хочу сюда!
 

Оксана

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-45 лет

Заметки с меткой «добро»

Ахимса

"Патанджали объясняет, что когда йог обретает совершенство в практике ахимсы, все живые существа оставляют все свои злобные склонности и перестают быть враждебными в его присутствии. Таково могущество истинной ахимсы.

Оно доказывает, что совершенство в ахимсе не просто не причинение боли другим, но позитивная и эффективная сила. Такая сила является любовью в действии.. она во всех направлениях источает вибрации взаимопонимания, сострадания и прощения.

 Когда йог прочно утверждается в добродетели ахимсы, к нему приходит ощущение единства со всеми формами жизни, которое является источником безграничной любви. Вокруг себя он создает атмосферу с такими вибрация, что любые живые существа, попадающие в поле влияния, принимают его состояние и оставляют свои злобные намерения.

Попадая в поле такой сильной любви, даже дикие животные становятся ручными. "

Свами Раджарши Муни "ямы и ниямы в йоге. принципы духовной жизни".

Добрее

Как мне хотелось, чтобы люди 
Стали хоть немножечко добрее. 
Хоть начать
Остановиться мстить, кричать...
Жить не станет легче.
Быть просто чуточку смелее.
И будет тогда сердце
В груди усталой 
Биться веселее.
Любому сердцу
Сложно биться в злобе.
Оно сбиваться будет
И громко стучать.
Давайте будем
хоть немножечко
добрее.


Залишайся таким, яким є

Вірш "Залишайся таким, яким є"

Залишайся таким, яким є,
Якщо доброго багато в тобі.
Це добре, коли оживе,
То жити буде легше тобі на душі.
Залишайся таким, яким є,
Коли цінуєш та поважаєш 
Старших за тебе, що є,
Цим самим собі краще бажаєш.

Залишайся таким, яким є,
Якщо вмієш до кінця любити.
Та якщо багато терпіння у тебе ще є,
Не розслабляйся, треба ще потерпіти.

Але не залишайся таким, яким є,
Коли вважаєш, що тобі щось повинні.
Це по природі не є твоє,
Такі думки з’явились після гріхопадіння.

Не залишайся таким, яким є,
Якщо хочеш гребти все під себе.
Коли незаконно береш все чуже,
То з часом буде кара із неба.

Не залишайся таким, яким є,
Якщо поваги немає ні до кого.
Бо якась біда як прийде,
То й не допоможе вже нічого.

Хто добрий,
Нехай доброту береже,
Та вона йому вихід з прірви знайде.
А хто злий,
Нехай для початку хоч усвідомить,
Що коли зло комусь робить,
То буде мати кінець він страшний.
Тому, щоб кінець такий відмінити,
Потрібно йому зло припинити робити.
Тоді знайде він ключ на щасливе життя,
Коли буде йти в небуття.


Трудные дороги

Стихотворение "Трудные дороги"

В какую сторону идти?
Направо или налево?
Каждый столкнулся на пути,
Когда дошел он до предела.

Правый путь успех предзнаменует,
Но поначалу человек рискует,
В ущерб себе он по пути этому идёт,
Лишь потом честь приобретён.

Вот левый путь ничего не обещает,
Но и ничего с тебя и не взимает.
Таким путём идёшь и нету цели,
Но делают здесь все то, чего хотели,
Только такие вещи надоели,
И ни к чему не приведут,
Лишь одну грусть на душу наведут,
А там печаль, одни страданья,
И за них лишь наказанье.

Каким путём идти,
Каждый должен выбор делать сам.
Идти по правому пути,
Или идти налево по следам,
По тем, от которых больше ран.

Одно лишь существует утешенье,
Чтобы выбор сделать этот,
Нужно приложить много рассужденья.


Береги тепло своей души. Не растрачивай его на злобу, обиды…

*
Однажды несколько человек нарочно громко осуждали мудрого человека, когда тот проходил по их кварталу.

Тот все слышал, но ответил им улыбкой и желал здравствовать.

Некто спросил его:
— Ты улыбался и желал этим людям здоровья, неужели ты не испытывал к ним злости?

На что мужчина ответил:
— Когда я прихожу на рынок, я могу тратить только то, что есть у меня в кошельке. Так же и при общении с людьми – я могу тратить только то, чем наполнена моя душа…
*
( Автор неизвестен )

Вот и помогай женщинам!

 Для тех кто не знает: карантин у нас в городе и парихмахерские закрыты, печалька однако. Но я как-то спокойно переживаю этот трудный период для страны, но не вске ведь такие терпимые и хорошие: сотрудница Зоя третий день в тоске. Я понимаю эту женщину 50 лет: она хочет найти мужчину, который решит все её проблемы на раз, но вот волосы у ней отросли и постричься не где. А теперь её не полюбят такой! Если честно- мужчинам пох причёска женщины и пусть те не врут, что для нас стараются. Для соперниц.
 Короче Зоя в тоске, да меня и близко не подпускает- мол документы ложи на край и отходи, сама вся такая в маске и перчатках, жить видно хочет, вздорное желание конечно. Я мог пройти мимо и остаться равнодушным? Нет. Хотя желание убить Зою возникает перманентно и часто, но я ж воспитанный человек и пока гашу в себе доброе начало. Участливо спрашиваю, вкладывая в голос всё тепло и заботу;
- Зоя, солнце моё, что такая смурная?
- Задумал что против меня?
- Как ты могла такое подумать, на меня хорошего?
- Ой.
- Так в чём беда?
- Так волосы отросли, а парихмахерские закрыты!
- Я помогу.
- У тебя есть выезная парихмахерша или надомница?
- Нет.
- Костя, ты решил мне голову морочить?
- Стричь. Зоя, я это сделаю за 100 гривен, парихмахерам не говори- убъют за такой демпинг!
- Да ты хоть раз стриг?
- Было. Особу женского пола.
- Кого?
- Собаку моего друга Володи. Я ей сказал, что если не будет стоять смирно, то пойдёт мне на ужин. Скулила и терпела, а Вова потом упоил меня примерно. Зоинька, садись и буду тебя стричь!
 Кто- нибудь объяснит, почему она захотела меня убить? Думаю прекращать помогать женщинам, не адекватные и агрессивные они!


