Профиль

Юлий Цезарь

Юлий Цезарь

Украина, Запорожье

Рейтинг в разделе:

Патріотизм чи Націоналізм?

 Зараз нам постійно підсовується тупувато-дегенеративна ідея про те, що Патріотизм і Націоналізм – далеко не одне і теж, або, навіть, що це – ворожі один одному поняття. Згадаймо такий «інтелектуальний» клич: «Молодь проти націоналізму, молодь за патріотизм».

Така масована пропаганда втовкмачує в голови: Патріотизм – це територіальне уподобання, Націоналізм – кровно-культурне. Вірити в таке можуть тільки не надто розумні та далекоглядні люди. Ми не відносимо Вас до таких, а тому давайте разом поглянемо на правдивість, або хоча б логічність таких тверджень.

По-перше, поговоримо про «ненаціональний патріотизм» та про «патріотичний націоналізм». Спитаймо себе, чи може бути глибоким прив’язання до якоїсь території (фактично, до купки землі) без прив’язання до культури, мови, інтересів народу, який живе на цій території, без прив’язання до могил предків? Чи зможе людина, всі прив’язання якої – це спомини про «родной дворик и школу» та «счастливые годы студенчества», спромогтися на які-небудь жертви, або хоча б дії в ім’я цієї території? Безумовно ні.

До того ж, кожний може зв’язувати такий свій патріотизм до однієї території зі своїми симпатіями до іншої держави. Наприклад, мер Москви – Лужков – великий патріот Криму. Більшість російської меншини в Україні, безумовно, є патріотами Слобожанщини, Донеччини, Запоріжжя, і ще більше – Києва – «матери городов русских», і взагалі – вони патріоти «Малоросії», але в складі «Великой России». Мадяри, що живуть в Мукачево та районі Берегово на Закарпатті – патріоти Закарпаття, тільки бажано без українців і з назвою Східна Угорщина. Саме тому ці «наші патріоти» за триста років свого проживання на нашій землі не вивчили ні української мови, ні культури, не сприйняли наші національні інтереси, як свої. Це патріоти української території і вороги української державності. Але це хоча б нації, які в процесі окупації України прожили тут по декілька сотень років – в них вже з’явилися свої могили предків, свої прив’язання до нашої землі, вона їм не байдужа. Вони ворожі до України і українців, але «дружні» до нашої території.

Інші національні меншини, які під виглядом «біженців» або «шукачів кращої долі» збігаються до нас з гарячих точок і країн Третього світу – ці люди не мають навіть найменшого територіального прив’язання до України. Для більшості з них Україна – просто «кусень м’яса», який можна поділити, розірвати і з’їсти, або транспортний коридор на шляху до Західної Європи, в якому можна робити що завгодно. Тому «туркменська, нігерійсько-заїрська, в’єтнамо-камбоджийська молодь - за патріотизм» - це сумний жарт нашої влади. Весь їхній патріотизм замкнений на їхньому земляцтві, і полягає в захисті будь-якими засобами економічних інтересів своїх груп, кланів, родин. Тож, як бачимо, патріотизм по відношенню до однієї і тієї ж території може бути у різних груп і народів, навіть ворожих один-одному.

Україні потрібен один український національний державний патріотизм, який розглядає її як єдину територіальну, державну, національну і культурну цілість. Всі інші «патріотизми» - це підміна понять, брехня.

А тепер відступимо трохи від політики, та звернемося до елементарної логіки – чи можна взагалі називати словом «Патріотизм» любов до якоїсь території? – Ні, не можна. Прив’язання до території – це що завгодно - «землелюбство», «територієфільство» і таке інше – але не Патріотизм. Тому що слово патріотизм бере свою назву від латинського «patrio» - Батьківщина – країна батьків, країна твого народу. В свою чергу, слово «patrio» веде родовід від «pater» - батько – кровний і духовний отець. Як бачимо, навіть слово Патріотизм каже про кровно-родове, історичне пов’язання, а не про «любов до території».

Тому «молодь – за патріотизм» повинна чітко визначитися, за який саме вона Патріотизм – за Український Національний Патріотизм, який ставить любов до своєї Нації та Країни понад усе, і для якого державні інтереси України стоять на першому місці – або проти нього? І двозначності в цьому питанні бути не може!


Janukovitsch uber alles!

Батько Януковича співпрацював із німецькими окупантами?

У Інтернеті з'явилися документи про співпрацю батька Януковича з німецько-фашистськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни.

