хочу сюда!
 

Vita_)

27 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 28-36 лет

Заметки с меткой «політика»

Чи буде перейменоване місто Ватутіне, що на Черкащині?

Рішення перейменувати проспект Ватутіна на проспект Романа Шухевича у Києві викликало резонанс із негативним присмаком. І не дивно, адже багато хто ще досі хворий на "комунізм". У центрі України, поруч з Холодним Яром, є шахтарське містечко - Ватутіне. Воно вважається відносно молодим, бо засноване у 1947 році, проте земля на якій знаходиться дане місто є славною, адже ще століття тому було епіцентром національно-визвольних змагань. Некодим Смоктій та Семен Гризло добряче ганяли більшовиків у цьому краєві.

Для знайомих патріотів, які себе проявили активними волонтерами, бійцями та активістами у часи подій на Майдані, на фронті російсько-української війни, було б справжньою винагородою від Батьківщини, як би місто отримало іншу назву. По суті головним є те, щоб прибрати назву ворожого для нас генерала радянської армії.

Однак, ця дія може викликати чисельні суїциди комуністично налаштованих пенсіонерів, які живуть у шахтарському містечку. І не тільки у місті Ватутіне, а і по всій області. Пережитки комуністичного окупаційного режиму є джерелом ворожості серед українців.

Чому так? І чому ще досі Ватутіне є Ватутіним? Бо можливо десь за гаражами закопані червоні прапори та герби із серпом і молотом?

Вірю, що завдяки патріотам міста Ватутіне, національна ідея переможе комунізм.

Зі святом, вас друзі! При таких козачатах - ворог не страшний!

Тому бути! 
                     Змиють зливи
Чужорідний пил в рівчак
І народить край цнотливий
Незрадливих козачат.
Згинуть чорні сили Мари
Й знов загляне у віконця
Крізь легкі ранкові хмари
 
Перший промінь Бога-Сонце!

Україна, стародавня держава!  

Тобто, нинішні українці – які в 1991 році повернули собі стародавню суверенність і сьогодні святкують 26 років незалежності – це могутній сплав вільнолюбивої древньої енергетики і міцності духу багатьох народів та племен…    

Витоки нашої історії беруть початок із прадавніх часів.  Так, нам відомо з письмових свідоцтв античних віків, що на наших землях існувало декілька протодержавних утворень. Де в добросусідських відносинах та міжплемінних союзах, формувалися та гартувалися першооснови української державності. З плином часу з тимчасових союзів кимерійців-неврів-савроматів-масагетів-таврів-гелонів-гіперборейців… почали народжуватися перші українські прадержави.

Процес державотворення подовжився виникненням  древніх царств скіфів та сарматів, та завершився  утворенням державних утворень  хазар, готів, половців та словян…

І ця, вікова трансформація одного виду української державності в інший, проходила доволі бурхливо та безжально.  Бо пройти тяжкий тисячолітній відбір йдучи від епохи неоліта, бронзи до нової ери – не всі народи здатні до цього.   Це далеко не вимощений бруківкою та осипаний квітами, вільний від перешкод альтруїстичний шлях. І той хто його проходить – той повинен мати високу мету, сакральну віру Предків, наснагу та природні енергетичні сили Роду…

І наші далекі предки мали ці ознаки сильної характерної особистості. За свідоцтвами Геродота – в їхніх жилах, текла гаряча лісо-степова кров і не всякий завойовник бажав зустрічі з ними. В тогочасних грецьких та перських хроніках – дуже високо оцінювалось бойове мистецтво тогочасних українців.  Швидкість, хоробрість та войовничість, гонор та  бунтарство – основні психологічні характеристики  наших тогочасних арійських предків…

Йшли віки, одні держави руйнувалися – інші виникали. Під ударами віків, розвалилася могутня держава античного світу – Римська імперія. Яка доволі мирним шляхом розділилася на Рим та Візантію.

В той же час, на наших правічних орійських землях почалося формування нової супердержави раннього середньовіччя – Русі.  Яку потім деякі просто недалекі, або нещирі та лукаві історики, спробували  перейменувати на Київську…

Тисячу років позаду не існувало ніякої Київської Русі!  Була одна велика та могутня держава – РУСЬ!

Треба розуміти, що Русь – як держава – створила себе сама. Бо ніколи і ніхто – не дарував, і ніколи не буде дарувати народам державність та суверенність!  Держави створюються народами в тяжких герцях по захисту своїх земель, та бойових походах на знахабнілих ворогів…

Ось таким чином – в суворому двобою з кочовими племенами, та іншими тогочасними сусідами-агресорами – наші предки створили свою могутню державу з стольним градом Києвом…

Бо розуміли, що не тільки вікова  шалена любов до Свободи – дозволяє народам бути вільними від зазіхань ворогів. Розуміли, що найкраще може захистити народ тільки рідна держава, і те – що бездержавні люди – це потенційні раби.

Розуміли, що тільки вільні, мужні люди можуть чинити опір як зовнішньому ворогу – так і абсолютній владі своїх князів-царів-архонтів-каганів…

Тобто головна мета кожного народу – створення та захист рідної держави. Той хлипкий безпам’ятний народ – який цього не розуміє – зникає, розчиняється в вирі часу…

А сильний та мужній народ, який має історичну пам'ять – буде до кінця захищати свою Батьківщину всіма можливими засобами та потугами. Що і відбувається з нашою державою нині…

зі… тож друзі, пам’ятаймо тих воїнів, які віддавали та нині віддають своє життя за Свободу рідної землі!  Та поздоровимо нашу рідну неньку Україну з відновленням суверенітету! 

