хочу сюда!
 

LINA

34 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 30-43 лет

Заметки с меткой «зміни»

Український правопис 2019 року

20 найбільших новацій Українського правопису 2019 року
29 Червень 2019, 23:57
Сергій Драчук  

Із 3 червня почав діяти новий Український правопис 2019 року. Від цього моменту рекомендовано застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя. Ми вибрали 20 новацій правопису, які чи не найбільше привертають до себе увагу.

1. Тепер пишемо не тільки ірій, ірод (‘дуже жорстока людина’), а й ирій, ирод – із И на початку слова. Також пишемо ич, икати, икання. Крім того, И на початку може бути в іншомовних власних назвах.

Унормована можливість у деяких випадках писати И на початку слова, що раніше офіційно «заборонялося» і вимагалося писати лише І.

Новинкою, порівняно з попереднім правописом, стала можливість писати слова ірій / ирій, ірод / ирод двома способами. Також тепер уже офіційно пишемо И на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова икати (‘вимовляти и замість і’) та похідного від нього іменника икання. Крім того, И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах іншомовного походження, на кшталт: ир, Ич-оба, Кім Чен Ин. Останні моменти на практиці застосовувалися й раніше, але не були внормовані.

2. Тепер пишемо архимандрит, архиєрей, архиєпископ, архиєрей тощо через И – поряд із попередніми архімандрит, архієрей, архієпископ, архієрей.

У префікса архі- з’явився варіант архи- в назвах церковних звань, титулів і чинів: архимандрит і архімандрит, архиєрей і архієрей, архистратиг і архістратиг тощо.

3. Тепер пишемо також гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси – як варіант, із -И в кінці в родовому відмінку однини; також лишається дотеперішня норма на -І.

Групі іменників третьої відміни в родовому відмінку однини повернуте як варіант також закінчення на -и, крім закінчення -і, що дотепер від 1930-х років було єдиною дозволеною формою: Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси.

4. Тепер пишемо також Ленінові, Сталінові, Путінові :) – з закінченням -ові в давальному відмінку однини як варіант, поряд із дотеперішньою нормою про закінчення -у.

Прізвища, що є іменниками чоловічого роду другої відміни на -ин, -ін, -їн, у давальному відмінку однини можуть мати й закінчення -ові, а не тільки -у, як досі: Василишину – Василишинові, Волошину – Волошинові, Михайлишину – Михайлишинові, Семенишину – Семенишинові, Степанишину – Степанишинові, Яковишину – Яковишинові, Ільїну – Ільїнові та ін.

5. Тепер «топ-100», «топ-десять» – «поза законом».

Просто у правопис внесли уточнення щодо написання модного слова «топ»: Компонент топ- із числівниками не поєднуваний. Тобто написання на кшталт «топ-100», «топ-десять» тощо – порушення правопису! Для передачі поняття чогось найпершого (чи найостаннішого), найважливішого, чільного, провідного або найгіршого багата українська мова має досить засобів, і не варто збіднювати її до одного-єдиного способу, ще й чужого.

6. Тепер назви сайтів та інших інтернет-сервісів пишемо тільки українською, з обов’язковим відмінюванням: твітер, ґуґл; мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»; фейсбука, ютуба, імейла (із закінченням -А, -Я в родовому відмінку однини).

Нарешті внормоване написання назв сайтів та інших інтернетних сервісів: вони пишуться українською мовою, за нормами українського правопису і, звичайно ж, відмінюються, як усі українські слова: Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (твітер, ґуґл); назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»).

Такі з цих слів, що належать до другої відміни, в родовому однини мають закінчення -а, -я: фейсбука, ютуба, імейла.

7. Слова «ви», «ваш» тощо завжди пишемо з малої літери, якщо тільки це не лист із персональним зверненням до однієї особи з виявом особливої ввічливості.

Унормоване написання слів «Ви», «Ваш» тощо з великої літери: це робиться тільки як форма ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо, адресованих безпосередньо цій людині – але в текстах іншого характеру літера завжди мала.

8. Нагадуємо: два хлопці, три робітники, чотири слухачі – з -И, -І, -Ї в кінці (а не «хлопця», «робітника», «слухача», як помилково вживають російськомовні).

Для тих, хто плутає українську форму з російською на -а, -я, тепер прямо нагадано: Іменники чол. роду з числівниками два, три, чотири мають закінчення -и, -і (-ї): два хлопці, три робітники, чотири слухачі.

9. Знайомимося зі скісною рискою.

Запроваджений новий розділовий знак – це скісна риска ( / ). Її ставимо:

В офіційно-діловому та науковому стилях – як розділовий знак між однорідними членами речення та в інших подібних випадках у значенні, близькому як до єднального (=і), так і до розділового (=або) сполучників (з можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого з цих значень): системність / несистемність мовних явищ; на позначення року, що не збігається з календарним, напр.: у 2018/2019 навчальному році; На позначення співвідношення яких-небудь величин, параметрів: співвідношення курсу гривня / долар; У графічних скороченнях: п/в (поштове відділення), р/р (розрахунковий рахунок), х/к (холодного копчення), п/п (по порядку: № п/п), к/т (кінотеатр), т/к (телеканал), с/г (сільськогосподарський) та ін.; км/год (кілометр на годину), Ф/м (фарад на метр) та ін.

Інтер’єр будівлі Міністерства освіти України в Києві
Інтер’єр будівлі Міністерства освіти України в Києві
10. Тепер пишемо тільки разом: віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіонка, ексміністр, експрезидент, контрадмірал, вебсайт, вебсторінка, преміумклас, максісукня, мідімода, мініспідниця, топменеджер, топмодель, лейбгвардієць, лейбмедик, оберофіцер, оберлейтенант, оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер тощо.

Значно розширений перелік компонентів, які пишуться з рештою слова разом (раніше багато з них писалися через дефіс). Це стосується не тільки іменників, а й утворюваних від них прикметників, які теж тепер втратять дефіс.

До таких компонентів, що пишуться разом, тепер, зокрема, належать (раніше цей список був значно коротший): абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно-; іно- (іншо-, інако-), лже- та ін., а також архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-; анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: аброморфема, артринок, бодибілдинг, бодіарт, вебсторінка, геліоцентр, екопродукти, економклас, моновистава, панамериканський, попмузика, попгурт, пресконференція, фолкгурт, фолькмузика, бліцновини, бліцопитування, екстраклас, преміумклас, топменеджер, топмодель, флешінтерв’ю, максіодяг, мідіодяг, мінісукня; максімода, максісукня, мідімода, мідіспідниця, віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіонка, ексміністр, експрезидент, контрадмірал, контрудар, лейбгвардієць, лейбмедик, обермайстер, оберофіцер, оберлейтенант, оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер.

