хочу сюда!
 

Виктория

29 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 28-35 лет

Заметки с меткой «робота»

Понеділок, робота, за бало всеее, спати охота

Цими рядками з славнозвісного укргурту Скінхейт я можу характеризувати кожен свій МОНДЕЙ. Робочий тиждень починається з легкої депресії від усвідомлення того, що ВСЕ ЛИШЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ, що за понеділком буде вівторок, середа і так далі. До п`ятниці дотягувати складно. І так і виходить, що більшість життя (5 робочих днів - це не жарти) проходять у "дотягуванні", в очікування коротких пт і суботи (неділя то вже не те). Пічалька

Що робити? Потрібна робота, на яку треба іти як на празднік, а повертатись з чістой совєстью. 

У вас така сама ситуація чи ви не живете в очікуванні вихідних?

Як зупинити попутку вночі десь між Києвом і Обуховом?

Вчора була у мене остання на той день заявка на ремонт телевізора десь там у кінці Дмитровичів. Вийшов від замовника, а воно вже сонце геть сховалися і тільки західна частина неба ще ледь-ледь багровіла. Зорієнтувавшись на місцевості, вийшов на центральну дорогу.
Зупинка автобуса освітлювалася, але останній автобус у будь - якому напрямку вже давно проїхав. Подумки перебираю варіанти подальших дій.
Ночувати на лавці до ранку? Нудно і нецікаво.
Йти пішки? Пішки я можу пройти багато. Цілий день зранку на ногах, вже і находився чимало, але рушив у бік Обухова.
До Обухова 11 кілометрів. Дорога освітлюється лише у населених пунктах. А так - поля, ліси, і хто знає що. Взагалі то мені треба на Київ, але до Києва у кілька раз далі, ніж до Обухова...
Дуже рідко їдуть автівки, але пробую їх зупиняти. Вони прискорюються ще дужче і пролітають повз. Невже я такий страшний?
Роблю чергову спробу зупинити попутку. Воно стало стишувати швидкість, а я правою рукою поправив сумку. Хто зна, що собі подумав/ла/ керманич, але піддав газу і почав зигзагами їхати прямо на мене! Ледве шуснув від нього в ліс, задки, прудко, ніби заєць. Ну де оце таке воно навчилися, щоб отак робити? Ну темно, ніч, ліс, але ж я людина порядна, просто так склалися обставини...
Це дійство змусило шукати далі якийсь вихід. Вихід виявився супергеніальним - знайти номер телефону таксі Обухова. Таксі швидко примчало і завдяки його прудкості встиг втрапити до останнього автобуса з Обухова до Києва, і зовсім скоро радів ліжку у хостелі на проспекті Лобановського.
Так що таксі і хостелу браво!
А переляканим автомобілістам ганьба.
Жлоби перелякані :)

На фрілансі багато не заробиш:(

Ну що, все вийшло, як очікував — на фрілансі багато не заробиш. Навіть до прожиткового мінімуму не дотягнув. Чи може я просто не тим займаюсь. Ну шо ж, програмування не вмію. А адміністрування інтернет-магазину на фрілансі виявилось копійчаним. А може просто продешевив? Цікаво, скільки може коштувати редагування фотографій з поганим фоном і заповнення карток товарів і рерайт статтей?

В усякому разі, в офісі, на ставці, краще. Правда, теж є нюанси. Але прибутковіше, однозначно.

Робота на дому не кожному до смаку

Звучить майже як вірш: "Робота на дому не кожному до смаку". По-перше, були підозри на вірус на компі. По-друге, працювати вдома для мене в дивину. Ну, може звикну. А поки про такі аспекти фрілансу.

Звільнивши з роботи, запропонували підробіток на дому. Задачі майже ті самі, що і в офісі. "Дистанційна" робота, або фріланс — називати це можна по-різному. Так само, як по-різному оцінювати таку зайнятість.

— Вдома важче концентруватись на роботі, бо обстановка і оточення не змінюється. Та й більше спокус відволікатись — наприклад, на соцмережі або новини. Та й офіс більш дисциплінує.

— Важче робити, бо нема доступу до товару, який розписуєш. На роботі можна піти на склад і подивитись характеристики, які цікавлять. Або хоча б дізнатися, як виглядає те, що описуєш. А вдома джерело інформації — лише інтернет.

— Схожа до попередньої обставина: гірший зв'язок з фірмою. Бо через старий комп частина програм не працює.

— Менші гроші. По на роботі сплачують за "трудодні", а тут за конкретну роботу.

З плюсів:
— Не треба витрачати гроші на проїзд, штовхатися у маршрутках і пролазити в електрички.

— Сам собі плануєш робочий час і навантаження.

— Запропонували хоба б якусь роботу. Нехай і на дому.

От такі справи. А ви щро на це скажете? Працювали на дому?

День звільнення Києва

Ледве доїхав додому. Дві маршрутки навіть не зупинилися — забиті вщент. Це триндець! Суки з "Надія-2000" пустили в годину пік Спринтер! Там навіть "Богдани" забиті під зав'язку. Ще й сніг мете і холодно. Поки чекав на зупинці, замерз. Довелося сісти на інший маршрут і поїхати у Вишневе. А потім пройтися пішки, щоб пересісти на інший маршрут до Боярки.

У народі вечір п'ятниці називають "Днем звільнення Києва".
А завтра на роботі ще корпоратив — треба виставлятись на День народження.


Раби - не ми , ми не Раби






Раби -  не  ми , ми  не  Раби
Ми  рабську  тягнем  лямку .




Не  той  вже   сніг
пішов  що  то  колись
бувало


І  не  рипить
Коли  із  наймів   йдуть
Великі   Люди.


Повз  ті   «хліви»
й  голодні   очі
ледачих   жителів  «хлівів».


Надсилу   втомлені,
але   щасливі
що  день   сей   наймита
минув


На   день   вже
ближче  до   зарплати.


«Копійку»  в  мертвеє
Село
І  для  дітей    і  для
родини
тоді   везуть   новітні
батраки


А  поки що  потомлені  -
в  «общагу» .....


Благословенний   ранок
очищає  Люд


І  монотонний  день
Попереду  робота.


Нашвидкуруч   зібравши
«тормозки» ,
для  «медитацій»   «рак  легень»
узявши,
за  пазуху  пом`яту  пачку
«Пріми»




Безжурним   сміхом
гомоном
-  «  Пішли ,  чи  ти   готовий
вже  я  то  все   зібрався?»


Не ядовиті   кпини
Людини   Праці
братерськії  бригади
громадами    в  роботу.


Несподівана розв'язка історії з працевлаштуванням

Несподівана розв'язка історії з працевлаштуванням. Довго розпитували — і передумали. Що маємо: А) Даремно переживав. В)  Даремно підстригся (нічого, скоро волосся відросте — добре, що не поголився налисо). С) Можна сміливо пізно лягати спати і спати хоч до обіду. D) Знову треба шукати роботу.

А знаєте в чому причина? Не сподобалось, що запропонував маршрут без пересадки. Сказали, що швидше буде по-іншому, з двома пересадками. Ну, добре, поїхав би маршрутом, як сказали.

Перший день на новій роботі

Може, не варто було б писати, щоб не зурочити. Але оскільки вже вихвалявся, що взяли на роботу, напишу.

Ліг спати на 3 години раніше звичного. Спати хотілося. Але цього, як не дивно, недостатньо. Півгодини-годину подрімав. Не спав, а дрімав — начебто у свідомості, але вже показують сни — було де набратись вражень: півдня дивився відео-сталки, ще й вдалося поюзати порносайти. Однак ні заброшки, ні еротика відмовлялись показувати повнометражки, тому прокинувся десь близько 22ї. Послухав радіо (а шо ж ще робити?). Далі не спалося (хоча спати хотілося). Під ранок декілька годин поспав, хоч нічого не снилося. Як не дивно, не дуже відчував недосипання.

Вийшов з дому рано, о 6й ранку. На вулиці темно. На дорогах калюжі. Не видно, де калюжі. Навіть там, де є освітлення, — ліхтарі освітлюють дорогу, а не тротуар (!). Маршрутки виїждають на маршрути(!). Продавці відкривають магазини. На вулицях, як не дивно, є люди.

Маршрутка ледве їхала. Мабуть, вже налаштовуються на обмеження швидкості по населеним пунктам до 50 км/год. Але доїхав вчасно — на роботу приїхав раніше всіх. :)  Поки зачекав, доки всі прийдуть. Потім трохи ввели в курс справи. Тільки збирались дати завдання і... сказали, що роботи мало, тому до завтра можу гуляти.

А нова стрижка наче сподобалась. Хоча моя шапка чомусь не сподобалась (а ви кажете: чого нервуєш?).
Борідку, мабуть, доведеться поголити. На всяк випадок.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
23
предыдущая
следующая