Поздоровимо, та побажаємо незламності духу та волі до перемоги!  Хай живе рідненька ненька!  Будьмо, братове ! 

Слава Україні!

24.08.17

Політична осінь в Україні


Про наше майбутнє: що чекає на Україну в новому політичному сезоні

Бійка у Верховній Раді
Бійка у Верховній Раді / Фото із відкритих джерел

Починаючи з Дня Незалежності політичний сезон можна вважати відкритим, хоч його публічна частина стартує синхронно із стартом парламентського тижня. А до цього часу вестиметься не публічна кулуарна політика: домовленості, перегрупування, доукомплектування, трансфери, плани та стратегії.

Головним трендом осені стануть масові вуличні опозиційні івенти, боротьба з корупцією та протистояння стабільності і зради. Чільне місце займе популізм та суспільні маніпуляції.

Боротьба із корупцією

Півсотні подань на народних обранців мають створити видимість бурхливої боротьби із корупцією, але через нереформовану судову систему усі благі намагання прокурорів та співробітників НАБУ можуть виявитися марними.

Більше того, Парламент буде шантажувати Президента та антикорупціонерів зупинкою своєї діяльності, якщо не закінчаться масові подання. Але головний законодавчий орган чекає глибоке розчарування, думка громадськості якраз таки на боці правоохоронців, через що робота продовжиться, хоч уже в основі торгів будуть не держпотоки чи відкати, а реальна не публічна недоторканність. Яка доречі й стане головною валютою осені.

Парламент

Що ж до самої недоторканності, то згідно інсайду: група депутатів уже готує різні законодавчі форми щодо її зняття та обмеження. Враховуючи всі реалії, які зустріне даний проект у залі, шансів на повну відміну феодального права – немає. Через це будуть намагатися або обмежити таку недоторканність під впливом громадськості та західних партнерів, або спростити зняття.

Від депутатів варто чекати подвійної гри: на публіку – всі будуть за, а по факту – голосів не даватимуть.

Президент

Публічно займе поле міжнародної діяльності та військової справи, намагаючись досягти успіхів у кожній із них.

В той же час, не публічно він буде намагатись вирішити кілька ключових для себе питань:

  1. Як технічно підтримати рішення йти на другий термін.
  2. Як потрапити у другий тур? А потім уже, кого туди вивести.

Наразі найбільшим конкурентом Порошенка являється не Саакашвілі і навіть не Тимошенко, а він сам, а точніше його падаючий рейтинг. Через що ми ще почуємо безліч гучних заяв у стилі підвищення доходів, витрат на ремонт доріг та порятунку звичайних українців.

В той же час, якщо рейтинг гаранта просяде нижче реальних 5%, почнуть розігрувати план "Б – точніше план "Н – наступник". Наразі їх кілька, але поки що папка міцно зачинена у сейфі, і бажання витягнути її поки що на головній вулиці країни немає.

Читайте також: В ГПУ прокоментували список депутатів, яких хочуть позбавити недоторканості

Уряд

Кабінет Міністрів має кілька власних заготовок, серед яких реформа медичної галузіпенсійна реформа та перші кроки освітньої, яку на собі в першу чергу відчують і вчителі, яким мають підняти заробітну плату.

Паралельно, на низку урядовців уже чекають підшиті кримінальні справи, всі прізвища ще не оголошені, хоч і у вузьких колах відомі. Кейс із 5-ти обговорюють уже досить давно.

Загалом робота Уряду буде найменш цікавою зі всієї політичної палітри в силу своєї технократичності, бо деталі капітального будівництва доріг чи децентралізації, хоч якби успішно вони не проходили, виглядатимуть менш яскраво, ніж подання у ВР чи вуличні акції. В той же час, Кабмін може виступити із власними законодавчими антикорупційними ініціативами, в основі яких будуть законопроекти, що попереджають корупційні діяння. Але їх прийняття багато в чому буде залежати від настроїв у Верховній Раді.

Опозиція

Міхеїл Саакашвілі буде одним із головних подразників Порошенка, як мінімум таку стратегію він уже зайняв, виходячи із аналізу його відео звернень та запланованих акцій. Але якось у всіх вийшло з під поля зору, що і Порошенко в даній партії не король і точно не головна фігура на шахівниці: перші, хто злякався і досі катастрофічно боїться Саакашвілі, це українські олігархи. Практично всі бенефіціари потоків із держбюджету зрозуміли його недоговороздатність і використали усі свої можливості для адміністративної ліквідації даної загрози.

З політичної точки зору це було не розумно: і в силу низького рейтингу, і в силу конфлікту. Але з олігархічно-корупційної точки зору – операція однозначно переможна.

Але на Саакашвілі українська опозиція не починалась, тому на ньому і не закінчиться. До речі, вся опозиція буде чітко розділена на кілька груп:

  1. Проросійська, яка вимагатиме будь-яких виборів, на які вона уже отримала фінансування.
  2. Помірковано-реакційна, яка протестуватиме в межах державного суверенітету в Парламенті та на вулиці, але зберігатиме цілісність держави.
  3. Опозиція молодих політичних сил, так зване нове покоління, яке увійшло у ВР та у вищу політичну лігу, але масово ще не закріпилось.

От останнім найбільше дістанеться. Адже весь правлячий клас боїться їх, як свого часу команда Кучми боялась партії Ющенка, типовий страх перед еволюцією та зміною поколінь. Через що правлячий клас боротиметься не на жарт і в рази сильніше, ніж проти корупціонерів-мільярдерів та олігархів-монополістів. Бо всі вони зрозумілі та договороздатні, а от нові – ні.

На завершення

Восени кристалізуються короткострокові кандидати в президенти, частина з яких вибуде, інша частина закріпиться в ТОП 5.

Відбудеться певне переформатування телевізійного та медійного ринків. Прогнозується низка союзів, найбільш епатажним з яких може виявитись коаліція Тимошенко-Авакова, адже фронтовики, вони ж екс-бютівські партійці, розуміють, що Яценюк не може бути їх публічним лідером, через що вправні технократи шукають нових-старих сподвижників публічного рейтингу. Хоча на Тимошенко кастинг може й не закінчитись. Наразі такий варіант активно обговорюється.

Сезон обіцяє бути цікавим та динамічним, щедрим на події та заголовки. Виходячи із того, що, за логікою подій, це мала бути осінь, коли б мали відбутись вибори. Але враховуючи, що таких не буде, вся політична енергія буде направлена на акції, заяви, піар та бунтарство.

http://24tv.ua/pro_nashe_maybutnye_shho_chekaye_na_ukrayinu_v_novomu_politichnomu_sezoni_n856123

Куда направляэтся РосІя? Занепад ідей і цінностей.



Доброго дня пані та панове. Зовсім недавно виникла думка, а чому в Росії все так погано? І чому вони дійшли до такого? Багато відповідів дала книга Кара-Мурзи, "Нове варварство" як проблема російської цивілізації. Автор відомий історик, філософ, профессор Ран, доктор філософських наук. Автор вивчає історію Росії і її парадигми розвитку. Книгу порадили російські інтелектуали, за якими я слідкую на ютубі.

Кара-Мурза розглядає історію Росії з правління Петра Першого. Петро поїхав вчитись в Європу, і був здивований рівнем освіти і культури в Європі. Приїхав в Росію він побачив біля свого маєтку, пяних і брудних солдатів, повій, купців і циганів. В нього виник когнітивний дисонанс.

Петро Перший почав шлях в Європу. Він дуже сильно хотів привчити росіян до культури. Він казав що не тільки одягатись і поводитись треба по європейськи, але і думати теж. І на цьому шляху він не гребував нічим. Всіх силою почав схиляти до європезації. Ось тоді на думку автора і стався розлам "тектонічної цілісності" Росії.

Багаті їхали в Європу і хотіли туди, а бідні верстви населення європейські цінності зневажали, і думали про схід. Почалися проблеми самоіндетнтифікації.

Через десятки років думка в правителів держави почала змінюватись. В цей час зміцнювався міф про Візантію. Кара-Мурза пише що міф про Візантію був придуманий італійцями. Візантія розуміючи що вона втрачає все, намагалась знайти собі наслідника в виді Московського князівства, але там в Москві цю ідею не підтримали. Другий раз Москві намагались впарити ідею, що вони наслідники Візантії, римські торговці і папство. Вони боялись Османів, і шукали варіанти обєднання. Росія теж відкинула цю ідею.

Пізніше цю ідею просували вже в Росії, старець Філофей, Зосіма, та Федір Достоєвський.

Катерина Друга, мала надію захопити Константинополь, і побудувати там справжню християнську цивілізацію, як противагу загниваючому католицству. Нічого з того не вийшло. Зараз наші сусіди знову мусолять цю ідею, є дуже багато книг і філософів які зараз в Росії просувають ідею нащадків Візантії. Головний властитель дум там Дугін. Він просуває ідеї соціал-монархії. По суті царизм.

Кара-Мурза вважав якщо Росія не буде йти до європейських цінностей, і співпрацювати з Європою, то це занепад. В другій частині розглянем ідеї російських філософів, стосовно заходу.

Продовження буде.

Нєтлєнка

Президент Украины сидел в кабинете и меланхолично листал ленту "Фэйсбука". Залогинившись как Максим Дижечко, он лайкнул Нойнеца, почему-то ехидно усмехнувшись при этом, а потом отправил картинку с акулой в комменты к Швецу. Перелогинившись в Швеца, Президент написал под картинкой с акулой "бгг" и снова лайкнул Нойнеца. День медленно катился к закату.

От такого приятного, в общем-то, времяпровождения Президента отвлёк один из постов в ленте. Перечитав пост, Президент спешно схватился за мобильный телефон.

— Алло? Ангела? Привет, дорогая. Читала, что Трамп написал? Ну, по выборам своим... Что Украина пыталась сделать президентом США Хиллари Клинтон, да... Я это к чему. У тебя там до выборов сколько осталось? Два месяца? Хочешь выиграть выборы? Что слышала. Выборы, говорю, выиграть хочешь? Да? Тогда слушай. Набираешь сейчас Путина и говоришь ему, что он хуйло и должен уёбен зи битте из Крыма и Донбасса. Да, так и говоришь. Записываешь? "Ху... й... ло...". Попробуй ещё раз... Нет, это другой звук. "Й". Попробуй. Да, молодец, всё правильно. Позвонишь мне потом, скажешь как прошло. Только поторопись, если выборы хочешь выиграть. Без Украины, сама понимаешь, шансов у тебя нет. Видишь, Трамп до сих пор отойти не может. Ага. Чао...

