хочу сюди!
 

Людмила

39 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 35-43 років

Замітки з міткою «сім'я»

Сімейні узи

 

Вова, так звали водія, уже звик до таких витівок своїх начальниць… Та був людиною залежною від них, і тому не міг здати їх фараонам. Як не як, а сімейні узи були сильніші… Ну не на стільки сильніші, як жага грошей. Сімейка в них була досить багатою. Та від померлих батьків все багатство досталося старшеньким, а меншому нічого не припало, тому сестри і тримали його на короткому повідочку, постійно приманюючи його грошима. Та і до збочення своїх сестер він ставився пофігістично… так як людей не любив, особливо лицемірно віруючих, які і були жертвами дівчат…

            Понеділок у нього був вихідним. І взявши достатньо грошенят, він пішов розслаблятися… Друзів він не мав. А до дівчат (без сестер тут не обійшлося) він мав особливе відношення. Генетика сильна штука, особливо, коли підігрівається спілкуванням з психами.

            Прокинувся він пізно, бо ніяк не міг відірватися від своїх солодких снів. Ліжко ніколи не застеляв, але подушку виставляв гарно, трикутничком, як колись було у спальні його бабусі. Перед подушкою він саджав свого ведмедика, якого подарувала йому його улюблена бабуся. Він був дуже старий, та Вова ставився до нього дуже обережно. У його спальні висів величезний мальований портрет його бабульки. Це була єдина обожнювана їм жінка. Хоча жінкою назвати її було дуже важко. Зараз вона нагадувала висушену жабу.  Вона жила в притулку-лікарні.

            Близько другої години він поїхав її навідати, так як робив це кожен день. Купив їй її улюблені орхідеї, фруктів. Прийшов до неї в палату, на вході розминувся з молоденькою медсестрою. Вова був зовні дуже гарненьким хлопцем,  через це всі дівчата звертали на нього увагу, що дуже його бісило. Ось і цього разу не обійшлося без звабливого фліртуючого погляду, що стало причиною незадоволеної гримаси і плювка через ліве плече. Він пішов до бабусі, поцілував її, і тримаючи її руку, розповідав про те, як пройшов його день.

 Потім пішов до дому, по дорозі нажерся в Макдональдсі, хоча кошти в його кишені дозволяли б йому поїсти в шикарному ресторані. Та він був дуже жадібним.              Годин у 10 вечора він поїхав у його улюблене вечірнє місце.  Він як завжди накидався віскі, випивка – це  одне з не багатьох, на що він грошей не жалів.

Після того, як всі функції організму почали трохи тормозити, то він зробив дзвінок, на номер, який обслуговує його раз на тиждень, в понеділок. Йому навіть говорити не треба було нічого. Сказав, що зараз буде,  йому відповіли, що все вже готово, і він поїхав…

            Зайшовши в підвальне приміщення не дуже нового будинку, він пройшов метрів 50 по темному коридору. Потім, не розвертівши корпус, грюкнув правою рукою в стіну, де якраз були двері, які помітити було вкрай важко. Йому відкрив двері величзний бугай, привітався з ним і, впустивши, замкнув за ним двері.  Він пішов через кімнату освітлену червоним світлом до старої жінки, років 50 з жахливим макіяжем. Намальовані чорним олівцем брови були не однакові, мало того ще права була трохи розтерта сухою рукою в нервовому жесті, побачивши клієнта. Малесенькі свинячі очиці, нафарбованими зеленим, виблискували страхом і жадібністю. Картину доповнювали намальовані червоною помадою губи, які шевелилися не зважаючи на те, чи говорить вона, чи ні. Вона лестиво посміхнулася йому, він скривився в награній посмішці. Поклав їй на столик штуку баксів і пішов по давно відомому йому маршруту.

  Заходячи в кімнату, він знімав куртку. Зайшов, замкнув двері. На ліжку лежала гарна, струнка гола дівчина. Видно було по її очам і по її стану, що вона точно не твереза. Більше всього, що вона під кайфом. Та йому було все одно. Він крикнув на неї і вона поповзла до нього на колінах, і почала роздягати його. Коли вона стала перед ним на коліна і намагалася взяти його причинний орган в рота, то отримала сильного ляща по обличчю. Та це її не зупинило, і сплюнувши трохи крові від розбитої щоки вона намагалася повторити те, що збиралася. Та такий сценарій прокручувався ще разів чотири. Коли розбиті були губа, щока, вона вже обільно плювалася кров’ю, і її гарненьке обличчя перетворилося на мєсіво з макіяжу і крові, він дозволив їй закінчити її справу.

Коли він спустив все їй на обличчя, то єхидно усміхнувся і пнув її ногою в живіт. Потім в азарті він пинав її ногами по ногах, руках, по спині… він аж завивав від задоволення, і коли взяв в руки шкіряну тоненьку пльотку і вдарив її перший раз і при вигляді бризок крові з її спини, він кончив. Він гамселив її доки не отримав ще пару раз надзвичайного задоволення. Коли дівчина вже мало нагадувала ту красу, яка була на початку, він взяв з своїх штанів 100 баксів і, нагнувшись над нею, засунув їх їй між ноги…

З широкою посмішкою і задовольною мордою він вийшов з кімнати. Помахав рукою старій дамі, постукав по плечу охоронця, і пішов геть. Потім пішов знову в бар. Сьогоднішня забава сподобалася йому, як ніколи. Він накидався своїм віскі з льодом прокручуючи в голові всю сьогоднішню забаву. На радощах напився він в дризг.