Бо прийде, прийде нагороди день



Бо прийде, прийде нагороди день
терплячим, милосердним і хоробрим.
Не знатимеш уже сумних пісень.
Найбільше щастя - бути добрим.
/Рубач/

**** НЕ ІСНУЄ НІЧОГО КРІМ ДОБРА ****

У дійсності немає нічого крім добра.

Добро є основна, найглибша сила реальності, яка проявляється і як сила, що спричинює розвиток, і я мета розвитку.

Тобто вся решта сил та законів є окремими випадками дії добра. І жодна сила в світі не здатна вдіяти нічого проти основної сили розвитку, добра.

Людина, тобто єдина в світі істота, яка має поняття про добро, бачить, що багато дечого з того, що відбувається в світі, заперечує абсолютну владу добра. Причина цього в тому, що в програмі розвитку, якою добро управляє світом, закладено, що лиш тільки вона, людина, буде вимушена знайти «смак» в досягненні мети розвитку. Тобто в тому, щоб запанувало добро.

І в тому, що людина в силу своєї первинної природи не бачить і не відчуває, що не існує нічого, крім добра, - в цьому й полягає ситуація, необхідна для виправлення її природи.
Тут приховано механізм, що зветься «егоїстичне отримання - відштовхує, а віддача, доброта, - наближає».
Це означає, що навіть те, що егоїзм, здавалося б, природна властивість людини, заперечує первинність та владу добра, - і це також входить у процес виправлення.

Іншими словами, є в світі речі, котрі споконвік існують для того, щоб зіштовхувати людину з прямої путі до добра. Вони її, простіше кажучи, відвертають від добра.

Користь від цих збочень з прямого шляху, несприйняття первинності добра в тому, що завдяки їм в людині поступово визріває потреба і щире, єдине та повне, бажання, щоб добро, яке явно існує в світі, хоч увесь час вислизає та міняє маски, - щоб воно, нарешті, розкрилося. Тому що тільки це допоможе їй, людині.
А інакше вона відчуває, що пропала: якщо воно їй не відкриється, - ніколи їй не втямити сенсу подій, сенсу життя, тобто проживе вона марно та безплідно.

І от у такому, пропащому, стані, мало того, що не просувається ні на дещицю в розумінні того, що відбувається в житті, гірше того, - бачить, що регресує, просто дичавіє потроху.

Тобто навіть просто для себе, аби підтримати своє животіння, не має людина сили дотримуватись усіх правил, умов та умовностей суспільства. Немає сил робити все необхідне для суспільства, для сім’ї, та нарешті, для себе самої.
Їй вдається сяк-так виконувати це, лише долаючи, на межі сил, явну відсутність добра і смислу в житті, і тримаючи себе над прірвою цієї відсутності, «пролітаючи» над нею.

Однак не завжди має людина сил та такий «політ», на те, щоби свідомо, знаючи навіщо, тримати себе «над». Але, якщо не стане сил, вона просто змушена буде піти зі шляху пошуків смислу та добра, хай навіть в найпростішому обивательському сенсі цих слів.

Відчуття в людини таке, що неначе тканина добра, - і «просто добра», і добра як головного закону розвитку, - складається для неї з суцільних проріх з ошматтями ниточок розуміння де-не-де. І падніння в ці проріхи – як затяжні стрибки, і триматися за ниточки осяянь майже і не вдається.

І ні кінця цьому не видно, ні краю. Тобто відчуває людина, що так і залишиться до скону днів своїх за межами добра. Тому що баить, що без смислу і без відчуття добра вона не в змозі нормально функціонувати, може лише коли долає відчуття відсутності, і намагається бути вище цього. Але – скільки може людина переборювати те, що живе в ній і не дає спокою? І до чого все це приведе, врешті-решт?

Тож в результаті, вона приходить до висновку, що ніхто і ніщо не допоможе їй розкрити добро і сенс в житті, крім ясного та явного відчуття добра як головного принципу існування світу, головного закону розвитку. Тобто, тільки якщо вона відчує, що це так.

Висновок цей, як рішенець, спричинюється до того, що в людині, в душі, формується жива, настирлива, постійна вимога, щоб добро, дієве та одвічне, саме постало б перед нею. Щоб воно розкрило для неї саму суть її прагнення до нього, до добра.
І щоби, увійшовши в усі властивості, вдачу, бажання людини, стало б назавжди її сутністю.


Про новини)

Дуже до вподоби гарні та добрі новини) Тільки що знайшлась така, не можу не поділитись)
...Вразило - Львів, забитий корками, промчати менше ніж за 10 хвилин! Побільше б таких патрульних)
...А як усі дорогу давали!ura

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
предыдущая
следующая