Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин


ПРЕС-АНОНС

21 листопада 2016 року в Національній академії наук України відбудеться презентація суспільно-політичного видання «Центральноазійський барс» директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Миколи Степаненка.

Організатори заходу: Національна академія наук України, Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин, Посольство Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова.

Видання присвячене 25-річчю Незалежності Республіки Казахстан.

У книзі викладена історія розвитку казахстанської державності. Висвічуються етапи формування казахстанської моделі державного будівництва - «Казахстанського шляху».

Книга розповідає про розвиток співпраці Республіки Казахстан з міжнародними організаціями та іноземними державами різних регіонів, пріоритети казахстанської зовнішньої політики, її підходах до актуальних міжнародних проблем.

У праці досліджена багаторічна діяльність Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва по зміцненню глобальної безпеки і ядерного роззброєння.

У виданні подається казахстанський досвід економічного розвитку, накопичений за роки Незалежності, що став основою стійкості економіки Республіки і її здатності протистояти негативним проявам глобальних криз.

Охарактеризовано один з ключових національних проектів Казахстану - проведення Міжнародної виставки «ЕКСПО-2017» у м.Астані.

Книга розкриває суть однієї з головних складових структурних реформ по створенню міжнародного фінансового центру «Астана», що проводяться в Казахстані і спрямованих на диверсифікацію економіки, стабільне зростання і сприяння формуванню повноцінної фінансової системи країни.

Проаналізовано становлення та утвердження казахстанської моделі поліетнічного суспільства, діяльність якого спрямована на зміцнення міжетнічної та міжконфесійної злагоди.

У роботі висвітлено спільну історію українського та казахстанського народів, проаналізовано фундаментальні уроки минулого.

Праця окреслює найважливіші події в новітній історії взаємин Республіки Казахстан та України, розкриває становлення й розвиток двосторонніх політичних, економічних, культурних відносин.

Видання презентуватиме автор – директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко.

Очікується, що у заході візьмуть участь: Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні та Республіці Молдова, глави представництв іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Україні, видатні державні і громадські діячі України, провідні вчені, відомі письменники, представники бізнес-кіл.

Початок о 16-00 у Великому конференц-залі Національної академії наук України за адресою: вулиця Володимирська, 55, Київ.

Прес-служба

Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин.

Вийшла друком книга «центральноазійський барс»


Тільки-но в Києві вийшла друком моя нова книга, присвячена 25-річчю Незалежності Республіки Казахстан «ЦЕНТРАЛЬНОАЗІЙСЬКИЙ БАРС».

Як написав у передмові Леонід Данилович Кучма: «Це важлива віха в історії будь-якої держави, в той же час, це привід для серйозного осмислення шляху, що був пройдений».

У книзі викладена історія розвитку казахстанської державності. Висвічуються етапи формування казахстанської моделі державного будівництва - «Казахстанського шляху».

Книга розповідає про розвиток співпраці Республіки Казахстан з міжнародними організаціями та іноземними державами різних регіонів, пріоритети казахстанської зовнішньої політики, її підходах до актуальних міжнародних проблем.

У праці досліджена багаторічна діяльність Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва по зміцненню глобальної безпеки і ядерного роззброєння.

У виданні подається казахстанський досвід економічного розвитку, накопичений за роки Незалежності, що став основою стійкості економіки Республіки і її здатності протистояти негативним проявам глобальних криз.

Охарактеризовано один з ключових національних проектів Казахстану - проведення Міжнародної виставки «ЕКСПО-2017» у м.Астані.

Книга розкриває суть однієї з головних складових структурних реформ по створенню міжнародного фінансового центру «Астана», що проводяться в Казахстані і спрямованих на диверсифікацію економіки, стабільне зростання і сприяння формуванню повноцінної фінансової системи країни.

Проаналізовано становлення та утвердження казахстанської моделі поліетнічного суспільства, діяльність якого спрямована на зміцнення міжетнічної та міжконфесійної злагоди.

У роботі висвітлено спільну історію українського та казахстанського народів, проаналізовано фундаментальні уроки минулого.

Праця окреслює найважливіші події в новітній історії взаємин Республіки Казахстан та України, розкриває становлення й розвиток двосторонніх політичних, економічних, культурних відносин.

Пам'яті чурюмова клима івановича присвячується: «я все ще чую й

  • 19.10.16, 10:21


Ми тільки-но спілкувалися з Ним по телефону і я все ще чую його голос. Він захоплююче розповідав мені про свою поїздку до Казахстану, де японці знімали про нього фільм. Врізалася мені в пам’ять, наче той осколок, його фраза: «В Америці, Європі, Японії та ще у багатьох розвинених країнах цікавляться моїми напрацюваннями, високо ціниться мої знання, досвід. Тільки в Україні вони нікому не потрібні. Прикро…»

Прикро, мабуть не те слово, особливо якщо зазначити, що всесвітньовідомий вчений Клим Іванович Чурюмов передчасно пішов з життя. Задаєшся питанням, чому ми, українці, хочемо і чекаємо поваги до себе у світі і при всьому притому не цінуємо самих себе. Допоки ми будемо вшановувати найкращих з нас тільки після їхньої смерті? І чи вшановуватимемо? Зубожіння українського народу відбувається саме через здвиг життєвих цінностей все більше до матеріальних і сьогодні це найнебезпечніше для українців.

У духовному плані українське суспільство понесло невиправну велику втрату, від нас пішов видатний український астроном, першовідкривач космічних об’єктів, невтомний популяризатор наукових досягнень, автор визначних наукових праць, а також повчальних книжечок для малечі, член-кореспондент НАН України Клим Іванович Чурюмов.