Як свідчить ресурс "Оглядач",публікація документів супроводжується такими коментарями:

«Про Федора Володимировича Януковича, батька екзота, навіть з творінь придворних біографів відоме наступне: народився 1923 року, начебто вчився в легендарній місцевій льотній школі, що готувала пачками майбутніх Героїв Радянського Союзу, на початку війни був поранений і валявся в госпіталі. Але в якій частині і де служив? Немає відповіді. Де був поранений, характер поранення, де лікувався. Немає відповіді. У списках курсантів Ворошиловградського літного училища 1935-1941 року курсант Янукович не числиться.

Крім того, що більш важливо - Ф.В. Янукович не числиться в списках ветеранів ВВВ і навіть в списках ветеранів праці. Для тих, хто пам'ятає радянські реалії - відповідь очевидна: не числиться тільки тому, що не мав анінайменших підстав претендувати на такий статус.

Далі. Якби Янукович-старший мав хоч би щонайменше відношення до Великої Вітчизняної війни - обов'язково був би нагороджений. Нехай не бойовою медаллю, але якийсь значок типу 10, 20, 30 років - був би обов'язково. І вже цей факт історіографи згадали б обов'язково. Та якби у Януковича-старшого був хоч би значок ГТО - в 2004 році Гельмани роздули б його до розмірів Золотої Зірки Героя. Але не роздули, означає взагалі ні за що учепитися було, а краще було умовчати.

Тепер подивимося на проблему з іншого боку і поставимо таке питання: ким міг бути молодий хлопець в роки Війни. Вибір відповідей обмежений:

- або бійцем Червоної Армії:

- або дезертиром, а то і поліцаєм.

Оскільки відповідь номер один скасовується автоматично, бо світу не явився жоден документ, що підтверджує службу Януковича Ф.В. у Червоній Армії, наявність в списках евакуйованих, роботу на об'єктах народного господарства в тилу (більш того - не виявлено навіть військового квитка Януковича Ф.В., то залишається тільки відповідь номер два».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело: http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3060

Сайт Регионалки

http://vip-in-ua.at.ua/

Мнение, высказываемое сайтом - абсолютно противоположное моему. Тем не менее , поскольку я там нынче модератор, то должен раскручивать ресурс.

Заходим обязательно на форум, оставляем свои комменты. (Я на форуме Nationalist)

Пример явного идолопоклонства в России: альбом "Песни о Путине"

1. Я вот что хотел бы сказать...    
  Владимир Путин, фрагменты выступлений    
2. А в чистом поле...
  Группа "Белый орел"    
3. DJ Путин
  Андрей Клементьев (Губин)    
4. Но дело даже не в этом...    
  Владимир Путин, фрагменты выступлений    
5. Не колотись
  Группа"Чебоза"    
6. Вась, слыхал вчера в "Вестях"
  Юрий Шевчук, фрагмент интервью    
7. Путин    
  Группа "Свиньи в космосе"    
 
Композиция снята по просьбе авторов
8. Полковник RasПутин
  DJ Валдис    
9. Путин едет по стране
  Юрий Шевчук, фрагмент интервью    
10. Покуситесь на президента
  Группа "Ундервуд"    
11. Володя Путин
  Группа "Масковский асвабадительный оркестр"    
12. А вот...    
  Владимир Путин, фрагменты выступлений    
13. Я спокоен
  Егор Тимофеев    
14. Такого, как Путин
  Группа "Поющие вместе "    
15. Путин — наш Президент!
  Андрей Пономарев    
16. Я с Володей
  Группа Utah Records и Валерий Кипелов    
17. Даже не о чем говорить...    
  Владимир Путин, фрагменты интервью    
18. Встреча с путиным
  Борис Драгилев    
19. Hidden Track    
  Фрагмент записи, сделанной на родительском собрании, прошедшем в одной из средних школ Санкт-Петербурга накануне выборов Президента в 2004 г.    

Марина Цветаева "Проснулась улица..."

Проснулась улица. Глядит, усталая

Глазами хмурыми немых окон

На лица сонные, от стужи алые,

Что гонят думами упорный сон.



Покрыты инеем деревья черные,  —

Следом таинственным забав ночных,

В парче сияющей стоят минорные,

Как будто мертвые среди живых.

Мелькает серое пальто измятое,

Фуражка с венчиком, унылый лик

И руки красные, к ушам прижатые,

И черный фартучек со связкой книг.

Проснулась улица. Глядит, угрюмая

Глазами хмурыми немых окон.

Уснуть, забыться бы с отрадной думою,

Что жизнь нам грезится, а это — сон!



Март 1908

Оскар-2008

Прошедшая в Лос-Анджелесе 80-я юбилейная церемония вручения "Оскаров" подвела итоги прошедшего киногода: по версии Академии, не было в 2007-м лучше фильма, чем "Старикам тут не место". Лента братьев Коэнов получила 4 статуэтки (за лучший фильм, лучшую режиссуру, лучший адаптированный сценарий и лучшую мужскую роль второго плана), будучи при этом номинированной в 8 категориях. В главной номинации картина обошла драму "Нефть", британское "Искупление", комедию "Джуно" и судебную драму "Майкл Клейтон".

Второй фаворит оскаровской гонки, "Нефть" Пола Томаса Андерсона (также 8 номинаций), довольствовался двумя призами: за лучшую мужскую роль и лучшую операторскую работу (Роберт Элсвит). Сам Андерсон, номинированный в трех категориях (как продюсер – за лучший фильм, как режиссер и как сценарист), остался ни с чем. "Искупление" Джо Райта также угодило в число неудачников нынешнего "Оскара" и может утешиться лишь статуэткой за лучшую музыку (Дарио Марианелли).

В общем и целом, расклад оказался предсказуемым. Правда, любопытная ситуация в этом году вышла с актерскими "Оскарами" – среди лауреатов не наблюдается американцев: победы одержали британцы Дэниэл Дей-Льюис (лучшая мужская роль, "Нефть") и Тильда Суинтон (лучшая женская роль второго плана, "Майкл Клейтон"), а также испанец Хавьер Бардем (лучшая мужская роль второго плана, "Старикам тут не место") и француженка Марион Котийар (лучшая женская роль, "Жизнь в розовом цвете").

Три статуэтки в технических категориях достались "Ультиматуму Борна" (лучший монтаж, лучший звук, лучший монтаж звуковых эффектов). Любимица как критиков, так и зрителей "Джуно" также не осталась без наград: "Оскара" получила сценаристка-дебютантка Дьябло Коди.

Увы, россияне в этом году остались в статусе номинантов: в категории Лучший иностранный фильм "12" Никиты Михалкова и "Монгол" Сергея Бодрова (номинированный, правда, от Казахстана) уступили австрийским "Фальшивомонетчикам" Штефана Рузовицки, а мультфильм Александра Петрова "Моя любовь" не выдержал конкуренции с британской короткометражкой "Петя и волк" – анимационной адаптации симфонической сказки Сергея Прокофьева. "Оскар" же за лучший полнометражный мультфильм достался, как и ожидалось, диснеевской ленте "Рататуй".

 

Источник: video.alkar.net

У Донецьку спалили прапор УПА

Сьогодні, 27 лютого, в Донецьку перед будівлею обласної бібліотеки ім. Н.К. Крупської активісти ПСПУ провели акцію протесту. Саме сьогодні тут завершує свою роботу виставка "УПА: історія нескорених".

За словами депутата обласної ради Людміли Каєткіної, метою проведення акції протесту є бажання активістів показати, "що не всі в Донбасі, в Україні, згодні з тим, що показує виставка".

Як передає "УРА-ІНФОРМ.Донбасс", в рамках акції прихильники Вітренко планували спалити прапор УПА. Проте скандальність ситуації додав невідомий хлопець, який вкрав у пспушників прапор і утік з ним в будівлю бібліотеки. При цьому одному з мітингуючих удалося повернути прапор. Не без допомоги міліції.

Після повернення прапора між мітингуючими і міліцією сталася дрібна колотнеча. Представники Вітренко звинувачували силовиків в тому, що вони відносяться до них некоректно (бо навіть міліції тошнить від самого слова "ПСПУ" - авт.).

Ритуал спалювання прапора таки відбувся. Після чого дві людини побігли до будівлі разом з опудалом. Ними виявилися прихильники Вітренко - депутат Ленінської райради Донецька Алєксандр Кірсанов і помічник-консультант депутата обласної ради Людміли Каєткіної Алєксандр Пушкарьов (за неперевіреними даними - родич відомої героїні серіалу "Не родися вродливою" - авт.). Після чого у всередину спробували увірватися всі, починаючи від активістів і закінчуючи журналістами. Будівля бібліотеки ім. Н. К. Крупської опинилася блоковано міліцією. Працівники міліції перегородили шлях.

Після декількох безрезультатних спроб прорватися через кордон працівників міліції, мітингуючі попрямували до "чорного" ходу бібліотеки. Якраз в цей час через нього міліціонери виводили Алєксандра Пушкарьова. Вони мали намір відвести його в міліцейську дільницю. Як сказав сам Пушкарьов, міліція намагалася забрати його в дільницю "невідомо для яких цілей" (неправда, відомо: для біологічних дослідів - авт.). Прихильникам Вітренко удалося відстояти своїх. На знак протесту події активісти розтоптали опудало бандерівця.
 
Джерело: reactor.org.ua
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая