хочу сюда!
 

Наталья

37 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 34-40 лет

Щоденник педагогічних спостережень. Оповідь 5. Юмор.

Оповідь п’ята

1

Ромко Юрган прокинувся раненько від страшних сушняків. Узявши із столу пусту кварту він поволі побрів до відра із питною водою. Втамувавши спрагу водою, у якій чомусь плавали червоний та чорний перець, Ромко почав згадувати…

- Бля! - Прокричав він. – Тож треба купити подарок для Стограмовича.

Швидко одягнувшись він вибіг із хати, і помчав до базару. Вибравши невеликий подарунок, Ромко побіг до школи.

Під школою на нього чекала Віка.

- Ти що тут робиш? – Запитав Юрган у неї.

- На тебе чекаю…

- І якої то бляді ти уроки прогулюєш?

- Та ладно, всеодно в Москалихи.

- І шо?

- Та дістала вона мене. Я не хочу навіть зустрічати її.

- А шо ся стало?

Дівчина підійшла до ромки, і ніжно обнявши його, мовила:

- Вона постійно пиздить різну хуйню…

- Ну, це її натура…

- Та якби ж то просто пизділа. Але ж ота курва на минулому уроці вліпіла мені двійку лишень за те, що я зустрічаюся з тобою.

- Ну, сучара… - Злісно промовив Ромко. – Бачить Бог, не хотів я їй хуйні чинити. Але змушений…

2

Місько Стограмович сидів у своєму кабінеті, і вже з самісінького ранку встиг "окілограмитися", в честь свого дня народження.

Раптом двері відчинилися, і до кабінету увійшов Ромко Юрган.

- Здоров, Ромко. – Мовив Стограмович, дістаючи із шухляди столу ще єдного гранчака і півторачку бурачанки.

Ромко дістав придбаний дарунок.

- Здоров. Вітаю тебе з днем народження. Бажаю, щоб всьо було заєбісь, і хуй стояв до ста років.

- Дякую. – Мовив Стограмович, беручи дарунок. – Сідай.

Вони випили по сто.

- Ну, як справи? – Запитав Стограмович, занюхавши горівегу шматком пирога.

- Та добре…

- А чого не заєбісь?

- Та бо Москалиха як завжди вийобується.

- То шо, ти не годен їй якусь хуйню створити?

- Та годен, але реактивів потрібних не маю.

- А в хімкабінеті?

- А я їбу. Я ж туди не маю доступу.

- Уже маєш…

3

Ромко Юрган вийшов із кабінету директора. В його очах двоїлося. Усюди пригали зелені, червоні та руді чортики. Якийсь зелений чорт вирішив пожартувати над Ромкою. І коли той проходив повз нього, бетонна підлога піднялася, і боляче їбанула Юргана по лобі.

- Блядь! Ви заїбали! Йдіть на хуй! – Вигукнув Ромко.

Потім він пішов далі.

На сходах, що вели догори на нього чекав сюрприз. Сходи перетворилися на велетенський ескалатор, що сягав аж до небес.

- Охуєть, - мовив Ромко, - і коли вони встигли поставити цю хуйню?

Він став на першу сходинку ескалатора, і поїхав догори.

Їхав він довго. Йому аж надоїло…

Раптом пролунав дзвоник.

- Бляд! – Вигукнув Юрган. – Якого хуя так довго?! Я ж на урок запізнюся!

Він не став чекати, доки ескалатор донесе його до місця призначення, і побіг догори.

4

Ромко Юрган стояв посеред класу, струшуючи із лівої руки якогось наглого чортика.

Але й клас був не ліпший.

Ромко тримав у правій руці стару, засмальцьовану дерев’яну лінійку на 15 сантиметрів.

Врешті йому набридло струшувати оте нахальне породження п’яного мозку, і він, впиздивши його лінійкою, мовив:

- Та від’їбись ти…

Гашиш в свою чергу теж скинув якогось чорненького чортика із своєї парти.

- Блядь, - мовив Вася Гашиш, - вони вже заїбали.

- Похуй. – Мовив Ромко. – Потрібно виконувати навчальний процес.

Юрган дістав роздруківки контрольної роботи, і роздавши її учням, мовив:

- Так, як я побачу, що котрась блядь буде списувати, буду пиздити цією пальою… - І показав лінійку.

 Продовження буде...
1

Комментарии

112.11.11, 11:35

Будьте ласкаві, залишайте свої коментарі!

    212.11.11, 12:04

    тусе це сам написав?)))

      312.11.11, 13:50Ответ на 2 от Merovingian

      Нажаль ще не маю такого писменного таланту! Але намагаюсь навчитись!