хочу сюда!
 

Елена

31 год, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 25-40 лет

Заметки с меткой «любов»

Сила любові.


Любов найсильніше почуття
сильніше за біль і за життя.
Душі пекучий біль вона гамує,
він зникає, лиш любов його торкає.
У кого любов в душі панує,
той силу має, нею все перермагає.
І страх, і голод все кудись відходить,
коли любов до нас приходить,
що захоче те і робить,
чудеса нам творить.
То натхнення вона дає, то смутком обгорне,
то джерелом життя стає, то назад його бере.
Ніхто не знає, що від неї нам чекати,
хто на що заслуговує, те і буде мати.
Вона лиш подих затамує,
перед кроком неймовірним
і далі нас гартує
почуттям безмірним.


Літо і зима, осінь і весна, а любов – любов одна.


Я люблю, люблю літо і зиму,
я люблю, люблю осінь і весну,
а найбільш за все люблю
свою дівчину чарівну.



Бо вона дуже схожа на весну
на цю красуню ніжну, чепурну,
на цю панну милу і привітну,
на цю кралю теплу й осяйну.




Коли в  очі, лагідно  погляне,
від любові лід душі розтане,
а як ніжно, ще й обніме,
моя душа, як квітка розцвіте.



На літо вона також схожа,
зеленоока панночка до всього пригожа.
В домі, полі і саду
в мить приведе все до ладу.




Вона і в серце привнесе, у саму душу
почуттів палких – спекотний жар,
променів любові – словесний дар,
жагучих поцілунків – п’янкий нектар. 


Кохану і жадану, найтеплішую пору
таку тендітну і незламну я Катарсинкою зову,
бо очищаючи, дарує, любові живодайні зливи
і ніжності, нестримної, пориви.



Схожа вона і на осіннюю пору,
оксамитну, зелено-жовто-багряну,
таку близьку й далеку, прозоро-неозору,
таємничу і просту, яку ніяк я не збагну.



Як осінь вона щедра і багата
на плоди своєї доброти
і головне, що зовсім не пихата
її любов крилата не боїться висоти.



Бо не земна вона, небесна
щира, чуйна серцем і душою,
і по дитячому відверта
вона завжди зі мною.



Вона схожа і на зиму,
на матусю,  акуратну  і  дбайливу,
що землю, як малесеньку дитину,
поволі, окутує в м’яку перину.




Вона чарує блиском незрівняним
і свіжим подихом морозним.
Її білосніжна усмішка  інієм  іскрить
і незбагнена мудрість в очах блистить.

,

Зворушливо в самісіньке серце

Однієї страсної п'ятниці відверто і нелукаво
Задумаєшся про те, що для когось і ти є Голгофою.
Зі всіма своїми мухами, тарганами і римським правом,
Зі всіма своїми химерами, халепами і вічним неспокоєм.
Душа бунтівна настільки, що, раптом, збереш дванадцять,
Скажеш: "Ходімо!" - й рушать, довірливі, наче діти.
І тільки один із них наважиться не озиратись,
Щодня варитиме тобі каву і даруватиме квіти.
І вмітиме відповісти на все, про що ти у собі й про себе,
І, коли зірвешся на крик - пробачення лиш попросить. 
А ще після сну розправлятиме, зібгане з ночі, небо
І підбиватиме хмарки, що пахнуть твоїм волоссям.
Для нього твої пиріжки й борщі будуть завжди - як мамині.
І штора у храмі не трісне, коли їх зовсім не буде.
Бо він нізащо не зрівняє тебе із чужими жінками
І йому нецікаво, що скажуть про тебе якісь там люди.
Він ходитиме за тобою і ніколи не буде тінню,
Носитиме передачі у твою вселенську самотність.
І всю твою безгосподарність не охрестить і подумки лінню,
А всі твої виверти сприйматиме як невідворотність.
В нього може бути усе і не бути зовсім нічого,
Він будувати може висотки, або витесувати хрести.
Але він житиме мрією - бути для тебе Богом
Лише задля власної віри, що Богом є тільки ти.
І, як вірний адепт, такий - хоч в стіну горохом,
Він не впаде в спокусу й до іншої не попроситься.
Бо, згідно його особистої догми - ти сьогодні його Голгофа,
В суботу в тебе похмілля, а в неділю ти - мироносиця.
Він однаково тебе прийме: розімлілу, чи витомлену від праці,
Щасливу, нещасну, заможну, чи зовсім бідну.
І єдине, що його дратуватиме - це оті одинадцять,
Що ніяк не поділять порівну тридцять срібних.

Світлина від Любові Бурак.

Матадор. Нотатки авантюриста-2

Моя чергова обраниця, яка припала мені до душі , після кількох обачень сказала, що таокго як я, ніколи не стрічала, що мій погляд неможливо описати, що я їй сподобався, як тільки прочинив двері бару. А ще вона сказала мені, що ми більше не можемо бачитися, бо вже давно зустрічається з одним хлопцем.Тоді я поцілував її востаннє, і ми розійшлись.
Усе це нагадало мені фієсту, де любов - матадор, а я бик. Не той, що з барсеткою, а той, що з рогами. І щоразу я біжу на червоне, ламаючи все підряд. А матадор тільки те й робить, що діймає мене піками. І в слушну для себе мить він таки втсромить мені в серце гостру шпагу...Але я встану з колін і до останньої краплі крові буду боротися за таке простте й таке бажане щастя

Після Дня Святого Валентина (продовження_2)....


На ранок після Дня Святого Валентина не забудьте подати коханій сніданок у ліжко !

Створюємо власний добробут – 22

Привіт всім! Сьогодні прийшла черга познайомитися з впливом гніву і злості на наш добробут. Адже ця солодка парочка має дивовижний талант вносити руйнівні зміни в життя людини. Наслідки їхньої дії схожі із динамітом і сірчаною кислотою відповідно. Настільки вони нещадні до благополуччя.

Незважаючи на зовнішню схожість, їх вібрації все ж відрізняються. Енергія гніву відчувається як вибухонебезпечна, схожа на наелектризоване повітря перед грозою. Тоді як вібрації злості відчуваються як колючі, здатні жалити і поранити.

Від гніву звільнитися простіше і швидше – як випустити пар. Злість більш чіпко тримається за людину, підсовуючи аргументи, щоб затриматися в гостях довше.

Поки ми переповнені гнівом і люттю, це закриває наші канали для прийняття. Дуже точно підмічено Луїзою Хей – в затиснутий кулак не засунеш навіть долара. Відбувається стиснення не тільки кулаків – затискаються м’язи, звужується мислення, бідніють емоції і почуття.

Ми концентруємося на неприємній ситуації, починаємо випромінювати відповідні вібрації і притягуємо цим подібні події. У цей час енергія людини (а значить гроші та інші блага) витікає, посилюючи і наповнюючи те, на що/кого вона злиться або гнівається.

Якщо людина схильна намагатися придушувати гнів та злість, вони з радістю мешкають в підсвідомості. Звідки їм значно простіше притягувати в життя людини всілякі небажані ситуації.

Для створення добробуту необхідно просто звільнити від цих почуттів свій особистий простір. Чим більше емоційного сміття ми викидаємо, тим більше з’являється місця в нашому житті для приходу всіх тих чудових речей і подій, які ми записали до свого списку бажань. Любов, радість, щастя, насолода – ось, які почуття створюють добробут і процвітання.

Аналіз ситуації дає змогу побачити, які ЖИТТЄВІ УРОКИ для нас вона містить. І засвоєння життєвих уроків дозволяє використовувати кожну ситуацію для власного зростання.

Для відпускання гніву і злості ми використовуємо практики Лоуена (пост Створюємо свій добробут – 17).

1) Поглиблюємо дихання, лежачи на валику.

2) Виконуємо удари. Зі словами “Я злюся! Мене бісить!” тощо. Використовуємо для вираження почуттів ті слова, якими користуємося в житті. Виконувати удари необхідно до тих пір, поки не відчуєте, що повністю розрядилися.

3) І потім заземляємося і релаксуємо.

Після цього заново відкриваємо засув в грудях і наповнюємося любов’ю з простору (Джоуел – пост Створюємо свій добробут – 12).

Практика 1. Активізація дзвіночка (Шерстєнніков). Фокусуємося на області, яка знаходиться в глибині грудної клітини на 3 пальці вище сонячного сплетіння. Уявляємо, що там у нас знаходиться кришталевий дзвіночок. Починаємо його легенько розгойдувати. Від цього розгойдування по тілу починають проходити хвилі радості, з’являється відчуття внутрішньої посмішки, піднімається настрій. Розгойдуємо далі. Прислухаємося, як розливається по тілу звук кришталевого дзвіночка. Наповнюємося цим відчуттям, відчуваємо, як воно живить і зцілює. І це приносить небувалу легкість в тілі, йдуть геть втома і напруження. На губах з’являється посмішка і очі теплішають. Все навколо починає змінюватися і грати новими фарбами. Чудове відчуття, чи не так?

На цій усміхненій ноті дозвольте відкланятися) Дякую Вам за увагу! Гарного всім дня!

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-22/

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
68
предыдущая
следующая