хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «причини»

Вплив радянщини


В році 1989, я вважав, що відокремившись від РФ, Україна швидко стане однією з найпотужніших держав Світу. Але дива не сталося. На то є три причини.


Причиною першою, є повна відсутність української еліти. Хтось з мудрих казав, що інтелігенція вихована в часі окупації є першим ворогом нації. Це і не дивно, оскільки саме інтелігенцію українську більшовики-кацапики знищували в першу чергу. Людина, що має клепку в голові була не потрібна будівникам комунізму. Замість української еліти більшовики готували еліту збільшовичену наскрізь. На час проголошення незалежності українських націоналістів було настільки мало, що рішучим способом вплинути на ті процеси вони фізично не могли. Тому, на чолі країни залишилася стара партійна номенклатура, що швиденько перефарбувалася в ліберальні тона. Благо, вони брати-інтернаціоналісти і однаково ненавидять українську націю, попри благовонну риторику. Замість шикарних партійних офісів, як за помахом чарівної палички почали з'являтися повсюдно церкви держави, що і на мить не залишала планів по окупації України. Проукраїнські бізнесмени винищуються, а на арену виходять дітки окупантів, що стають олігархами. Українська промисловість свідомо знищується, бо це вигідно РФ і Світовому капіталу.


Другою причиною є знищення в українській нації всякого потягу до праці. Каток знищення поміщиків, капіталістів, духовенства, кулаків, підкулачників, ворогів народу і насамкінець самої нації через голодомор домігся свого. Як писав Ленін-Ульянов: “Треба довести людей до стану, аби вони за шмат хліба були готові на всьо!” Тому, тих, хто мав зайвий шмат просто знищували. В тих, хто розмовляв українською забирали не лише шмат хліба, але й життя. Залишкам все просто пояснили гаслом: “Кто нє работаєт — тот нє єст!” Електорат, що залишився, зрозумів, що краще лизати сраку керівництву, ніж працювати. В крайньому випадку, електорат був спроможний щось робити під наглядом, з-під палки. Тому, в нас на сьогодні є багатенько “інвалідів” і “пенсіонерів”, всіляких “ветеранів”. Тут є багато праці і законодавчій націоналістичній Верховній Раді і культурним товариствам, і сім’ям, і вчителям. Треба виховати Українця третього тисячоліття, який має горіти бажанням знайти улюблену справу і присвятити їй своє життя. То треба заохотити трудовим кодесом і легкістю в заснуванні власної справи. Малими податками. Людина, що сама себе і інших забезпечує працею мусить жити достойно. Над вихованням Українця третього тисячоліття мають працювати і школи всіх рівнів і батьки. Аби Українець обрав справу свого життя, він з перших кроків на цій Землі має виховуватися всебічно розвинутою особистістю і в плані мистецтв, і в плані спортивному, і в плані освітньому, і в плані трудовому.


Третьою причиною гальмування розвитку України є відсутність правди, панування кривди і брехні. Це і показуха. Олігархи, наприклад, уникаючи оподаткування і нещадно і безжально експлуатуючи українців створюють оазиси краси і на виборах влаштовують до цієї краси екскурсії. Агітують: “Полюбуйтеся, який я є господарник! Дайте Вами, державою покерувати і Ви заживете!!!” Панування кривди — це “наші” суди, що засуджують частіше патріотів, ніж окупантів. Брехня ллється з телеекранів, ЗМІ і газет. Відсутність правди відчувається в законодавстві.


Короче кажучи, лише перераховане, і ще багато чого корисного у Верховній Раді України можуть зробити виключно, лише націоналісти. Виключно тому, що в них є бажання. Насрати, що в них немає “досвіду і знань”, як волають вороги. Досвід набувається, знання дадуть наймані інститути, яких Україна має досить. Для остаточної оцінки можна запросити як експертів, так і звичайних людей.

Головне, що є в рядах націоналістів, це вірність нації і бажання зробити життя українців заможним і гідним. Україна на сьогодні має величезні перспективи рвонути вперед, до кращого життя. Але для цього треба обрати тих, хто завжди про то мріяв, тобто націоналістів, до Верховної Ради, і самим працювати не лише в полі, вдома і на роботі, але і в книжки заглядати і пісні вчити. Адже, без настрою, без гумору, без пісні життя і в золоті буде нудним. Дай Боже розуму українському виборцю! Хай, хоч раз, українці зрадіють з власного вибору :)

p/s: Світлина залишків "Південдизельмашу". Токмак. Злодії не торкнулися лише "братана".

