хочу сюда!
 

Мила

35 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «виховання»

Чому мовчать про насильницьке виховання?

1+1 канал запустив проект "Рідний кат" про сімейне насилля. Гарний
проект. Нагадав мені, що я правильно зробила, розвівшись. Але дуже
сумно, що тема лише про насилля від чоловіків. Жодного слова про те,
чому дівчата на це йдуть. Адже вони виховані з дитинства сприятливо
сприймати насилля. І такому вихованню сприяють не лише батьки (хоча вони
в першу чергу), а ще й вчителі, лікарі та поліція.

Про те, як мова наше життя випереджає


Є НАВІТЬ ТАКИЙ ВИРАЗ…

“Соціальна тварина”, “вінець творіння”, “смертний бог”, “цар природи”...

Людство, воно як дитина, - відтоді як собою, рідненьким, зацікавилось, все хоче якось визначити, - що я за один? Та й та істота, з яких я складаюсь - що воно таке? Батька-матері ж, як належить дитині, немає, щоб кликали якось, отож воно й бідкує, самотужки намагається яку-небудь назву підібрати. Хоч би який там “узагальнений образ” назвою утворити.

Та скільки не силкуються люди, чогось певного одного так досі й не добрали.

Хоч за те дякувати, що при всій нашій схильності конфліктувати з будь-якого приводу, то принаймні за правильність визначення “що таке людина” ми не воюємо. А то…

Так от, явище це, “людина”, незважаючи на остаточну туманність терміну, чомусь все ж таки “інтуїтивно зрозуміло”. Адже ми явно маємо на увазі дещо загальновідоме, коли говоримо один одному та нашим дітям: “Будь людиною!” Особливо, коли нам чого-небудь від них треба: “будь людиною, зроби мені те і те…”, “ну будь людиною, дай мені це...”

Уточнімо. Отже, для нас “людина” - це така специфічна істота, яка здатна, - ба навіть мабуть і хоче, - чинити добро іншому. Чим і уявляється нам якісно кращою та вищою за тих, які відчувають виключно свої особисті клопоти та негаразди, і тому схильні робити добро тільки самому собі. Адже так?..

Якщо це зафіксовано у мові, - отже, це існує в нашому менталітеті.

Ми ж говоримо, приміром, про когось: “Ось це - людина!” Навіть вираз такий є, - “людина з великої літери”.

Що це означає? - що той, про кого йдеться, здатен вмістити в себе турботи, проблеми та обставини багатьох людей і охоче сприяти їхньому розв’язанню, вирішенню і “благовпорядкуванню”. І що більшу кількість чужих утруднень і заморочок людина ця здібна вмістити у свою душу, то більшою є та сама “літера”. Інакше кажучи, тим більше підстав іменуватися людиною.

 

ПРАВИЛО КАПІТАНА ВРУНГЕЛЯ ТУТ НЕ СПРАЦЬОВУЄ

А тепер - до теми нашого малюнку. Хоч і сумна вона, ця карикатура, але ж втішного та веселого в цій справі дійсно мало.

Скажімо, наприклад, що ми бажаємо, аби з наших діточок, з кожного з них, виросла “людина”. Ну, припустимо. То чому тоді система, в якій зростає дітлашня, - система державна, солідна, розгалужена, - чому вона займається лише освітою? І аж ніяк не тим, щоби підняти кожного з них на рівень “людина”? Отак відверто й зветься: система, або ж міністерство, “освіти”.

І справа ж не у вивісці. Коли б навіть, з великого бажання зоригінальничати, а то й через благі наміри, узяти її, вивіску, та й поміняти, щоби називалося міністерство не “освіти”, а “міністерством виховання”, - справі це не зарадить. Правило капітана Врунгеля: “як ви яхту найменуєте - отак і попливе”, - тут не спрацьовує.

Екіпаж школений пречудово, реформами його з пантелику не зіб’єш, і, з новою назвою на борті, яхта “Міністерство виховання” йтиме курсом фарширування вихованців знаннями та відомостями, відомостями та знаннями. Вітер держбюджету весело посвистує у вітрилах, а на палубах і в кубриках іде муштра та зубріння.

 

ПОЯВА ЛЮДИНИ ДЕЩО ЗАТРИМУЄТЬСЯ

А от запитайте їх щодо проблеми виховання дитини таким чином, щоб з неї вийшла справжня Людина. Ви думаєте, вони про неї не знають? Та краще за вас.

“Щоб кожний виріс справжньою людиною? - так, зрозуміло, це ж наш ідеал. Високий ідеал. Вишиною аж під самий план. Так, а що ж ви думаєте, - у нас план. Навчальна програма. І взагалі, шановний, ви своїми запитаннями, знаєте… у нас і так зарплата мізерна, у нас і так як не комісія то перевірка… Звісно, ми обов’язково роздивимося і внесемо… Так, на все добре…”

Тож поява людини, тобто істоти, яка відзначається альтруїзмом, відчуттям турбот і проблем ближнього, нахилом до утворення з тими, хто її оточує, стосунків братерства і взаємодопомоги, - відкладається на невизначений термін.

