БЮТ планирует ввести налог на интернет



Народные депутаты из фракции БЮТ предложили ввести с 1 января 2010 года общегосударственный сбор на развитие театрального искусства и кинематографии Украины, который будет взиматься в виде надбавки к стоимости услуг интернета, сообщает HITech.Expert.

Согласно поданному в парламент законопроекту, сбор является общегосударственным налогом, который взимается для финансирования государственного заказа на постановку театральных спектаклей, документальных и художественных фильмов.

Налогообложению в размере 5% также подлежит стоимость прокатных свидетельств, входных билетов в театры и кинотеатры, стоимость носителей информации, содержащих фильмы, таких как кассеты, CD, DVD, Blu-ray и другие, гласит законопроект.

Налогообложению в размере 1% подлежат интернет-услуги, в том числе и услуги мобильного интернета, а также стоимость услуги видео по запросу - VoD. Сбор планируется взимать ежемесячно. При этом компании-субъекты налогообложения должны пройти специальную регистрацию.

БЮТ прогнозирует, что в 2010 году внедрение данного сбора поможет аккумулировать в бюджет 300 миллионов гривен. Именно налог на интернет, считают бютовцы, поможет собрать 260 миллионов. Таким образом, чтобы собрать данную сумму, необходимо установить налог на уровне 7,5% от стоимости интернет-услуг, информирует Expert.

На сегодняшний день услуги, к примеру, мобильного интернета уже облагаются 7,5% сбором в Пенсионный фонд.

Напомним, в мае этого года Европарламент призвал ограничить интернет.

По материалам  HITech.Expert

На що нас наштовхує Арсеній?

У Полтаві, як і в багатьох містах України, з'явилися військові намети Арсенія Яценюка.

Може мені хтось пояснить, чому саме військові? Ми живемо у стані війни? Чи що?

Розмови по телефону за кермом збільшують загрозу аварії

Тетяна Ворожко
Вашингтон
22/07/2009
    

Стало відомо, що державні фахівці з безпеки – до чиїх обов’язків входить попереджувати громадськість про джерела можливої небезпеки – утримали від оприлюднення звіт, присвячений небезпеці користування мобільними телефонами під час керування автомобілем. Інформація для цього звіту була зібрана ще у 2003-му році.

Шість років тому урядові експерти проаналізували понад сотню досліджень на цю тему та побачили загрозливу картину – існує чимало свідчень про те, що використання мобільних телефонів у машинах зростає, і що навіть розмова за допомогою пристрою «хендс-фрі» може призвести до аварії. Експерти зазначають, що говорити по телефону за кермом настільки ж небезпечно як керувати під впливом алкоголю.  

Дослідники встановили, що використання пристрою, який дозволяє не тримати телефон у руках, – не вирішує проблеми. Водії все одно відволікаються і не звертають уваги на дорогу.

Уряд розробив повноцінний план з інформування громадськості, що як звичайні телефони, так і ті, що мають гарнітуру «хендс-фрі», відволікають водія. Водіям радили не використовувати жодних засобів бездротового зв’язку окрім як у надзвичайних ситуаціях. Втім, Національна адміністрація безпеки руху на дорогах поховала цей звіт.

Жоден штат не забороняє використання телефонів під час керування автомобілем. Тільки п’ять штатів та столиця Вашингтон забороняють тримати телефон у руці під час водіння. Втім, вже давно було відомо, що «хендс-фрі» створює оманливе відчуття безпеки. Не відомо, чому уряд нічого з цього приводу не зробив. Можливо, побоювався реакції Конгресу чи індустрії мобільного зв’язку.

Голос Америки.

Годинники VIP-персон. Обама - надто скромний

Майдан написав днями про вартість годинника Патріарха РПЦ Кирила - 30.000 євро (http://maidan.org.ua/static/news/2009/1248978761.html).

У неті я знайшов скільки коштують годинники Президента Росії Д.Медвєдєва - від 12.000 до 16.000 доларів. Та Президента США Б.Обами - 325 доларів (http://drugoi.livejournal.com/3004903.html). До речі, вартість годинника Обами підтверджується офіційно тут: http://www.barackswatch.com/the-watch/

Звідси випливає, що Обама, будучи Президентом наддержави, є скромнішим від Медвєдєва та Кирила.

З Вільного форуму Майдану.

Зловмисники пошкодили будинок Тараса Шевченка в Києві

У ніч на 29 липня невідомі зловмисники пошкодили меморіальний будинок Тараса Шевченка у Києві,  відомий як "Хатина на Пріорці", що знаходиться на вулиці Вишгородській, 5.

Про це УНІАН повідомили в прес-службі Національного музею Тараса Шевченка.

Правопорушники виламали хвіртку та, потрапивши на огороджену територію, зірвали ставні з вікон будівлі. Адміністрація музею підозрює, що злочинці мали намір проникнути в будівлю.

За останні роки в інформаційному просторі не раз з’являлася інформація про пошкодження будинку - зламані ставні, ґанок, тощо.  І тільки минулого року, після нескінчених паперових тяганин та своєрідних попереджень від осіб, які виступали проти передачі земельної ділянки в користування музею, національне надбання вдалося відгородити. Проте, як бачимо, навіть такі заходи не зупинили ані недобросовісних забудовників  Пріорки, ані зловмисників від зазіхання та пошкодження національної спадщини.

 Адміністрація музею вже звернулася до міліції, районної та міської рад і сподівається на підтримку влади у вирішенні цієї проблеми та запобіганні таких ганебних випадків у майбутньому.

Меморіальний будинок "Хатина на Пріорці", де Тарас Шевченко жив у 1859 році, належить Національному музею Шевченка.


Україна понад усе!

Країні потрібен... Литвин

Виявляється, що нинішній голова Верховної Ради України та майбутній кандидат у Президенти Володимир Литвин дуже "бідна" людина. Читайте про це статтю в "Українській правді".

У Польщі заборонять українське слово?



В українських ЗМІ майже непоміченою залишилася подія, яка хоч і не має прямого відношення до України, зате безпосередньо стосується українців та журналістської солідарності.

Як повідомив часопис "Наше Слово", керівництво Польського телебачення (TVP) поінформувало своїх глядачів, що припиняє випуск телевізійної програми українською мовою "Теленовини". Згадана програма транслювалася на польському громадському телебаченні з 1995 року та була єдиною загальнопольською програмою, яка розповідала про життя українців у Польщі.

Нагадаємо, що сьогодні у Польщі проживає біля 400 тисяч наших земляків, які становлять одну з найбільших національних меншин. Чимало українців споконвіку проживало в історичних областях Бойківщини, Лемківщини, Підляшшя, Холмщини та Надсяння.

Основна маса українського населення живе розсіяно на західних і особливо північних територіях – в Ольштинському, Гданському, Кошалінському та інших воєводствах. Тут активно діють українські громадські організації. Виходить україномовна газета "Наше Слово", українознавчі факультети відкриті у вищих навчальних закладах.

Іншими словами, українську громаду Польщі позбавлено найбільш популярного засобу комунікації та можливості висвітлювати своє суспільно-культурне життя. Натомість самі поляки втратили можливість через ТБ пізнавати українську культуру, а головне – проблеми, яких у наших земляків у цій країні чимало.

Зважаючи на традиційно складі взаємини між українцями і поляками, причини яких мають глибоке історичне коріння, не важко передбачити, що припинення випуску україномовних "Теленовин" може роз’ятрити "старі рани", та спричинитися до загострення міждержавних українсько-польських взаємин.

До речі, керівництво польського каналу наводить дуже непереконливі аргументи на користь свого дискримінаційного рішення. По-суті, таких лише два: начебто низька популярність програми серед глядачів та висока собівартість випуску "Теленовин".

Такі "аргументи" не витримують жодної критики. Фахівцями підраховано, що від березня цього року в середньому україномовну передачу одноразово дивилося 143 тисяч телеглядачів, що для такої специфічної програми є високим показником.

Програми "Теленовин" неодноразово відзначалися престижними нагородами. Так, у 2001 році "Теленовини" отримали нагороду голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Республіки Польща Юліуша Брауна.

Нагородами та відзнаками відзначено українських журналістів Польщі на Міжнародному фестивалі фільмів для національних меншин "Мій рідний край", що відбувся в Ужгороді у 1999 році та на фестивалі "Разом", який проходив у Ялті в 2002 році.

Що ж стосується необхідності вкладати значні суми у цей телепроект, то хотілося б задати полякам далеко не риторичне запитання: чи варто економити на програмі, від якої значною мірою залежить міжнаціональний спокій і гармонія у стосунках між народами, які добре пам’ятають "волинську різню" та операцію "Вісла"?

Тим часом наші земляки у Польщі б’ють на сполох.

Найбільша громадська організація українців "Об’єднання українців у Польщі"(ОУП) оприлюднила звернення "До української громади у Польщі, членів та прихильників ОУП" у якому, зокрема, зазначається: "Черговий раз під претекстом реформ і браку грошей, керівництво громадського телебачення хоче позбутися з ефіру єдиної програми мовою національної меншини, яка йде на всю країну.

Це не перша спроба – в минулих роках завдяки активності української громади, глядачів та прихильників програми, котрі провели акцію збірки підписів під протестом, вдалось оберегти програму перед закриттям. Як виявляється, не на довго, останні рішення примушують знов просити про Вашу допомогу".

У Польщі розпочалася акція збору підписів під протестом, який планується передати керівництву телеканалу, депутатам Сейму, ЗМІ. При цьому слід зазначити, що збір підписів ведеться не лише серед українців, а й поляків, які розуміють справжню ціну свободи слова.

На закриття "Теленовин" уже відреагувала Комісія національних і етнічних меншин, державна інституція Польщі, назва якої говорить за себе.

Від імені Комісії відповідні листи-звернення надіслано Вітольдові Колодзейському – нинішньому голові Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Пйотрові Фарфалу – голові каналу TVP.

У листах висловлюється занепокоєння з приводу ліквідації передачі та зазначається, що цей факт "призведе до нівелювання надбань і праці багатьох середовищ, завдяки яким права національних і етнічних меншин у Польщі відповідають європейським стандартам".

Також у Сеймі – польському парламенті депутат Мирон Сич започаткував збирання підписів проти зняття з ефіру "Теленовин". Кажуть, що понад 50 його колег з різних політичних фракцій уже підписалися під протестом.

Сьогодні важко спрогнозувати завершення епопеї з українськими "Теленовинами". Та вже можна зробити кілька висновків.

По-перше, медійний скандал загострив реальні проблеми українців у Польщі. Одна з них - забезпечення їхнього права на свободу слова та власну культурну й національну ідентичність. Виявилося, що навіть у країні, яка належить до Європейського Союзу та НАТО, не все гаразд із фундаментальними правами людини.

По-друге, "битва за "Теленовини" стане справжнім випробуванням на політичну й громадську зрілість наших земляків, українських громадських організацій, інших інституцій.

Якщо вони зуміють відстояти свої права, це посилить їхній вплив у країні, яка стала їм Батьківщиною, але не завжди адекватно реагує на їхні культурні та інформаційні запити. І навпаки, втрата одного із потужних інформаційних ресурсів неминуче призведе до втрати авторитету, який так важко і так довго здобувся не одним поколінням українців.

Третє – найголовніше. До цих пір на ситуацію з програмою "Теленовини" не відреагувало Міністерство закордонних справ України. Що може означати мовчання вітчизняного МЗС? Будь-яке пояснення з цього приводу не може бути прийнятним, оскільки воно буде цинічним.

Українцям за кордоном вкотре доводиться покладатися виключно на власні сили.

Богдан Червак, для УП

Тимошенко чи Янукович?

Уявімо собі, що буде другий тур виборів Президента України. І в цей другий тур потрапляють два кандидати: Юлія Тимошенко і Віктор Янукович.

За кого будете голосувати ви?

32%, 22 голоси

23%, 16 голосів

39%, 27 голосів

6%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська мова у Росії (сочинські замітки, замітка 1)

Як я і обіцяв у своєму анонсовому пості, я розпочинаю серію заміток, які будуть написані на підставі моїх спостережень, зроблених під час мого тижневого відпочинку у Сочі.

Українці, які відпочивали у Сочі (котрих я бачив у дворі, де жив, та на пляжу) між собою розмовляли переважно українською мовою. Почути це для мене там було великою несподіванкою. При цьому робили вони це неприховуючи від росіян.

Звісно, росіяни по різному реагували, почувши біля себе українську мову: хто – мовчав, хто – дивився косо, а хто – й казав, що наприїхало туди до них багато українців, відпочивають на ЇХНЬОМУ морі, от якби жили в одній державі, то все було б без проблем.

Ми чули ці розмови і продовжували розмовляти рідною мовою. Хай дякують, що ми до них звертаємося ЇХНЬОЮ мовою у ЇХНІХ магазинах, несучи туди НАШІ заробітки.

З мого майданівського блоґу.

Віктор Янукович – гарант Леоніда Черновецького?



Не пройшло і три місяці з часів гучної заяви мера про своє президентство, як Леонід Михайлович, нібито, передумав балотуватися. Принаймні власний штаб для президентської кампанії 2010 року він не формує. Натомість підтримує формально "конкуруючу фірму" - Партію регіонів.

Як з'ясувала УП, блок Черновецького та Партія регіонів у Києві переходять у так звану стадію "щільної співпраці". Але, про все по порядку.

Далі тут.