хочу сюди!
 

Юлия

45 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 36-55 років

Замітки з міткою «майбутнє»

Без води (закінчення)

Какое количество воды потребляют все перечисленные отрасли индустрии? Это трудно установить в точности, потому что потребление воды тем больше, чем легче осуществляется водоснабжение. Казалось бы, имеется очень простой способ учета водопотребления — с помощью водомеров. Но все же большое количество воды не учитывается водомерами — это вода, забираемая насосными установками из реки или из колодцев, расположенных на территории фабрики.
Тем не менее в данных по статистическим обследованиям Севера Франции приводятся следующие цифры. Два больших металлургических завода потребляют вместе 160 миллионов куб. м речной воды в год (или одновременно по 66 и 90 куб. м на тонну стали).
Группа химических заводов использует в год 5 миллионов куб. м воды из подземных водоносных слоев, или по 50 куб. м на тонну готовой продукции. Тепловые электростанции затрачивают по 2 л воды на 1 квт-ч вырабатываемой электроэнергии; лишь одна из этих станций при работе с полной нагрузкой испаряет в атмосферу 135 л воды в секунду. Наиболее, казалось бы, экономичные атомные электростанции на каждый киловатт произведенной электроэнергии выбрасывают в окружающую среду 2 киловатта в виде тепла, и конечно же, это тепло отводится водой. Часть ее испаряется в брызгальных бассейнах систем безопасности, часть в градирнях, а часть нагревается в конденсаторах турбин и сбрасывается в пруды-охладители; в станциях же, стоящих на берегу океана - прямо в океан. Энергоблок мощностью 1 ГВт (именно такова мощность основных энергоблоков АЭС Украины) «выпивает» около 80 тонн воды в секунду, из которой до 10 тонн(!) испаряется, или в установках непосредственно на АЭС, или из пруда.
Промышленные воды могут быть использованы многократно в производственном цикле одной и той же фабрики без их очистки.
Все эти расчеты были сделаны в результате статистических обследований. Статистики пришли к выводу, что «потребность в воде промышленности Севера Франции превышает миллиард кубических метров в год и, возможно, достигает двух миллиардов». Этот расчет показывает прежде всего огромные масштабы промышленного водопотребления, а затем и его соотношение с потребностями в воде населения района (3,5 миллиона человек), которые оцениваются в 300 миллионов куб. м в год, а также сельского хозяйства, на нужды которого идет 3 миллиарда куб. м.
Во многих районах Севера Франции концентрация промышленного производства настолько велика, что водозабор из водоносных слоев превышает 40% выпадающих атмосферных осадков. Следовательно, водные запасы не могут быть восполнены иначе, чем путем рассредоточения промышленных предприятий или путем переброски воды из других районов.
Но рассмотрим ситуацию, более  близкую жителям Украины.
Наибольшее железорудное месторождением Украины – Кривбасс.
 Оно имеет не вполне земное происхождение. Миллионы лет назад в этом месте Землю поразило прямое попадание астероида. Кроме его собственного материала и расплавленных пород земной коры, на поверхность выплеснулись, вероятно, и глубинные магматические слои. Залежи черных металлов в районе Кривбасса считаются одними из самых больших в мире. Весь запас железа составляет 52 миллиона тонн, что выводит страну на четвертое место по производству в мире после Японии, России и США!
17 рудников и некоторые железные карьеры Кривбасса или шахты имеют глубину большую, чем  уровень подземных вод. Для того, чтобы в шахтах не набиралась вода, более 60 миллионов кубических метров воды выкачивают в большие лагуны для хранения, а также для осаждения железной гидроокиси и других сопутствующих веществ в летний период.  Собранная подземная вода контактирует с залежами солей и поэтому становится более или менее соленой в зависимости от особенностей местности или глубины слоев. То есть пресная вода становится соленой, ядовитой для всего живого…
Несмотря на неизбежность водных отходов, все же можно усовершенствовать их “лечение”. Это, в частности, касается коксовых комбинатов в Криворожском регионе, которые выбрасывают фенол, ароматические вещества и цианиды. Все жидкие отходы направляются в виде общих потоков (более чем 300 000 куб. м) в резервуары для хранения, около 100 000 куб. м рециркулируют, а остальное стекает в реку Ингулец.
 На сайте http://de.geocities.com/ приведена оценка воздействия основного загрязняющего вещества – хлорида натрия, обыкновенной соли, с использованием классификационной схемы, принятой правительственной инспекцией в Германии. Уровень сильного воздействия определяется концентрацией хлорида и/или сульфата более 200 – 400 мг/л, очень сильного – до 800 мг/л и сверхсильного - больше чем 800 мг/л. Очевидно, что только те организмы могут переносить высокую и изменяющуюся концентрацию соли, которые обычно перемещаются между морем и пресноводными реками, к примеру угорь и морская форель. Оказывается, биоценоз (сложившаяся природная группа организмов), подвержен опасному воздействию, когда концентрация хлоридов достигает всего лишь 200 – 400 мг/л. Рыба при этом не принимается во внимание, но некоторые чувствительные биологические виды уже исчезают.
При концентрации солей между 400 – 1000 мг/л состав и количество видов определенно снижается. Это уже касается и количества некоторых разновидностей рыбы, поскольку опасно для ее размножения.
Между 1000 и 2500 мг/л  большинство форм макрозообентоса (это организмы, живущие на дне реки), переносящих соль, выживают с тенденцией к массовому приросту. Различные рыбы больше не дадут потомства, что мы, увы,  и наблюдаем. Эта вода также категорически не может быть использована для орошения.
Если концентрация хлорида превышает 3500 мг/л, то сохранятся только  несколько форм живых организмов, типичных для солоноватой воды (К такому полумертвому состоянию сейчас приближается Ташлыкское водохранилище, используемое практически в качестве «конечного охладителя» Ужноукраинской АЭС).
Сульфаты приводят к аналогичным последствиям, правда, их воздействие менее вредно по сравнению с хлоридами.
Сюда необходимо включить и другой источник загрязнения, который упоминался ранее. Речь идет о сточной воде, которую сбрасывают в реку плохо работающие обрабатывающие комбинаты. В случае высоких концентраций солей, биологический процесс самоочищения нарушается. Речь идет о деградации органических веществ, нитрификации, в особенности нарушается процесс бактериального окисления нитритов в нитраты. Результат аккумуляции аммиака и нитратов опасен не только для рыб, но и для всей экосистемы. Делайте выводы.
Количество воды, расходуемое на потребности одного жителя мегаполиса приближается к 500 л в сутки – питание, питье, канализация, кондиционирование, косвенные затраты, связанные с потреблением энергии и различных материалов. Городу с населением в 1 млн. человек требуется до 0,5 млрд. литров в день пресной воды. Рост городов ведет к прямому истощению водных ресурсов, а города растут, потому что люди не могут  иначе выжить в глобально  меняющихся условиях среды обитания…
И результат экстенсивного развития человечества уже налицо. В начале статьи мы вспоминали о дождевых джунглях. Попадалось мне как-то фото, которое заставило ужаснуться многих знающих специалистов-экологов, сделанное в 2003 году в бассейне Амазонки. Прогулочный теплоход, севший на мель посередине бескрайней, похожей на море реки и оказавшийся среди пустынных барханов… С 1990 по 2002 год были истреблены 22 млн гектаров лесов, то есть площадь, на которой могли бы разместиться Бельгия, Дания, Нидерланды и Португалия. За последние 3 года были вырублены еще 6 млн гектаров леса. Всего были истреблены леса на площади, равной той, на которой леса вырубались в течение 5 веков с момента открытия Бразилии европейцами. 
И не нужно успокаивать себя - дескать, не мы ответственны за чистую воду и воздух планеты. Вырубка карпатских лесов производится так же хищнически, а в результате мы имеем ежегодные наводнения в Ивано Франковской области.