(За попереднім правописом перші елементи віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер- вказувалося писати через дефіс, багато були просто не врегульовані.)

Але увага: якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом: пан-Європа, псевдо-Фауст.

11. Тепер пишемо тільки окремо пів у значенні половина: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України.

Змінене написання компонента пів: запроваджене його написання іноді окремо, іноді разом – залежно від його значення; раніше він писався іноді разом, іноді через дефіс.

Зокрема, невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмісяць, півоберт, півовал, півострів.

12. Тепер пишемо тільки двоактний, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоосьовий, триатомний, триокисень, чотириосьовий – а не «двох-», «трьох-», «чотирьох-», як раніше, перед наступним А чи О).

Слова з елементами дво- / двох-, три- / трьох-, чотири- / чотирьох- пишуться інакше: пишемо двох-, трьох-, чотирьох-, якщо наступна частина є числівником чи співвідносним іменником: двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний; двохсотріччя, трьохсотріччя, чотирьохсотріччя; і дво-, три-, чотири- в усіх інших випадках, зокрема: двоактний, двоокис, двоокисень, двооксид, двоопуклий, двоосьовий, триатомний, триокисень, чотириосьовий. (Раніше в першому з цих випадків припускалося і двох-, трьох-, чотирьох-; натомість тільки ці форми на -ох- вимагалися в разі, якщо наступна частина слова починалася на голосний А, О).

13. Тепер пишемо інакше слова: священник (через два Н); проєкт, проєкція (через Є); госпіс (через Г).

Слово священник тепер пишемо з двома Н, як і в інших словах зі збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса; раніше воно було фактичним винятком і писалося з одним Н.

Слова проєкт, проєкція тепер пишемо через Є, як і в інших схожих випадках, на кшталт «траєкторія», що було запроваджено раніше; дотепер вони писалися через Е і були по суті винятками.

Слово госпіс тепер пишемо з Г на початку (раніше було хоспіс); при цьому інші схожі запозичені слова залишилися через Х.

14. Тепер пишемо: Ігорю (кл. в.), Ігорьович; Олеже (поряд із Олегу – кл. в.); хабаря, хабарем; ситра, ситром; Ізабелі, Етелі, Жізелі, Ніколі, Сесілі, Зейнабі, Руфі.

У групах слів ставимо у кличний відмінок обидва слова.

Внесені зміни в деякі норми відмінювання іменників.

В імені Ігор змінений кличний відмінок: тепер Ігорю, раніше було Ігоре. Також форма по батькові від нього тепер подається як Ігорьович, раніше була Ігорович.

Для імені Олег встановлена форма кличного відмінка Олеже, що раніше вважалася неправильною, але як варіант залишена і стара форма Олегу.

Слово хабар переведене у м’яку групу і тепер відмінюється за зразком: хабаря, хабареві, хабарем… раніше було «хабара» і т. д. (але: у складних словах із хабар сполучним голосним є лише о: хабародавець, хабаромісткість, хабароодержувач).

Із невідмінюваних іменників іншомовного походження перевели до відмінюваних слово ситро, додавши його до відмінюваного й раніше пальта; метро, кіно і так далі лишилися невідмінюваними.

Також уточнені принципи відмінювання деяких жіночих імен іншомовного походження, які раніше офіційно вважалися невідмінюваними: Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо: Ізабель – Ізабелі, Етель – Етелі, Жізель – Жізелі, Мішель – Мішелі, Ніколь – Ніколі, Сесіль – Сесілі, Зейнаб – Зейнабі, Руф – Руфі; інші ж жіночі особові імена, що закінчуються на -й і на твердий приголосний (крім губних), далі не відмінюються: Беатріс, Долорес, Гюльчатай, Елмас, Енн, Жаннет, Ірен, Кармен, Кім, Клодін, Ленор, Маргарет, Мерседес, Монік, Тріш, Фарах і т. ін.

Розширене застосування кличного відмінка у групах слів: тепер у звертаннях, що складаються: з двох особових імен – імені та по батькові; із загальної назви та прізвища; з двох загальних назв; із загальної назви та імені; із загальної назви та прізвища, – форму кличного відмінка мають обидва слова: Оксано Іванівно, Маріє Василівно, Володимире Хомичу, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу; добродійко Вариводо, пані Гаркуше, поетко Забашто; добродію бригадире, пане лейтенанте; брате Петре, друже Грицю, колего Степане, лікарю Ігорю, пане Віталію, побратиме Іване; друже Максименку; колего Євгенищуку, пане Ковалю.


15. Тепер пишемо назви деяких міст у родовому відмінку однини з -У, -Ю: Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю, Берліну. Але як варіант лишається і попередня форма на -А, -Я.

Також не забуваймо: відприкметникові географічні назви на -Е відмінюємо як прикметники, на -О як іменники: Сватового, Рівного; Косова, Сараєва.

Значно детальніше розписане використання закінчень -а, -я, -у, -ю в родовому відмінку однини іменників другої відміни. Серед помітних змін – запровадження (точніше, відновлення) написання назв деяких міст через -у, -ю, чого в дотеперішньому правописі не було: в радянські часи майже всі міста перевели на закінчення -а, -я, за ліченими винятками на кшталт Красного Лиману, Кривого Рогу, Часового Яру тощо – другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у.

Відтепер старі закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі) зберігають назви населених пунктів чоловічого роду із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, а також назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Бердянська, Луцька, Бобринця, Кременця, Трускавця, Піттсбурга, Вишгорода, Миргорода, Шаргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Ярослава; Олеськова, Львова, Харкова, Києва, Колгуєва, Харкова, Ходорова, Батурина, Пирятина, Святошина, Снятина; Бахмача, Гадяча, Галича.

Усі інші назви населених пунктів чоловічого роду, крім перелічених вище, відтепер мають у родовому відмінку однини закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю. Проте ці іменники також можуть мати й варіантне закінчення -а (-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля.

Правопис звертає увагу, що закінчення -а (-я) та -у (-ю) має розрізнювальну функцію в деяких іменників: Алжира, Рима, Туніса (місто) і Алжиру, Риму, Тунісу (країна), Нью-Йорка (місто) – Нью-Йорку (штат).

Уточнено фактично чинну норму щодо відмінювання деяких географічних назв: Від відприкметникових українських назв населених пунктів з кінцевим -е на зразок Сватове, Синельникове, Гаркушине, Рівне, що відмінюються за зразком прикметників у формі середнього роду, слід відрізняти подібні за оформленням назви з кінцевим -о (рідковживані в українській мові, але поширені в інших слов’янських мовах) на зразок Бородіно, Косово, Сараєво, Шереметьєво, Гнезно, Молодечно, що відмінюються як іменники середнього роду ІІ відміни.

16. Затверджено, що білоруські і російські імена «перекладаємо» українськими. Путін – Володимир, а не «Владімір», як писав дехто.

Унормовано, відповідно до практичного вжитку, принцип передачі російських і білоруських імен: Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками: Артем, Микола, Олександр, Семен, Віра, Катерина, Світлана; винятки тут становлять тільки узвичаєні імена деяких білоруських письменників та діячів культури – такі, як Алесь Адамович, Пятрусь Бровка, Ригор Бородулін та ін.

Але це стосується тільки імен білорусів і росіян: поруч із Володимиром чи Давидом із цих країн зберігаємо румуна Владіміра чи грузина Владімера, німця Давіда чи вірменина Давіта тощо.

17. Тепер пишемо також через Ґ: Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер тощо, поряд із попередніми формами через Г.

Пишемо також через Т: анатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, Демостен та ін., поряд із формами через Ф (дифірамб, ефір, міф, Афіни, Демосфен).

Пишемо також через АВ: авдієнція, авдиторія, лавреат, павза, фавна тощо, поряд із формами через АУ (пауза, фауна).

Тепер правопис припускає передавати звук [g] і близькі до нього звуки в іменах і прізвищах також через Ґ, а не тільки через Г, як було досі – дотеперішній правопис, відновивши свого часу літеру ґ, майже не знаходив їй застосування: Вергілій, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гуллівер і Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер тощо.

Змінений головний принцип передачі сполучення TH у словах грецького походження – тепер його передаємо «звичайно» через Т, але лишається і стара можливість через Ф: Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, ортодокс, ортопедія, Амальтея, Прометей, Текля, Таїсія, Теодор. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.

Змінений підхід до передачі сполучення AU: тепер у словах із давньогрецької й латини, на відміну від запозичень із інших мов, воно передається «звичайно» як АВ, тоді як у словах із інших мов – як і раніше, через АУ: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра, Аврора, Мавританія, Павло.

Але в запозиченнях із давньогрецької мови, що «мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау», допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна. (Попередні формулювання ставили інші пріоритети: «Дифтонги au, ou передаються переважно через ау, оу… Разом із тим у цілому ряді слів au передається через ав».)

Схожа зміна й у ставленні до німецьких сполучень EI і EU: зараз їх пропонують передавати як АЙ і ОЙ і залишати як ЕЙ тільки в «давніших запозиченнях» із EI: Німецьке буквосполучення еі відповідно до вимови передаємо українською мовою через ай (яй): Айзенах, Вайнрайх, Віттгенштайн, Вайзенборн, Кайзер, Майнгоф, Нортгайм, Бляйбтрой, Кляйн, Кляйнерт, Фляйшер; буквосполучення eu – через ой: фройляйн, Нойбранденбург, Нойбауер; За традицією в давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через ей: крейда, крейцер, маркшейдер, капельмейстер, гросмейстер, штрейкбрехер, Гейне, Лейпциг, Рейн, Швейцарія (раніше було навпаки: нормою для обох сполучень було «переважно ЕЙ», а АЙ і ОЙ віддавалися тільки «назвам новішого походження»).

Тут же варто згадати і вперше визначений принцип передачі звука [] у словах англійського походження – його звичайно передаємо як А: макінтош, спам, чат, хакер, Алекс, Адамс, Адлер, Гаррісон, Ланкастер, Манчестер, Канаверал, Чаплін. При цьому «за традицією» в багатьох словах залишається радянсько-російська спотворена передача через Е: бізнесмен, менеджер, Блеквуд, Кемерон, Лемберт, Пелл-Мелл, Селінджер, Сем, Тетчер і т. ін. Із цього випливає, що англійське в нових словах, іменах і назвах, які ще не встигли усталитися в цьому спотворенні через Е, маємо надалі передавати через А.

18. Тепер пишемо: фоє, Феєрбах, Гоя, Савоя, Рамбує, Шантії, Хаям (без вставного Й); Дікенс, Текерей (через одне К).

Скасовані деякі написання, що були свого часу введені з російської – на кшталт ЙЯ, ЙЄ тощо; тепер просто Я, Є тощо: Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: буєр, конвеєр, плеєр, флаєр, круїз, мозаїка, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, суб’єкт, траєкторія, фоє, єті, Гаїті, Гоя, Єйтс, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Шантії, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона.

(Старий правопис приписував писати Гойя, Савойя, Шантійї, Фейєрбах, майя (народність), фойє і так далі, це написання також використовували в іноземних власних назвах, що були запозичені через посередництво російської, на кшталт «Найєм»; але варто мати на увазі, що тут ідеться саме про передачу комбінацій й+е, й+і, й+у, й+а з одним Й, який немає сенсу подвоювати; коли ж в іноземних власних назвах треба передати саме подвоєний Й, такі написання залишаються: Tayyip (т-а-й-й-і-п) – Тайїп, Szijjrt (с-і-й-й-а-р-т-о) – Сійярто.)

Такі слова, як Дікенс, Дікінсон тощо, де в оригіналі є сполучення ck на позначення звука К, тепер пишемо з одним К; досі передача цього написання була непослідовною – іноді через одне К, іноді через два. Але: Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово: Маккартні, Маккензі, Маккенна, Маккінлі, а також у загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм і т. ін.

19. Тепер пишемо російські прізвища на -ой як Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Трубецький, хоча таки Толстой; також Кустуриця тощо – з м’яким Ц.

Змінений принцип передачі деяких російських чоловічих прізвищ прикметникового зразка – тепер усі вони передаються через -ий, навіть якщо в російському оригіналі -ой (винятком лишається Толстой): Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Босий, Трубецький, але Толстой (Толста); раніше такі російські прізвища на -ой залишали це закінчення і в українській передачі.

Деякі слов’янські прізвища І відміни з історично м’яким приголосним Ц у кінці основи тепер пишемо з закінченням -я (Кустуриця, а не Кустурица).

20. Тепер пишемо через дефіс елементи імен людей: Гасан-огли, Мамед-заде, Фікрет-кизи, Мехмед-бей – якщо це не прізвище (тоді разом).

Змінене написання ще деяких іноземних особових назв – тепер через дефіс, раніше було разом. Це, як мовиться у правописі, «арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.», а також «вірменські прізвища з початковим компонентом Тер-»: Гасан-огли, Мамед-заде, Фікрет-кизи, Мехмед-бей, Кемаль-паша, Мірза-хан (але за традицією Чингісхан); Тер-Казарян, Тер-Ованесян, Тер-Петросян (раніше компоненти бей, заде, мелік, огли й под. писалися разом). Але й за новим правописом прізвища (на відміну від інших елементів повного імені), до складу яких входять ці компоненти, звичайно пишемо разом: Багірзаде, Турсунзаде, Керогли. Як і раніше, окремо пишеться арабське «Ібн».