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115%; }

Чому люди хроплять?

Чому люди хроплять?

Хропіння – на перший погляд не несе за собою страшних наслідків. Більш небезпечним є апное сну – короткочасна зупинка дихання уві сні. Але багато жінок вважають, що хропіння їх чоловіків з роками виводить їх із рівноваги та руйнує хороші відносини між подружжям. Чому деякі люди хроплять, а інші ні? Ті, у кого є збільшені мигдалини або надмірна вага навколо шиї більш схильні до хропіння. І структурні причини, такі як форми свого носа або щелепи також можуть  викликати процес хропіння. Сам звук храпу є результатом звуження дихальних шляхів людини, який викликає вібрацію в горлі.

[ Читати далі ]

Все тече, все міняється.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Хтось падає, а хтось піднімається,
хтось радіє, а хтось кається.
Хтось злом оскверняється,
а хтось любов’ю очищається.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Хтось навчає, а хтось навчається
навчившись - навчає, все поновляється.
Хтось в домі поселяється, а хтось виселяється,
хтось долею посилається, а хтось відсилається.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Хтось воює, а хтось братається,
хтось сумує, а хтось кохається.
Все зле поволі втрачається,
а добре навіки залишається.



Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Важливе - стрімко наближається,
прожите - гірко віддаляється.
Хтось прощаючи, на вік прощається,
хтось при надії, до віку зустрічається.


Все тече, все міняється
ніщо на місці не зупиняється.
Все тече, все міняється
ніщо даром не минається.

Усім усе пригадається
посіяне, колись таки пожинається.
Хто на цих законах знається
дурницями не занімається.


Електромобілі та україна

Изображение
27 лютого у Львові була встановлена перша зарядна станція для електромобілів з серії трьох, які мають мережею об’єднати не лише ключові міста Західного регіону, а й Україну з Молдовою, повідомляє на свої сторінці Tesla Club Ukraine.
Своєрідний електротранспортний коридор утвориться на маршруті Львів – Івано-Франківськ – Чернівці, аби подорожувати з України в Молдову електромобілем стало реальністю.
«Це перша зарядка у серії з трьох, яка об'єднає такі ключові міста Західного регіону і об'єднає Україну з Молдовою. Компанія «Галиченерго» це наш постійний партнер, коли треба проводити серйозні роботи з електромережами, а тепер і учасник нашої партнерської програми з розбудови нашої найбільшої в Україні мережі безкоштовних зарядних пристроїв потужністю 22 Квт», – пише Tesla Club Ukraine.

Изображение
Електромобілі спровокують наступну нафтову кризу, а 2020-ті стануть їх десятиріччям - прогнозує Bloomberg New Energy Finance. Керівництво розвинених країн вже давно всіляко сприяє просуванню електрокарів. Для покупців створюються преференції: податкові пільги, компенсації вартості авто, безкоштовні парковки тощо.
Які зміни чекають на нашу країну, якщо уряд і парламент запустять повноцінну підтримку екологічних авто?


1. Україна здобуде незалежність від імпортної нафти
Найочевидніше з точки зору вигоди для держави - електрокари знижують залежність країни від імпортних нафтопродуктів. У той час як 85% палива завозиться з-за кордону, електроенергію Україна виробляє сама. На додачу, знизиться попит на іноземну валюту для розрахунків за паливо, що позитивно для курсу гривні. Фахівці компанії ElectroCars прогнозують, що без додаткової стимуляції продажі електромобілів в Україні протягом наступних 4 років сягнуть3 тисяч штук, а в разі скасування ПДВ - 23 тисяч
У результаті, замість $ 60 млн країні необхідно буде щорічно завозити бензину в країну тільки на $ 36 млн (без податків і зборів).

2. Україна отримає не менше $ 3 млрд «на екологію»
Згідно з Паризькими кліматичними угодами, розвинені країни взяли на себе зобов'язання щороку виплачувати країнам, що розвиваються, $ 100 млрд на екологічні проекти. Порядок такий: якщо держава показує прогрес в боротьбі за зниження викидів парникових газів - їй дають ще грошей на майбутні екологічні проекти.

3. "Одужає" вітчизняний ринок електроенергії
Масове використання електрокарів (будемо виходити з прогнозованих 23 тисяч) дозволить Україні краще збалансувати споживання струму. Зараз в Україні є величезна проблема: вночі витрачається менше струму, ніж вдень. Але атомні електростанції, які виробляють найдешевший струм, не можуть постійно включатися і вимикатися й весь час дають однакові навантаження. Доводиться використовувати їх не на повну потужність, а для "маневрування" використовувати дорожчий струм вугільних електростанцій. Влітку в цьому частково допомагає також гідроенергетика.
Електромобілі ж заряджаються переважно вночі, і в усьому світі дозволяють вирівняти графіки навантаження на енергосистему, так що можна буде більшою мірою задіяти АЕС. За підрахунками ElectroCars, зараз кіловат-година від теплових електростанцій коштує на енергоринку 0,8565 грн, а атомних - 0,3846 грн. І за чотири роки, поки кількість електричних авто буде зростати, українська економіка заощадить $ 200 тис.


4. Зросте внутрішній попит
Гроші, які населення раніше витрачало на бензин, і вони йшли за кордон, тепер будуть витрачатися, перш за все, на українські товари. 
Як підрахував співзасновник компанії ElectroCars Олександр Кравцов, проїздивши на Nissan Leaf за менш ніж за рік 40 тис. км, він сплатив за електроенергію менше $100 (у порівнянні з $ 2-3 тис, які треба було б витратити на бензин), $ 500 заощадив на маслах (які не потрібні) і ще $ 500 - на техобслуговуванні. Акумулятора потрібно поміняти через кілька років, новий коштує $ 6 тис. За його словами, новий акумулятор легко окупиться за 2 роки, і при цьому можна продовжувати їм користуватися ще кілька років, заощадивши ще як мінімум $ 15 тис. 



5. Розвиватиметься підприємництво
При створенні інфраструктури для обслуговування електрокарів з'являються нові робочі місця. Наприклад, в Україні вже відкриваються автосалони з продажу електромобілів. Ці авто беруть в служби таксі - вони дозволяють бізнесменам заощадити кошти. Еко-таксі вже є в Києві, Харкові, Львові, Одесі. Також вони вигідні для служб доставки.
У світі в порядку речей використовувати послуги зарядної станції для збільшення оборотів основного виду бізнесу. Наприклад, якщо водій заїжджає підзарядити авто біля кафе і т.п., то проведе там не менше години, і за цей час однією першою стравою він точно не обмежиться.
Інфраструктура для електрокарів розвивається хорошими темпами. Ентузіасти вкладають кошти в створення мережі доступних зарядок по всій Україні. Ще рік тому в Києві було лише кілька зарядних станцій. Зараз їх вже три десятки. Недавно компанія «ТОКА» заявила, що планує розширити мережу електрозаправок для автомобілів на 50 штук. Поки у неї по дві заправки в Києві і Одесі, і одна у Львові. Цього року компанія планує встановити в столиці близько 30 заправок, 15 - в Одесі і 5 - у Львові.


6. Стимулюватиметься власне високотехнологічне виробництво
У більш віддаленій перспективі в Україні може бути організоване виробництво електрокарів. А це - високотехнологічна діяльність, в якій задіяні багато виробничих сфер і наукових установ.
Зараз розмова на подібні теми викликає іронічну посмішку - про яке виробництві говорити, якщо навіть ті заводи, які є, знаходяться в жахливому стані. Іноземні компанії, які вже виробляють електрокари, далекі від зниження собівартості виробництва - на це йдуть роки. Але потенційно виробники електрокарів схильні відкривати збір авто поблизу від великих 
ринків. А наш ринок, за умови введення пільг, може стати великим, враховуючи вартість бензину.
У минулому році Мінекономіки навіть повідомляло про переговори з іноземними компаніями про створення тут спільних підприємств для розробки технологій і виробництва електромобілів. Повідомлялося також, що можливість налагодити в Україні для початку крупновузловий збір розглядає компанія Bio Automotive Co. Тим часом, вже кілька українських компаній почали самостійно розробляти і виробляти зарядні станції.
7. Збережемо здоров'я і гроші на медицину
І, нарешті, найголовніше: жителі міст будуть дихати чистішим повітрям. У нашій ситуації, здавалося б, не час думати про екологію, і працюють тільки економічні стимули. Але, насправді, здоров'я населення - це гроші країни. В ЄС підрахували, що на лікування кожного жителя загазованих міст щороку необхідно витрачати по 200 євро. Ці витрати скоро ляжуть на державний та сімейний бюджети українських громадян. Що ж стосується викидів в атмосферу при виробництві струму на електростанціях, то, по-перше, електростанції зазвичай розташовані не в найбільш густонаселених районах, а по-друге, в світі частка ТЕС у загальному виробництві електроенергії постійно падає за рахунок відновлюваних джерел енергії. І нашій країні цього тренду також не уникнути.

Завади самоконтролю

1. Неуважність
Рішення, що вимагає вольових зусиль, не можна приймати на автопілоті - мозок за замовчуванням вибере найменш виснажливий варіант.  Коли люди відволікаються, вони більш схильні піддаватися спокусам. Тому в момент вибору важливо бути зосередженим, інакше можна непомітно для себе піддатися спокусі.
 
 
2. Брак глюкози
Мозок періодично послаблює самоконтроль з міркувань економії: він витрачає енергію, коли її запаси високі, але береже, якщо ресурси виснажуються. Щоб перевірити цю теорію, вчені провели експеримент.
 
Учасникам запропонували вибрати між двома призами: 120 $, які можна отримати сьогодні або 450 $, які можна забрати через тиждень. Перед початком експерименту дослідники виміряли рівень цукру в крові піддослідних, а після першого туру учасникам дали випити або звичайну солодку колу, або дієтичну. Ті учасники, які отримали «цукрове підживлення», частіше проявляли витримку в другому турі і вирішували дочекатися 450 $.
 
 
3. Надмірні зусилля
Сила волі в чомусь схожа на м'яз: вона теж здатна втомлюватися і відновлюватися після відпочинку. Такий висновок зробив американський психолог Рой Баумайстер, поспостерігавши за людьми, яким доводилося контролювати себе в різних ситуаціях.
 
Виявилося, що ресурси сили волі обмежені і на всі дії їх не вистачає: якщо витратити всі сили на самоконтроль в одній сфері, доведеться проявити слабкість в інший. Наприклад, курці, відмовившись від своєї шкідливої звички, можуть налягти на солодке, а людям, постійно стримуючим свої емоції, складніше контролювати фінансові витрати.
 
 
4. Добрі наміри
Вчені з Коледжу Баруха Міського університету Нью-Йорка зацікавилися дивною статистикою в Макдональдсі: продажі бігмаків значно зросли після того, як в меню з'явилася більш здорова їжа. Дослідники провели експеримент і зімітували ситуацію ресторанного замовлення в психологічному експерименті. Дивна статистика знову підтвердилася - як тільки в меню з'являвся салат, учасники починали частіше вибирати гамбургери.
 
Це відбувається тому, що людський розум схильний приймати майбутнє рішення (або навіть можливість такого рішення) за вже виконану дію. Тому сама поява опції «з'їсти салат» фактично прирівнюється до вибору корисної страви. Після чого відвідувач підсвідомо вважає, що раз він уже подбав про своє здоров'я, тепер можна і розслабитися.
 
5. Почуття провини і страх
Намагаючись допомогти людині взяти себе в руки, оточуючі часто намагаються натиснути на її почуття провини. Але це не найбільш вдалий підхід. Адже почуття провини викликає стрес, а мозок, щоб впоратися з неприємними відчуттями, починає шукати джерело приємних емоцій. Тому, відчуваючи себе винними, люди починають більше їсти, пити, робити покупки і грати у відеоігри. Подібну реакцію викликає і страх.


7381АК

Про хитрі морди. Коротко. По суті.

Нафта дорожчає  help   tears
                                       
                               -  ціни зростають ! angry

Нафта дешевшає ura dance - 

                                 ціни.....


look  

 зростають! 


...

29%, 2 голоси

14%, 1 голос

43%, 3 голоси

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Що вибираєте ви?

"Бажання шукає можливості, небажання - причини",  - завжди це пам*ятаю, коли раптом в голові спливають причини, чому я щось не хочу робити, кудись іти, з кимось спілкуватися... Коли ж треба, то розшукаю найменьшу зачепку, розтормошу людину, переверну все догори дригом, але не буду мовчки тихо чекати...

Буває боляче, коли розумієш, що за причинами важливої для тебе (якимось чином) людини стоїть небажання,.. коли важливе для тебе, є неважливим для іншого/іншої...

Ось нагадала про це бажання й небажання одній панянці, а потім подумала, що кожен із нас найчастіше (уже за звичкою) вибирає перше чи друге. Я - шукаю можливості, а ви?

  

 Рейтинг блогов

 

 


63%, 5 голосів

38%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.