хочу сюда!
 

Елена

51 год, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-58 лет

Заметки с меткой «стосунки»

Як казав дядько Ейнштейн...


МИ ВІРИМО В ПУЛЬТ!

З вами ніколи не траплялося таке, коли ваша дитина, отримавши живу істоту, - кошеня, наприклад, або черепашеня, запитало б вас: “А де пульт?”

Не було? Ну нічого, ще не вечір… Трапиться, - якщо й не у вас, то у ваших дітей, коли в них будуть підростати їхні діти та онуки.

Щодня на Землі зникають більш ніж 70 видів тварин і 50 тисяч гектарів лісу. 20 тисяч гектарів сільгоспугідь щодня перетворюються на пустелю внаслідок ерозії ґрунту. Затоплюється, сохне та зникає… Ну просто речитатив з дешевої трагедії, слово честі.

Вільям, де ти? З’явися! Що там тобі до тих отеллів, гамлетів та лірів? У нас тут, повір, матеріал набагато дебеліший. Просто скласти з нього такі твори, щоби сцена ООН здригнулася і нафтовий магнат сльозу пустив би, - вже немає кому. А ти зміг би…

Мовчить Вільям. Чує, мабуть, що немає йому задля кого й перо в руки брати.

То що ж нам робити? Чи може бити тривогу?

Не треба її бити. Вона зазнає биття вже десятки років з боку солідних міжнародних установ з величезними бюджетами, а також з боку багатьох серйозних і поважних людей. Проте, мовчить як партизан. Нам жити й досі не тривожно на землі, яка зникає.

Сказати чому? Та ні, дарма, ви не повірите… Сказати? - ну ладно.

Ми, немов та дитина, яка описана на початку цієї оповіді, віримо в Пульт.

У те, що все на світі, усе в нашому житті можна вилічити, вирахувати алгоритм його дії, а отже, - виготовити пульт і посібник для управління ним. Розробити методику вирішення будь-якої проблеми, скласти гарний дохідливий курс, долучити до нього професійно зроблену покрокову інструкцію в медіаформаті.

Для всього, буквально для всього.

 

ТУНЕЛЬНЕ МИСЛЕННЯ

І ви думаєте, що наше дитяче, міфологічне сприйняття дійсності цим і обмежується? Еге…

У міфах, та навіть у казках, немає ж просто річки або просто вітру. У казках все персоніфіковано, або ж, принаймні, керується якимись персонами. Котрих треба розшукати і з ними по-свійському розібратися.

А що це означає? А це означає, що пульт вже існує! До кожної з проблем. Але він - у злих руках.

І для нас, розумненьких діточок, зовсім не важко вирахувати, чиї це руки. Ми ж отримали від наших вчителів універсальний ключ до серця будь-якої проблеми. А зветься він “дивись, кому вигідно”.

Просто чарівний ключик! - адже чого бажає розумненька дитинка? Відчувати себе розумненькою, якомога частіше дістаючи тому підтвердження. Як цукерку.

І от, щоразу, сидячи перед телевізором, або й у колі знайомих, з виглядом чи то нудьги чи то обурення, - маску можна підібрати, - ми переліковуємо винуватців усіх світових проблем. У тому числі і проблем планети Земля.

І кожна фраза - як цукерка. Ключик же золотий! Нічого навіть не варто доводити та пояснювати. Треба просто натякнути, чим саме вигідно тим чи іншим “персонам” те чи інше нещастя. І все.

Тема вичерпана, проблема розв’язана. Можна пити пиво, злегка зітхаючи про те, що якби навіть не ті “персони”, все одно проблеми б існували, бо просто немає кому ними зайнятися. Немає кому найняти справжніх профі для їх розв’язання. А от вони вже виготовили б пульт і для управління Сахарою, щоб не бешкетувала, і аби вгамувати танення льодовиків, і земну вісь підрихтували б, а то подейкують, що вона, нібито, не туди кудись хилиться.

Винуватці  - пульт, пульт - винуватці… Тунельне мислення. Нам затишно в ньому!

Настільки нам у ньому спокійно, що навіть цей малюнок у стилі демотиватора, котрий намагається донести до нашої свідомості карикатурність світу майбутнього, - не претендує на зміну позиції глядача.

 

НІХТО Й НЕ ПЕРЕХОДИТЬ НА ОСОБИСТОСТІ…

А чому ж не претендує? А згідно з відомим принципом, сформульованим одним дядьком на ймення Альберт Ейнштейн. Принцип цей стверджує, що проблему неможливо розв’язати на тому рівні, на котрому вона утворилася.

Означає це, що і наше знущання над природним середовищем, у котрому живемо і котрим користуємося, і наслідки такого ставлення до нього не можна скасувати ані биттям тривоги, ані інтелектуальними потугами у пошуку винуватців та у створенні “пультів”. Хоч криком кричи, хоч підписуй резолюції, а хоч і увагу громадськості привертай. Нічого, крім галасу, з цього не буде, як у Жванецького: “А що це там за шум, галас і несамовиті зойки? А там саме привертають увагу громадськості”.

То як же ці проблеми знайдуть своє вирішення ? Як це “як”? Так, як і має бути, - підйомом на рівень вище.

А хто і що у нас там, на “рівень вище”? А там у нас - ми. Точніше, стосунки між нами, людьми.

Що ви хочете цим сказати, авторе? Автор бажає цим сказати, що саме звірячі та егоїстичні стосунки між людьми призводять до смерті природи. Вона та її проблеми є нижчим рівнем, і тому залежить від розв’язання проблем на рівні вищому, - у нас з вами. Тобто, повторимося: не егоїстичне ставлення до природи, а егоїстичні основи міжлюдських стосунків.

Хто хоче, хай називає це пошкодженням ноосфери, котра зв’язана з усіма іншими планетарними сферами, хто хоче – якось інакше. Але коли ми почнемо вибудовувати наші стосунки, принаймні, на основах “не роби іншому того, що ненависно тобі” (“полюби ближнього” варто поки що й не зачіпати), - природа почне відрождуватися.

Сахара разом з Гольфстрімом і з льодовиками самі між собою домовляться і самі все налагодять. Без наших з вами пультів і без мільярдних інвестицій у ніщо. Пробачте, - “в екологію”.

Зачекайте, - має право запитати читач, - то це виходить, що я і є тією самою “персоною”, яка злісно тисне на пульт керування кліматом?

Ні, ну навіщо так… Ніхто й не переходить на особистості.

Не “я” і не “ми”, а “стосунки між нами”. То є така цікава субстанція, котру начебто ми самі й формуємо, але вона ж, при цьому, формує нас. А коли доведе нас до ладу, спуститься на поверх нижче і почне займатися природою.

Моё

Мужчина и женщина в первые 30 секунд понимают "моё или нет", всё остальное - социальные игры.

Кохання

Кохання як метелик - якщо не засвітиш Світло серця -
Кохання не прилетить до тебе.
Якщо ж вогонь буде відкритим - метелик згорить.




Для тебе...

Я буду з тобою несмілою,
Ти ж, хоробрий, мені для чого?
Я буду також невмілою,
Щоб ти вчив мене, милий, всього.
Я буду слабкою, тендітною,
Ти мене захисти обіймами
Я з тобою цвістиму квіткою...
Ти милуйся, не скривди діями.
Не лишай мене довго самотньою
Бо від туги любити не вмітиму,
Бо від спраги стану холодною,
А з тобою поруч яснітиму.
Щедро, царю, дарунками тіш мене...
Я ж нектаром тебе поїтиму,
Смакотою, картинами, віршами..
Ми з тобою щастя творитимем...

Безлад думок

Спочатку я думала, що мій дитячий комплекс "я лайно, а мій старший брат-молодець" з часом зникне. Та він породив ще два нових: "я нічого не добилась в житті" і "я обуза для своїх рідних". Зараз я вже дружина і мама, але я всеодно живу з цим чортовим комплексом власної нікчемності! Дожилась до того, що живучи в незнайомому місті не можу дозволити і не маю з ким вийти з дому на чашку кави. Не можу виговоритись своїй мамі, бо спочатку вона не сприйме мене серйозно, а в момент кульмінації скаже, що зайнята. Не можу виговоритись своєму чоловікові. Не можу виговоритись своїй донечці, бо вона ще надто мала...та й не потрібно їй знати, яка в неї божевільна мама. Кожного разу мені доводиться душити в собі цей комок негативу і засинати з ним. Але ж дійсно - чого я добилась? Живу в чужому місті, в [не]своєму домі, намагаючись відчути радість материнства, яку так нав'язує суспільство. І що найбільше мене добиває - розуміння того, що лайно, в якому погрузла - винна Я сама!

Іноді я думаю: яким було б прекрасне моє життя, якби я не познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і не залетіла від нього. Тільки от думати зараз про це надто пізно...



(с) Незнайомка

What’s a Woman - Vaya Con Dios

What’s a Woman
        Що таке жінка.


Music: Dirk Schoufs, Dani Klein, Jean-Michel Gielen
Poetry: Dani Klein

What’s a woman when a man
        Що таке жінка,
Don’t stand by her side?
        коли поряд з нею немає чоловіка?
What’s a woman when a man
        Що таке жінка, коли чоловік для неї
Has secrets to hide?
        нерозгадана таємниця?

She’ll be weak
        Слабка
She’ll be strong
         чи сильна,
Struggle hard
         вона бореться,
For so long
         відчайдушно і так довго.

What’s a woman when a man
          Що таке жінка,
(What’s a man without a woman?)*
         (Що таке чоловік без жінки?)*
Don’t go by the rule?
          коли чоловік не діє узвичаєним чином?
What’s a woman when a man
          Що таке жінка,
(What’s a man without a woman?)
          (Що таке чоловік без жінки?)
Makes her feel like a fool?
          коли чоловік змушує її почуватися обдуреною?

When right
          Коли добро
Turns to wrong
          обернеться на лихо,
She will try
          вона намагатиметься
To hold on to the ghosts of the past
          чіплятися думками за привиди минулого,
When love was to last
          коли любов була ще живою...
Dreams from the past
          За ті сни з минулого,
Faded so fast
          що розвіюються так скоро...

All alone
         І сама-самісінька
In the dark
         у темряві,
She will swear
         вона плекатиме надію,
He’ll never mislead her again
         що він ніколи не скривдить її знов.

All those dreams from the past
Faded so fast
Ghosts of the past
When love was to last

All alone
         На самоті
In the dark
         у темряві
She will swear cross her heart
         вона переконуватиме своє серце,
Never again
         що більше ніколи цього не станеться.
          

Cross my heart
          Заприсягнеться своїм серцем,
Never again
          що більше ніколи...

(What’s a man without a woman?)
           (Що таке чоловік без жінки?)
Cross my heart
           Присягаюся серцем...
(What’s a woman without a man?)
           (Що таке жінка без чоловіка?)
Never again
           Ні, більше ніколи...

(What’s a man without a woman?)
Cross my heart
(What’s a woman without a man?)
Never again
           Ніколи знову...

(What’s a man without a woman?)
Cross my heart
           Вірю всім серцем...
(What’s a woman without a man?)
Never again
            
(What’s a man without a woman?)
Cross my heart           
(What’s a woman without a man?)
Never again
             ніколи...

*(співається бек-вокалом)

                                        15.05.2018

СЛУХАТИ

Триденний роман

Ні, ну чесно не можу не поділитися про найкоротший роман свого життя - три дні!
Значить в Скайпі зписалися два старих контакти. Зустрілися, вина попили про життя поговорили... Два дні я марила, про наступну зустріч і таки він назначив її. Після роботи він заїхав,але я потягнула гуляти,бо це моє. Погуляли,але він на це не дуже разраховував, бо "був в одних штанях" (а ця весна морозна,як ви знаєте). Пішли ми в метро,на його картці не було грошей і він бігав по різних працючих чи ні автоматах з палтішком аби поповнитися. З рештою пройшов сам,а я лишилася поза тою стороною турнікетів. Трохи вгамувавши свій шок, полізла за гаманцем у сумочку і пройшла за ним. Він відчував,що це перебор, тому їхав спиною до мене на ескалаторі, хіба тільки незграбно щось пожартував про вухастого сірого кота на рекламі білборду. І тут кульмінація! Він розвертається і каже: - Нам сюди, - вказуючи на свою гілку метро.
- Ні, - спокійно відповіла я, - якщо хочеш,можеш мене проводити до дому.
Він тільки посміхнувся і взяв мене за плече, продовжуючи свою наполегливість жестом.
Я визволила руку, розвернулася і пішла своєю дорогою, чітко розуміючи,що ми більше не побачимося. Спочатку мені стало гірко, щойно всі мої плани продовжити ходити закоханою всю весну розтанули, як сугроб в липневу спеку. Але, коли я вийшла з метро,то йшла всю дорогу голосно сміючись, згадавши як ще ранком сподівалася на квіти, а він не спроможним виявився навіть на квиток!

Навіщо?


Знаєте, що питали волхви, коли до них приходили зневірені й змордовані, – ті що шукають чуда? 
  Вони завжди запитували таке: 
- слабих: «Хворієш? Навіщо слабуєш?», 
- бідних: «Бідний? Нещасливий? Навіщо ти бідний? Для чого ти бідний?»
- чи самотніх «Навіщо ти самотній? Навіщо ти самотня?» Навіщо? 
Погодьтеся, вельми глибоке питання. 
В книзі старовірів «Оповіді» звучить питання: «Навіщо ти нічого не робиш для того, щоб...». Кожен замість "три крапки" може продовжити питання. 
Це питання - «Навіщо?» – я рекомендую ставити частіше, особливо, коли ви починаєте мучитися, якщо у вас щось не виходить:
- Навіщо я мучуся? 
- Навіщо я зараз панікую?
- Навіщо я зараз панікую, щоб вимкнути голову собі?
Бо коли ви прагнете до чогось, доречно задавати собі такі ж питання:
- Як це робити? 
- Як це краще зробити? 
Коли ж ви не прагнете ні до чого, виправдовуючи і пояснюючи, згадуйте це питання Волхва.
– Слабуєш? Нащо слабуєш ? 
Можна, звичайно, продовжити питанням, наприклад: 
- «Чому не лікуєшся? Чому не одужуєш?», але волхви були глибшими, вони так і казали: «Нащо хворієш?».
Просто! Як на це питання відповісти?
- Дійсно, навіщо я хворію? 
Якщо по-чесному задавати собі питання: 
- «А дійсно, навіщо я мучуся?» 
- А дійсно, навіщо? 
І хочеться сказати: «От дурень! Стільки ж часу витрачено даремно!». 
Але, сказавши собі правду, треба починати щось робити, тому, що без діла не буде змін. 
Якщо ти без діла – ти нероба.
Якщо ти не робиш правильні справи, якщо ти не шукаєш шляхи, значить, ти – без шляху-дороги, безпутня людина, безтолоч. 
Ось ким ким, а безпутім бути ніяк не хочеться. 
Тому і виправдовуємо себе. Не хочеться ж називати себе безтолоччю, чи неробою.
- «Ну, як це, адже я роблю стільки справ!?», але не роблячи найголовнішого, того що потрібне для твого щастя, ти чомусь виправдовуєш своє недбальство. 
Тобто, не робиш тих справ, які потрібні для твого щастя. Просто не робиш!!! 
Коли ось такою простою, не надто мудрою, але самобутньою мовою починаєш з собою спілкуватися, честь переходить в гідність і з'являється внутрішнє дишло в яке можна впертися, і яким можна себе повернути у правильний бік.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
17
предыдущая
следующая