хочу сюда!
 

Natik

35 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 34-43 лет

Заметки с меткой «лірика»

Надкльована зірка із літа.


Неземним я його уявляла:
Загадковим, шляхетним, сумним...
В нетолочених травах шукала -
Не вдалося зустрітися з ним.

В небеса вище зорь я злітала, 
Там кохання бажала зустріти…
Подарунком на пам'ять зосталась
Лиш надкльована зірка із літа.

Після пошуків довгих здалася, 
Перестала я марити ним.
Та на глум, а чи, може, на щастя, 
Він постав - таким рідним... земним!

Лариса Журенкова

Це боляче


Вісім років все без зміни -
ти мій особистий кат.
Знов без почуття провини
мене кидаєшь назад.

Там, в багажнику сірому
твого стильного життя,
наче в трилері старому
кинуті немов сміття

сподівання і надії,
теплі, ніжні почуття.
Ріжуть душу рештки мрії.
Краще б ти забрав життя...

Картинка з сайту www.drive2.com

Вуж


(2005 рік )

Вуж.
Вуж лише голову
Підвів -
Се так він
з другом привітався
Назустріч повагом
поповз .
То молочка похлебче
з миски
то на плече він
виповзе
та ляже спати.
Як Оберіг
мій вірний друг.
Людська нездара
хворий розум
Вужів у Зло
оприділив
А він хороший
хоча і часом
норовливий
Але хто з нас
не без гріха.



Навіяно 2


Я так  нервуюсь
від  Життя
і  так  не  Бачу
Долі



Що  дні   ті -
сірі 
що  намул
як  "Річку "
захаращує моноттям.



І  вигляда
в  вікно  Реалу
пройдусь  повз
натовпи  Безликим

(далі  буде )



Рука сама по клавішах гуляє


Рука сама по клавішах гуляє, 

У вірші виливаючи рядки. 

Словами поетичне поле засіває, 

Яскраво щоби зацвіли грядки. 

Мережкою немов би вишиває 

Елегантністю,чарівністю вона, 

Нитку незвичайну заплітає 

Енергії прекрасної струна 

Пожежа у душі моїй палає 

Охолонути думки їй не дають. 

Лагідно це серце зігріває 

Оксамитом ніжності снують. 

Ніби в казку знову поринаю, 

І співає весело душа 

Листування просто, і це знаю, 

Але знову написав я нового вірша 

Жадана зустріч


Сонце посміхається з небес, 

На майданчику веселий сміх лунає. 

Серце виривається з грудей, 

А душа веселу пісеньку співає. 

 

Адже зустріч цю, я так чекав, 

Щоби подивитися Вам в очі, 

Бо Ваш образ в душу мні запав, 

І приходив в сни мої щоночі. 

 

По стежині ось Ви вже йдете, 

Поруч Ваша доня поспішає. 

Її голос чую я здаля, 

Весело щось Вам розповідає. 

 

Посмішку я бачу на вустах, 

Ой, яка вона у Вас чудова. 

Привітавшись щиро, на взаєм, 

І між нами полилась розмова. 

 

Непомітно час так промайнув, 

І потрібно нам вже розлучатись, 

Та не хочу звідти я іти, 

В казці цій волів би залишатись. 

 

Взявши доню Ви назад пішли, 

Я услід Вам з сумом позираю, 

Бо коли побачу Вас ще раз? 

Ні, про це напевне вже не знаю. 

Риторнель

Цікава штука - риторнель... Не знаю чому, але для нашої поезії він не характерний, є італійським. Але ж ритм, звучання, краса.. Вау іноді просто. Була ось тут, підказали)) http://www.stihi.ru/2012/08/31/7870  Важко втриматися, і кілька не зоставити "собі"

Мои мечты. Итальянский риторнель
Как кровь закат...
Он так похож на те мечты мои,
Разбитые тобою наугад.

Полет в ночи.
Я так хотела долететь до купола небес
И взять от звезд ключи.

Да дверь взломать,
Чтобы когда-нибудь войти шагами легкими
И вновь тебя обнять.

Но ты молчишь...
И, ускоряя ход безвременных часов,
„Тебя люблю!” - во сне лишь прокричишь.

Риторнель. Проба пера
Море.
Морось над Городом, холодно, в шорохе листьев
Горло под воротом кашлем распорото в споре.

Горе
В горле колотится острым комком отчего-то.
Молотом мысли тревожные, ворохом – к ссоре?

Волны
Ломятся в мол, разлетаются брызгами в небо,
Памятью горькой и горечью волглою полны.


Босая ночь танцует по голым крышам
Босая ночь танцует по голым крышам.
Её шаги невесомы, но мы их конечно
Услышим.

На тёмном дне зажглись золотые блики,-
Нелепый кто-то на месте разбоя забыл
Улики.

Сгорел огонь, лишь серая пыль осталась.
Короткий сон не прогнал беспокойные мысли,
Усталость.

У ветра с окном обычная перепалка.
Ты там, далеко, и, наверное, спишь,
Как жалко.

Раскаялся дождь, покорной листвы мучитель,
А я, как манны, жду горячей воды -
Включите…

Бабочки в животе
Трепет ресниц в перестуке вагонов -
Бабочки
в животах у влюблённых.

Как сигарета, упавшая в домну -
Бабочки
в животе у дракона.

Нет, не судьба, не вздохнуть облегчённо -
Бабочки
в животе и в печёнках.

Я растворил бы желудочным соком
Бабочек...
Но без них - одиноко.

Скоро гусям за моря. Риторнель Скоро гусям за моря.
Ветер колышет осокой, в речке вода холодна.
Снова я всей анахатой чувствую грусть сентября.

Знаешь, осенние сны
Грустью насыщены светлой, полные смутных надежд,
Веют далёким и милым, так бесконечно нежны.

Думаю:  сбудется ль тот,
Виденный мною сегодня - сон, где мы были вдвоём?
Вот наяву б помириться! То, что случилось – не в счёт.

риторнель.
.
Алексв

"Репка"


Было,-
Выйдет в колхозное поле дед ночью ли, утром,-
Тянет-потянет, но вытянуть репку не в силах.

-Тряпка!
Бабка ворчит и встает, чертыхаясь, за дедкой.
Тянут-потянут,- но нет результата и с бабкой.

-Алла!
Юную внучку зовут,- у нее мощный бицепс,
Третий разряд по сумо. Но и внучки сил мало!

Крепко
Держит земля корнеплод,- посылают за Жучкой.
Горестно воет собака. Незыблема репка.

-Нужно
Мурку привлечь, оторвав от охоты мышиной,
Кошка за Жучку, - все тянут-потянут натужно...

Мышка,
-Может быть, та, что хвостом на бегу яйца била,-
Репку извлечь помогла. Здесь кончается книжка.

Все же
Сказке - конец, уголовному делу - начало!
Ведь воровать урожай у народа - негоже!

Взяли
Тут же с поличным на поле преступную группу.
Всех, кто колхоза добро, не стыдясь, расхищали.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
предыдущая
следующая