хочу сюда!
 

Елена

51 год, лев, познакомится с парнем в возрасте 48-58 лет

Заметки с меткой «спілкування»

Перша квітка


СУСІДСЬКА ДАЧА У ДОЕЛЕКТРОННУ ДОБУ

Пам’ятаю одну невтішно-потішну дачну оповідь, на одному з форумів, про двох хлопчаків з сусідньої дачної ділянки. Потіха там була, власне, крізь сльози, проте…

Було це у ті, давні й прості, часи, коли за слово “гаджет” людина могла й образитись.

Так от, хлопчаків тих, двох братиків, начебто й залишали на цілий тиждень самих, - літо, воля, гуляй скільки завгодно! - але ж при цьому, старшенькому наказали стежити все літо за тим, щоби менший читав. Меншенький, бачте, схопив погану оцінку з читання, - ну й ось таке покарання від батьків на всі канікули.

Але ж вигадливі батьки на цей раз промазали: покараним став той, кого призначили виконавцем батьківського вироку, тобто старший.

І цілісіньке літо, день у день, автор оповіді чув із-за огорожі тужливі крики екзекутора: “Чита-ай! Чита-а-ай! Сашко-о, читай, я сказав! Чита-а-а-й!”

Книга як засіб покарання. Книга, як (не побоїмося цього слова) катівське знаряддя для двох юних створінь, які ще ні перед ким і ні в чому не встигли завинити.

Ось яке невимовно сумне життя було у доелектронну добу. Сьогодні навіть важко уявити, який то був жах несвітський…


ЗГАДАЙ ДИТИНСТВО ЗОЛОТЕ…

А зараз? Зараз це ж навіть не життя, а просто якесь нескінченне свято читання!

Дітлашня захоплено переглядає маси картинок у соціальних мережах, на а разом з ними, - хай і коротенькі, але ж написи. А спілкування! Матінко рідна, та вони ж увесь час тільки й роблять, що спілкуються, і головне - текстами!

Людина, воно ж відомо, істота слабка, вона не може жити, не перегукуючись із собі подібними, - так будь ласка, роздолля: ватсапи, есемески, чати… Зрозуміло, що там найінформативніша частина це смайлики, картинки, і “ваууууу”, “о-о-о!” і “хахаха”, але всі ці вау все одно ж прочитати треба!

Перемовлятися один з одним вже не в моді. Та і як ти усе різноманіття емоцій, що ллються на тебе з екрану, передаш комусь, якщо відірвешся від їхнього джерела? Промовляти якісь звуки, дивлячись на його писок? Тю…

Тому, коли й говорять щось один одному, випірнувши у цей нудний світ з тієї, багатобарвної й насиченої емоціями реальності, то тільки щоб повідомити, що там щойно побачив, і сказати: “Ось я тобі перекину”, - і знову пірнути крізь віконце смартфону в той, справжній, світ. Де багато стежок-посилань, і треба вгадати, якою піти, де багато написів, в хащах яких треба швидко зорієнтуватися, де сила-силенна життя, де “вау!!!”, “о-о-о!!!” і “хахаха!!!”

А що, комусь заздрісно? Може хтось там намислив боротися з цим? Хтось дійсно хоче висмикнути бідних діточок звідти у нашу тоскну матрицю, де усі як із заліза та пластику зроблені, і діють як роботи, за програмою? Тоді нехай той зловмисник згадає, як його в дитинстві намагалися відірвати від тієї книжки, якою він захопився… Як почувався ти тоді, гонителю, га? Згадай. От-от…Відчував, що тебе силоміць витягають, - ти брикаєшся, пручаєшся, а тебе тягнуть, - із справжнього, живого світу у неймовірну нудоту.


ЧИ Ж ВИ НЕ ВІДЧУВАЄТЕ? - ЦЕ Ж ЕПОХА!

