хочу сюда!
 

Оксана

38 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «вічне»

Хай буде легко...



Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.
Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам'яті вустами.

Ліна Костенко


Не дай же...


Не  дай  моїй  любові  спопеліти,

Спаплюжити  цинізмом  сенс  кохання,

Зневірі  й  лицемірству  -  панування,

А  співчуттю  та  милосердю  -  відболіти.



Не  дай  душі  від  ницості  сп'яніти,

Таланту  захопитись  хизуванням,

Нехай  мій  злет  не  стане  плазуванням.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Не  дай  ще  за  життя  закам'яніти!..






19.12.2011





© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11112199511

Реалісвіт(ло)

диптих




Право сили та нахабства,
Верховенство гаманця,
Ницість, розбрат, духу рабство…
Шлях в безодню. До кінця.




~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Круча Дніпрова і вітер блакитний,
Сонце у хвилях, прибій, моря подих,
Космопоезія, зоряні сходи.
Літ двоєдиний. І дух непохитний.




13.12.2011


© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11112140723

Предивний спокій! У Видубичах

                Предивний спокій, о!.. Такий Врочистий!..
        Предавніх днів мовчазний свідок ти.
        Як острів в океані суєти,
        Кремезний, сивочолий, чистий
         Архістратига Михаїла храм.

        Тепло долонь безвісних будівничих,
        Князів і воїнів, монахів і вірян
        Зберіг.
                    Він чув молитви християн,
        І вигуки затятих, войовничих
        Безбожників.
                    Епох трагічний злам

        Не похитнув його. А бачив - ой, багато! -
        Війну, наругу, відданість святу,
        Найвищий подвиг, зраду, суєту…
        В іконостас палаючий – багаття!..
        Нажахано вдивлявся древній храм.

        У Видубицькому урочищі врочистий
        Предивний спокій. Бані у блакить
        Здіймає церква. Дзвін луна. В цю мить
        Упевненість – над Києвом Пречиста
        Стоїть і Михаїл Архангел сам.

        12.05.2011

        by Stepans’ka Marina (SMG)

трохи історії Видубицького монастиря тут

http://www.monastyr.kiev.ua/history.html[ Смотреть дальше... ]


© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11109280181

Осанна!

Осанна!..

 

За щастя материнства невимовне,

Сердечний  щем, окриленість, кохання–

Вразливе, владне і невиліковне;

 

Безмежний світ, прекрасний і величний,                

Гармонію найвищу та єднання -

Осанна тобі, Господи Предвічний!

 

27.12.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

Межа остання

 

 

Неодночасно, в самості безмежній

Межу тонку останню перетнувши,

Позатілесний вимір-світ бентежний

НеВідчуттям неТіла враз відчувши,

Ми впізнаватимемо тих, кого любили,

Споріднених нам серцем і душею?

Чи усвідомлення та пам’ять загубили

За життєрозділом – останньою межею?...

 

17.12.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

Таке промовисте мовчання…

 

Мовчання красномовним бути вміє –

Він та Вона в Коханні, і не сміє

Ані словечко сполохнути мрію.

 

Лише торкання, погляд очі в очі,

Тремтлива, найсолодша тиша і пророча.

 

Таким промовистим бува мовчання –

Вона та Він в передчутті прощання,

Слова безсилі, бо нема Кохання.

 

Торкання мертві, погляд – вбік, не в очі,

Тремтлива тиша наполохана, пророча.

 

16.11.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

...завмер в молитві...

згадка про вересневий вечір на Володимирській гірці

 

Пригадую... Вечірній древній Київ

Князь Володимир у задумі споглядав.

Зітхав Дніпро... Про що він мріяв?

Неголосно що князеві розповідав?

 

ПраЮний, Вічний, Дід Старезний - Час

Над містом сиві крила розпростав.

Дніпро, і гірку Володимирську, і нас

Двох м'яко присмерк вересневий огортав.

 

Незламний, в бронзі князь на постаменті,

Як хоронитель Києва, з хрестом стояв.

Світ поза часом, простором, в моменті

Завмер в молитві... Бога прославляв!

29.09.2010

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

 

 

 

 

Пам"ятаємо не тільки на Проводи....

Картинка  <br>b19 из 434316
Пам я"таємо і не забудемо ніколи.

ВЧЕНА НЕВІСТКА.

‘Ось Вася наш,не будь-хто,-бачиш кого взяв собі за жінку-вчительку.Як би був,якийсь не такий,то,чи пішла така вчена дівчина за нього’-хвалилися мені мама під час одного з гостювань на Батьківщині,в селі. Познайомився,з приємною щирою гуцулкою /в селі всі горяни- гуцули/ Оксаною.І чомусь відразу ж вона мені припала до душі,такою близькою стала,мов би росли багато років разом,можливо тому,що я живу ,а вона росла в гора,а може тому,що просто вдачі такої була ...

Ні один приїзд в село не обходився без запрошення в гості до брата Васі і Оксани.Все нарікала на долю,що нема здоров я, що Васі  приходиться самому займатися чималеньким господарством, гордилась своїми дітьми Романом і Ігорем,що вдалися працьовитими і не ‘дурними’ і просила Бога дати їй здоров я,щоб вивести їх у світ.З кожним моїм приїздом в село,замічав,що їй все тяжче і тяжче боротися з недугою.Востаннє ,при спілкувані на весілі в племінниці Олі дуже  бідкалася, що мусить помагати,хоч і здоров я нема ,бо ж має два сини,які  теж будуть женитись-…",а що ж, коли я помагаю,то й мені  поможуть"-казала вона. Не судилося,на її долі, бути на весіллі у своїх синів Романа і Ігоря. Забрав несправедливий Бог ії до себе ,до вічного дому в потойбіному  світі.   Царство їй небесне. У народі кажуть:’Чим частіше і тільки добрим словом будемо згадувати своїх рідних,що пішли від нас,тим легше їм буде у потойбічному світі.

Отож частіше згадуймо добром,молімося за упокій її душі там на  небесах. Ще раз і багато.багато раз.

Царство їй небесне.

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая