Варшава 2018


Більше - у моєму фотоальбомі: http://photo.i.ua/user/644190/517854/

Як зупинити попутку вночі десь між Києвом і Обуховом?

Вчора була у мене остання на той день заявка на ремонт телевізора десь там у кінці Дмитровичів. Вийшов від замовника, а воно вже сонце геть сховалися і тільки західна частина неба ще ледь-ледь багровіла. Зорієнтувавшись на місцевості, вийшов на центральну дорогу.
Зупинка автобуса освітлювалася, але останній автобус у будь - якому напрямку вже давно проїхав. Подумки перебираю варіанти подальших дій.
Ночувати на лавці до ранку? Нудно і нецікаво.
Йти пішки? Пішки я можу пройти багато. Цілий день зранку на ногах, вже і находився чимало, але рушив у бік Обухова.
До Обухова 11 кілометрів. Дорога освітлюється лише у населених пунктах. А так - поля, ліси, і хто знає що. Взагалі то мені треба на Київ, але до Києва у кілька раз далі, ніж до Обухова...
Дуже рідко їдуть автівки, але пробую їх зупиняти. Вони прискорюються ще дужче і пролітають повз. Невже я такий страшний?
Роблю чергову спробу зупинити попутку. Воно стало стишувати швидкість, а я правою рукою поправив сумку. Хто зна, що собі подумав/ла/ керманич, але піддав газу і почав зигзагами їхати прямо на мене! Ледве шуснув від нього в ліс, задки, прудко, ніби заєць. Ну де оце таке воно навчилися, щоб отак робити? Ну темно, ніч, ліс, але ж я людина порядна, просто так склалися обставини...
Це дійство змусило шукати далі якийсь вихід. Вихід виявився супергеніальним - знайти номер телефону таксі Обухова. Таксі швидко примчало і завдяки його прудкості встиг втрапити до останнього автобуса з Обухова до Києва, і зовсім скоро радів ліжку у хостелі на проспекті Лобановського.
Так що таксі і хостелу браво!
А переляканим автомобілістам ганьба.
Жлоби перелякані :)

Як купити стартовий пакет у Польщі?

  • 14.03.18, 22:16
Я обрав для своїх подальших експериментів стартовий пакет оператора "PLAY"
Це не реклама оператора, просто мені здалося, що він мене задовольнить, хоча у Польщі багато операторів, кому не ліньки - хай сам робить свій вибір.


Купити його не складає жлдних проблем, за винятком того, що їхати потрібно особисто і реєструвати на свій закордонний паспорт, або інший документ, який буде придатний для цього. Можна і когось попросити, щоб купив, але реєстрація буде на іншу людину. Мені ця забаганка видалася непоганим приводом для невеликої мандрівки. Найближча точка, як на мій вибір - Пшемисль, от саме до нього і вирушив поїздом з Києва. Можна було їхати "їнтерсіті", але хотілося раніше втрапити до Пшемисля і пороздивлятися його. Тому поїхав з Києва до Львова, і з пересадкою все ж таки виторгував кілька годин.



З перетином кордону туди і звідти жодних проблем, швидко. Це мене приємно здивувало.



Пшемисль трохи схожий на будь-яке місто в Україні тим, що всюди авто з польськими номерами. Ну на тому, мабуть і вся схожість скінчилася.
Дивне якесь відчуття, все навколо якесь незвичне, намагаюся зрозуміти побачене, особливо не подаючи виду.



Залізничний міст через річку Сан. Мабуть, ровесник Ейфелевої вежі. Давно не фарбований, але така дебела конструкція, мабуть ще не одну сотню років стоятиме.



Неподалік віадук через ті колії, які прокладені через річку Сан. Гранітний, потужний, мабуть досить давній.



За річкою більша та новіша частина міста, але мені вже ліньки туди стало іти



Подивився з пагорка та і досить



Дивні дорожні знаки



Пожежники



Неподалік вокзалу



Потупцювався біля входу в музей. Мабуть, колись іншим разом, бо і так вражень вже достатньо, а ще треба випробувати у дії інтернет 4G.
Якщо суб"єктивно, то таке враження, ніби працюю вдома через "вайфай". Досить швидко, фотки жжух - жжух, красота.

Зробив парочку дзвінків на Україну, випендрився трохи, потім перевірив баланс - але ж таки дорогий той "випендрьож".
Годиться для необхідності, а для порожніх теревенів -ні.

До речі, потяг "інтерсіті", той що їде з Пшемисля до Києва, відправляється з 4 платформи. На вокзалі лише 3 платформи, а 4 і 5 заховані у таку "караганду", що я ледь знайшов, тепер знаю де, але ледь не спізнився на поїзд, поки шукав. Таке враження, що то не до Києва поїзд, а у якесь "задуппя". І до того ж, платформи прибуття - відбуття "інтерсіті" для чогось обгороджені сіткою, наче кошара.

Сидячи у вагоні, швидко забуваю неприємні моменти, і для повноти відчуттів вирішую пробігтися вечірнім Львовом.



Львів, як Львів, стоїть собі, ну тут мабуть всі бували. Люди юрмляться, радіють життю.
Ну, якесь таке...

Житіє моє...

Ніколи не міг навіть мріяти про те, що буду жити на Андріївському Узвозі. Тут круто - отам Булгаков сидить на лавці, отам - хата з бабаєм, а трохи вище - Андріївська церква. 
Мені дуже подобається Андріївська церква здалеку. Але ще дужче подобається "Сільпо", яке працює цілодобово, і знаходиться неподалік.


Будинок, де я живу - старезний, і якщо задерти голову знизу вгору, то чітко видно дірку між сходами


Це - хостел. Хостел, це щось таке, ніби старша група дитячого садочка. навіть ліжечка схожі. Щоправда, я не ризикнув задертися на горішнє, тому вкублився внизу


Зараз поки що не всі вдома. Якщо зберуться всі - то буде 12 людей.



Від такого щастя аж пляшку вина б оце хряснув - а ніззя, тут треба бути облікоморале. 
Скоріше б допрацювати тиждень, та втекти на кілька днів до Кременчука. А тоді знову. Туди-сюди.

Пора таки їхати на роботу.

  • 19.01.18, 23:01
Поки що до Києва.
Не хочеться. А треба. 

Там у Києві ще і досі зима?


Кременчуг и Ремонт Телевизоров

Итак, Кременчуг - 2018. 
Вчера я радостный, ехал на заказ в Большую Кохновку, а по привычке приехал туда, откуда едут маршрутки на Киев. Сила привычки. Ламаю привычный алгоритм и еду по назначению. Маршрутки ездят хорошо, цена проезда 5 гривен. Удивила стоимость проезда в тролейбусе 2 гривны. Правда, билет компостировать даже не нужно, такой себе клочек бумаги. 

Ехал маршруткой, и салон начал наполняться сизым дымом. На просьбы пассажиров водитель открыл двери и так продолжили ехать дальше.
Сегодня пришлось раскашелиться на нафтизин. Носу не понравились вчерашние покатушки с ветерками.
Нигде не вижу привычной для Киева шаурмы. Но нет - сегодня таки нашел недалеко от проходной вагонного завода шаурму. Шаурмен вежливый и общительный, все чисто, цена шаурмы киевская, но увы, не понравилось - в столице вкусней намного. 

Кофе эспрессо есть, но не так, чтобы на каждом углу. Не пропаду. Раньше не любил кофе, а за десять с лишним лет странствований по киевам, подсел на него, и потреблял 2 - 5 пистончиков ежедневно. Возможно, удастся ограничить его максимум 2.
Что еще? Да, самое важное! Кременчужане уже ищут телемастера, сантехника, электрика, и др. по интернету. Это очень радует меня. В свое время от души наклеялся этих бумажных объявлений "ремонт телевизоров кременчуг", но тогда интернет еще так не работал на периферии, как в столице.

Сегодня видел YOLKU. Местная газета пишет, что в Кременчуге она самая лучшая на всю Украину. Не буду судить, но тоже все полыхает китайскими светодиодными огнями. Или светодиоды уже где-то в Украине делают? Хотя, вряд-ли. 

Вообще, очень странное у меня ощущение - город вроде бы и тот же самый, но совсем другой. Как будто параллельная реальность. И это не значит, что он стал лучшим, или худшим. Просто - другой. Буду присматриваться к нему дальше.

Єрундиція

  • 29.11.17, 22:42
От заморочив голову мені Григорович. Каже - якщо тоненькою цівочкою вприскувати воду у вогонь, вона буде горіти і менше вугілля буде треба випалити.
Мені то абсолютно до одного місця - у мене немає ні вугілля ані печі, але пригадав свої дитячі експерименти з вогнем, і "повівся" на тему.
Дійсно, виявляється вода горить! Але якщо її розігріти хоча б до 2500 градусів цельсія. При такій температурі можливий термоліз води на кисень і водень, який і згоряє при цьому, утворюючи водяну пару у результаті...

Пилка - не iграшка!

  • 20.11.17, 23:42

Якщо хтось розуміє, про що насправді тут написано, той знає, що таке Wtyk Banan.



Подзвонив мені один древній знайомий...

Сьогодні десь о пів на восьму задзвонив комурковий. Хапаю і о-па! Пропозиція, може хтось би і зрадів, а мені від однієї думки, що за 12 тисяч ходити на роботу через прохідну, графік, трудова дисципліна...
Один дуже давній знайомий пропонував мені стати нормальною людиною, не валандатись по світах, а просто влаштуватися на вагонних завод.

Завод... Прохідна... Не поспиш, не мекнеш, нацяльніки... Аааааа! Аж уся шерсь дибки стала від жаху! Хіба хтось може витерпіти отаке знущання як прохідна і трудова дисципліна???

Хочу до Великобританії. Буду вчити мову. Або до Варшави...
Або вже і у Києві старцювати.
Але завод то жах. Господі спаси і помилуй.
Добраноц.

Як швидко вивчити English ?

Зашкарублий мозок наїжачився проти спроби переорати наїжджені звивини на новий лад. Але ж є люди, які вільно володіють кількома мовами.
А як вам вдається досягати швидких успіхів у цій царині?
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
26
предыдущая
следующая