Фінансова стійкість як основа якості послуг страхової компанії

  • 20.08.16, 01:40

У статті розглянуто основні
показники фінансової стійкості провідних страховиків України та проведено
аналіз якості наданих послуг залежно від фінансового стану страхової компанії.
Проаналізовано фінансовий стан провідних страховиків в Україні. Визначено
основні показники якості страхових продуктів та проаналізовано якість послуг на
страховому ринку України. Здійснено оцінку фінансового стану та наведено
перелік провідних страховиків України. 


Особливого значення у
реалізації страхових послуг має якість страхового продукту та рівень
обслуговування клієнтів. Якісні показники страхового продукту можна оцінити за
допомогою таких показників [8]

1)    обсяг страхового покриття;


2)   кількість основних та додаткових послуг
страховика;


3)  сума страхової премії та перелік обмежень у
ризиках;


4)  можливість установлення партнерських
взаємовідносин з клієнтом на постійній основі;


5)  простота норм страхового договору та захист
інтересів страхувальника;


6)  своєчасне та правильне здійснення заходів із
поточного обслуговування за договором;


7)  швидке, якісне та справедливе врегулювання
страхових випадків;


8)   своєчасне та регулярне інформування страхувальника
про проходження договору, сервіс під час виплат.


Крім
зазначених показників визначення якості страхових послуг можна виділити й такі
критерії якості наданих послуг страхової компанії,як гарантованість
відшкодування, що базується на фінансовій стабільності страховика; доступність:
цей критерій передбачає територіальну розташованість страхової компанії та її
філій до клієнтів; широкий асортимент послуг: умови продажу страхових продуктів
мають бути максимально гнучкими до потреб клієнта. Це спонукає до розробки
різноманітних форм їх надання, умов оформлення.


Оцінимо вище вказані показники
для провідних страхових компаній України, (див. табл. 1). Страхові компанії, що
займають лідируючі позиції на ринку страхування надають різноманітний спектр
послуг, серед якого:


1)  Страхування майна (продукти «Страхування
власного майна», «Страхування квартири, дому, будинку», «Малий бізнес»).


2)  Авто страхування (продукти «КАСКО без ДАІ на
100%», «КАСКО Assistance», «Автоцивілка», «Автозахист», «Зелена карта», «Легкий
захист», «Добровільна Автоцивілка», «Нещасний випадок»).


3)   Туристичне страхування (для подорожей за кордон,
для подорожей по Україні, для подорожей країнами Шенгенської зони).


4)   Страхування життя (продукти «Стархування життя
онлайн», «Ризикові програми», «Накопичувальні програми», «Пенсійні програми»,
«Пакетні страхові продукти», «Програма додаткового страхування», «програми
співробітництва з банками»).


5)  Страхування відповідальності (перед третіми
особами, митних брокерів, нотаріусів, власників зброї, власників собак).


6)  Страхування від нещасних випадків (програма
«Загальна»).


7)   Добровільне медичне страхування.


8)  Страхування від нещасних випадків (програма
«Здоров’я АН», «Здоров’я Е»).


Зазначені види страхування зазвичай є
гнучкими для корпоративних клієнтів, великого та середнього бізнесу, де
страховик може підібрати індивідуальні умови та тарифи. Щодо кількості послуг,
то на сьогодні страховики надають широкий їх перелік. Варто відзначити, що на
ринку страхування відсутній такий вид послуг, як страхування фінансових
ризиків. Не можна вважати негативним той факт, що усі страхові компанії
передбачають виключення та обмеження у страхових випадках. Зокрема, клієнту
може бути відмовлено у виплаті, якщо страхувальник або його представник
перебував в стані алкогольного сп’яніння, діяв необережно або призвів до
настання випадку.

Зоряна Бурик: Про тарифну ситуацію

  • 04.07.16, 16:12

Тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення з 1 липня 2016 року зростуть на 75-90%. Таке рішення прийняла Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Як повідомляє МВФ, в 2015-му в Україні ВВП на душу населення становить 2001,6 дол. Тоді як ще в 2013 році цей показник був набагато вище — 4185,481 дол. Думаю, не потрібно пояснювати, чому не варто порівнювати показник нашої країни і, наприклад, Швейцарії (84069 дол. ВВП на душу населення) або Норвегії (80748 дол.). Так, в 2015 році ВВП на душу населення в Казахстані становить 11488 дол., в РФ — 8 183 дол., у Білорусі — 6425 дол. Ось і виходить, що тепер Україна за рівнем ВВП на душу населення — на останньому місці в Європі, гірше. В Україні близько 500 дол. і більше витрат здійснюється на енергоспоживання у продукції.


Зоряна Бурик: Про розвиток Львівщини

  • 04.07.16, 16:06

Розвиток Львівського регіону є важливим і пріоритетним завданням, оскільки Львівщина – активний провідник євроінтеграційного курсу України, регіон гармонійного людського розвитку, інноваційноорієнтованої, інтегрованої в національний та світовий простір економіки, безпечного довкілля.

В найближчій перспективі Львівщина - це регіон високотехнологічної промисловості, розвиненої транспортно-логістичної інфраструктури, ефективного сільського господарства, оздоровчого, історичного та ділового туризму, високої якості життя.

Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей:

1. Конкуренто-спроможна економіка

2. Якість життя

3. Відкриті кордони

4. Розвинуте село

5. Туристична привабливість.

Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей. Їх реалізація передбачає конкретизацію операційних цілей та завдань як для соціально-економічної системи регіону загалом, так і для окремих територій – районів, територіальних громад, міст, селищ, сіл.

Важливою стратегічною ціллю, яка забезпечуватиме прискорення соціально-економічного розвитку області, розглядається також використання чинника децентралізації публічної влади, реформування системи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.

Більше про це http://www.lviv.tv/anons/politichna-shaxivnicya-na-trk-lviv-2/

Зоряна Бурик: Стратегічне бачення розвитку Львівського регіону

  • 12.06.16, 19:05
Розвиток Львівського регіону є важливим і пріоритетним завданням, оскільки Львівщина – активний провідник євроінтеграційного курсу України, регіон гармонійного людського розвитку, інноваційноорієнтованої, інтегрованої в національний та світовий простір економіки, безпечного довкілля.

В найближчій перспективі Львівщина - це регіон високотехнологічної промисловості, розвиненої транспортно-логістичної інфраструктури, ефективного сільського господарства, оздоровчого, історичного та ділового туризму, високої якості життя.

Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей:
1. Конкуренто-спроможна економіка
2. Якість життя
3. Відкриті кордони
4. Розвинуте село
5. Туристична привабливість.

Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей. Їх реалізація передбачає конкретизацію операційних цілей та завдань як для соціально-економічної системи регіону загалом, так і для окремих територій – районів, територіальних громад, міст, селищ, сіл.
Важливою стратегічною ціллю, яка забезпечуватиме прискорення соціально-економічного розвитку області, розглядається також використання чинника децентралізації публічної влади, реформування системи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування.


Соціальна інфраструктура Львівського регіону

  • 30.05.16, 17:19

На сьогоднішній день соціальна інфраструктура Львівського регіону залишає бажати кращого.

  

На Львівщині станом на 01.01.2015 р. функціонувало 754 дошкільні навчальні заклади (ДНЗ), у

яких навчалося 70,1 тис. дітей. Незважаючи на те, що дошкільною освітою в області було охоплено

лише 49% дітей, наповнюваність ДНЗ складала 147 дітей на 100 місць, що свідчить про гостру

необхідність розширення мережі ДНЗ.


Загальна середня освіта представлена 1386 денними загальноосвітніми навчальними

закладами (2015-2016 навч. рік). Наслідком скорочення чисельності сільського населення є тенденція

до зменшення кількості шкіл в області. Поряд з цим поліпшення показника народжуваності зумовило

незначне зростання кількості учнів у денних загальноосвітніх закладах. Кількість вчителів впродовж

останніх 5 навчальних років майже не змінювалась – 35,6-36,2 тис.

Зоряна Бурик: Стратегія розвитку громадянського суспільства

  • 23.05.16, 17:16
На Львівщині розпочата робота щодо розробки Стратегії розвитку громадянського суспільства, концептуальні основи якої будуть представлені на круглому столі. Ключовими пропозиціями щодо цілей Стратегії – можуть бути: 

1. Забезпечення ефективних процедур участі громадськості під час формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення;
2. Стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку Львівської області (виконання Стратегії розвитку Львівської області 2020);
3. Створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.

Зоряна Бурик: Перспективи економічного розвитку Львівської обл

  • 06.05.16, 23:05
Нам добре відомо, що Львівська область має достатньо розвинену і добре диверсифіковану економіку. Незважаючи на це, упродовж історичного періоду область продемонструвала високий рівень економічної нестабільності. Щоб зменшити її ступінь, експерти рекомендують передбачити заходи зі стимулювання розвитку секторів та галузей, які зазвичай не дуже потерпають від економічних циклів. До них належать освіта, виробництво текстилю й одягу та харчова промисловість.

Враховуючи те, що Львівська область є лідером серед областей Західної України в сфері післяшкільної освіти, слід спробувати збільшити експорт послуг вищої освіти до інших регіонів України чи навіть до інших країн шляхом залучення більшої кількості студентів із-поза меж регіону. Це також дасть можливість зменшити притаманні економіці Львівської області коливання.

Відповідно до економічного прогнозу, у переробній промисловості Львівської області зменшуватиметься кількість робочих місць, оскільки й далі триває модернізація згаданого сектору з метою підтримання конкурентоспроможності продукції на міжнародному ринку. Внаслідок реструктуризації переробної промисловості ринок праці зазнає тиску, адже особи, які працювали в цьому секторі, залишаються безробітними. Враховуючи вищезазначене, експерти вважають, що основну увагу слід приділити перепідготовці звільнених працівників за напрямами, визначеними відповідно до результатів кластерного аналізу (для Львова — легка промисловість та поліграфія), реалізації альтернативних форм зайнятості і працевлаштування громадян (гнучкий графік, часткова зайнятість), сприянню розвитку нових видів послуг, зокрема ІТ, спрямованих на пожвавлення економічної активності у віддалених та гірських населених пунктах тощо.

Фахівцям з місцевого економічного розвитку слід зробити подальші кроки щодо використання покращеної транспортної інфраструктури для сприяння виходу продукції на зовнішні ринки, а саме: визначити пріоритетні ділянки автодоріг для термінового ремонту, розглянути можливість добудови кільцевої автодороги навколо міста та розвитку інфраструктури для перевантаження поїздів на «європейську» колію. Також необхідно покращити автосполучення Львова з Польщею і з рекреаційними зонами, зокрема Трускавцем та Дрогобичем. 

У короткостроковій перспективі темпи зростання випуску в сільському господарстві області сповільняться. Однак очікується, що у 2016–2017 рр. зростання знову пришвидшиться. Згідно з історичними показниками, випуск у сільському господарстві завжди дуже коливається, залежно від погодних умов. Експерти переконані, що для стабілізації темпів зростання обсягу реального випуску у цьому секторі, необхідно застосувати механізми заохочення та стимулювання до створення кооперативів у сільськогосподарському виробництві, а також інфраструктури для зберігання та первинного оброблення сільськогосподарської продукції з метою поступового збільшення частки крупнотоварного виробництва в цьому секторі економіки.

Фахівці також наголошують, що в області не створено досить сприятливого економіко-правового середовища для підприємницької діяльності і розвитку бізнесу. Для того, щоб покращити бізнес-клімат у Львівській області, на думку спеціалістів, необхідно визначити основні перешкоди для інвестування та розвитку бізнесу та розробити типові бізнес-плани створення малих підприємств.

З огляду на результати економічного прогнозу та аналіз проблем розвитку економіки Львівської області, експерти рекомендують звернути особливу увагу також і розвиток туристичної інфраструктури. Попри велику концентрацію культурних пам’яток на території області, характерним для об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури є моральна і фізична зношеність, занедбаний стан культурних пам’яток, втрата деяких цінних експонатів музеїв, галерей. Це «відштовхує» від здійснення повторних візитів потенційних туристів. Фахівці вважають дуже важливим підвищення рівня інформаційно-маркетингового забезпечення туристів та сприяння розвитку туристичних можливостей Львівщини через розвиток інформаційної підтримки туризму в області.

Зоряна Бурик: Майбутнє промисловості України

  • 06.04.16, 19:59
Незважаючи на важку економічну ситуацію в країні, промисловий комплекс завжди був і буде потужним і надійним джерелом розвитку економіки. Найбільшу питому вагу займає чорна металургія, машинобудування та енергетика. Завдяки природним ресурсам, працьовитості народу у майбутньому прослідковується позитивна динаміка розвитку промисловості.

Зоряна Бурик: Кредитування

  • 06.04.16, 13:19
Не варто доводити роль кредитування у становленні економічного та загалом сталого розвитку, який неможливий без екологізації виробництва та енергозбереження на усіх рівнях господарювання, зокрема і в домогосподарствах. У цьому сенсі, підписання ЛОДА та кредитних установ меморандуму в рамках чергової річної програми енергозбереження на відшкодування левової частини відсотків (15%) по енергозберігаючих заходах – наддзвичайно важливо в рамках регіону.  
А поміж тим статистика кредитної доступності по країні - сумна: відсоткові ставки для домогосподарств (у нац.валюті) – 27,49 %, а для нефінансових корпорацій – 20,76%.

Зоряна Бурик: Кому вигідні коливання валютних курсів

  • 01.04.16, 17:00
Коливання валюти припинились, але достатньо тенденційним є зміни валютного курсу на початку року. Це обумовлено насамперед додатковими вигодами від можливого інфляційного бюджетного зростання у кінці року.