Кохаючи свою машину так само, як бабусю, він відкинув думку про те, щоб залишити авто на парковці і поїхати на таксі. Тойоту було шкода залишати надворі в підозрілому кварталі, та і грошей на таксі йому було шкода.

Він ледве бачив дорогу, коли мчав за сто до рідної домівки. Йому хотілося швидше в ліжко. Він обганяв кволі напівсонні нічні автівки. Їхавши по зустрічній, він бачив яскраве світло, він згадав про улюблену бабусю. Він переймався, що це його кінець, а він не попрощався з бабцею.

Та один ривкий рух керма, і він на своїй полосі… Приїхавши до дому, він прийняв душ, хотів відмити від себе запах тієї дівчини, і тільки зараз помітив, що його тіло було заляпане її кров’ю.

Він розправив подушку, ліг н бік, обійнявши обережно старого ведмедя. Та сон у нього був не спокійний, йому снилася бабця, яка лаяла його за нічні витівки, і ніби злих собак, напускала на нього голих гарних жінок, які намагалися роздерти його. Він борсався у вісні, і різкими рухами розірвав стареньку іграшку. І жовта, стара вата потрапила йому до носа… І він задихнувся. В останні моменти задухи йому снилося, що його душила люба бабця, і він заплакав…

Так і помер із сльозами на очах.

Хорошковського в СБУ може замінити розвідник.Чий?...

Вікторія Матола У випадку призначення на посаду міністра фінансів нинішнього глави СБУ Валерія Хорошковського замість нього, найімовірніше, СБУ очолить людина із зовнішньої розвідки, наближена до сім’ї президента Віктора Януковича.Таку думку в коментарі Тижню висловив політолог Сергій Таран.   Можливе призначення Хорошковського на посаду міністра фінансів, на думку політолога, пов’язане скоріше з бажанням налагодити співпрацю Нацбанку з Кабміном.«Хорошковський має великі шанси пройти на міністра фінансів, оскільки зараз не існує чіткої співпраці між Кабміном і Нацбанком. Тобто вони висувають різні позиції, зокрема, щодо підтримання курсу гривні. Ця політика в Україні наразі витримується, а можливо, Нацбанк хотів би з нею погратися, звинувативши в цьому насамперед уряд Азарова. У такому разі Хорошковський міг би забезпечити чітку взаємодію між урядом і Нацбанком», – стверджує Таран.

 Щодо можливого кандидата на посаду глави СБУ, то Таран вважає, що це буде людина, наближена до сім’ї Януковича.«На його місце може прийти хтось невпливовий від Партії регіонів. Це буде людина, яка має відношення насамперед до сім’ї президента, можливо,це хтось із зовнішньої розвідки», – додав він.

 За словами політолога Тараса Березовця, Хорошковський давно шукає шляхи для роботи в уряді, тому його перепризначення на посаду міністра фінансів цілком реальне.«Те, що Хорошковський отримав звання генерала армії викликало нездорову реакцію всередині Служби безпеки. І він очевидно шукає можливості просуватись далі. Відомо, що в нього є прем’єрські амбіції – перейти зразу на посаду прем’єра. Втім, наразі це досить складно. Тому призначення його міністром фінансів – це можлива сходинка до просування. Однак навіть якщо Хорошковський прийде працювати в уряд, то максимум напосаду міністра фінансів, але навряд чи на посаду віце-прем’єра. Оскільки це може викликати прямий конфлікт всередині урядової команди і навряд чи на це піде Янукович», – зазначив Березовець.

  На його думку, варто враховувати й те, що Хорошковський має досвід роботи в уряді. «Загалом це питання амбіцій самого Хорошковського, який давно шукає можливості перейти на посаду до уряду і себе реалізувати. Також не варто забувати, що свого часу він був на посаді міністра економіки європейської інтеграції при президентові Кучмі», – додав він.«Питання відкрите. У президента коротка лава запасних, тим більше людей з досвідом роботи в СБУ. Думаю, це буде не стороння людина. Варіанту з Хорошковським, коли призначалася людина без жодного досвіду в структурі,не буде. Скоріше за все, це буде кадровий працівник СБУ, але вибір буде суто за критеріями лояльності до президента і ця людина буде не така публічна, як Хорошковський», – заявив Березовець.

Тиждень

Измена

Прочитано в http://www.pravmir.ru/izmena-2/

Все чаще в современном обществе пытаются внушить нам, что в супружеской измене нет ничего страшного. Но люди понимают, что это далеко не так, и пытаются обезопасить свой брак, найти какие-то гарантии для его сохранения. Например, в Таинстве венчания.

Дает ли венчание какие-то гарантии, как действует измена на обоих супругов, насколько возможно – простить, и как сохранить любовь в семье – обо этом Правмир поговорил с протоиереем Алексием Уминским, настоятелем московского храма Живоначальной Троицы в Хохлах. Никаких гарантий

- Порой, когда люди венчаются, им кажется, что таинство гарантирует им счастливую семейную жизнь, без серьезных испытаний.