Генеральний директор Європейського космічного агентства професор Жан-Жак Дорден у своєму листі до Клима Івановича Чурюмова пише: «Я дійсно хочу, щоб досягнення місії Розетта, її наукові результати від посадки на ядро комети Чурюмова-Герасименко були визнані і отримали престижну премію, таку як Нобелівська премія. Для того, щоб підготувати оригінальну роботу для номінації на колективну Нобелівську премію, треба зібрати всі унікальні наукові відкриття, отримані Розеттою та Філамі. У такому випадку, будьте впевнені, що Європейське космічне агентство включить у цю номінацію і першовідкривачів комети 67Р К.Чурюмова і С.Герасименко, як членів наукової команди».


Сам же Клим Іванович зазначив: «Можна порадіти: колосальний крок для людства в пізнанні Космосу зроблено, і за участі нас – українців!»

У своєму інтерв'ю для видання «Bit.ua» у 2014 році, Клим Іванович Чурюмов просив не називати його в публікаціях «радянським ученим», як це часто роблять у відеосюжетах. Він сказав, що це його дуже ображає.

- Україна все ж - космічна країна. Звичайно, деякі їдуть - на початку 1990-х і мене залишали в Штатах. Але багато людей продовжують працювати тут і робити відкриття.

Хочу тут повністю подати статтю О.К.Мельник і Т.К.Чурюмової «Свій серед зірок і комет», опублікованої у «Віснику НАН України», 2012, № 3 з нагоди 75-річчя член-кореспондента НАН України Клима Чурюмова. У ній читач знайде і розгорнуту біографію Клима Івановича з цікавими відомостями про його родину, й детальну інформацію про наукові здобутки ювіляра, і розповідь про його громадську та науково-організаційну діяльність, а головне – портрет людини з активною життєвою позицією, щиро відданої своїй праці.


19 лютого 1937 р. в приморському місті Миколаєві народився видатний український астроном член-кореспондент НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, директор Київського планетарію Клим Іванович Чурюмов. Найбільше він прославився завдяки відкриттю двох комет — короткоперіодичної Чурюмова–Герасименко (1969), до якої зараз прямує космічний апарат «Розетта», і довгоперіодичної Чурюмова–Солодовникова (1986). Не менш відомий Клим Іванович і як автор низки наукових праць із фізики комет, надрукованих у престижних закордонних журналах, як-от: «Astrophysical Journal», «Astronomischen Nachrichten», «Planetary and Space Science», «The Earth, Moon and Planets», «Астрономический журнал», «Письма в Астрономический журнал», «Астрономический вестник», «Астрометрія та астрофізика» та інших.

За 52 роки творчої праці в галузі астрономії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — спочатку на кафедрі астрономії, а потім в Астрономічній обсерваторії КНУ К.І.Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, зокрема 4 монографії та 4 навчальні посібники. У світі художньої літератури його знають і як автора науково-популярних книжок, і як дитячого письменника — автора декількох збірок поезій для малят («Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят» (у співавторстві), «Пригоди динозаврика Дино»).

Інтелігенція тридцятих років минулого століття зачитувалася романом Максима Горького «Жизнь Клима Самгина». Його прочитала також і мати майбутнього астронома — Антоніна Михайлівна Чурюмова (дівоче прізвище Александрова) (1907–2003), яка й назвала сина на честь головного героя цього твору Клима Івановича Самгіна. Антоніна Михайлівна була поетесою та активним громадським діячем, крім того, влучно стріляла й завзято скакала на коні, за що отримала золотий годинник із рук самого Климента Ворошилова. Після вручення їй разом із легендарними льотчицями Мариною Расковою, Валентиною Гризодубовою та Поліною Осипенко всесоюзним старостою М.І. Калініним ордена «Знак Пошани» всі нагороджені сфотографувалися на пам’ять із членами уряду в Кремлі. Як найкрасивішу жінку серед нагороджених Антоніну Чурюмову (Александрову) посадили в першому ряді поруч із Йосипом Сталіним, Михайлом Тухачевським (обличчя якого, як і деяких нагороджених, потім замалювали на фотографії чорною фарбою — незабаром їх усіх розстріляли), Климентом Ворошиловим, Семеном Будьонним і Михайлом Калініним. Ця фотографія донині зберігається в сімейному архіві. Пізніше Антоніну Михайлівну було нагороджено двома орденами «Материнська слава» II і III ступенів, адже Клим Іванович — четвертий із восьми дітей у сім’ї. Знаменита дослідниця комет і астероїдів американський професор Елеанор Хелін (Eleanor Helin) назвала на її честь одну з малих планет — астероїд № 6646 «Чуранта».

Батько Клима Івановича — Іван Іванович Чурюмов (1907–1942) — кадровий офіцер Радянської Армії. У роки Великої Вітчизняної війни він був комісаром батальйону і загинув у травні 1942 р. під час бою біля села Веселе Харківської області. Видатний український астроном Микола Степанович Черних назвав відкритий ним астероїд № 3942 ім’ям «Чуріваннія» на честь двох Іванів Івановичів Чурюмових — батька і сина. До речі, І.І. Чурюмов (1929–1988) — старший брат Клима Івановича — зіграв значну роль в його інтелектуальному вихованні. Можна сказати, що Клим Іванович народився «під кометою»: 19 лютого 1937 р. у сузір’ї Риб перебувала довгоперіодична комета Вілка (C/1937 D1 Wilk), яка через два дні пройшла перигелій, а в серпні 1937 р. у Великій Ведмедиці можна було спостерігати неозброєним оком комету Фінслера (C/1937 N1 Finsler) з красивим плазмовим хвостом; 19 лютого вона рухалась у сузір’ї Овна, але її можна бути побачити лише в телескоп. Між іншим, у дитинстві Клим Чурюмов мріяв стати полковником на прикордонній заставі або капітаном далекого плавання, щоб мандрувати по земній кулі... Але став знаменитим астрономом, мисливцем за кометами та їх дослідником.


У Клима Івановича військовим був не лише батько, але й двоє прапрадідусів — козаків легендарного Війська Донського, нащадків запорозьких козаків: перший — осавул Александров, що служив у знаменитій кінноті отамана Матвія Платова і у 1812 р. брав участь у розгромі військ маршала Мюрата під Тарутином, маршала Даву під Полоцьким монастирем і маршала Нея під час відступу французів; другий — сотник Александров (його ім’я вигравіюване на стіні відбудованого храму Христа Спасителя в Москві), який загинув під містом Лаоном у Пікардії в березні 1814 р. під час шабельної атаки на кінноту маршала Нея, яку донські козаки змусили втікати з поля бою.

Славну історію сім’ї бережно збирав, розповідаючи дітям, брат матері — Павло Михайлович Александров (1914–2002), який першим підняв свій взвод на штурм Берліна в 1945 р. Коли він вів солдатів в атаку, то наступив на міну, і йому осколком пошкодило ногу. Незважаючи на рану, старший лейтенант Александров продовжував командувати бійцями, які успішно закріпилися в одному зі зруйнованих будинків на околиці міста. За цей бій Павла Михайловича було нагороджено орденом Червоної Зірки.


Бажання подорожувати в Клима Івановича теж з’явилося не випадково. Удома в Чурюмових на стіні висіла величезна політична карта світу, яку чотирирічний хлопчик досконало вивчив — знав назви всіх населених пунктів, гірських хребтів і вершин, річок, озер, морів, океанів, островів. Оскільки батько Клима Івановича був військовослужбовцем, то сім’ї доводилося часто переїжджати з місця на місце. Війна застала їх у Коростені Житомирської області, там вони пережили перше бомбардування, ховаючись в окопах. Звідти Чурюмови переїхали до Києва. Потім сім’ю було евакуйовано: спочатку до міста Михайлівки Сталінградської (тепер Волгоградської) області, а згодом — до Сталінграда. Коли німці підійшли до міста, Чурюмови під бомбами сідали на корабель, що відпливав по Волзі до Астрахані, далі — через Каспійське море до Гур’єва (тепер Атирау) в гирлі Уралу, потім Уралом до Уральська, а звідти залізницею в Новосибірську область (с. Кірза на річці Обі), де перебували до 1944 р. Звідти повернулись у Михайлівку Сталінградської області, де Клим пішов до школи. Дізнавшись, що першокласник добре знає географію, до нього стали звертатись учні 4–6 класів із проханнями показати на «німих» контурних картах розташування тих чи інших географічних об’єктів, із чим він легко давав собі раду.

Зараз у кабінеті професора Чурюмова також висить уже легендарна карта світу, всіяна жирними чорними кружечками, — це відзначено точки планети, де вчений побував у наукових експедиціях і на міжнародних конференціях. Клим Іванович був на Камчатці і бачив виверження вулкана Ключевська сопка, а також неподалік від жерла вулкана Тейде на острові Тенерифе (Канарські острови), спостерігав виверження вулкана Етна, декількох мексиканських вулканів у Тонанцитлі, у США спускався в Аризонський кратер і проїхав уздовж Гранд Каньйону, був на острові Капрі, бачив астроблеми на Аландських островах у Балтійському морі, ходив по Великій Китайській стіні, побував у забороненому імператорському місті-палаці й на площі Тяньаньмень у Пекіні, а також на батьківщині великого Архімеда в місті Сиракузи (Сицилія). Подорожуючи Італією, К.І. Чурюмов відвідав Рим і Ватикан, переправлявся через Мессінську протоку, був на озері Лаго-Маджоре у чарівній Венеції. У Мілані підіймався на терасу Міланського собору, в Парижі — на Ейфелеву вежу. У Парижі Клим Іванович також побував на Єлисейських полях (тут у 1814 р. донські козаки розташували свій військовий табір), у Луврі, музеях д’Орсе, Родена, у Центрі Жоржа Помпіду, у Домі Інвалідів біля гробниці Наполеона, у Пантеоні біля могил Марії і П’єра Кюрі, Лагранжа, Гюго, Золя, Дюма та інших видатних французів. У Брюсселі був в Атоміумі, відвідав містечко Ватерлоо з панорамою славетної битви, побував у палаці-музеї Сан-Сусі в Потсдамі, на горі Корковадо з 38-метровим монументом Ісусу Христу в Ріо-де-Жанейро, на найбільшому у світі стадіоні Маракана, на відомому пляжі Копакабана, походив знаменитими парками мегаполіса Сан-Паулу, Бродвеєм і Уоллстрит у Нью-Йорку, відвідав у Лондоні Бейкер-стрит 221б, де мешкав легендарний Шерлок Холмс, Трафальгарську площу, Тауер, Вестмінстерське абатство та багато інших видатних місць світу. Серед відомих споруд планети, які відвідав учений, і берлінський Рейхстаг, і Сіднейський оперний театр, і нью-йоркські «вежі-близнюки», зруйновані терористами-смертниками в 2001 р., і мексиканські піраміди Сонця та Місяця, і планетарії в Москві, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Парижі, Лондоні, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Торуні. Клим Іванович був на Камчатці й Чукотці, на озерах Байкал і Сільян, купався в морі Лаптєвих і в Аральському, коли в ньому ще була вода, у Тасмановому та Беринговому, у Тихому, Льодовитому й Атлантичному океанах. Він був учасником більше ніж 30 експедицій зі спостереження комет, сонячних затемнень і вивчення полярних сяйв; шукав метеоритні кратери на поверхні Землі; спостерігав сотні комет у різних обсерваторіях світу; брав безпосередню участь у запусках ракет на космодромах Байконур, Плесецьк (РФ) і Куру (Французька Гвіана), а також у незліченній кількості міжнародних конференцій, на яких виголосив понад 200 наукових доповідей.

У Київ сім’я Чурюмових переїхала у 1949 р. Тут Клим пішов у шостий клас 11-ї чоловічої школи на Ярославовому Валу. Після сьомого класу він вступив до Київського залізничного технікуму, який закінчив із відзнакою в 1955 р. Його з-поміж 5% випускників рекомендували до вступу у вищі навчальні заклади.


Клим Іванович вступив на фізичний факультет (спеціальність «фізика-астрономія») Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Після його закінчення, у 1960 р., був направлений на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там він досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу. У 1962 р. Клим Іванович повернувся до Києва й пішов працювати на завод «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк.

У 1964 р. К.І. Чурюмову було присвоєно звання «Ударник комуністичної праці». Одночасно з роботою на заводі він викладав теоретичну і технічну механіку в Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту. Під час навчання в аспірантурі Київського державного університету (спеціальність «астрофізика», 1965–1968 рр.) науковим керівником К.І.Чурюмова був видатний астроном професор С.К. Всехсвятський (Рік Всехсвятського за рішенням ЮНЕСКО світова наукова спільнота відзначала в 2005 р.).

Після закінчення аспірантури Клим Іванович залишився працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ. Спостерігав за кометами на заміській станції Київського університету в селі Лісниках і під час астрономічних експедицій у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку.

У 1969 р. університет спорядив експедицію в складі трьох осіб, зокрема Клима Чурюмова і Світлани Герасименко, для спостереження періодичних комет в Алма-Ату (тепер Алмати), в астрофізичний інститут, згодом названий ім’ям академіка АН СРСР В.Г. Фесенкова. Спостереження кількох короткоперіодичних комет сімейства Юпітера проводили за допомогою 0,5-метрового телескопа системи Максутова. Було отримано й досліджено багато фотопластинок. На трьох знімках виявили об’єкт, який спочатку прийняли за періодичну комету Комас Сола (32Р/Comas Sol), але потім з’ясувалося, що за координатами він на 2° відхиляється від обчисленого положення цієї комети. Розпочалися пошуки невідомого об’єкта на інших знімках. Робота завершилась успіхом. Маючи три положення небесного тіла, вдалося точно вирахувати його орбіту, яка виявилась еліптичною і такою, що належить новій короткоперіодичній кометі з періодом 6,5 років.

Повідомлення про це було відправлено в Центральне бюро астрономічних телеграм (Кембридж, США), де через декілька днів підтвердили відкриття комети й присвоїли їй назву «комета Чурюмова-Герасименко» (67Р/Churyumov–Gerasimenko). 2 березня 2004 р. Європейське космічне агентство відправило до неї космічну місію «Розетта» з метою дослідити первинну протопланетну речовину, що міститься в крижаному ядрі комети.

Другу, довгоперіодичну, комету Клим Іванович відкрив разом із В.В. Солодовниковим у 1986 р. у Міжнародний рік комети Галлея. Орбіта комети Чурюмова–Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov–Solodovnikov) являє собою сильно витягнутий еліпс із ексцентриситетом, близьким до 1, перигелієм у головному поясі астероїдів і нахилом площини орбіти понад 90° (з оберненим рухом). У комети виявлено «гаряче» крижане ядро, що випромінювало надзвичайно багато енергії в інфрачервоному діапазоні, перебуваючи на відстані понад 17 астрономічних одиниць від Сонця.


У 1972 р. Клим Іванович захистив дисертацію «Дослідження комет Ікейя–Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго–Сато–Косака (1969 ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова–Герасименко на основі фотографічних спостережень», здобувши науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук, а в 1993 р. в Інституті космічних досліджень РАН (Москва) він успішно захистив докторську дисертацію на тему «Еволюційні фізичні процеси в кометах».

Під керівництвом К.І. Чурюмова захищено одинадцять кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії. Триває робота над іще трьома кандидатськими й однією докторською дисертацією (захист має відбутися в 2012– 2014 рр.).

Клим Іванович брав активну участь у міжнародних наукових програмах спостереження комети Галлея в 1983–1987 рр. (IHW і СОПРОГ), супутників Марса — Фобоса і Деймоса в 1988 р. («Фобос»), астероїдів, що наближаються до Землі («Тоу-татіс», 1992 р.), у програмі спостережень Марса в 1992 і 1994 рр. («Марс-92» і «Марс-94»), у програмах спостереження комет Гейла–Боппа в 1997 р., Лінеар у 2000 р., комет-головних цілей космічних місій Боррелі в 2001 р., Вільда в 2004 р., Темпеля в 2005 р. та ін. На основі цих спостережень він разом зі своїми учнями отримав велику кількість спектральних, фотоелектричних, фотографічних даних, оброблення яких дало багато наукових результатів, опублікованих у численних статтях, більшість із яких надруковано в закордонних виданнях.

Клим Іванович провів оригінальні спостереження спалахів яскравості супутників Юпітера Іо і Європи під час падіння на цю планету вторинних ядер А і Q комети Шумейкерів–Леві 9 (D/1993 F2 Shoemaker–Levy), які були підтверджені спостереженнями в обсерваторії Ватикану. На основі спектрограм, отриманих за допомогою 6-метрового телескопа САО РАН (станиця Зеленчуцька, РФ), він відкрив світіння негативних молекулярних іонів вуглецю в атмосферах комет Скоритченка–Джорджа C/1989 Y1 (Skorichenko–George), Лінеар С/2000 WM1 (Linear), Ікейя–Жанга С/2002 C1 (Ikeya–Zhang) та ін.


К.І. Чурюмов, як голова наукових оргкомітетів, організував і провів п’ятнадцять міжнародних астрономічних конференцій: Всехсвятські читання (1985, 1990, 1995, 2000, 2005, 2010), Міжнародний семінар пам’яті професорів О.Ф. Богородського і С.К. Всехсвятського (1994), Міжнародні конференції пам’яті І.С. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003, 2008), Міжнародні конференції КАММАК (1999, 2002, 2005, 2008, 2011). Він опублікував понад 800 наукових праць, з-поміж яких монографії: «Комети та їх спостереження» (1980), «Комета Галлея та її спостереження» (у співавторстві з М.О. Беляєвим; 1985), «Астрономічний календар. Постійна частина» (один зі співавторів; 1980), «Атлас зоряного неба» (у співавторстві з Д.М. Пономарьовим; 1990).

Клим Іванович підготував також кілька навчально-методичних посібників, серед яких: слайд-спецкурси «Комета Галлея» (у співавторстві з М.О. Беляєвим; 1985) і «Сонце» (один зі співавторів; 1992 і 2004). Він співавтор 24 книг-довідників «Астрономічний календар. Змінна частина» (тт. 81–105, 1978–2002), 11 «Астрономічних календарів», виданих Головною астрономічною обсерваторією НАН України (1996– 2006) і 14 «Одеських астрономічних календарів» (2000–2012), автор понад 1000 науково-популярних статей у численних газетах і журналах.

К.І. Чурюмов нагороджений двома медалями «За обнаружение новых астрономических объектов», золотою (1986) і двома срібними (1975 і 1987) медалями павільйону «Космос» ВДНГ СРСР у Москві, медалями «1500 років Києву» (1982) і «Ветеран праці» (1987), орденами «За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня (2003), другою (1987) і третьою (1972) преміями Мінвузу України, дипломом-сертифікатом Міжнародної варти комети Галлея (1986), а також премією імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2004) і премією НАН України ім. академіка М.П.Барабашова (2005).

Клим Іванович був науковим консультантом з астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії. З 2002 р. він головний редактор науково-популярного астрономічного журналу «Наше небо». У травні 2006 р. його обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України. Учений — член експертної комісії ВАК України з астрономії, двох спецрад із захисту дисертацій, редколегій наукових журналів «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Астрономія», «Вісник астрономічної школи», «Фізика та астрономія в школі», «International Comet Quarterly» і науково-популярного журналу «Вселенная, пространство, время».

З 1998 р. К.І. Чурюмов — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У січня 2004 р., за рішенням Президії Товариства «Знання», його призначено директором науково-просвітницького центру «Київський планетарій». Він обіймає також посаду президента Українського товариства аматорів астрономії. Клим Іванович — член Міжнародного астрономічного союзу (з 1979 р.), Європейського астрономічного союзу (з 1992 р.), Української астрономічної асоціації (з 1992 р.); заслужений працівник народної освіти України (з 1998 р.). Протягом багатьох років він був ученим секретарем Робочої групи з фізики комет Астрономічної ради АН СРСР. У 1984 р. М.С. Черних назвав відкритий ним астероїд № 2627 ім’ям К.І. Чурюмова.

За ініціативою К.І. Чурюмова Міжнародний астрономічний союз назвав національними іменами-символами малі планети: «Кобзар» (№ 2427) — на честь Т.Г. Шевченка, «Каменяр» (№ 2428) — на честь І.Я. Франка, «Сковорода» (№ 2431) — на честь видатного українського філософа XVIII ст. Г.С. Сковороди, «Кнушевія» (№ 4868) — на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «Боголюбов» (№ 22616) — на честь видатного українського фізика і математика М.М. Боголюбова.

Восени 2014 року один з матеріалів спецпроекту «Світло нації» був присвячений легендарному українському вченому-астроному Климу Івановичу Чурюмову. Тоді, у своєму інтерв'ю виданню «Фокус», він сказав такі слова:

- У серпні я спостерігав Персеїди і загадав бажання: щоб посадка пройшла вдало. Подивимося, чи збудеться, - посміхається учений. Раптом його погляд смутніє.

- Шкода, що в Україні про цю подію мало хто знає. Напевно, через війну, - зітхає він.

12 жовтня 2016 року Клим Іванович Чурюмов відправився з Києва до Харкова на зустріч з молодими вченими фізиками і астрономами. У вагоні вченому стало погано і в Харкові бригада швидкої допомоги зустрічала поїзд на вокзалі. На жаль, врятувати Клима Івановича лікарям не вдалося. Клим Іванович помер від інсульту в ніч з 14 на 15 жовтня 2016.

За два тижні до смерті вченого - 30 вересня 2016 - місія Розетта була офіційно завершена і орбітальний апарат назавжди опустився на поверхню комети. Отримана інформація допоможе вченим наблизитися до відповіді на питання, як виглядала рання Сонячна система, як зародилося життя на Землі і яку роль у цьому могли грати комети. Одним з перших і найважливіших відкриттів «Розетти» стали виміри ізотопного складу води в матерії комети Чурюмова-Герасименко, які допоможуть дізнатися про походження води на Землі.

Відкриття комети виглядає цілком випадковим. Але у випадку з Климом Івановичем Чурюмовим проявом жорсткої закономірності: відкриття – це не вдача і не шанс, а закономірний результат систематичної методичної праці і захопленості талановитої людини.

Своїм відкриттям, як і всім своїм життям Чурюмов відкрив двері в новий напрям науки, запустив цілий комплекс нових космічних технологій, розвивати які будуть вже нові вчені в новому світі.

Олександру Кондрашову подякував Одеський університет МВС


Ректор Одеського державного університету внутрішніх справ Іван Катеринчук висловив подяку голові ради Політичної партії місцевого самоврядування, Президенту Української спортивної федерації «Універсальний бій» Олександру Кондрашову за підтримку студентської молоді в прагненні до здорового способу життя та активних занять спортом.


«Раді з Вами розділити емоції цьогорічного свята молоді – чемпіонату Європи з універсального бою, в якому спортсмени університету гідно представили збірну України та наше рідне місто. Дякуємо за належну підготовку та проведення чемпіонату, який проходив 24-28 серпня 2016 року на базі Палацу Спорту у м. Чорноморськ. Глибоко переконані, що даний захід став символом єднання українського студентства. Разом з тим, запевняємо Вас, що в університеті і надалі буде приділятись увага розвитку єдиноборств та універсального бою зокрема», - йдеться у листі подяки Івана Катеринчука на адресу Олександра Кондрашова.


Александру Кондрашову МВД Молдовы выразило благодарность


Министерство внутренних дел Молдовы выразило огромную благодарность главе совета политической партии местного самоуправления, Президенту Европейской и Украинской спортивных федераций «Универсальный бой» Александру Кондрашову за организацию Первого открытого турнира по универсальному бою среди силовых структур.


Благодраность Александру Кондрашову размещена на официальном сайте полиции Молдовы. Проведенные соревнования, в которых сборная команда полицейских Молдовы принимала участие впервые, произвели на гостей неизгладимые впечатления.

«У этого супертурнира большое будущее. Такие турниры укрепляют отношения среди военных и силовиков Европы. Сегодня этого никто пока не делает», - говорится на официальном сайте полиции Молдовы.


Напомним, что в минувшую субботу, 10 сентября 2016 года, на территории учебного центра Национальной гвардии Украины завершился Первый открытый турнир по универсальному бою среди силовых структур. В соревнованиях приняли участие команды Нацгвардии, Государственной пограничной службы, Вооруженных сил Украины.

Сборная полицейских Молдовы с радостью откликнулась на приглашение украинских коллег, выставив на соревнования своих лучших спортсменов.

Несмотря на 4 место в командном первенстве («золото» досталось нацгвардии, «серебро» - пограничникам, «бронза» - военным), молдавские бойцы показали высокие результаты в личном зачете. 

Штефан Тону занял второе место в весовой категории до 75 кг, Севастьян Александру стал чемпионом в весе до 85 кг, а его коллега Роман Донцу стал в этой же категории бронзовым призером. Наконец, Вердеш Раду завоевал третью ступень пьедестала почета среди тяжелоатлетов (весовая категория до 90 кг).

Турнир был разбит на три раунда. В первом, спортсмены преодолевали полосу препятствий, метали на точность гранаты, стреляли по мишеням из пистолетов. После этого - проводили два раунда рукопашного боя в ринге. 

По словам Александра Кондрашова, Украинская и Европейская спортивные федерации «Универсальный бой» прилагают все усилия для того, чтобы география турнира, который станет регулярным, расширялась с каждым годом, приобретая международный масштаб.

«Мы надеемся, что в следующем году в соревнованиях примут участие не только команды всех силовых структур Украины, но и многих европейских государств. Универсальный бой приобретает все большую популярность за рубежом, и Украина, без преувеличений, является локомотивом мирового признания важности этого вида единоборств для подготовки личного состава силовых структур», - сказал Кондрашов.

В свою очередь, гости из Молдовы выразили надежду, что правительство их страны поддержит инициативу руководства полиции о развитии унибоя, введении данного вида единоборств в перечень обязательных обучающих программ по подготовке полицейских. Кроме того, представители Молдовы уже дали согласие на участие в следующем турнире.


Александр Кондрашов поздравил Нацгвардию с победой


Национальная гвардия Украины одержала убедительную победу в Первом открытом всеукраинском турнире по универсальному бою среди силовых структур. Глава совета Политической партии местного самоуправления, Президент Украинской спортивной федерации «Универсальный бой» Александр Кондрашов поздравил заместителя командующего Нацгвардии Валерия Рудницкого.




В субботу, 10 сентября 2016 года, на территории учебного центра Национальной гвардии Украины завершился Первый открытый всеукраинский турнир по универсальному бою среди команд силовых структур Украины. В соревнованиях приняли участие военнослужащие Национальной гвардии (НГУ), Государственной пограничной службы (ГПСУ), Вооруженных сил Украины (ВСУ). Кроме того, в турнире участвовала приглашенная сборная команда полицейских Молдовы.





Турнир был разбит на три раунда. В первом, спортсмены преодолевали полосу препятствий, метали на точность гранаты, стреляли по мишеням из пистолетов. После этого - проводили два раунда рукопашного боя в ринге. 




Лучшую физическую и боевую подготовку продемонстрировала Национальная гвардия, которая в командном зачете с большим отрывом обошла всех своих соперников, заняв первое место. «Серебро» турнира досталось команде Пограничной службы, «бронза» - Вооруженным силам Украины. Четвертое место заняли гости из Молдовы.




Вручая награды победителям турнира, глава совета Политической партии местного самоуправления, Президент Украинской спортивной федерации «Универсальный бой» Александр Кондрашов отметил высокую боевую подготовку и выносливость наших военнослужащих. Он также выразил уверенность, что подобные турниры получат всестороннюю поддержку государства и уже в следующем году участие в соревнованиях примут команды всех силовых структур Украины. Особую благодарность Кондрашов выразил заместителю командующего Нацгвардии ВалериюРудницкому, за активный личный вклад в развитие универсального боя, отметив, что на сегодняшний день этот вид единоборства спасает нашим солдатам жизни в зоне боевых действий.



«В столь сложные для Украины времена развитие универсального боя является жизненно важной необходимостью, как для бойцов, которые защищают нашу Родину в зоне боевых действий, так и всего государства. Хочу поздравить всех победителей турнира и выразить особую благодарность Валерию Рудницкому за высокий уровень подготовки нацгвардейцев», - сказал Кондрашов.


В личном первенстве места распределились следующим образом:

Весовая категория до 65 кг:
1 место - Александр Воропаев (НГУ)
2 место – Алан Джиоев (ВСУ)
3 место – Руслан Раков (ВСУ)

Весовая категория до 70 кг:
1 место – Степан Кордяк (ГПСУ)
2 место – Андрей Захарчук (НГУ)
3 место – Антон Шкварун (ВСУ)

Весовая категория до 75 кг:
1 место – Дмитрий Каргин (ВСУ)
2 место – Штефан Тону (Молдова)
3 место – николайПацельт (ГПСУ)

Весовая категория до 80 кг:
1 место – Виктор Гунько (НГУ)
2 место – Антони Улезлов (НГУ)
3 место – Евгения Дягилев (ГПСУ)

Весовая категория до 85 кг:
1 место – Севастьян Александру (Молдова)
2 место – Евгений Прохницкий (ГПСУ) 
3 место – Роман Донцу (Молдова)

Весовая категория до 90 кг:
1 место – Андрей Кузьма (ГПСУ)
2 место – Николая Яцевич (НГУ)
3 место – Вердеш Раду (Молдова)

Весовая категория свыше 90 кг:
1 место – Роман Адаменко (НГУ)
2 место – Игорь Яворчук (ГПСУ)
3 место – Дмитрий Собокар (ВСУ) 


Силовики зійдуться в Унібої


Олександр Кондрашов анонсував Перший Відкритий Всеукраїнський турнір з універсального бою серед Військовослужбовців та силових структур України

Дев’ятого вересня у смт Нові Петрівці Київської області відбудеться грандіозна подія – відкриття Першого відкритого Всеукраїнського турніру с універсального бою серед військовослужбовців та силових структур України.

Змагання, що стануть для України традиційними, започаткували Голова ради Політичної партії місцевого самоврядування, Президент Української спортивної федерації «Універсальний бій» Олександр Кондрашов та Командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Юрій Аллеров.

Турнір пройде на території навчального центру Нацгвардії у смт Нові Петрівці Київської області. Честь своїх підрозділів відстоюватимуть представники Прикордонної служби, Служби безпеки, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби охорони, Пенітенціарної служби та Антикорупційного бюро України. Крім того, участь в турнірі братимуть представники поліції європейських держав.

Універсальний бій є видом єдиноборства, що складається з двох частин. Перша – подолання смуги перешкод, метання ножа та стрільба з пневматичної зброї ( цього разу спортсмени стрілятимуть з штатної вогнепальної зброї). Друга частина – безпосередньо бій на рингу. У класичному універсальному бою застосовуються ударна техніка і кидки, у легкому – тільки кидкова техніка.

Учасників турніру привітали Олександр Кондрашов та Юрій Аллеров.

«Універсальний бій – це вид спортивного двоборства, в якому загартовуються сила, швидкість, витривалість, сміливість, рішучість, а найголовніше- впевненість у своїх силах», - наголосив Командувач Національної гвардії України.

«Уперше в Україні відбудуться змагання, участь в яких візьмуть виключно ті, кому належить берегти спокій та честь держави… Дай вам Боже сили й мужності у вашій почесній справі і нехай у змаганнях переможе найкращий!» - сказав Голова ради ПАРМС, Президент Української спортивної федерації «Універсальний бій».








Сборная Украины стала чемпионом Европы по Унибою


В Черноморске Одесской области завершился чемпионат Европы по универсальному бою. Сборные Украины среди юниоров и взрослых спортсменов завоевали золотые медали. 

В чемпионате Европы по универсальному бою принимали участие сборные из 14 стран Европы - Польши, Румынии, Венгрии, Азербайджана, стран Прибалтики.
Чемпионат проходил при поддержке Министерства молодежи и спорта Украины, Украинской спортивной федерации Универсальный бой, Управления по делам семьи, молодежи и спорта одесской областной государственной администрации и Черноморского городского совета.


На сегодняшний день универсальный бой в мире не имеет альтернативы. Как самостоятельный вид спорта он тесно связан с развитием различных видов боевых единоборств. Кроме того, заниматься этим видом спорта могут все без исключения - взрослые и дети, мужчины и женщины. Программа соревнований состоит из двух частей. Первая - это преодоление полосы препятствий, метание ножа и стрельба из пневматического оружия. Вторая часть - непосредственно бой на ринге, где спортсмен должен провести два раунда.

Соревнования проходили среди юниоров (мужчины и девушки от 18 до 20 лет) и взрослых спортсменов.

В командном зачете молодежная сборная Украины заняла 1 место. На второй ступеньке пьедестала почета – команда из Азербайджана, третье место завоевала Литва.

Титул чемпионов Европы в очередной раз подтвердили и взрослые украинские спортсмены. Второе место за Азербайджаном, третье – за Молдовой.

В личном первенстве, юниоры принесли в командную копилку Украины 20 золотых, 13 серебряных и 10  бронзовых медалей. Взрослые – 24 золотых, 12 серебряных и 19 бронзовых нгаград.

Победителей и призеров чемпионата поздравил Президент Европейской и Украинской спортивных федераций универсального боя, глава совета Политической партии местного самоуправления Александр Кондрашов.

«Украина может гордиться своими спортсменами. Наша сборная в очередной раз доказала, что в таком сложном виде единоборств, как универсальный бой, украинцам нет равных в Европе. Я благодарен за поддержку чемпионата Министерствам обороны, молодежи и спорта Украины. Хочу также поблагодарить руководителей федераций универсального боя европейских государств, сборные которых были представлены на этом захватывающем празднике спорта. Убежден, что в дальнейшем, благодаря нашим совместным усилиям, чемпионат существенно расширит свою географию», - сказал Александр Кондрашов.


З високою повагою до організаторів всеукраїнського фестивалю дит


У світі давно так склалося, що письменник живе у своїх творах, скульптор – у створених ним шедеврах, а вчитель – живе у думках і справах своїх учнів. Тому кожна людина з почуттям великої вдячності згадує своїх вчителів все своє життя, адже в кожному прожитому дні у навчанні, у спілкуванні зі своїм наставником було щось неповторне, незабутнє, таке, що залишиться на все життя.


Користуючись нагодою, політична партія «Партія місцевого самоврядування» висловлює свою високу повагу до багаторічних організаторів Всеукраїнського фестивалю дитячого кіно та телебачення «Веселка» та Всеукраїнського конкурсу юних фотоаматорів «Ми – діти України», до працівників центрів позашкільної освіти, керівників студій і гуртків, до поважного журі фестивалю і конкурсу. Щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, натхнення, оптимізму і нових плідних здобутків, а ще прагнемо підтримувати вогонь Ваших незгасимих ідей і помислів.


Злагоджена, працьовита, віддана своїй справі і випробувана в штормах славна команда, якій притаманні такі цінні якості, як високий професіоналізм, людяність, почуття нового, принциповість, наполегливість у досягненні поставленої мети упродовж 15-ти років. Вважаємо за честь опублікувати прізвища і посади цих чудових наставників молоді:

Холодняк Костянтин Андрійович – директор Кременчуцького міського центру позашкільної освіти;

Холодняк Валентина Андріївна – завідувачка відділом Кременчуцького міського центру позашкільної освіти;

Кравченко Сергій Вікторович – методист Кременчуцького міського центру позашкільної освіти;

Пігаль Людмила Володимирівна – керівник гуртка юних відео операторів, м. Костопіль Рівненської області;

Томашевський Юрій Віталійович – керівник гуртка «Основи акторської майстерності» кіноцентру «Веснянка», м. Дніпро;

Шуткевич Ілля Петрович – керівник студії «Фокус», м. Тульчин Вінницької області;

Чупрунов Андрій Васильович – керівник студії «Альфа», м. Полтава;

Аністратенко Оксана Леонідівна – керівник студії «Я+ТИ», м. Сміла Черкаської області;

Мисюра Роман Олександрович – керівник гуртка юних користувачів комп’ютера, м. Луцьк;

Гришко Олександр Сергійович – керівник фотостудії «Промінь», м. Полтава;

Павлов Олександр Анатолійович – керівник фотостудії «Промінь», с. Мошни Черкаської області;

Моргун Іван Іванович - керівник фотостудії «Промінь», с. Мошни Черкаської області;

Козлов Володимир Володимирович – керівник фотостудії «Юні фотоаматори», м. Запоріжжя;

Крот Анатолій Іванович – методист Вінницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді;

Костів Олег Володимирович – керівник гуртка юних фотоаматорів, м. Болехів Івано-Франківської області;

Гончарюк Валентин Миколайович – керівник фотостудії «Об’єктив», смт. Путила Чернівецької області;

Успаленко Сергій Васильович – керівник фотостудії «Світлинка», м. Хмельницький;

Гузій Ірина Сергіївна – керівник фотостудії «Фотокрок», м. Миколаїв;

Солодовник Сергій Вікторович – керівник гуртка «Юні фотоаматори», м. Луцьк;

Пляшечник Олексій Георгійович – голова фото- журі, фотохудожник, м. Київ;

Степанян Валерій Арсенович – кінорежисер, голова кіно- журі, м. Київ;

Парипа Христина Дмитрівна – член фото- журі, фотохудожник, м. Болехів Івано-Франківської області;

Свінцицький Володимир Йосипович – завідувач відділом виставкової роботи Українського Державного центру позашкільної освіти, м. Київ.


За твердженням Голови Ради Партії місцевого самоврядування, Заслуженого економіста України, доктора наук з державного управління Олександра Кондрашова, партія прийняла рішення вивести традиційний Всеукраїнський фестиваль дитячого кіно та телебачення «Веселка» та Всеукраїнський конкурс юних фотоаматорів «Ми – діти України» на міжнародний рівень. Великому кораблю велике плавання! Щасливої тобі дороги, Міжнародний фестиваль дитячого кіно та телебачення «Веселка» та Міжнародний конкурс юних фотоаматорів «Ми – діти України»!