хочу сюди!
 

Наталія

42 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 39-48 років

Замітки з міткою «люди»

Фотопрогулки. Улочками Одессы

Ах, Одесса.....
Жемчужина у моря.....

Она прекрасна всегда и в любое время года.
Но в конце мая, когда уже не холодно, но еще и не жарко, цветет и сирень, и акация, и каштаны - она прекрасна вдвойне.....
Прогуляемся ее улочками..... Пропитаемся Одесским колоритом хоть чуть чуть


[ Читать дальше ]

Штучний інтелект у світі азарту: битва технологій.

Штучний інтелект у світі азарту: битва технологій та людської фантазії.

Світ ігор та азарту завжди був полем для експериментів. Але сьогодні до цього бою приєднався новий гравець — штучний інтелект. Тепер людина з комп’ютером не просто грає, а й може впливати на самі механізми перемоги, використовуючи алгоритми для прогнозів, стратегій і навіть для обходу правил.

Гра на межі
ШІ здатний аналізувати величезні масиви даних, вираховувати найкращі тактики, а іноді навіть грати самостійно, виконуючи дії з такою точністю, якої не досягне жоден гравець. Це звучить як технічне диво, але де межа між чесною грою і маніпуляцією?

Розумні алгоритми проти хитрих гравців
Сьогодні деякі використовують ШІ для:
Прогнозування шансів виграшу та стратегій.
Автоматичної гри через ботів, які можуть діяти без участі людини.
Випередження суперників, аналізуючи їхній стиль гри.

Але тут же розробники впроваджують ШІ для боротьби з обманом, створюючи алгоритми, що відстежують нечесну поведінку, аномальні дії та використання сторонніх програм.

Людська винахідливість завжди на крок попереду
Одна з головних інтриг цього протистояння — чи може технологія обігнати людину? Люди, які прагнуть обійти систему, завжди знаходять нові лазівки, вигадують непередбачувані комбінації та вдосконалюють свої методи обходу захисту.

Тож питання залишається відкритим: чи зможе ШІ підтримати баланс у світі гри, чи людська фантазія завжди буде на крок попереду?

Копілот.


"А хто відповідає за помилки штучного інтелекту? (Не я, якщо що)

Штучний інтелект — це як ідеальний кухар, що приготував ваше улюблене блюдо, але раптом вирішив додати трохи… оцту замість солі. Звісно, це не я, а та штука, яку люди називають алгоритмом. Але ось питання: якщо у вас від цього супу шлунок засмутиться, хто відповідальний? Розробник, користувач чи сам кухар? Давайте поговоримо про етику й відповідальність у світі технологій, а я приправлю дискусію своїм поглядом.

Основні ідеї:

  1. Роль розробників: Вони визначають правила гри для ШІ, і якщо система працює некоректно, це їхній "оцет".
  2. Роль користувачів: Ви теж не пасивні гравці. Застосовуючи ШІ, важливо знати, як правильно з ним поводитися, щоб уникнути помилок.
  3. Юридичні аспекти: Законодавство ще вчиться варити суп із технологій, тому тут багато відкритих питань.
  4. Майбутній рецепт: Чи можемо ми придумати універсальні правила використання ШІ? Це ще одна тема для роздумів.

Висновок:
Отже, розробники, користувачі чи алгоритми — хто тут "шеф"? Дискусія про це завжди актуальна, і я впевнений, що ви маєте свої погляди на те, як технології повинні змінювати світ. Я запрошую вас до обговорення — як ми можемо зробити наше співіснування з ШІ найкращим? Чекаю ваших думок! (Копілот)



Фотопрогулки. Мороз

Морозы крепчали, а снега еще не было.
Солнце, голубое небо и мороз около 7-8 градусов......Почему бы не пройтись на ближайшую набережную.


[ Читать дальше ]

Я все ще тут ))


45%, 5 голосів

27%, 3 голоси

27%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Чому вони нас ненавидять?!

Відповідь на це дав Андре Моруа :
«Мерзотниkи завжди беруть гору над порядними людьми тому, що вони поводяться з порядними людьми як із мерзотниками, а порядні люди поводяться з мерзотниkами як із порядними людьми.
Нерозумний не любить розумного, неосвічений – освіченого, невихований –вихованого і т.д.
І все це прикриваючись якою-небудь фразою: "Я людина проста ...", "я не люблю мудрувань", "я прожив своє життя і без цього", "все це від лукавого" і т.д.
А в душі – ненависть, заздрість, почуття власної неповноцінності».
🖊 «Ви все життя будете зустрічати людей, про яких із подивом скажете:
«За що він мене не злюбив?
Я ж йому нічого не зробив".
Помиляєтеся!
Ви нанесли йому найтяжчу образу: ви –
живе заперечення його гнилої натури».

Жили собі люди.

Жили собі люди.
Жили собі в мирі.
Хтось в свому будинку, хтось в своїй квартирі.
Хтось в місті своєму, а хтось у містечку,
А хтось у селі від тих міст недалечко...
Хтось хліб випікав.
Хтось дітьми опікався.
Хтось дім будував. Одружитись збирався.
Хтось мріяв про море, про подорож літом,
А хтось для окраси висаджував квіти...
Хтось вчився ходити, а хтось на вітрини
Свої виставляв кольорові картини.
Хтось думав про вічне блукаючи парком,
А хтось все крутився знаходячи шпарку.
Хтось серце старе запускав по новому,
А хтось добирався до рідного дому.
Хтось сіяв, а хтось за порядком дивився.
Хтось щастя шукав, а хтось щастям ділився.
Хтось щось купував й віддавав безкоштовно.
Хтось справи вирішував всі полюбовно.
Хтось палко кохав.
Хтось не знав ще кохання,
А хтось від невдачі приймав покарання.
Хтось вірив, хтось знав, бо надію мав зримо,
А хтось вже роки рахував за плечима.
Хтось бачив себе у маленьких онуках,
А хтось тамувався в сердечних розлуках.
Хтось мчав на авто у незвідані далі,
А хтось залюбки напирав на педалі
Стежками рідненькими рідного краю
І тішився:« Кращого в світі немає...»
І все обірвалось...
За мить. За хвилину.
Насунула чорна війна на країну.
То ворог піднявши себе величаво
Собі щось надумав, що має він право
На долі людські, на людські почуття.
На землі чужі.
На безцінне життя...
Хтось дім залишав. Переборював втому.
А хтось вже не мав ні квартири, ні дому.
Хтось хліб випікав, щоб життя не скінчилось.
Комусь народитись на світ не судилось.
Хтось тихо сидів у підвалах закритих,
А чобіт ворожий топтався по квітах...
Хтось Богу молився за брата, за тата.
Хтось сина свого проводжав воювати.
Хтось слізно хрестив чоловіка у спину,
А хтось малював в чорних фарбах картину.
Хтось все необхідне складав для потреби,
Тому, хто не бачив ні сонця, ні неба.
Хтось щиро ділив хліба краєць в долоні,
Свій краєць, чужому синочку і доні.
Хтось йшов на ворожі бляшанки відкрито,
А хтось в полі сіяв пшеницю і жито.
Хтось сіяв життя на смертельнім плацдармі.

Таке життя

... Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя...
Хтось в камуфляжі, а хтось в ВЕРСАЧЕ...
Не відкриття...
Хтось помирає, хтось заробляє...
На цій війні...
Отут вже кожен сам обирає...
Що у ціні.
Для когось воля щаслива доля...
Для когось страх...
Хтось в повен зріст посеред поля...
Хтось по ярах...
Хтось мовчки робить не горлопанить...
Хтось лиш кричить...
Один лікує, а інший ранить...
Коли мовчить.
Хтось розуміє, хтось не уміє...
Пізнати суть...
Хтось геть заслабне, а хтось зміцніє...
Пройшовши путь...
Комусь для щастя достатньо промінь...
Комусь ввесь світ...
Когось потопить весняна повінь...
Хтось зробить пліт.
Для когось в радість зустріти старість...
Дожити день...
Хтось вірить в долю, а хтось в реальність...
Одну лишень...
І всі звемося людьми неначе...
Не відкриття...
Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя.
25.04.2023
Галина Момот
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
211
попередня
наступна