Тому, для всіх, хто полюбляє мордувати бідних діточок читанням, - утішливий висновок: не страждайте, панове, сучасні діти живуть у насиченому електронно-вербальному середовищі, вони увесь час пишуть (ну гаразд, - друкують), і - читають, читають, читають!

А музика! Назву диску - її ж прочитати треба… Хай частіше й англійською, то й що?.. А відеокліпи, - також підхожий не навпомацки вибиратимеш. А субтитри! А ігри! Та це ж ціла тобі енциклопедія підписів і написів густим шрифтом. Не кажучи вже про мануали…

Коротше кажучи, настала епоха загальної писемності та безупинного читання.

І вже неможливо уявити собі батьків, які б суворо наказували дитині своїй: “Щоб сьогодні ж, - чуєш? сьогодні! - прочитав усі написи і підписи у грі, яку я тобі вчора завантажив!” Смішно навіть помислити, щоб старшенький ходив по садовій ділянці за меншеньким, який уткнувся у стовпчик повідомлень у своєму смартфоні, і нив би: “Читай, я сказав!.. Чита-ай!”


СПЛАКНЕМО

І те, чим нас раніш, - кого мучили, а кого й дорікали, забираючи, щоб зір не псував, те, звідки ми черпали масу сюжетів пригод, казкових і героїчних, у рядки чого ми в дитинстві вдивлялися в темній комірчині, або й взагалі під ковдрою після “відбою”, наше джерело інформації і наш мучитель, - книга, - відплила у світ забуття. Викрутіть мокрі від сліз хусточки і висякайтесь у них востаннє.

Книга… Вічна їй пам’ять…

Прийшов час писати на цю тему спогади, і малювати до них ілюстрації, - про тяжку дитячу долю в часи доелектронні, - писати опери, квести і прощальні гімни.

Проте, - не видно ще поки напливу бажаючих митців, композиторів і гейммейкерів.

Ну що ж, принаймні нехай ця карикатура буде першою поминальною квіткою до підніжжя пам’ятника дивному і незбагненому явищу цивілізації, котре пішло собі геть, у небуття, і ім’я якому - “книга”.

Мрії здійснюються

Вже запустили ми свою соціальну мережу.Та вже є нові користувачі.Приємно щось робити для людейsmile
Реєструйтеся у нас! http://swiftgram.ml

22%, 2 голоса

44%, 4 голоса

33%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вчимо молодь танцювати

p { margin-bottom: 0.1in; line-height: 120%; }

Нещодавно ми провели майстер-клас з українських танців у Львівському осередку Української Академії Лідерства

3 музики і 125 17-ти літніх новобранця! Йдемо на рекорд!

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=l7WyE0HqXgE

https://www.youtube.com/watch?v=Z3QgeOBzqr0

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=fHsjYgCNlJA

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=rDnfxhZZuGA

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=9ZPSfVMcDzs

https://www.youtube.com/watch?v=uGr0HCh-CgY

https://www.youtube.com/edit?o=U&video_id=OwynUWZNKyU

Люди вперше танцювали українські танці, але скільки щасливих облич!


Українські танцювальні традиції


86%, 6 голосов

0%, 0 голосов

14%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Танцюймо!

https://www.facebook.com/groups/shkola.buttia/permalink/1292930464110035/

Через мову маємо лише 7% спілкування. Погляд, дотик, міміка, жести, рухи та інші невербальні методи, виявляється, мають для спілкування значно більше значення. І все це є в танці. Танець - 100% спілкування! Без танцю неможливо повноцінно спілкуватися. Недарма колишня еліта влаштовувала бали. Як гадаєте?


11%, 1 голос

44%, 4 голоса

0%, 0 голосов

11%, 1 голос

11%, 1 голос

11%, 1 голос

11%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Танцюємо з Буттям!


В суботу та неділю на Ярмарку в музеї Гончара (початок о 18) та на День Незалежності на Поштовій площі (початок о 19)

 Мистецтво танцю запрограмоване в людині самою природою. Всі істоти живуть за рахунок ритмічного биття сердець, ритмічного дихання. Тварини, що живуть на суші пересуваються завдяки ритмічному пересуванню ніг, птахи літають завдяки ритмічному маханню крилами. Танець має такий самий вік, як і перша людина, що виражала свої почуття радості або суму ритмічними рухами 25 000 років тому. Танець надихається ритмом життя, що пульсує в людині та у всесвіті. Більшість людських почуттів – це інстинкти, які є спільними у вчених інтелектуалів і менш освічених людей – тих, що живуть у 21 сторіччі і тих, що жили 20 000 років тому.

Танець був створений первісними людьми як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя. У давні часи танець був абсолютним вираженням вього життя людей. Перші танці були простими, але навчаючись контролювати навколишнє середовище, люди змінювали умови свого життя, і танці ставали складнішими.

Перші танці не мали музичного супроводу, але давні люди не могли не усвідомити ефекту звуків своїх ніг, що тупотіли по землі. Так танцюристи самі створили музичний ударний акомпанімент – і це були не тільки тупотіння ніг, а й також плескання в долоні, клацання пальців, биття по шкірі тварини, натягнутої на раму. Пізніше мелодія – імітація співу пташок або протяжне відображення людського мовлення – прикрасила ритмічні удари. В танці важливо рухатись синхронно, і мелодія не тільки заповнювала інтервали між ритмічними ударами, але й допомагала запам’ятати танець. Послідовні удари – це інтегральна частина суспільного танцю, вони надають моніторний сигнал і контролюють ритмічний рух і темп танцю, який може нарастати або уповільнюватись в залежності від ведучого.

З розвитком цивілізацій умови життя людей змінились. Полегшення виробництва харчів, виникнення фабрикантів та купців зумовило виникнення класу шляхтичів, які, маючи вільний час та гроші, хотіли розваг. Нові танці почали створюватись, але їхні рухи вже не були важливі, бо не мали значення. Запозичені в давніх обрядах рухи були адаптовані, щоб задовольнити рафіновані смаки придворних. Стрибок перетворився на уклін, стрімкий біг – на полонез. Жвавий, тобто життєдійний, танець приручили і перетворили на мінует. Життя покинуло танець і природа більше не захищає людину.

Сьогодні люди все більше відриваються від природного середовища, руйнуються зв’язки, які налагоджувались віками та визначали буття. Все глибше прірва духовної пустоти, як в окремій людини, так і суспільстві. Але свідомість людини з давніх часів не змінилась. Під пресом інформаційної революції вона сховалась у глибини підсвідомості та набула інших форм вираження – і це призводить до внутрішніх та міжлюдських конфліктів. Внутрішнє Я людини продовжує жити за законами природи, Сонячні та Місячні цикли визначають її буття. Тому сучасній людині так притамана тяга до  ’давнього, священого’.

Тяга людей до танців підтверджує це: на будь-якому святкуванні під час масових танців люди інтуітивно стають у коло, але у більшості випадків обмежуються рухом по колу та зходом у центр і назад – хотілося б ще якихось рухів та фігур, але яких? Якщо ж на святі присутня людина, яка знає традиційні масові танці – усі з неабияким ентузіазмом приєднуються, обличчя людей світяться радістю і (без перебільшення!) щастям.  Це пояснюється тим, що традиційні обряди мають в собі ‘концентрат’ культурно-інформаційних кодів, що викликають певний стан, емоції, переживання – насамперед відчуття спокою та душевного задоволення, оскільки людина приєдналась до ритмів космосу і, відповідно до глибинної свідомості, виживе. Святкова обрядовість, як втілення зконцентрованого народного досвіду може послужити засобом психічного (а, в наслідок, і фізичного) зцілення, оскільки обряди мають не тільки аграрну, але й медичну мету. Життя по річному колу психологічно та психофізіологічно підвищує стійкість організму людини до зовнішніх та внутрішніх стресів – а виконання обрядових танців виступає засобом приєднання до життя Всесвіту.


Чому люди танцюють?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

60%, 3 голоса

0%, 0 голосов

20%, 1 голос

20%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як вибудовувати ефективні комунікації і бути зрозумілим в сучас

Изображение
Цифровий етикет
1. Якщо необхідно, заведіть два профілі в соціальних мережах
Інформаційні технології проникли в усі сфери нашого повсякденного життя, як в професійну діяльність, так і особисте спілкування. Незалежно від сфери ми використовуємо одні й ті ж засоби комунікації, через що стираються всі межі. Однак тепер ми самі змушені стежити за тим, щоб для всього залишалося своє місце.
Наприклад, відомі випадки, коли співробітники іменитих компаній одним репостом запису, що відражає лише їхню власну думку, могли викликати безліч питань до самої компанії. За брендами і їх сторінками в соцмережах спостерігають, щоб дізнатися найновішу інформацію про їхню діяльність, зрозуміти ставлення до новин і реакцію на них, визначити політику на ринку і т.д.
Тому якщо одна і та ж соціальна мережа служить вам як для робочих завдань, так для особистих, тоді відмінним рішенням може бути реєстрація відповідних «альтер-его» у вигляді різних акаунтів, щоб уникнути можливих непорозумінь і коментарів. Така практика стає все більш поширеною. Так, на першій сторінці ви робите заяви від імені компанії, поширюєте новини щодо вашої сфери діяльності і, можливо, ведете ділову переписку. Другий профіль - тут ваше особисте життя, фото головних подій в житті, спілкування з друзями, шейрінг і публікація заміток, які відображають тільки вашу особисту позицію, а тому не можуть оцінюватися з позиції діяльності компанії.
Нехай навіть віртуально, в Мережі, де поступово стираються межі між професійним і особистим, для вас все ще існує власний робочий простір, своєрідний «офіс», а після натискання кнопки «Вийти» і нової авторизації зустрічає фото разом з домашнім котом на аватарі і альбом зі свіжими фото з недавньої відпустки.
Якщо ж ви не хочете створювати два аккаунта, тоді налаштуйте власні налаштування приватності, щоб, наприклад, особиста інформація була доступна тільки найближчим людям.

2. Шанобливо ставтесь до авторського права
Якщо в своїх публікаціях в соціальних мережах ви використовуєте чужий матеріал - завжди вказуйте джерело. Інтернет став не тільки доброю нагодою для того, щоб заявити про себе і свою творчість іншим, але і відмінним засобом, щоб відстояти свої права, в тому числі і авторські. І навряд чи варто сподіватися на те, що присвоєння результатів чужої інтелектуальної діяльності залишиться непоміченим. До того ж, справжній автор має право подати до суду. Але навіть якщо він цього не зробить, ваша професійна репутація все одно може постраждати.


3. Відповідайте на повідомлення і листи протягом 24 годин
Або ж обов'язково попередьте співрозмовника, що він отримає відповідь трохи пізніше, якщо у вас немає можливості написати відразу або потрібно обміркувати свою відповідь. Люди в сучасному світі звикли ставити запитання і отримувати на них оперативні відповіді. Цьому сприяє розвиток соціальних мереж і IT-технологій в цілому, доступність практично будь-якої інформації і т.д.
Тому, отримуючи нове повідомлення, ми вже автоматично розуміємо, що відповідь бажана «чим раніше, тим краще». Але коли вона вимагає достатньої кількості часу на обдумування або відповісти прямо зараз немає можливості, варто написати про це. Тоді відправник буде знати, коли він зможе отримати вашу відповідь, і не буде губитися у здогадах, чому ви мовчите.
До слова, ми чекаємо такої ж реакції у відповідь на наші листи і повідомлення від інших. Але при цьому не варто зайвий раз нагадувати про відправлене повідомлення, якщо мова не йде про щось термінове. Так, коли діалог відбувається в соцмережах, значок «онлайн» навпроти імені співрозмовника зовсім не означає, що він може відповісти в ту ж секунду.

4. Не зловживайте телефонними дзвінками
Практично весь час нашого віддаленого спілкування з друзями і колегами відводиться на месенджери, соцмережі і пошту - з їх допомогою вирішуються найважливіші питання. Ритм сучасного світу змушує нас більш оперативно реагувати і знаходити рішення для тих чи інших завдань, вимагає дбайливо ставиться до свого часу і часу інших людей.
Тому раптовий телефонний дзвінок без важливого приводу абсолютно вибиває з ритму. Ми із задоволенням і довго спілкуємося по телефону з кращими друзями і батьками, але другорядна робоча задача прекрасно може обійтися без нашої миттєвої участі в затяжних телефонних переговорах.
Люди, які були не готові до вашого дзвінка, будуть недостатньо включені в предмет розмови, а значить, її ефективність буде низькою. Якщо вам дійсно краще що-небудь обговорити по телефону, краще заздалегідь попередити про те, що ви хочете зателефонувати. Так ви заодно з'ясуйте, чи є час на розмову і  чи налаштована людина до конструктивної бесіди.

5. Уникайте зайвих формальностей
У сучасного стилю спілкування є неоціненна перевага: він дозволяє вести себе природніше і вільніше, ніби людина, з якою ви ведете діалог, перебуває прямо перед вами. Тому в діловому спілкуванні намагайтеся уникати зайвих формальностей. Наприклад, не варто вживати застарілі форми вітання - наприклад, «шановний», що було доречно в листуванні ще з десяток років тому. Формулюючи свої думки, обмежуйтеся лаконічними, але конкретними формулюваннями.
Змінилося ставлення навіть до помилок. Їх складно уникнути, якщо ви набираєте текст швидко і на ходу. Але в деяких випадках набагато важливіше швидкість відповіді. У той же час не варто забувати про грамотність при складанні ділових пропозицій - в них якість тексту є показником вашого ставлення до одержувача листа.

6. Ведіть ділову переписку правильно
Завжди приділяйте увагу темі листа. По-перше, вона повинна бути обов'язково. По-друге, з неї має бути максимально зрозуміло, навіщо ви пишете людині. Також завжди використовуйте функцію «прихованої копії», якщо одержувачів кілька і не передбачається, що вони повинні бачити адреси один одного. У той же час завжди ставте в копію листа ту людину, яка згадується в тексті. Так ви проявляєте відкритість намірів, завдяки чому буде простіше вести діалог.
Якщо у вашого листа кілька одержувачів, то натискайте кнопку «відповісти всім», тільки коли дійсно кожен з учасників розмови повинен прочитати вашу відповідь відправнику.
Також не перевантажуйте листи важкими вкладеннями. Для цих цілей краще всього використовувати хмарні сховища і в листі вказувати посилання на потрібний файл. Зважайте на те, що більшість перевіряють пошту за допомогою сервісів в телефоні, і переглянути вкладення за посиланням буде набагато зручніше.

7. Завжди представляйтесь онлайн
Кількість друзів у соціальних мережах часом доходить до сотень і тисяч, а спроби згадати, як відбулося знайомство з конкретною людиною і хто вона, часом ні до чого не приводять. Особливо це стосується нових друзів. Ми часто буваємо на різних професійних заходах, після яких оновлюється наш френдлист.
Тому якщо ви хочете додати в друзі чужу людину, з якою ви перетнулися лише на пару хвилин або годин, для більш успішної комунікації при відправленні запиту, на додавання коротко, представляйтесь, нагадуючи, де відбулося знайомство, і вказуючи причину додавання. Інакше ваш запит ризикує залишитися без підтвердження і викликати роздратування.

8. Поважайте особистий простір інших
Ілюзія колективної цілісності, що виникає під час серфінгу по сторінках соцмереж, руйнує всі видимі межі між особистим і суспільним. В результаті нас часто додають в групи, в яких ми не хочемо перебувати, відзначають на фотографіях, якими б не хотілося ділитися або на яких ми взагалі відсутні - все це може викликати роздратування і обурення.
Тому навіть якщо інша людина, яка не є вашим близьким другом в офлайні, додала вас в свій френдлист, це не означає, що ви автоматично можете дозволити собі більше. Шанобливо ставитеся до особистого простору інших. Пам'ятайте: хоч у нас і з'явилася можливість бути ближче один до одного, все ж ми хочемо залишитися і у самих себе.

шшш.балачка.укр/

11001110110011101100111000101110110111001101101111000001110110111100110111000000110110110010111011001001110000001100011000101111

шшш.цепикець.укр/

1100111011001110110011100010111011001100100000011100010110000101110000001000000111001100110100100010111011001001110000001100011000101111

Як спілкуватися з ватником -- варіанти на будь-який випадок

Як поводитися укропу, щоб брати-росіяни не псували йому настрій хоча б під час відпочинку. Відпочивальників-росіян не люблять у багатьох країнах світу, курортних містах і культурних столицях. Часто вони неохайні, напідпитку та прагнуть вивезти з номеру все що можна, включно з одноразовими пантофлями. Рік тому до цього "букету" додалося ще й прагнення усюди й всім доводити, що росіяни найкращі, Крим - їхній, в Україні - фашизм, нацизм і "бендери". Мало того, що це нудно та не смішно, то вони ще й лізуть у бійку до тих, хто з ними не згоден. Тож ви на пляжі зустрілися з ватником. Без свого ватника, тобто кожушка, він як і всі голі й одночасно некрасиві люди, став ще більш агресивним і хоче з'їсти ваш мозок. Тобто, поговорити про те, що для нього важливе, зазначає depo.ua. І тут вам одразу треба зрозуміти, хочете ви йому щось довести чи добре провести цей день. Якщо друге, то прикиньтеся глухонімим і швиденько відійдіть на другий кінець пляжу - дотримуйтесь гігієни спілкування. Усе одно ви нічого не поясните людині, яка вважає що Україна окупувала Донбас. Можна ще розмовляти виключно українською - вони ж кажуть, що нічого не розуміють «на мові». Якщо ж вам так від його слів заболіло, що не відповісти не можете, можемо порадити наступні стратегії, завдяки яким ви усе одно нічого не доведете, проте негіднику спаскудите настрій і він до вас більше не причепиться. МЕТОД СОКРАТА Поставте йому такі питання: Коли в Україні почалася війна, яку ви називаєте Великою Вітчизняною? Хто такі власівці? Чому Русь називалася Київською, а не Московською? Чому ви відпочиваєте тут, а не в Росії (якщо ви зустрілися за кордоном) Ви воювали за "Новоросію"? Чому ж ви досі не там? А скільки грошової допомоги ви їм перерахували? Чому так мало? Що було б, наприклад, з Сибіром, якби він захотів стати Сибірською народною республікою? Путін би відпустив, як вважаєте? Скільки в вашому місті коштує м'ясо? А молоко? А хліб? А зарплатні у вчителів і лікарів які? Де мешкають доньки Путіна і Лаврова? У вашому смартфоні програмне забезпечення яка країна розробляла? А ваші «адідасочки» то чия фірма? Це має трохи охолодити патріотичну гарячку вашого ватника. Щоправда, якщо з інтелектом в нього погано, відповіді будуть нецікаві. На зустрічні запитання відповідайте, що не чемно відповідати запитанням на запитання, він же не якийсь бендерівський одесит. ТРОЛІНГ Відкрито блазнюйте, може вашому ватнику стане сумно і він сам піде. Він вам каже, що хунта захопила владу, а ви йому відповідайте, що не можете розмовляти про свою владу, бо її агенти всюди і вам страшно. Запитайте в нього, що там чути про Україну, а то всі українські канали тільки брешуть, що все добре. "Так, всі міста України це докорінно російська територія, і неважливо, хто ті міста заснував: греки, кримські татари, поляки. Це все просто історична несправедливість. Карелія, Курили, Чечня повернулися в "родную гавань" так само як і Крим. Ніхто їх не тримає, вони самі піти не хочуть". "Так, в Україні при владі самі геї. І лесбійки. Деякі по троє-четверо дітей понароджували, щоб ніхто не здогадався, які вони збоченці. А на Бориса Мойсеєва, Олександра Пєскова, Міллєра з Газпрому, "Тату", Сергія Звєрєва наговорюють". "Так, ніякої України та українців нема. Її придумали американці. А росіян - монгольська орда". "В Україні вбивають не росіян, а шалених ватників. Вони для будь якої країни небезпечні, друже, тож як зустрінете якогось, одразу вбивайте". АРГУМЕНТОВАНА СУПЕРЕЧКА Якщо є надія на те, що мозок вашого ватника не до кінця перетворився у набивку для плюшевих ведмедиків, спробуйте дати на його репліки наступні аргументи. Може замислиться "У вас при владі хунта" Хунта - це військові, які захопили владу і правлять урядом в погонах. Хто в нас військовий: Порошенко, Яценюк, Турчинов, Кличко? А от ваш президент навпаки з КГБ. "Путін підняв Росію з колін" Ріст економічних показників в Росії та Україні майже однаковий, тому що після кризи 90-х почався розвиток ринкової економіки. До того ж Росія живе за рахунок сировини, якою торгує, а природні ресурси це не здобуток Путіна. Інтелектуальна еліта з Росії їде, а про її технічні вироби типу «Армати» справжньому укропу й говорити не чемно - це удар нижче поясу. "У всьому винна Америка" Нагадайте, хто анексував Крим, чиї прапори бовтаються над "ДНР-ЛНР" і де Америка у цей час? Де її зброя, військові, тощо? Чому ж вона не допомагає жалюгідній хунті, війська якої героїчно нищать "ополченці"? І навпаки, де Янукович, колишній голова МВС, СБУ, міністр юстиції? І чому сусідня країна, яка типу не веде війну, а не Америка постійно приймає участь у засіданнях по Донбасу, ставить якійсь умови? "Українці - наші брати і ми вас не ненавидимо, а прагнемо знищити тільки фашистів" А що буде, як піти російськими містами з жовто-блакитною стрічкою, розмовляти українською та періодично вмикати український гімн? Запропонуйте вашому ватнику спробувати це особисто. «А ви нам за газ ще заборгували» Не українці не дають грошей росіянам за газ, а одна комерційна структура іншій. Вам особисто з того що? Вам же ані копійки з цього не впаде. Це вже не РСРС, тепер не «все народное». Хоча воно й раніше таким не було... Ви ненавидите російськомовних і все російське Так і є. Тільки 70% бійців АТО розмовляють російською. В "Правому секторі" воюють російськомовні росіяни. Всюди є російські школи, а в столиці України російська мова лунає не рідше за українську. ГИДКА СУПЕРЕЧКА Якщо нерозумна агресивна істота вас задовбала як нічний комар, можна вже бити й нижче поясу. Хоча це може врешті завершитися й бійкою, тож будьте готові. Універсальні відповіді на будь яке питання. "Спочатку схудніть, а потім про політику розмовляйте" (особливо добре діє на жінок). "Я не буду сперечатися із людиною в червоних (салатових, в квіточку, сіро-пошкарябаних) труселях" "Ви не в Куклачова продюсером працюєте? А, то в вас просто одеколон такий..." "Спочатку розмовляти правильно навчіться, а потім вже до людей чіпляйтеся" "Після того як він закінчить страшенно довгий монолог, розгублено промовити «што-што? Курва, я все прослухав!»
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2015/06/21/140460-spilkuvatysya-vatnykom-varianty-bud-vypadok
Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая