хочу сюда!
 

Ирина

32 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-48 лет

Заметки с меткой «польща»

Польща зажадає виплат від Німеччини через ООН

Нещодавно глава польської комісії з репарацій Аркадіуш Мулярчик оцінив наслідки дій Німеччини в Польщі під час Другої світової війни в 850 мільярдів доларів. При цьому він підкреслив, що ця сума заснована на відомостях звіту, зробленого більше 70 років тому. Сьогодні, на думку Мулярчика, необхідно застосовувати нові методи розрахунку. Раніше подібний курс підтримувала попередній прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло, а глава правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський не раз заявляв, що Німеччина не має юридичних підстав для відмови у виплаті. Берлін, в свою чергу, заявляє про повну виплату репарацій всім сторонам, які постраждали від дій нацистської Німеччини, і заперечує наявність будь-яких боргів по відношенню до Польщі. У спробі стягнути з Німеччини матеріальну компенсацію Варшава підготувала проект резолюції про історичну відповідальність Німеччини за злочини нацизму проти Польщі.



Рада Безпеки, приймаючи до уваги письмову заяву від уряду Республіки Польща щодо міжнародної оцінки збитків, завданих Німеччиною Польщі за роки окупації (1939 - 1944 рр.), а також необхідності уточнення розміру матеріальної компенсації і неправомірності відмови від виплат військових репарацій,

1. пропонує Німеччині беззастережно підтвердити свою повну відповідальність за злочини нацизму,

2. пропонує Польщі надати повний розрахунок завданих збитків в роки окупації з урахуванням інфляції,

3. постановляє далі створити фонд для виплати компенсацій за претензіями та заснувати комісію з управління цим фондом,

4. пропонує Польщі внести пропозиції щодо складу та чисельності Компенсаційний комісії...

Справедливості заради треба сказати, що "зруйновані міста і села, економіка і промисловість", а також "втрачений демографічний потенціал", заявлені паном Мулярчиком, - дуже суха, неемоційна і м'яка констатація пережитого Польщею жаху. Такий болісний кричущий досвід не можна виміряти жодними матеріальними засобами. Якщо Варшава вважає, що їй присудили недостатню компенсацію, то вона має повне право продовжити з'ясовувати відносини з Німеччиною. Але в двосторонньому форматі, оскільки на глобальному рівні факт її згоди з розміром отриманих репарацій був зафіксований за допомогою відповідної угоди ще в далекому 1954 році. Виносити ж свої особисті домисли на глобальне обговорення, щонайменше, некоректно.

Якщо ця резолюція буде хоча б розглянута Радою Безпеки, то відразу виникне натовп бажаючих переглянути невигідні для них підсумки "справ давно минулих років". І незабаром резолюції Радбезу і Генасамблеї ООН про історичну відповідальність перетворяться в звичний інструмент для вимагання та шантажу, який замінятиме собою загальноприйняте міжнародне законодавство і переписуватиме історію за зразком, зручним для заявників. Тоді такі любителі багаторазово нагріти руки на одних і тих же подіях, як Польща, отримають індульгенцію на поповнення державного бюджету за рахунок старих образ. Спочатку претензії до Німеччини, потім ще раз пригадають Ризький мир Росії, Віленський край Литві і безліч образ Україні від Волині до Коліївщини. Не виключено, що наступною резолюцією буде вимога перегляду поділів Речі Посполитої і повернення всіх територій, що належали Польщі до Віденської конвенції 1772 року, і втілення "Ягеллоньскої ідеї".

По суті, Варшава своїми діями створює небезпечний прецедент підміни міжнародного права приватною думкою окремо взятої держави. Ухвалення польської резолюції в Раді Безпеки буде означати упередженість Організації, що допускає нав'язування рішень з боку окремих членів. ООН, чия діяльність і ефективність давно піддається конструктивній критиці, остаточно дискредитує себе. Розпочнеться глобальна криза і політичний хаос, який в умовах напруженості на міжнародній арені загрожує вилитися в катастрофічну серію конфліктів по всій земній кулі.

Бахус як символ міста і блогер і.юа ))

     Почитала замітку нашого блогера мандрівника visnyk  http://blog.i.ua/user/3593109/2260296/   і згадала символ міста Зелена Гура - Бахус. Скоріш за все ми не всіх і бачили, але ті що попали в кадр цікаві рєбята lol

Це головний Бахус. Самий великий в центрі головної площі міста



А далі маленькі, розташовані навкруги. Дивлюсь зараз на цих Бахусів і вони мені нагадують деяких наших блогерів prostite lol
Останній так точно Віскарик dada

А це може Змієлов, шукає істину? blind


А це ми всі, сидимо біля моніторів і чекаємо цікавих заміток podmig zombobox lol


Що це? Може роздуми про політику? Чи розмови про Азовське море? Хто це? look help


Може це примарні клони? look двуликі такі, в чомусь липкому сидять whosthat



Скозо4ник пише нам свою цікаву казочку cat



Аскольд розповідає про свою буремну молодість podmig lol


А це певно деякі блогери так готуються сісти за комп, щоб вести діалог "на рівні" nevizhu lol


Це блогери, які полюбляють мандрувати, а потім нам розповісти про свої цікаві мандри smile applause


А це наш Віскарик, сів перепочити після трудів і випити прохолодної джерельної водички 


P.S. замітка створена у п"ятницю виключно як жарт і не несе політичного тексту і підтексту, отже політичні склочні плювки буду видаляти.

Польща підозрює СБУ в організації державного перевороту


У Польщі хочуть висунути проти України нові звинувачення, які стосуються діяльності українки Людмили Козловської та її Фонду "Відкритий діалог", що має філії в Києві, Брюсселі та Варшаві. Конфлікт фонду з польською владою почався влітку 2017 року, коли правозахисники закликали виходити поляків на протести проти скандальної судової реформи. Варто нагадати, що рішення Варшави грубо втрутитися в роботу суддів вкрай негативно сприйняли в ЄС, а Єврокомісія навіть запустила санкційну процедуру щодо Польщі за порушення фундаментального принципу незалежності судової системи. В даний час Європейський суд юстиції розглядає відповідний позов Єврокомісії проти Варшави.

Замість того, щоб потурбуватися дотриманням демократичних цінностей і спробувати поліпшити свою репутацію в очах Брюсселя, польська влада в першу чергу вирішила зігнати злість на тих, хто допомагав опозиції і захисникам демократичних цінностей організовувати багатотисячні протести в країні. В результаті проти Фонду "Відкритий діалог" почалися жорсткі перевірки, які призвели до того, що Козловську спочатку позбавили ліцензії на поставку військового спорядження, в тому числі українським військовим, а потім і зовсім заборонили їй в'їзд до Польщі. Тепер, коли ряд польських опозиціонерів і європейських політиків висловилися на підтримку Людмили Козловської, Варшава, мабуть, вирішила звинуватити її у співпраці з СБУ. Фонду "Відкритий діалог" навіть довелося викласти спростування з цього приводу.


Заява від Фонду Відкритий Діалог від 26 листопада 2018

Повідомляємо, що поширювана в Інтернеті інформація про підготовку Фондом протестних акцій в Польщі за вказівкою української влади не відповідає дійсності. Президент Фонду Відкритий Діалог Людмила Козловська ніколи не виконувала доручень українського уряду і не працювала в Польщі за завданням спецслужб України. Робота Фонду полягає виключно в неупередженій оцінці випадків порушень прав людини і громадянських свобод на території тієї чи іншої держави і підготовці за результатами проведення незалежних спостережних місій звітів для інформування міжнародних організацій та інституцій ЄС.

Фонд володіє достовірними відомостями про те, що поширення недостовірної інформації про свою причетність до підготовки держперевороту в Польщі за завданням Києва є спробою дискредитації нашої діяльності, здійсненою спеціальними службами Молдови на замовлення державних органів. Масштабна інформаційна провокація проти представників Фонду Відкритий Діалог може бути пов'язана з тим, що виявлені Фондом порушення міжнародних зобов'язань з боку Молдови стали причиною припинення Єврокомісією надання фінансової допомоги Кишиневу.

І Людмила Козловська, і Фонд зобов'язуються прийняти відповідні юридичні заходи з цього питання.

На жаль, судячи з реакції журналістів і політиків, що солідаризуються з польською владою, вони порахували дану заяву недостатнім виправданням і продовжили поширювати інформацію про те, що саме за вказівкою СБУ Фонд "Відкритий діалог" займався підривною діяльністю в Польщі, причому з головною метою перешкодити обговоренню та схваленню "антибандерівських законів". Варшава подібною дезінформацією явно намагається відвернути Євросоюз від критики польської внутрішньої політики, переводячи увагу на Україну і захисників "ідеології українських націоналістів".

На цьому прикладі ми знову переконалися в тому, що Польща веде безпринципну інформаційну війну проти України, звинувачуючи Кабмін і СБУ в кричущому порушенні міжнародного права. Пов'язуючи скандали навколо фонду Козловської з кураторством СБУ, польська влада також намагається дискредитувати Україну в очах Молдови, Казахстану та інших наших партнерів. Варто сподіватися, що такі дії не залишаться без своєчасної жорсткої відповіді з боку МЗС, а спроби Польщі приплести Україну до діяльності незалежного правозахисного фонду не приведуть до більш серйозних наслідків для нашої країни.

"Марш орлят" у Львові - провісник анексії регіону Польщею?


Вигуки "Смерть українцям!" в Перемишлі в 2016-му, побиття українців з приводу національної приналежності в польському Жешуві в 2017-му, запровадження кримінальної відповідальності за пропаганду "ідеології українських націоналістів" в 2018-му - все це явні провокації польської влади, спрямовані на переписування історії та вчинення шкоди міжнародним і національним інтересам України. При цьому, нескінченні українофобські витівки є наслідком небажання Порошенка, Клімкіна та Дещиці адекватно реагувати на польські інформаційні та дипломатичні випади. Спроби за допомогою політкоректності зберегти гарні відносини з Варшавою заради спільного європейського майбутнього привели до того, що поляки безкарно ображають національних героїв України, намагаються вибити з українців в Польщі національну і культурну ідентичність. Робочі місця, інвестиції, солідарність в засудженні російської агресії - є вагомими аргументами на користь співпраці з Польщею, але є всьому межа. Глава польського МЗС Яцек Чапутовіч якраз недавно перейшов усі межі, коли за допомогою спецпредставника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера домовився про проведення "Маршу орлят перемишльських і львівських" у Львові.


Даний захід стане капітуляцією Львова. По суті, влада здає місто без бою, перекреслює його історію і плює на могили воїнів ЗУНР. При цьому не варто плутати тихе покладання квітів на "Цвинтарі орлят" з проведенням ходи. Під час подій в Перемишлі можна було сповна оцінити поведінку радикального наброду, присутнього на щорічному "Марші орлят". За словами Чапутовіча, до Львова приїдуть активісти "Всепольської молоді", "Патріотичного Перемишля" і напевно натовп інших українофобів з "Національно-радикального табору" (ONR) і "Табору Великої Польщі" (OWP). При цьому в польському МЗС прекрасно розуміють, що ця масштабна провокація призведе до заворушень і сплеску насильства в місті, і тому просять Курта Волкера допомогти із забезпеченням безпеки. Тобто в українському місті поляки під захистом США 10 грудня будуть вшановувати вбивць українського населення! Може тоді одразу проводити поляків під охороною в Львівську ОДА і призначити їх керувати областю?

Найсумніше, що від інертної антиукраїнської кліки в Києві ще можна було очікувати подібного фіаско, але саме сприяння Курта Волкера в організації "Маршу орлят" зіграло вирішальну роль. Людина, яка покликана вирішувати конфліктні ситуації навколо України, власноруч їх створює. Таке відчуття, нас спеціально перевіряють, скільки ще ми можемо ковтати принижень і миритися зі знеціненням власної історії і культури заради інтеграційних процесів. При цьому США не віддають собі звіту в тому, що Польща має виключно свої корисливі цілі, намагається помститися українському патріотичному руху і в черговий раз на весь світ озвучити свої претензії на Львів. У цій ситуації всім українським патріотам не залишається нічого, крім як іти за прикладом воїнів ЗУНР і бути готовими відстоювати свою землю в дипломатичному, інформаційному і вуличному протистоянні з поляками. Якщо на території Львівщини будуть кричати "Смерть українцям", то, як би не хотіли цього в Адміністрації президента України, США або Варшаві, без відповіді таке не залишиться. У влади ще досить часу запобігти проведенню "Маршу орлят" у Львові, напоумити Курта Волкера і поставити Яцека Чапутовіча на місце, але без належної реакції громадянського суспільства і ЗМІ розраховувати на скасування образливого маршу польських радикалів у Львові не доводиться. Хоча варто відзначити, що нещодавня заява депутатів Львівської облради з вимогою до мерії усунути з польського військового меморіалу на Личаківському кладовищі скульптури левів є гарною спробою протистояти шовіністично-імперським настроям поляків.

Чому польська вища освіта перемагає українську?

Надвзвичайно вагомим фактором, завдяки якому польські закладів вищої освіти (далі – ЗВО) отримують перевагу перед українськими, які все більше втрачають абітурієнтів, є законодавча та практична рівноправність державних і приватних ЗВО, що значно підвищує конкурентоспроможність єдиної системи вищої школи. Зауважимо при цьому, що в Польщі, як і на Заході в цілому, приватна вища школи значно превалює над державною - з 450 польських ЗВО 320 є приватними. Державні і приватні ЗВО платять однакові податки, однаково отримують, виходячи з рівня їх кваліфікації, держзамовлення на навчання й, що надзвичайно важливо, в рівній мірі користуються державною підтримкою. У Польщі, як державі, що дбає про свій стратегічний розвиток не тільки на словах, прекрасно віддають собі звіт у тому, що приватні закладів вищої освіти - це не тільки (й, навіть, не стільки) бізнес. ЗВО всіх форм власності знаходяться в єдиній парадигмі виконання спільного завдання - підготовки висококваліфікованих кадрів для різних сфер державного управління та науки й користуються однаковою підтримкою виходячи з єдиного логічного критерію - їх затребуваності.

Тому в Польщі діє система, коли держава надає ЗВО всіх форм власності певне фінансування в розрахунку на кожного студента. При цьому шкала фінансування має прогресивний характер. Чим більше студентів вчиться на тій чи іншій спеціальності (що демонструє затребуваність ЗВО), тим вище фінансування, яке виділяється в розрахунку на кожного студента.

Державна фінансова підтримка дозволяє вузам постійно покращувати свою матеріально-технічну базу, а, значить, й якість навчання студентів, без підвищення плати за навчання.

При виділенні державного фінансування не робиться різниці між польськими та іноземними студентами (а в Польщі серед іноземних студентів частка українців становить 53% і їх питома вага постійно зростає). Польська влада таким чином вирішує проблему поповнення відтоку висококваліфікованих вітчизняних кадрів, які отримали дипломи в польських ЗВО. Загальний ринок праці ЄС дає можливість полякам мати роботу в державах з більш високим рівнем життя, що є для Польщі нагальною проблемою, яка потребує вирішення. Саме тому іноземні студенти розглядаються в якості необхідного для розвитку держави резерву високоваліфіцірованних фахівців.

Для України проблема втрати майбутньої еліти стоїть незрівнянно більш гостро, ніж для Польщі, але для її вирішення не робиться нічого. Хоча для цього не треба «винаходити велосипед» - застосування польського досвіду дозволить значною мірою вирішити проблему. Зараз українські ЗВО при конкуренції з польськими поставлені власною державою в нерівноправні умови. Без державної підтримки їм все важче зберігати конкурентоспроможний рівень освітніх послуг і плату за навчання на хоча б мінімально прийнятному рівні. Поки що це багатьом ЗВО вдається, але подібну конкуренцію більшість не зможе витримати тривалий період.

Додатковим плюсом, що дозволяє польським вузам вигравати боротьбу за абітурієнтів, є відсутність, як такого, що також виходить за рамки здорового глузду, інституту ліцензійних обсягів підготовки фахівців (останній існує лише в декількох пострадянських державах). Ліцензійні обсяги мають колосальний негативний ефект для вітчизняної вищої школи, будучи механізмом, що ставить перепони для розвитку саме найбільш успішним ЗВО. Якщо в університеті високий рівень підготовки з якоїсь спеціальності, то закономірно, що це привертає значну кількість абітурієнтів. Але ліцензійний обсяг ставить непереборну перешкоду багатьом з них, дозволяючи прийняти на навчання лише жорстко обмежену кількість. Подібна практика не дає найбільш авторитетним ЗВО можливості розвиватися по найперспективнішим для них напрямкам, де вже досягнуто визнаний успіх. Знову підкреслимо, що в Польщі держава, навпаки, заохочує ЗВО розміром прогресивної фінансової підтримки до набору максимальної кількості абітурієнтів.

Весь сенс ліцензійних обсягів полягає виключно в додатковій можливості контролю над ЗВО чиновників - вони не хочуть втрачати такий потужний важіль контролю, про корупційну складову якого говорити зайве.

Ліцензійний обсяг додатково сприяє «польському вибору» українських абітурієнтів. Повсякденною є ситуація, коли абітурієнт не може вступити на обрану ним спеціальність в престижний вітчизняний ЗВО, тому що всі визначені ліцензійним обсягом місця зайняті, і їде вчитися за кордон.

Одне тільки скасування (знову-таки, що не буде коштувати державі ані копійки), корупційного за своїм змістом, інституту ліцензійних обсягів дозволить значно зменшити відтік української молоді в закордонні ЗВО.

В цілому слід констатувати, що для збереження в Україні її майбутньої еліти, яка все в більших масштабах обирає навчання закордоном, слід прийняти ряд невідкладних заходів для приведення відносин держави до вищої школи до стандартів розвинених країн. Тільки тоді Україна перестане віддавати молодь таким країнам, як Польща, що відносяться до своєї вищої школи як турботлива мати, а не зла мачуха.

Польський політик назвав українців посібниками окупантів

Історичні претензії Польщі до України - це явище, на жаль, вже традиційне. Вони все більш схожі на гострий психічний розлад і з кожною новою заявою ще одного історика-популіста, який входить до політичних кіл наших європейських сусідів, стає зрозумілим - захворювання прогресує.

Закон про Інститут національної пам'яті, прийнятий Сеймом, а також ухвалені зміни в законі, які вводять кримінальну відповідальність за заперечення точки зору офіційної Варшави, здавалося б, є апогеєм польських вишукувань у сфері історичних образ та претензій до України. Крім того, виставлений Німеччині рахунок за окупацію в розмірі 500 мільярдів доларів не додає діючій польській владі в очах цивілізованого світу ні авторитету, ні поваги. Але ж бажання по всіх усюдах нагадувати про важку історичну долю та отримувати від цього якщо не фінансову вигоду, то хоча б політичні бали на внутрішньому ринку електоральних вподобань , змушує політиків від правлячої партії "Свобода і справедливість" кидатися у вир хибних уявлень про події, які відбувалися під час Другої світової війни.

Відомо, що в польському Сеймі навіть є спеціальна група, яка займається питаннями підрахунку втрат Польщі через військові дії. Саме її лідер Аркадіуш Мулярчик підраховував збиток від вторгнення німецьких військ на територію республіки. Нещодавно він висунув претензії до Москви. Здавалося б, українці, які вже зіткнулися з Голодомором, забороною власної ідеології та гонінням за національною ознакою, постраждали від дій комуністичного режиму не менше, ніж поляки, але, на думку представника правлячої польської партії, за злочини комуністів повинні відповідати всі країни, які колись були окуповані та включені до складу СРСР.


Сьогодні обговорювали питання щодо репарацій. 200 мільярдів $ збитку повинні бути виплачені країнами, представники яких у складі Червоної армії брали участь в агресії проти Польщі в 1939 році. - Пише парламентарій на власній сторінці в Twitter та наводить інфографіку, згідно з якою українці займають друге місце (майже 12%) за чисельністю серед усього особистого складу радянських військ за станом на 1 вересня 1939 року.

За його логікою, кожна колишня радянська республіка зобов'язана виплатити свій відсоток від збитку, який був нанесений Польще Радянським Союзом за роки окупації на основі того, що етнічні українці, казахи, грузини та вірмени служили в частинах Червоної армії і нібито завдали Польщі крупної фінансової шкоди. Так Україні може бути виставлений рахунок на суму 14 мільярдів доларів. Те, що РФ стала правонаступницею "в'язниці народів" і продовжує її "славні" традиції, Мулярчика не хвилює. Проте, як і у випадку з Німеччиною, так подібні вимоги носять скоріше популістський характер, ніж фінансовий. В польському суспільстві росте запит на конфронтацію зі всіма цивілізованими сусідами через "відновлення історичної справедливості", і політики рішуче заробляють собі бали тим, що роблять курйозні, а інколи навіть просто неадекватні заяви.

Вистачить чи не вистачить? Ні, не вистачило.

В'ятрович: парламенту Польщі має вистачити розуму виправити помилки щодо українського націоналізму
В'ятрович: парламенту Польщі має вистачити розуму виправити помилки щодо українського націоналізму

Володимир В’ятрович

КИЇВ. 27 червня. УНН. Україна повинна продовжувати докладати зусилля для того, щоб парламентарі Польщі виправили абсурдні помилки у законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де передбачено реальне ув’язнення за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це розповів УНН голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи зміни до закону про Інститут нацпам’яті Польщі, підтримані польським сеймом.

"Добре, що польські парламентарі продемонстрували здатність бачити свої помилки, визнавати свої помилки і навіть виправляти ці помилки. Очікуємо, що цього проявленого розуму і рішучості вистачить і на те, щоб виправити інші абсурдні положення закону про Інститут національної пам’яті (Польщі - ред.), які стосуються українського націоналізму. Я переконаний, що Україна має продовжити докладати зусилля в цьому напрямку для того, щоб ці зміни таки були ухвалені", - наголосив він.

В’ятрович переконаний, що закон про Інститут національної пам’яті в нинішній редакції, особливо в тій частині, яка стосується статей про український націоналізм, робить неможливими дискусії між українськими і польськими істориками на польській території.

"(Закон - ред.) зупиняє фактично цю дискусію. Більш того, передбачає якісь кримінальні санкції, включно з трьома роками ув’язнення за заперечення того, що закон називає злочином українських націоналістів", - резюмував голова Інституту.

Нагадаємо, 27 червня сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’ятікраїни. Згідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Прийняті парламентом Польщі зміни в закон про ІНП, що набули чинності 1 березня, які передбачали покарання за звинувачення поляків у Голокості, а також за пропаганду "бандерівської ідеології", викликали широкий резонанс, зокрема, в Ізраїлі, США, а також Україні.

Джерело: УНН

За дурною головою все нема сенаторам спокою

Середа, 27 червня 2018, 19:13 • Анастасія Ткачук • 7575

Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті
Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті















КИЇВ. 27 червня. УНН. Сьогодні, 27 червня, обидві палати польського парламенту, Сейм і Сенат, ухвалили зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини, наприклад, нацистської Німеччини. Ці норми набрали чинності 1 березня і були приводом суперечок, зокрема, в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Україні. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

За схвалення змін голосували 76 сенаторів, один був проти і один утримався. Остаточне рішення про закон повинен прийняти президент.

Як повідомляв УННзгідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Про те, щоб невідкладно включити розгляд змін до закону про ІНП у порядок денний сьогоднішнього засідання, клопотався прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. За його словами, у правилах, які введено в дію 1 березня, не враховано міжнародних реалій, і вони "почали діяти контропродуктивно".

"Ми ні від чого не відмовляємося, зреалізовано набагато більше, ніж ми передбачили", – сказав очільник уряду Польщі.

Джерело: УНН

Польща і Угорщина: українофоби об'єднують зусилля




Претензії наших найближчих сусідів довгий час обмежувалися лише недоречними популістськими заявами, які можна було висміювати або навіть не звертати на них уваги. Але тепер Польща і Угорщина задіють у своїй антиукраїнській політиці різноманітні дипломатичні важелі, які завдають цілком реальної шкоди міжнародним амбіціям України.

Заплановане на 14-15 лютого засідання комісії Україна-НАТО на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу не відбулося через накладене вето з боку Будапешта. У планах угорців також зірвати надання Україні на саміті НАТО 11-12 липня статусу аспіранта в Альянсі. У Польщі з 1 березня став діяти закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає покарання за заперечення злочинів бійців ОУН-УПА проти поляків, що може мати серйозні юридичні наслідки для українських громадян. При цьому польська влада настільки перестаралася з пропагандою, що рівень антиукраїнських настроїв в країні досяг свого піку за останні 10 років.

Після отримання поляками в 2018 році членства в Радбезі ООН, від них можна очікувати нових дипломатичних провокацій з самими непередбачуваними наслідками для України. При цьому Угорщина активно підкидає ідеї своєму партнерові по Вишеградській четвірці.



Будапешт знову виявився неоригінальним в своїх вимогах: надумані претензії до закону "Про освіту", невдоволення наміром Міноборони відновити військову базу і розмістити 800 військовослужбовців в Береговому, а також докір з приводу відсутності діалогу влади з угорською національною громадою. З боку Іштвана Миколи подібні листи до поляків - справжня підлість на тлі того, як Нацполіція посилила охорону угорських консульств і патрулювання вулиць для забезпечення безпеки закарпатських угорців, які вирішили проголосувати на угорських парламентських виборах. До речі, горезвісний закон "Про освіту" дозволить місцевим угорцям, нарешті, вивчити українську мову і скласти ЗНО, що відкриє угорцям шлях в кращі виші України і в подальшому дасть їм можливість соціалізуватися, отримавши високооплачувану роботу. У свою чергу, рідкісні конфлікти і інциденти українських патріотів з угорськими організаціями, перш за все, пов'язані з підтримкою з боку офіційної влади Угорщини радикалів і екстремістів, які своїми провокаціями стравлюють українців і угорців в Закарпатті. По суті, Будапешт намагається приписати погляди радикальних угорських націоналістів звичайним угорцям, які не відчувають ніякого утиску в Закарпатті та ніяк не обмежені ні в розвитку своєї культури, ні в зв'язках з Угорщиною. Бажання угорців через Польщу підняти на Радбезі ООН питання про надання широкої автономії національній громаді в Закарпатті навпаки погіршить ситуацію і неминуче спровокує зростання напруженості в регіоні.

Якими б абсурдними не здавалися антиукраїнські ініціативи румунів, угорців і поляків, вони заслуговують найжорсткішої відповідної реакції з боку влади. Наприклад, в Береговому, Мукачеві, Виноградові СБУ і МВС повинні готуватися до різних сепаратистських провокацій, які тепер вкрай необхідні Будапешту як привід для винесення Варшавою на розгляд Радбезу ООН закарпатського питання. Варто констатувати початок нового витка дипломатичної війни Польщі, Угорщини та Румунії проти України на нових міжнародних майданчиках, на яких представники ЄС і НАТО, швидше за все, будуть змушені солідаризуватися зі своїми колегами українофобами і реально можуть відмовити Україні, яка постраждала від анексії Криму та донецьких терористів, в праві займатися незалежною законотворчістю і розпоряджатися військовими ресурсами на своїй території.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая