хочу сюда!
 

LINA

35 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 30-43 лет

Заметки с меткой «смерть»

Проводник.



Склонив голову набок Рекор наблюдал за стариком в очках. Тот переходил дорогу, а его ослабевшие седые волосы метали проносящиеся машины. Рекор старательно втянул ноздрями воздух, и понял, что не ошибся. Не в этот раз!

Полтораста лет он стремился стать проводником. Он хотел быть как Керк, который за более чем три сотни лет проводил более сотни душ. Керк был вожак стаи воронов. В этой стаи родился и прожил все свои годы Рекор.

Абсолютно черные, переливающиеся перламутровым блеском перья, гордо поднятая голова и пронизывающий взгляд делали Рекора триумфально-торжественным. Именно таким и должен быть прапраправнук Рукортера. Рукортер был вороном, который взял под свое крыло Одина. Люди и вороны тогда еще жили сообща. Рукортер делился своей мудростью мироздания с этим человечишкой. А тот, возомнив себя богом решил истребить воронов как вид.

Конечно, ничего у людей тогда не вышло. А вороны сочли войну с этими несчастными ниже своего достоинства. Но контакты с людьми пришлось прекратить. Тем не менее стать проводником мечтал каждый достойный ворон.

Рекор присмотрелся к книжке в руках седовласого. Старик читал ее, не замечая ничего вокруг. Ох уж эти люди! Книжка под самым носом, а он еще и очки нацепил. Рекор сидел на вершине электрического столба. Чтобы подлететь к старику ему пришлось бы сделать не менее пяти взмахов. Но зачем? Достаточно сфокусировать взгляд и можно прочитать то, чем так увлечен старик:

«Взгляните на птиц небесных: они ни сеют, ни жнут, ни собираются в житницы;
и Отец ваш Небесный питает их…»

Запах так ударил, что даже перышки на затылке зашевелились. Прав был Керк! Обоняние – это первое, что необходимо проводнику. Нужно учуять заранее, а в этом ни острый взор, ни слух не поможет.

Когда тело старика начало распрямляться, Рекор размял крылья. Вот-вот тело, или как люди его называют душа, покинет свою оболочку. Тогда нельзя медлить. Керк объяснил, освободившись тело может улететь с такой сумасшедшей скоростью, что даже самый быстрый ворон не в состоянии угнаться за ним. Нужно быть рядом в момент расщепления, и проявить всю мудрость, чтобы удержать тело от вечных метаний.

Тело отделилось уже наполовину, шаг замедлился. Растерянное тело изогнулось над трепещущейся макушкой старика, Рекор подает крылья вперед для первого взмаха, как вдруг раздаётся дикий вой автомобильного клаксона и визг шин.

- Куда прешь, чучело!

Дезориентированный старик смотрит на орущего водителя, потом снова в книгу. За остановившимся автомобилем уже с десяток других машин. Спешащие водители выплескивают свое недовольство истеричной какофонией.

- Убирайся с трассы, мудила! Или тебя на капоте покатать?
- Жить надоело?

Последний вопрос проникает в сознание старика, и он, уставившись в книгу идет через дорогу дальше. Тело тянется следом, лишь немного цепляясь за оболочку. Рекор взлетел. Ветер перевернул страницы:

«Итак смиритесь под крепкую руку Божию, да вознесет вас в свое время.
Все заботы ваши возложите на Него, ибо Он печется о вас»

Старик шаркает к ближайшей лавочке, окуривая себя пылью. Когда он садится тело окончательно отрывается от оболочки. Но Рекор уже рядом:

- Не кру-кружи. Все так и должно быть. Я тот, кто тебе поможет.

Тело смотрит на ворона, затем на фигуру старика с опущенной головой и книжкой на коленях. В следующий миг оно устремляется к своей оболочке, но пронизывает насквозь. В недоумении тело замирает, взметнув вихрь пыли. Рекор подлетает и понимающе кивает головой:

- Прекрррати истерррику, говорю. Разумом это понять сложно. Произошло, то что и должно произойти. Посмотрри на меня, посмотри говорю!

Тело с трудом отрывает взгляд от старика. И проваливается во вселенскую черноту немигающих глаз ворона.

- Как ты? Говори! – спросил ворон
- М-мне б-бооольно…. И… и ст-траашно!
- Верю! Давай уберремся отсюда. А то на меня смотррят. Чего это я вокруг старррика кружу.

Они отлетели и опустились на ветки карликовой яблуни.

- Боль прройдет. Болит потому что от тебя отрррезали, врроде бы часть. Но это заррубцуется дней через девять. А твой страх я ррразвею. Для этого я и здесь. Прризнаться мне и самому стрррашно. Ты у меня перрвый!

-Что?

- Я воррон из древнего рода Рукортера. Каждый достойный ворон из нашего рррода становится пррроводником. Для этого нужно самостоятельно найти, правильно подготовить и сопррроводить освободившееся тело в пррофилакторий.

- Что такое профилакторий?

- Место, где ррешают о дальнейшем пути тела.

- Как это?

- Для твоей оболочки – ворон повел клювом в сторону седовласого, возле которого уже собрались зеваки – все закончилось. Для тебя же это очередной перреход. А куда этот перреход выведет решат в пррофилактории.

- Но я не хочу. Я боюсь!

- Я буду рядом с тобой, все время до пррофилактории. Постараюсь развеять все стррахи и сомнения. Надеюсь, что через соррок дней, ты засияешь гаррмонией и счастьем бытия.

Рекор умолк, подбирая нужные слова. Продолжил:

- Я должен все сделать прравильно. А я не уверен. Ты поможешь мне?

Свіча пам'ті 160-річчя смерті Тараса Шеченка - запали!




Сьогодні 10-го березня вшановуємо пам'ять Тараса Шевченка запаливши свою свічу на спомин про 160-ту річницю смерті Великого Пророка України. Якщо озирнутися в глиб історії України, то ясно побачимо наскільки Тарас Шевченко є окремою постаттю для всієї України та її народу в усі часи і минулого, і сьогодення, і на майбутнє. Тому Тарас Шевченко є Пророк для всіх нас, причому він не один такий, а він - Єдиний! Тому що саме Тарас Шевченко єднає всіх українців як центр свого національного Символу Віри.




Спасибо ! И немного про ковид.

 Спасибо за камы, даже если вы со мной не согласны, но не ведёте себя по свински -- спасибо !
Так случилось что у меня нет времени даже прочесть, не то что ответить и тем более запостить новое, а есть что.
Но когда я долго обдумываю -- потом не выкладываю вообще.
Несколько дней и обязательно прочту, отвечу и выложу что то новое на привычную темуhug
И если кто то ждёт что у меня ковид -- расстрою вас -- у меня ещё нет ковида. Хотя сейчас , тут в Польше это не редкость. 
Когда я слышу что у кого то кто то умер, я спрашиваю курил ли человек. Пока что все умершие о которых я слышал, все не курящие. Но их не много и это хорошо.  Нет, вспомнил -- один курящий.
Один мой знакомый переболел ковидом дома. Болел тяжело, но без врачей -- они отказались приезжать и участковый тоже отказался прийти. Знакомый живёт в Красноярске. Хорошо обеспечен, но не олигарх. Курильщик -- сигареты , кальян, сигары и электронная паровая труба. Когда ещё чувствовал себя хорошо, заметил что электронная сигарета с парфюмерным запахом стала без вкуса и запаха. Плохо себя почувствовал через пару дней.  болел около двух недель, когда решил что уже здоровый поехал в свою поликлинику где ему сказали что очень хорошо что выздоровел, а если бы умер -- это очень плохо. Тут должен быть смайлик доктора Айболита. Или Доктора Зло ?
Ну я по этому поводу купил себе ещё один одеколон и стал сравнивать с остатками других -- почувствовал разницу и успокоилсяlol.
Ну вот как то так.....

Не стало поета Миколи Петренка



10 жовтня не стало автора тексту відомої пісні «Намалюй мені ніч» Петренка Миколи Євгеновича – члена Національної Спілки Письменників України від 1960 року, автора більш ніж 100 книг поезій, прози, драматургії, Заслуженого працівника культури України, лауреата понад 20 літературних премій. Він відійшов у вічність, не доживши один місяць до свого ювілею – 95-ліття.  
Народжений на Полтавщині, Микола Петренко в дитячі роки пережив голодомор 1933 року, під час другої світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання у концтаборах, спершу в Янівському у Львові, згодом у Бухенвальді. Після визволення американськими військами повернувся на батьківщину, де пройшов фільтраційні та трудові табори – шахти Донбасу, лісорозробці та рибні промисли Камчатки. Згодом працював у Бродівській районній газеті, редактором Львівського телебачення, кореспондентом «Літературної України». Свою першу поетичну збірку «Дні юності» видав у 1957 році.   
Члени Львівської обласної організації НСПУ висловлюють співчуття родині, близьким та всім, хто знав Миколу Петренка.

Леся Бернакевич

Світла пам'ять великому поету, щирій людині, спілчанському патріарху Миколі Петренку. Втік і вже не зловлять... Поширюю вірш, написаний ним 6 вересня цього року:

ВТІКАЧ
=======
Я утік, я зарився в самітницький скит,
Я лікую скалічені лапи...
А за мною погоня, і стукіт копит,
І скривавлені піною  храпи.
Я утік - бо неправди страшливе ярмо,
Бо терпіти не стало спромоги:
Хай довкола облуда - та ми живемо,
І до нас їм немає дороги.
Я утік від фальшивих щедрот,  я в собі:
Досить світу - що в краплі уяви.
Перетерплять сильніші - а ми заслабі,
Ми такі, як столочені трави.
Так, ми зводимось в росах, ранкових світах,
До таємної правди охочі:
Я утік - наче в хащах причаєний птах,
Тільки очі з пітьми, тільки очі.
Я сховався від себе, від вас поготів,
Я живу - потаємно і гоже.
і не треба мені фарисейських світів -
Тільки царство дароване Боже!..
© Микола Петренко

Смерть від сміху....


Смерть від сміху: 9 реальних випадків з життя...
[ Читати далі ]

Ёжик оптимист

Басня "Ёжик оптимист"

По аллее очень узкой,
Идет Ёжик-оптимист.
По национальности он русский,
Но по жизни пофигист.
Шел себе и улыбался,
Песни пел и танцевал.
Правда сильно он шатался,
Потому что рюмки, много брал.
Тут навстречу ему Зайчик:
“Здарова, Ёжик, как дела?”

Ёжик превратился в мячик:
“Да так, пока не родила!
Всё однако превосходно.
Водка крепкая была.
Правда давит очень годно,
Что-то сзади у меня!”

“А, так это яблоко!”-
Ответил Зайчик честно.

“О, голубчик мой прелестный,
А не мог его ты снять?
Рюмок много, я сумел набрать,
Только пищи не успел принять!”

“Без проблем!”-
Снял он яблоко с его спины
И Ёжику его вручил.

“Спасибо, друг, с меня блины”-
И дальше Ёжик существование своё влачил.

Многим что-то обещал,
А что конкретно, позабыл.
Много кто это понимал,
И много кто долг ему простил.
Вот только жизнь ежа
Такая беззаботна.
В кармане не гроша,
А он ещё пытается быть модным.

Мораль сей басни такова:
Пьяный оптимизм
В пропасть загонит.
От этого портится жизнь,
И таких, кстати, рано хоронят.


Прожити разом вічність і померти в один день

Батько, мати і донька померли від коронавірусу протягом двох тижнів
Корреспондент.net, 14 квітня 2020, 09:47
Батько, мати і донька померли від коронавірусу протягом двох тижнів
Фото: Facebook
Мати (ліворуч) і дочка, які померли від коронавірусу
Батьки і дочка померли від коронавірусу практично один за одним. Із сім’ї залишився тільки син. За його словами, у нього таке відчуття, що йому "вирізали серце".

У Великобританії протягом двох тижнів від коронавірусної інфекції померли троє членів однієї сім'ї - глава сімейства Кіт МакВікар, його дружина Джин і їхня дочка Джейн, пише Daily Mail.

84-річний Кіт і 82-річна Джин померли від COVID-19, а через два тижні виявилося, що заразилася і їхня 62-річна дочка.

Перед своєю смертю жінка, колишній кримінальний аналітик поліції Стаффордшира, розмістила у Facebook кілька повідомлень, які закликають дотримуватися заходів соціального дистанціювання.

Кіт МакВікар (ліворуч) із сином Річардом. Facebook

Джейн навіть поміняла свою фотографію в профілі, опублікувавши заклик: "Залишайся вдома, це може врятувати життя".

Її 60-річний брат Річард у Facebook написав, що в суботу, 11 квітня, Джейн померла. Він також додав, що перспектива трьох похоронів для нього схожа на фільм жахів.

Джин МакВікар (праворуч) з дочкою. Facebook

"Відчуття, ніби мені вирізали серце", - написав у соцмережі чоловік.

Чи були у його батьків і сестри які-небудь проблеми зі здоров'ям, він не повідомив.

Раніше повідомлялося, що подружжя, проживши 65 років, померло в один день від коронавірусу.

Нагадаємо, що в Італії чоловік і дружина заразилася смертельним вірусом і пішли з життя з різницею в дві години. Разом вони прожили 60 років.

Мои сны. Погоня.

Они шли тупо и напролом.Мы заняли правильную позицию и исполнили их в пятнадцать секунд, АКМ не даёт осечек и неприятельское пехотное отделение закончилось быстро. Но при осмотре кто-то из наших оплошку дал и когда собирались, один из вроде бы ликвидированных вскочил и побежал. Снайпер по нему трижды отработал, но тот оказался удачлив. Глядя на убегающего, комбат перевёл взгляд на меня, вытянулся сразу.
- Он не должен уйти! За ним!
- Ты в паре!- зеленоглазая автоматчица послушно кивнула. Нам не надо договариваться, мы разошлись и побежали. Я ненавижу маршброски, вынослив, но тут надо опередить. Я мчался и думал, где и как его взять, да ещё чтоб не нарваться. Большинство людей глупы и мыслят стереотипно: идут к видимым ориентирам или источникам воды. Когда мне убегать пришлось, я двинул вопреки логике туда, где нет ничего. И уцелел. 
  Бег надоел, но я хорошо опередил противника. К полудню я дотопал до холмов, между кот орыми проходила дорога. Залёг в кустиках и полчаса монокуляром ощупывал холмы, чтоб не нарваться. Чисто. Перебежал и занял позицию. На холме слева движение, не успел перевести АКМ, увидел напарницу. Она тоже залегла и готова, обменялись знаками.
 Беглец появился через час. Воровато оглядываясь он минут пять топтался на месте и не решался идти дальше. Может предчуствие? Мы лежали тихо, как мыши и он решил, что можно и засеменил по дороге. Я снял предохранитель, выставил дальность и прицелился по ногам. Напарница успела первой, но я тоже попал, его развернуло, автомат отлетел в сторону и он упал на бок, загребая руками.
 Теперь мой черёд. Примкнул штык- нож и перебежками к нему. Мало ли кто вокруг, подбежал и ударил выше бронежилета, в шею. Но он уже того, не отреагировал. Схватил и потянул, хотя очень тяжело. В кювете расстегнул бронежилет и вытянул паспорт. Вырвал две нужных страницы, отметив, что противник всего на год старше меня, да родился в тот же день, что и я. Но у него теперь празднования дня рождения не будет, да и родня не узнает о его кончине. Консервы и сигареты перекочевали в мой подсумок, как и патроны и две гранаты необычной конструкции. Такие видел впервые: керамический корпус, обтянутый пластмассой, заводских клейм нет, хотя работа фабричная. Его АКМ вполне годный, подхватил и начал движение. Автоматчица присоединилась и молча шла рядом. Вытер штык об его униформу, машинально пересчитав попадания, напарница попала трижды, я два раза. Троечник я.
  Вернулись под вечер. Я молча положил к ногам комбата автомат и обе страницы, вырванные из паспорта. Он долго молчал, а потом поднял взгляд и сказал;"Я вами доволен!" Мне кроме этой фразы не было надо ничего.

Добре є, коли таких фахових убивць менше стає

5.02.20 10:46 Четверо офіцерів спецназу ФСБ РФ ліквідовані в Сирії. ФОТО
У Сирії, в провінції Алеппо, четверо співробітників Центру спеціального призначення ФСБ Росії потрапили під мінометний обстріл, пишуть у понеділок, 3 лютого, російські ЗМІ.

За повідомленням телеграм-каналу Baza , автомобіль співробітників ФСБ підірвався на фугасі, пасажири отримали поранення і були захоплені. Пізніше їх знайшли застреленими, передає Цензор.НЕТ .

Всі четверо загиблих - офіцери управлінь "С" і "К". Телеграм-канали, пов'язані з російськими силовиками, приводять їх імена і звання: майор Руслан Гімадіев, лейтенант Всеволод Трофимов, майор Булат Ахматьянов, капітан Дмитро Минов.

На сторінці групи розслідувачів Conflict Intelligence Team опубліковані фотографії траурних портретів співробітників Центру спеціального призначення ФСБ. Де зроблені ці знімки, не вказується. У всіх стоїть одна дата смерті - 1 лютого 2020 року - і вказано, що вони загинули "при виконанні спеціальних завдань в Сирійській арабській республіці".

"3. лютого біля майора Булата Ахматьянова народилася дочка. Але він її ніколи не побачить. Офіцер Центру спеціального призначення ФСБ загинув в Сирії за два дні до народження дівчинки - 1 лютого. Без батька залишилися і двоє старших дітей 33-річного майора Ахматьянова. По двоє дітей і в сім'ях 42-річного майора Руслана Гімадіева, 35-річного капітана Дмитра Мінова, 36-річного лейтенанта Всеволода Трофімова. Всі вони служили в ЦСН ФСБ і теж загинули 1 лютого в Сирії ", - пише Новая газета .

Дивіться також на "Цензор.НЕТ: Авіація Росії розбомбила лікарню і пекарню в Ідлібі: 10 людей загинули, 37 - поранені. ВІДЕО + ФОТОрепортаж

Четверо офіцерів спецназу ФСБ РФ ліквідовані в Сирії 01
Четверо офіцерів спецназу ФСБ РФ ліквідовані в Сирії 02

"За версією, яка поширилася в сирійських проурядових ЗМІ і російських соціальних мережах, російські офіцери загинули в околицях сирійського міста Алеппо. Стверджувалося, що противники Асада нібито направили в місто чотири бронеавтомобіля з нібито терористами-смертниками, підрив яких повинен був стати сигналом для наступу і прориву в районах блокпостів, що обороняються підрозділами сирійської армії, підконтрольної Асаду. Одночасно почався мінометно-артилерійський обстріл, під час якого нібито і був поранений майо Ахматьянов. Троє офіцерів ФСБ евакуювали пораненого товариша і повернулися на позиції, де потрапили під перехресний вогонь. Ця частина Алеппо була зайнята бойовиками - витягнути тіла загиблих вдалося лише через п'ять годин. Ця версія мало схожа на правду. Загиблі служили в ЦСН ФСБ і становили снайперські пари. Минов і Гімадіев - в управлінні "К" ЦСН, Ахматьянов і Трофимов - в управлінні "С". Абревіатура "К" - позначення підрозділу, що спеціалізується на спецопераціях на Кавказі. С - позначення управління спеціальних операцій, що займається ліквідацією та затриманням терористів. Загиблі були фахівцями найвищого класу, і використовувати їх для якісного посилення підрозділів сирійської армії, які ведуть локальні бої, - все одно що на посилення мотострілкової роти виділяти комплекс "Кинджал" з ядерною зброєю. Сумніви підсилюють і офіційні повідомлення генерал-майора Юрія Боренкова, керівника Центру з примирення ворогуючих сторін в Сирії (ЦПВС). 2 лютого ЦПВС поширив повідомлення, в якому не було ні слова про який-небудь серйозний бойовому зіткненні в околицях Алеппо. Але була представлена докладна інформація про порушення "режиму припинення бойових дій з боку незаконних збройних формувань" в Ідлібской зоні деескалації, з перерахуванням всіх населених пунктів, які були обстріляні. У список з 32 сіл і містечок увійшли і населені пункти провінції Алеппо - наприклад, Сараф, Мукатталь, Нахшебба, Ель-Арейм, Ардашев-даг і інші. І ні слова ні про "терористів-смертників", ні про "загони бойовиків", які атакували позиції сирійських урядових військ. Хоча, як правило, ЦПВС не забуває згадати в своїх звітах про такі інциденти ", - пише видання. У список з 32 сіл і містечок увійшли і населені пункти провінції Алеппо - наприклад, Сараф, Мукатталь, Нахшебба, Ель-Арейм, Ардашев-даг і інші. І ні слова ні про "терористів-смертників", ні про "загони бойовиків", які атакували позиції сирійських урядових військ. Хоча, як правило, ЦПВС не забуває згадати в своїх звітах про такі інциденти ", - пише видання. У список з 32 сіл і містечок увійшли і населені пункти провінції Алеппо - наприклад, Сараф, Мукатталь, Нахшебба, Ель-Арейм, Ардашев-даг і інші. І ні слова ні про "терористів-смертників", ні про "загони бойовиків", які атакували позиції сирійських урядових військ. Хоча, як правило, ЦПВС не забуває згадати в своїх звітах про такі інциденти ", - пише видання.

"Але чотири офіцери ЦСН ФСБ загинули. І за інформацією наших джерел, загинули не в бою під Алеппо, а в околицях Латакії, повністю контрольованої проурядовими військами. Латакія давно вважається відносно спокійною територією. Однак офіцери ФСБ потрапили в засідку саме тут. Нападники точно знали маршрут, по якому снайперські групи ЦСН поверталися в місто, і заклали фугас, привівши його у дію дистанційно, коли бронеавтомобіль з росіянами виявився над місцем закладки. контужений офіцерів добивали пострілами в у ор - в серці і в скроню. Тому-то в Росію загиблих відправили в закритих трунах. Виникає питання: що робили в Сирії (саме в провінції Латакія) снайперські групи ЦСН, тим більше що, за відомостями наших джерел, офіцери перебували в так званій "легендованої відрядженні" - тобто не під своїми справжніми іменами? До речі, про те, що вони знаходяться на спецзавдання, мало хто знав - в тому числі всього кілька сирійців. Можливо, офіцерів зрадили. І зробили вони "з метою ескалації війни", - уточнив наш співрозмовник. За версією наших джерел, на турецько-сирійському кордоні, в районі міста Касаб, готувалася зустріч вищих керівників Сирії і Туреччині. І Сирія запросила у Росії допомоги в забезпеченні безпеки цієї зустрічі. Для виконання цього завдання і були направлені до Сирії майори Ахматьянов і Гімадіев, капітан Минов і лейтенант Трофімов. І в засідку вони потрапили, коли поверталися з рекогносцировки місцевості. Те, що направили саме цих офіцерів ФСБ, - не випадковість. У січні це була вже їхня друга відрядження до Сирії. На початку року вони брали участь в забезпеченні безпеки візиту в Дамаск президента Росії. Якщо інформація про засідку, в яку потрапили офіцери ФСБ, відповідає дійсності, виникає припущення: вбивство було цілеспрямованим - комусь необхідно було зірвати турецько-сирійські переговори. І, судячи з останніх новин з Сирії, провокація вдалася. У ніч на 3 лютого сирійська армія відкрила артилерійський вогонь по підрозділах турецьких військ в ідлібской зоні. Загинули шестеро людей, ще семеро турецьких військових отримали поранення.  Ймовірно, що наказ на відкриття вогню і на ліквідацію офіцерів ЦСН ФСБ був відданий з одного центру - "партії війни" в оточенні Башара Асада. І сьогодні ні про які переговори, схоже, не може бути й мови ", - розповідає російське видання.

І ось таки мій реквієм від Б.Г.:

Летят перелетные птицы в осенней дали голубой

Летят они в жаркие страны

А я остаюся с тобой

А я остаюся с тобою родная навеки страна

Не нужен мне берег турецкий

И Африка мне не нужна

Немало я стран перевидел

Шагая с винтовкой в руке

Но не было большей печали

Чем жить от тебя вдалеке

Немало я дум передумал

С друзьями в далеком краю

Но не было большего долга

Чем выполнить волю твою

Пускай утопал я в болотах

Пускай замерзал я на льду

Но если ты скажешь мне слово

Я снова все это пройду

Надежды свои и желанья связал я навеки с тобой

С твоею суровой и ясной

С твоею завидной судьбой

Летят перелетные птицы ушедшее лето искать

Летят они в жаркие страны

А я не хочу улетать

А я остаюся с тобою родная моя сторона

Не нужно мне солнце чужое

Чужая земля не нужна

Не нужно мне солнце чужое

Чужая земля не нужна

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
64
предыдущая
следующая