А час мерехтить і горить,бо ми є життєвим фрагментом.Він піниться і тріпотить,а ми скористались моментом.Ми місце своє зайняли,поклалися на підсвідомість.Батьки нас сюди привели,і ми летимо в невідомість.Ми в просторі цім живемо,і дні наші тихо стікають.Ми тут і їмо і спимо,і всі це життям називають.Ми полум’я передали,і дерево вже посадили,зробили ми все що змогли,і слід після себе лишили.А час мерехтить і горить,хвилини нам тихо шепочуть.Ще музика наша звучить,та сумніви нерви лоскочуть...

Читати далі...

когда крышечка бутылки от воды падает на пол вниз резьбой когда удариться мизинем ноги об угол кровати когда забыл пароль к аккаунту когда завтыкал и залил чайную заварку холодной водой когда выключили свет добавьте бесячие моменты из жизни

[Приєднана картинка]Бути – це стан, це подібно до «бути щасливим». Ви не можете пояснити стан, як ви не можете змусити себе увійти до якогось стану. Можна тільки бути станом. Ви не можете зробити стан щастя; ви можете лише бути щасливим. Створений стан працює так: буття викликає мислення, яке стає причиною мови, яка стає причиною дії, що і становить систему отримання та переживання того, що ви створили вашим буттям та мисленням. Буття є першопричиною. Давайте розберемо крок за кроком.Буття...

Читати далі...

Десь блукають на небі одинокі світи, З ними поруч невпинно згорають комети А ти йдеш по землі, де квітучі сади Омивають любов'ю горизонти планети. Огли Т.О.

Ще зовсім трохи, і завтра стане сьогодні. Можливо , завтрашній день комусь стане початком відліку нової системи координат, а можливо зовсім непомітний сірий дощовий осінній день загубиться серед багатьох минулих днів, нічим таким особливим не відзначених, але швидкоплинних і невблаганних. Хто зна.

Саме так, вважаю, потрібно було би назвати нашу епоху.Заради того, щоб отримати життя - люди йдуть на роботу, одружуються, та народжують дітей.Та багатьох й те не рятує від відсутності життя.[Приєднана картинка]Чому так? Це можливо пояснити. Але здебільшого вважають за необхідне мовчати й не думати про те. Адже так соромно визнавати, що на роботу ходять для того, щоб "поцвірінькати" з подружками, помірятися жезлами з мужиками (мужики з мужиками), показати всім свої нові шмотки та себе....

Читати далі...

Прапори, Знамена, Знамення – це особливі Знаки, що відображують заклик до збору людей, їх подальшої дії, вказують на їх приналежність до єдиної спільноти. Тут зовсім не йдеться про сьогоднішні реалії, що надто часто ґрунтуються на поверхневих тлумаченнях символіки, що мають лише вузько державні та політичні підстави. Звернемось до первісного сенсу цих Знаків з духовної точки зору……Український прапор є жовто-блакитним, кольори якого відображують сяйво золотого сонця, як сяйво духовної сили, що...

Читати далі...

— Забыли? А кто здесь же, на этом самом диване, с пеной у рта кричал, что мы, инженеры и изобретатели, своими открытиями ускоряем пульс общественной жизни до горячечной скорости? Кто сравнивал эту жизнь с состоянием животного, заключенного в банку с кислородом? О, я отлично помню, какой страшный перечень детей двадцатого века, неврастеников, сумасшедших, переутомленных, самоубийц, кидали вы в глаза этим самым благодетелям рода человеческого. Телеграф, телефон, стодвадцативерстные поезда...

Читати далі...

Восьма-двадцять ранку. Двоє. Оковита. Пляшки з –пів розпито Замість - до - сніданку. Всі думки – в гарячці, Інтелект – у сплячці, І цироз талантів В цих… Богів?... Атлантів? Морів? Прометеїв? Бахів? Галілеїв? Веделів? Платонів? Гауді? Патонів? Геніїв? Пророків? Світочів? Героїв? ****** Світ чеснот, пороків, Чистоти і гною. 30-31.01.2012 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11202012750

диптих Право сили та нахабства, Верховенство гаманця, Ницість, розбрат, духу рабство… Шлях в безодню. До кінця. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Круча Дніпрова і вітер блакитний, Сонце у хвилях, прибій, моря подих, Космопоезія, зоряні сходи. Літ двоєдиний. І дух непохитний. 13.12.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11112140723