- Чувство, будто тебе что-то гарантировано – всегда ложное. Христианство вообще ничего не гарантирует, а просто призывает нас следовать за Христом. И этот призыв никак не связан с нашим желанием разложить все по полочкам, сделать духовную жизнь конкретной, понятной, опереться в ней на что-то внешнее, постижимое нашим умом.                                                                                                                                                                                                    И потому у нас к таинствам часто складывается неправильное, в чем-то оккультное отношение. Нам кажется, что таинства должны действовать сами по себе, гарантированно подавая нам определенный набор благодеяний. На самом деле таинства, хоть они и совершаются непреложно и неизменно  Духом Святым в Церкви, опять же никакой гарантии каждому из нас не предоставляют.                                                                                                                                                                 Как Таинство Крещения не гарантирует человеку спасения, Таинство Исповеди – прощения, Таинство Евхаристии – благополучия и ощущения  благодатной наполненности, так же и Таинство Венчания не гарантирует человеку семейного счастья, оно только открывает  возможности для этого через постоянный труд, через жизнь по Евангелию во всей полноте.                                                                                                                                                                                     Таинство венчания – начало пути, возможность для возрастания в любви – жертвенной, взаимоотдающей, которая наполняет не только тебя, но и других, и распространяется на все пространство твоей жизни. А это все дается человеку через крест, через подвиг, через труд, через самоотдачу.

- У венчанных супругов больше ответственности?

- Венчанные супруги, или невенчанные… Речь же здесь не идет о том, что человек, который принимает венчание в Церкви, подписывает некий договор об ответственности. Мы говорим о том, насколько люди понимают или готовы понять, что такое  любовь.                                                                                                                                                                                              Нельзя же сказать, что венчанные браки обязательно совершаются по любви, а невенчанные – не по любви. Существуют невенчанные браки, которые  могут реализовать человеческую любовь, быть счастливыми, являться  примером того, какой может быть настоящая семья.                                                                                                                                           Природа любви и в венчанном браке, и в невенчанном одна – божественная. Законы любви непреложны, как законы мира, как законы бытия. И они будут наполнять жизнь людей, даже если они не знают Христа. Христос все равно незримо будет в них присутствовать.                                                                                                                                                                       Что же тогда дает человеку венчание? Оно преображает любовь земную, пусть и существующую по божественным законам, прекрасную, но все-таки – человеческую – в небесную.                                                                                          Ярким примером, как это происходит, является первое чудо, совершенное Христом в Кане Галилейской, когда Он превратил воду в вино. То есть обычное  вещество, без цвета, без вкуса, без запаха, но крайне необходимое для человеческой жизни превратил в напиток совершенно иного качества. А мы то знаем, что и вино имеет способ преображаться в Кровь Христову в  Евхаристии. Поэтому путь любви – от воды – ко Крови Христовой – это и есть венчание, Таинство Церкви, где Христос наполняет уже великое, уже  необходимое, уже полноту, переливая ее через край. И вот здесь и  начинается особая ответственность, которую человек должен принимать.                                           Готовность принять и быть достойным этого – огромный подвиг человеческой жизни. И этот подвиг делает людей, живущих на земле, едиными в вечности, где  уже никто замуж не выходит и не женится, но здешний брак не исчезает,  остается вечным.

