хочу сюда!
 

Карина

37 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 37-55 лет

Заметки с меткой «музей»

Наталя Гузак. Яка величезна сила відчувається в цій жінці!

Впадає в очі одна деталь: в своєму музеї пам’яті батька вона проводить екскурсії босоніж – Олег Володарський

 

 Поетична сюїта з Верховини. І ч.(а.1)

Мій Боже, а світ увесь краса:

Захована чи під відкритим небом,

Комусь щоденна, декому потреба

Лише у мить спустошення життя.

А я щаслива, що в красі живу

І дихаю незмірним земним раєм,

Де Черемош бурхливий протікає

І довкруж аромат ялиці ллють,

І полонини пахощами наповняють

Цей край, що Верховиною зовуть.

І байдуже, залітнена чи весняна пора,

Зима морозяна чи златобарвна осінь,

Що сипле зрілістю в посріблене волосся,

Карпати дихають вулканами життя.

А я щаслива, що цей світ ловлю,

Огорнутий туманами й росою,

Де груди розпинаються красою,

І де з джерел хмарини воду пють,

А вишиванками вкривають свою долю,

Розпяті горами, гуцулами їх звуть.

Мій Господи, живу я ще, в красі німа,

Хоч проростає думка в перестиглу мрію,

Під протягом карпатськоі надіі,

Піднятися, де стиглість й висота,

І стати космосом для тих, що у підгірї,

Вкладають працю й досвід у літа

І не бояться перевалів і зневіри,

Але жертовні, мають світлі почуття...

Зізнаюся, життя у горах нелегке без міри,

Але печать гуцулів з світла і тепла.

Верховина Львів, 3.02.2019 р

 

Джерело сили кожного з нас там, звідки ми родом. Ми так часто забуваємо про це, сподіваючись, що впораємося із усім самотужки і питання резервної акумуляції ніколи не стане перед нами.

Господь мудрий. Він дає нам змогу усвідомити своє призначення і зазирнути в себе, даруючи нам для того як труднощі, так і щасливі випадковості. Доторкнутися до свого призначення – це можливість усвідомити свій шлях, не захлинувшись в метушливій бездуховності матеріалістичного світу. Знаходячись в усвідомленні мудрості Божої, ми дорослішаємо – вчимося смиренно приймати подарунки долі та дякувати за випробування; починаємо по іншому відчувати звуки, природу, життя… Це зовсім не просто – зуміти заспокоїти розум, котрий вимагає фактів, доказів, постійно спонукає нас кудись бігти, щось робити, і повірити, полинути до Господа всією душею, всім серцем.

 

Вже знято не один десяток програм, мені випало щастя доторкнутися в діалозі до такої величезної кількості душ. Чому саме ця героїня «Сповіді» надихнула мене на такі роздуми?

Наталя Гузак. Стрижень. Духовний. Сильний. Щиро люблячий свою Батьківщину.

Пишу ці рядки, а в мене перед очима вечірня Верховина, ми з Наталією стоїмо на вулиці, біля її будинку і розмовляємо…

Війна. Принципи. Людські долі. Бог. В той вечір у нас не було легких тем. І раптом вона говорить, що її останнім часом вкрай сильно тягне до Господа. Молитви. Псалми. «Я не перестаю молитися. Ранком, ввечері, вдень посеред ночі...»

Так буває. Я відчував це на собі. Коли ти починаєш задихатися без молитви. Тобі, наче повітря, не вистачає цієї розмови з Богом. І лише Святе Писання заспокоює душу та дає їй так необхідні тишу та спокій. Тебе кудись кличуть, запрошують, ти кудись біжиш, поспішаєш, запізнюєшся, не встигаєш…

І лише свічка під іконами дає тобі можливість відчути себе маленькою дитиною, котру оберігає хтось великий та мудрий. Відчути марність всієї цієї безкінечної метушні та відчути себе в надійних батьківських обіймах. Тобі не вистачає самого себе, і лише в єдності з Господом ти стаєш самим собою.

 

Ось так і Наталя… Любить світ через батька, котрого з нами вже немає. МузИку. Гуцула. Величезну батьківську українську душу. Впадає в очі одна деталь – в своєму музеї пам’яті батька Наталя проводить екскурсії босоніж. А з якою любов’ю вона грає на музичних інструментах, більшості з яких торкалася ще рука її батька!.. З такою радістю, віддаючи своїй справі всю себе.

 

Та з дитинства вона відчула своє покликання – лікувати людей. І стала лікарем. Хорошим лікарем. Та їй судилося усвідомити медицину, як частинку свого минулого і заново відбудовувати своє майбутнє, повернувшись туди, звідки вийшла – в батьківську хату.

В пошуках правди та спокою. З Молитвою. Ця людина віднайде себе, усвідомить те, до чого прагне. Я ані на мить в цьому не сумніваюся.

 

А яким теплом віє від цієї жінки… Яка величезна сила в ній відчувається! Молодий місяць, гуцульське подвір’я, морозне гірське повітря і надзвичайна енергетика Матері-українки, котра ні за яких обставин не залишить свою Батьківщину без свого людського тепла.

 

Після розмови з Наталією я йшов вечірньою Верховиною, згадуючи початок свого спілкування з Богом. Нічні молитви зі свічкою в руках, внутрішній розбрат, що роз’їдав ослаблену болем душу… І вбережи нас від лукавого… Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки віків. Амінь.

 

Є таке усвідомлення – Національна Пам’ять. Є такий тонкий світ – соціальна доля. Багато хто з нас не хоче це бачити. Ми цураємося чужої долі та чужого болю. І це все наближує нас до нечистого. Саме тому для нас надважливі люди, котрі усвідомлюють, важливість молитви за усіх нас. Ці люди – наш шанс жити в країні любові та щасливої тиші. Наша країна багата на яскраві барви та добрі душі. Величні душі, що вміють любити світ.

А сильна жінка, з величезною душею і добрим серцем, – Наталя Гузак любить нашу з вами Україну. І молиться. За усіх нас.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Наталя Гузак

https://youtu.be/CvwKMcGrETY


Не музей, а звалище

Натрапив на новину про Історико експозиційно-реставраційний центр (філію музею громадського транспорту). Мабуть, недаремно вважав його більше абандоном, ніж музеєм. Доходили чутки, а тепер знвайшов підтвердження у новинах, що музей фактично не працює, багато техніки вивезли, а те, що залишилось, руйнується і розграбовується.

https://glavcom.ua/kyiv/publications/zvalishche-metalobruhtu-motoroshni-kadri-iz-muzeyu-gromadskogo-transportu-v-kijevi--474967.html

Вчора відвідав художній музей у Харкові

Вчора вирішував деякі питання у Харкові, і виявилось, що треба чекати майже п'ять годин. Куди подіти себе на цей час у Харкові? Погода не сприяє прогулянкам містом, слизько, вузькі тротуари, а з дахів будинків нависають гігантські бурульки. 

Вивчення мого місцезнаходження за допомогою Гугла вказало на наявність неподалік художнього музею. Не сподіваючись щось таке цікаве там побачити (а що взагалі цікавого може бути у Харкові?), а просто згаяти час, без поспіху вирушив до музею.

Ціни на квитки дуже символічні. А я повний нуль у образотворчому мистецтві, хоча багато хто в роду дость добре малював, і деякі мої діти теж мають такий талан. Можу тільки критикувати твори інших. А ще мене дратує, коли картина висить кривувато. До речі, у музею Харкова картини висять рівно. 

Фотографій не робив, бо не купив квиток для фотографування. Але зразу ж пошкодував, бо на початку огляду мене вразили малюнки, виконані якимось художником, життя і творчість якого пов'язані з м.Харковом. Здавалося б - нічого особливого, папір і вуглина. Але художнику вдалося так уміло відтворити портрет, передати риси, гру світла і тіні, що хочеться запитати, як взагалі це можливо?

У наступному невеликому залі картини художника, який малював своє обличчя. Більше нічого іншого. Обличчя нетипове, неголене, ось воно олівцем, а тут - акварель, далі акварель + туш, тут вуглиною, а отам якимись блакитними плямами. Хоч кумедно, але я так не зможу. 

Картин досить багато, подивитися є на що. І тепло :) Так що навіть такій далекій від творчих талантів людині як я, було цікаво. 

Вразили своєю витонченістю гіпсові мініатюри (щось на кшталт рельєфного зображення вояк із списами і щитами, в обладунках). 

Картина 1800 якогось року - літо, старий напівзруйнований хлів, пейзаж, перспектива і яскравість фарб. Наче фотографія, але ж ні - картина досить велика і їй років 150 чи навіть більше. Як це можливо?

