хочу сюда!
 

Natalia

35 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 34-42 лет

Заметки с меткой «україна»

Шкодую, що не пристрелив зрадника

У 2014 році я особисто разом із побратимами затримав у Маріуполі полковника міліції Олега Моргуна, який зрадив Присязі і перейшов на бік окупантів. Після громадянського затримання ми здали Моргуна в прокуратуру, яка його … відпустила, а мене звинувачували в самоуправстві. Завдяки цьому зрадник втік на окуповану рашистами територію. 

Вчора окупанти призначили Моргуна начальником поліції окупованого Маріуполя.

Шкодую про одне: що не пристрелив зрадника, а понадіявся на правосуддя.




Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

ЗМІ і НАТО

Про що довгі роки мовчать українські ЗМІ і всі держиморди
Зараз в інформаційному полі України виникла цікава, м'яко кажучи, ситуація, коли потреби цензури для військової інформації перетворилися в обмеження всякої інформації. Напевно і Біблію будуть банити, якщо я почну робити розлогі цитати з Апокаліпсиса, книг Хронік чи як Каїн убив Авеля тощо.
Звичайно, я розумію, що інформація про втрати ворога нас якби підбадьорює і її треба побільше, тоді як наші втрати навпаки деморалізують суспільство, тому про них взагалі мовчок. В рефії їх головний генерал принаймні привселюдно заявив: "У нас втрат немає!", а в Україні і такого генерала немає, щоб то сказав. Є дивний тип типу речник з тихим голосом та інформацією в стилі: щось десь таке собі сталося, але ми кращі і того вистачає. Врешті, без знань про втрати в наших військах прожити можна досить спокійно, однак не треба нас настільки жорстоко довбити втратами ворогів зомало не поштучно щогодинно, бо до кінця війни будемо мати просто надзвичайні втрати серед слухачів про ці ворожі втрати. Воно кашу маслом не зіпсуєш, але якщо масло ложкою без самої каші, то швидко нудіти починає.
Подібна ситуація з отим єдиним національним марафоном ЗМІ-їстів, де є цілодобова розмова про все і ні про ніщо одночасно, що вже починає викликати ознаки морської хвороби і для наших ЗМІ примара "русский корабль иди..." стає все більше і більше явною. До умовно "війни", про що мова піде далі, я підсміхався з гасла "Громадського" чи ще як "Суспільного" ЗМІ: "У нас інформація без маніпуляцій" - підсміхався з тої простої причини, що не можна маніпулювати тим, чого взагалі немає. Слова є, а інформації в них немає жодної! Тепер це зі "Суспільного" поширилося на весь ЗМІ простір в Україні в першу чергу у славному нацмарафоні, де об'єдналися найправдивіші телеканали України від "Суспільного - "Першого" починаючи і аж саме по нікуди - "Інтер" закінчуючи! Круто. При цьому тихцем відлучили від спільного інформ-корита всілякі опозиції як "Експрес", "5-й канал, "Прямий" тощо, бо вони нащо? Війна - війною, а політопонентів всіляко згною... (атор репризи невідомий)
Як я вже зазначав, що під час переправи віслюків не міняють... Чи то коней? То не є важливо! Головне, що якщо худоба тєгнє - нехай то робить! А хлоп підсобить! На те воно і ЗСУ! Водночас по другому місяці військового непорозуміння час таки поліпшити в Україні рівень суспільного думання, а не копіювати вищевказаного генерала рефії чи уподібнюватись до їх міністра закордонних справ Лаврова, що заявив західним опонентам щодо України наступне: "Ми не вимагаємо здатися, а вимагаємо припинити нам опиратися" Класичне наше: я йому "печене", а він мені "смажене"!
Ми в Україні дуже полюбляємо насміхатися з дикої зазомбовоності росіян від простого сантехніка до його величності царської небесності - путина. Що не москаль, як ми всі дружно: - От дебіли! Ото їх зомбоящих заворожив! Ще Володя Висоцький про то співав у "На Канальчіковій дачі...", а тепер уся рефія стала аналогічною специфічною ідіотичною психушкою... Не те, що ми в Україні! Що пальцем не ткнеш, то в генія влучиш. Плювати ще гірше, бо одразу з десяток нових геніїв народиться! Одне слово - Україна! Чорноземи родючі. Українки плодючі. Отож!
Тільки коли серйозно, то все досить і досить серйозно! І хоч ми справді не вони, а Україна - не росія, але недоумкуватість також річ заразна! Причому зверху до низу і навпаки. Рефія тому свідчення! І Україна не пасе задніх за кількістю дебіловадних. Можна багато говорити про те, чому так сталося, але однозначно виборчі події 2019 року в Україні справили надзвичайно прикре враження на світову спільноту і Євросоюзу, зокрема. Обрати на вищу державну посаду абсолютно не підготовлену для того людину, а потім ще й у парламент повнісько такого самого чого з нічого понабирати - було дуже і дуже не виваженим рішенням виборців. Демократія обумовлює відповідальність кожного виборця за свій голос на користь конкретного кандидата. Це аксіома демократії! Інакше маємо псевдо-демократії путина та лукашенка, або ось наш український варіант "Дії" в бездії! Коли влада вся у смартфоні є, але не далі і для багатьох громадян їх влада у далекій далі. Простіше кажучи: однозначно, що таким безвідповідальним використанням демократичних ресурсів Україна значно ослабила свій світовий рейтинг, додавши недобрий поголос до свого розрекламованого рефією іміджу псевдо-країни (Failed States), а з того і маємо те, що маємо: слабкість провокує агресора! Тому особисто я вважаю, що безвідповідальне голосування виборців 2019 року спричинило цю війну 2022 року. Хтось має іншу думку - чудово! Значить він думає. Моя думка ось така.
Що з того? Та, власне, нічого. Тому і пишу, що вже можна про то говорити і далі думку рухати, щоб не задмухати її за переможними реляціями і тому подібними кореляціями. Причину війни вже зазначено, а тепер потрібно обговорити, чому ця війна не є війна, а суто якесь військове непорозуміння поміж двох держав, а точніше в історичній ретроспекції: військовий конфлікт поміж колишньою метрополією та її колишньою колонією. Все правильно означено? Начебто так воно є: хтось вважає Україну своєю власністю зі землею та усім її населенням, а в Україні так не вважають, а навпаки доводять своє: що було - те загуло, а що в(ід)пало - те пропало. Амінь.
Власне тому від 2014 року рефія імітує в Україні "громадянську війну", яка живиться виключно російськими збройними силами під звичним підступним гаслом "Нас там немає!", хоча це класична інтервенція за всіма міжнародними канонами і певними правами для інтервента, як це не дивно звучить. Через це міжнародна спільнота тихо мовчить і не надто активно загризалася з рефією, тому і накладала поблажливі санкції зовсім не заради України, а виключно себе, ображених. Хоча за Будапештським договором Україна підлягала сферам впливу рефії, бо саме вона відповідала згідно договору за безпеку і суверенітет України, але є опікуни люди, а є опікуни - нелюди. Є такі, що майно чуже оберігають, а є такі, що начисто обкрадають чи ще й гвалтують свої малолітніх підопічних, а це стає причиною для втручання сил закону і позбавлення прав на опікунство. Саме такий процес ми і маємо в реальності: злочинне опікунство РФ щодо України. Вкрадено Крим, окуповано частину Донбасу, розпочато військову агресію з масовими вбивствами та руйнуваннями тощо.
З того маємо визнати прадавню річ, що право дієве тоді і тільки тоді, коли за ним стоїть реальна сила більша за всі інші сили злочинних угруповань тощо. Але коли стається навпаки, то сила права щезає і постає право сили! Злочинної сили! Саме так сталося в Світі за Сталіна, за Гітлера, а тепер ось за Пукіна. Ця чорносотенська потвора на чолі країни з подібними потворами раптом вирішили, що їм все можна, що вони настільки сильні і страшні, що легко зі своєю "другою армією в світі" стануть найпершою державою Світу. Аж тут не чекано – не гадано гепнулись на задово! Україна кісткою поперек горла стала! І пинда рефії настала!
Можливо хтось не помітив спочатку, тому я мушу наголосити вдруге, що санкції світова спільнота вводить проти рефії не задля суто захисту України, а в першу чергу для захисту себе! Себе, коханих! Тому санкції впроваджують такі і так, щоб себе не угробити. І не думайте, що ми інакші, бо галас з України зупинити вживання всіх енергоносіїв з рефії має одночасне добросовісне транспортування газу через мережу трубопроводів, що пролягає по Україні. Ми виконуємо свої обов'язки і отримуємо за то чималі кошти. Війна - війною, а вигода кожного як в компі "за замовчуванням" Отож, любі друзі, ЗМІ-їносці, - говоримо про це? Ні. Чому? А тому. Бо зась! Скажеш щось не те - злазь. Геть в опозицію, мразь! Мімікріруємо!
Далі також прошу посиленої уваги, кому це цікаво, бо прийдеться зачепити дуже драстичні теми відносин України з Євросоюзом і НАТО, що особливо проявилося під час відомої кампанії з Києва про: "Закрийте небо над Україною!" - на підставі "Бо ми вас захищаємо!". Почнемо розгляд з кількох простих ремарок: не можна когось захищати, якщо тебе про це не просили, і, відповідно, чогось вимагати за цей типу захист. Ніякого такого договору не існує навіть умовно, що "ось ви нас захищаєте, а ми вас усім забезпечуємо, небо вам убезпечимо тощо" - немає такого! Все йде від доброї волі країн Європи та Світу і найбільше зі США та Великобританії. Виключно з доброї волі! Будь-які вимоги і тим більше – особисті образи є неприйнятним поводженням в міжнародних відносинах. На наше щастя, політики світу вже адаптувалися до оригінального іміджу нашого президента, як і перед тим до Трампа звикли потроху, а ось з Кремлем вийшло навпаки: було порозуміння і не сіло - ні впало, а все пропало і дибки стало. Кремлівський карлик втратив розуміння часу і простору, бо психічно влетів у буття Московії періоду Івана Лютого з його опричиною, після якого відомо що залишилось під назвою "Темні часи", але нам ще дожити треба туточки до тих часів у них тамочки.
Визнаємо для початку: на теперішній час ми в Україні захищаємо тільки себе! І це найголовніше! Все інше - від кремль(бля)дядей. Також прошу зауважити, що Україну реально могутньо почали підтримувати західні держави тоді, коли вона практично вже повністю довела, що сама може себе захистити! Дорогою ціною ми то досягли і довели, але вийшло, як вийшло і іншого вже не дано.
З того чималого позитивного для мене особисто вирішальним був месседж від прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона, який звучав ось так: Західні країни мають зробити все, щоб Україна стала настільки сильною, щоб самій могти протистояти росії. Кінець цитати. Розумієте?! Самій! І це цілком можлива річ, бо вона вже є! Україна зупинила Росію! Далі це потрібно тільки підсилювати, що вже потужно робиться і зробиться!
Принагідно додам про ще одну дуже важливу для нас заяву Джонсона, що якби рефія застосувала ядерне озброєння проти України, то Великобританія тоді визнає за собою право застосувати проти РФ свою ядерну зброю у будь-який бажаний для себе момент. Тобто, порушення мораторію міжнародного на застосування ядерної зброї рефією звільняє всіх учасників Світового "Ядерного клубу" від зобов'язань, узятих раніше. Круто! Те, що потрібно!
З ремарками не покінчено, але тепер варто обговорити тему "Закрити небо над Україною", чого б всім нам дуже і дуже хотілося, але що є неможливим і це гарно обгрунтував військовий експерт Петро Черник, поставивши просту умову: а ви визначить конкретно, як це має бути: закрити небо над Україною? Літаки і ракети НАТО почнуть збивати літаки і ракети РФ? Однозначно, що це буде початок глобального міждержавного конфлікту як Третя Світова війна. На подібне ніхто не погодиться. Тим більше, що як вже говорилося: жодних договорів про військову взаємодопомогу в України немає! Договорів немає! Ні з ким! Від слова "взагалі"! Хто ж тоді почне війну через країну в якої самої офіційно ніякої війни немає? Так, панове, - так! Йде 8-й рік неофіційної війни України з РФ і навіть глобалізація агресії не призвела до того, щоб визнати війну - війною, тому що це однозначно не є вигідним для Україні! Оголосити війну РФ означало б для України самогубство! Тоді застосування ядерного потенціалу в РФ ставало б дозволеним як для країни, що зазнала агресії. Воно давно звучить дико смішно, що Україна загрожує Росії, але якби Верховна Рада України прийняла таке рішення оголосити війну РФ - це була б офіційно визнана війна, а без цього рішення ніякої війни офіційно немає. Війни - немає! У нас йде міждержавний військовий конфлікт без чіткого юридичного визначення, а з боку рефії це офіційно звучить як "військова операція", а ніяка не війна.
Дико є, бо завдяки рефії мова втратила своє комунікативне призначення, тому що зміст слів втратив однозначність. Все, як в романі-антиутопії Оруела "1984", де визнається: "правда є брехня, а брехня є правдою". Домовлятися про щось з рефією неможливо за відсутності не просто гарантій, а тому що вони ні на кого не нападали взагалі. Про що домовлятися, людоньки? Військ немає, бомбувань немає – то все українці самі себе мотлошать. З того всього виходимо на заключну частину цього чималого роздуму від ЗМІ до мімікрії.
Переходимо до чергової ремарки і нагадаємо, як нещодавно екс-канцлер Німеччини пані Меркель заявила, що вважає своє рішення не приймати Україну в члени Євросоюзу правильним. І я з нею повністю згоден. Але для початку зазначу, щоб якби в Україні проводився референдум про згоду увійти до Євросоюза і НАТО, то я б безумовно голосував "так" і "так" з обох питань. Тому що для України то є однозначно вигідно! Однозначно! Вигідно! Для України! Зауважте на цьому словесному пасажі, тому що ми завжди тільки на тому і акцентуємо свою увагу: що це нам вигідно! А чи вигідно то іншим - то для нас не є суттєво. То діло десяте... Проте якраз це важливо для інших країн-членів Євросоюзу і НАТО: чи їм буде вигідна чи проблемна якась новація? Он навіть Фінляндію пригальмувала Хорватія на вступ до НАТО. Отож, панове, - отож!
Пригадую, як поет і екс-нардеп багатьох скликань у ВРУ Дмитро Павличко активно проводив у 2015 році кампанію щодо референдуму на вступ України в НАТО, бо був твердо певен, що коли вся Україна значною більшістю скаже: НАТО - Так! - нас будуть просто змушені прийняти в НАТО. Чому будуть змушені прийняти Павличко вважав зайвим роз’яснювати. Хоч то як в приказці: без мене мене оженили. А ніхто нічого не зобов'язаний! Прекрасне гасло нашого діючого президента: -Я нікому нічого не винен! Ось так! І з того всього тодішнього дригу замість потужного здвигу залишилися тільки поправки до Конституції України про євроатлантичний курс і на тому усе, сер.
Тепер кажу відкритим текстом, що Ангела Меркель прекрасно розумілася на тому, що їм в Євросоюзі не потрібна Україна! Вона зайва, як зайвою була Великобританія і тому вийшла з ЄС, бо на протязі кількох десятиліть мала непорозуміння і так звану "власну позицію" в середовищі союзян-єврікив зі своїм фунтіком. Нарізно їм краще!
Так само і Україна є занадто велика країна! І дуже-дуже проблемна в соціально-правовому плані, тому Євросоюзу вигідна асоціація, вільний ринок, кооперація і навіть як кандидат у члени ЄС десь так, як он Туреччина понад 50 років в кандидатах волочиться і не сильно з того морочиться, бо самостійність має! Хіба Україні більша самостійність зайва? Отож! Підсумок такий: Євросоюзу вигідно мати Україну коло себе в друзях, але не вигідно мати в своєму середовищі повноправних членів. І це правильно, бо всім буде вигідно! Вкотре Ангела Меркель підтвердила свою глобальну мудрість стратега-державника! Захоплююсь цією людиною навіть з її позицією в опозиції до України.
Щодо НАТО ситуація ще більш надійна в своїй безнадійності стосовно членства: ну абсолютно не вигідна Україна для НАТО щоб бути повноправним членом альянсу, бо всі військові доктрини чітко стверджують, що поміж потенційний ворогом-агресором завжди бажано мати так звану "буферну зону" з якоїсь в чомусь дружньої країни, а не як Білорусія тепер. І як бачимо, ця військова технологія для НАТО цілком себе виправдала, бо рефія наразі на них не напала, хоча і збиралася, готувалася, однак - обісралася. Занадто розігналася...
На тому завершую свої думання над темами, що їх з острахом абсолютно обминає українська ЗМІ-спільнота за своїми величними потугами провладної мімікрії, і якій я б щиро порадив уважно вивчати доробок Дейла Карнегі "Як набувати друзів", тобто думати про друзів та їх вигоди не менше за свої. Саме тоді друзі будуть друзями, причому надовго і надійно. Амінь.

Богдан Гордасевич
м. Львів
02.04.2022 р.
(7530 за літописами)
14:55 03.05.2022

Першотравневі свята в Європі






Перше травня - міжнародний День солідарності трудівників. Завдяки саме солідарності працюючих у відстоюванні своїх прав Европа досягла високого рівня соціальної захищенності. Зарплати  у 2000 евро і пенсіі у 1000 евро дозволяють гідно існуватити і впевненно дивитись у майбутне. Профсоюзи відігравали головну роль в цій нелегкій боротьбі. На жаль українські профсоюзні лідери зрадили інтереси робітників і по різним схемам продали інтереси робітників. Сучасні пройдисвіти  виштовхнули профсоюзи з процесу прийняття державних рішень, а тепер  вже не можливо навідь в інформаційному просторі найти згадку про них.
 Якщо ми дійсно хочемо відстоювати европейські цінності  і жити в Європі то треба брати приклад як вони діють не перше травня. 
 Ось наприклад в Іспанії:

https://rossaprimavera.ru/news/2297ecf4

 

Потужна нарада, якій Україна деже рада


https://ua.korrespondent.net/ukraine/4472780-samit-viiskovoi-pidtrymky-zustrich-na-bazi-ramshtain

Є дві новини - одна хороша, інша погана

Хороша новина: сьогодні в Німеччині відбулася без перебільшення історична зустріч міністрів оборони 43 країн на підтримку України. Фактично створене світове міністерство оборони України. У нас буде зброя і все необхідне для перемоги над ворогом. 

Погана новина: у квітні країни Європи купили російської нафти більше, ніж у березні. Щодня Європа платить кремлю 1 мільярд євро за нафту, фінансуючи війну проти України. Ці цифри підтверджують, що санкції не працюють, щоб зупинити агресію путіна. Тому наша вимога одна: припинити купувати російські нафту і газ. 

Постачання зброї і ембарго на купівлю російських енергоносіїв дуже-дуже наблизять нашу перемогу над заклятим ворогом.



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

За Україну, за її волю, за народ!

 Стрілецька пісня-марш "О, Україно! О люба ненько!"
За Україну, за її волю,
За честь і славу,
за народ!

Микола Вороний

Слова: Микола Вороний
Музика:Ярослав Ярославенко
Рік написання: 1917

Текст пісні «О Україно, о рідна ненько!» написав поет та один з засновників Української Центральної Ради Микола Вороний навесні 1917 року, невдовзі після Лютневої революції. Того ж року її опубліковано в одному з перших номерів «Народної волі», а невдовзі — і в стрілецьких часописах (1922-го — з нотами). Музичну обробку згодом здійснив Ярослав Ярославенко.
Мелодія її сягає корінням до церковної композиції «Многая літа», відомої з часу XVIII ст., а згодом у дещо відредагованому варіанті пісня виконувалася спочатку в Галичині, а потім по обидва боки Дніпра в період визвольних змагань Січового Стрілецтва, як улюблена заклично-переможна пісня-марш.
За часів української Незалежності мелодія на мотиви «О Україно!» Миколи Вороного поруч із «Червоною калиною» Степана Чарнецького довгий час були офіційними фанфарами Президента України. Слова з твору — «За Україну, за її волю» вишито на бойових прапорах частин Збройних Сил України.

О, Україно! О люба ненько,
Тобі вірненько присягнем!
Серця кров і любов,
Все тобі
віддати в боротьбі…
За Україну, за її волю,
За честь і славу,
за народ!

Яремні пута ми вже пірвали
І зруйнували царський трон.
З-під ярем і тюрем,
Де був гніт --
ідем на вольний світ.
За Україну, за її волю,
За честь і славу,
за народ!

За Україну, з вогнем-завзяттям,
Рушаймо, браття, всі вперед!
Слушний час кличе нас,
Ну ж бо враз
сповнять святий наказ.
За Україну, за її волю,
За честь і славу,
за народ!

Вперед же браття, прапор наш має,
І сонце сяє нам в очах.
Дружній тиск, зброї блиск,
Кари гнів
і з ним побідний спів...
За Україну, за її волю,
За честь і славу,
за народ!

P/S яремні пута - невільні пута
прапор має- прапор майорить.

Кожен з нас, співаючи рідною українською мовою "многая літа", водночас співає "многая літа" неньці-Україні. Многая літа нашій рідній Землі, Її вірним Синам і Доням, що об'єднались духом супроти ворога! ТРИМАЙМО СТРІЙ! ПЕРЕМОГА ЗА НАМИ!

- СЛАВА УКРАЇНІ!
- ГЕРОЯМ СЛАВА!

Тільки ДВІ строки. Далі тільки Перемога.

Вам усім, хто є надійним тилом для нас:
Велике ДЯКУЮ.









Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
658
предыдущая
следующая