хочу сюда!
 

Лилия

35 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 29-45 лет

Заметки с меткой «перемога»

Проти ЛОМА нема прийому!

Чергова дострокова перемога нашого супер боксера ЛОМАЧЕНКО!!! Йому немає рівних в світі.Всі посеред  бою здаються!Дивіться та насолоджуйтесь!
https://www.youtube.com/watch?v=MFi1TMKxI2o
https://www.segodnya.ua/sport/boxing/onlayn-istoricheskogo-boya-lomachenko-rigondo-1097311.html

Гильермо Ригондо отказался от выхода на седьмой раунд! Победа Ломаченко техническим нокаутом!

6 раунд С Гильермо Ригондо рефери снял очко за постоянное нарушение правил – кубинец регулярно зажимает руки Ломаченко. По очкам, конечно, лидирует украинец

0011_72

5 раунд Василий выбрасывает значительно больше ударов, многие точные. Большинство попыток ударить от Ригондо уходят в воздух. Разозлился украинец после того, как Гильермо снова держит руки и бьет на выходе из клинча. Рефери делает предупреждение кубинцу. Потолкались после гонка боксеры, отец Ломаченко: "Успокойся!"

0010_83

4 раунд Ломаченко теперь занимает центр ринга, он – агрессор. Ригондо больше защищается, но пробивает очень опасно. "Руки держи перед собой, поднимай его снизу", – говорит тренер Анатолий Ломаченко.

0007_102

3 раунд Ломаченко идет вперед и атакует сериями. Соперник держит руки украинца в клинче, рефери объясняет Ригондо, что так делать не стоит. Отец Ломаченко между раундами подсказывает сыну сильные стороны соперника, чтобы Василий обратил на это внимание

0008_86

2 раунд Ригондо при сближении с соперником "вяжет" руки Ломаченко. Украинец пробивает на выходе из клинча – на лице кубинца искреннее удивление. В концовке раунда взорвались оба боксера, обменявшись фразами после гонга

0003_127

1 раунд Ломаченко не форсирует события, отдал центр ринга и "крутит" соперника. Тяжело пока украинскому боксеру пробивать защиту соперника, у которого значительно больший размах рук. Равный раунд

0009_87

Українець Радівілов виборов "золото"

Українець Радівілов виборов "золото" на етапі кубку світу з гімнастики
19:20, сьогодні
Гімнаст Радівілов виграв золоту медаль на етапі кубку світу в Німеччині
Гімнаст Радівілов виграв золоту медаль на етапі кубку світу в Німеччині / Getty Images

У неділю, 26 листопада, український спортсмен Ігор Радівілов виборов перше місце на етапі Кубку світу з гімнастики, що триває у німецькому місті Котбус. Так, українець виграв золоту медаль у вправі на кільцях із результатом 15,133 бала.

Водночас друге та третє місця посів дует із Китаю – Пенг Лею та Чінгун Лані. Спортсмени отримали від суддів 15,066 та 14,633 бала відповідно.

Ще один український гімнаст Олег Верняєв у вправі на коні не зумів потрапити до трійки найкращих. Українець посів 4 місце з результатом 14,466 бала

https://24tv.ua/ukrayinets_radivilov_viborov_zoloto_na_etapi_kubku_svitu_z_gimnastiki_n894485

Українка з Донбасу отримала перемогу

Українка отримала перемогу в "Miss Europe Continental-2017"
17:46, сьогодні
Наталія Варченко отримала перемогу в
Наталія Варченко отримала перемогу в "Miss Europe Continental-2017" / Instagram / @nati.varchenko


27-річна українка Наталія Варченко стала переможницею конкурсу "Miss Europe Continental-2017". Конкурс відбувся 25 листопада в Неаполі, Італія.

Цього року представниця з України вперше взяла участь в конкурсі і одразу ж отримала перемогу. Як і в більшості схожих конкурсів, журі оцінювало учасниць за рівновагу на сцені, яскраву індивідуальність, впертість, амбіції, ну, і звичайно ж, за красу.

Читайте також: Як учасниці "Міс Всесвіт-2017" готуються до фіналу конкурсу в Лас-Вегасі: фото красунь

Участь в конкурсі "Miss Europe Continental" тепер реальна для кожної українки. Для цього потрібно просто зв'язатися з Національним Комітетом "Міс Україна Всесвіт" та подати заявку.

Читайте також: Міс Україна Всесвіт-2017 стала дівчина, яка заспівала гімн: фото і відео

Як відомо, два роки тому Наталя Варченко стала фіналісткою "Міс Україна Всесвіт-2015". Саме цей конкурс і відправив на "Miss Europe Continental-2017" українську красуню.

Наталія Варченко є родом із міста Стаханова, Луганська область. У своїй біографії вона повідомляє, що була солісткою групи "Тірамісу", а крім цього захоплюється кінним спортом і східним танцем живота.

Українські гурти перемогли у конкурсі Сenter Stage

Українці перемогли у конкурсі від Держдепу США



Український гурт KURBASY і молодий синтетичний театр Teatr-Pralnia перемогли у конкурсі престижної американської програми Сenter Stage.

Про це повідомило Посольство США в Україні.

"Ми надзвичайно раді привітати музичний гурт KURBASY зі Львова і Teatr-Pralnia з Києва з перемогою у конкурсі престижної американської програми Сenter Stage", - зазначили у посольстві.

У 2018 році обидва колективи представлять Україну в Америці, протягом місяця подорожуючи і виступаючи в різних містах США.

Center Stage - це ініціатива Державного департаменту США в сфері публічною дипломатії, яка адмініструється Фундацією мистецтв Нової Англії. Починаючи з 2012 року програма представляє в США нові мистецькі голоси, поглиблюючи культурний діалог, розширюючи світ американців і допомагаючи місцевим спільнотам відчути себе у глобальному контексті.

У четвертому сезоні програми крім українських митців беруть участь також артисти з Єгипту.

 Джерело: UAPOST.US

Пісня на стадіоні в Харкові 2 вересня 2017 року

Яка гарна пісня: отак би слухав і слухав, ще й підспівував!



Згадати все 16/04/2014 Українська народна пісня про президента Росії Володимира Путіна під час матчу Динамо Київ - Шахтар Донецьк.!



Привіт, осінь! --- результати.

Пані та панове!spasiboГолосування закінчилось! Переможця визначено. Нагадую місце на перемогу тільки одне, а учасників троє. І переможцем стає --- Голубка! Вітаємо!ura applause bokaliПривіт, осінь!privet

Перемога України та українців! Угода з ЄС діє!



Вітаю всіх нас з 1-м днем дії Угоди про асоціативне членство України в Європейському Союзі - це велика перемога українського народу!
Найкращий подарунок нашим дітям на 1-ше вересня до свята Дня Знань - ми даруємо їм гарне майбутнє! Вітаю!
Слава Україні! Героям слава!


Вони зупинили агресора рейдом по тилах у 2014-му

Три роки тому 19 липня десантники 95 ОАЕМБр почали бойовий марш протяжністю 470 км для деблокування українських підрозділів у районі Ізварино (Луганська обл.), з них 170 км тилами бойовиків. У ході рейду було звільнено 3 тис. осіб та понад 250 од. техніки. 13 воїнів-десантників загинули
Бійці 95 ОДШБр

Три роки тому 19 липня розпочався найдовший у військовій історії світу рейд. Його здійснили десантники 95-ї окремої Житомирської десантно-штурмової бригади під командуванням Героя України, генерал-лейтенанта Михайла Забродського у ході збройного конфлікту на Донбасі.

Керівництво АТО дало наказ перейти до наступальних дій, задля визволення підрозділів 24-ї омбр, 72-ї омбр, 79-ї оаембр, які здійснюючи блокування російсько-українського кордону, потрапили у оточення на південному сході Луганської та на сході Донецької областей.

Згідно з планом операції, підрозділи 95-ї оаембр, 30-ї омбр, 51-ї омбр, 25-ї опдбр мали звільнити Савур-Могилу, населенні пункти Степанівка та Маринівка, встановити контроль над переправами на річці Міус та забезпечити вихід із оточення зазначених підрозділів. Ударними виступили батальйони 30-ї омбр і 95-ї оаембр, укомплектовані військовослужбовцями контрактної служби. Основною складовою операції був рейд 95-ї оаембр. Для участі у ньому було відібрано 400 кращих бійців із 1-го і 13-го окремого аеромобільних батальйонів бригади.

Бій за Лисичанськ

Першими боями в ході рейду стали бої за звільнення Лисичанська. За планом звільнення міста, 19 липня підрозділи 95-ї оаембр мали здійснити наступ і вийти на південні околиці міста і з півдня почати зачистку. 24-а бригада - вдарити з півночі. Паралельно з 95-ю оаембр по двом напрямам із півдня заходив батальйон Національної гвардії "Донбас". Його завданням була зачистка міста в напрямі до центру.

Спершу передовий загін не зміг здобути стратегічно важливу висоту і змушений був відступити. Однак згодом прибуло підкріплення, поранених евакуювали в тил і бойове завдання було виконане. Після цього десантники взяли під контроль нафтопереробний завод, не допустивши його знищення бойовиками. Тим самим забезпечивши прохід іншим військам, що йшли слідом за ними.

