хочу сюда!
 

smska

42 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 38-47 лет

Він був поруч...

Ледве-ледве за тридцять...хіба це важливо?
Вона юна , красива, вільна, жива...
Запитай: чи вона одинока сьогодні? можливо...
Мабуть, просто в повітрі ширяє весна...

Ось омріяна сакура цвітом своїм забуяла...
З пелюстками кружляє пянкий аромат...
Мабуть, сотні разів вона мрію свою малювала,
Але зараз картина, раптово, немов ожила...

І хотілось стояти... черпати натхнення бездонні ...
Споглядати красу всіх провулків... і навіть людей...
Але знов метушня, знов буденність... дзвінки телефонні ...
Знову часу нема для духовних, приємних речей

Знову кава за кавою... плани, проекти, робота...
Зовсім інша країна, культура і ритми життя...
І від ритму цього не спасає неділя-субота
Тут міняється все... тут міняються всі і щодня...

Ледве-ледве за тридцять... піднялась доволі високо...
Та проте зберегла простоту і душевне тепло...
За вікном сезон злив... сиро, хмарно і мокро...
Знов хвилинка на каву...
Знов заплакало поруч вікно...

Знову льє як з відра... небо має на це повне право...
Захотілось під ковдру...
закутатись зручно для сну...
Раптом погляд зловила... І стало цікаво...
Про що думає він... І що зараз цікаве йому...

Скільки чашок уже? - Він подумав,
- це надто шкідливо?
Чи щось їла вона? Переконаний в тому, що ні...
І чи знає вона, що обідати дуже важливо...
Щось мінялося тихо...
так просто без слів...

Щось мінялося, зріло, росло, оживало поволі...
З кожним поглядом, жестом...
уже не належать собі
Мабуть щастям і є... цілувати кохані долоні
І разом споглядати, як падає й падає сніг...

Мабуть щастям і є: перед Богом сказати: "Так, згідна "
І почути у відповідь також завітні слова...
Мабуть щастям і є... коли поруч кохана людина...
І разом споглядати зірки на нічних небесах

Мабуть щастя... не вічне... якщо від людини залежить...
Якщо щастя в людині... то справді не вічне воно
І неспокій чомусь ... безупинно сьогодні бентежить...
То годину звіряє вона ... то весь час заглядає в вікно...

Вже захриплі гудки перестали надривно лунати...
І тривога зросла...піднялась по найвищій шкалі
Задзвенів телефон... наче тишу хотів розірвати...
І туман...
і не в силі піднятись з сирої землі...

Пустота... лише спогади й фото... їх так не багато...
Тут він спить, а вона тишком-нишком милується ним...
Тут прогулянка... гори... а тут їхнє свято
А ось тут ... одягають кімнату разом до зими

І не в силі вдихнути... не в силі ні слова сказати ...
Біль застрягла... прошила... зломила... порвала її...
Він назавжди пішов... залишається лише ридати...
Завивати в тиші , безпорадно душитись від сліз...

Поки смерть не розлучить...
і смерть їх таки розлучила...
Наче фільм не можливо назад відмотати життя
Та вона повернути лиш день у Небес попросила...
І прокинулась вранці немов би сама не своя...

Пахло кавою... димом... і посуд, напевно, розбився
Він незграбний на кухні... колись цим її дратував...
Привітався усміхнено...
ледь розгубився...
Як дитина з повинною глянув... І поцілував...

Ніби вкопана в землю...видіння злякати боялась...
Лише подумки Бога просила продовжити сон...
І дивилась на нього... І ним любувалась...
Добровільно віддалась в уяви полон...

Він завжди був таким... їй відкрилися ніжність й турбота...
- Знаю-знаю, незграба, будь ласка прости...
Не спокійно ти спала ... це все перевтома... робота
Знову промах...
Виходить, чомусь, як завжди...

А вона приголомшена, важко їй вже осягнути
Котра дійсність реальна , котра із двох ні...
І чи може вона підійти, обійняти, торкнутись?
Чи не зникне він зараз, залишивши знову її?

Ніби вкопана в землю... та все таки, час перевірити...
І ковтаючи сльози... ось крок несміливий, ось два...
Обнімає... цілує... чекає... І важко повірити...
Він був поруч весь час... І в цю ніч він її не лишав...

Мабуть щастям і є: цінувати, жити й кохати...
Відрізняти реальність від страхів та інших примар
Так, це щастям і є: його знову за руку тримати...
І разом споглядати зірки на нічних небесах... (Марія Глорія )
5

Комментарии

114.01.20, 15:20

Щемно!

    214.01.20, 16:28Ответ на 1 от Hrab

    Дякую приємно читати ваш коментар)))

      314.01.20, 16:50Ответ на 2 от Марія Глорія

      Роздуми над почуттями завжди цікаві, особливо в поетичній формі

        414.01.20, 20:24

          514.01.20, 20:37Ответ на 4 от WalКing

          дякую)))

            615.01.20, 13:09

            да это больше чем стихотворения...целые рассказы...очень понравилось....

              715.01.20, 14:32Ответ на 6 от Ник Сатори

              Дуже дякую по особливому цінно читати коментар від дійсно талановитої людини

                815.01.20, 15:01Ответ на 7 от Марія Глорія

                навзаэм