Із широковідомих епічних творів, про які чули і знають всі - "козаки пишуть листа турецькому султану" у виконанні Рєпіна. Оригінал, друга незавершена. На мій погляд - не досить вже таке суперове її виконання, але враховуючи розміри, і якщо дивитися здалеку, то таки нівроку!

Мені не подобаються картини, які створені технікою рельєфного накладання товстого шару фарби (чи то тиньк якийсь разом з фарбою) не знаю. Бачив там кілька таких, ні... Не мій смак.

Скульптури. Їх зовсім небагато. Але ретельно виконаних. Мармур, бронза...

Наостанок - експозиція "хвархвору", чи як то правильно називається. Розмальовані тарілки, дуже багато фігурок різних - діти, ангелки, тварини, якісь ескімоси чи чукчі, олені, кацапи п'яні з гармошкою, робочі, солдат, гола дівка, ще одна, яйця з автографами золотом, і ще багато всього, про що я не здатен розказати тут, це все неймовірно гарне. Люди вклали час і терпіння, щоб оте все зробити. Практичної користі в тому, на мій погляд, особливої немає, але оте все вищеописане має силу надихати навіть деяких простих людей до краси.

Сотрудникам музея – кулинарный шедевр от алдиса бричевса


Приятным сюрпризом для коллектива музея-заповедника на большом научно-методическом совете, где 26 ноября подводились итоги юбилейного года, стал подарок кондитера Алдиса Бричевса.


В честь многолетнего сотрудничества известный историк Мастер-Кондитер Алдис Бричевс в честь юбилея преподнес шоколадно архитектурную композицию уменьшенную копию Chteau de Vaux-le-Vicomte.

А праздничный стол был оформлен по гравюре банкетных журналов для Монархов Европы XVII в. 


Торт был украшен пищевым золотом и оформлен из шоколада в стиле «кружева Бельгийских Королей »
А так же праздничный стол был украшен знаменитым десертом «Шампань», благодаря которой это изысканное угощение сохраняет вкус и аромат шампанского. «Шампань» – любимое лакомство не только королей, но и всей европейской богемы того времени


Друг музея кондитер-виртуоз Алдис Бричевс известен не только в нашей стране, но и за ее пределами. Сегодня гости Коломенского знают его произведения по выставке «Царский пир», которая работает во Дворце царя Алексея Михайловича.
Алдис, коллектив музея-заповедника благодарит Вас за поистине королевский десерт и надеется, что Ваши уникальные проекты еще долго будут радовать наших посетителей!







Музей паразитів ...


Музей паразитів, Токіо, Японія

Колекція єдиного в світі музею паразитології налічує приблизно 45 000 примірників черв'яків і близько 300 інших видів паразитів. Також в колекції представлені органи людей і тварин, уражені паразитами.

Харьковский художественный музей

Харьковский художественный музейХарьковский художественный музей

Музей основан в 1905 году. Известный харьковский историк Д.И. Багалей занимался подбором и комплектацией будущих экспонатов, среди которых портрет генерала М. И. Драгомирова работы И. Е. Репина. Харьковский художественный музей с 1905 до 1920 года назывался Городской художественно - промышленный музей, с 1920 переименован и назывался Церковно - Исторический а в 1922 году преобразован в Музей украинского искусства. В тридцатые годы музей был закрыт и только в 1944 году открыт для посещения, в послевоенные годы носил название Государственный музей изобразительно искусства. С 1965 года носит свое нынешнее название. Располагается музей в здании, построенном по проекту известного архитектора А. Н. Бекетова для промышленника Игнатищева.

Сейчас харьковский художественный музей насчитывает 25 залов экспозиции и четыре отдела: декоративно-прикладного, украинского и русского искусства 16 – начало 20 века, западноевропейского и современного искусства. В фондах музея хранятся более 20 тысяч единиц художественных ценностей. В коллекции музея собраны работы известных живописцев К. П. Брюлова, И. И. Шишкина, В. И. Сурикова, Н. А. Ярошенко, собрание И. Е. Репина насчитывает одиннадцать работ, среди которых известная «Запорожцы пишут письмо турецкому султану» передана в дар из Государственной Третьяковской галереи в 1932 году. Богатейшая коллекция известных украинских художников Т. Г. Шевченко, С. И. Васильковского, П. Д. Мартыновича, П. А. Левченко, М. А. Беркоса.

ул. Совнаркомовская, 11
тел. 706-33-94, 706-33-97
время работы: 10:00-17:30
выходной - вторник

Харьковский музей холокоста

Харьковский музей холокостаХарьковский музей холокоста

В городе Харькове по документам личного архива Ларисы Фалеевны Воловик (удостоена в 2004 году звания «Заслуженный работник культуры Украины» за профессионально-просветительскую деятельность и является директором-основателем музея Холокоста) и материалам Харьковского областного комитета «Дробицкий Яр», в 1996 году был открыт первый в Украине музей Холокоста и истории евреев.

В экспозиции музея Вы сможете увидеть: архивные и документальные материалы из разных источников (государственные архивы, архивы СБУ). Собрана уникальная коллекция, пополняемая из разных уголков Украины и зарубежья личными материалами узников харьковского гетто и их спасителями, фотографии и довоенные вещи пережившие своих хозяев и составляющие быт того времени. Фотографии погибших людей в бесчисленных ярах Украины, Белоруссии, Молдовы…

Одна из экспозиций посвящена харьковскому процессу 1943 года над оккупантами и нацистскими преступниками против человечности. Этот процесс проходил в освобожденном Харькове за долго до Нюрнберга, о чем свидетельствуют архивные фотоматериалы процесса и отснятый документальный фильм 1943года.

При харьковском музее Холокоста создан: библиотечный и электронный архивный фонд коллекций музея и видеотека.

Адрес: ул. Петровского, 28, Харьков, 61000
Телефон: 057 700 4990 
Остановка метро: Пушкинская
Время работы: 10:00-17:00, выходные Сб, Вс

Литературный музей

Литературный музейЛитературный музей

1988 году, в особняке начала двадцатого века по адресу улица Фрунзе-6, был открыт Харьковский литературный музей. Благодаря коллективу музея, который ведет научно-исследовательскую и поисковую работу, его фонды насчитывают более 30 тысяч экспонатов, это документы, уникальные рукописи, фото, автографы, живопись и мемориальные экспонаты. Особо ценными и главными в коллекции музея можно выделить экспонаты 1910-1930 годов из личных архивов И. Днипровского, В. Титаря, А. Чернышова. В литературный музей МВД Украины были переданы: уголовное дело Г. Хоткевича, паспорт Леся Курбаса и другие оригиналы и копии документов.

На основе материалов коллекций, создаются выставки организованные коллективом музея, и каждый раз получают высокую оценку в Украине. Летом организовываются выставки – игротеки, зимой рождественские интерактивные выставки, рассчитанные для семейного посещения.

Музей предоставляет место для молодежного поэтического клуба (встречи которого проходят раз в неделю), клуба народной куклы. При литературном музее работают детские кружки, проходят специальные образовательные программы и мастер-классы, которые дают участникам возможность обучиться редким умениям, поделится своим мнением и опытом. В литмузее проходят презентации книг, встречи с писателями, вечера памяти.

Харьков,
ул. Фрунзе, 6
тел.: 706-25-79, 706-25-81
время работы: 10:00-18:00

Музей театральных кукол им. В.А. Анасьева

Музей театральных кукол, при харьковском государственном академическом театре кукол им. В.А. АнасьеваМузей театральных кукол

Харьковский музей театральных кукол открыт 5 октября 1954 года (хотя сама идея музея родилась еще в 1952году), в этот день прошла небольшая выставка кукол, которые брали участие в своих театральных спектаклях. В 1968 музей переехал на новое место при харьковском государственном академическом театре кукол им. В.А. Афанасьева, где ему было выделено три зала под экспозицию всей коллекции, которая насчитывает более одиннадцати тысяч экспонатов собранных со всего мира.

Первый зал рассказывает историю развития театра кукол. Во втором зале собрана коллекция театральных кукол из многих стран мира, включая даже остров Ява.

Большинство экспонатов музея не имеют цены, это подарки от известных режиссеров и кукловодов мира. Это второй по богатству своей коллекции музей, после музея при театре кукол им. В.С. Образцова в Москве, на территории Восточной Европы. В музее театральных кукол, в третьем зале, вы сможете увидеть самую крупную в мире коллекцию значков посвященных искусству театра кукол. Собрал эту коллекцию заслуженный деятель искусств Украины Е. Гимельфарб. Здесь же, освещена история Харьковского театра кукол имени В. Афанасьева. Посещение музея очень нравится детям, да и взрослым позволит не надолго вернуться в их детство.

Харьков, 61003
Пл. Конституции, 24
Тел. 057-731-12-24
Время работы: ежедневно с 9:30 до 18:30
Перерыв: с 13:30 до 14:00

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
18
предыдущая
следующая