На территории Сахары когда-то тоже буйствовали дождевые леса…

Без води

В школьном уроке для 3-го класса приводятся такие сведения о запасах воды:
Мировой океан - 1 млрд. 338 млн. м3
Подземные воды:
- залегающие вблизи земной поверхности - 60 млн. м3.
- залегающие глубоко под землей - 150 млн. м3.
Ледники - 24 064 000 м3.
Реки мира - 2 120 000 м3.
Озера мира - 176 400 000 м3.
Почвенная влага - 16 500 000 м3.
Вода в атмосфере - 12 900 000 м3.
Мировые запасы пресной, пригодной для питья воды, за последние 50 лет, как внезапно выяснилось, резко сократились почти  на четверть за счет таяния вечных льдов. . В течение 25 лет объем арктических льдов уменьшался на 1,5% за десятилетие. С 2004 по 2005 годы объем льдов уменьшился на 2,3%. В течение 2006 года он сократился еще на 1,9%.
Основное источники пресной воды очень условно подразделяются на 2 типа - возобновляемая дождевая и пластовая, накопленная за миллионы лет в водоносных слоях Земли. Условно потому, что дождевая вода продолжает пополнять пластовую… там, где еще идут дожди, и оба вида воды пополняют озера и реки на поверхности. Пресная вода с течением ручьев и рек стекает в океан, смешиваясь с густосоленой океанской, там под жгучим солнцем испаряется, оставив в океане вымытые из почвы соли; с дождевыми облаками вода частично возвращается на сушу.
Наибольший объем пресной воды обращается таким образом в дождевых джунглях Южной Америки и экваториальной Африки. Существенная ее часть, превратившись в снег, выпадает и тысячелетиями хранится в ледниках бескрайных просторов Арктики и Антарктиды, Гренландии и высокогорья всех континентов. Это неприкосновенный запас планеты, обеспечивающий пригодность климата для возникновения  и поддержания жизни.
Поясним это подробнее.
Как известно, вода – уникальное вещество, имеющее очень высокую скрытую энергию фазовых переходов. Тепло, необходимое для таяния льда, составляет 334 кДж/кг.
Тепло, поглощаемое водой при испарении, равно 2 256 кДж/кг.
И наконец, при остывании на десять градусов всего  одной тонны воды Гольфстрима на эти самые десять градусов нагревается целых 4 кубических километра воздуха Северной Атлантики. Гольфстрим несет в Северную Европу и Америку тепло тропического океана потоком мощностью в миллион атомных электростанций!!!
Именно воде мы обязаны мягкостью климата, тем, что средняя  температура среды нашего обитания колеблется в некоей точке чуть выше температуры таяния воды и ниже температуры ее кипения. Не будь воды в твердом состоянии, в виде холодного льда в полярных шапках, климатические условия, с учетом непрерывно получаемого от Солнца колоссального потока энергии  медленно, но неуклонно сместились бы в сторону венерианских. В процессе этого нагревания жизнь на Земле в привычной нам форме прекратилась бы еще до достижения 60оС. При повышении температуры до 100 оС вся вода испарится (нас это, правда, уже не будет интересовать) и температура будет резко расти до 150 - 250 оС, атмосфера начнет быстро терять пары воды в космос за счет уже известного науке процесса диссоциации и «сдувания» водорода солнечным ветром. И Земля постепенно превратится в копию Венеры, с метаново-углекислотной атмосферой… Человек исчезнет как вид в результате жажды и голода на раскаленной планете. Агония будет долгой, и уже через два поколения человечество столкнется с первыми масштабными катастрофами. Повышение глобальной температуры в среднем на 2 градуса в 2050-2070 годах может привести к исчезновению около 20-30% растительных и животных видов. Повышение температуры более чем на 3 градуса приведет к "увеличению уязвимости многих естественных систем и человека, и это приведет к сложностям с осуществлением мер по адаптации".
В безудержной жажде потребления и неуправляемом росте населения человечество увеличивает траты воды с одной стороны, и с другой - планомерно уничтожает ее природные запасы. В районе Пекина уровень подземных вод понизился на 50 м по сравнению с уровнем 50-х годов, и крестьянам запрещают использовать воду подземных источников для полива. Экономические расчеты показывают, что использование воды в городском хозяйстве прибыльнее, чем в сельском хозяйстве. Одна из величайших рек Китая, Хуанхэ, уже не доходит, как прежде, до Желтого моря за исключением отдельных наиболее влажных годов. Крупная река Колорадо в США далеко не каждый год добирается до Тихого океана. Амударья и Сырдарья давно уже не впадают в Аральское море, которое из-за этого почти пересохло. Нехватка воды резко ухудшила экологическую обстановку во многих регионах и вызвала начинающийся продовольственный кризис.
И это все, чем (пока еще) располагает человечество… а вернее, если трезво отойти от привычного антропоцентризма, - это достояние всего живого на земле.
Промышленность и торговля потребляют огромные количества воды, которые не всегда бывает легко определить. Приведем несколько примеров, например, по Франции, которая считается одной из самых благополучных по водоохранному законодательству. Там действует строжайшее правило, по которому водозабор осуществляется предприятием всегда вниз по течению от точки сброса использованной воды. Так государство (французское, заметим, но отнюдь не наше) добивается улучшения очистки стоков.
Бойни. Водоснабжение и очистка скотобоен регламентируются предписаниями 1935 и 1942 (!!!)годов. Количество воды, затрачиваемое для убоя скота и разделки туш, должно составлять не менее 500 л на голову убойного скота, независимо от его породы. Использованные воды должны направляться в канализацию.
Молочные фермы, маслодельные заводы, сыроварни. Молочные фермы тратят большое количество воды хорошего качества на мытье молочной посуды (ведер, бидонов, сливных чанов и бутылок). На каждый кубический метр молока затрачивается примерно 5 куб. м воды. На промывание масла также требуется много воды: от 5 до 10 л на килограмм масла.
В сыроварении вода непосредственно участвует в производственном процессе при промывании казеина, изготовлении рассола и т. д.
Сахарные заводы. Сахарная промышленность затрачивает 100 куб. м воды на тонну сахара.
Бумажные фабрики. По потреблению воды это наиболее расточительные предприятия: на тонну бумаги расходуется 250 куб. м воды.
Металлургические заводы. Среднее потребление воды на тонну стали составляет 150 куб. м, в том числе: 36 куб. м расходуется в доменной печи, 22 куб. м в коксовальных печах, 26 куб. м на электростанции, 26 куб. м на прокатных станах, 2 куб. м в котельной, 38 куб. м на прочих установках. Воду следует рассматривать буквально как ОСНОВНОЕ СЫРЬЕ ДЛЯ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ: для производства 300000 т стали требуется 1 миллион т железной руды, 350000 т кокса и 45 миллионов т воды.
Но потребности промышленного водоснабжения имеют свои особенности: они возрастают пропорционально росту промышленного потенциала. Возьмем, например, район Севера Франции. Этот район, площадь которого составляет не более 2,3% общей площади страны, дает 10% всей валовой промышленной продукции Франции, в том числе:
Стали 20,7%
Угля 50%
Кокса 64,4%
Штапельного волокна 100%

Продолжение следует


Одноразова планета

Мої друзі, про яких я згадував у нарисі “Різниця”, ті самі, що давали притулок стомленим палатникам з Майдану, не так давно висловили думку, що Україна зараз має нагоду сказати людству щось свое, показати шлях у майбуття. На це я нахабно відповів, що вже написав про це статтю, логічне продовження роздумів моєї дочки, Ольги Біляк, висловлених за деякий час до загибелі у ессе “Природа тероризму”.

Лемінги та людство

Хто що їсть

Індуси не їдять корів.

Мусульмани і євреї не їдять свиней.

Вегетаріанці не їдять нічого, що має обличчя, чиє життя в русі.

Китайці їдять усе. Їх дивовижно величезна кількість у порівнянні з усім іншим людством не залишає їм можливості «перебирати харчами». Зїдаеться усе, що містить необхідні для життєдіяльності речовини - тварини, рослини, мінерали, виділення птахів, комахи. Серед того, що поїдається - змії та гризуни, хробаки земні і морські, жаби і равлики усіх видів.

Усе це наготовлюється з чудовим мистецтвом, перетерплюючи неймовірні перетворення смаку і виду, і поїдається з величезною насолодою.

Існують ще племена і люди, що поїдають собі подібних.

Усе це співіснує з високотехнологічним виробництвом, довкола нього, спільно й одночасно з розвиненими культурою та наукою.

Незліченні людські полчища пожирають усі на своєму шляху. І все-таки значна частина людей на планеті голодує.

Людські маси вирують на дні гравітаційної пастки Землі, споруджують і руйнують, підкоряються і бунтують, шукають сенс і призначення свого існування. І періодично знищують себе найбільш витонченими, наукомісткими і технологічно відпрацьованими способами.

Це відбувається з незмінною закономірністю. Природа, що утомилася, згвалтована людськими юрбами, увергає їх у божевілля самознищення.

Подібно їм приполярні миші, лемінги, зі незмінною періодичністю, надмірно розмножившись в квітучій тундрі, впадають у непояснене божевілля, і незлічимі зграї сліпо та нестримно кидаються в океан і гинуть у холодних водах, звільняючи від своєї присутності обгризені ягідники.

Джерело цього божевілля не знайдене.

Куди ми йдемо

Сьогодні ми стаємо свідками наростаючого божевілля людського виду. Багато і багато хто іронізує, посміюючись над старими, коли ті повторюють що-небудь на зразок «а от у наш час... за старих часів ...такого не було».

Не варто іронізувати. Старі праві. Бувало всяке, але рік від року, десятиліття за десятиліттям людство втрачає умовності, що допомагали людям співіснувати, підтримуючи рівновагу усередині громад, міст і держав.

Відкритість міжнародного спілкування і розвиток транспорту виразно показали відносність правил поведінки і моральних підвалин, продиктованих багатовіковим укладом ізольованих співтовариств.

Є люди, що жадають безупинної повноти життя, свіжих вражень. Якщо цієї гостроти не вистачає, вони самі створюють ситуації небезпечні і напружені, не зважаючи ні на що, йдучи на будь-який ризик, що межує з  злочином чи злочинний.

Є люди, яким необхідно постійно бути в центрі уваги – це теж робиться за будь-яку ціну, іноді самогубну, з порушенням всіх моральних підвалин і загальноприйнятих норм поводження.

Запитайте старих, чи можна уявити собі татуйованих панків з півнячими гребенями на головах у будь-якій країні середини минулого століття. Запитайте себе, чи є нормальною демонстрація полового акту на сцені при величезному скупченні народу?

Так, таке траплялося. Напередодні розпаду і загибелі величезних держав. Напередодні загибелі цивілізацій. Напередодні страшних епідемій, що звели в могилу добру половину людства.

Божевілля чи закономірність?

Природа не може більш терпіти. Назріває необхідність відновлення.

Природа байдужа до розуму. Розум для неї усього лише засіб ефективного самовідновлення. Видимо, існує критична біомаса, константа, що визначає припустиму кількість живого на землі. І це живе повинно бути у внутрішній якісній рівновазі. Живе створюється фотосинтезом, і якби не діяльність людини, що спалює все, у тому числі і самого себе, наростало б до вичерпання всіх доступних запасів вуглецю, азоту, кисню і сірки, що лежать в основі білкових структур. Це означає, що людина завжди була і залишається деструктивним елементом живої маси, з тих пір, як скорила вогонь.

Природа використовує людину для самовідновлення через спалення. Це його роль у ланцюзі трансформації живого.

Тільки через усвідомлення утилітарності цієї ролі людина-лемінг може спробувати перестати бути усього лише бути ланкою харчового ланцюга, уникнути чергового самознищення і здичавіння.

Жадібність – людське чи тваринне?

Дивним є харчове поводження людини-лемінга.

Більшість тварин, особливо хижаків, наїдаються при вдалому полюванні, але наситивши, стають байдужими до видобутку навколо себе, доти, поки знову не зголодніють. Людина-лемінг буде продовжувати жерти й убивати все, поки живе сама, убивати про запас, убивати для розваги, заради убивства, заради збоченого бажання панувати.

Хижак, що розтовстів, стає ледачим і малоактивним, утрачає чільні позиції і витісняється іншими родичами. Так підтримується раціональна рівновага.

Розбагатіла людина для здійснення влади через насильство і покарання наймає інших, менш багатих і більш залежних, і ревно слідкує за їхнім посиленням, зіштовхуючи їх між собою, найчастіше одержуючи від цього додаткову збочену насолоду. Так вона самореалізується в навколишньому світі, створеному попередниками.

У самій ідеї збагачення є щось від дрібного гризуна – лемінга, чи хом'яка, ховрашка – набирати взапас, будувати нове сховище, знову набирати і жерти, жерти усе, що їстівне.

У світлі цього корисно замислитися про зміст відомого євангельського вислову – «легше верблюду ввійти в голкове вухо, ніж багатому – у царство Моє».

Ідея багатства, з цього погляду, є прояв відсталого, низького, тваринного в природі людини.

Звичайно ж, людина і є тварина, але тварина, що піднялася завдяки праці, мові, нагромадженню знання про навколишній світ до початків усвідомлення світу і свого місця в ньому. Нагромадження ж багатства матеріального звужує призначення людини до ролі лемінга. І це нагромадження призводить до наростання протиріч у людській зграї, напруги, що рано чи пізно вибухає  революцією чи війною.

Історія загибелі великих цивілізацій переконливо доводить, що саме розквіт, нагромадження матеріальних благ є грізним провісником прийдешнього кривавого спаду. Це трапляється з невблаганною закономірністю, у результаті розшарування як усередині цивілізації на багатих і бідних, так і накопичених протиріч із зовнішнім таким же жадібним світом.

Висновки і рекомендації

Дві невеликих статті, що не претендують на всеосяжні істини в останній інстанції, познайомили вас із суттю проблеми, що повстала перед людством. В них вже містяться натяки на те, що можна було б робити для того, щоб вирватися з порочного кола загибелі, розкладу та терору.

Спробуємо тут трохи узагальнити все сказане раніше.

А. Для виховання нових поколінь необхідно встановити прості і точні критерії, дати зручне мотивування поводження в будь-якій життєвій ситуації.

У зв'язку з цим варто згадати невмирущі біблійні заповіти. Євреї, що жили просто на шляху усіх завойовників давніх часів, першими зрозуміли, що тільки надбання духу, розуму неможливо опоганити або знищити, як робили чергові нападники з примітивними ідолами. Ця істина є первісним витоком сучасної цивілізації. Творче розуміння цих заповітів є джерелом розвитку людства.

Б. Розробити просту і надійну систему виховання, що виключає заскнілий догматизм, за винятком передбаченого в пункті А.

В. Розробити гуманну систему і принципи покарання, при якій караний не позбавляється підтримки суспільства, не принижується, а піднімається навчанням, і його діяльність спрямовується в русло пізнання законів людського і всесвітнього буття.

Це може бути реалізовано обов'язковим навчанням у місцях побавлення волі, надбанням під час покарання нових знань, не тільки суто практичних, але і ознайомлення з науковими та культурними (не тільки релігійними) досягненнями людства. У деяких країнах ідея навчання у тюрмах реалізована, але тільки вузько професійно.

Г. Не покладаючи рук трудитися над продовженням тривалості життя, а точніше, тривалості дитинства людської особи.

Щоб людина могла освоїти усі попередні надбання людства, потрібний все більший і більший час і праця. Посивілий академік (який у зрілу пору часом втрачає гнучкість мислення) вже немає життєвого часу для застосування безмежних знань. Довге дитинство, наповнене штудіями та освілене радістю пізнання, дасть змогу виконати це буквально. Але ж якою величною самопожертвою стає у цьому світлі професія Вчителя!

Д. Прагнути до використання індивідом тільки тих досягнень цивілізації, що він у стані відтворити особисто.

 Спроба створити критерії суспільного поводження людини траплялися неодноразово, і багато чого в них було спадкоємним протягом тисячоліть. Приведені нижче нові заповіді не виключенням.

Уважний читач помітить, що у переліку відсутній загальновідомий заповіт «Не вкради». Безумовно, це не означає, що можна красти. Просто у етичному світі, позбавленому надмірної поваги до суто матеріальної власності, поняття крадіжки втрачає сенс. Етично зріла людина, прагнучи волі пересування, не буде надмірно обтяжувати себе власністю. Речі для такого індивіда є в першу чергу символами, наприклад, згадкою про якусь подію чи людину.

 Нові заповіді

Людина є личинка ненародженого Б_га.

Щоб увійти у світ Б_гом, дотримуй ревно заповіді

Возлюби знання і працю, тому що тільки вони піднімають Тебе

Думка передує слову. Слово передує справі. Не дій, не пізнавши суті

Не створи собі кумира з речей і не поклонися йому

Не воскури та не взалкай. Не опогань своєї Б_жественної суті дурманом

Не вбивай

Шануй матір і батька своїх, бо вони жертвують Тобі

Шануй дітей, бо вони ближче від Тебе до Б_жественності


75%, 3 голоси

0%, 0 голосів

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Открой свет

ОТКРОЙ СВЕТ,

или Мечтатель versus Оккам 

Бабушка ходила по дому медленно, иногда опираясь рукой об углы стен и дверные наличники. В этих местах постепенно проявились блеклые пятна, как тень от ее почти бесплотных прикосновений.

Иногда она подолгу сидела на диване перед телевизором, вслушиваясь в малопонятные слова и пытаясь что-нибудь разглядеть замутненными катарактой глазами. Спина ее была окаменело ровной, жидкие волосы ниспадали на нее неровными прядями.

Когда становилось темно, она говорила – никому, просто так, в пространство:

 – Открой свет…

Свет обычно включала правнучка, и резонерски поправляла:

 – Надо говорить – включи.

Бабушка отмалчивалась, но однажды так же никому вдруг сказала:

 – Разве СВЕТ можно включить…

 Знаменитая формула Оккама «Не создавай новых сущностей сверх достаточных» интуитивно понятна, широко применима и имеет, несомненно, колоссальное значение для обеспечения максимально возможной объективности процесса познания. Ученый, руководствующийся этим принципом, будет тысячекратно проверять новые результаты, полученные им при выполнении исследования, прежде чем решится представить их на жесткий суд коллег. Пренебрегший же этим принципом станет предметом как минимум насмешек, когда выяснится, что некий необозначенный вновь открытый эффект в микропроводнике объясняется всего-навсего правильным приложением закона, скажем, Кирхгофа, известным со школьной, забрызганной чернилами исцарапанной скамьи, или каким-то известным пограничным явлением.

Однако существуют виды человеческой деятельности, в которых этот принцип не только не применим, но и прямо противоречит их сути. Это область свободного творчества, все виды искусства, это область мечты и научного поиска, полета мысли, не сдерживаемой никакими запретами.

Мечтатель также интуитивно и обоснованно, как исследователь, руководствуется совершенно иным принципом в своей деятельности:

Все вообразимое - возможно.

Но уже для реализации «воображенного» требуется поиск методов и средств с применением принципа Оккама – кропотливый перебор путей и возможностей, точные оценки, эксперименты и методики, подчиненные жесткой экономии, многократная перепроверка, в конце концов и коррекция исходной мечты.

Уже непосредственно реализация мечты вновь укладывается в прокрустово ложе принципа Оккама.

Сказанное выше подтверждает широкую применимость законов диалектики и дает приемлемое разрешение противоречия в извечном споре идеалистов и материалистов о первичности материи и сознания.

 Теперь немного о природе творчества.

Откуда же берется новое «воображенное»? В чем заключается возможность творящего вообразить, вымечтать новую сущность?

Мечта зиждется на активном восприятии картины мира. Человек мечтающий при виде полета птицы не провожает ее равнодушным взглядом, а воображает себя на ее месте. Мысль его начинает порой подсознательный, а у зрелого творца, знающего (или самонадеянно полагающего так) законы природы, поиск способа реализации мечты. И рано или поздно, заразив окружающих идеей, добивается результата. Результат может быть получен иногда за пределами физического существования мечтателя, но однажды явленная, идея, как привычно говорят, носится в воздухе, в атмосфере, которой дышит философская, научная  и техническая мысль.

«Искусство – экспериментальный цех жизни» (В.Турбин).

Читатель, прочтя написанное выше, может с этим согласиться или нет.

Я не требую безоговорочного признания справедливости этого. Предлагаю просто, с применением метода «возможности вообразимого», рассмотреть некоторые прогнозы будущего.

Продолжительность жизни человека вырастет неограниченно

Все живое погибнет из-за падения астероида

Цивилизация погибнет из-за непреодолимых внутренних противоречий

Человек достигнет звезд

Человек научится дышать под водой

Человек научится летать усилием мысли

Будут созданы «мыслящие» предметы мебели, предугадывающие и исполняющие желания хозяина

В жилых помещениях появятся живые картины

Человек будет творить силой мысли

Человечество погибнет из-за парникового эффекта

Назревает контакт с внеземной цивилизацией

Будут созданы средства сверхбыстрого перемещения в пространстве

Люди покинут города

Железные и шоссейные дороги исчезнут с распространением безопасных дирижаблей и антигравитации

Пища будет выращиваться с заданными качествами в огромных фабриках-лабораториях

Пища будет расти сама на ближайшем кусте по мысленному желанию едока

Человек не будет нуждаться в доме для жилья

Машина времени…

Телепатический контакт

Телекинез

Обратите внимание на то, что изложенные мечты и угрозы не упоминают о технологиях или сроках их реализации, но в отдельных случаях продвинутый читатель уже мысленно видит эти способы или понимает справедливость опасений.

Лишенный же творческого воображения может воспринять этот, весьма неполный перечень, как издевательскую насмешку над здравым смыслом.

Вспомним чертежи великого Леонардо, романы Жюля Верна. Осуществилось почти все, воображенное ими. Некоторые же заданные Верном удивительные для его времени загадки, в его последних «Необыкновенных путешествиях», еще ожидают реализации, даже если форма их будет несколько иной, чем видел автор. Сегодня критически настроенный читатель воспринимает эти вымыслы с изрядным скепсисом, а внимательный мечтатель порой изумляется, откуда могли явиться при жизни Жюля Верна такие невероятные идеи.

Попробуем разобраться также и с движущей силой, приводящей к возникновению мечты.

На поверхности лежат предположения, что мечта вызвана чаще всего неудовлетворенностью «status’ом quo» или психическим отклонением. Как порядочные люди, давайте применим принцип Оккама и до поры, до времени не станем рассматривать иные, совсем уж фантастические гипотезы…

 Продолжение будет.. (после отзывов и предложений читателей)

Трхайтесь, чорнобриві, та не з чоловіками

Фемінізм крокує світом семимильними кроками. Ура, товариШКИ!

Незважаючи на те, що різні про-феміністичні організації запевняють, що фемінізм - це і про чоловіків, однак істинні наміри, все-таки, інколи прориваються і можна лише диву даватись, яке місце чоловікам відводять сучасні прогресивні жінкині (див. картинку нижче). 

Ж. (жінка) Закревська, хоча і подала свій пост в анти-утопічному стилі, віри цій формі немає - це все про тут і зараз. Примітка: ФБ, на диво, спочатку забанив цей пост, але потім "передумав".

Патріархат - штука універсальна, і під неї підпадають всі особи не-жіночої статі та розмова з ними коротка, незважаючи на те, чи ти ґвалтівник чи просто намагаєшся познайомитись з панянкою в барі - чеши звідси, генетичний матеріал з яйцями, твій час минув.


Це все можна було би проігнорувати, якби не значна підтримка подібних ідей серед жіноцтва. І фемінізм - штука закономірна. 


У сучасному світі традиційна роль чоловіка непотрібна - шаблезубих тигрів давно немає і захищати нікого не треба. Жінці не потрібно відповідати за кухню і дітей, бо посуд помиє спеціальна машинка, а з дитиною посидить спеціальна людина, а вона, жінка, тим часом піде на ще одні курси / вирушить у подорож чи просто плюхнеться на диван після важкого трудового дня. 


Деяка частина чоловіків цього не розуміє і не хоче нічого змінювати, бо самим собі готувати і прати шкарпетки - "западло". Інші прекрасно розуміють жінок і готові їх підтримувати, брати частину обов'язків, однак термін "патріархат", який постійно культивується феміністками, не щадить нікого і кидає до однієї корзин усіх мужчинків, бо означений термін, як не крути, базується на статевій ознаці.


Штука ця нездорова, і, безумовно, серед прихильниць і чоловіконенависниць є жінки з перекрученим поглядом на стосунки між статями внаслідок травматичного досвіду чи неправильного виховання, однак питання набагато глобальніше.


Поширення фемінізму, ЛГБТ, відсунення чоловіків на другий план - результат індустріального прогресу, який вніс суттєві корективи у сексуальну сферу. 

Поширеність порно, сексшопів (якщо ви живете у великому місті, то могли помітити, як побільшало подібних закладів за останні кілька років), додатків для знайомств, а також швидкий режим життя і широкі можливості для занять, для яких партнер не потрібен чи потрібен, аби вдовольнити цюхвилинну потребу, поступово деактуалізують традиційні відносини, як і необхідність заводити сім'ю, дітей. 


Діти - величезний тягар і самопожертва, а в сучасному світі розваг так багато спокус, які хочеться спробувати за своє коротке життя.


Тотальна поширеність порнографії - головна причина змін у сучасному світі. Це симулякр і паліатив, який не дає повного спектру відчуттів, однак це лише перша ластівка. 


Технічно-розважальний прогрес триватиме й інтенсифікуватиметься, і віртуальні розваги заміняться реалістичними - на "допомогу" прийде розвиток робототехніки. 

У недалекому майбутньому роботи стануть максимально подібними до людей, передусім у фізіологічному плані. Люди заводитимуть собі ці досконалі сексіграшки і це стане фінальною стадією популярних нині рухів - кількість зґвалтувань знизиться до нуля, домагань на роботі не стане взагалі, натомість люди тонутимуть у багатстві ідеально симульованих задоволень ідеально подібним до людини партнером, з яким не треба говорити, сперечатись, достатньо лише зранку поставити на зарядку. 

І це не моя вигадка. Подібні ідеї озвучуються у фантастиці, особливо, на мою думку, точно вгадали сценарій розвитку автори гри "Detroit: Become Human", серіал "Чорне дзеркало". 

Слід заважати, що фантастика завжди була провісником змін і багато колись означених у не-реалістичному жанрі ідей справдились - відеозв'язок, світова пандемія тощо.


Тому, у разі розвитку такого сценарію, на нас чекає ідеальний світ. Ідеально симульований, звісно. 


Майбутнє пасічників

З кожним роком поля все більше розорюються, засіваються пшеницею, ячменем, але в більшості випадків соєю, соняшником, які є найбільш вигідні і які експортуються за кордон. Всі задоволені, але поля розороні, трав'яниста рослинність змінена на монокультуру, і бджолам просто нема де брати нектар. 
В цьому році навкруги нашого хутора майже всі поля розорали. А наш хутор славиться місцем, де літом звозять сотні вуликів, так як в лісі лип багато і  навкруги були луги, лісові болота. Мед виходив смачний, екологічний, мав багату квіткову композицію. 
А в цьому році весняного меду нема, перед цвітінням липи бджіл пасічники кормили, липа цвіла не багато, та й випилюють по трохи липи, соняшникового меду повинно бути багато, так як більшість розпаханих полів засіяні саме соняшником, але як на мене смакові та й лікувальні властивості цього меду низькі.
І от після всіх цих подій задумуєшся, що буде далі...де бджоли братимуть нектар...бджільники мовчать, районні, сільради, природоохоронні організації мовчать.
Напевно в ближньому десятилітті думаючі бджільники стануть і землеробами, сіятимуть медоноси і тоді мед буде рідкісним і дуже дорогим.

Бровари 29.05.20 як показник майбутнього України

Бровари 29 травня як норма нашого майбутнього зі серіалу Масяня, бо є ось заспокійливий висновок: “Ранкова перестрілка в Броварах — відгомін корупції визначення квот перевізників, залучення банд в боротьбі за маршрути перевезень. Будемо лікувати! 10 затриманих вже, масові затримання тривають. Виконавчі органи Києва та області зобов’язані — прогнило у вас”, - написав Аваков.
Нагадаємо, 29 травня в Броварах під Києвом вранці сталася тривала стрілянина під час сутичок за участі коло 70 озброєних чоловік з бандформувань з різних регіонів України і тут однозначно прогнило все у вас, гаспадин нехороший Аваков типа Арсен



Задзеркалля: фальсифікована історія Росії


Пам'ять формує історію нації. Справжню історичну спадщину, а не, як у Росії, фейкові псевдоінтелектуальні мудрощі Кремлівських "рупорів". Історична спадщина - це величезна частина загального капіталу нації, тому зараз ведеться велика політична гра по частині "істинності" пам'яті. Виникає питання: чому це відбувається? Пам'ять стає однією з найважливіших платформ сучасної політики, тією сферою, де розгортаються найбільш гарячі війни. 20 років тому ніхто не думав, що минуле несподівано стане "мінним полем", де ми будемо битися за інтерпретації Другої світової війни, Голокосту, Сталіна і так далі. Зараз це стало мейнстрімом. Особливої актуальності ця тема набула в рік 75-річчя закінчення Другої світової війни.

[ Читать дальше ]

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
8
попередня
наступна