хочу сюда!
 

Людмила

38 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «українська мова»

Три причини вживати фемінітиви в українській мові

Фотографка, i фотографиня i фотографеса — усi три варiанти правильнi. Вони не суперечать словотвору української мови. Але який з них залишиться в мовi, а який вiдiйде в небуття — це ми побачимо з часом

Міфи про українську мову, в які треба перестати вірити

Навколо української мови склалося чимало міфів, пов’язаних з її формуванням, історією розвитку тощо. Її називають відгалуженням чи діалектом російської, вважають, що вона насичена галіцизмами і що, крім Західної України, нею більше ніде не розмовляють. Стверджують, що її можна і не вивчати, адже всі навколо розмовляють російською (крім хіба що Західної України) і одне одного й так розуміють.

Усі ці міфи — наслідки імперської політики Росії, що вона століттями провадила задля придушення української ідентичності. За вказівкою Кремля на підвладних землях українську мову неодноразово забороняли, спотворювали, штучно поповнюючи не властивими їй словами, створювали хибні теорії про її походження, зокрема, про близькість до російської мови.

CDG

CDG

Словник неправильних виразів

Розмовляти суржиком, то наче жити в неприбраній оселі

   Раніше було складно з англійською і ми “юзали дивайси” замість використання пристроїв. Тепер не просто і з російською, бо щиро “рахуємо” там, де раніше вважали. Тому, мабуть, не в тому річ, що погано знаємо інші мови, а в тому, що забули українську.
   Маю надію, що наведені нижче приклади невдалих перекладів з іноземних мов допоможуть згадати їх первинні українські варіанти.

За замовчуванням – Як прийнято
Клік – Клацання
Клікнути – Клацнути
Мейкер – Творець
Показ мод – Демонстрація мод
Покази лічильника – Значення лічильника
Покази особи – Свідчення особи
Пропонувати рішення – Пропонувати розробки
Тренд – Тенденція
Я рахую – Я вважаю

Ознаки унікальності української мови

З-поміж 82 специфічних рис української мови (звукових і граматичних) 34 є виключно українськими. Це нищить будь-які теорії “діалектності” та “схрещення”



Трохи про українську мову

Українська мова доставляє, часом, нереально. Приміром, якщо вам трапиться на життєвому шляху людина чоловічої статі, яка фоткається у клубах, носить торби, які схожі на жіночі, і аж зі підкатів вистрибує, щоб купити новий айфон, ви сміливо можете назвати такого персонажа "придзигльованим". Це один із багатьох синонімів, поданих у словникові Кримського-Єфремова, на позначення сучасного поняття "понторіз". Ще можна обізвати "вітрогоном", "вертихвостом", "вертипорохом" (!), "шелихвостом", "халахуром". Це і не образа, але набагато дієвіше, бо почувши бодай одне із цих слів, середьостатистичний представник офісної біомаси або тупо пускатиме слину на свою рожеву сорочку, або мукатиме протяжно "Чііівооо, блять", а потім настане фатал ерор і придзигльований придзиглюється остаточно

Краса слова

Твій голос - наче музика дощу,
Живе у серці і бентежно грає,
Здається в світі кращого не має,
Ніж надивитися на тебе досхочу.
Твоя поява - сонце серед ночі,
Що крізь туман промінчиками б’є,
Так щастя пробивається моє,
Бо серце, мов троянда пити хоче...

Чудово.

Російська мова...........

Не хочу розмовляти російською. І не буду.

.
коли Я зрозумів, що росіяни - Алогічна нація, я не хочу розмовляти на мові алогіків. 

.
більшу частину Життя я на ній розмовляв. І при Союзі, і за кордоном, і в Казахстані. Звичайно, вона для мене була, як рідна. Я ії знав прекрасно. Золотий медаліст, все ж таки ще й уважний до людей і подій.
 Не збирався розмовляти українською.
хіба з бабулями з села.


Події з 2003-го року все показали. до Майдану, Майдан 2004. Тоді росіяни себе уперше показали...свое нутро...Показали, що вони думають про Україну......раніше вони з собою не могли розібратись))

 Це вже 14-ть!!! років. 14-ть років я наблюдаю дебіллів росіян....а не так, як ви, три роки тільки
Вимушений. Прочитав Павла Штепу. Більше нічого не читав.
.
.
Алогіки мені не друзі. Смертники бездумні - мені не друзі. Аля-валя авось - мені Не друзі.

.
мова не погана російська, а ось народ - ......
.

Не хочу розмовляти російською. І не буду.

.
так, іноді щось тільки прочитаю на росмові. ігри, техніка, космос, вони про це багато пишуть. мушу читати,- наші не пишуть.
.

Вже два роки, як розмовляю з людьми  І ПИШУ українською.))))) Відчуття - веселе! 

Після доброго знання російської мови коли розмовляеш та пишеш на українській - прикольно виходить. Краще, ніж у простих українців. Я сам полуполяк-полуукраїнець. Поважаю історію. 

Пишіть українською, хто вміе писати, - добре ж виходить!
.
.
мо, в тексті е помилки - вибачайте!))) нам усім ще вчитись і вчитись...деяким на старощі років...)))

Розмовляйте українською!  .......ви ж самі бачите ВСЕ. слава україні кричати не буду:))))...

Гарна мова!    Живемммм!!!))))podmig

Більшість підтримують українізацію

Дві третини громадян підтримують українізацію (опитування)

Переважна більшість (64%) громадян України підтримують політику державного сприяння українській мові. Частка прибічників поширення української виросла на 11% з 2014 року, а підвищення статусу російської – впала на 9%, – повідомляє доктор політичних наук Володимир Кулик.

Такі результати опитування, проведеного 19-29 травня 2017 року Київським міжнародним інститутом соціології за кошти Університету Альберти в Канаді в межах дослідницького проекту Research Initiative on Democratic Reforms in Ukraine під проводом проф. Олени Білаш,

Як пише Володимир Кулик, на запитання про те, “яку мову держава має підтримувати насамперед”, 64% відповіли, що українську, 19% – що “всі мови однаковою мірою”, 10% – що “в кожній частині країни – ту мову, яку там найбільше вживають” і лише 2% – що російську.

На інше запитання, де йшлося про те, що має в першу чергу робити “державна політика в мовній сфері”: 61% відповіли, що “сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя”, 20% – “вирішити питання статусу російської мови”, а 12% – “забезпечити реалізацію прав національних меншин у мовній сфері”.

Прикметно, що частка прибічників поширення української за неповних три роки виросла аж на 11%, а підвищення статусу російської – впала на 9%.

На запитання про те, якою мовою “має вестися документація в державних закладах у Вашому місті” (для сільських респондентів – районі), аж 68% відповіли, що українською, 19% – що обома, 11% – “на вибір (українською або російською)” і лише 1% – російською.

“Тобто навіть у переважно російськомовних реґіонах більшість громадян погоджується, що без української мови не обійдешся, – пояснює політолог. – Важливіше, що це усвідомлення вже поширилося й на усне спілкування, для якого 59% бажає української мови, 30% – на вибір відвідувача, 8% – на вибір працівника установи і лише 2% – російської”.

На запитання про те, “чи повинні відповідати українською мовою громадянам, які звернулися до них цією мовою”, аж 70% (на 9% більше, ніж 2014-го) відповіло “Так, на всій території України” і ще 15% – “Так, але лише в тих місцевостях, де цією мовою говорить більшість”.

Тільки 13% уважають, що чиновники “можуть відповідати тією мовою, якою їм зручніше”.

Також за останні три роки радикально зросла підтримка позиції, що поважати мовний вибір громадян мають також “працівники торгівлі та сфери послуг”. Аж 54% (проти 35% 2014-го) сказали, що ті мають відповідати українською по всій Україні, й лише 26% – що так, як зручніше.

Обов’язок на всій території України відповідати російською підтримали набагато менше респондентів: 31% для чиновників і 23% для сфери послуг (ще приблизно стільки ж обмежили цей обов’язок територіями переважання російської мови).

Нагадаємо, згідно з результами нещодавнього дослідження, респонденти в південно-східних регіонах, де домінує російська мова, вказували на необхідність захисту і розвитку української мови для подолання наслідків політики русифікації, яка активно проводилася в СРСР.

Як показує соціологія, українська мова є рідною для 73% учасників АТО, російська – для 6%.

Довідка з української мови (з гумором хе-хе)

Я працюю редактором у видавництві і хотів би поділитись певними рекомендаціями, які поліпшать вашу-нашу грамотність.

От ви зараз прочитали це речення і можете запитати: що це ще за "поліпшити"? Чому не "покращити"? Ні, у цьому контексті "поліпшити" використано правильно, покращити можна лише зовнішність (бо слово походить від "краси"). Тому хрестоматійна фраза "покращити життя уже сьогодні" фігова, але її "автора" мало хвилювали лінгвістичні норми.

Ідемо далі, зафігачу просто списком:

- робітник може бути лише на заводі. Той Вітьок з вашого офісу, у невипрасуваній сорочці - він працівник. Хєровий, але працівник;

- здійснити "вклад" у творчість і "внесок" у банк неможливо. Міша, все фігня, давай міняй слова місцями, тобто - вклад - банк, внесок - творчість;

- здоров'я, якщо у вас на роботі немає цього жахіття під назвою кондиціонер, може бути "міцним". А може і не бути, лол;

- назву, чоловіка, грушу з верби - "дістають";

- якщо у вас у бабусі є старовинна скриня, то вона "закрита". Чому закрита? Бо бабуся вам не довіряє. Ах, чому не "зачинена"? Бо зачиненими можуть бути двері, а не скриня, бабусі привіт;

- гроші "зекономити" неможливо. По-перше, їх і так на "Мівіну" не вистачає, по-друге - гроші заощаджують. Хоча якщо у вас є гроші, робіть з ними все, що вам заманеться;

- інтернет віднедавна пишеться з малої літери. Нове правило, від якого бомбить в усіх інтернет-залежних, як можна, Його Величність "інтернет" писати з малої....;

- проблему "порушують", а не піднімають. Піднімають п'яничку, який лежить прямо на тротуарі і заважає нам йти в ганделик, тобто в бібліотеку;

- шлюб можна "укласти", було б з ким :);

Отака лінгвістична фігня, малята, надіюсь, я ніде на налажав, хоча різне буває... Особливостями закінчень в родовому відмінку не буду вас мучити, там просто жах. У цей список не потрапили ну дуже грубі помилки, такі як "даний випадок", "у відповідності до", "на протязі дня" (правильні варіанти "цей випадок", "відповідно до", "впродовж дня"), але це так грубо, що аж нудно. Проте ця нудність не перешкоджає використовувати неправильні фрази політикам, журналістам, траплялись вони навіть у законах. Удачі вам, грамотності і якісних словників із давно забутою заначкою (заничкою) між сторінками....

Мова це фундамент держави.

Проблема мови нацменшини в Україні це відпрацьована політтехнологія кремлівських технологів, яку вже 26 років вдало використовують адепти "рускаваміра" в Україні.
Як тільки Україна встає на конструктивний шлях повернення до своїх основ державности, і в першу чергу мови - основи основ будь-якої держави, так одразу активізуються російські агенти і провокатори.
От і зараз, міністр освіти Л.Гриневич з своїм першим заступником В.Ковтунцем, зробили заяву, яка більше би пасувала табачникам часів януковичів, ніж пост-майданній владі.
Міністр Л.Гриневич заявила, що Українці, які живуть в регіоні, де компактно проживає нацменшина, для свого працевлаштування і праці, повинні обов'язково професійно володіти мовою нацменшини.
За такою логікою мін. освіти виходить, що мову нацменшини у зоні компактного проживання треба знати, а Українську мову в державі компактного проживання Українців не обов'язково знати.
Звісно, тут і до ворожки не треба йти, щоб зрозуміти, що йдеться лиш про одну "мову нацменшини" - російську. 
Без сумніву, в цій псевдо-турботі про нацменшини стирчать вуха "рускаваміра" і проглядається вболівання лише за одною нацменшиною - російською.
І тут мін. освіти під керівництвом пані Л.Гриневич в унісон із рупорами "рускаваміра" відпрацьовує відому технологію про начебто утиски прав нацменшин та переслідування російськомовних в Україні.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
24
предыдущая
следующая