хочу сюда!
 

Инна

42 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 37-48 лет

Заметки с меткой «українська мова»

А таки так...

Виявляється, що більшість українських користувачів, шукаючи щось у Гуглі, пишуть запит російською мовою. 
Це я побачив у ГУГЛ ТРЕНДАХ на прикладі порівняння запиту "ремонт телевізорів" та "ремонт телевизоров". 

То виходить, доведеться іти назустріч людям, і робити акцент на російськомовні статті.
Правда, сьогодні обмежився довільним перекладом із польського сайту:






Мова це фундамент держави.

Проблема мови нацменшини в Україні це відпрацьована політтехнологія кремлівських технологів, яку вже 26 років вдало використовують адепти "рускаваміра" в Україні.
Як тільки Україна встає на конструктивний шлях повернення до своїх основ державности, і в першу чергу мови - основи основ будь-якої держави, так одразу активізуються російські агенти і провокатори.
От і зараз, міністр освіти Л.Гриневич з своїм першим заступником В.Ковтунцем, зробили заяву, яка більше би пасувала табачникам часів януковичів, ніж пост-майданній владі.
Міністр Л.Гриневич заявила, що Українці, які живуть в регіоні, де компактно проживає нацменшина, для свого працевлаштування і праці, повинні обов'язково професійно володіти мовою нацменшини.
За такою логікою мін. освіти виходить, що мову нацменшини у зоні компактного проживання треба знати, а Українську мову в державі компактного проживання Українців не обов'язково знати.
Звісно, тут і до ворожки не треба йти, щоб зрозуміти, що йдеться лиш про одну "мову нацменшини" - російську. 
Без сумніву, в цій псевдо-турботі про нацменшини стирчать вуха "рускаваміра" і проглядається вболівання лише за одною нацменшиною - російською.
І тут мін. освіти під керівництвом пані Л.Гриневич в унісон із рупорами "рускаваміра" відпрацьовує відому технологію про начебто утиски прав нацменшин та переслідування російськомовних в Україні.

Мова це фундамент держави.

Проблема мови нацменшини в Україні це відпрацьована політтехнологія кремлівських технологів, яку вже 26 років вдало використовують адепти "рускаваміра" в Україні.
Як тільки Україна встає на конструктивний шлях повернення до своїх основ державности, і в першу чергу мови - основи основ будь-якої держави, так одразу активізуються російські агенти і провокатори.
От і зараз, міністр освіти Л.Гриневич з своїм першим заступником В.Ковтунцем, зробили заяву, яка більше би пасувала табачникам часів януковичів, ніж пост-майданній владі.
Міністр Л.Гриневич заявила, що Українці, які живуть в регіоні, де компактно проживає нацменшина, для свого працевлаштування і праці, повинні обов'язково професійно володіти мовою нацменшини.
За такою логікою мін. освіти виходить, що мову нацменшини у зоні компактного проживання треба знати, а Українську мову в державі компактного проживання Українців не обов'язково знати.
Звісно, тут і до ворожки не треба йти, щоб зрозуміти, що йдеться лиш про одну "мову нацменшини" - російську. 
Без сумніву, в цій псевдо-турботі про нацменшини стирчать вуха "рускаваміра" і проглядається вболівання лише за одною нацменшиною - російською.
І тут мін. освіти під керівництвом пані Л.Гриневич в унісон із рупорами "рускаваміра" відпрацьовує відому технологію про начебто утиски прав нацменшин та переслідування російськомовних в Україні.

Підтримки української мови суттєво зросла

Частка прибічників державної підтримки лише української мови суттєво зросла. СОЦІОЛОГІЯ

Володимир Кулик
політолог, історик, журналіст, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України

(FB)

Пам’ятаєте, я нещодавно писав, що маю цікавезні дані свіжого опитування щодо мовних преференцій населення, але ще не маю дозволу їх оприлюднювати? Тепер уже маю і дозвіл, тож можу переходити до наступного тизера: наведення найцікавіших і політично найактуальніших результатів.

Головна приємність полягає в тому, що громадяни України (точніше, підконтрольних українській владі територій, якими обмежувалося опитування) переважною більшістю підтримують політику державного сприяння насамперед українській мові, і рівень цієї підтримки суттєво збільшився від попереднього опитування у вересні 2014-го.