І це при тому, що поняття “людина”, саме в тому сенсі, - “з великої літери”, в нашій мові та свідомості уперто існує. Погодьтесь, феномен незвичайний. Мова, як явище неначебто службове, котре завше розвивається слідком за розвитком і ускладненням життя, - в нашому випадку випереджає саме життя.

Ні, якось воно таке недарма… цей “феномен”...

Штовхає нас ізсередини, як внутрішній двигун, котрий знає, куди нам іти. От уже й діти того ж вимагають. А ви кажете - карикатура...

Батьки теж помиляються: 7 головних помилок у вихованні дітей


1. Ми не дозволяємо дітям відчувати ризик
Ми живемо у світі, в якому загрози чатують на нас на кожному кроці. Розуміючи це, ми робимо все, щоб захистити наших дітей. Але психологи з Європи впевнені: якщо дитина не грається на вулиці, якщо їй жодного разу не довелося впасти й обдерти коліно, то в дорослому житті вона часто страждатиме різноманітними фобіями і комплексами.
[ Читати далі ]

1 важлива причина чому ніколи не потрібно кричати на своїх дітей

Визнайте - адже бували такі ситуації, коли ви використовували крик у виховних цілях. Іноді дійсно складно утриматися від нього. Це самий і швидкий і дієвий спосіб вплинути на неслухняне чадо.Однак є дуже важлива причина, чому ви ніколи не повинні цього робити.

Не думайте, що крик насправді зможе дисциплінувати дитину, змінити його поведінку. Він має короткочасний ефект і призводить до втрати довірчих відносин між вами.Але ось чому дійсно не слід кричати на дитину: через вашу агресію він починає боятися вас. Звичайно, він зробить все, чого ви від нього вимагаєте, але тільки через страх перед вами. Коли ви кричите, то втрачаєте контроль над ситуацією. Дитина не може вам довіряти, оскільки ви показуєте свій найгірший недолік - невміння тримати себе в руках.Проявіть розуміння і співчуття до дитини, і тоді, може бути, в дорослому житті він буде ставитися до вас з таким же терпінням і любов'ю.

Не використовуйте крик у виховних цілях, інакше страх буде єдиним почуттям, яке ваше чадо буде відчувати до вас.

Важливо, щоб дитина виконувала прохання, тому що поважає вас і не хоче засмучувати.

Ваші діти схожі на губку:

Вони з легкістю вбирають будь-який негатив чи позитив, що виходить від вас. Всі ваші звички і слова вони тут же копіюють. А потім переносять і в доросле життя. Пам'ятайте це золоте правило: "Не виховуйте своїх дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе!"

А ви часто використовуєте крик, щоб вгамувати неслухняного дитини? А на вас батьки кричали? Обов'язково поділіться цією важливою інформацією з іншими!

Читайте також:

Чому людина стоїть на місці, не йде до своєї цілі

Як досягти успіху в житті

Як знайти баланс між особистим життям і кар’єрою

10 порад, як знайти роботу після довгих пошуків

Як працювати з людьми, які Вам не подобаються

Як розповісти дитині про секс?




Особливості відносин між чоловіком жінкою починають цікавити дитини вже в дошкільному віці, коли вона починає помічати фізіологічні відмінності між хлопчиками і дівчатками. Тоді ж малюк починає замислюватися про те, як народжуються діти. Делікатну розмову з дитиною рекомендується почати з пояснення на доступній мові особливостей фізіології чоловіків і жінок. Пояснюючи, чому саме хлопчики відрізняються від дівчаток, необхідно акцентувати на тому, що це - інтимні місця, які не можна показувати.

[ Читати далі ]

Що не можна вимагати від маленьких дітей?


 

Цілком нормально, що у кожного батька - своя методика виховання дитини, яка здається найбільш успішною і зручною. Велика кількість сімей дотримується позитивного погляду на суворі заходи виховання дітей, підтримку батьківського авторитету і старанність дитини при першому наказі мами чи тата. Враховуючи все вищезазначене, необхідно виділити кілька аспектів, які неприпустимо вимагати від дитини в будь-якому віці.

[ Читати далі ]


10 порад про те, як виховати дітей нормальними



Перш ніж я почну цей текст, хотів би сказати одну важливу річ. Бути батьками – неймовірний привілей. Далеко не кожна людина є обдарована ним. Однак, народити дитину це лише пів справи. Друга половина, не менш складна, – це правильно виховати її . Вміння добре справлятися з цим завданням сьогодні є великою рідкістю. Не раз у своєму вихованні ми кидаємося з одних крайнощів у інші. То ми надто мало себе любимо, помічаючи лише свою дитину, а «залюблюючи» її втрачаємо своє «я», губимо стосунки та особисте щастя. Або ж навпаки – ведемо себе надто егоїстично, забуваючи що наша дитина потребує саме нашої опіки та турботи. У цьому тексті я згадав лише про крихітку тих проблем, які нині виникають у наших сім’ях . Їх, звичайно, багато більше. Однак, із чогось-таки треба починати. Навіть, мені самому. І ще. Я не пишу тут про те, що за дитину треба молитися, приводити до храму чи  регулярно причащати. Це настільки очевидні речі, що витрачати на них ваш дорогоцінний час було б якось не чесно.

[ Читати далі ]

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая