хочу сюда!
 

Магнолия

43 года, овен, познакомится с парнем в возрасте 33-52 лет

Заметки с меткой «польща»

Ніякого більше ЄС, Тримор'я - ось наша мета!

В якому році ми підписали Угоду про асоціацію з Європейським союзом? У 2014, здається? І що ми маємо через майже 7 років? Правильно, за великим рахунком, нічого. І, судячи з думку експертів і аналітиків, мова тут йде, звичайно, про незалежних, а не москальських, які нашій державі давно крах пророкували, ніхто нас робити повноправним членом ЄС не збирається.

І реформи їм подавай, і питання з територіальною цілісністю вирішите, то корупцію поборіть, а також сталий економічний розвиток забезпечте ... Але ж ми вже заплатили високу ціну за цю міфічну євроінтеграцію. Крим і схід країни окуповані. Ми реально боремося з корупцією і проводимо реформи. Як мінімум, в Україні останнім часом було розроблено понад 60 євроінтеграційних законопроектів і зупинятися на досягнутому ми не збираємося. Але цим європейським шишкам постійно мало, вони постійно висувають все нові і нові вимоги і дуже схоже, що їх "списку бажань" не буде ні кінця, ні краю. Безвіз, як кістку нам кинули і радійте.

А ось і ні! Всі прекрасно знають крилатий вислів, що "обіцяного три роки чекають". Ми дали Брюсселю в два рази більше цього часу. Тепер настав час брати все у свої руки, не сподіваючись і не вірячи в обіцянки. Причому, як показала практика, в порожні.

Знаєте, що це? Це наш шанс!

Ярослав Качинський, голова польської правлячої консервативної партії "Право і справедливість", висунув ініціативу про створення аналога ЄС, тобто незалежного об'єднання держав Центральної та Східної Європи на чолі з Польщею.

З листування заступника голови МЗС Польщі Павла Яблонського і помічника Качинського Міхала Москаля, що стала надбанням громадськості, стає очевидно, що вдосконалена "Ініціатива трьох морів" цілком собі серйозний проект, який надалі дійсно зможе зайняти лідируючу позицію на світовій арені, а можливо навіть спровокувати розпад ЄС , як застарілого об'єднання. Більш того, його створення буде проходити за підтримки США і НАТО. До речі, колишній посол Америки в Польщі Джорджетт Мосбахер на офіційній сторінці американського посольства в Польщі в Twitter перед відходом прокоментувала цю тему, висловивши своє захоплення новим проектом і назвавши #ThreeSeasInitiative "одним з найбільш перспективних геополітичних проектів в світі".

Для нас же найголовніший момент полягає в тому, що "Тримор'я" передбачає своє активне розширення. Причому, без всяких жорстких умов, які були описані мною вище. Україна зможе увійти до складу нового регіонального об'єднання країн Східної і Центральної Європи не коли заслужить це потом і кров'ю, а відразу, тому що ми і є частина цієї самої Європи.

Що ще важливо, на території країн, які будуть входити до цього об'єднання, планується розширене присутність військових баз НАТО, що, безсумнівно, Україні вкрай необхідно для захисту і стримування від будь-яких зазіхань на нашу територіальну цілісність з боку сусідньої держави.

"Донбас" у Польщі?! Можливо! Незабаром!

Дуже скоро на мапі східної Європи може з'явиться ще одна сепаратистська мітка. Головний кандидат - історична область Верхня Сілезія в Польщі, де з 1990-х років функціонує організація "Рух за Автономію Сілезії".

До нещодавнього часу вся її діяльність була не дуже шкідливою та зводилася до відправки петицій та послань до парламенту країни з вимогою надати регіону автономію. Звісно, все це було марно: адже від автономії до виходу зі складу держави - рукою подати, та уряд Польщі це розуміє, особливо, дивлячись на приклад України.

В принципі, питання із самовизначенням сілезців, міг би довго залишатися "повітряним", якщо б не Німеччина, яка, як виявилося, вирішила їх підтримати.

Група депутатів Бундестагу наразі опрацьовує законопроект, який має на увазі відновлення широкої автономії Сілезії та заснований на Органічному статуті Сілезького воєводства. Здебільшого, ходять розмови та й про виділення фінансової підтримки. На цьому тлі голова "Руху за Автономію Сілезії" Єжи Гожелік закликає всіх своїх прибічників активізуватися та бути готовими до рішучих дій.

Переклад: На жаль, варто визнати той факт, що ми не досягли головного. Сілезія не отримала в 2020 році автономію. І я не бачу сенсу у створенні петицій до президента Анджея Дуди, Сейму чи Уряду. Жодне зі звернень не привернуло уваги правлячої еліти. Це була даремна витрата часу та сил.

На жаль, нашого потенціалу явно не вистачило, щоб втілити в життя дійсно амбіціозну ціль відновлення автономії Верхньої Сілезії в рамках статуту 1920 року. Ми не змогли повністю мобілізувати суспільство. Ви й самі розумієте, що реалізація ідеї без масової підтримки населення неможлива. І хоча законодавчу ініціативу з визнання сілезців етнічною меншиною можна вважати успіхом, однак ми не можемо спочивати на лаврах.

Ми вважаємо, що треба переходити до більш рішучих заходів та скористатися ситуацією, що склалась, використавши тиск Євросоюзу, а саме Німеччини на Польщу.

У Берлині є сили, що охоче нас підтримують. Група депутатів Бундестагу вже опрацьовує відповідний законопроект, що передбачає під собою відновлення широкої автономії Сілезії, заснованої на Органічному статуті Сілезького воєводства. Врешті-решт, буде відновлена історична справедливість. Те, до чого ми прагнули всі ці роки в умовах знищення культурної самобутності з боку Варшави.

Безумовно, в Сеймі негативно поставляться до "зухвалої" заяви, але економічні санкції охолодять їхній бойовий запал. Складно сказати, чим керується Варшава, десятиріччями навмисно ігноруючи інтереси нашого регіону. Прийшов час діяти більш рішуче.

Я впевнений, що підтримка з боку Німеччини об'єднає всіх сілезців, незважаючи на внутрішні чвари. Також підштовхне до розвитку регіону, до збереження традиційних цінностей, сілезької мови, ідентичності, театру, культури. Чекати на 2030 рік? Нерозумно та глупо, коли існує шанс вирішити проблему автономії вже наразі.

У зв'язку з вищесказаним, закликаю вас активізувати роботу серед сілезців. Наші плани необхідно довести до жителів регіону. Наразі нам необхідна згуртованість та абсолютна підтримка всіх.

Коментарі тут зайві. Все на поверхні: сусідня держава, що вважає Сілезію своєю історичною землею, готова піти на підбурювання та сепаратизм заради досягнення своїх цілей.

На мою думку, це пряма аналогія з тим, що відбувається на Донбасі.

Патріотизм із колін: як українська влада бореться проти оскверне

Суворо кажучи, чинна українська влада ніколи не відзначалася особливою принциповістю та сміливістю щодо відстоювання українських національних цінностей та історичної правди на міжнародній арені. Усі їхні наспіви про патріотизм та національну гордість із початку виборчої кампанії та дотепер були й завжди будуть розраховані суто на "внутрішній ринок". А ось сперечатися з пестунами із Євросоюзу - навіть якщо під ударом наша національна гідність і НАВІТЬ якщо йдеться про всякі Румунопольщаугорщини, які прилипли до цього Євросоюзу по периметру - наші політики не люблять. А якщо вони це й роблять, то суто на колінах та зі стеком у зубах.

Але усіх переплюнули сопліжуї із Українського інституту національної пам'яті, які днями звернулися до поляків із проханням (стаття ще є доступною в кеші гугла) (проханням, Карл!) заборонити аборигенним свинособакам оскверняти та знищувати українські пам'ятники бійцям УПА. А щоби "збити градус нахабства", директор інституту Антон Дробович відчутно применшив обсяг завданої шкоди ("слава Богу, не масовий характер!") та покаявся за "подібні ганебні випадки в Україні". Хоча цілком очевидно, що те, як поляки обходяться із українськими меморіалами та як їхня влада заплющує очі на осквернення могил українських воїнів, не має жодного еквіваленту в нашій країні та не може бути пом'якшено нічим. І Україна має право не просто просити, а вимагати від Польщі вибачень та повного відшкодування завданої шкоди. Замість цього Дробович пропонує полякам поміркувати над відповідним законопроектом, поки Україна буде сама за власні гроші відновлювати усі спаплюжені та знищені меморіали. Відчуваєте гордість? Національну гідність?

При цьому сама польська влада (а Дробович із нею ще й погоджується) вважає пам'ятники солдатам УПА та ОУН на своїй території незаконними й тому не бачить у своїх діях (або бездіяльності) складу злочину. І ось це тільки "причесана", офіційна позиція. Пересічні громадяни не соромляться у висловах на адресу українців та наших національних героїв, а то й взагалі виправдовують та підтримують осквернення пам'ятників. На польських ресурсах можна зустріти ось такі коментарі:

"В українському інституті національної пам'яті напевне усі з глузду з'їхали. Бандерівці не мають жодного морального права вимагати від нас визнання незаконно встановлених пам'ятників убивцям із УПА. Вони говорять, готові за свій рахунок відновити "зруйновані вандалами українські святині". В них немає ні честі, ні сорому, ні совісті, ні обмежень. Українці повинні просити вибачення на колінах за звірства проти поляків, які загинули від рук українських націоналістів. Ніхто із нас не забуде Волинь. А що ж ми бачимо, українська молодь виховується у дусі ненависті. Мало хто з них обізнаний про ті трагічні події. В Україні роблять усе, щоб підтримувати суспільне невігластво та сумніви. Але при цьому Києву вистачає нахабства піднімати питання про пам'ятники, присвячені УПА"

І ось із ЦИМ ми намагаємося домовитися "по-хорошому"? Перед ЦИМ наші офіційні особи підлабузнюються, бо бояться зіпсувати "гарні, дружні" стосунки? Навіщо? В обмін на що українська влада дозволяє ображати гідність українського народу, дресирувати себе - адже саме цим і займаються наші "трохи більш європейські" сусіди, промацуючи межі дозволеного, перевіряючи наскільки глибоко ми дозволимо втоптати нас у бруд. Давно пора дохідливо дати зрозуміти усім, і у першу чергу полякам, що Україна не питатиме у них дозволу, щоб шанувати своїх героїв, і не терпітиме жодних зазіхань на свої святині та історичну правду. Не дуплити ще термін-другий, каючись та підлабузнюючись, а поставити вже себе, як слід, як незалежну суверенну державу. І таке питання, як визнання пам'ятників та меморіалів солдатам УПА об'єктами культурної спадщини, треба вирішувати не через польський Сейм (ці лакузи зроблять, що їм зверху накажуть), а через такі організації, як ООН та вищі керівні органи Євросоюзу.

Захист культурних цінностей та національної гордості українського народу - це наш обов'язок, а не опція.

Єврокомісар із питань рівності погрожує Польщі санкціями

Протистояння традиційної та прогресивної культури в Польщі може закінчитися вельми драматично. Активні спроби Варшави задовольнити інтереси консервативного електорату за допомогою боротьби з ЛГБТ-ідеологією спровокували структури ЄС на дуже жорстку реакцію. Останнє попередження з цього приводу полякам зробила Єврокомісар з питань рівності Гелена Даллі в листі міністру юстиції Збігневу Зебро. Поляки вже назвали це послання банальним шантажем та тиском за допомогою санкцій.

Керівництво ЄС опинилося вкрай розчарованим реакцією прем'єра Матеуша Моравецького, який у відповідь на звернення 50 послів та представників міжнародних організацій щодо порушень прав польської ЛГБТ-спільноти заявив, що ніякої дискримінації сексуальних меншин в країні немає. Єврокомісія із питань рівності вважає, що уряд Польщі активно підтримує різні гомофобські ініціативи. Зокрема, схвалені польськими містами резолюції щодо оголошення своїх територій зонами, вільними від ЛГБТ. Тобто, те, що польська влада називає боротьбою за збереження традиційних сімейних цінностей, в ЄС вважають за порушення Хартії Європейського Союзу про основні права.

Ймовірно, стосовно Польщі продовжуватиметься практика ЄС щодо обмеження фінансової допомоги. Минулого разу 6 польських міст, що прийняли Анти-ЛГБТ резолюцію, позбулися фінансування у рамках програм європейських міст-побратимів. Тепер вже йдеться явно про більш суворі санкції, як економічні, так і політичні. Збігневу Зебро, Анджею Дуді та Матеушу Моравецькому прийдеться дуже серйозно задуматися, чи продовжувати завзято відстоювати традиційні сімейні цінності чи все-таки піти на болісні для консервативної частини польської спільноти поступки. Адже президентські вибори пройшли для Анджея Дуди успішно, а ось міжнародний імідж Польщі явно потребує поліпшення.

Як зараз поїхати в Польщу?

Як зараз під час карантину поїхати в Польщу по безвізу? Хто їздив? Які документи?
Хтось читав тут інфо? Це правда?

І Павлокому, і Вербицького у Польщі пом'янемо

У Млинах вшанують пам’ять отця Михайла Вербицького
НОВИНИ 05 БЕРЕЗНЯ, 2020


у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року

У суботу, 7 березня, у Польщі відбудуться заходи до 75-ї річниці трагедії села Павлокома та 205-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького. Про це інформують у департаменті внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА.

Заходи розпочнуться на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям у с. Павлокома, де відбудеться чин панахиди та покладання квітів і лампадок. Опісля – скорботне віче з нагоди вшанування 75-ї річниці трагедії села Павлокома.

Продовжаться заходи у с. Явірник Руський, де представники делегацій візьмуть участь у молебні за Україну та український народ.

Опісля учасники вшанування вирушать у с. Млини, де в церкві Покрови Пречистої Богородиці відбудеться молебень, а також покладання квітів до каплиці-пантеону, де похований о. Михайло Вербицький.

Завершаться заходи вічем з нагоди 205-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького біля каплиці-пантеону.

Довідково:

Михайло Вербицький – український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Державного гімну України «Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 року в с. Явірник Руський, неподалік Перемишля (зараз – Польща), у сім’ї священика.

Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі, як завершальний номер концерту, присвячений Тарасові Шевченку.

В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику.

Згодом, у 1856 році, він став парохом церкви у селі Млини неподалік Перемишля, де проживав до смерті 7 грудня 1870 року, помер у віці 55 років.

27 грудня 2015 року, у Львові у рік 200-річчя від дня народження відкрили та освятили пам’ятник о. Михайлові Вербицькому. Монумент встановили на розі вулиць Бандери – Чупринки – Вербицького з ініціативи Товариства «Надсяння». Авторами пам’ятника є Володимир і Андрій Сухорські.


В СБУ вирішили боротися з псевдоісторичною пропагандою

Тривалі заклики до влади з боку патріотів з приводу необхідності дати жорстку відсіч антиукраїнським інформаційним кампаніям з боку Росії, Угорщини, Польщі та інших країн, врешті-решт, були почуті, та силовики почали працювати в цьому напрямку ефективніше. Вперше за довгі роки Службою безпеки України видано наказ, який регламентує для ДКІБ та інших підрозділів СБУ певні дії стосовно іноземних громадських організацій, ЗМІ, політичних діячів та держав, які займаються інформаційною діяльністю псевдоісторичного характеру на шкоду національним інтересам України.

Представники спецслужб пізніше уточнили, що нова ініціатива спрямована, насамперед, на нейтралізацію "польської пропаганди", в якій беруть участь більшість польських установ, організацій та ЗМІ, що функціонують на території України, наприклад, Центр польського права та Польський інститут у Києві. За даними СБУ, поширення "історичної брехні" серед української молоді здійснюється поляками в межах "масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на переоцінку історичних подій та популяризацію вигідних польській стороні трактувань серед населення деяких країн, зокрема й України". Втім, Варшава ніколи не приховувала свої радикальні антиукраїнські погляди щодо деяких історичних питань, проте, тепер вирішила боротися з "бандерівською ідеологією" не тільки всередині Польщі, але й на території України.

Що пропонують спецслужби?

Основне навантаження у зв'язку з виконанням наказу ляже на Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ. Саме цей підрозділ здійснюватиме "викриття осіб та організацій, що займаються невірною інтерпретацією історичних подій у цілях дискредитації міжнародного іміджу України". Спецслужби посилять профілактичну роботу з адміністраторами політичних та історичних інтернет-спільнот, планують активніше блокувати інтернет-ресурси, що "дискредитують історичний шлях становлення та розвитку української державності". Окрему увагу приділять роз'яснювальній роботі з науковим та журналістським співтовариствами щодо ризиків співпраці з іноземцями. Також Центр міжнародного співробітництва СБУ попередить іноземних колег про відповідальність у разі здійснення антиукраїнських інформаційних кампаній та готується залучити їх до спільної боротьби з пропагандистами.

В цілому, розпорядження голови СБУ Івана Баканова щодо протидії виникаючим інформаційним загрозам виглядає досить своєчасним та обґрунтованим. Запропоновані заходи мають особливу актуальність на тлі галасу навколо нещодавно оприлюдненої ЦРУ статті про Степану Бандеру, яку багато польських ЗМІ видають за розсекречену "доповідь ЦРУ". Поляки ймовірно мають намір використати опубліковані в США документи для дискредитації України, через те жорстка робота СБУ з мінімізації іміджевих втрат та відстоювання історичної правди стає вкрай необхідною та виглядає безальтернативною. Залишається сподіватися, що конкретизація методів боротьби з пропагандою та створення докладного переліку пропагандистів-недоброзичливців швидко принесе свої плоди.

Ініціатива Олега Мусія щодо конфіскації майна отримала...

Ініціатива Олега Мусія щодо конфіскації майна отримала потужну громадську підтримку


Законопроект Олега Мусія про конфіскацію майна у мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей, що отримали російське громадянство, несподівано став лакмусовим папірцем та виявив лицемірів-зрадників у країні. Прикро спостерігати, як Георгій Тука, Ірина Суслова, Борислав Береза тощо в унісон з російськими ЗМІ назвали цей законопроект неетичним та дискримінаційним. Таким чином видатні представники Верховної Ради та Кабміну в черговий раз продемонстрували своє небажання будь-яким чином відповідати на окупаційні дії Росії на Донбасі. Насправді законопроект пропонує досить жорсткий, але ефективний захід щодо впливу на агресора та тих, хто йому сприяє через отримання російських паспортів.

Незважаючи на те, що багато хто з журналістів та політиків бездумно охрестили ініціативу Мусія антигуманною, суспільство в цілому продемонструвало готовність до застосування описаних у законопроекті мір. Більш того, громадяни вже зажадали їх посилити, зокрема, запропонували впровадити конфіскацію майна у мешканців інших прикордонних районів, які отримали громадянство Польщі, Угорщини, Румунії та Молдови.

Враховуючи, що своєю політкоректністю та дипломатичністю політики протягом п'яти років не можуть відновити територіальну цілісність, складно не погодитися з виправданістю хворобливих, але ефективних заходів із захисту державного суверенітету.

Ситуація у Закарпатті, Буковині, Бессарабії та Львівщині, дійсно, завжди залишається дуже не передбаченою. У будь-який момент у польських, румунських та угорських реваншистів-популістів може виникнути ідея повернути території, що їм раніше належали. У такому разі сотні тисяч виданих в Україні паспортів лише зіграють їм на руку. Мусій та прихильники його ідеї пропонують, врешті-решт, вирішити цю проблему. Позбавлення громадянства України та наступна конфіскація майна стануть серйозним покаранням для володарів "подвійного громадянства". Судячи з неефективності боротьби СБУ з роздачею угорських та російських паспортів, законопроект обов'язково повинен бути розглянутим і якомога скоріше випробуваним хоча б у межах експерименту. По-перше, це зараз єдиний спосіб швидко напоумити мешканців прикордонних областей та підвищити рівень їх громадянської відповідальності, а по-друге, у складній економічній ситуації конфіскація майна - непогана можливість поповнити місцеві бюджети.

Залишається сподіватися, що влада прислухається до громадської думки, все-таки визнає загрозу паспортної експансії на кордонах України та погодиться їй протидіяти. Законопроект Мусія, звичайно, не ідеальний, але невеличкі доробки у вигляді поширення його дії на володарів паспортів сусідніх держав у Закарпатті, Львівщині, Буковині та Бессарабії якраз зроблять його більш справедливим та ефективнішим.

Депутати від БПП: Польщу та Румунію змусять відмовитися від пасп

Будь-яка зміна влади в нашій країні - захоплююче явище. Відразу спливають численні схеми чиновників, що йдуть, та таємні домовленості, які впливають на життя мільйонів українців. Не обійшлось без цього і після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського. Крім внутрішніх проблем, якими буяє українська політика, виявилися підкилимні домовленості порошенковських депутатів щодо громадянств Польщі та Румунії, що надаються українцям. Проблема, зрозуміло, гостра, однак у разі її рішення представники влади, яка йде, діяли поза рамками правового поля, більш того значною мірою погіршили образ України в очах європейців.

Зокрема, українські парламентарії вели перемовини з екс-послом США Марі Йованович про можливий тиск на Варшаву і Бухарест, а також анулювання паспортів Польщі та Румунії, виданих українцям після подій на Майдані у 2014 році. Про це стало відомо з листування Мустафи Найєма з Марією Іоновою. Завдяки діяльності свого комітету у Верховній Раді, вони дійсно могли брати участь у подібних перемовинах.

Наприкінці квітня Росія почала видавати свої паспорти на окупованих територіях, що викликало вельми негативну реакцію з боку світової спільноти і, зрозуміло, України. У Москві вказали на те, що подібна практика застосовується в усьому світі. Відомо, що мешканці України активно отримують громадянство Румунії, Угорщини, Польщі та інших європейських держав. Це пропагандистський аргумент не дозволив прихильникам нашої країни в Європі адекватно відреагувати та домогтися впровадження нових санкцій. У разі, якщо Польща та Румунія, хай навіть під тиском Вашингтона, визнають видані їм паспорти недійсними, Росії залишиться або припинити видачу громадянства сепаратистам ЛДНР, або в черговий раз показати себе агресором. Втім, рядовим українцям, як і новій владі ці ігри вряд чи чимось допоможуть.

Складно підрахувати, скільки українців за п'ять років правління Порошенка встигло отримати громадянство Польщі та Румунії. За визнанням Павла Клімкіна, масштаби загрозливі, і тепер всім цим людям загрожує втрата роботи в Європі та будь-яких перспектив. Більш того, команда Зеленського, що прийшла до влади після президентських виборів, незабаром зіткнеться з гнітючим фактом - сусідні країни завдяки діям попередників почнуть ставитися до України ледве не вороже. Втім, судячи з листування, цієї миті переговори призупинені та розмовлятимуть американці вже з новою владою України, а чи ризикне Зеленський йти на вибори у Раду з таким провокаційним багажем поки судити важко.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая