Оновлення Android: потрібне чи ні?

У відгуках в інтернет-магазимнах та в коментарях під відеооглядами смартфонів писали, що Realme не оновлює програмне забезпечення. Але оновлення ОС таки прийшло! Мою минулорічну модель смартфона Realme 6 можна оновити до Android 11, а оболонку Realme UI1.0 до UI2.0. Однак свій попередній смартфон не оновлював (тому що читав негативні відгуки). Та про Android теж пишуть різне. Є противники оновлень. Тому запитую: оновлювати чи ні?

Є перестороги щодо стабільності роботи. Пам'ять смартфону буде більш завантаженою. Але у ЗМІ радять оновлювати до актуальних версій.

Ну і інші запитання турбують: створювати резервну копію (на Віндовсфоні таке не робив)? Чи буде вона займати місце на ГуглДиску? Чи можна буде після перезавантаження смартфона видалити резервну копію, чи вона сама видалиться?

Єдине, стосовно чого нема питань, — це тип з'єднання з інтернетом. Через мобільний інтернет зжере чималу частину пакетного трафіку, тому лише wi-fi.


Хтось вже оновлював свої смартфони до Android 11?

Вечірні прогулянки

Порадили вечірні прогулянки. Виявляється, вони справді відрізняються за відчуттями від денних прогулянок по знайомим місцям. Хоча, звичайно, це не настільки цікаво, як відвідування нових місць.



Покличуть на поминки, чи ні?

Закінчується період скорботи за подружкою. З тим, що не можна змінити, можна лише змиритись. Хоча коли монтував старі відео, знову поринув у спогади, які розчулили. Однак, якщо не заглиблюватись у минуле, спогади вже не викликають сильний біль. І здається, що спогади притупились. На це ніяк не вплинути. Лише по вечорам буває сум за минулим. Ну, що ж, доки життя триває, треба рухатись далі. Зараз же турбує єдине питання: покличуть на поминки, пом'янути подружку, чи ні? Хочеться поїхати, бо коли восстаннє розмовляв, розмова була коротка. Можливо, б дізнався щось нове про її життя. Але при цьому страшно, що покличуть, оскільки їхати через весь Київ, не хочу вживати алкоголь, не впевнений, що буде змога пом'янути за церковними традиціями. Сказали, що самі подзвонять, тому напрошуватись не стану. Якщо не вдасться поїхати, можна пом'янути і вдома. А потім, при бажанні, можна буде з'їздити на кладовище через пів року.

Нова реальність

Життя не буде таким, як раніше. Вирішив не вживати алкоголь. Кросворди і кейворди набридли остаточно. Віртуальні подорожі теж набридли. Перейшов на онлайн покупки і розрахунки. Перестав вести щоденник, писати сюди буду рідше. Проте хочеться розвивати відеоблог на Ютубі.

Сподіваюсь, що гарний настрій з часом повернеться.

Нові смаки вермішелі і локшини швидкого приготування

Скуштував новий смак пікатного теріякі вермішелі швидкого приготування "Мівіна" з серії вуличної їжі і в'єтнамську рисову локшину "Big Bon" з соусом Фо Бо.
Інших смаків вермішелей і локшин з нових серій у продажу не було.


Екзотичні бомж-пакети доруваті. Стакан "Street Food" обійшовся у 21 грн. з копійками, рисова локшина — у 18 грн. з копійками.
Перед дегустацією подивився огляди в інтернеті, але цікаво було скласти власне враження.

Ще одне давнє відео

Знайшов ще одне неопубліковане давнє відео, також за 2018-й рік. Зафільмував репетицію військового параду.
Поки що залишається лише сумувати і ностальгувати за тими роками.


Давнє відео з вилазки

Натрапив на відеофайли з вилазки з подружкою, що відбулася майже 3 роки тому. Фрагменти дуже короткі, довго провозився з монтажем, але все ж вирішив викласти. Наче знову прожив ту вилазку. Приємні спогади, але з сумом. Сьогодні рівно місяць, як не стало подружки.



Ще виявив, що під час останньої вилазки фотографував Мері.
На ніч нерви не витримали. Дивишся, на знімках вона жива. І це ж було півтори роки тому. Важко усвідомити, що її вже нема.

Антидепресивна прогулянка (відео)

Цього разу приводом для антидепресивної прогулянки стала втрата подружки. Однак прогулятись ніде. Тому пройшовся вздовж залізниці до Малютинки, по ходу подивився на зміни у місті.
Фотографував і знімав відео лише на смартфон (за виключенням кількох знімків і кадрів).

Смартфон фільмує якісно.


Ніде прогулятись

Ніде прогулятись по своєму місту і околицям, бо облазив все місто і кожен куточок пов'язаний з якимись спогадами, що викликають ностальгію і сум за минулим. Тому пройшовся вздрвж залізниці до Малютянки. Хоча тим маршрутом я ходив вже двічі. Збирався дійти до Одеської траси, але погода почала псуватись, та й так кілометраж чималенький. Викладати чи не викладати? Майже нічого не сфоткав.

Якби ж було менше тисячі хворих на ковід за день, то поїхав би кудись на електричці.

А ще сумніваюся, що вдасться з'їздити попрощатися з подружкою. Домовлятись приїхати на роковини смерті?

На День Незалежності нічого цікавого не планують: дитячий фестиваль, концерт самодіяльності. Банально і нудно. Навіть якщо й піду подивитись, то не впевнений, що вийде щось назнімати.

Щоб якось себе втішити, купив нову вермішель швидкого приготування і рисову лапшу з гострим соусом. Однак не знаю, як із того зробити звіт.

Спілкування зі знайомим і давнім другом чогось уповільнилось.

Не складається з поїздками

Зміна обстановки і нові приємні враження ніде вщзяти. Один знайомий поперся на поїзді в далеку подорож. Причому лише на один об'єкт. Інший, новий знайомий, знову вибрав велопоїздку на понурі руїни. Третй знайомий виявився зайнятим роботою.

На ніч накриває спогадами. Згадую не лише останні зустрічі з подружкою, а й час до зустрічі з нею. Ще й перечитав старі записи в цьому блозі.

Працювати не хочеться. Та й завдання по роботі скінчились.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
160
предыдущая
следующая