Бійці 95 ОДШБр

Загалом бій за Лисичанськ тривав від обіду до самого вечора. Силами АТО було захоплено значні запаси зброї та боєприпасів: протипіхотні міни, фугаси, тощо. Відповідно до маркувань і дат усі вони були виготовлені в Росії.

Того дня внаслідок бойових дій загинули 5 десантників і близько 40 було поранено.

Штурм Савур-Могили

Наступним став бій за Савур-Могилу, який розпочався приблизно за тиждень опісля звільнення Лисичанська.

Десантники 95-ї оаембр покинули свій базовий табір на півночі від Артемівська, вийшовши на трасу Харків — Ростов, пройшли у напрямку с. Луганське, обійшли його з півночі через Миронівський, біля Дебальцевого звернули з траси Харків-Ростов і рухались на південь. Зокрема, маршрут пролягав через населені пункти Рідкодуб, Стіжківське, Стіжкове, Контарне, північні околиці Шахтарська.

В районі с. Гірне відбувся бій за блокпост поблизу залізничного переїзду. Спочатку цей блокпост був знищений першою групою бригади. Однак, коли тим же маршрутом йшла друга група, на неї влаштували засідку. Засідку відбили, а сам блокпост було прийнято рішення знищити. Укріплення знаходилося на важливій трасі Н21, якою надходили підкріплення до бойовиків.

Після цього група продовжила рух на південь, біля с. Тернове повернула на південний схід.

Бійці 95 ОДШБр

Зранку 28 липня підрозділи 95-ї оаембр разом із підрозділами 30-ї пішли на штурм Савур-Могили. Попереду йшли танково-механізовані підрозділи, за ними - аеромобільні. Позиції на висоті передали БТГр "Колос" 51 омбр. Штурмові групи бойовики обстрілювали з "Градів". Бій тривав приблизно дві години.

Піхотинці утримували Савур-могилу з 21:00 вечора 28 липня до 4:00 ранку 29 липня. Але через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділам 51 омбр довелось відступити.

Звільнення Степанівки та Маринівки

Після штурму Савур-Могили, наступним етапом рейду стала участь десантників 95-ї оаембр в операції виведення заблокованих підрозділів на кордоні. Разом з ними в операції брали участь БТГр та реактивний артилерійський дивізіон 30-ї механізованої бригади, ротна тактична група 72-ї механізованої бригади, сили і засоби від 3-го полку спеціального призначення. Всього 1611 військовослужбовців. Першим завданням було звільнення населеного пункту Степанівка.

Дві механізовані та одна танкова рота 30-ї омбр провели вдалу атаку по бойовикам із північно-західного напрямку. За годину-півтори українські війська зайняли південно-західну частину населеного пункту. Одразу почались обстріли зі сторони Дмитрівки, Маринівки та російської території. Бої тривали декілька днів. Після цього, була звільнена Маринівка.

Ізваринський котел

На початку серпня батальйони 95-ї оаембр та 30-ї омбр перейшли в наступ в районі населених пунктів Латишеве-Розсипне, чим дали змогу заблокованим підрозділам у районі Ізварино вийти з оточення. Для цього використовували наведену переправу через р. Міус на відстані 3 км на північ від Дмитрівки, над якою вже був встановлений контроль за 19 км від кордону з Російською Федерацією.

Зауважимо, під час переправи, противник постійно обстрілював українські підрозділи, зокрема і з російської території. Декілька переправу розбивали вогнем артилерії. Українські танкісти утримували її два дні, допоки всі підрозділи не переправились через річку. Після цього, залишили свої позиції.

Загалом тоді на правий берег р. Міус було виведено до п'яти батальйонів зі складу 24-ї, 51-ї, 72-ї та 79-ї бригад ЗСУ та Державної прикордонної служби, які обороняли державний кордон. Це близько 3 тис. осіб та понад 250 од. техніки.

Втрати за тиждень проведення операції склали 74 поранених та 11 загиблих. Безпосередньо під час виходу втрат не було.

Бої за Красний Луч

Наступним етапом рейду стала участь підрозділів 95-ї оаембр в створенні коридору на ділянці Степанівка — Красний Луч — Червона Поляна — Лутугине для ізоляції бойовиків від надходження підкріплень з російської території. Українські підрозділи — БТГр 95-ї оаембр і 1-а БТГр 30-ї омбр опинилися в складному становищі, оскільки бойовики розташовували свої РЗВО в житлових кварталах міст, а терикони використовувались ними для позицій артилерії.

Також під час бої за Красний Луч і Міусинськ відбулись перші бойові зіткнення між підрозділами українських Збройних сил з регулярними підрозділами ЗС РФ. Просуваючись на північ, БТГр 95-ї оаембр перерізала автошлях між Красним Лучем та Антрацитом, яким здійснювалося технічне підкріплення бойовиків, встановивши блокпости на загрозливих напрямках. Їм назустріч зі сторони Красної Поляни висунулась 2-га БТГр 30-ї омбр, замкнувши зовнішнє коло оточення.

Через декілька днів опісля цього 95-ї оаембр вийшли з району Красний Луч-Антрацит і пройшовши по тилах противника в напрямі на Дебальцеве повернулись 10 серпня у вихідний район біля Слов'янська.

Карта проведення рейду Забродського

Загалом протягом 25 днів бойового маршу було подолано понад 400 км, із них 170 км тилами бойовиків, та знищено три блокпости противника. Поставлене завдання було виконане успішно, однак у ході рейду 13 воїнів-десантників загинули, також до місць початкової дислокації не повернулося 60% одиниць техніки.

На думку американського військового експерта Філіпа Карбера, цей рейд є найдовшим в новітній воєнній історії, а 95 ОАЕМБр "найкращою бригадою такого типу в світі".
"Михайло Забродський і його 95-та бригада на початку серпня стали частиною військової історії. Вони прорвали лінію оборони сепаратистів, здійснили марш аж до Маріуполя, повернулися вздовж кордону, знищили кілька російських артилерійських батальйонів, які знаходилися вже на українському боці кордону, забрали їхню зброю і обладнання, російські танки проїхали аж до самого Луганська і повернулися до Слов'янська. І це - найдовший рейд збройного формування у військовій історії світу. Це неймовірна робота, повірте. На жаль, це сталося за два тижні до російського наступу. Тобто, якби це сталося трішки пізніше, вони б били росіян з тилу, тому б перебіг війни складався б по-іншому. Але це - не їхня помилка", - зазначив він.

Генерал-лейтенант Михайло Забродський

Наприкінці серпня того ж року командувач 95-ї оаембр Михайло Забродський отримав високе звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" за особисту мужність, самовідданість та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Через рік опісля рейду Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України презентувала фільм "Рейд. Сила нескорених", який був присвячений описаним подіям.


Різні світи нам світять

З поваги до опонента Nech sa paci я скопіював всі його коменти у одну замітку, а в закінченні - свій особистий висновок.


Nech sa paci


Вибачте, можливо, я не маю права Вас критикувати, але я не поділяю Вашої аж такої юнацької за формою ейфорії. Угода про асоціацію не стала завадою проти війни на Донбасі. Мало того — деякі наші виробники (наприклад, ''курятники'') жаліються, що квоти для України на пільговий експорт є мізерними, а митні збори за додатковий експорт є величезними.

Свого часу сподівався у 2013 році, що Євроасоціація якось трохи прив’яже Україну до ЄС і трохи відв’яже від Росії. Підкреслюю — ТРОХИ. Європейські інвестори потроху б заходили сюди й мали би причини потім захищати від Росії свій бізнес тут, а разом — і Україну. Наші урядовці намагалися би трохи виглядати респектабельно й культурно, а представники ЄС при потребі могли би трохи присоромлювати нашу верхівку.

Але великих надій на Асоціацію я не покладав. Тому на Євромайдан біля стели не ходив, бо це виглядало, неначе ми якісь дикуни й просимося на роботу до якогось цивілізованого дядька. Трохи принизливо, якщо чесно. Так само принизливо зараз виглядають прапори ЄС поряд із українськими такого ж розміру й на такій же висоті. Адже ми не є повноправним членами ЄС, а лише сателітом. Тобто, наприклад, інтереси німецького чи італійського бізнесу ми символічно ставимо нарівні з інтересами бізнесу українського, хоча не користуємося повноцінними симетричними можливостями, які є в Польщі чи Угорщини.
 
Якщо ціною саме за Асоціацію з ЄС і навіть безвіз були стрілянина в центрі Києва з багатьма жертвами, фрагментація нашого суспільства, втрата контролю над територіями й війна, то така асоціація мені й даром не треба.

Від Майдану я скоріше міг чекати, що Януковича трохи попустять і примусять згодом зійти зі сцени, як колись — Кучму. Або принаймні не дадуть йому вирости в диктатора, як це вже фактично сталося в Росії. Але були ризики, що протистояння зайде у фазу "або ми, або вони". Обидві сторони мали власні ресурси та кришу зовні й не могли легко перемогти одна одну. Тому я боявся, якщо чесно, що перемога будь-якої зі сторін (навіть "демократів" призведе до тяжких наслідків. Що, власне, і сталося.

Те, що Янукович 19.11.2013 таки полетів до Вільнюсу, свідчило про те, що за певних умов підписання Асоціації могло б таки відбутися. Можливо, Янукович просив від ЄС якогось великого кредиту мільярдів так на 15-20 (які потім пообіцяв дати Путін), аби до виборів закрити дірки бюджету й утримати курс гривні. Якщо він таки просив, а ЄС йому не дав, це свідчить про жлобкуватість і не мудрість західних європейських керівників — або про щось навіть гірше.

 Від нинішньої кризи в Україні ЄС трохи страждає, оскільки санкції та контрсанкції дещо вдарили по бізнесу та взагалі по психологічній атмосфері в Європі. Але деякі країни навіть виграли. Наприклад, Польща отримала принаймні мільйон робочої сили слов’янського походження, готової за 500-800 євро вкалувати по повній, яку з часом можна навіть м’яко асимілювати й перетворити на поляків. Я про це вже писав Вам раніше.

Якби в ЄС справді хотіли дуже сильно допомогти нам як "братам", могли б дати нам великі кредити чи безоплатну допомогу або попросити свій бізнес зайти активно принаймні в західну Україну. Допомогу б частково розікрали, але щось би й запрацювало. Корупція, яка в нас є, буде ще років 20 щонайменше, і ніхто її не поборе за 2 роки (навіть Лещенко з Найємом). Тому ставити умову "поборіть корупцію — лише потім допоможемо" некоректно.

Коли люди стають багатшими, вони стають самостійнішими й починають більше замислюватися не лише над тим, як сьогодні нагодувати дитину, а над проблемами корупції, влаштування свого довкілля та дозвілля. Див. Південну Корею, наприклад. У нас середній клас не настільки потужний і мудрий, аби створити, профінансувати й просунути до влади свою політичну партію.
   
У ЄС та інших західноєвропейських країнах живуть досить цивілізовані люди, що побудували в себе досить розвинуте й місцями заможне суспільство. Але їхні бізнесові та політичні еліти ставляться до своїх зі значно більшою симпатією, ніж до якихось бідних, корумпованих і маргіналізованих сусідів, яким вони начебто нічого не винні.

Хоча Майдан і "простяг руку Європі", та дала потриматися лише за лівий мізинець. Це теж добре, але на "братню допомогу" не тягне. ЄС свого часу допоміг заварити в нас цю всю кашу, але зараз не хоче компенсувати нам втрати.

Навіть у санкціях є діри, й турбіни Siemens легко опинилися в окупованому Росією Севастополі.

Тому довіри до ЄС у мене немає. Є лише інтереси — наші й їхні.

Вибачте, що написав стільки літер. Мене трохи зачепив такий Ваш оптимізм, а я більше песиміст.



Богдан Гордасевич: Я не раз і не два вказував на парадокс, що ось живуть люди в одній країні і навіть розмовляють однією мовою, але насправді вони живуть в різних Світах  Зокрема на прикладі Богдана Бо і Nech sa paci це особливо помітно, бо що я можу сказати у відповідь, коли тут однозначно є нерозуміння того, що Євромайдан та Революція Гідності були боротьбою за ІДЕЙНІ ЦІННОСТІ !!!
Виникає ситуація, як пояснювати сліпому красу веселки чи північного сяйва: скільки  не оповідай - всеодно не зрозуміє. Ну не дано! Отож я не можу ні ображатись за критичні зауваження, загалом цілком слушні за інших обставин, ні сам не хочу жодним чином образити опонента Nech sa paci.
Одні люди шукають у шлюбі репродуктивну і майнову користь, а інші шаленіють за коханням як головним - і це не є протиріччя, а просто різна світоглядна ідея буття в окремого індивіда або й громади. Я особисто прихильник другого, але не проти першого. Оце і всі мої пояснення тому, чому я радію з підписання і ратифікації Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом. Це наше весілля! А що життя буде не без проблем - це кожному відомо і до, і під час, і тим паче після весілля, але якщо не радіти на весіллі чи іншому святі, тоді коли це маємо робити? На похоронах, коли вже точно ясно все добре і погане, бо риску підведено? Я подібного світогляду не визнаю, а тому я радію сам і закликаю інших до того, хто цінує духовні цінності вище за матеріальні - ВЕСЕЛИМОСЬ! Є ПЕРЕМОГА! Будьмо! Гей!   

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
11
предыдущая
следующая