— ...Алло, Макрон? Привет. Пост Трампа читал? Ага. Тут такое дело... Ты же понимаешь, кому ты победой над Ле Пен обязан? Не веришь? Пост Трампа перечитай и слушай сюда ушами. Импичмент хочешь? Нет? Значит, так. Звонишь Путину и говоришь ему...

— ...Алло, это Елизавета? Слушай, твоё величество, ты пост Трампа читала? А, внук уже показывал? Ну, значит, уровень Украины ты уже понимаешь. Тебе трон дорог? Слушай...

— ...Алло, Си Цзиньпин? Сибирь хочешь?..

— ...Алло, Александр Грягорович, твой сын президентом стать ещё хочет?...

...Повесив, наконец, трубку, Президент стал ждать. Он ждал одного звонка. И через несколько минут телефон зазвонил.

— Слухаю.

— Алло, Пётр Алексеевич... Это Навальный, Лёша Навальный, — раздался в трубке робкий голос. — Я тут слышал, вы на выборы в любой стране мира влияете... А можно как-то, знаете, это самое... Ну, тут же выборы скоро...

Президент откинулся в кресле.

— Крим чий, Льоша?

Собеседник смутился.

— Ну вы же понимете, Крым не бутерброд... Нельзя его туда-сюда... Референдум надо...

— Слухай сюди, Льоша, і запам'ятовуй, — мягко сказал Президент. — Пішов ти нахуй. Зрозумів? На-хуй.

— А может, как-то договоримся? — со слезами в голосе проговорила трубка.

— Може, і домовимось. Тільки ти от що... Номер Путіна в тебе є?..

Світлина від Юрія Гудименка.
Ха-ха
Подобається
У захваті
Ха-ха
Овва
Сумно
Злість
КоментуватиПоширити

Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/rLKXu
ПетрАшенок ( ПЕТРОШЕНОК ) Дмитрий Евгеньевич ( Олег Росов ( Олег Россов ) ), державний чиновник, директор ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ,ТКАНИН ТА КЛІТИН МОЗ УКРАЇНИ  (  http://archive.is/E8Fdx )

, закатований нав’язливим станом "абшерусской идеи", взяв собі за хобі досліджувати історію ОУН-УПА і викладати свої “дослідження” в інтернет та у друковану продукцію під конспіративним псевдонімом Олег Росов ( Олег Россов ), одночасно ховаючись у блозі за аватаром зображення молодого Судоплатова. За час конспірування від 2007 року до майже середини 2011 року він прийняв участь у створені московського фільму "Украинский национализм. Невыученные уроки" http://video.google.com/videoplay?docid=-1705963579806328164# , написав низку статей та книгу про ОУН-УПА, зрозуміло, у радянському стилі, які тепер легко можна віднайти в інтернеті та у відповідній друкованій продукції.
http://archive.is/rLKXu
На початку червня якась добра душа хакнула його сайти та розмістила у його ж блозі novoross-73.livejournal.com/ ( котрий на даний момент заблокований провайдером сервісу ) деякі його листи, зміст котрих красномовно описує уподобання та діяльність цього державного чиновничка України. Серед листів можна знайти кореспонденцію з американським істориком Джеффрі Бурдсом, відомим україножером Віктором Поліщуком, графоманкою "Газеты 2000" Мирославою Бердник, автором згаданого фільму Вадимом Гасановим, та іншими зацікавленими історією ОУН-УПА фігурами. Лише деякі цитати, які говорять самі за себе:

24 сентября 2007 в 10:43
Меня попросили помочь со съёмками одного фильма, и всё это время я был
занят только этим. Кстати, результат можете наблюдать в эту среду, 26
сентября на канале РТР-Планета в 20.05 по Киеву.
Фильм называется "Украинский национализм. Невыученные уроки", и посвящён
многолетней работе ОУН на III Рейх.
….
Вас интересовала моя специальность. У меня медицинское образование, я
оперирующий хирург - уролог. Времени, к сожалению, на хобби остаётся
совсем немного.

22 октября 2007 в 01:21

В сегодняшней идеологической войне крайне важно и необходимо доносить до людей информацию об истинной сущности украинских националистов.Поэтому и веду свой блог.На половине его материалов с российскими друзьями уже сделали док.фильм "Украинский национализм. Невыученные уроки".
...
Thu, 09 Aug 2007
Уважаемый Виктор Варфоломеевич!
Большое спасибо за Ваше письмо.
Прежде всего, искренне желаю Вам крепкого здоровья и скорейшего
выздоровления!
Мои ФИО и адрес.
Петрашенок Дмитрий Евгеньевич.
Украина, г.Днепропетровск, улица...


(Адреси перебування петроашенка  

( ПетрАшенок Дмитрий Евгеньевич- ? , петрошенок дмитро Євгенович -? , петрашенок дмитро євгенійович - ? )

Fri, 24 Aug 2007
Провод (переводится приблизительно как руководство) не стоит
переводить. Это слово прочно вошло в литературу, включая советскую,
поэтому если начнёте переводить-внесёте только путаницу.
Действительно, на дерьмове будет Провид, но Вы же не на дерьмове фильм
снимаете. :)

По ветеранам непростой вопрос. Я бы конечно только их и слушал, т.к.
меня это очень интересует.
Западэнское же быдло Ваш фильм всё равно не проймёт, ибо зомби есть. :)
Они, кстати, во все фильмы и передачи мемуары своих недобитков суют.

23 Аугуста 2007
...
Этих актов на самом деле Стрецько написал несколько. И 30 июня он провозглашал вариант (он напечатан в газете), что провозглашается "не видновлення" (востановление) как представляют быдлу сейчас.
....
Обратите внимание в этой справке на позиции остальной укрской сволочи типа "гетмана" Скоропадского и его предложениях немцам.
....
По Вашим вопросам по Нахтихалю.
1. Расформирование было еще вызвано тем, что было определённое недоволство немцами самоуправством Бандеры. Его хотели разогнать вообще, но укры упросили их оставить как полицейскую часть. Подчеркиваю, это была инициатива не немцев, а самих укров. Одним из
...
Sat, 01 Sep 2007
Пару слов обо мне. Меня зовут Дмитрий, живу в Днепропетровске (Восточная
Украина). Более подробно мне не хотелось бы о себе рассказывать.
Джеффри, прошу понять меня правильно, это не недоверие к Вам. Дело в
том, что я работаю в местных органах исполнительной власти, и занимаю
довольно большую должность. Если о моих заметках станет известно, моей
карьере придёт конец.

Tue, 04 Sep 2007
…..
Я имею туда допуск, но многих материалов официально получить не могу.
Я хорошо знаю фонды архива СБУ по бандеровцам, и знаю, где что лежит.
Поэтому закрытые материалы я достаю незаконно. Официально эти материалы
рассекречены, их просто никому под разными предлогами не дают.
А у меня есть связи с сотрудниками, которым я в карман плачу деньги, и
они неофициально снимают для меня копии закрытых документов. Вот так и
приходится поступать.

Sat, 18 Aug 2007 20:29:56
Для меня, как и для Вас, "украинская государственность" - затянувшаяся и
надоевшая оперетта, и если моя маленькая и скромная лепта хоть в чём-то
поспособствует раскачиванию этой лодки, буду считать, что время я
потратил не зря.

26 сентября 2007
Цель, которую я себе поставил, это максимально вытащить на свет Б-жий всё бандеровское дерьмо. Дело в том, что УПА, наряду с голодомором, - это краеугольный камень идеологии Хохланда. Расшатать его - посыпится вся эта гнилая конструкция. Этим я и занимаюсь по мере моих скромных сил.С другой стороны, действительно достаточно много людей, живущих здесь, считают себя украинцами, но при этом не представляющие жизни отдельно от России. Да, я, как и Вы, хорошо знаю, что они такие же русские, как и кубанцы, поморцы, или те же сибиряки. Но, как Вы справедливо заметили, в результате усилий пропаганды (и прежде всего, увы, советской) им внушили, что они украинцы. Подчёркиваю, украинцы, но считающими себя одним целым с русскими.Если при ведении своего журнала я начну растекаться мыслью по древу и рассказывать им, кто они есть на самом деле, они могут меня не понять, и обидиться. Тогда я и им ничего не объясню, и цели не достигну.Конечно, это нужно делать, но чуть позже. Сейчас же главное - уничтожить фундамент ВГН.

17 сентября 2007 в 15:03
Знаешь, как я себя ощущаю, живя здесь? В оккупации. И это притом, что я
здесь родился, и родители мои здесь родились, и часть дедушек с
бабушками, и прадедушек и т.д. И так думаю далеко не я один. Например,
в доме, где я живу, украми (свидомыми) себя считают не более 10
процентов. А остальные - русскими или же русскими украинцами. Понимаешь?
Мы здесь Украину иначе, чем ВГН не называем. Расшифровывается как
Временное Географическое Недоразумение.
http://archive.is/rLKXu
И я бандер прямо сейчас стрелять готов. Каждый день чищу свой ящик от их
писем, в которых они меня грозятся на ножи поднять за мои заметки. А мне
только в кайф. Жду вот, не дождусь, когда они перейдут от слов к делу,
чтобы ответить им тем же. Ты думаешь, зачем я журнал завёл и материалы
про бандер выкладываю? Честно скажу, мне эта тема малоприятна. Но я
знаю, что украинский национализм и бандеровцы как его выразители – один
из краеугольных камней Украины. Ведь дело не в том, чтобы просто
воспрепятствовать их героизации. Нужно этот камень расшатать и выдрать
из фундамента. А вслед за ним посыпется и ВГН. Ведь нет у Укров других
героев! Кого ни возьми – сплошные неудачники. Что Мазепа, что Петлюра.
Все лузеры, короче! А как без героев воспитаешь свидомость? Никак. Вот и
вцепились в этих бандеровцев и прут их на пъедестал, ибо здесь хоть
как-то героев слепить можно. Смотрите, мол, какие свидомые были, аж 10
лет власти сопротивлялись и за Украину боролись.
Поэтому я и вытаскиваю на свет Божий всё их дерьмо на всеобщее
обозрение. А в архивах ой как много этого дерьма, думаю, ты сам
убедился. Надеюсь, моя скромная лепта поможет обвалить в сознании людей
украинскую государственность.

20 сентября 2007 в 00:45
Понимаешь, во-первых 15 лет кравчуки с кучмами народу мозги засирали:
"вот-вот язык государственным сделаем, вот-вот с Россией в союз войдём"
и т.д. И народ это хавал и ждал. Я тебе уже говорил, что 2004 год был
просто необходим. Он, как тот колокол, народ разбудил. Но ещё нужно
время для раскачки - т.е. максимально образовавшийся раскол углублять и
провоцировать. Чем и я, в том числе, посильно с ребятами занимаюсь.…

Можно бороться за один Юго-Восток, а
можно и Центр забрать. Т.е. оставить одну голожопую Галичину.

Thu, 20 Sep 2007

Вадим, я тебя Богом прошу, убери эту благодарность "сотрудникам
госструктур"!!!!!!!!!!
Ты пойми, я начальник одного из главных управлений обладминистрации. На
работе в курсе моих увлечений, только не знают, в какой плоскости. Я
хожу на разные лекции, принимаю участие в конференциях по этой теме,
плюс знают, что я бываю в центр.архивах. Не приведи Господь, начнут
копать и сопоставят. А ведь начнут, суки! Они на такое быстро
среагируют.
Убери!!!
Не хочет руководство давать ссылку ЖЖ - хрен с ним. Напиши просто -
спасибо за помощь Новороссу и украинскому проекту "Антиоранж"(это наша
группа единомышленников со всей Украины, помогающая мне собирать
материал по ОУН-УПА). Вот так будет хорошо!



28 сентября 2007 в 14:19
Приветствую Вас, дружище!
Очень рад, что Вы меня правильно понимаете. :)))
Касаемо краеугольных камней - всё Вы правильно перечислили. Но по тому,
как разворачиваются события сейчас в Хохланде, основной упор делается на
внушение именно этих двух позиций - "голодомор" и бандеры. Вот эти сучьи
каменюки и надо драть из фундамента со всей силой.

…Сталин для меня - величайший деятель русской истории.

Однако, что касается укронационализма - на этой теме нужно играть.
Понимаете, мы с Вами уже обсуждали, что пока немножко рановато объяснять
украм, что они русские. Вначале нужно развалить фундамент. А для этого
память народа о том фашизме, который принёс на их землю войну, нужно
использовать по полной, и привязать к этой колеснице оуновцев.

….
Поймите, не прокатит сейчас выставление оуновцев обычными сепаратистами,
не получится из-за засранности мозгов укронаселения сыграть на этом.
Нужно что-то более весомое и бьющее наотмашь.
После же, когда бандеровцы будут обосраны с ног до головы, а вместе с
ними, что главное, и их цель - самостийна соборна держава , можно будет
говорить о сепаратизме, русскости и т.д.

Главное сейчас - бить бандер доками, доками, и ещё раз доками!”

.....

фальсификатору novoross_73 [ Олег Росов ( Олег Россов )  ] вручили премию им. Галана!  \

.....

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/rLKXu


.....    ......


.....   .......

Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи НКВС під маркою УПА скоювали злочини проти мирного населення. Попри знищення працівниками КГБ компрометуючих внутрішніх документів НКВС щодо використання спецгруп НКВС під маркою бандерівців, в архівах все-таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи НКВС вчиняли злочини щодо мирних жителів. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВС майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: спалення хати, вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області[4], побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів[5]:
«Мы их всех перебили, схрон забросали гранатами, где тоже убили двоих — хату сожгли,(...)»
«Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может делать небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил достать лошадей и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели ездить верхом, да и седел трудно было достать. Когда батальоны занимались операцией, то мы пошли без прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и 8 повозок, оставленных куренем «Сталь», он же «Резун». Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем «Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не брал/. »
«В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой «Трегуба» и ничего о появлении боевки «Трегубы» в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. — Спецгруппой ночью мы вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он выдал весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с котоыми он поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили,дали ему 30 палок и ушли, (…)»
«Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны — на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было.»
„Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не ходить по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей, стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом «СБ», обвиняя в сиксотстве“
Перевдягання солдатів спецгруп НКВС у змішану форму, яку зазвичай носили повстанці УПА, зафіксовано епізодом:
«Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.»[6]
Повний текст рапорта майора Соколова приведений на 272 сторінці книги американського історика Джеффрі Бурдса«Радянська агентура»
Незважаючи на такі злочини, майору Соколову присвоїли звання Героя Радянського Союзу, що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВС для лжебоївок вчиняти злочини над мирними громадянами. Можна лише собі уявити до яких методів вдавалися спецгрупи, коли інформація про такі злочини попала в офіційний документ НКВС, з огляду на те, що працівники НКВС як правило не реєстрували у власних документах власні злочини, які б в цілому компрометували НКВС та за котрі їх могли б пізніше притягнути до відповідальності.

Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізані та змінені приведені фрагменти злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях[7], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВС до вбивств мирних громадян.[7] Олег Росов[8] у своїй статті з назвою Миф о «переодетых энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944–1945 годы, опублікованій на багаточисельних інтернет-ресурсах та у друкованих виданнях, всупереч фактам стверджує[7]:
"Несли наказание и офицеры, допустившие нарушение закона со стороны своих «подопечных», — их понижали в должности или увольняли."
"Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных документах не зафиксировано."

В іншій публікації з назвою «Бандеровский маскарад, или фальшивые „экспонаты“ выставки»[9] Росов, попри факти з архівних документів, навмисно дезінформує читача, буцімто бойовики спецгруп не одягали червоноармійської форми та не отримували державних нагород:
"Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и орденов не могли носить в принципе. Во-первых, форма им не полагалась, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы сразу расшифрованы и уничтожены."
В тій же статті повторюється також дезінформація, наче спецгрупи не скоювали вбивств мирного населення:
"Однако в многочисленных архивных документах не зафиксировано ни одного случая убийства участниками спецгрупп кого-либо из мирных граждан."
Що стосується використання червоноармійської форми бойовиками спецгруп, то про це йдеться у вирізаному фрагменті майора Соколова (Див. вище), а нагородження їх державними нагородами — у документах, які Олег Росов вже раніше використав у попередній публікації, що він навіть підкреслює у самому тексті[7]:
"Как видим, «непокоренные борцы с советами» не только оказывали этим «советам» существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья, но даже получали за это высокие награды."
Також не відповідає дійсності звинувачення Олега Росова українських істориків та публіцистів у замовчуванні участі колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям. Зокрема Ігор Лосев та Іван Білас, яких саме звинувачує Олег Росов, в своїх публікаціях висвітлюють участь колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям.[10][11][12]
....  ......

 На кінець 1945 року з повстанцями боролося 150 спецгруп загальною чисельністю  .......      .......
........  .......

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/y2iFu

READ MORE:          

.........

ІНШІ МАТЕРІАЛИ ДО ТЕМИ СПЕЦГРУПИ НКВД   http://archive.is/YTSWt


Десь там у далекій Бразилії.... (на прохання Бджілки)

У Бразилії плазуняка з'їв депутата парламенту. Просимо терміново прислати нам в Україну 450 особин таких змій!

Світлина від Украина Online.

Пропоную посміхнутись і задуматись




Куме!!! Я все зрозумів!!! Росія - це держава-трансвистит!!!
- !?!?
- Ну а як ще зрозуміти їх постійне бубоніння "Матушка Росєя - єто старший брат".

Не надо демонизировать Путина - его надо утилизировать.

С помощью дипломатического искусства и личного обаяния Путину удалось предотвратить отмену санкций на G20 в Гамбурге.

Россию никому не сбить с пути - ей всёравно куда идти!

Депутаты в панике! Они не ожидали, что кому-то может придти в голову требовать от них соблюдения законов, которые они принимают для народа...

Два политолога в РФ:
- Слушай, ты можешь понять, что вообще происходит?
- Тебе объяснить?
- Да нет, объяснить я и сам могу. Ты ПОНЯТЬ можешь?

Два українця про політику:
- Ти розумієш, що говорять наші політики і хто вони насправді?
- Розумію! Абсолютно!
- Як тобі це вдається?
- А я їх не слухаю...
- Не зрозумів?..
- Все просто: я дивлюсь на конкретний результат роботи кожного.
© Богдан Гордасевич

- Я знаю, як вирішити проблему з брехнею політиків і різних аналітиків!
- Це неможливо...
- Можливо! Запросити треба японську "Якудзу"!
- Навіщо?
- Як навіщо?! Приобіцяв політик щось зробити, або аналітик заявив про зміну уряду чи перевибори тоді і тоді, а всього того немає і йому чик фалангу пальця відрізали за брехню.
- Ага! Будуть боятися брехати...
- Та хрін з ними: най брешуть скільки схочуть! Просто як почнуть руками вимахувати - ясно буде людям скільки раз вже збрехало це падло.
© Богдан Гордасевич


Інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного – дослідження Інституту світової політики



Київ, 03 липня 2017.

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного. У Великій Британії переконані, що від успіху змін в Україні значною мірою залежить майбутній вектор розвитку регіону загалом, тому офіційний Лондон активно підтримує ці трансформації. Це відкриває можливості для офіційного Києва максимально задовольнити власні інтереси у процесі взаємодії із британськими партнерами. Таким є висновок аналітичної записки «Аудит зовнішньої політики: Україна – Велика Британія», презентованої в Українському кризовому медіа-центрі.

Ключові тези аналітичної записки

За оцінкою експертів, на даному етапі Лондон зацікавлений у вирішенні російсько-українського конфлікту відповідно до норм міжнародного права; забезпеченні ефективних реформ шляхом надання фінансової і технічної допомоги; перетворенні України на надійного партнера на міжнародному рівні та максимальному збільшенні двосторонньої торгівлі.

Україна, зі свого боку, зацікавлена у максимальному залученні Великої Британії до посилення обороноздатності та збільшення тиску на РФ для імплементації Мінських угод відповідно до українського бачення і деокупації Криму; отриманні різнопланової допомоги для проведення реформ; активній позиції Лондона на міжнародній арені, попри процес виходу із ЄС, та залученні британських інвестицій.

Серед потенційних ризиків – можлива неспроможність Великої Британії вести активну зовнішню політику на європейському континенті на фоні процесу виходу із ЄС. У цій ситуації Україна більшою мірою буде змушена рахуватися із ситуацією. Другий ризик – неспроможність офіційного Києва продемонструвати необхідний прогрес у реформах, що призведе до «втоми від України», зважаючи на значні масштаби прямого і опосередкованого залучення Великої Британії до цього процесу. Щоб уникнути такого розвитку подій, бажано сприймати цю допомогу як інвестиції в Україну і більше зосередитися на роботі над критичними сферами – антикорупційній та судовій.

Третя загроза – імовірність радикального перегляду політики США щодо України за нової президентської адміністрації, що поставить Лондон перед вибором продовжувати нинішній курс щодо України або змінювати його в угоду Вашингтону. На думку експертів, офіційному Києву варто апелювати до задекларованого бажання Великої Британії і далі відігравати активну роль у Європі, попри вихід із ЄС, а також використовувати відносити із Великою Британією як додатковий канал комунікації із Білим Домом.

Рекомендації за підсумками дослідження

Перша рекомендація – ширше залучати Велику Британію до протидії агресії Росії. «Україні потрібно шукати стандартні і нестандартні способи, щоб залучати Велику Британію. Потенціал для такого залучення існує, і я належу до оптимістів, які вважають, що навіть у пост-брекзитівському світі роль Британії буде ключовою для безпеки України, позаяк санкції однієї Великої Британії щодо Росїі можуть переважити санкції десятка інших європейських країн», – зауважив Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.

Друга рекомендація – інтенсифікувати міжпарламентський діалог, хоча і зараз він досить активний. «Останній великий візит – це жовтень 2016 року. Цікаво, що він відбувся до звільнених територій на сході України, і те, що британські депутати інформацію, яку отримали, активно використовували у доповіді щодо перспектив британсько-російських відносин, і що висновки, запропоновані у цій доповіді, відповідають українським національним інтересам»,- зауважив Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики. Він зазначив також, що завдяки зустрічі народного депутата України Світлани Заліщук із прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей напередодні її візиту до США, прем’єр-міністр Великої Британії визнала за необхідне переконати Вашингтон, що санкції проти РФ за агресію проти України не можна скасовувати, якщо не буде досягнуто відповідного прогресу у врегулюванні конфлікту.

Аналітики ІСП також радять розробити чітку шкалу успішності проведення реформ; посилити взаємодію з лідерами думок для протидії гібридним загрозам з боку Росії, зокрема, дезінформації через британські мас-медіа; розвивати співпрацю із Лондоном для протидії відмиванню коштів; розпочати переговори щодо взаємної торгівлі без Угоди про асоціацію, щоб бути готовими до пост-брекзитівської взаємодії в економічній сфері.

Рекомендують також ініціювати спрощення візового режиму з боку Великої Британії, зважаючи на те, що цей крок вже здійснили щодо низки інших країн – Китаю, Оману, ОАЕ. Також бажано організувати візит прем’єр-міністра Великої Британії до України, оскільки 20-річна перерва не відповідає заявленому стратегічному характеру відносин.

Коментарі та зауваження

На думку Джудіт Гоф, Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні, «Брекзит» не погіршить відносин між країнами. «Я не вважаю, що «Брекзит» вплине на українсько-британські відносини. І, на мою думку, вже є достатньо доказів для цього: після референдуму відбулося більше міністерських візитів до України, ніж до нього. Британія виходить із ЄС, але не покидає європейський континент. Україна є європейською країною, і безпека України – це безпека Європи. Ви маєте справу із дуже складним агресором, і ми продовжимо підтримувати Україну […] – і через наземні військові навчання, і технічну підтримку реформ, гуманітарну допомогу для територій,що постраждали внаслідок конфлікту, та підтримку на міжнародній арені», – заявила Джудіт Гоф.

Джудіт Гоф зазначила, що міжнародна конфереція, присвячена українським реформам, яка пройде 6 липня у Лондоні, має на меті привернути світову увагу до успіхів України і консолідувати міжнародну підтримку навколо неї. «Зазвичай, якщо ви читаєте щось про Україну, ви читаєте про конфлікт, кризу і корупцію. Проте є і позитивний момент, про які люди повинні знати: за ці три роки Україна досягла більшого прогресу у реформах, ніж за часів будь-якого попереднього уряду», – підкреслила Джудіт Гоф. Вона наголосила, що Україна має продовжувати курс реформ наполегливо, рішуче і натхненно. «Найкращий захист України від зовнішньої дестабілізації та недружніх сил – це сильні інституції та боротьба з корупцією… а також демонстрація, що Україна є європейською країною і поділяє європейські цінності та принципи», – підкреслила пані посол.

На думку народного депутата Світлани Заліщук, сьогодні Великобританія – найпотужніший союзник України у Європі; співпраця між парламентарями обох країн і підтримка України з боку парламенту Великої Британії – на дуже високому рівні. «Роль британських парламентарів у ПАРЄ була визначальною щодо санкцій по відношенню до російської делегації, починаючи із 2014 року. Фактично усі найжорсткіші резолюції щодо Росії були ініційовані і підтримані Великою Британією. […]. Також можна згадати парламентську асамблею НАТО, ОБСЄ і ООН», – нагадала вона.

Володимир Хандогій, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (2010-2014), президент Української асоціації зовнішньої політики, нагадав цікаві моменти з історії встановлення відносин між Україною та Великою Британією, які свідчать, що підтримка України завжди була значною. Водночас, він наголосив на необхідності повернутися до обговорення Будапештського меморандуму. «На мій погляд, Велика Британія до кінця не скористалася можливостями Меморандуму на початку російської агресії проти України. […] Мені здається, потрібно переглянути це питання і подумати, у який спосіб ми можемо ревіталізувати цей документ, що є абсолютно необхідним на сьогоднішній день», – наголосив він.

Коментуючи економічну співпрацю, Василь Мирошниченко, директор та голова українського представництва Україно-Британського Сіті Клубу, нагадав, що товарообіг між країнами на сьогодні складає близько 2 мільярдів доларів, потенційно він міг би бути більшим, як і британські інвестиції в Україну, які також сягають 2 мільярдів доларів. Зокрема, бажано стимулювати експорт товарів із доданою вартістю. Він також погодився із рекомендацією починати роботу над механізмом на заміну ЗВТ, дія якої припиниться після закінчення виходу Великої Британії із ЄС. «Я думаю, що українському уряду потрібно вже починати піднімати це питання на обговорення із британським урядом. Воно наразі не є актуальним для Британії, тому що для них більш актуально як структурувати вихід [із ЄС], але не вбачаю непередбачуваних обставин, за яких дія ЗВТ після виходу Британії припиниться», – зазначив Василь Мирошниченко

http://uacrisis.org/ua/58188-audit-of-foreign-policy-uk-ukraine

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
103
предыдущая
следующая