Замітки життя

Замітки з міткою «життя»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

А час минає

19.11.25, 08:54
життя, людина, роздуми, філософія, час

За плином часу спостерігаю,
і помічаю,
як він летить.
Ідуть години, а час минає,
і витікає,
за миттю мить.

Не знає юність, з роками грає,
розваг шукає,
до забуття.
Гуляють люди, час витрачають,
роки спливають,
летить життя.

Безмірні ритми добу малюють,
символізують,
потік хвилин.
Маленькі зморшки роки карбують,
і демонструють,
життєвий плин.

За плином часу спостерігаю,
і відчуваю,
політ років.
Мені приємно як я старію,
Живу і мрію,
як я хотів.

Олександр Чалий 2025 р

Коментарі: 0

matveeva_olga

Колись написала

06.11.25, 08:12
життя

"Вона замовкла. Завжди така життєрадісна, весела, раптом замовкла. У списку у неї стільки друзів і лише одиниці звертали увагу на її присутність. Але одного дня вона замовкла. Ніхто з тих "одиниць" не звернув уваги на це мовчання. Думали, певно немає часу. Але і на вечір, і на наступний день вона не з'явилася, не написала, не додала світлин. Вона мовчала. Проте ніхто не придав значення цьому мовчанню.

Минуло більше тижня, а вона мовчить. Мовчить на своїй сторінці, у месенджері, мовчить в коментарях. Її наче не стало. Розтанула, зникла... Не відповідає на повідомлення, не відповідає на телефонні дзвінки, не відповідає на електронні листи. Її наче не існувало. Але ж вона була. Ось її сторінка, світлини, дописи, її повідомлення в чаті, коментарі. Вона була, жила, існувала, ходила по вулицям міста, балакала по телефону, сміялася, злилася, раділа, ненавиділа. Вона була!

Замовкла. Вона стала наче галюцинація, наче сон, неправда. Чи була вона насправді чи була уявою?"

Які були почуття, емоції і думки, коли це писала - не пам'ятаю.

А які емоції і думки викликає це написане у вас?

Коментарі: 4

matveeva_olga

А який ваш улюблений вік?

01.11.25, 19:40
життя

У який свій вік ви б повернулися і прожили б 5 років, якби це було можливо?

Я хотіла б повернутися у свої 21, щоб прожити до 26 років ще раз.

Коментарі: 7

matveeva_olga

Не змінююся

07.10.25, 17:58
дитинство, життя, змінитися, знайомі, минуле, сусіди

Як цікаво таки виходить.

Сьогодні була дивна зустріч і розмова у мене з одною людиною в автобусі. І мене це змусило задуматися. (Хоча я й так знаю. що не змінилася.)

На зупинці "Технікум" я сіла в автобус, яким мала доїхати до "Стадіона". Оскільки їхати було не далеко, то я й сіла на перше ліпше вільне сидіння. Навпроти мене сиділа жінка десь мого віку. Симпатична. І вона заговорила до мене, почавши з того, що спитала чи не Ольга мене звати. Я відповіла "Так". І трохи в розгубленості перебирала в голові варіанти звідки вона мене знає. Одна з ідей - може через мої вироби з бісеру? Адже я роблю прикраси і часто виставляю їх в інтернеті, а в профілі стоїть моя світлина. Але ні, не через це. В ході розмови виявилося, що вона жила в сусідньому будинку і в дитинстві ми грали в одному дворі. (Мій будинок стоїть перпендикулярно до її будинку, тому діти з цього будинку частенько тусувалися в нашому дворі.) Але я її зовсім не впізнала. Навіть зараз, коли пишу замітку, й досі не згадала.

От я й задумалася - я зовсім не змінилася зовнішньо. Лише подорослішала і все. А риси обличчя залишилися ті самі. Та й колір волосся я не дуже змінювала. А як когось побачу з однокласників чи одногрупниць - не впізнаю, доки до мене не заговорять. От і думаю - чи добре, що я геть не змінилася? Чи як?..

Коментарі: 0

matveeva_olga

І знову у думках...

24.07.25, 21:36
думки, життя, почуття, чоловіки і жінки

Занурилася у свої думки, гортаючи стрічку в інтернеті. Картинка за картинкою, фраза за фразою... І майже кожний вислів на тих картинках приміряю на себе. Мені ніколи ніхто подібних картинок з такими фразами не присилав. Лише один раз прислали пісню, яка "говорила" про почуття тієї людини до мене. І все. І у мене склалося враження, що люди (чоловіки) або бояться зізнаватися мені у своїх почуттях, або вони взагалі бояться говорити про свої почуття.

Якщо вони бояться зізнаватися мені у своїх почуттях то хочу запитати: Невже я не варта ваших почуттів і зізнання у них?

А якщо вони взагалі бояться говорити про свої почуття, то хочу сказати: Так ви не дізнаєтеся чи взаємні ті почуття.

Взагалі це сумно, що люди бояться говорити про свої почуття до інших. Або ж просто замовчують. Звісно, зрозуміти можна страх, що почуття будуть не взаємними. Але ж якщо ви не скажете про свої почуття, то ви і не будете знати - взаємно це чи ні.

Для мене це не важко - зізнатися. Я не люблю, коли є почуття і я мовчу. Я обов'язково маю сказати про них. Так, може бути боляче, так, може бути не взаємно, але ж ваше зізнання може змінити хід подій.

Я не з тих жінок, які розуміють натяки. Натяки про почуття можна зрозуміти і помилково. Натяки можуть бути несправжніми, задля розваги чи приколу. І через це може бути ще болючіше і неприємно. Тож, про почуття треба говорити прямо, серйозно і без натяків. Натяки допустимі для запрошення на секс. Та й то, не усі можуть зрозуміти.