Молодь

Богдан Гордасевич:На мою думку вкотре замовчано головне питання для молоді: чесного кар'єрного зросту. Зараз в Україні діє тотальне правило захід на посади і просування службове через так званий "задній прохід" причому на 100% без винятків! Мрію побачити ту молоду людину, яка отримала серйозну посаду в адміністрації чи держорганах України просто зайшовши у відділ кадрів і запропонувала свої послуги. І була прийнята без хабаря чи ще якогось стороннього чинника впливу! Просто пройшла чесно посадовий конкурс і посіла на посаду, гарно себе проявила і почали службове зростання - і все чесно та справедливо. Панове, в Україні це можливе хіба що на фронті і все! Більше ніде! Саме тому звичайна молодь тут в Україні жити не хоче і не буде! А незвичайна молодь типу пана Вітренка - буде! Без справедливих так званих "соціальних ліфтів" наша країна приречена! Президент США Обама буз з найнижчих соціальних низів! Нижче було нікуди: син чорношкірого емігранта! Але... Так, є Зеленський, але перепрошую, які "плечі" не від малечі за ним стояли! Отож.

Як повернути українську молодь
19 червня, 2022

Любомир Сопільник
Радник голови Львівської ОДА з питань молодіжної політики

Поміркуймо, хто буде розбудовувати післявоєнну Україну і що може повернути або утримати молоде економічно активне населення на батьківщині.

Кожен з нас хоча б раз у житті замислювався про переїзд. Харків'яни вбачали нові кар'єрні можливості у Києві, кияни хотіли втекти від метушні мегаполіса у Львів, а львів'яни — пошукати кращої долі у Польщі. Виявляється, бажання мають властивість збуватися і не завжди так, як ми собі планували.

За три з половиною місяці близько 14 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки, більшість із них жінки та діти. Саме такі цифри наводить ООН в останніх звітах. Масштабів та швидкості такого переміщення ще не знала світова історія. Львівська область прийняла до 400 тисяч переселенців з Бучі, Ірпеня, Чернігова, Маріуполя, Херсона та інших куточків країни.

В автобіографічному романі Марка Твена «Загартовані» автор описує як американці цілими родинами переселяються зі сходу США на дикий захід у пошуках щастя та кращої долі. Зараз ця історія повторюється в Україні — майже 7 млн біженців виїхали на Захід, заради кращого життя, безпеки та майбутнього своїх дітей. Тільки Захід у нашому випадку не дикий. І повернути українську молодь додому з США, Європи, Канади та інших процвітаючих країн, завдання над-амбітне для нашої держави, тим більш у стані війни.

Передусім — безпека та побут

Жінки та діти повернуться, лише коли будуть почуватися захищеними, без нічних тривог і біганини по бомбосховищах. Наразі 15,7 мільйона українців потребують гуманітарної допомоги, а ще сотні тисяч жителів України не мають доступу до води та електроенергії, в таких умовах жити неможливо.

Загалом, за підрахунками KSE Institute, через війну пошкоджено, зруйновано чи втрачено понад 44 млн квадратних метрів житла українців. Молодь, що втратила дах над головою і не отримає альтернативу від держави, не матиме куди повернутись. До прикладу, наприкінці квітня у Львові почало функціонувати модульне містечко, де у мінібудинках мешкає 350 сімей. Та у масштабах міграції це лише маленький крок до розбудови інфраструктури. Проте безпека залежить не лише від воєнних дій.

Наразі у суспільстві гостро стоїть питання легалізації вогнепальної зброї для цивільного населення. Хоч зараз МВС декларує суттєве зниження рівня криміналу, на це вплинуло рішення Верховної Ради щодо посилення відповідальності за майнові злочини в умовах воєнного стану — тепер за такі злочини можна отримати від 10 до 15 років ув’язнення. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні неминуче спричинить ріст злочинності, зокрема насильницького характеру.

По-друге, підвищувати якість освіти

Більш ніж 3 мільйони українських дітей, за даними ООН, були змушені перервати освітній процес. Загалом пошкоджено, зруйновано або втрачено 1123 навчальних заклади та 621 дитсадок. Враховуючи майже два попередніх роки пандемії, яка теж змусила перевести навчання в онлайн-режим, якість освіти бажає кращого. Якщо війна затягнеться, навчальний сезон 20222023 у школах та університетах як мінімум у 10 областях буде зірваний. Найменше, що може зробити та робить у цих обставинах Львівщина — забезпечити тимчасово переміщеним особам та навчальним закладам умови для налагодження навчального процесу. Для українських абітурієнтів зараз спрощена програма вступу до наипрестижніших шкіл та університетів світу. Чи повернуться вони додому після навчання? Так, якщо матимуть гідні робочі місця, достойну оплату праці, доступні кредити на житло. А щоб зробити це не лише передвиборчими обіцянками, потрібні реформи.

По-третє, зміцнювати інститути влади

Надто високу ціну ми платимо за наш суверенітет і незалежність, щоб поступитися верховенством права, лишити корумпованих чиновників та суддів. Маємо запитати у кожного представника державних органів та законодавчої влади: чим вони займалися під час війни, як працювали для наближення перемоги та що готові зробити для процвітання країни. Якщо відповідь на бодай одне питання залишиться невизначеною — люстрація. Це ж стосується і псевдоволонтерів, які, користуючись ситуацією, привозили під продаж автомобілі з нульовим розмитненням, непогано заробили на товарах гуманітарного та військового призначення. Навіть у лавах ЗСУ є перевертні в погонах, що отримують дрони та тепловізори від благодійних фондів і перепродають назад. Такі розслідування вже активно ведуться за сприяння Львівської ОВА. Вкрай важливо зробити процеси перевірки волонтерів максимально прозорими, бо полювання на відьом може викликати новий виток недовіри до інституту влади.

І, нарешті, сильна економіка

Зрозуміло, що економіку виснажує війна, росте рівень інфляції та безробіття, падає ВВП. Проте, нас підтримує весь цивілізований світ, інвестиції в розбудову України прийдуть як тільки скінчиться війна. Вже зараз є позитивні зрушення — відновлюється промисловість. Більш ніж 900 заявок від початку війни Львівська ОВА отримала від компаній з усієї країни, що планують переміщення або вже розгорнули свої виробничі потужності та офіси у Львівській області. Серед них найбільше представників галузі машинобудування, харчової індустрії, легкої промисловості та хімічної галузі.

За результатами дослідження Міжнародного республіканського інституту у 2021 році, постіино жити за кордоном мали бажання 39% украінців віком від 13 до 35 років. Основною причиною назвали брак економічних перспектив. Держава повинна боротися за будь-який відсоток українців, які хочуть жити та працювати за кордоном. Молоде покоління має розуміти, що країна зацікавлена та не байдужа до своїх громадян, і їхніх ініціатив почати свою справу — бізнес, громадський чи мистецький проєкт. Для цього необхідно налагодити ефективну комунікацію між владою та молоддю, розробити процедури надання фінансування, процеси ухвалення рішень і налагодити співпрацю з міжнародними донорами та інвесторами.

Держава не може існувати без молоді. Тому в тандемі співпраці активного, свідомого населення та влади можна розвинути державу в економічному, освітньому, науковому, соціокультурному сенсі. Для того, аби зупинити масовии виізд громадян за кордон, необхідно вже залучати молодь до розв’язання цих питань. Попереду складнии період для кожного украінця, але чи справедливо все життя гнатися за маибутнім на чужині, коли випадає шанс розбудувати власну державу?

9:52 20.06.2022

Думайте хоч трохи!

Богдан Гордасевич
Дуже здивований цим перепостом матеріалу агента ФСБ РФ Тераса Чорновола, як і підтримку його від певного числа люду, які чомусь ніжно забули на чиєму боці був Тарас Чорновіл під час Помаранчової Революції - в команді Януковича, протеже Путина на той час. Люди, майте хоч трохи клепок в голові! Єрмак, як і Ярош - то інша історія. Це не Шкіль Андрій і не Шарій, а чистими туди не попасти. Зеленський що не проросійський кандидат був?' Коли ви вже перестанете бути лохами? Та не лізьте під ворожі маніпуляції!
Микола Савельєв разом з Тетяною Вергелес та 
ще 11
.
11 червня о 13:10  · 
То чому зробили ставку на агента РФ Єрмака? І не пишіть мені, що обговорювати це «НЕНАЧАСІ»!!! Адже він ніде не подівся!!!
« Я мав свої дані про це, а позавчора побачив ще й Шарпа. Йдеться про певні ультиматуми укрсучвладі від президента Байдена. Ще задовго до початку масованого вторгнення Байден наполягав на вичищенні з влади в Україні рашистських кротів. Насправді, цій історії щонайменше півтора роки. Пригадуєте, як під час візиту в Лондон Зеленського запросили в МІ-6, куди відмовилися пропускати Єрмака. Зустріч заледве відбулася, бо йти без свого поводиря той відмовлявся. Але, схоже, Єрмака самого заінтригувало, що можуть про нього (а це було очевидно) сказати в розвідці. У вірності собі Зеленського він навіть не сумнівався. Коли реакції на інформацію про кротів у найближчому оточенні не відбулося, британці злили повідомлення про суть того візиту. 
З того, що доводилося чути мені в дипломатичному середовищі, а я мав стосунок до цієї сфери, Байден через своїх посланців понад рік тому почав попереджати Зеленського про невідворотність вторгнення й пропонував дуже серйозну збройну підтримку, обсяг якої міг би й відвернути путіна від агресивних намірів. Але була вимога - позбутися рашистських агентів. І ніби Зеленський з двох варіантів обрав Єрмака та все колаборантське оточення. Тому обсяги збройної підтримки до початку війни відповідали рівню підготовки для партизанських дій. До самого дня 24 лютого у Зеленського була ця дилема: підтримка Заходу, чи Єрмак. Він весь час обирав Єрмака. Який і переконував його, що ніякої війни не буде. 
Рашисти атакували, Єрмак на той  час був кудись евакуйований, але сталося не так, як гадалося - московити не змогли захопити Київ, який був повністю відкритий для здачі. Залужний зумів уже після нападу зібрати сили для протидії. А США на фоні активних бойових дій вирішили почати реально підтримувати Україну. Такі речі розгортаються дуже повільно. За це ми заплатили вже страшну ціну. Але за півтора тижні, побачивши, що Київ уже не впаде, знову виринув Єрмак. І це стало новою перешкодою для підтримки України. Адже абсурдність ситуації аж зашкалювала. Але Зеленський без Єрмака й у туалет не сходив би. Тому в США обрали на час війни компромісний варіант: зброя й фінансова підтримка Україні піде. Але московські кроти не мають права втручатися в дві сфери. Шарп відзначає табу на зовнішню політику, а я чув ще також про заборону лізти в справи армії. Під ці зобов'язання й надавалася допомога.
Але Єрмак уже встиг порушити обидві заборони. Коли йому було потрібно пересварити Україну із союзниками, а особливо з НАТО, він спершу задіював персонально Зеленського, а останнім часом нагадав уже й Кулебі, хто його на посаду поставив. Це було занадто явно. З армією ще гірше. Перший відомий факт впливу був, коли Єрмак у період зрадницьких переговорів у Стамбулі прибув до Залужного й, за деякими даними, вимагав випустити з оточення в Бучі рашистські війська. Залужний, схоже, поступився лише частково. Більшість були розгромлені, але найвідбірніші орки вийшли з усією технікою, награбованим та без надмірних ушкоджень. Те, що сталося на командному пункті в Лисичанську (Безугла, Буданов, сторонні офіцери), уже поза межею. 
У нас зараз дуже складна ситуація саме через фатальний брак потужностей артилерії, а допомога знову починає пригальмовувати. Більше того, американська розвідка публікує дивну доповідь про дуже темні перспективи нашої армії з причини браку озброєнь. І я припускаю, що крім технічних затримок нам досі не запускають ленд-ліз саме через цей суб'єктивний чинник у владній кліці. Від того й Зеленський знову починає готувати суспільство до необхідності якихось поступок та переговорів. Бо поступитися Єрмаком він не згоден, навіть, якщо Україна через це програє війну та буде повністю зруйнована. Я ніяк не можу зрозуміти: чим же Єрмак його так міцно тримає?»
Тарас Чорновіл
9:41 15.06.2022

Герої

В бою під Ізюмом загинув киянин Роман Ратушний5 липня Романові мало б виповнитися 25…5 липня Романові мало б виповнитися 25…

Роман Ратушний був головою ГО «Захистимо Протасів яр», а на фронті — розвідником 93 омбр «Холодний яр».

У мирний час він захищав столицю від хижацьких забудов, у дні війни він пішов боронити Україну. Звістка, з якою неможливо змиритись, облетіла сьогодні Київ.

Першими її повідомили у громаді «Захистимо Протасів яр»:

«9 червня в бою, під Ізюмом, загинув лідер нашої громади, голова ГО „Захистимо Протасів яр“ і розвідник 93 омбр „Холодний яр“ — Роман Ратушний».

Його друзі и получатель писателей, що Роман був першим у будь-якому бою і ніколи не представлів въ страхову. У 16 лет він був учасником Революции Гідності. А в первый же день широкомасштабного вторгння — почався його фронта. Спочатку — бої под Киевом, а згодом — на складе 93 омбр «Холодний яр» звільняв Тростянец, воюв на Сумщини и под Изюмом.

«Чим більше росіян ми вб'ємо зараз, тим меньше росіян доведеться вбивати совесть дітям» — теза, яку Роман просив пам'ятати і поширювати», — згадують його однодумці і побратими.

В своем останньому бою, він був в дозорі, як розвідник, у складі боевой группы и загинув під час віконання боевого завдання.

Продовжувати боротися за Велику Соборну Україну, змінювати суспільство и обовязково створити парк у Протасового яру, — это продовження справи життя 25 річного Героя. «Ромчик с нами! Він назавжди в строю!» — существь сьогодні його друзі. Хочу назвать даты парковки им'я Романа Ратушного та висадити там дуб в його пам'ять…

Активісти та громада Соломенського района протестують против забудови Протасового яру. Роман Ратушный повидомив, що свое важное слово в своей истории сказал в Киеве. Для того, чтобы защитить Протасов Яр от застройщиков, на останний сейс возвращени земельный участок (площею 3,15 га) статус зеленых насадок.  

Ода мові

Halyna Starchevska
31 травня о 12:16  · 
Михайло Івасюк ( батько Володимира Івасюка): «Бо в кожнім чужинецькім слові Є вирок українській мові!”
Батько Володі Івасюка, Михайло Івасюк за кілька днів до смерті народжує геніальну «Оду українській мові», як заповіт, яку уперше зачитав в церкві біля труни священик. 
Ода українській мові
                     І
Повів мене до церкви Тато
У світле Великоднє свято
Він нахиливсь мені до вуха
Й сказав: «Ти добре слухай, 
Щоб слово Боже в твоїм серці
Цвіло, як квітка на стебельці.
Ти ж народивсь у вірі давній,
Хрестився в церкві православній»
                       ІІ
І я стояв, і пильно слухав,
Щоб благодать Святого Духа, 
Засіяна у рідне слово,
Сіяла в думах барвінково.
Аби в роки важкі, похмурі, 
Коли я буду у зажурі, 
Душа не лізла ув окови
Чужих богів, чужої мови.
                      ІІІ
Та із високого амвона
Не падали слова, як грона, —
Не линула, немов обнова,
Священна українська мова,
Така, як Матір Божа в храмі,
Всевладна пані над серцями,
І мудрості широке море —
Бурхливе, ніжне, неозоре.
                      ІV
Там замість золотого слова
У груди сипалась полова
Чужих словес незрозумілих
І від пихи аж потемнілих.
Вони, нещирі і холодні,
Немов пливли із преісподні.
З очей ікон святих одразу
Скотилася сльоза образи.
                      V
І я спитав: «Чому це, Тату,
У гойне Великоднє свято
Пан отець править службу Божу,
А я збагнути слів не можу?
Чи сила Господа звеліла,
Щоб наша мова заніміла
У нашім прадідівськім храмі,
Що вже віки стоїть між нами?!»
                        VI
Мій Тато більше не молився.
Він спалахнув і розгнівився,
Й серед людей словами сіяв:
«Цей піп не наш, його привіяв
Ворожий вітер, аби пилом
Туманних слів, як дим кадила, 
Зміцнити рабськії вериги
І в пеклі мовної хурдиги.
                        VII
Він знає добре по-вкраїнськи, 
Та мовить тільки по-чужинськи, 
Бо в кожнім чужинецькім слові
Є вирок українській мові. 
Якщо її у нас не буде,
То нас історія забуде,
Прийшлюк назавжди стане паном
Над нашим лісом, нашим ланом.
                         VIII
Гей, люди, чом це наша мова,
Така шляхетна й гонорова, 
Тремтіти має, наче сарна,
Як мчить за нею ціла псарня
Хортів? Чом неукам-забродам
Й копилюкам свого ж народу
Дозволено чинить розправу —
Душити мову величаву?!
                          ІХ
Таж українська дивомова —
Похідний марш і колискова,
І жайвір під травневим сонцем,
Щедрівка в Батька під віконцем,
Гірських потоків дзюркотання,
І соловейкове лещання,
І шелест жита і пшениці,
В ній ритм дощу і громовиці.
                        Х
У нашій українській мові
Живе освідчення в любові
І люта ненависть до ката,
Погорда і гнів до ренегата,
Поезів степів і моря,
Жага незвіданих просторів,
Державний гімн і і спів молитви,
І гук війни і скрегіт битви.
                        ХІ
В ній — доля наша, в зло закута,
І клич Дніпрового могуття, 
І духу нашого твердиня,
Краси скарбниця і святиня,
Що працю осяває і дозвілля, 
У свята наші і весілля,
Сторожева несхитна вежа, 
І єдність нашого безмежжя.
                        ХІІ
У світі ми окрадені і бідні,
А в церкві ранять нашу гідність
І оскверняють нашу душу, 
Я нині всім сказати мушу,
Що нам не честь і нам незмога
Молитись до такого «бога»,
Який не знає і не хоче знати,
Що славна українська мова —
Це наша люба рідна Мати.
(Михайло Івасюк, 1995 р.)

Журналісти назавжди

Як завжди основне мушу давати у коментах, бо автомат цензури спрацьовує проти.

100 днів війни

У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили про поточну ситуацію на фронті, станом на початок сотої доби війни РФ проти України.

Згідно з повідомленням, артилерійські обстріли по всій лінії зіткнення продовужються на Донецькому напрямку.

На Лиманському напрямку армія РФ обстріляла цивільну інфраструктуру в районах населених пунктів Ярова, Щурове, Старий Караван і Райгородок. Проводив штурмові дії поблизу Студенка, бойові дії тривають.

На Сєвєродонецькому напрямку російські загарбники продовжують обстріли позицій Сил оборони та цивільної інфраструктури в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Борівське, Устинівка і Лисичанськ.

«Ворожа штурмова авіація завдала авіаударів неподалік Мирної Долини. Крім того, в районі Метьолкіного та Білогорівки противник намагався вести штурмові дії, зазнав втрат, відійшов на попередні позиції. В центральній частині Сєверодонецька тривають бої», – йдеться в повідомленні.

На Бахмутському напрямку війська РФ здійснюють обстріли в районах населених пунктів Покровське, Нью-Йорк, Золоте, Комишуваха, Миколаївка, Берестове, Білогорівка та Врубівка. Поблизу останнього російські військові вели безуспішні штурмові дії.

«Силами штурмової та армійської авіації ворог завдав авіаударів по інфраструктурі неподалік Відродження, Ротів, Новолуганського і Доломітного. На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках активних бойових дій ворог не проводив», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі також повідомили, що окремі підрозділи 150-ї мотострілецької дивізії 8 загальновійськової армії РФ на Попаснянському напрямку зазнали значних втрат – «щонайменше 50% особового складу, озброєння та техніки».

Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 9151 жертву серед цивільних – 4169 загиблих і 4982 поранених – через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 1 червня, повідомили в УВКПЛ ООН.

7:50 03.06.2022

Війна

Юрій Бутусов
3 год ·
Яких слів варто боятись на війні? Відступ? Це слово лякає, бо політики уникають непопулярних наказів, але в деяких місцях це слово необхідне - бо воно розумніше ніж слово розгром. Відступу лякатись не треба, бо карта змінюється, наприклад, ми багато втратили в центральній Україні, але потім змогли розгромити росіян та забрали своє, тому що у нас має бути головне.
Головне у війні - це ті професійні, організовані люди зі сталевою волею в очах, які здатні витримувати тиск сучасної війни та системно знищувати ворога. Головне - це боєздатність підготовлених військ - злагоджених, навчених, бо тільки там є той стрижень ротних офіцерів та сержантів, який веде солдат у бій, який розуміє тактику та техніку, який вміє взаємодіяти та ламає опір ворога.
Це вони роблять різницю на полі бою. Це вони і є тою лінією фронту яку ми бачимо на картах. Це тільки вони і можуть ефективно застосувати нову зброю, бо у них є розуміння злагодженості та застосування, якому нових людей треба дуже довго вчити. Якщо ми збережемо підготовлені війська, якщо вони будуть діяти не в оточенні , а при якісному постачанні, якщо ми посилимо їхнє тактичне становище, забезпечення, поповнення - ми стримаємо ворога та підемо вперед.
Так, політики хочуть популярних рішень, вони хочуть кожного вечора повідомляти про перемоги, про те, що все доьре, що жодне місто та село не здали, політики хочуть інтерв’ю та рейтинги замість чорнової роботи. Але для того щоб повідомляти про перемоги треба нарешті почати робити системні рішення по підготовці фахового поповнення, резервів, про аналіз невдалих та вдалих операцій, запроваджувати успішні практики бойового застосування та карати тих, хто не здатен керувати. Владі треба працювати на перспективу, працювати з людьми та критично ставитись до своіх дій та бездіяльності. А не само заспокоюватись чи вести себе так ніби все саме собою вирішиться. Не вирішиться. Треба ухвалювати рішення ще до того як ситуація стає критичною або безнадійною. Не треба витрачати зусилля щоб здавати героів у полон - треба думати як знищувати ворога та зберігати армію.
Війна - це боротьба двох систем, і перемагає та система, де є кращий аналіз ситуації та де краще впроваджуються зміни. Ворог несе величезні втрати, ворог теж втомлений, він докладає усіх зусиль, але не здатен проломити нашу оборону, ворог має численні вади, які ми можемо використати набагато ефективніше. Чи впроваджуємо ми зміни?
Владі варто замислитись над питанням якісної підготовки оперативних резервів, припинити бездумну практику спрямування на фронт людей без мінімальної підготовки. Тобто подивитись на власну ефективність та неефективність, підвищувати якість роботи, замість того щоб доповідати кожен вечір що все добре.
А поки наші військові мають ухвалювати оперативні рішення по обстановці. Це їхня відповідальність та їхнє бачення. Тому не лякайтесь слова відступ. На війні треба лякатись слова безвідповідальність.

Україна перемогла на Євробаченні-2022

Kalush Orchestra здобули рекордну перемогу: як голосували країни-учасниці "Євробачення"

Фото: facebook.com/kalush.official

Українська група Kalush Orchestra закохала у себе глядачів з усієї Європи та встановила на "Євробачення" рекорд. Найвищі бали їм присудили мешканці 28 із 40 країн, що голосують, і це абсолютний рекорд в історії конкурсу. Про те, як голосували країни, розповідає eurovisionworld.com.

Загалом виступ Kalush Orchestra оцінили у 631 бал. З них 439 – голоси глядачів, та 192 – бали від Національного Журі різних країн. Останні були стриманішими у своїх оцінках:

·         12 балів - Польща, Молдова, Латвія, Литва, Румунія.

·         10 балів - Ісландія, Франція, Німеччина

·         8 - Португалія, Словенія, Хорватія

·         7 - Ізраїль, Кіпр, Австралія, Албанія

·         6 - Грузія, Бельгія, Азербайджан, Вірменія

·         5 - Данія

·         4 - Чехія

·         3 - Ірландія, Норвегія, Швейцарія

·         2 - Сан-Маріно

·         0 - Швеція, Нідерланди, Італія, Великобританія, Фінляндія, Іспанія, Естонія, Болгарія, Австрія, Греція, Мальта, Північна Македонія, Сербія

Описание: Kalush Orchestra здобули рекордну перемогу: як голосували країни-учасниці

Українці також активно голосували за учасників "Євробачення". Глядачі на знак подяки за колосальну підтримку та допомогу віддали 12 балів Польщі

10 балів здобула Литва
8 - Ісландія
6 - Молдова
5 - Естонія
4 - Фінляндія
3 - Нідерланди
2 - Норвегія
1 - Іспанія

Цікаво, що українське журі, до складу якого входили Вадим Лисиця, Андрій Капраль, Ірина Федишин, Андрій Яцків, Лук'ян Галкін, не погодилися з вибором співгромадян і не дали полякам жодного балу. Найкращим виступом вони вважають колектив і Великобританії. Їхні бали розподілилися так:

12 - Великобританія
10 - Португалія
8 - Нідерланди
6 - Швейцарія
5 - Азербайджан
4 - Швеція
3 - Австралія
2 - Вірменія
1 - Чехія

Описание: Kalush Orchestra здобули рекордну перемогу: як голосували країни-учасниці

Kalush Orchestra виграли конкурс у ніч з 14 на 15 травня у Турині. Гурт вийшов на сцену під 12-м номером. Після виступу колектив англійською закликав допомогти Україні, врятувати Маріуполь та "Азовсталь". Колектив колектив отримав найбільше балів - 631 (від журі 192 і від глядачів 439). На другому місці Великобританія (466), а на третьому – Іспанія (459 балів).

 

аааааа

Євробачення 2022: Калуш Orchestra переміг
14 травня 2022, 23:01 GMT
Калуш Orchestra переміг
АВТОР ФОТО,REUTERS
Підпис до фото,
Калуш Orchestra переміг. Україна радіє

На пісенному конкурсі Євробачення перемогла Україна. Гурт Kalush Orchestra з піснею "Стефанія" здобули третю для України перемогу на цьому конкурсі.

За правилами конкурсу, Євробачення 2023 року має пройти в Україні. Цього року фінал проходив в італійському Турині.

Президент України Володимир Зеленський привітав гурт Калуш Orchestra з перемогою і пообіцяв, що одного дня цей конкурс пройде у відбудованому та вільному Маріуполі.

"Наша мужність вражає світ, наша музика підкорює Європу! Ми зробимо все, щоб одного дня учасників і гостей "Євробачення" приймав український Маріуполь. Вільний, мирний, відбудований!", - написав президент України в Instagram.

Євробачення
АВТОР ФОТО,REUTERS
"Дякую всім людям, які за нас голосували. Це не передати, наскільки ми раді, що у нас получилося це зробити. Слава Україні!", - після перемоги заявив зі сцени Євробачення Олег Псюк, соліст групи Kalush Orchestra.

Голосування було дуже драматичним і до самого кінця не було відомо, хто переможе.

Kalush Orchestra отримав 631 голос від журі і глядачів.

За результатами голосування лише журі країн, на першому місці була Велика Британія - Сем Райдер, а Україна - на четвертому.

Сем Райдер
АВТОР ФОТО,REUTERS
Підпис до фото,
Сем Райдер

"Євробачення у 2023 у новій і цілісній країні"
На пресконференції Олег Псюк подякував кожній країні за голоси.

"Для нашої країни зараз важлива будь-яка підтримка. В Україні довгий час не було хороших новин. Я радий, що ми веземо ці хороші новини", - заявив музикант.

Особливо він подякував Польщі за всю допомогу українцям.

Журналісти у нього запитали, чи не має він відчуття, що за них голосували через війну, а не через з пісню.

На це він відповів, що і до війни пісня "Стефанія" була серед лідерів букмекерських прогнозів.

"На наступний рік Україна з радістю прийєме Євробачення у новій цілісній і щасливій країні", - заявив Олег Псюк.

Після конкурсу музиканти збираються відразу повертатися до України. Через кілька днів закінчуються їхні дозволи на перебування за кордоном.

Допомогти "Азовсталі"
Після виступу у фіналі Kalush Orchestra зі сцени закликав допомогти Україні, Маріуполю та "Азовсталі" просто зараз. Правилами конкурсу заборонені політичні гасла. Але шанувальники просили Kalush Orchestra про це у соцмережах.

На пресконференції у них запитали, що значить цей заклик.

"Це велика біда нашої країни. Більше тисячі людей оточили з усіх боків. Вони не можуть вийти з "Азовсталі". Що ми можемо зробити? Поширити інформацію. Якщо кожен звернеться до урядів своїх країн, то це може допомогти", - заявив Олег Псюк.

Музикант заявив, що не боявся дискваліфікації після цієї заяви.

Євробачення
АВТОР ФОТО,REUTERS
Учасники від Ісландії закликали молитися за Україну. На їхніх руках і гітарах були жовто-блакитні прапори.

Systur
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Підпис до фото,
Гурт Systur підтримав Україну

У представника Німеччини на звороті гітари був напис "Peace for Ukraine", який він продемонстрував.

Схоже, що дискваліфіковувати українців ніхто не збирався.

Після виступів видання "Німецька хвиля" з посиланням на організаторів Євробачення повідомило: "Ми розуміємо глибокі почуття щодо України у цей момент і вважаємо, що коментарі Kalush Orchestra та інших артистів, які висловлюють підтримку українському народу, мають скоріше гуманітарний, ніж політичний характер".

Калуш
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
288
попередня
наступна