хочу сюда!
 

Александра

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «вірші»

Чом...

Чом немає в тобі

Сорому?

Чом це світ поділивсь

Порівну?

Чом це очі блищать

Зорями?

Чом це стали думки

Хворими?

А праворуч – ріка

Стривожена,

А ліворуч – глухі

Праліси,

І не підеш назад –

Ходжено,

А вперед – у тобі

Втопишся.



Сьогодні йшли зі мною двоє...

Сьогодні йшли зі мною двоє,

Куняли в пазусі літа,

Із неба чорною дірою

На нас дивилась пустота.

Не вороги і не герої,

Не привиди моїх хотінь,

Зі мною йшли сьогодні двоє:

Моя душа і просто тінь.



Пастка

Якщо моя думка важлива -
Життя наше повне лайно
Невже моє щастя можливе?
Я наче в тупому кіно

Я лізу на скелю надії
Крізь чорну печеру нудьги
Тут відчай, підступна бездія
Навколо хвороби сніги

То як мені вижити люде?
Як з пастки дістати себе?
Якщо тільки горе тут всюди
І зовсім не видно небес.

Де ти моя крихітна фея,
Що знищить навколо все зло
І скаже, що гарна ідея
Себе не ховати за скло.

Я вірю, що щастя можливе
І в те що існують дива
І я гідна жити красиво
Хоч зараз це просто слова.

Прекрасний Києве на предковічних горах!


Прекрасний Києве на предковічних горах!
Многострадальному хвала тобі, хвала!
Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла,
Воскресне день життя і весен неозорих!— 1943





  Максим Рильський

Чи воно було колись, те літо?

Чи воно було колись, те літо?

Може й так, а може й зовсім ні.

Та свіча, яку не погасити,

Місяцем блукає у вікні.

Без чудес. Немає в світі чуда.

Тільки думи, та й вони не ті,

Та зима, яку не оминути,

Що свічу несе у пустоті.



Не прокидайся...

Не прокидайся.

Тиша тиш

У вікна дивиться і мліє.

Мовчить потомлена завія,

І все мовчить

Для тебе лиш.

За снігом сніг,

А там – сади,

За небом –

Небо тридев’яте,

Все налаштоване

Мовчати

І сон твій чистий

Берегти.



Старий Юленшерна

Ніч читає Псалтир,

Сяє місяць химерний,

На березі заснув

Зачарований крук,

І виходить на двір

Престарий Юленшерна,

Та ховає в тепло

Відпрацьованість рук.

Над горою вітри

Колихають заграву,

Там життя молоде,

Веселяться міста,

І в далекі краї

Неполохана слава

На корогвах несе

Золотого хреста.

І новим королям

Ще чомусь невідомо,

Що не зможе ніхто

Вікувать молодим.

Позіхає старий,

Топче сніг і солому,

І покручена тінь

Пританцьовує з ним.


Моя мила

Стогін. Ламаю крила
Як віднайти себе?
Змилуйся, моя мила!
Де ти, мій світ з небес?

Демон тримає міцно
Іклами душу рве
Біль - це моя темниця.
Як віднайти себе?

Замість життя - могила
Я не змогу сама
Змилуйся, моя мила
Без тебе мій світ - тюрма

Тільки про тебе мрію
Не улітай, постій
Не забирай надію
Я програю двобій.

Кохання - чарівна сила
Воно наче світ з небес
Нові подарує крила
Які не зламає бес.

чи то є ти чи то є просто вітер...

чи то є ти чи то є просто вітер

і чим його привабило сюди

до тебе серце тягнеться радіти

крізь ночі неподолані льоди

і… тишина в душі немає крику

у ній щось непримітне залягло

прийшла зима здається що навіки

і шибкою вистуджує чоло



Це ж день, це ж день! Чого іще хотіти?

Це ж день, це ж день! Чого іще хотіти?

Бажань навіщо кликати примар?

У цьому зворохобленому світі

Вставати зранку – немаленький дар.

І неважливо – заметіль чи тиша,

Чи ясно, чи то дощ стоїть навскіс,

Хто на ногах, той значно щасливіший

За того, хто у ліжко міцно вріс.

 

Мал. Чаріна Анна



Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
180
предыдущая
следующая