Змінити можна ВСЕ!

Змінити можна ВСЕ! Навіть «кома» – то ще не «крапка»!

Як так виходить, що начебто і молода і красива і сексуально приваблива і робота яка не яка але є, і увагою чоловіків не обділена, – а сил життєвих і оптимізму бракує?

Очевидно, що крім зовнішніх правильних дій, способу життя, існує ще якесь відношення до життєвих ситуацій та подій, яке або дарує сили, або їх забирає. Що це за події давай і з’ясуємо.

Отже, за порядком:

1. Висяки, залежності

Життя отруюють хвости, відкладені «на потім» які зберігаються в наших «довгих ящиках» і  висяки, які прикрашають собою все наше життя.

Рухаєшся по життю – і розсуваєш руками ці висяки, які висять на гаках неначе свинячі туші на бойні. Давно мертві, заморожені, а може й ненароджені «во плоті». Але десь колись вони пробігли в свідомості, дряпнули і пам’ять щоразу повертається і ятрить рану яка можливо вже б і затяглась, якби її постійно не ворушити!...

Вимальовується похмура картинка, чи не так?

У цьому ящику можна знайти, наприклад ремонти, які тривають роками; зустрічі з коханими, які відкладені на потім; бажання близькості (у тому числі й інтимної),  нереалізовані бо - соромно, бо - а раптом хтось щось не так подумає, бо - день на дворі, бо -… - решту кожен собі нехай доповнить сам.  

Там же мрії й задумки з неблизьким дедлайном, які не треба робити бігом на вчора.

Там також і: –  «треба поїхати якось…», «треба подивитись якось…», «треба прочитати якось…».

Це все висмоктує сили. Це чорна діра навіть для людини з надпотужною життєвою енергетикою!

Бо, якщо в голові є сформоване бажання (чи завдання), то всі ресурси підсвідомо спрямовані на його вирішення. А в даному випадку – це як робота двигуна на великих обертах. Тільки – вхолосту, бо не їдеш!!! Замітай свої хвости, ліквідовуй висяки.

2. Вампіризм

Загалом з цим пунктом все зрозуміло. Це про людей-вампірів, які підживлюються нашими життєвими силами (звичайно, що тут ми завжди думаємо тільки про інших, про таких поганих персонажів, але ніяк не про себе…, а варто було б!).

Скандал, сварка – агресор підживився. Він щасливий, жертва без сил.

Але буває так, що ОКРЕМІ люди й  самі добровільно підставляють свої ніжні шийки під гострі зуби енергетичного «кровопивці».

Наприклад, коли подруга проходить через важке розлучення, а ти така добра душа намагаєшся в цьому їй допомогти: слухаєш її без кінця, на всі дзвінки відповідаєш, заспокоюєш, сидиш з її дітьми, поки вона йде на фітнес чи просто «розвіятися».

Тільки потім найчастіше подруга потихеньку відходить в небуття, а ти опиняєшся з температурою і ангіною.

Чому так? Тому що свої межі необхідно:

а) усвідомлювати;

б) захищати.

Обличчя-маски вампірів дуже різні: покровитель, спокусник, страждалець. Маніпулювати жертвою дуже легко, якщо вона відчуває почуття провини, страху, жалю, сумніву, якщо вона не впевнена в собі і… якщо вона не знає, де проходять її межі.

Якщо тобі складно відмовляти людям і говорити їм «ні», можливо, до вечора ти валшся з ніг, але при цьому твій мозок продовжує гарячково працювати, прокручуючи варіанти того «як мені треба було відповісти, що сказати, що зробити». Це твоя психіка дає тобі сигнал, що Ти пропускаєш ворога через демаркаційну лінію.

3. Брехня

Це інвестиції-ресурси, які себе не виправдовують зовсім. Сили, які витрачаються на те, щоб не забути суті брехні, непорівнянні з тими «благами», які людина отримує від цього перфомансу.

Додай сюди переживання з приводу «а раптом все розкриється», зусилля на збереження виразу обличчя, щоб не видавати на людях своїх емоцій, і ти отримаєш сумнівну бухгалтерію, де дебет з кредитом ну ніяк не сходиться.

4. Румінації

Уявляєш (сам тільки недавно довідався!), у «розумової жуйки», чи за Карнегі – «перепилюванні минулорічного трачиння», які всім нам в тій чи іншій мірі знайомі, є окрема назва – румінація. А знаєш, що таке румінація в біологічному плані? Це жування і ковтання їжі, яка попередньо вже була піддана ковтанню і відрижці.

Ну, вибач, але це саме те, що робить людина, без кінця перемелюючи картинки з минулого, побоюючись майбутнього, переживаючи про завтрашній день.

Єдине, що не забирає сили, а навіть наповнює ними – це думки про сьогодення. Якщо Ти живете в теперішньому дні, тобі точно не доведеться заново жувати вже пережовану їжу.

5. Словесна діарея

Напевно, треба було на самому початку статті попередити, що її читати під час їжі не рекомендується… Але в цьому пункті нічого такого не буде.

Тут потрібно сказати лише одне – коли ми говоримо, ми втрачаємо енергію.

Усе.

Мовчимо – акумулюємо, зберігаємо, примножуємо. Відкрили рот – пішла енергія. Закрили – залишилася.

Ось так просто. Думай, чи настільки потрібні світу і людям слова, які ти хочете сказати? Який відсоток з цих слів дійсно важливий і гідний того, щоб їх промовляти? Це стосується також і чоловіків, хоч здебільшого – милих панянок.

6. Загострене почуття обов’язку

Це все те, що висмоктує, не даючи нічого натомість. Людина працює, вибивається з сил во ім’я забезпечення благ і комфорту для ближнього (чоловіка, батьків, дітей, коханця – тому що… ТУТ МОТИВАЦІЮ КОЖЕН СОБІ ПРИДУМУЄ САМ), а отримані від цього процесу результати в кінцевому підсумку виявляються «холодними», вони її не «гріють».

Подяки – НУЛЬ. Ніхто не оцінив, а вимагають ще і ще і щеее!

Наслідок – незадоволеність, яка ще більше забирає сили, бо це негативна емоція.

Безумовно, це лише деякі з факторів, що створюють чорні діри, в які витікає життєва енергія. Але я вірю в те, що навіть якщо тільки на них звернути увагу, можна буде зберегти величезну кількість життєвої сили і отримати задоволення від кожної проведеної хвилинки на цій тимчасово для нас наданій планеті ЗЕМЛЯ.


Живімо СЬОГОДНІ, бо ЗАВТРА може й не настати, і, ПОВІР, усі ті «важливі» справи так чи інакше завершаться, але вже без нас! 

Зміни


Ніколи не бійтеся щось поміняти у своєму житті. Іноді це корисно, іноді необхідно, а іноді просто приємно!


Все тече, все міняється.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Хтось падає, а хтось піднімається,
хтось радіє, а хтось кається.
Хтось злом оскверняється,
а хтось любов’ю очищається.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Хтось навчає, а хтось навчається
навчившись - навчає, все поновляється.
Хтось в домі поселяється, а хтось виселяється,
хтось долею посилається, а хтось відсилається.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Хтось воює, а хтось братається,
хтось сумує, а хтось кохається.
Все зле поволі втрачається,
а добре навіки залишається.



Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Важливе - стрімко наближається,
прожите - гірко віддаляється.
Хто прощаючи, на вік прощається,
хто при надії, до віку зустрічається.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Усім усе пригадається
посіяне, колись таки пожинається.
Хто на цих законах знається
дурницями не занімається.


ЧАС ЗМІН, КОЛИ.....

Зрозумів, що  пора міняти роботу
1. Вам все набридло і ви з роздратуванням думаєте про завтрашній робочий день
Субота - як свято, але вже в неділю до горла підступає важкий ком і думка про те, що вже завтра треба буде повертатися на роботу, гнітить до нудоти. Іноді це просто ознака перевтоми і слід попросити у керівництва відпустку, щоб відновити сили. Але якщо навіть після відпочинку ви з першого дня продовжуєте ненавидіти свою роботу - справа саме в ній.

2. Відсутність перспектив
Ви щодня робите одне і те ж. Так, компанія не прагне зробити роботу співробітників цікавою, нові проекти не відкриваються, а розвиток наявних більше схожий на регрес. Задумайтесь: якщо і через п'ять років ви будете виконувати непотрібні і одноманітні дії, не отримуючи задоволення від своєї праці, чи не краще зупинитися вже зараз?

3. Зміна керівництва
Грамотний керівник, який може надихнути вас і підтримати, дати зворотний зв'язок в потрібний момент і підтримати нову ідею - це неймовірно важливо. Але якщо у вас змінився керівник, і новий не підтримує дружню атмосферу, його стиль керівництва зовсім не збігається з вашим баченням і цілями компанії - варто задуматися. Безумовно, можна спробувати якось вирішити ситуацію, наприклад, попросити певерсти вас в інший підрозділ, на інший проект або просто спробувати відверто поговорити з вашим начальником. Якщо всі ваші бажання проігнорують, то варто задуматися, чи є сенс залишатися в компанії.

4. Часті хвороби або занепад сил
Наш організм сам підказує нам, якщо щось не так, і вберігає від стресу. Часті хвороби або нездужання без особливих причин цілком можуть бути причиною відсутності комфортного середовища на роботі і вашого підсвідомого бажання втекти з цього офісу.

5. Сума заробітної плати не змінюється
Незважаючи на те, що обов'язків у вас все більше, а кваліфікація все вище - заробітну плату з року в рік не переглядають, ігноруючи і курс валют, і ваш прогрес, і реалії ринку праці. Ви, звичайно, можете залишатися в компанії, але навряд чи все це буде мотивувати вас. Плюс - чим більше ви будете перебувати в даній ситуації, тим сильніше будете розчаровані в усьому, в тому числі і в собі.

6. Ви більше не вірите в цю компанію і її цінності
Якщо прийшло розуміння, що компанія, в якій ви зараз працюєте - це далеко не робота мрії, ви без гордості вимовляєте її назву і рід діяльності новим знайомим - це вже причина підшукати нове місце роботи, яке надихне вас і буде місцем, куди захочеться приходити кожен день.
Не поспішайте «палити мости». Рішення звільнитися необхідно зважити і грунтовно підготуватися до свого відходу. В першу чергу, повідомте керівництво про своє рішення. Це інформація, яку бос повинен почути саме від вас. Цілком можливо, що начальство буде неслухняне і спробує умовити вас залишитися. Твердо відстоюйте свою точку зору, для цього краще заздалегідь підготувати аргументи, які підтвердять, що ви ретельно обміркували доцільність цього вчинку. Нехай ваш відхід не стане причиною сварки і не руйнує стосунки: подякуйте безпосередньому керівнику за досвід, який він вам дав, а також підготуйте ґрунт для майбутніх рекомендацій.
Пам'ятайте, що після написання заяви вам необхідно працювати ще два тижні. За цей час приведіть справи в порядок і делегуйте свої обов'язки. Ставтеся позитивно і до колег, і до керівника. В останній робочий день обов'язково попрощайтеся: напишіть лист колективу з вдячністю про співпрацю, піднесіть сувеніри тим, з ким у вас налагодилися дружні стосунки, обміняйтеся контактами.
Сприймайте звільнення як відкриті горизонти, і нові можливості не змусять себе чекати.
Изображение
Що робити тим, хто досяг своєї  вершини на роботі?

Почати вчитися
Я десять років працювала менеджером з продажу в одній друкарні.  На початку 2014 року вирішила промацати свій фінансовий верх в зарплаті, змогла домогтися нових умов нарахування процентної частки зарплати, але ряд домовленостей не був виконаний. У лютому 2015 року вирішила, залишаючись на основному місці, вчитися і заробляти додатково як консультант у сфері контенту та інтернет-маркетингу. Освоюю піар, SMM, блогінг. Підсумок: наприкінці 2015 року доходи від підробітку перевищили основну зарплату. Я виходжу на великих і цікавих клієнтів сама, просто пропонуючи щось зробити безкоштовно (шукаю їх «незакритий біль»). Пізніше домовляємося про фіксовану оплату на місяць або за проект.
Цього року вирішила залишитися на колишньому місці і просто збільшувати середній гонорар за підробіток. . Фактично зараз вчуся на своїх клієнтах, отримую за це гроші і маю тил у вигляді основної роботи. Можливо, пізніше, коли знайду команду, відкрию своє агентство. Загалом, перспектив заробляти - маса, було б бажання (і інтернет).

Заробити на хобі
У дитинстві, як і багато дівчат, я мріяла бути актрисою, виступати на сцені. Чим я і займалася з 10 до 20 років. Коли ж прийшла пора вступати до інституту, я без сумніву вибрала акторський факультет ВДІКу. Це була моя дитяча мрія, але вже на третьому курсі я зрозуміла, що мені тісно в рамках акторської професії і після закінчення вузу пішла в МДУ на журфак, а відразу після нього - в Вищу національну школу телебачення на режисера монтажу.
Так як після ВДІКу я відразу народила дитину, мені довелося шукати стабільну роботу не за фахом і відсунути улюблене акторство, щоб утримувати себе, знімати квартиру. Я багато де працювала, і в основному моїми керівниками були успішні підприємці. Коли працюєш з різними людьми, мимоволі набираєшся досвіду в сфері бізнесу. Я як губка вбирала в себе інформацію і, здається, навіть навчилася для себе розуміти, що таке бізнес, з чого починати і як їм управляти.
Мені вистачало року на тій чи іншій посаді, далі мені ставало нудно і нецікаво. У якийсь момент я зрозуміла, що моє хобі - монтаж - стало приносити мені більше грошей і, що найголовніше, драйвить мене. Так з'явилася моя студія сімейних і вітальних фільмів «ТвоёКіно». Сьогодні основний заробіток моєї студії - це сімейні фільми, але чим далі, тим цікавіше. Ми з моєю командою стали обростати дуже цікавими замовленнями, попрацювали і з зірками естради, і з акторами. Цьому розвитку я дуже радію, це додає впевненості мені, підказує, що я йду вірними кроками. А тому я анітрохи не шкодую, що з акторської професією у мене склалося не так успішно, як з нинішньою.

Відкрити свій бізнес
Я за основною освітою і сферлю діяльності маркетолог. Кілька років тому вирішив, що як фахівець вже знаю і вмію багато, тому треба рухатися далі. У компанії, в якій на той час працював, можливості для кар'єрного зростання не було. Тоді вирішив піти в іншу. У підсумку так змінив три компанії, усюди приходив на більш високу зарплату, але на ту ж посаду (менеджер з маркетингу). В останній компанії (IT-сфера) пропрацював два роки, отримав додатковий досвід в області інтернет-маркетингу, паралельно отримав додаткову освіту в галузі управління інтернет-проектами (закінчив однорічний курс з управління інтернет-проектами в ВШЕ). На роботі я зіткнувся з тим, що цікавих завдань стало набагато менше, а рутини - більше. Можливості для підвищення по кар'єрних сходах не було (позначилася криза, справа була в 2015 році).
Тут ще й дружина стала постійно скаржитися на свою роботу (вона фахівець по тендерам в великої торгово-роздрібної компанії). І тоді ми вирішили піти в свою справу. До цього були спроби запуску свого бізнесу і досвід роботи на себе, так що до справи підійшли з повною готовністю і розумінням, що нас чекає.
У підсумку в листопаді 2015 року відкрили свій магазин хендмейд-подарунків «Плюшкін-Вілль» в Сокольниках. Досвід роботи в маркетингу дуже став у нагоді. Причому у нас основний бізнес - це офлайн-магазин (сайт тільки-тільки запустили), але для його просування використовуємо в основному онлайн-інструменти. Так що виходить, що, з одного боку, є своя справа, є куди рости і розвиватися, а з іншого - не дивлячись на те що бізнес відноситься до офлайн-ритейлу, в роботі успішно застосовуються ті знання і досвід, які були отримані в інших компаніях , а особливо в останній.

Перейти в інший відділ
Я заздрю людям, у яких виходить за п'ять років працювати на одній посаді і робити одну і ту ж роботу. У мене так не виходить. Через півтора років стає нудно від шаблонності завдань, від неможливості запропонувати щось дійсно нове, цікаве, ефективне. У аккаунтскій роботі я давно, і її рутинність встигла мені набриднути вже не один раз. Я була завжди звичайним середнім менеджером, не робила дурних помилок і знала свої прогалини - навички презентації, продажу, створення стратегій з нуля. І так вийшло, що мої прогалини мене цікавили найбільше. Я захотіла спробувати себе в сфері розвитку бізнесу, розповіла про своє бажання керівнику, і він мене підтримав. Хочеш - іди і роби, пробуй.
Я завжди хотіла готувати пропозиції для тендерів: збирати аналітику і робити висновки, писати стратегію, докручувати концепцію, описувати інструментарій роботи, складати кошторис, готувати документацію. Я думала, що ось тепер-то я буду займатися тільки тим, що мені цікаво! Але, звичайно, це виявилося не так. У новій роботі виявилася велика кількість рутини, просто вона була інша. Але новий досвід - це завжди досягнення. Тому що він дає нові контакти, розуміння процесів, в яких до цього ти не був задіяний. Я рада, що спробувала, але вважала за краще повернутися на свою стару позицію. Це як вийти із зони комфорту і повернутися в неї назад. Якщо у тебе формується потреба розширення контексту, то можливості знаходяться вже самі собою.


Про що варто пам'ятати
В першу чергу необхідно задати собі питання: мені правда нікуди рости або це тільки здається? Раптом «верх» - це тільки моя суб'єктивна оцінка? Спробуйте поглянути на ситуацію з боку, оцініть себе за наступними критеріями:

Всі робочі завдання виконані якісно і в строк, у вас є достатньо вільного часу.
- Ви - кваліфікований фахівець, затребуваний на ринку праці, за вами йде справжнє полювання, різні компанії пропонують вам більш високу посаду і більш широкий функціонал, ніж на вашому поточному місці.
- Ви постійно отримуєте зворотний зв'язок від керівника і колег, цей фідбек завжди позитивний, ви відмінно справляєтеся зі своєю роботою.

Якщо в цьому описі ви впізнали себе, значить, ваша оцінка і справді об'єктивна. В такому випадку необхідно зайнятися стратегією: зрозуміти, чого ви хочете від роботи, чим бажаєте займатися, яких результатів досягти. Не потрібно роздумувати над тим, чого ви не хочете: ця позиція в корені неправильна. Чим чіткіше буде бачення, що саме ви хочете робити і яких результатів ви бажаєте досягти, тим простіше буде досягнення мети.

Наступний етап - це розмова з керівником. Дізнайтеся, чи є можливості подальшого зростання в компанії, позначте вашу точку зору і ваші побажання по кар'єрному росту або новому функціоналу, покажіть вашу спроможність і професіоналізм, візьміть на себе який-небудь додатковий проект та доведіть, що можете з ним успішно впоратися. Приходьте до начальника з уже готовими пропозиціями і проектами, інакше розмова вийде неконструктивним. Так само шукайте можливості в інших підрозділах компанії.

Цікавтеся у колег можливостями, які відкриваються. Прагніть бути на виду, заявляйте про себе своїми результатами, і вас неодмінно будуть розглядати в якості кадрового резерву не тільки ваш безпосередній керівник, але і начальники інших департаментів. Маленький нюанс: якщо ви хочете провести бесіду з керівником іншого відділу, розумніше буде спочатку попередити свого безпосереднього начальника. Якщо ж ніякі розмови з начальством про кар'єрний ріст і пошуки всередині компанії не виявили для вас нових перспектив, має сенс шукати місце в іншій компанії, де ви зможете повністю реалізувати свій потенціал. За умови, що у вас чітке уявлення про своє бажане майбутнє, адекватні очікування від нової компанії, а також репутація результативного спеціаліста, ви напевно зможете знайти підходящий варіант працевлаштування.


Кар'єрний верх - це в першу чергу можливість, як для вас, так і для роботодавця. Не треба його боятися, рефлексувати і говорити собі «потерплю». Ваші дії залежать від того, як ви до цієї стелі добралися. Я знаю три поширених варіанти. Перший: ви виросли в компанії з позиції асистента, пройшли всі етапи всередині своєї посади і стали керівником напряму. Ви знаєте кожен процес від і до, у вас хороша команда. В принципі, вас все влаштовує, але ви більше не горите. Ні амбітних складних завдань, і вам стає відверто нудно. В цьому випадку я рекомендую поговорити з безпосереднім керівником. Можливо, в компанії планується проект, в якому ви зможете стати лідером. Або у вас підросла заміна, і ви абсолютно спокійно можете переміститися всередині компанії. Така схема зручна і роботодавцю, і вам. Ви знаєте всі процеси зсередини і вже зарекомендували себе. При цьому ви нікуди не йдете, і будь-який проект з вами можна обговорити. У роботодавця в руках опиняється головний козир: вам дали шанс, а значить, заслужили вашу лояльність. У моїй практиці був випадок, коли відомий люкс-ритейл перевів директора з восьмирічним стажем всередині компанії на старт  e-commerce проекту. Безумовно, спочатку кандидату було дивно відповідати за 1% бізнесу компанії, але незабаром його знання в баїнгу і візуалізації бренду сприяли колосальному трафіку на сайт, успішній співпраці з глянцем з точки зору позиціонування і, як наслідок, до зростання продажів. Компанія не тільки не втратила співробітника, але і придбала ще одного сильного топ-менеджера на більш ніж актуальний напрямок.

Другий поширений варіант «верху»: вам вже дуже хочеться на місце керівника, але він не збирається нікуди йти. Тут треба бути максимально обережним. Запитайте у безпосереднього керівника, як він бачить продовження вашої кар'єри всередині компанії, які перспективи у вас можуть бути. Якщо розумієте, що все примарно і вашим бажанням не відповідає, не варто чекати ще кілька років. Має сенс подивитися, які пропозиції є на ринку праці. Головне - робити це без різких рухів, особливо якщо ви працюєте в вузькому сегменті.

І нарешті третя, знайома багатьом ситуація, - ви хочете підвищення, а вам його не дають. Перед тим як виходити на розмову з керівництвом, важливо оцінити себе і свої можливості. Уявлення кожного з нас про самих себе дуже суб'єктивні. Та й оцінки керівників не завжди відрізняються об'єктивністю. У таких випадках я раджу звернутися до професійного кар'єрного консультанта з хорошого агентства, щоб той зміг адекватно оцінити ваші можливості і рівень компетенцій. Не соромтеся задавати рекрутерам питання: «Скільки я можу коштувати на ринку?», «Наскільки я можу претендувати на наступний щабель у своїй кар'єрі?», «Чого, на ваш погляд, мені не вистачає?» Рекрутер бачить ринок і зустрічається з вашими колегами постійно, тому як мінімум у нього є зріз ринку.

Частіше міняйте роботу!

Изображение

Західні дослідники і економісти виявили дивовижну тенденцію - той, хто частіше змінює роботу, більше заробляє. Наскільки ця залежність актуальна для нашого ринку праці, особливо враховуючи сучасні реалії?

Схильні частіше міняти роботу співробітники молодого покоління на початку кар'єрного шляху. Це цілком зрозуміло - відбувається пошук роботи мрії і свого покликання. Надмірні зарплатні та кар'єрні амбіції молодого покоління підкріплюються знаннями та вміннями, якими не завжди володіють більш досвідчені співробітники. Якщо молодий фахівець готовий докладати зусиль для виконання робочих завдань і досягнення високих результатів роботи, його чекає велике майбутнє.

Найбільш імовірно зробити, так звану, швидку кар'єру у великих містах, де більше кар'єрних можливостей та пропозицій роботи, або при релокації в інше місто або країну.

Важливо пам'ятати, що кар'єрні літуни (ті, хто не утримується на робочому місці більше півроку) викликають велику недовіру у рекрутерів. Їх неохоче беруть на роботу.

Що ж робити фахівцям, у яких за плечима три і більше роки робочого досвіду? Для них також діє правило «частіше міняєш роботу - більше заробляєш». Правда, варто враховувати кілька факторів

Нова робота - це не тільки зміна офісу, керівництва та колег. Для того, щоб претендувати на кращі умови і більший заробіток, необхідно з кожною новою роботою отримувати нові навички, розвиватися як фахівець.

Постійно потрібно підвищувати кваліфікацію. Навіть якщо в найближчий рік-півтора не збираєтеся звільнятися.

Велика проблема на шляху до високих заробітків - недооцінка себе, як фахівця, і страх не знайти роботу. Криза на ринку праці, яка поки ще триває в Україні, показала, що більшість співробітників готові терпіти ненависну роботу і не вірять у те, що можна знайти кращі умови в своїй галузі.

Це переконання вірно лише частково. Кваліфіковані співробітники - дефіцит на ринку праці. Їх не тільки охоче беруть на роботу в кризу, але і намагаються всіляко утримувати та мотивувати.

Україна і ДГ по 31 серпня

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Українці, за подіями під Верховною Радою 31 серпня 2015 року розділилися на два табори ворогуючих:

  • Табір Президента;
  • Табір Свободи.

Дякуючи закордонній Диверсійній групі (ДГ), пролилася кров, є 200-ті.


Обидва табори борються за мир в Україні, хоча шляхи досягнення миру в них суттєво відрізняються.


Силові структури натхненно допитують свободівців. Дістають їх телефони. Розшукують. Брешуть. Ховаються за димами.

Свободівці натхненно вимагають діяти по правді. Але, треба згадати Тараса Шевченка: „Правда в кожного своя!”


Тим часом дякуючи діям ДГ, Київ задихається в диму. Державою лунають вибухи. Окупанти порушують мир, коли їм це зручно, коли є цілі на мушці.

Табір Президента очікує, що за змінами до конституції Опозиційний блок і інші промосковські партії (ОБ і КО ) почнуть агітацію згідно виборчих законів України.

Між тим, Запорозька область. Токмак.

4 вересня забігла жінка. Їй треба було стаціонарний телефон, аби подзвонити до СБУ!

Розповіла про робітника Центру соціального, що назвався В’ячеславом Білецьким. Вона стала свідком, як цей „робітник”, замість виконувати свої службові обов’язки з обслуговування пенсіонерів, немічних, відкрито вів антиукраїнську пропаганду, закликав до війни з Києвом на боці Путіна. Критикував усю українську владу. Особливо дістав на горіхи Президент України. Закликав до відновлення СССР. Працював натхненно і не ховаючись, переконаний у власній захищеності.

Тобто, поки український табір готується до виборів, поки одні партії зачиняють членів інших партій під домашні арешти, ОБ і КО готує Україну до війни, розвідують настрої, налагоджують контакти, планують де можуть ДГ ховатися і в кого.

/* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman";}

І такі зміни в Конституції під мараторій?

Робоча група з питань правосуддя: Проект змін до Конституції в частині правосуддя направлений на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади

14 Серпня 2015 - 13:07

Робоча група з питань правосуддя: Проект змін до Конституції в частині правосуддя направлений на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади

В рамках громадських обговорень проекту змін до Конституції в частині правосуддя Робоча група з питань правосуддя та суміжних правових інститутів спільно з Асоціацією правників України та Українським кризовим медіа-центром провела презентацію результатів своєї роботи.

Так, Заступник Глави Адміністрації Президента та Секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов у своєму виступі зазначив: «Проблеми судової системи існують не тільки на рівні Конституції. Але вона є фундаментом системи, тому зміни, які пропонуються, задають напрями руху. Напрацьований Робочою групою з питань правосуддя проект направлений на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою з метою забезпечення права особи на справедливий суд, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період».

Коментуючи роботу над законопроектом, член Конституційної Комісії Сергій Головатий зауважив: «Попри те, що Конституція - документ позитивного права, він втілює філософію. І філософія змін полягає в тому, щоб усунути недоліки методології, на якій будувалася Конституція 1996 року, забезпечити нову якість, максимально європеїзувати ті розділи, які стосуються системи юридичних інститутів. Робочій групі вдалося досягти цієї мети та виправити у Конституції ті речі, які методологічно є несумісними з філософією європейських конституцій та філософією європейського правничого порядку».

Володимир Кравчук, Суддя Львівського окружного адміністративного суду, зауважив, що «напрацьований проект є консенсусом. І хоча в суспільстві існують різні настрої, будь-який законодавчий процес в демократичній державі завжди є питанням компромісу». Пан Кравчук також відзначив, що маючи досвід роботи суддею суду першої інстанції, вважає одними з найбільш важливих питань, які мають вирішуватися в рамках конституційної реформи – питання незалежності та відповідальності судді.

Погоджується з ним і Наталія Петрова, заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя», але від себе додала: «Незалежність суддів – це не їх привілей, це кожному з нас гарантія і можливість отримати справедливий розгляд справи». Коментуючи ж відповідність проекту змін до Конституції європейським стандартам, пані Петрова зазначає, що «численні рекомендації Венеціанської комісії, які впродовж багатьох років «кочували» з одного висновку в інший, нарешті впроваджено. І це насправді прорив».

Д-р Віргіліюс Валанчюс, Керівник проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», також відзначив, що більшість рекомендацій Венеціанської комісії були підтримані Робочою групою. Також пан Валанчюс наголосив, що «підвищення незалежності судової влади, втілене у проекті, є хорошим сигналом для суспільства».

Андрій Козлов, провідний юридичний радник організації «Democracy Reporting International» «Підтримка відкритого, демократичного процесу реформ в Україні» говорячи про роботу Робочої групи з питань правосуддя та зазначив, що «дискусія була відкритою та відвертою. Навіть ті засіданні вузьких груп, які мали на меті залагодити спірні моменти з ключових питань, що виникали між членами Робочої групи, проводилися відкрито, прозоро та анонсувалися заздалегідь».

Учасники дискусії висловили низку пропозицій, в тому числі щодо повного перезавантаження суддівського корпусу через звільнення всіх суддів. І відповідаючи на запитання учасників обговорення члени Конституційної Комісії зауважили, що така пропозиція розглядалася Робочою групою, проте не отримала підтримки, оскільки, по-перше, на конституційному рівні немає правових підстав для її реалізації, а по-друге - така практика не відповідає європейським стандартам, оскільки не враховує принципу індивідуальної відповідальності судді.

В той час, як очищення та перезавантаження суддівського корпусу є однією із ключових цілей судової реформи, засоби досягнення цієї цілі мають відповідати європейським стандартам.

Відповідно до правових позицій, висловлених ЄСПЛ, масове звільнення суддів без дотримання принципу індивідуальної відповідальності не відповідає таким стандартам і не призведе до бажаного результату враховуючи прецеденти, що мали місце в інших східноєвропейських країнах.

Очищення суддівського корпусу має здійснюватися в межах процедур індивідуального оцінювання, за результатами якого буде визначено можливість перебування кожного конкретного судді на посаді. Ці процедури мають доповнюватися процедурами дисциплінарної та кримінальної відповідальності щодо конкретних суддів за наявності для цього відповідних підстав.

борці з корупцією звільнені за корупцію (зміни в СБУ)

Глава відомства Валентин Наливайченко зазначив, що “настав час відповідати”. Валентин Наливайченко звільнив відповідальних за боротьбу з корупцією в СБУ.

Очільник Служби безпеки України Валентин Наливайченко повідомив, що у п’ятницю 12 червня було звільнено все керівництво Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю Центрального управління СБУ. Про це глава відомства заявив в ході “круглого столу” з питань протидії корупції, повідомляють Патріоти України з посиланням на Інтерфакс-Україна. “Я підписав укази і сьогодні звільнені всі керівники главку по боротьбі з корупцією СБУ. Настав час відповідати”, – сказав Наливайченко.

 Він також анонсував звільнення керівництва Управління СБУ в Рівненській області за корупцію. “Підготовлений проект указу, фактично указ на звільнення керівництва УСБУ в Рівненській області”, – сказав Наливайченко.
Джерело: http://patrioty.org.ua/zvilneno-vse-kerivnitstvo-antikoruptsiynogo-pidrozdilu-sbu/


Валентин Наливайченко звільнив відповідальних за боротьбу з корупцією в СБУ. Фото: focus.ua

Не проґав!

Немає нічого гіршого, ніж втратити шанс, який міг би змінити твоє життя.


Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая