

Щойно опозиція лаштується взяти президентську вершину, знову і знову на її знаменах свіжими фарбами (залежно від партійних кольорів) малюють гасло про ту ж таки «злочинну владу». У Львові на зборах, де проголошено спільну платформу «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка та «Народного контролю» Дмитра Добродомова, цей вислів звучав рефреном. Про Юлію Володимирівну годі й казати — для неї всі влади злочинні, окрім однієї, — такої бажаної, у якій вона була б і президентом, і прем’єр-міністром, і урядом, і парламентом, і начальником жеку.

Але оперуючи заяложеними штампами, персонажі із давно перетасованої української політичної колоди транслюють на публіку власні комплекси. Для них кожна владазлочинна, бо у ній немає місця для них. Що б не робив Порошенко чи хтось інший на його посаді — в ЄС заволік Україну на налигачі, приймав парад на Красній площі, зірку з неба дістав — однак він залишатиметься «злочинною владою». Без пояснень, без апеляцій. Усі біди пересічного обивателя виставлять йому на карб, маніпулюватимуть настроями, тішитимуться з невдач країни (не тільки її чинних керівників), аби лише подати себе у тозі месій, рятівників, героїв.

Між тим, одне суттєве зауваження. Більшість з нинішніх опозиціонерів вже були владою. Хтось свого часу сидів у прем’єрському фотелі, хтось піжонисто гонорувався міністерським кітелем, хтось упродовж років носить у кишені піджака депутатський мандат… Що ж це за мазохісти такі, — спраглі влади, державного керма, — щоб завтра, коли їхні мрії раптом стануть реальністю, чути на свою адресу: «злочинна влада»?

Країні, без сумніву, потрібна опозиція та незгодні. Але вони мають розірвати зачароване коло системи, у якій що не новий режим, то старі методи і порядки. Вони направду мають дати країні конструктивну програму, а не популізм і нарцисизм окремих персонажів. Опозиція, здатна зрозуміти, що проблеми — не тема для зловтіхи (бо, бачте, влада промахнулася), а поле для роботи усіх. Колись це називалося «відчути країну». Не виборця, а країну. Є різниця?

Врятувати Балуха

Український політв’язень Балух у критичному стані, час пішов на дні, — МЗС України
  •  15.06.2018, 16:58
  •  93
У Міністерстві закордонних справ України б’ють на сполох через критичний стан і загрозу життю внаслідок голодування українського політв’язня Володимира Балуха.
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані

У відомстві вважають безмежним цинізмом продовження підконтрольним Кремлю судом арешту українському активісту Володимиру Балуху.

Про це на своїй сторінці у Twitter написала речник МЗС Мар'яна Беца.

«Чи є межа російському цинізму? Політв'язень В. Балух в критичному стані. Час пішов на дні. В цей час окупант незаконно продовжує його арешт», — написала Беца.

Також вона зазначила, що МЗС України вимагає допустити до українського політв’язня Балуха міжнародних лікарів та його негайного звільнення.

Український політв’язень Балух у критичному стані, час пішов на дні, — МЗС України
 15.06.2018, 16:58
 93
У Міністерстві закордонних справ України б’ють на сполох через критичний стан і загрозу життю внаслідок голодування українського політв’язня Володимира Балуха.
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані
У відомстві вважають безмежним цинізмом продовження підконтрольним Кремлю судом арешту українському активісту Володимиру Балуху.

Про це на своїй сторінці у Twitter написала речник МЗС Мар'яна Беца.

«Чи є межа російському цинізму? Політв'язень В. Балух в критичному стані. Час пішов на дні. В цей час окупант незаконно продовжує його арешт», — написала Беца.

Також вона зазначила, що МЗС України вимагає допустити до українського політв’язня Балуха міжнародних лікарів та його негайного звільнення.

Mariana Betsa
@Mariana_Betsa
 Вимагаємо допустити до політв'язня В.Балуха укр або міжнародних лікарів. Вимагаємо від РФ його негайного звільнення

16:03 - 15 июн. 2018 г.
17
40 человек(а) говорят об этом
Информация о рекламе в Твиттере и конфиденциальность
Як повідомляє Укрінформ, під час судового засідання в підконтрольному Кремлю Роздольненському суді Криму у п'ятницю українському активісту Володимиру Балуху стало зле, йому викликали швидку.

Перед цим 15 червня суд допитав колишню дружину Балуха Наталю. Вона пояснила суду, що їй відомо про неодноразові конфлікти Володимира Балуха з начальником ізолятора тимчасового тримання Роздольненського району Анатолієм Ткаченком. За її словами, Ткаченко постійно ображав Володимира за національною ознакою.

Як відомо, Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Суд у Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 4600 гривень).

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію — через прапор України, розташований на подвір’ї його будинку.

МЗС України і США наполягають на звільненні російською владою Балуха

Свободу Олегу Сенцову!

У Кремлі відмовилися відповідати, чому до Сенцова не пускають українського омбудсмена
  •  15.06.2018, 15:15
  •  123
У Кремлі заявили, що незаконно засуджений в Росії Олег Сенцов не є «утримуваною особою» і відмовилися відповідати, чому до нього не пускають Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денисову.

Про це журналістам повідомив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, передає УНІАН.

«Я не зможу вам відповісти на це питання (чому Денисову не пускають до Сенцова — ред). Цю тему веде моя колега Москалькова, вона знаходиться в контакті з українськими візаві на цей рахунок. Ми сподіваємося отримати детальну інформацію та пізніше я зможу вас поінформувати», — сказав він. «Що стосується Сенцова, в будь-якому випадку — його, звичайно, не можна вважати утримуваною особою, тому що він засуджений, причому за досить тяжкою статтею», — додав Пєсков.

У свою чергу уповноважений з прав людини в Р Ф Тетяна Москалькова заявила, що Денисова нібито знаходиться на території РФ незаконно, передає «ТАСС».

15 червня Денисова заявила, що їй відмовляють у зустрічі з незаконно ув'язненим українським режисером Сенцовим в колонії міста Лабитнангі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За її словами, вона зустрілася з начальником колонії і начальником управління виконання покарань Ямало-Ненецького автономного округу, який повідомив, що український омбудсмен не може ні за яких обставин отримати зустріч з Сенцовим. Крім того, їй відмовили в наданні інформації про стан здоров'я і попросили покинути територію колонії.

Співробітники ФСБ РФ затримали Сенцова в Криму навесні 2014 року. Його переправили до Росії, де судили за сфабрикованим звинуваченням в організації терактів і підпалів офісів партій на півострові. Російський суд у серпні 2015 року засудив його до 20 років ув'язнення. Сенцова утримують в колонії в місті Лабитнангі на Ямалі.

14 травня він почав голодування з вимогою до Кремля звільнити всіх українських політв'язнів. За підсумками останньої зустрічі глав МЗС країн «нормандської четвірки» 12 червня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що омбудсмени України і РФ розробляють «дорожню карту» щодо звільнення утримуваних осіб.

Напередодні, 14 червня, Денисова виступила проти пропозиції представників Російської Федерації 22 червня відвідати в колонії Сенцова, який вже місяць голодує, і вимагає негайного допуску до нього.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
152
предыдущая
следующая