Измена как составляющая брака?                                                                                                                                                      - Мне не раз приходилось слышать от людей старшего поколения, что супружеская измена – составляющая брака, которую никак не избежать. - В этом случае люди просто пытаются оправдать свое поведение. Или, чаще, оправдывают ситуацию собственной семьи, когда им пришлось пережить  и простить измену своего супруга. Человеку нужны какие-то основания,  чтобы суметь справиться с бедой, с тем, что пережить сложно, а порой –  невозможно. Из Евангелия мы знаем, что Христос единственной причиной для того, чтобы человек оставил свою жену или своего мужа, называет прелюбодеяние – супружескую измену. - И потому человек, даже простив, забыть об этом не может на протяжении всей жизни? - Конечно. Неслучайно же в заповедях сначала идет – «не убий», потом – «не прелюбодействуй». Убийство и супружеская измена почти равнозначны по своей разрушительной силе. Кто изменяет любви – тот убийца. И те люди, которые пережили измену супруга или супруги, воспринимают случившееся  так, словно их убивают. И эта рана не заживает никогда. - А как быть с модным нынче мнением, что «легкий уход налево» – только укрепляет семью? - Да, существует целая современная теория, что супружеская пара обязана таким образом развлекаться, и будто это даже увеличивает стремление друг к другу. Ну – это один из вариантов лжи, которой много сегодня наговорено по этому поводу. Лжи мерзкой, отвратительной, гадкой. А что происходит на самом деле? Люди сначала соединились для любви, были произнесены клятвы верности, каждый сумел максимально себя другому доверить, обнажить, обезоружить, открыться впустить в свою жизнь другого. И вдруг после этого терпит такое предательство! И это способно до конца убить любовь, разрушить семью, исчерпать брак. Причем полностью, без возможности что-либо восстановить на пепелище. - Именно поэтому на различных дамских форумах женщины с отчаянием пишут, что муж раскаялся, вернулся, стал буквально идеальным, а у нее внутри – пустота, и она уже жалеет, что позволила мужу не уйти? - Да, человек может опомниться, прийти в себя. Но людям, к сожалению, свойственно прощать себя раньше, чем их простит другой. А вместе с прощением приходит чувство, что вроде «теперь надо все забыть». А есть такие вещи, которые забыть нельзя. Человек бы и рад это сделать, но не может. Не может же тот, у кого, скажем, оторвало ногу во время войны, забыть о том, что у него нет ноги. То же самое можно сказать и о пережившем измену мужа или жены. Человека буквально распилили пополам, отняли часть его существа, часть его тела, потому что не зря же говорится, что два –это плоть едина. И как он об этом может забыть?! И потому простить такое не под силу очень многим. И даже Господь не требует этого от нас. Он говорит, что человек свободен не принимать того, кто совершил измену. - А как быть, если изменивший в оправдание говорит своей половине: ничего не случилось, я люблю тебя по-прежнему, там была лишь физиология, а душой я всегда с тобой? - Не буду говорить о причинах супружеских измен: где-то это просто человеческое безобразие, где-то – обоюдная вина людей в браке, которые не умеют друг друга хранить и беречь данное им в самом начале их совместной жизни. Но, в любом случае, человек, когда совершает такой поступок, сам сильно меняется. Такое ощущение, что он теряет рассудок. И мы все и так в результате грехопадения имеем искаженную человеческую природу. А в случае измены, особенно если речь о венчанном браке, когда клятвы даны не только человеку человеком, но и Богом услышаны, в Небесах записаны, с самим человеком происходит что-то ужасное. Не может такой страшный грех оставить человека прежним… Он теряет в себе нечто важное, что его самого как человека формировало. У него сильно поражается та часть души, которая способна на истинные, правильные чувства. Человек начинает лгать, оправдывать себя, искать иные ходы, защищаться. И даже пытается выстраивать некие правильные вещи, но у него все равно ничего не получается. Потому что он настолько себя искривил, что каждый следующий шаг, даже если он делается формально правильно, все равно уводит его в другую сторону. Жизнь, в которой уже не будет легкости - А все-таки можно сохранить семью, которую коснулась измена? - Наверное, можно. Но случаев, когда семья от этого рушится, гораздо больше. Для сохранения семьи нужен еще обоюдный подвиг, который, и это надо понимать, не кончится никогда. Как и не исчезнет боль от случившегося. И уже никогда в этой семье не будет такого счастья, легкости, радости, которые могли бы быть. Это все время будет жизнь с комком в горле, с горьким привкусом. Пусть супруги к этому привкусу привыкнут, и, может быть, в этой семье будет даже немало внешних проявлений счастья, общих дел, они будут более ответственны и едины в вопросах воспитания детей. Потому что этих людей будет соединять подвиг покаяния с одной стороны и подвиг прощения – с другой. Это, наверное, тоже много значит… - Как не уйти в депрессию человеку в тот момент, когда он только что столкнулся с изменой близкого - А это невозможно – не уйти в депрессию. Человек обязательно переживет ее, переживет отчаяние, чувство крушения всего. И все это сильно и болезненно отразится на детях. Смерть одного из родителей не так ранит детей, как уход из дома отца или измена матери, в общем – разрушение семьи. Потому что смерть переживается как тяжелое горе, но в котором можно жить, с которым можно справляться. А раскол в семье для них – предательство, убийство. Ничто другое не вызывает в детях такой внутренней травмы.                                                                                                                                    В некоторых случаях женщина, переживающая измену мужа, будет пытаться сгладить ситуацию для детей. Но можно представить себе, насколько ей удастся это сделать, если она – в депрессии и способна только механически исполнять свои обязанности – кормить, отводить и забирать детей из школы. Она бы и рада включиться по-настоящему, но не может.                                                                                                                                                                                                  И здесь уже лучше обратиться к психотерапевту, который, возможно, назначит курс лекарственных средств. О том, чтобы регулярно ходить в храм, о необходимости Таинств Покаяния и Причащения я не говорю: это само собой должно подразумеваться для православного человека.

- Некоторые «доброжелатели» советуют человеку, переживающему измену близкого: «а ты отомсти, поступи таким же образом, и легче станет».

- Можно проследить в обществе такую тенденцию взаимного безумия. Но, люди, которые в своем отчаянии решаются на подобное, затем, наверное, будут чувствовать себя еще хуже. Ведь человек получает двойную травму. Его предали, и он еще себя уничтожил грехом.

Как можно потерять любовь - А может быть, что внутренняя, душевная измена наступила раньше, чем физическая? - Если в семье утеряна любовь, тогда супружеские измены лишь являются следствием этой потери. В один прекрасный момент люди словно договариваются, что им удобнее жить, имея лишь общую квартиру и общий бюджет. Но тут о семье можно говорить только в условных категориях.                                                                                                                        Когда нет любви, то какой смысл говорить об измене? Когда люди потеряли любовь, они уже изменили друг другу.

- Что значит «потеряли любовь»?

- Люди вдруг понимают, что наступила пустота вместо полноты. И супружеская измена – она уже здесь, свершилась. Потому что люди в какой-то момент изменили друг другу не физически, не фактом, что кто-то пошел «налево», а тем, что отказались от другого, как от креста, когда они в своей семейной жизни смогли сказать: вот это мое, а вот это -твое.                                                                                                                                                                                                         Опасно для брака, когда однажды человек решает, что у него есть нечтотакое, что его «половинке» может не принадлежать, чем он не собираетсяделиться. Пусть это мелочь какая-то, да тот же футбол, например! Это касается всего, в том числе отношений с родителями. Не зря Библия призывает оставить «отца своего и матерь свою». То есть даже родителей в браке нельзя оставлять только своих, даже они становятся общими. Отсюда обращение «мама» и «папа» к недавно чужим людям. Брак – хрупкое образование, и к нему нужно относиться бережно.

- Что требуется от людей для того, чтобы сохранить любовь?

- Люди, которые друг друга увидели, и друг в друге почувствовали возможность быть вместе, на всю жизнь друг другу обязаны. Важно помнить об этом. Ведь в тот момент, когда они согласились быть вместе, они приняли решение без остатка отдать себя другому человеку. Обоюдно, бесстрашно, с надеждой на Бога. Они, может быть, до конца, по молодости, этого еще не поняли. Но изначально оказались к этому готовы. Если человек изначально не готов посвятить себя без остатка другому, он делает колоссальную ошибку, вступая в брак.

- А как узнаешь, готов или не готов в молодости, в порыве влюбленности?

- Как-то надо узнать. Влюбленность – это еще не стопроцентный повод для вступления в брак. Для этого нужны определенная подготовка, узнавание, испытания, когда любовь, вырастая из влюбленности, начинает проявлять себя. Но каких-то конкретных рецептов здесь нет.                                                                                                                                      Мне понравилось, как отец Дмитрий Смирнов однажды сказал, что если человек может не жениться, то он не должен жениться ни в коем случае. То есть вступать в брак нужно только тогда, когда ты точно не можешь этого не делать. Если же хоть на мгновение допускаешь, что можешь не жениться (не выходить замуж), значит, что свою жизнь мыслишь в какой-то степени, пусть в самой маленькой – автономно, отдельно. Оставляешь себе нечто  такое, что может принадлежать только тебе одному. А в браке, повторяю,  этого быть не должно. В браке можно только взять и до конца себя отдать.

- Подозревая измену, некоторые женщины пытаются, например, вскрыть электронный почтовый ящик мужа. А получается, что само наличие паролей, «ключей» – уже сигнал, что в семье не все в порядке?

- Если в семье есть момент недоверия, если кто-то от кого-то что-то  скрывает, это уже страшно. Значит тот, кому ты доверил себя, у тебя что-то ворует.                                                                                                                                             Если же возникли подозрения, не надо пытаться «взламывать»  электронный почтовый ящик, пытаться что-то узнать. Надо только молиться.И внимательно смотреть на происходящее, пытаясь понять, почему это могло случиться, и что следует сделать для того, чтобы что-тоспасти,уврачевать.                                                                                                               Ведь, на самом деле, можно простить человека, совершившего столь ужасный поступок. Если есть глубочайшее покаяние изменивший стороны и если есть движение навстречу другой стороны, тогда все можно преодолеть. Хотя, повторяю, это больно и трудно.

- В журналах для женщин психологи часто дают советы, что если жена начинает подозревать мужа, то, вместо закатывания истерик, надо попытаться изменить ситуацию, окружить супруга заботой, вниманием, тщательнее следить за своим внешним видом.

- В том числе, наверное, это тоже может иметь место. Поскольку случается, что люди в семье перестают смотреть друг на друга. Ведь столько дел: купить мебель, сводить детей на музыку и английский, поставить счетчик на воду и сделать еще много чего, вроде бы не требующего отлагательств. Муж и жена друг с другом даже не видятся. Вечером пришли, каждый – к телевизору, к ноутбуку, потом, уставшие, легли спать, утром проснулись и – новая гонка. И даже интимные отношения у них распадаются.                                                                                                                                                                                 А однажды супруги с удивлением обнаруживают: «Ой, а кто эта женщина –непонятная, всклокоченная, нервная?», «А кто этот небритый мужчина с серым лицом, с синяками под глазами?» Это может случиться тогда, когда семья вдруг превращается в решение проблем, в достижение каких-то маленьких целей, когда у каждого непрестанная забота: зарабатывать деньги, устраивать карьеру, что-то покупать, детей возить в разные школы.    Всё, семьи здесь тоже не будет! Потому что цель семьи не в этом. А в наполнении любовью пространства, в котором ты живешь. Все остальное вторично. Ну, не покупай ты мебель, если она обходится такой ценой, не зарабатывай столько денег, если за них расплачиваешься жизнью семьи!                                                                                                                                                 Надо вовремя это понять и – окружить друг друга заботой, наконец-то опять начать смотреть друг другу в глаза, друг с другом вечером постоянно о чем-то разговаривать, сидеть вместе, пить чай, вместе ходитьв театры, в кино, в музеи, гулять по парку. То есть делать жизнь общей.                                                                                                                           Хотя, казалось, бы, и покупка мебели – общая цель: мебель же для дома, дом строится для нас. На самом деле, это все не соединяет, а разобщает. Потому что превращается в самоцель: мебель, диссертация, что угодно! Настоящая же цель – это любовь, семья.                                                                                                                                                                           Да, человек устает, но что мешает ему, придя, приветливо улыбнуться, поцеловать жену, посмотреть у детей уроки или радостно встретить вернувшегося с работы мужа? Я вот не могу представить себе, что приду домой, а жена не выйдет с улыбкой ко мне навстречу!

- Современный человек оказывается зажатым между полярными, одинаково давящими мнениями: в светских СМИ позиционируется, что «все можно», что все просто и легко в семейной жизни, во многих православных – ничего нельзя, все тяжело и мучительно.

- А у нас вообще просто о браке как о любви почти не говорят. У нас говорят о браке как о подвиге, как об обязанности, как о методе решения демографических проблем в стране. Об обязанностях женщины – христианки. А в светском обществе говорят о любви как об удовольствии, развлечении.                                                                                                              Потому нам надо научиться правильно говорить о любви. О любви как о радости, как о счастье, о полноте, и, в том числе, как об ответственности, о труде. Когда владыку Антония спросили, каким должен быть христианский брак, какой должна быть христианская семья, он ответил: счастливой! Несение креста в семейной жизни не должно быть формой пытки. Мы же в церковных песнопениях о Кресте говорим как о радости. А когда человек идет путем любви, он креста-то и не замечает. Только позднее понимает, что ради того, что у него есть, он готов все отдать, пойти на смерть. Ведь по-настоящему сказать человеку «я люблю тебя» – это значит – «я готов отдать за тебя жизнь».

Про родичів, страви і рецепти )

У кожній сім"ї є свої коронні страви і рецепти. А ще, кажуть, часто родичів можна розпізнати за кулінарними уподобаннями. Мовляв рідні однаково люблять одні страви і терпіти не можуть інші. Не знаю аксіома то чи хтось сказав аби сказати. 

Однак це правило працює на мені. Нам з братом завжди казали, що нас впізнати можна по очах. але що вже абсолютно точно видає кровний зв"язок, то це:

- любов до сирого м"яса mmmm (свіжа (в ідеалі ще тепла) свининка, заправлена сіллю, перчиком, часничком, можна при бажанні додати кілька крапель олії з краплиною оцту), татко нас привчив до такої смакоти;

- холодцю з оцтом (єдина страва, де я признаю оцет), таке своєрідне збочення нам теж дісталося по батьківській лінії;

- а головне -- любов до гречки, особливо до гречки з м"ясом, приготованої в духовці, і салату з редиски з зеленою цибулькою і яйцем. Ці дві страви ми обоє можемо їсти завжди і всюди і ніколи не набридає. Перевірено на обох. Брат під час військової служби попав в дивну частину, їх там годували гречкою з тушонкою кожного дня )) поки всі плювалися, брат кайфував. Ну і я, любителька проводити досліди, випробовувала любов до смачної кашки, гречаною дієтою. навіть щоденне кількаразове поїдання пісної каші без солі не спротивило її.

Салат з редиски, то взагалі окрема стаття, і я кожного року благословляю сезон травень-червень за море редиски. в результаті сезон схожий на монодієту, оскільки в раціоні переважно цей салат. Щоправда дієтичним назвати його дуууже важко. lol Зато вітамінний )

АПД. На  ДН на роботу спеціально приготувала цей салатик, так його розмели в один момент, а м"ясо полишали lol

Дякую, мамо

Коли моєму сину Ярославу було років з п'ять, ми з чоловіком вчили його молитись «Отче наш». Після кількох днів спільної молитви він запитав : «Мам, а чому коли ми кажемо «прости нам борги наші» або «хліба насущного дай нам сьогодні», ми не кажемо «будь ласка?».

І ви знаєте, ми нічого не змогли відповісти. Нам дорослим, досвідченим у вірі, звичайно, в порівнянні з малою дитиною, не було що йому сказати. Ми просто не знали відповіді. Я не знаю усіх тонкощів ввічливого звертання один до одного за часів, коли жив і навчав Ісус, але з того маленького запитання до мене прийшло велике розуміння. Якщо я не навчу своїх дітей говорити будь ласка, вони ніколи не навчаться дякувати. Чомусь ми спочатку вчимо їх просити , а вже потім дякувати і те не завжди. І виростаючи, вони нерідко сприймають нашу допомогу і Боже благословення як щось само собою зрозуміле, а не як дар, який потрібно цінувати.

Звичайно, зараз я не пам’ятаю усіх «дякую» моїх дітей, але один випадок я запам’ятаю на усе своє життя. У цьому році ми були усією сім'єю на паломництві родин у Летичеві . Церква завжди виступала проти абортів, але саме цього року при вході в костел було багато страшних фото з понівеченими малюками, які стали жертвами аборту. По дорозі додому, найменша п'ятирічна Юля розплакалась, їй було дуже страшно. І мені довелось відповідати на запитання, що ж сталось з тими дітьми. Ярослав довго мовчав, а потім уже ввечері підійшов, обійняв і сказав : «Дякую, мамо, що ти мене народила».

