хочу сюда!
 

Маша

43 года, козерог, познакомится с парнем в возрасте 33-57 лет

Заметки с меткой «знамена»

Безсмертний полк?

Давайте не будемо бруднити тих, хто: загинув в бою; помер в госпіталях від ран; був висланий в Сибір, щоб не псувати картину, бо мав "нахабство" повернутися живим без рук чи ніг, а кровних їх не було вже в живих або вони від них відмовилися, прирівнюючи їх до тих,про  яких написав Висоцький.                  (12 сьогодні)



                                                                                          Фото автора

Володимир Висоцький
:
  " Целуя знамя в пропыленный шелк   
    И выплюнув в отчаянье протезы,    
   Фельдмаршал звал: "Вперед, мой славный полк!    
   Презрейте смерть, мои головорезы!"   
     И смятыми знаменами горды,     
  Воспалены талантливою речью,-     
  Одни стремились в первые ряды -      
 Расталкивая спины и зады,    
   И первыми ложились под картечью.     
   Хитрец - и тот, который не был смел,-  
     Не пожелав платить такую цену,      
 Полз в задний ряд - но там не уцелел:    
   Его свои же брали на прицел -   
    И в спину убивали за измену.     
   Сегодня каждый третий - без сапог,      
 Но после битвы - заживут, как крезы,-      
 Прекрасный полк, надежный, верный полк -   
    Отборные в полку головорезы!       
 А третьи средь битвы и беды      
 Старались сохранить и грудь и спину,     
  Не выходя ни в первые ряды,      
 Ни в задние,- но как из-за еды,      
 Дрались за золотую середину.      
  Они напишут толстые труды     
  И будут гибнуть в рамах, на картине,-      
 Те, что не вышли в первые ряды,     
  Но не были и сзади - и горды,    
  Что честно прозябали в середине.   
Уже трубач без почестей умолк,     
 Не слышно меди, только звон железа,       
Ах, славный полк, надежный верный полк,  
В котором сплошь одни головорезы.        
Но нет, им честь знамен не запятнать,   

    Дышал фельдмаршал весело и ровно,-     
    Чтоб их в глазах потомков оправдать,   
    Он крикнул: "Кто-то должен умирать -    
    А кто-то должен выжить,- безусловно!"      
И нет звезды тусклее, чем у них,-      

Уверенно дотянут до кончины,       
Скрываясь за отчаянных и злых     
  Последний ряд оставив для других -   
    Умеренные люди середины.         .
..В грязь втоптаны знамена, смятый шелк,     
  Фельдмаршальские жезлы и протезы.       
Ах, славный полк!.. Да был ли славный полк,      
 В котором сплошь одни головорезы?"

Герої не вмирають! Знаки Сили, Пізнання явне та втаємничене

Прапори, Знамена, Знамення – це особливі Знаки, що відображують заклик до збору людей, їх подальшої дії, вказують на їх приналежність до єдиної спільноти. Тут зовсім не йдеться про сьогоднішні реалії, що надто часто ґрунтуються на поверхневих тлумаченнях символіки, що мають лише вузько державні та політичні підстави. Звернемось до первісного сенсу цих Знаків з духовної точки зору…
…Український прапор є жовто-блакитним, кольори якого відображують сяйво золотого сонця, як сяйво духовної сили, що поєднується з блакиттю неба та чистою життєдайною водою. 
    Прапор українського війська, що всім своїм їством походить з війська давньоруського та січового, набув в час відродження червоно-чорних кольорів. Червоно-чорний прапор – це полум’яніюча червона кров над чорною землею. Це жертовна кров героїв, що запалює та боронить рідну землю, а в духовному сенсі це відображує також найактивніший стан буття в полум’яній боротьби, киплячу як кров жагу до перемоги без страху смерті!!…
(Продовження тут):