На запитання про те, “яку мову держава має підтримувати насамперед”, 64% відповіли, що українську, 19% – що “всі мови однаковою мірою”, 10% – що “в кожній частині країни – ту мову, яку там найбільше вживають” і лише 2% – що російську.

На інше запитання, де йшлося про те, що має в першу чергу робити “державна політика в мовній сфері”: 61% відповіли, що “сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя”, 20% – “вирішити питання статусу російської мови”, а 12% – “забезпечити реалізацію прав національних меншин у мовній сфері”.

Прикметно, що частка прибічників поширення української за неповних три роки виросла аж на 11%, а підвищення статусу російської – впала на 9%.

Не варто, однак, квапитися називати ці результати свідченням переважної підтримки політики українізації.
Дослідникам мовних уявлень добре відомо, що українські громадяни зовсім не проти, щоб держава поширювала українську мову, але при цьому вони традиційно не бажали нічого змінювати у власній мовній практиці.

Тому головний інтерес становлять відповіді на ті запитання, де йшлося про взаємодію держави з громадянами, тобто про те, чого вони хочуть не для країни загалом, а для себе зокрема. Так от, тут теж є приємні новини, тобто свідчення великої підтримки реальної українізації.

На запитання про те, якою мовою “має вестися документація в державних закладах у вашому місті” (для сільських респондентів – районі), аж 68% відповіли, що українською, 19% – що обома, 11% – “на вибір (українською або російською)” і лише 1% – російською.

Тобто навіть у переважно російськомовних регіонах більшість громадян погоджується, що без української мови не обійдешся.

Важливіше, що це усвідомлення вже поширилося й на усне спілкування, для якого 59% бажає української мови, 30% – на вибір відвідувача, 8% – на вибір працівника установи і лише 2% – російської.

Звичайно, в російськомовних регіонах люди можуть очікувати, що російська буде переважною мовою вільного вибору, але навіть там багато хто погоджується на українську.

Власне, в можливості вибору немає нічого поганого, якщо тільки її буде забезпечено й для тих, хто воліє української.
А в україномовних чи змішаних регіонах більшість очевидно воліє спілкування українською, тож саме його держава має забезпечити.

Тепер найцікавіше й політично найважливіше. Вже вдруге я ставлю чітке запитання про те, “чи повинні відповідати українською мовою громадянам, які звернулися до них цією мовою”.
Так от, нині аж 70% (на 9% більше, ніж 2014-го) відповіло: “Так, на всій території України” і ще 15% – “Так, але лише в тих місцевостях, де цією мовою говорить більшість”.

Тільки 13% уважають, що чиновники “можуть відповідати тією мовою, якою їм зручніше”.

Мало того, за останні три роки радикально зросла підтримка позиції, що поважати мовний вибір громадян мають також “працівники торгівлі та сфери послуг”. Аж 54% (проти 35% 2014-го) сказали, що ті мають відповідати українською по всій Україні, й лише 26% – що так, як зручніше.

Почасти це результат боротьби фанатиків у супермаркетах, але не меншою мірою, гадаю, поширення в суспільстві думки про те, що громадянин повинен мати вибір, а чиновники й надавці послуг мають його поважати.

При цьому громадяни добре розуміють, що має бути забезпечено саме можливість спілкування українською, тому обов’язок на всій території України відповідати російською підтримали набагато менше респондентів: 31% для чиновників і 23% для сфери послуг (ще приблизно стільки ж обмежили цей обов’язок територіями переважання російської мови).

Ну, й про політичну актуальність. Ці результати недвозначно підтримують правомірність передбаченого законопроектом 5670 обов’язку вживання української мови не лише в державному секторі, а й у всіх сферах задоволення прав і потреб громадян.
Звичайно, коли дійде до реальних вимог і перевірок їх виконання, частина нинішніх прибічників українізації почне шукати виправдань для власної звички уживати переважно російської. Тому пропаганда законопроекту повинна наголошувати права громадян і обов’язок тих, хто ці права забезпечує, аби не змішати все це в одній каші буцімто вільного вибору, якого україномовці насправді здебільшого не мають.

Тепер чекайте докладних публікацій, де йтиметься не лише про сукупні дані для всієї країни, а й про преференції окремих регіональних, мовних, вікових та інших груп. Обіцяю не баритися й почати не з англомовних наукових статей, а з публіцистичних текстів українською. А поки що прошу поширювати цей анонс.

P.S. Last but not least, опитування провів 19-29 травня 2017 року Київський міжнародний інститут соціології за кошти Університету Альберти в Канаді в межах дослідницького проекту Research Initiative on Democratic Reforms in Ukraine під проводом проф. Оленки Білаш, яка героїчно змагалася з університетською бюрократією за всі дозволи й трансакції.
Дякую всім, хто зробив це знання можливим, і обіцяю не дати йому зіскніти в моєму комп’ютері

🙂

Нацрада оголосила попередження радіостанції «Акс»

Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

П'ятниця, 16 Червня 2017



16 червня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження херсонській проводовій радіостанції «Акс» (ТОВ «Телерадіокомпанія “Акс”») за те, що та не дотримується записаної в її ліцензії частки програм українською мовою 80%.
Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

Попри те, що мовні квоти на радіо були запроваджені у 2016 році і протягом першого року дії закону обсяги ведення програм українською мовою мають становити 50%, у радіо «Акс» у ліцензії записане зобов’язання про 80% української мови.

Під час позапланової перевірки Нацрада виявила: фактичні обсяги української мовив в ефірі становлять 67%. Крім цього Нацрада зафіксувала незначні відхилення від програмної концепції.

У результаті, члени Нацради вирішили оголосити компанії попередження.

Представників радіостанції, які б могли надати свої пояснення, на засіданні Нацради не було.

Радіо «Акс» мовить 8 годин 11 хвилин на тиждень у проводовій мережі УР-1 у Херсоні. Має позивний «Говорить Херсон. В ефірі радіо “Акс”».

Нагадаємо, 1 червня Нацрада призначила позапланові перевірки трьох радіостанцій – «Бізнес-радіо», Nostalgie та «Буковинська хвиля» – щодо дотримання ними частки пісень українською мовою.

Як писав «Детектор медіа», наприкінці 2016 року Нацрада перевірила 11 радіокомпаній щодо дотримання квот пісень і ведення ефіру українською мовою. У результаті були оштрафовані 9 радіостанцій (Kiss FM, «Шансон», «Радио Вести», MFM, «Європа плюс Дніпро», харківське «106,6», луганське радіо «Ірта» та олександрійське радіо «Маяк» і маріупольське «104 ФМ») а результати ще двох перевірок Нацрада взяла до відома, не підтвердивши порушень («Ретро ФМ» та одеське «Армянське радіо»).

У 2017 році були перевірені та оштрафовані ще три радіостанції. 2 березня Нацрада оштрафувала одеське радіо «Глас», 18 травня були оштрафовані маріупольське Best FM і «Радіо Терра» з міста Лозова Харківської області.

13 червня було оприлюднено ухвалений Верховною Радою 23 травня закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який встановлює на українському телебаченні обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Закон набуде чинності з 13 жовтня.

http://detector.media/rinok/article/127033/2017-06-16-natsrada-ogolosila-poperedzhennya-radiostantsii-yaka-ne-dotyague-do-80-ukrainskoi-movi-v-efiri/

Як можна почати говорити українською?



Як я почав говорити українською мовою? Це як спорт, спочатку важко та навіть боляче, але потім стає легко і приємно. Ділюсь своєю історією і рецептом.

Взагалі історія "двомовності" дуже складна і багатогранна, вона заслуговує на окрему величезну нудну та трагічну статтю у блозі. Сьогодні я одразу перейду до своєї особистої історії. Отже, як ви можливо вже знаєте я з передмістя міста Суми. Місто у нас російськомовне, хоча весь регіон "умовно україномовний". Звичайно, під таким дивним терміном я сховав суржик. Селище міського типу в котрому я зростав ділилось на дві частини - сільськогосподарську і робітничу. Майже всі без виключення в нашому 6-тисячному населеному пункті вживали суржик. Винятком були ті, хто мав справу з містом (саме так у нас найчастіше називали Суми - місто). Студенти, ті хто працював у місті, а також прогресивна пролетарська молодь 90-их (тобто гопники) - вміли вимовити навіть по кілька речень російською майже без помилок і з легеньким акцентом. Мовний кордон майже збігався з адміністративним кордоном міста. Серед молоді антагонізм чомусь був найбільше виражений. Молодь з міста зневажала селюків, тобто, не асимільованої російською культурою молоді. Молодь з сіл також зневажала себе за те що не була наділена цим божественним даром - володінням культурною міською мовою. Така собі передісторія.

Говорімо українською мовою

ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

  

Правильно

Неправильно

По-українськи

По-українському

На українській мові

купувАти

купляти

вперЕд 

вперід

Ти маєш рацію!

Ти правий!

бігти

біжати

досі (доти)

до цих пір (до тих пір)

ступінь (ступеня, ступенем) – чол.  рід

ступені, ступенню

степінь (степеня, степенем) – чол.  Рід

степені, степенню

біль (болю, болем) – чол.  рід

болі, біллю

 

Правильний наголос

 

вантАжівка

новИй

подУшка

понедІлок

одинАдцять

чотирнАдцять

вИпадок

завдАння

навчАння

запитАння

читАння

листопАд

рАзом

цІлий

доброГО ранку

добрИЙ день (добридень)

добрИЙ вечір

 

 

Згідно З

Відповідно ДО   

Орфографічного словника

 

 

Повернення української мови в Україн - краще пізно чим ніколиі

Повернення української мови в українські медіа ваша заслуга – Президент привітав журналістів з професійним святом

6 червня 2017 року

Повернення української мови в українські медіа ваша заслуга – Президент привітав журналістів з професійним святом

У День журналіста Президент Петро Порошенко зустрівся з представниками ЗМІ та привітав їх із професійним святом. Глава держави наголосив, що журналістика в Україні насправді стала четвертою владою, а серед заслуг журналістів – ініціатива із повернення української мови в український медіа-простір.

Петро Порошенко наголосив, що підписав Закон щодо частки державної мови у засобах масової інформації та подякував представникам ЗМІ за пропозиції про запровадження квот і повернення української мови в українські медіа.

«Тут пальму першості готовий віддати вам. Це ваша ініціатива і ваші пропозиції, які я тільки підтримав. Народні депутати блискуче спрацювали і я мав велике задоволення та високу честь підписати (Закон – ред.)», - сказав Президент.

Президент зазначив, що цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. «Ніхто не проти, щоб з екранів (телебачення – ред.) лунали інші мови, але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі складала 15, 20, 25%. Слава Богу нам вдалося це захистити», - зазначив він.

«Єдине, що можу констатувати – журналістика в Україні насправді стала четвертою владою. Ігнорувати журналістів на сьогоднішній день неможливо і небезпечно. Це дуже важливо і це теж наша спільна перемога. Дуже хотілося б, щоб наша журналістика була об’єктивною, щоб дотримувалися стандартів журналістики. Впевнений, що у вас це виходить і вірю – так буде й надалі», - звернувся Глава держави до присутніх на зустрічі.

Президент окремо подякував вітчизняним журналістам, які пліч-о-пліч з українськими воїнами дуже ефективно ведуть війну із захисту українського інформаційного суверенітету, територіальної цілісності і правди, та справжньої української незалежності. Також він окремо відзначив воєнних журналістів – тих, хто знаходиться на передовій, ризикуючи власним життям та робить чесні об’єктивні репортажі про ситуацію на фронті. «Правда з фронту цінується найбільше, тому при визначенні державних нагород ми вирішили в першу чергу надати перевагу тим, хто бере участь не в інформаційній війні, а тим, хто понюхав пороху на лінії зіткнення, у фронтових окопах шукає правду і ризикує життям», - зазначив Петро Порошенко.

 

Президент також вручив нагороди журналістам за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність та з нагоди Дня журналіста. Зокрема, орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримала журналіст Наталія Нагорна.

У свою чергу, Наталія Нагорна зазначила, що за її нагородою стоїть значна робота всієї редакції, а ще більше велика кількість загиблих людей і сльози їхніх близьких. «Хочу вам побажати стати Президентом незалежної України, який закінчить війну. Моя мрія зняти сюжет про перемогу найближчим часом», - додала вона.

Як нам дерусифікувати українську абетку

Чочу одразу всіх заспокоїти - тут не йдеться про скасування літер чи запровадження нових. І з наявним складом української абетки можна і слід провести влучну оптимізацію.
Іноземцям впадає увічі невідповідність: в російській мові літери И, Й позначають дуже близькі звкуи, а в українській - дуже віддалені. Надалі так тривати не може, адже ми живемо в добу знищення комплексу меншовартості...
Отже, які тут будуть пропозиції:
Позначати літерою Й вельми поширене в українській мові поєднання звуків ий - прйнятй, прймальнй, вйнятй, вймальнй, шйнй, мйнй, нічйнй... (в усіх слов'янських мовах пишуть: -sky, -ski,  - так і нам треба писати: -ськй  -цькй -зькй: українськй, англійськй, японськй, словацькй, празькй...)
Сполучення ЙО передавати поєднанням  ЇО - їого,  їому, підїомнй, курїозні непавільїонні зїомки серїозного сеньїора мультимільїонера...
Перед приголосними замінити Й на І - маідан, маістер, заівй, краіній, пристоінй... Українська мова це дозволяє, адже ніколи не сплутаєш слова проіде і проїде - такй закон української фонетики. Після голосної звук І завжди  їотованй.
Сполуччення ІЙ, ЇЙ залишити без змін, вважаючи що звук І тут відіграє роль м'якого знаку - своїй такій коханій...
Й в ролі єднального сполучника залишити без змін  - мова й час...
Й на початку слова залишити  без змін - йде, йдеться, ймення...
Апостроф перед Ї ніколи не ставимо - соловїні зїзди на подніпровї... Ця літера завжди містить  приголоснй звук.

Вшквар, музико!

Скрипка пожартував про гетто для тих, хто не може вивчити українську. МЗС Росії відреагувало (отрыгнуло - Б.Г.)
20/04/2017 17:35
Олег Скрипка

 Відомий український музикант і артист, лідер гурту “ВВ” Олег Скрипка заявив, що люди, які не можуть вивчити українську мову, мають низький інтелект і “соціально небезпечні”, тому їх варто ізолювати й навчати. Про це він сказав в інтерв’ю, опублікованому на сайті “Українська правда”.

“Люди, які не можуть вивчити українську, мають низький IQ, таким ставлять діагноз “дебілізм”. Треба їх відокремити, тому що вони соціально небезпечні, треба створити гетто для них. І будемо допомагати їм, як допомагають людям з вадами, на волонтерських засадах будемо співати їм “Володимирський централ””, – пожартував шоумен.

При цьому Скрипка додав: “Я не державний діяч, я мрійник, максималіст. Я хотів би жити у повністю україномовному культурному середовищі. Навколо себе я це реалізую –  я спілкуюсь з найкращими українцями, я беру на роботу в свій штат україномовних професіоналів.
Якщо люди не володіють українською, вони мають повне право шукати роботу в інших краях”.

Слова Олега Скрипки отримали великий резонанс у ЗМІ й соцмережах, зокрема в Росії.

Окрему заяву з приводу цього зробила директорка департаменту інформації МЗС РФ Марія Захарова.

“Це потрібно оформити у вигляді розтяжок і повісити від аеропорту “Бориспіль” до Хрещатика: “Вітаємо учасників “Євробачення”. Почувайте себе як в Європі: ми будуємо гетто для дебілів, які не говорять українською!” – написала щойно “розбанена” Захарова у “Фейсбуці”, втішившись, що Леонід Кучма був правий, коли назвав книгу “Україна – не Росія”.


Богдан Гордасевич: Але це ж правда! "Люди, які не можуть вивчити українську, мають низький IQ"
Як, до речі, щодо розтяжок, які військові з РФ пообтикали увесь Донбас - побажання Захарової втілили в життя.

http://novynarnia.com/2017/04/20/skripka-pozhartuvav-pro-getto-dlya-tih-hto-ne-mozhe-vivchiti-ukrayinsku-mzs-rosiyi-vidreaguvav/?aid=13P92Y.wghot

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
24
предыдущая
следующая