Сказка про то, как аист ошибся адресом (C)

усыновлённым малышам посвящается
Автор: Мама Оксана, Газета "Ау! Родители!" Взято с сайта www.deti.zp.ua

Всем мамам и папам их деток приносят аисты. Настоящие мамы и папы очень радуются, когда видят в окошко, как к ним летит аист и несёт в длинном клюве их долгожданного малыша. Но иногда бывает, что аисты сбиваются  с пути, ошибаются адресом или приносят детей не тем, кому надо. И тогда эти птицы относят малышей в специальные домики, где их обязательно должны найти их настоящие мамы и папы.

Одним чудесным осенним утром самый большой и красивый аист подхватил самого лучшего Малыша на свете и понес к Маме и Папе. Но тут поднялся сильный ветер, и аист выронил листочек с правильным адресом родителей Малыша. А Папа и Мама уже почувствовали, что их сынок где-то заблудился. Каждый день они вглядывались в небо - не покажется ли аист, который несет их Малыша. А аист, не найдя правильный адрес папы и мамы, отнес Малыша в специальный домик, где живут дети, у которых пока нет мам и пап. Каждое утро все детки с надеждой смотрели на дверь - вдруг она откроется, и придут их родители? Малыш тоже ждал своих Маму и Папу. Конечно, в этом домике были тёти, которые заботились о детках. Но разве они могли заменить Маму? Тёти кормили ребят вкусной кашей. Но разве может быть вкусной каша, которую сварила не Мама? Тёти играли с детками в разные игры. Но разве может быть интересной игра без Мамы и Папы? В спальне у ребят стояли красивые кроватки. Но разве уютно спать даже на самых красивых кроватках, если не Мама укроет одеяльцем, и не Папа поцелует в носик? И Малыш очень ждал, когда же Мама и Папа найдут его.

Как-то под Новый год все ребята просили Деда Мороза исполнить их желания. Один мальчик хотел получить в подарок большую машину, одна девочка - красивую куклу. А Малыш попросил Деда Мороза, чтобы он, наконец, помог Маме и Папе найти его. Все знают, что Дедушка Мороз очень добрый и всегда старается выполнить просьбы детей. И он написал письмо родителям Малыша о том, что их ждет маленький сынок и что ему очень грустно жить без Мамы и Папы. Как только родители Малыша получили конверт от Деда Мороза, они тут же поехали в этот домик. Они вошли в комнату, где было много детей, но они тут же узнали своего сыночка. А сердечко Малыша почувствовало, что это пришли за ним его настоящие Мама и Папа. И они все вместе поехали домой. И с этого дня они никогда не расставались. Ведь только теперь они стали настоящей семьей.

Эту сказку сочинила для своего двухлетнего тогда сына Мишеньки мама Оксана. Теперь Мише пять лет, а эту сказку рассказывают для своих малышей много-много мам и пап. Для малышей, у которых аист тоже был не совсем точен и не сразу нашел дорожку в настоящий родительский дом. И так повелось, что появилась новая хорошая традиция-праздник День аиста. Это как второй день рождения. День, когда малыш обрел свою настоящую семью.



(с) Ценность ценна только если её ценят.

Надіслану ссилку прочитала о 8 вечора на роботі. "О прочтении" - прозріла.

Думаймо.

"Представьте себе, что жизнь - это игра,построенная на жонглировании пятью шариками. Эти шарики - Работа, Семья, Здоровье, Друзья и Душа, и вам необходимо, чтобы все они постоянно находились в воздухе.

Вскоре вы поймёте, что шарик Работа сделан из резины - если вы его невзначай уроните, он подпрыгнет и вернётся обратно. Но остальные четыре шарика - Семья, Здоровье, Друзья и Душа - стеклянные. И если вы уроните один из них, он будет непоправимо испорчен, надколот, поцарапан, серьёзно поврежден или даже полностью разбит. Он никогда не будет таким, как раньше. Вы должны осознавать это и стараться, чтобы этого не случилось.

Работайте максимально эффективно в рабочее время и уходите домой вовремя. Посвящайте необходимое время своей семье, друзьям и полноценному отдыху.

http://www.bogushtime.com/blog/article/210/

Anyone's Daughter - Deep Purple

       Ну, майже все як в житті!!! Ну, майже все як в пісні! От вам: "все минає і все повторюється". Саме нагода замислитися про взаємозв'язок і взаємовплив причини і наслідку, дійсності та її відображення...       Чи це молодик навмисно намагається "оживити" написане і заспіване його славетними земляками на межі 60-х і 70-х років? Чи це темно-лілові так твердо обома ногами стояли на грунті реалій свого суспільства?
        Звісно, перше, що підлягає вирішенню при розгляді подібних діянь, є питання соціальної відповідальності за їх наслідки. На кому (чому) має лежати ця відповідальність? Буржуазне суспільство відкидає її, вирішуючи питання, як завжди, просто.
        Все це не заважило музикантам щиро, легковажно і від душі обсміяти цей феномен (на момент створення пісні їм і самим було років не на багато більше, ніж цьому багатодітному татусеві), а також придумати герою свого пісенного сюжету щасливий за мірками буржуазного суспільства фінал.        Також при кінці пісні закладене цілком приголомшливе припущення, що і така матуся, виявляється, теж може бути щасливою дочкою! А чому ні? Адже щастя не є стандартизованою категорією. Щастя... воно ж в кожного своє.
        Тож попри всі незгоди, що, можливо, чекають на тебе у подальшому житті, тобі є чим пишатися, МакДональде, це про тебе співали велетні від хард-року
Deep Purple у пісні:

Anyone's Daughter
              Чиясь дочка


I stood under your bedroom window
              Я вештався під вікном твоєї спальні,
Throwing up a brick
              жбурляючи в нього камінчики.
No one came I threw one more
              Ніхто не виходив, я кинув черговий камінчик...
That really did the trick
              Оооо... цей нарешті мав ефект!      
Your daddy came and banged my head
              Вийшов твій татусь:
He said what kind of man
             - Що це за тип клеїться до моєї дівки, вигукнув він,
Is this that's hanging 'round my girl
              наклепав мені по шиї
And threw me in the car
              і заштовхав в автомобіль.
You're a farmer's daughter
              Бо ти ж дочка фермера,
You're a farmer's daughter
              фермерська донечка.
Why do I always get
              І чому мені разом з дівчиною вічно дістається
The kinda girl I didn't oughta get
              небажаний сюрприз?
I won't get no more eggs and water
             Ні, не бувати більше тухлим яйцям і холодному душу
Now I've laid the farmer's daughter
              тільки за те, що уклав фермерську дочку.

Imagine I was a full-grown man
              Уявіть тільки, я дорослий чоловік,
And I could talk just right
              і можу казати, не криючись:
Could I come and see you here
              Можна мені приходити сюди, зустрічатися з тобою
And do this every night
              і робити так щоночі?...
Wham! The door comes crashing down
              Гуух! Двері з гуркотом летять з навісів,
Your daddy's face all pale
              і бліде обличчя твого татка хрипить:
Says come with me you hairy bum
              - Ходи зі мною, волосатий вилупку,
I'll put you in my jail
              я запроторю тебе до моєї в'язниці!
You're a judge's daughter
             Тому що ти дочка судді,
You're a judge's daughter
              суддівська дочка!
Why do I always get
             Чому вічно мені дістається тип дівчат,
The kinda girl I didn't oughta get
             на який я не заслуговую?
Now I'm getting jail and tortur
             От і маю камеру і тортури,
'Cause I made the judge's daughter
             за те, що переспав з дочкою судді.

It seems they're screaming law and order
            Здається, всі апелюють до закону і порядку,
When I go with a anyone's daughter.
            варто мені тільки провести чиюсь дочку.

Woman I should like some peace
            Жінки, дайте мені перепочинок,
And daddy hold your tongue
            татусі, теж притримайте язики.
I think you're gonna die of fright
            Ви, мабуть, зомлієте від переляку,
When I tell you what I've done
            коли я скажу вам, що зробив.
I can hear your tales and lies
            Мені доводиться вислуховувати ваші теревені,
You say I'm dumb and scraggy
            мовляв, я дурний і нікчемний.
But man this dumb and scraggy is
            Але цей дурний і нікчемний хлопак -
Your daughter's baby's daddy
            татусь дитинки вашої дочки!
She's a lucky daughter
            Вона - щаслива дочка,
Such a lucky daughter
            така щаслива дочка.
Why did I always get
            Чому назавжди мені дісталася
The kinda girl I didn't wanna get
            дівчина, про яку я і не мріяв?
Now I've got what I always fought for
            От і маю те, до чого завжди прагнув,
'Cause I married a rich man's daughter...
            тому що одружився з дочкою багатія...

letsrock слухати letsrock

Ob-La-Di, Ob-La-Da

Ob-La-Di, Ob-La-Da

Автори: Lennon / McCartney
Співають The Beatles

Desmond has a barrow in the market place
          Десмонд має торгове місце на ринковій площі
Molly is the singer in a band
          Моллі - співачка в оркестрі.
Desmond says to Molly-girl I like your face
          Десмонд каже до Моллі: яке ж миле в тебе личко, дівчинко!
And Molly says this as she takes him by the hand.
          І Моллі каже, беручи його за руку:

[ Читати далі ]

Київському клубу сімейних пар - бути!

Київському клубу сімейних пар - бути! Такий основний підсумок зборів ініціативної групи сімейних пар м. Києва, які відбулися за підтримки Української Громади. Спільними зусиллями проект, такий необхідний саме в нашу епоху забуття  сімейних цінностей, успішно стартував.

Детальніше: http://ukrhromada.org/ua/media/news/item/626/

Наступні збори вирішено було провести орієнтовно  через 2 тижні. На порядку денному головним питанням буде обговорення та затвердження конкретного плану дій клубу на найближчі 2-3 місяці. Будемо щиро раді бачити на наших наступних зустрічах нових осіб, досвід кожної сімейної пари унікальний і їм варто поділитися з іншими. Чекаємо Вас в колі однодумців!

Сторінки:
1
3
4
5
6
попередня
наступна