хочу сюда!
 

Мила

39 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-60 лет

Заметки с меткой «життя як воно є»

Серія 3. Молодший.

Ти народився у батьків пізно? Ти молодший з дітей? Вітаю! Ти щасливчик.
Всі вже розслабились і почали планувати свої тихі вечори і відпустки раз на рік...а тут тидищ! Дві полоски. 
Всі свої амбіції, експерименти у вихованні і нерви батьки витратили на старших дітей. Тебе не дуже і чекали, якщо чесно. Але тобі були раді.
Отже, в чому плюси... Ти не хочеш їсти - не їж, ти хочеш їсти котячий корм - їж, ти не хочеш спати - не спи, ти захотів спати на підлозі - спи, ти захворів і потекли шмарклі - ніхто не потягне тебе до лікаря, ти знайшов мамину косметичку - не біда, ти знайшов у тата шурупи і змішав їх з пластиліном - біда, але вигребе мама. Навіть коти розуміють, що ти в сім'ї головний і коли ти одночасно обох тягнеш за їхні хвости, то вони, зціпивши зуби і загнавши в палас кігті, тихо приймають свою долю.
Тобі і з садочком пощастило. Коли прийшов час туди йти, то на Землю звалився коронавірус і твій садочок відклався на пів року. Зараз ти вже майже пішов у садочок, але поки на пів дня, бо не вистачає ліжечок і шафок, а це означає, що спати в обід тобі знову не треба.
Всі твої проблеми вирішуються легко. Поламав іграшку середнього брата - біжиш рятуватися до старшого, зламав вудку у старшого - біжиш рятуватися до тата, помалював татові папери з роботи - мчиш до мами. До мами можна бігати взагалі з усім. Навіть коли ти впав і розбив коліно, то просто швидко прибіжи до мами і скажи:"Дуй!" Мама подує і стане легше.
Але це зовсім не означає, що ти малий розбалуваний засранець і тобі дозволено все. Ні, просто з віком до твоїх батьків прийшло розуміння того, що деякі, на перший погляд, важливі речі зовсім не варті уваги. Не треба прискорювати твоє дорослішання ходінням на англійську та зайняття по системі Монтессорі. 
Твоє дитинство дуже швидко закінчиться, але ти про це поки не знаєш.





Серія 2. Середній.

Продовжую писати про своїх дітей.

Найтяжче серед трьох дітей бути середнім. Тільки ти перестав бути для старшого брата тим, хто вештається під ногами і у вас з ним нарешті з'явилися спільні теми і інтереси, як батьки вирішують зробити тобі подарунок у вигляді малого засранця. І ти ще маєш цьому радіти. В один момент з молодшого в родині, якому пробачається все, ти перетворюєшся на того, кому ще не дозволено те, що дозволено старшому і одночасно тобі вже не пробачається те, що пробачають молодшому.
Мій середній Тимофій натура тонка, ранима і в свої 12 нагадує їжачка. Він милий, тихий, але краще не давати привід випускати голки. В дитинстві ми всі називали його булочка, він не ображався, а завжди казав: "Я булочка, бо люблю булочки". До того всього він був м'ягенький і пухкенький. Але цим літом він різко схуд і попер рости.
Вужі, жаби, павуки, хробаки - це все його. Він знає назви всіх клопів, гусені і т.п. Якщо у дворі з'явиться, за його словами, дуже цінний для людства жук, то він не злізе з тебе до тих пір, поки ти не даси банку для транспортування його в безпечне місце. Так недавно ми везли в трилітровій банці богомола з Броварів за 56 км в село, там випустили його в малині. Перед тим я вислухала лекцію про потепління і чому це зелене лупоглазе створіння треба рятувати. Байки, що у богомола могли бути дітки і ми забрали годувальника з родини, вже не діють. Операція врятувати богомола Раяна відбудеться незалежно від бажань самого Раяна.
Тепер у нас нова турбота - равлики. Але я попередила, як тільки хтось буде намагатися піднести цю слюняву гидоту близько до мене, то я цих равликів згодую свому лисому коту. Не переношу всього, що повзає. Равликів у нас чотири. Два з білим тілом і два з коричневим. Нащо нам чотири? А для того, щоб спостерігати, чи будуть вони спарюватись і яке буде потомство. 
Коли старший брат бере Тимофія до себе на роботу, то це просто щастя для другого. Пару років тому, коли Тімі було років 10, вони мені прислали фотку з операційної, де моя булочка тримала зажимом вже видалене котяче яйце. В той вечір за столом ми всі мали вислухати, яке то яйце на дотик і якщо би не він, то операції би і не було взагалі. У ті дні, коли Максимова асистентка десь пропадає, то молодший брат сідає на велік і мчить подавати старшому зажими і пінцети. А отже тема розмови за вечерею вже приблизно вимальовується
 

Серія 1. Старший.

Ну раз я вже тут, то знову про своє. Напишу вам про своїх діток.
Серія 1. Старший.

Діти дорослішають і більшими стають їхні іграшки. Мій старший синок Максим людина унікальна... Скільки я його знаю, а знаю я його скоро 22 рочки, він щось ліпить з гімна і палок. Скільки в дитинстві він розібрав машинок не порахувати. Коли з'явилися машинки на пультах, він примудрявся їх розбирати, потім збирати і ще витягти звідти пару зайвих деталей. Колись йому з Італії у подарунок привезли шалено дорогу Ферарі, вона виблискувала своїми червоними металевими частинами. Машинка була розміром 25-30 см і зроблена майже з такої кількості деталей, як справжня. На полиці вона простояла всього пару днів. Одного разу я просто знайшла купу запчастин. Я тоді, пам'ятаю, від розпачу аж ревіла. Людина привезла з Італії, купила там за шалені гроші, а він отак трах-бах і розібрав. Від мого старшого не залишилося жодної цілої іграшки. Після чергового подарунку, на всі мої прохання не розбирати, він мовчав, але як тільки він залишався сам на сам, то все знищувалося за лічені хвилини. Коли я починала сварити, то він кліпав наївними дитячими очима і виправдовувася: "Я хотів знати, що там в середині". Коли йому дарували дві однакові машини, то він розбирав обидві. Виправдання було таке: " Я хотів знати, чи вони в середині теж однакові". Його кімната 7-ми річного і 21-го річного майже не помінялася, з тією різницею, що зараз йому дозволено мати паяльник. На столі повний триндець, в тумбочках армагедон. Щомісяця я намагаюся там прибрати і розкласти все по коробочках. На що замість "дякую" отримую купу претензій, що зникли дуже важливі якісь хреновини і нєфіг знищувати його екосистему.
До речі, у ветеринари він теж пішов більше для того, щоб був доступ всередину. Взагалі він виявляв бажання стати патологоанатомом. Ми з батьком м'яко натякнули, що ми проти. 
Не буду хвалитися, але він давно оперує тварин і робить досить складні операції. Коли я його на початках питала, як він знає, що і де різати і шити, то він відповідав: "Просто треба організм уявити, як механізм і полагодити чи замінити поламані деталі...а може і викинути зайві". Не знаю, його це теорія чи чужа, але вона працює.
Першою ластівкою, коли він став переходити на вищий рівень, стало те, що він з веліка і бензопили зробив хрінь, яка їздила. Цей пепелац страшенно смердів, плювався маслом і гудів, як винищувач... але їздив.
І ось на початку літа сина нам повідомив, що він купує мотоцикл. "Тільки через мій труп!",- верещала я. "Без прав не дозволю!",- підверещував батько.
Все літо сина вчився на права, щоб ми дали згоду.
Тепер у нас біля собачої будки гордо стоїть ІЖ Юпітер 4... От тільки не питайте, чого саме цей динозавр. Бо коли це запитала я, то мені було сказано, що я ніфіга не шарю в справжніх мотоциклах. Хотіла вам сфоткати цей комбайн, але Савранський (мовчазний мотоцикліст в "Покровських воротах") умчав до своїх чотирилапих механізмів.

https://youtu.be/7X1OGd35ox0

Як ми збирали гриби.

Всім привіт. Давненько мене тут не було. Зайшла, пробігла по блогам. Пристрасті вирують! І це добре. Що би вам написати...
Ну, наприклад, як я тиждень тому вивозила маму на гриби. Мамі 83 якщо шо...
Мама моя на все має свою думку і на рахунок грибів теж. За її теорією всі гарні тугенькі гриби не можуть бути отруйними. Всі оранжеві теж їстівні. Всі, що ростуть рядами це рядовки. І збирати треба все, а там викинеться. Зрозуміли да?! Моя мама ламає всі стереотипи в грибозбиранні. Враховуючи, що вона постійно так робила, то, як вона не отруїла мене в дитинстві, це нині для мене загадка.
Поки я повільно біля машини різала поляків, мама взяла за руку мого Степана (мій синок 3.5 рочків) і умчала різати свинух в темні чернігівські ліси. Спочатку я їх ще тримала на контролі, але знаючи, що у війну в цих лісах дуже вдало ховалися партизани, то сховатися моїй мамі проблемою не стало і вже через хвилин 20 я почала активні пошуки.
Телефоную:
- Ви де?
- Ми вийшли до поля.
Біжу в сторону поля.
- Ви де?
- Водонапірну башту бачиш?
- Бачу.
- Іди на неї.
Мчуся до водонапірки по полю метрів 300.
- Ви де?
- Ми в лісі, але бачимо башту.
Галопірую по високій траві знову до лісу.
- Ви де?
- Ми знайшли твою машину і стоїмо біля неї.
Дивуюся, що мама так швидко телепортується, але добре знаю свою маму і перестаю дивуватися. Рисачу до машини.... нікого там нема.
- Ви де?
- Та ж біля машини!!!!
- Стій. Ні метра в сторону.
- Стою.
Я майже впадаю у відчай, але швидко беру себе в руки. За 43 роки життя з мамою, я вже навчилася брати себе в руки. Розумію, що через пів годинки почне сутеніти. Моя дитина легко вдягнута, а у мами зір в 83 трохи тойво...хреновий. На моє щастя в лісі були ще люди. Я починаю питати де стоять їхні машини. Нарешті бачу білу чужу машину і іду до неї. Фух!!!! Є. Стоїть моя мама, стоїть мій Степан, стоїть відро отруйних свинух. Подумаєш Форд Фієста і Опель Вектра. Машина ж біла. Мовчки беру свинухи, Степана, маму і веду до нашої машини. Вдома тихо викидаємо мамині "піддубники" і все різко забуваємо.
Що день наступний нам готує?




Неподобство....

Врaч заборонив мені пити каву...
А я пила її років сто... Пила розчинну, потім пила з турки, потім знову розчинну; пила з молоком, пила чорну, пила з цукром, пила без цукру; я завжди замовляю каву ... Кава присипляла мене, кава будила мене, кава мені подобалась запахом і смаком ...
Кава обіцяла доросле життя - кава не обдурила ... Кава мабуть єдиний любовний напій ... Як для Трістана та Ізольди. Як для Ромео та Джульєтти ...
«Давай вип'ємо десь кави?» «Тобі каву в ліжко?» дві фрази, а яка любовна безодня між ними ...
Бальзак пив каву ... Вольтер пив каву ... Роксолана ...
Зрештою кава знижує ймовірність розвитку хвороби Паркінсона і недоумства ... то що ж, привіт, Альцгеймер ...
А тепер мені сказали: «пийте цикорій, він корисний» ...
Як це?.. Річка теж море для тих, хто ніколи не бачив справжнього моря ...
Коли господь хоче покарати, він відбирає розум говорять ... Це застаріла інфа!!!.
Коли господь хоче покарати, він відбирає каву ...
Але бог милостивий і всемогутній ...
В раю мені дадуть величезну чашку ароматного моккачіно, і мені за це нічого не буде ....

56%, 18 голосов

44%, 14 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

У мене згорів кіт...

...ну не так прям палав вогнем, як ви собі уявили. Ну скажіть, ваша уява ж намалювала чорний обгорілий трупик? 

Майже рік тому у мене оселився чудовий, інтелектуально-розвинений, майже інтелігентний лисий кіт. А пару днів тому пішла я на город морально відпочити і він поплентав за мною, бо він за мною ходить як каченя за качкою. Я собі порпаюсь, кіт сидить в гарбузах, іноді бігає до відра з рибою. Мої хлопці наловили в місцевому болоті карасів...ну як карасів, карасиків з палець довжиною і залишили у відрі. А кіт це діло просік і ходив туди по рибу.
Ну от, я колупаюся в землі, кіт зі мною, іноді з рибою. Наче все нормально.
Зайшла в хату, помила ноги собі, мию ноги коту, а він шипить. Нічого, думаю, від чистоти ще ніхто не вмер.
Лягли ми з ним відпочити (а відпочиваємо ми теж разом), я на спині, кіт на мені. Я його чухати, а він шипить. Я ще не того...думаю, риби нажерся і пучить. Потім відчуваю, що він палає. Я очі роззула, а воно бідося червоне як рак і гаряче як чайник.
Добре, що в хаті був Пантенол. Я пшикаю на кота, кіт пшикає на Пантенол, бо думає, що то він на нього шипить. Ніч пантрувала кота, на ранок наче охолов. Я видихнула, бо совість мене мучила конкретно, що тваринку не догледіла.
...А на наступний день він лупитися почав. І так конкретно, що став як старий гриб маремуха (то такий їстівний мухомор, коли старіє вкривається лускою). Ходить тепер мій кіт краси неймовірної, шкіра злізає шматками, а під нею новенька розовенька. І саме цікаве, що все у котів швидко. Я як згорю, то лупитися починаю через днів 4-5, а цей моментально.
А ще мій лисий кіт ганяє постійно собаку. Тупо чмирить. Спеціально іде до пса і починає нападати. Без причини. Просто, щоб показати, що він головний.

Магістр Йода.



А оце кіт кошмарить собаку. 


А оце ловить рибу

Хотіла вкласти відео сюди, але знову щось глючить, тому ідіть за посиланням.

Папа Котський Добі Перший


Всім миру і мудрості. Алюмінь.

Від безділля - словоблуддя.

Вже n-й день карантину, я вже і не рахую. Занадто багато цифр я бачу останнім часом: кількість хворих, одужавших, летальні випадки, політична статистика, робочі звіти. Крізь всю цю суху вертикальну матрицю до мене пробираються екзистенціальні питання, які стають  гострішими, коли стоїш все ближче до 30-ти літньої позначки) Я думаю, що більшість, коли причісуються, або чистять зуби, всі ми ловимо поглядом нові маленькі зморшки на обличчі, і всі трішки засмучуються) Ці хвильки під очима наче підписи на річних звітах)  Зізнаюсь, я довго приводила до ладу ці депресивні думки: "я старію", "юність вже минула", "треба знайти толкового косметолога".  Іноді у мене це виходило, проте бували дні, коли накривало мене знатно. Мене бісила моя ж радість від нової сковорідки, голова розривалась від протиріччь. Доводили до сказу малознайомі люди, яких чомусь дуже цікавило, чому у нас немає дітей. І немов вірусною інфекцією ці думки проникали мені в голову. І це були ті питання, на які я знала відповідь, проте в голові вони лунали чужими голосами і чужими емоціями. Тому одне з наймудріших рішень було свідомо ігнорувати таких людей, не намагаючись пояснити їх мотивацію. Згодом, до мене стало доходити, що не потрібно з"єднувати своє ставлення до світу, свої причини для радості з цифрою в паспорті. Я отримую неймовірний кайф, коли бачу, як дорослий дядечко щось мугикає собі під носом, або бабуся, яка освоює XBox. Так, ось чого я боюсь - постаріти емоційно. Я хочу отримувати від нових пісень теж задоволення, як і від Бумбокс в 2000-х, хочу дивитись на молодих акторів не як на "молокососів", а як на талановитих особистостей. До мене нарешті дійшло, що дорослішання дозволяє поєднати нове з вічним. Слухати нові музикальні композиції, а вечорами переглядати такий "олдскул" як "Пропала грамота", або  "Кішка на розпеченому даху". Той факт, що моє покоління застало часи касет і бабін, стаціонарних телефонів, листів з вітальними картками від бабусь, а потім поспішно занурилось в шквальну бурю технологій з усіма VR-окулярами, та соцмереж, - демонструє мінливість усього: часу, людей, цінностей. Треба сприймати себе теперішнього, і що ти можеш зробити для себе майбутнього. А всі ці зморшки, сиві волосини чи пару зайвих кіло - це всього сценічний грим, а за ним ми все одно залишаємось тими, ким ми самі себе бачимо.   

Лист у майбутнє собі ...

Час невпинно біжить,змінючи нас погляди. вирішила занотувати собі думки у майбутнє. Ні,ні я не думаю таким чином обдурити склероз,старече недоумство.
 Виходячи із власниих спостережень і досвіду пишу цей лист собі.Маю надію,через декілька десятків років,якщо я буду жива, і якщо цей божевільний світ не знищить себе -я  згадаю про свої записи.Це дозволить мені уникнути безглуздих ситуацій і вчинків.Поїхали....
Привіт старенька,якщо це читаєш ,знак того, що згадала і  склероз і маразм не дістався до тебе! То є добре))
Знаю ,що є болячки, чи може бути старість без них. 
НЕ НИЙ і НЕ СКАРЖСЯ! на здоровя, на владу,пенсію,сусідів-це перша ознака старості.
НІКОГО НЕ ПОВЧАЙ І НЕ НАВЧАЙ!не просять,то не потрібно.
НЕ ЧЕКАЙ ПОДЯКИ ВІД ДІТЕЙ ,НІХТО НІЧОГО ТОБІ НЕ ВИНЕН!
СТАРАЙСЯ ВИГЛЯДАТИ ЕЛЕГАНТНО , А НЕ МОЛОДІЖНО!
У БУДЬ ЯКІЙ СИТУАЦІІ БЕРЕЖИ ГІДНІСТЬ!
НЕ ПОВТОРЮЙ СПОГАДІВ,ВОНИ ЦІННІ І ВАЖЛИВІ ТІЛЬКИ ТОБІ!
НЕ ВИМАГАЙ УВАГИ!
НЕ ЗБИРАЙ РЕЧІ,З СОБОЮ НІЧОГО НЕ ВІЗЬМЕШ,А ПІСЛЯ ТЕБЕ ЦЕ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНО.

Надіюсь старенька ,це вбереже тебе від дурних помилок і вчинків.

Шахраї вкрали акаунт на ОЛХ...АЛЕ!!!!

У минулому році ломонули мою сторінку на ОЛХ, але сторінка, то гучно сказано... ходжу туди раз на сто років. створив нову, забув вхід/вихід і "випадково" відновив стару і ось на - в архівній переписці сварки, прокльони обманутих людей! на ім"я  - Бузовская Мария Ивановна ( 5168/541O /8416/2833) Укргазбанк. 
Шановні дописувачі ua, може, хто знає цю персоналію? маякніть! Якщо є постраждалі, попереджаю: з жовтня минулого року був не я! prey
ПС: там є погрози щодо звернень до поліції! так от, шановні панове поліціянти, то був не я!!!prey

Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая