Насичений видався день. Сходив на обстеження в поліклініку. Народу, як завжди, валом. Правда цього разу найбільше було чоловіків, які проходять медкомісію. Ну а по моїм справам прописали таблетоси. Так що можна вже привітати з прийом антидепресантів.

Не знаю, чи дасть це якийсь результат. Бо гребуть всіх підряд. Але варто спробувати. Хоча часу залишилось небагато. Не знаю, чого тягнули — лікарів можна спокійно пройти (якщо не враховувати черги. Але черги в поліклініці були завжди). Зрештою, якщо зовсім буде нестерпно, можна спробувати передозувати таблетосами. Я погуглив інструкції — є шанс крякнутись. Це ж краще, ніж кинусь під поїзд або вийти через вікно.

Звичайно, прогулявся до поліклініки. Навколо все красиво, зелено. Цвітуть квіти на газонах. По місту стоять раритетні радянські автомобілі. Незрозуміло, звідки вони взялись в такій кількості.

Цікавився рекрутингом. Однак в одному підрозділі одразу відмовили. А у іншому зацікавились, хоча й не змогли запропонувати бажану вакансію. Кажуть, що є лише бойові. Ну-ну. Який тоді сенс вибирати підрозділ? Це не кажучи про те, що не уявляю, як їхати на співбесіду.

Ще й, як назло, дали роботу. Наче навмисно тягнули. І тут жіночкам з і.юшки нічого заперечити, бо я відповідальний. Мене замучає совість, якщо я не дороблю взяте завдання до завершення. А настрою нема. Відповідно, швидкість праці зменшиться. Плюс — нестача часу. Для того, щоб зробити поставлені завдання потрібен тиждень. І щоб не відволікався на інші справи. А я не впевнений, що у мене є в запасі стільки часу. Тим паче, самі лише походи до поліклініці займають пів дня. І на додачу, на ноуті недоступна програма, яка необхідна для повноцінної роботи (точніше, доступна — але за чималі гроші). В програмі на ноуті немає однієї потрібної функції. От і думай, що робити.

Звісно, запевнили, що заплатять за виконаний обсяг роботи. Але не в моїх принципах починати і кидати розпочате. Можна, звичайно, не спати день і ніч — але нафіга упоруватись, якщо цим може зайнятись армія. Вважаю, що поки є час, краще відпочити і ніфіга не робити.

Єдине радує — зустрів однокласника. Його не впізнати. Спитав, а як я на вигляд. Відповів, що не змінився.

Але, в цілому, в замішанні.

Цікаве спостереження по нещодавнім блекаутам: варто ввімкнути ком'ютер — гарантовано вимкнуть електрику. А як тільки підключаєш ноутбук струм не вимикають. Все-таки, до ДТЕК у мене упереджене ставлення стає все більш упередженим. Складається враження, наче навмисно підлаштовуються. Звичайно, навряд чи це закономірність — але виглядає, як закон підлості. Правда, вже призвичаївся до користування ноутбуком. Однак на компі зручніше.

І ще який нюанс: всі нещодавні вимкнення електрики — позапланові. Не знаю, навіщо ДТЕКу розміщувати графіки відключень, якщо вони не діють. Диспетчерка не змогла відповісти на це питання. Одного разу, скоріш за все, трапилась локальна аварія. А другого разу були загальнодержавні аварійні вимкнення через зменшення лімітів електроспоживання.

Скажу навіть більше! Якщо не повідомляють про екстренні вимкнення, вони можуть бути. Отакий є%анутий ДТЕК! Ризиковано користувати компом, бо можуть вимкнути у найнепідходящий момент. 

До речі, у міській спільноті на Фейсбуці ДТЕК також поливають помиями.

Пару днів тому писав, що трапилось з телефоном. Дослідив анамнез і дійшов до висновку, що злетіла прошивка. Ремонтувати навряд чи хтось візьметься, тому буде валятись.

Картка пам'яті працює (вперше перевірив на ноуті) — і то добре. Бо теж хоч якась часточка спогадів і минулого. Тож змирився. Дійшов до стадії прийняття. Але поламаний телефон — не єдина причина для засмучення: ноутбук перестав тримати заряд 100% навіть будучи підключеним до живлення (що мені здавалось абсурдним). Невже так може бути?! Причому дозаряджатись до 100% не хоче (мабуть, почне заряджатись після розрядження нижче 80-90%). Хоча нагугливши інфу вичитав, що батарея в ноуті може зноситись за 3-4 року. Печально.

Ну і третя причина для засмучення — проблеми з фотохостингом. Але після декількох відкривань у новій вкладці всі картинки відображаються. Правда, згадав, що інші хостинги періодично гальмували, але поточний сервіс, схоже, буде гальмувати на постійній основі.

Порадувала лише дегустація. Але вона сама до мене не прийшла. Все інше засмучує. А від новин взагалі ціла палітра хрінових емоцій.

Вмикаю старий кнопковий телефон Nokia (використовував як шпаргалку). Бачу: змінилась заставка. Поліз міняти — стандартні шпалери кудись зникли. Знайшов на картці скачані шпалери (раніше вони працювали, нехай і не цілком коректно). Вирішив поставити. В результаті телефон завис. Після ввімкнення ні на які натискання не реагує — лише без кінця перезавантажується екран. При вийманні акумулятора з корпуса відвалився шматок.

В принципі, критична інформація була продубльована. Але все одно шкода, що телефон зламався. Думаю: нащо поліз розбиратись.

P.S.: Щодо фотохостингу: без змін. Все так само повільно відкривається, якщо відкривати в нових вкладках.

А напередодні була ще одна погана подія — відбувся махач. Так що у мене і у батьків синці. Ну а що?! Не треба було дратувати. Бо й так на нервах.

У звязку з поверненням блекаутів частково перейшов на ноут. Звісно, зацікавився, чи можна монтувати відео. І знайшов вбудовану безкоштовну програму! Причому вона має дивний принцип роботи — обробка здійснюється на сайті, але ресурсом техніки користувача (якщо не помиляюсь). Ще й відео записує в форматі mp4 (в програмі, в якій монтую відоси на компці, цей формат доступний лише в платній версії).

Правда, є недолік: немає еквалайзера звуку — не показує рівень гучності, тому не можна вирівняти звук, щоб в різних фрагментах гучність була приблизно на однаковому рівні.

Вітаю всіх з хаотичним вимкненням електрики! Вчора разів 4 вирубали: то на хвилину, то на півгодини, то на 4-5 годин. Причому, поза графіком, як попало. За таких обставин не можна нормально ні працювати, ні вести блог. Добре, що є ноут. При вимкненні світла він одразку пермикається на акумулятор. Правда, якщо потрібно користуватись інтернетом, при відключенні світла й він зникає. Але можна хоча б доробити статті (наприклад).

Спробував зробити картинку по роботі на ноуті (а там Фотошопу нема). Незручно. Але впорався. Ще й знайшов програму для відеомонтажу з дивним принципом роботи: обробка через сайт, але ресурсами ноута. Поки ще не перевіряв, однак можливість монтажу на ноуті тішить. Хоча і тут є нюанс: наскільки це необхідно? Бо може виявитись так, що нікому буде дивитись. Всіх же загребуть в армію. А жінкам на цивільці навряд чи буде до відосиків, оскільки вся ноша клопотів ляже на них. Ну і є ще один аспект: настрій. Стан такий, що не хочеться нічого робити, крім вживання алкоголю і сну. Про роздуми напишу пізніше.

Батьки "довели"! Довелось битись головою. Не знаю, які будуть наслідки. Здається, є якісь дивні відчуття важкості, але пофіг. Бо думки про самовипилювання не полишають. Якщо спочатку думав відправити на той світ незнайомих людей, то тепер більше схиляюсь до батьків. Бо якщо псувати життя, то всім одразу, а не комусь одному. Бо самі нариваються. Замість того, щоб заспокоїти лише більше роздратовують. А мені ще навалили купу роботи! Плюс — треба опублікувати один матеріал і думати про наступні, якщо не загребуть у поліцію чи військомат. Одним словом, на нервах.

А ще нещодавно ставив над собою експерименти: два дні їв лише один раз на добу, не вживав ліки. Тяжко, але в процесі голодування з'являється відчуття сп'яніння.

Вважаю, що треба взяти перерву на роботі і декілька днів нічого не робити. Може тоді полегшає.

Районна трансформаторна задовбала разом з електриками! Аж захотілось тотального блекауту. Бо в інших районах міста нема таких проблем. А у нас щомісяця по декілька днів зникає струм. Так, вчора, через півмісяця від попередньої аварії, вкотре зник струм. Як назло, електрика вимкнулась під час роботи(!) за компом. Жалкую, що не прислухався до чуйки вимкнути комп, але захотів попрацювати ще. Але і це не все. Незадовго після вимкнення світла оголосили повітряну тривогу, а на телефоні сідала батарея.

На щастя, через пару годин електрику відновили. Але ДТЕК я задовбав! Бо вже питають хто, на кого житло записано. Однак я вважаю, що це правильно. В сенсі, правильно скаржитись. Бо віялових відключень поки не планують, а електропостачання вже нестабільне.

Купив новий смартфон в родину, щоб мама могла сама дивитись повітряні тривоги. А заодно придбав чохол для смартфону, бо магазин пропонував як додатковий аксесуар зі знижкою. На подібні штуки я зазвичай не ведусь, але не було впевненості, що чохол буде в комплекті зі смартфоном, оскільки апарат бюджетний — а в телефонах подібного рівня виробники можуть щось не докладати. Огляд чомусь не додумався подивитись, а в описі не вказали. Тому вирішив: нехай буде (тим паче, зі знижкою).

І що вийшло?! Довелося редагувати замовлення (в фотозвіті про смартфон напишу чому) — в результаті за чохол довелося доплатити. Як кажуть: "Ну, чтош..?"

Прикол в тому, що чохол привезли із затримкою. Ще й зі смартфоном йшов заводський чохол. Отакої! Лоханувся:) Гроші невеликі, але все одно можна було й обійтись, враховуючи, що зараз на роботі простій.

Правда, в деяких оглядах розказують, що заводські чохли погані і треба купляти сторонні, то може і знадобиться.

А що ви купляли такого, що потім виявилось зайвим?

Якщо в житті немає нічого цікавого, пригоди з'являються самі по собі. Наприклад, на днях почув за вікном звук "чвяк". Думаю: "снігу не було, може пташка нагадила, чи струсили випраний одяг — і забризкало". Потім, через якийсь час, побачив, що по вікну розмазаний слід, наче від гівна і лежить шматок чогось коричневого. Правда, за структурою несхоже на какавельки. Придивився — монтажна піна. Ну, думаю, "гарні" сусіди. Мабуть спеціально, з хуліганських мотивів (у нас такі мешканці, що самі вандалять свій під'їзд!). І, головне, фіг кого звинуватиш, бо незрозуміло, за якою траекторією летіло. Єдине ясно, що квецьнули згори. Але які можуть бути звинувачення без прямих доказів? Коротше, розбирайся, як хочеш. Пізніше, коли "попустило" емоції, припустив, що могли закріплювати кабель, який вирвали з кріплень під час поривів вітру восени минулого року — тому що мотилявся він знатно. Можливо і ненавмисно забруднили. Однак все одно, залишився неприємний осад, бо як не як — додаткова причина для роздратування. Вже думали, що доведеться замінювати вікно.

На щастя, засране вікно вдалося відмити.

До речі, добросусідства давно немає. Хоча раніше ходили в гості один до одного. Але мешканців, які заселились до будинку на початку, залишилось дуже мало. Хтось помер, хтось виїхав на інше місце. Після повномасштабної війни також повиїжджали деякі старожили.