Уявімо собі 10 століття... Слов янське містечко з усією атрибутикою... Капище, дерев яні Образи Богів...
Десь біля пристані скромно притулилась християнська церква. Тут віддають шану своєму Божеству християни - в основному заїжджі торговці.
Місцеві мешканці їх не чіпають... Тільки посміюються з дивацьких обрядів, вважаючи їх за юродство.
А християнам священик-ромей щоразу нагадує, що живуть вони у ворожому оточенні, що поганство є злом, що Святе Письмо велить руйнувати язичницькі храми...
І от двоє підпилих хрещених варязьких гостей навідали капище з сокирами... Поруйнували...
Але втекти не встигли - хтось з міщан здійняв тривогу, збіглися люди і вчинили самосуд...
Років через сотню, коли Русь вже охрестили вогнем та мечем, в святцях з являться і імена вандалів. Яко християнських великомучеників, котрі прийняли страдницьку смерть від рук звірів-язичників...
Тепер плавно перейдемо до сьогодення.
Острів Хортиця... Три язичницьких капища... Сучасні язичники, такі ж законослухняні громадяни, як і всі інші, проводять там свої обряди. Знов таки - ніяк не вступаючи в конфлікт з віруючими інших конфесій.
Минулого року, на початку вересня на капищах було понищено Образи Богів.
Не треба було навіть підпису "Тут були християни". Образам зрізали обличчя і понівечили язичницьку символіку.
На капищі, яке час від часу відвідую я, стояв ось такий Перунів Образ:



І такий Образ Велеса



Юродиві во Христі знищили ці два Образи і понівечили Образи Макоші та язичницької Трійці на інших двох капищах. Влада та міліція, ясна річ, зробили вигляд, що нічого не трапилось. Хоча я уявляю собі, який би піднявся гвалт, коли хтось з язичників зайшов би з сокирою до церкви і пройшовся нею по іконах.
Громада знайшла різьб яра, і той зробив нові Образи та виправив пошкодження на сусідніх капищах.
Цього року у запорізьких юродивих почалося нове загострення шизофренічного вандалізму.
Знову осквернено всі три капища, знищено новий Образ Велеса (таким він був до відвідин божевільних)


І пошкоджено новий Перунів Образ (таким він був до того, як тут побували хрещені вандали)


Пояснюю спеціяльно для тих, хто в танку, язичники не вважають, що ці рукотворні Образи є Богами. Наші Боги - на Сварзі, і є чистими енергіями, а не обструганим деревом.
Але ж і ікони, котрим щодня молиться віруючий християнин, не є Богами. Так от для нас ці Образи - все одно, що для християн ікони...
За 20 років Незалежності жодна...жодна церква або ікона від рук язичників не постраждала.
Невже був правий князь Святослав, говорячи, що віра християнська юродство єсть...
А щоб на мене не ображались ті мої хрещені друзі, котрі є культурними людьми і ніколи не підуть з сокирою до чужого храму, додаю опитування.

Ввійшов Господь у Сад Едему -
Любив спочити в прохолоді дня.
Та муж сховавсь, за ним і Єва:
Вкусили плід із древа пізнання.

Звернувся Бог до чоловіка,
Щоб з'ясувати, що напевно знав.
- Не я, Господь, виною жінка, 
Яку мені на шостий день послав.

Господь тоді звернувсь до Єви:
- Ти грішна чи Адамова вина?
Відводить очі  вбік зелені,
Мовляв, виною всьому сатана.

Тож за добро - ножа у спину...
Тоді до змія Бог заговорив.
Не опирався - був єдиний,
Хто у гріху нікого не винив.

Так відбулось гріхопадіння.
У Бога  стало мудрості і сил,
І двох людей - вінець творіння -
Господь від себе  з миром відпустив.

Сказав лиш: будуть умирати,
До поту  вельми тяжко працювать.
А змій - на чреві плазувати.
ПроклЯтий буде. Й буде проклинать.

Сходив сьогодні на постанову, про яку дізнався завдяки друзям, що надіслали мені посилання на подію...

Ще не встиг зайти, а мене вже вітають, запрошують... так приємно - всі посміхаються мені... по-справжньому, а не підкупно... Наші люди, українці всюди... Незвично бачити наших людей з такими посмішками... навіть християн...

А.. ну да... постановка відбувалась від христианської церкви. Спектакль розповідає про місце суду вмерших, по христианській религії. І логічно, що всі, хто приймав участь у виступі, теж християне. І більше 90% присутніх - теж християне останні 5-10% - запрошені: їх друзі, приятелі, знайомі і інші.

Що сподобалось:

Квитки безкоштовні. Просять добровільно, якщо є можливість, внести пожертву (більше 10 гривень не беруть, мені навіть решту дали з 20... правда, якщо б я настояв, то могли б і 20 гривень з мене взяти... за моїм власним бажанням)

Актори грали добре. Трішки перегравали, але самі вони були новачками, і проявляли себе як могли. Якщо припустити, що на репетиції у них було не більше місяця, то розкрили вони себе дуже добре (а певно і ще менше, бо режисер був з Америки, і проводив тур, в якому людей до виступу набирав прямо в місті проведення, тому багато часу на постановку він просто не міг мати).

Чим молодше були актори - тим краще зіграли. Кузяєва Наталя (не думайте, що у мене пам'ять добра, і я її запам'ятав, я просто на буклеті зараз подивився) - та взагалі викликала бурю овацій! Цілком, загальне враження позитивне, тепле. Навіть трішки образливо за першого актора, який грав негативну роль, і йому через це не аплодували... Хоча, справді, не аплодували йому саме тому, що дуже реалістично і добре зіграв... Здається, це Дмитро Лопуга, що зіграв того персонажа,. Просто не можу обійти його увагою.. Можливо, хтось десь йому скаже, що його теж помітили, хоч і не чув він оплисків. Ще раз повторю, мені сподобалась гра ВСІХ АКТОРІВ. Особливо - дітей. (-: Цінував я не якість та не майстерність, а натхнення, щирість і прагнення зробити все якнайкраще.

Декорації теж досить якісні, і не виглядають дешево, або погано. І костюми і оформлення - все добре підходить до загального образу.

... Тепер до суті... Весь виступ лунав зазив: "В рай попаде той, хто прийняв в серце Бога, всі інші потрапляють в пекло". Це головна думка всього спектаклю, і на прикладі місця проведення суду показують розмову з Господом тих, хто загинув. До речі, практично в усьому є своя раціональність в цій думці (якщо сприймати не прямо, а образно).. окрім тих моментів, про які я напишу нижче

Сподобалась ще молитва в кінці. Добра, приємна, емоційна... Я в ній не побачив нічого поганого, або суперечливого чи помилкового (як мені здається). 

Що не сподобалось:

- Слова одного з янголів "... ну, хтось же має трапляти в пекло?...". Я з цим не згодний... Мабуть через це я не згодний вцілому з религією християнства. Якщо Бог кохає, то він не стане примусово робити так, щоб частина його дітей ОБОВ'ЯЗКОВО, НА ВІКІ ВІЧНІ ТРАПЛЯЛИ В ПЕКЛО... Це тупо. Ані люблячий Господь, ані люблячий татко так ніколи не зробить...

- Слова Бога "... ти мені не син... " Х-ня якась. Всі діти божі, всі рівні... а тут БАЦ!... "...а этому не дала..." звідки така злоба? звідки така категоричність? А? Виходить що - тільки народився, то син; з першим гріхом - відразу перестаєш ним бути (при умові, що за всі гріхи, більше 2000 років тому сплатив своїм життям Іісус, але цього, виходить, недостатньо)... і доки не приймеш те, що Іісус вмер за тебе, то сином або дочкою більше не вважаєшся, і любові не маєш... (хто ж так кохає?? БОГ ??? щось не так в цій религії)

- Перенасиченість словами "Бог, Господь, рай, пекло, суд, Іісус"... як на мене - трішки надмірно їх використовували...

- "Раб Божий, слуга Господен" - так само. Не можна кохати своїх дітей, і називати їх своїми рабачи чи прислугою... це тупо.

- Психологічний пресинг досить відчутно при невеличкій "проповіді" після спектаклю. Давління на страх та жалість,... гра на почутті підвищщення після оплисків акторам... (Старі добрі засоби НЛП... давно не бачив їх такого цікавого застосування)

---

В принципі, раджу подивитись всім. Скептики та критики знайдуть, з чого поглузувати, та ще більше впевняться в своїй правоті, стосовно будь-чого (якщо досидять до фіналу виступу), а ті, хто не є скептиком і не налаштований критикувати - отримають задоволення, познайомлються з людьми, схожими на них... Можливо, хтось зрозуміє про Бога щось нове, відкриє його в собі... 

І це буде добре. Будь-який Бог в душі краще, ніж ніякого. Будь-який Господь в душі та серці дарує радість, віру, надію... Божі люди - добрі, привітні... з ними приємно спілкуватись, особливо, коли у них нема фанатизму стосовно повернення всіх до своєї религії ... (я правда впевнений, що можна спілкуватись не тільки на ці теми.. навіть в церквах)

Мені там сподобалось... можу сходити навіть ще раз за компанію з кимось, хто не хоче йти сам.

---

P.S. будь ласка... вимикайте свої мобільні телефони, чи ставте їх на беззвучний режим.. Навіть якщо ви на 100500% впевнені, що вам ніхто не зателефонує, БУДЬ ЛАСКА, ВИМКНИТЬ ЇХ!

Ваші супер-пупер-мега-кльово-модні мелодії відволікають і акторів, і аудіторію.

Тим, хто ще не знає, як ставити беззвучку: натискаєте кнопку з зображенням ноти, чи з "#" (на багатьох телефонах саме на кнопці з "#" поруч є невеличкий знак ноти), і потримайте цю кнопку натиснутою 2-3 секунди. На екрані з'явиться повідомлення, що звук вимкнено. Потім, так само можна повернути в режим зі звуком.

ПОТРЕНУЙТЕСЬ ЗАРАЗ, ПЕРЕД ТИМ, ЯК ЙТИ В ТЕАТР, ЧИ В КІНО!

Ті, до кого не доходить, як це робити, раджу запитати у своїх друзів або приятелів... Краще це знати, вміти, і зробити, ніж потім відчувати на собі осуджуючі погляди і негативні флюїди цілого залу...

---

P.P.S. і з другим і третім і всіми іншими телефонами слід поступити так само!!!

---

P.P.P.S. Дуже радий, що сходив на цей захід! Настрій чудовий. Відчуваю, що справи в світі не такі вже й погані, доки існують ті люди, серед яких я сьогодні знаходився! Прямо аура в приміщенні була приємна! Тому, вам всім бажаю якимось чином теж знайти засіб хоч трішки покращити кожний день свого життя! (не обов'язково церквою.. там просто знають, як це зробити легко і просто, а якщо у вас є свій засіб - то користуйтесь ним, не забувайте і будьте добрі та щасливі!)

Всіх люблю, цілую, ваш Миколка!

Багатотисячна хресна хода в центрі столиці України,з нагоди 1024річчя хрещення Києва і Русі осталася невисвітленою у ЗМІ, це говорить про продажність наших ЗМІ.

Зато подію,героїнею якої стала лише одна людина,показали всі канали. Я багато в чому не розділяю погляди руху Фемен,але після того,як одна з цих активісток голими грудьми кинулася захищати нашу православну церкву її суверенітет, я став поважати,цих відважних українок. Звернувшись до вовка в овечій шкурі на його рідній мові – “Ізиді вон”,про цю мову Кіріло казав,що в ній нема жодного лайливого слова,значить ніякої образи бути не може,але він чомусь образився і подався до гаранта конституції скаржитися на відважну українку в Крим. До речі,чому президент ігнорував це державно-релігійне свято? Це ж одна з найвизначніших подій в історії розвитку нашого народу,чому про це президенту ніхто не сказав?
І після цих незаперечних фактів нєГу дяєв всерівно скаже,що Української,православної,помісної церкви нема.
Доки ці пройдисвіти будуть дурити і розколювати наш народ?
Що це за влада,що не шанує свою історію,традиції,мову,не служить народу,а паразитує на його праці?
Будьмо добрими господарями,позбудьмося осоружного сміття – українофобську владу,викиньмо її на задвірки історії. Це остогидле,справжнім Українцям сміття,може потішити лише ксенофобську московію,бо воно їхнє,рідне.То хай беруть його собі і тішаться!

Хто здатний відважно захищати українські,національні інтереси від імперських зазіхань:

Релігія, віра - чи не одне з найголовніших питань людства, від якого залежить шлях розвитку кожної держави і нації зокрема. Хоча декому здається, що сьогодні, у годину домінування жадоби збагачення і матеріалістичних уявлень про світ , релігія вже не має ніякого значення та це далеко не так, тому що не раз саме віра, є головною причиною індивідуальних, суспільно-економічних чи політичних дій та вчинків. І як це не парадоксально, сьогодні на захист віри виступає сама... наука. Торсіонні поля, фізичний вакуум, море Дірака та інші наукові теорії і терміни вже підвели людство до потаємної межі розуміння світу за якою - усвідомлення Всесвіту як цілісної живої, самоорганізованої системи, гігантського антропоса - Роду те про що говорили наші предки. З досвіду ми знаємо що кожна система має свій оптимальний шлях і швидкість розвитку (яблука достигають літом, а не весною), те саме стосується і системи нація. Кожному народу притаманний свій шлях розвитку і своя віра, бо саме Віра виступає тією глобальною основою життєдіяльності нації в цілому і кожної людини зокрема. Від віри залежить спрямованість на успіх чи поразку, чи буде людина захищаючи свій Рід стояти на смерть чи здасться без бою. Отже настав час подивитися правді у вічі і поговорити про Рідну Віру українців-русичів. У часи імператора Костянтина його мудрі міністри порадили йому взяти ідеологію християнства як універсальний засіб приборкання візантійських рабів, нескорених держав та народів через проповідь не "насильства" і "любові". Політика подвійної моралі, ницість і підлості цієї ідеології замінила етнічні розуміння сили, звитяги і добра а отже і Бога в різних народів. Заради "світла і любові" вирізалися цілі етноси, в ім'я мудрості і справедливості палилися священні книги з споконвічними знаннями про природу і всесвіт. Щоб захопити у свої лави більше "рабів Божих", свята "усікновенія, смерті чи виходу з Єгипта" підтасовувалися під споконвічні життєдайні обряди предків. Так замість живої духовності яка будувалася на особистому переживанні і відчутті Бога прийшло моралізаторство, ритуалізм і догматизм який до сьогодні не має нічого спільного з істиною вірою. Спочатку куплені греки а сьогодні їх вірні послідовники втовкмачують у голови українців як їм потрібно жити і пересічний парафіянин навіть не замислюється, що в його народу є своя священна історія, свої спасителі і пророки, знання які набагато древніші, а головне пристосовані саме для нього і його потреб (що рибі добрі те котові смерть).

Український народ втративши Рідну Віру втратив духовний стержень і потребу свого існування. Кожна нація як елемент планетарного суспільства виконує притаманну лише її роль і функцію, підміна якого приводити до непотрібності цього елемента. Втративши більшу частину волхвів - рідних священиків, які як ніхто знали душу свого народу, ми втратили знання про подальший шлях розвитку свого етносу і почали загнивати, як дуб без коріння і гниємо вже тисячу років і тисячі сект шматують душу українського народу заради грошей заводячи його в духовні манівці. І ніякі політичні та економічні реформи не допоможуть нам прорости і стати з колін це може зробити лише справжня Рідна Віра. Що ж таке істинна Рідна Віра? Рідна Віра українців-русичів це система знань про взаємодію космічних, планетарних і земних сил та їх вплив на розвиток людства. Різного роду енергії, поля, ефекти чи явища усвідомлювалися нашими предками як множинні прояви (Боги) єдиного (Роду). Спостерігаючи за земною природою, сузір'ями і планетами, волхви склали цілісну систему знань - Веди яка відображала усі нюанси "космічної біоритмології", саме тому більшість обрядів була підпорядкована певним астрономічним датам. Головною з принципових відмінностей древньої Рідної Віри від сучасного християнства та реформованих неорідновірських течії полягає у тому що не існувало чіткої грані між релігією і магією як частинами вчення. Кожен язичницький релігійний обряд містив у собі набір магічних дій, спрямованих для досягнення певної мети і навпаки, кожна магічна дія виступала звертанням до сили одного з Богів підчас якої психічна енергія народу, підсилена відповідним впливом космічних сил направлялася на його духовний розвиток, що виливалось у дивовижні прозріння і живе відчутя Бога. Таким чином, кожен жрець повинен бути магом, а кожна людина, що практикує магічні мистецтва, - служителем того чи іншого бога. В той час як сучасні священики не усвідомлюючи істинної суті свого вчення, підмінюють глибинне розуміння істини і законів Права "святим читанням" різних талмудів і писань.

Політеїзм Рідної Віри - явище набагато складніше, ніж ми звикли вважати. Насамперед слід усвідомити суто термінологічну проблему, що означає саме слово "бог"? Чому у іменах одних богів ця приставка є а у інших немає? Для прикладу Сва-рог, Ра-рог і Даж-бог, Стри-бог . Так А. Платов у книзі "Магічні мистецтва древньої Європи" подає прадавнє північне слово reginn, чи rogn, (порівняй - рог, ріг), що вживалося для позначення суто язичницьких божеств. На сучасні європейські мови reginn перекладається як "божество" чи "бог" в той час як древнє reginn/rogn етимологічно означає скоріше "Сила", ніж "Бог". З іншого боку, майже напевно слово "ріг" пов'язане із древнім загальноєвропейськом ri/rig /rex - "священний володар, король, володар". Про це говорить і М. Ткач у книзі "Володимирові боги": "Персонаж який стояв на вершині божественної піраміди поставав в іпостасі одноликого (цільного пр. авт.) або Однорога". Видається доречним згадати і про священний ріжок, необхідний атрибут язичницького обряду і те що відомі Ріг-Веди це знання про Богів, Сили, Володарів. Усе це дозволяє провести тотожність між rogn-рог і древньоіндіїським bhagan та авестійським baga що на українські мові звучить як "бог" "пан", "наділяючий", "володар"(М.Ткач). Древнє визначення богів як "сил" (значення терміна reginn), черговий раз підтверджує що так зване "багатобожжя" насправді - знання про багато сил або знання про різноманітність Сили. Таким чином політеїзм Рідної Віри, усупереч профанічні думці (яку пропагують ті ж самі попи), аж ніяк не є безглуздою спадщиною диких часів а навпаки виступає як досконала система розуміння себе і світу. В той час як будь-який монотеїзм є спрощенням і деградацією древнього системного бачення світу із штучним виділенням лише однієї "сили" із властивого світобудові розмаїття. (С)

Прочитано на http://www.pravmir.ru/linii-pryamye-i-ne-ochen/

Какой рисунок на мраморе? Какие формы у облаков? Трудно ответить. Разные. Причудливые, неожиданные, неправильные. Неправильные с точки зрения геометрии, прямых линий и человеческой деятельности. Бог, творя, использует прямые линии как идею, но не позволяет Себе воплотить их в сотворенные вещи. Дерево стволом растет по вертикали, а ветвями распространяется вширь, по горизонтали. С точки зрения геометрии, внутри каждого дерева как идея, как система координат нарисован крест. Но в природе вы креста не увидите. Бог предоставил человеку понять идеальный мир и воплотить его в веществе.

Дальше мысль увлекается к той бездне, что связана с крестом, который сделали люди и Богом, разрешившим Себя на кресте распять. Господь умирал на прямых линиях. Но не будем сейчас об этом. Мы – хозяева мысли, и свернем эту реку на время в иное русло.

**

В одном из тех мест на земле, что заласканы солнцем и обрызганы  морем, я сижу у окна. За окном – ветер. Словно повар за чуб  провинившегося поваренка, ветер гнет и терзает и мучит своими порывами  ветви черешен и вишен.

Здесь, в помещении, я нахожусь в царстве прямых линий. Прям подоконник, прям контур дверей, холодильник, кухонный шкаф, телевизор, стол. Всё вокруг воплощает прямую линию, прямоугольники и квадраты. А за окном – царство неповторимости и той гармонии, что не рифмуется с  геометрией. Все ветки не похожи друг на друга, все ягоды на грядках и  каждый листик – личность. Они уникальны и не шаблонны. Откуда взялся  этот контраст? Может, от человеческой слабости? Прямая – это кратчайшая  линия между двумя точками. Человеку нужно экономить время, силы и  материал. Он вынужден ходить, планировать, строить, используя прямую  линию, поскольку он слаб и умен. Богу же не нужно экономить ни силу, ни  время, ни расстояние. Сотворенные Им леса и горы отрицают человеческую  скупость и прямую линию.

Иван Карамазов бунтовал и дерзал на возврат Богу «билетика» из  нравственных оснований. Но если бы по небу плыли квадратные облака, у  человека появилась бы возможность рассориться с Богом из эстетических  соображений.

Человек живёт в двух мирах. Если б он всегда ночевал под звёздами,  ему пришлось бы непрестанно стихословить Псалтирь. Чтобы не думать о  Боге всегда, человек изобрёл рукотворные «кущи», в которые, словно  когда-то Адам, добровольно спрятался. Эти кущи – цивилизация, вторая  природа. И что такое наш потолок, как не иллюзия слепоты Всевидящего  Ока?

Человек делает жильё, потом жильё делает человека. Так рассуждал Достоевский, рисуя Раскольникова жителем тесной клетушки. Если мысль снует и  движется в кругу житейских понятий, лучше думать её в помещении. Но если мысль рвётся к Богу, словно робкими пальцами хочет коснуться иного  мира, то лучше выйти на воздух. Но не на городскую улицу, а в поле, лес  или на побережье.

Для инженерной и бухгалтерской работы нужны как воздух прямые линии  интерьера и искусственный электрический свет. Для придворных интриг  нужны длинные коридоры и высокие потолки. А для поэзии и богословия  нужен гармонический хаос природных красок, звуков и запахов. Богослов,  богословствующий всегда в кабинете, рискует родить странное или страшное богословие.

**

Но вот вопрос: а как же храм? Ведь это здание, посвященное встрече с  Богом, рождено культурой и насыщено мыслью, и инженерной, и  эстетической. Да, храм – это чудо. Правильно и красиво построенный храм кажется выросшим из земли или всегда бывшим на этом месте. И греки  раньше не обтёсывали камни церквей до гладкости, чтобы жилище благодати было построено из минимально обработанного человеком материала. Там  должен быть священный полумрак, особый запах и обязательно живой огонь.  Лишь гений, кладущий Богу земные поклоны, может создать дом молитвы.  Иначе получится дом культуры с крестом наверху и электрическим  паникадилом.

**

Умопостигаемый человек симметричен и идеален. Умопостигаемый человек  хочет, чтобы его нарисовал Леонардо да Винчи. Реальный же человек всегда имеет изъян. Отклонение от штампа обязательно. Будь мяч для гольфа  идеально гладким, он не летел бы далеко. Нужны оспинки, ямочки,  рытвинки. И увидь мы идеального человека, мы убежали бы от него в ужасе, как от ожившего робота, или, как от покинувшего витрину манекена. Но мысль человеческая оперирует числом и линией, которые живут и  движутся там, где может быть ошибка, но не может быть изъяна. Ум наш  дышит воздухом, окружающим Бога, то есть идеями. Это не Сам Бог, но Его  воздух, та среда, что волнуясь, играет складками Его риз.

И ещё. Человек похож на дельфина, не потому, что оба – млекопитающие. У дельфина есть лёгкие, он дышит воздухом, но живёт в воде. Ему нужно  выныривать и вдыхать, чтобы затем погружаться и стремительно двигаться. И человек дышит воздухом иного мира, а живёт в этом. Он тоже должен  вдыхать тот, «иной воздух», чтобы энергично и стремительно двигаться в  этой привычной среде. И человек изначально так же красив и добр, как то  морское животное, что спасло Орфея и возило его на спине.

**

И даже не в двух, а в большем количестве миров живёт сын Адама.  Первое разделение, первая пара – это «мир сей» и «мир тот». Вторая линия фронта проходит через «мир сей». Это мир, сотворенный Богом и мир,  сочиненный и построенный человеком, цивилизация, вторая природа, Каиново наследство. «Мир тот» тоже не однороден. Он полон, он кишит живыми  существами, и жители его двояки. Одни благословляют и славословят,  другие – хулят и проклинают. Дельфин, выныривая, просто дышит, а  человек, вторгаясь умом в невидимое, иногда дышит воздухом, а иногда – ипритом. Отправляясь в мысленную реальность, нам нужно запастись  мысленным противогазом.

**

Мир дробится и делится на кубики, песчинки и квадратики. Так картинка в телевизоре вдруг может сбиться, и вместо привычных лиц и интерьеров  ты вдруг видишь головоломку цветных клеточек, изнанку цифрового  изображения.

Вот так и мир. Он кажется твердым и незыблемым. Но мы-то знаем, что в назначенное время он начнет стремительно рассыпаться, как песчаная  статуя, бывшая монолитной пока песок был мокрым. Высох песок и дунул  ветер, и невольно вспоминается наступление обещанного дня, «в который  воспламененные небеса разрушатся и разгоревшиеся стихии растают» (2 Пет.3:12)

Все эти мысли только и переберешь в уме, что на отдыхе и в  относительном спокойствии. В городах, посреди беготни, где небо – с  овчинку и асфальт под ногами, другие мысли оспаривают право ночевать в  твоей голове. И пока они там ночуют, тебе самому не спится. Но здесь,  где земля заласкана солнцем и обрызгана пеной, мысль становится  масштабней, и из всех евангелистов хочется читать преимущественно  Иоанна, ибо его символ – орел.

**

Небо высокое. Тучки на нем лермонтовские. И гордые скалы тоже  лермонтовские. На груди у этих каменных уступов ночуют золотые тучки,  улетая поутру, и оставляя влажный след на груди очередного каменного  великана.

А ветер гнет к земле ветки черешен и вишен, словно он – ветер –  толстый и грозный повар, а они – деревья – провинившиеся поварята. Вглубь ли, вширь ли посмотришь, все удивительно.

«Впрочем мы, по обетованию Его, ожидаем нового неба и новой земли, на которых обитает правда» (2 Пет. 3:13)

Ми живемо в епоху підміни понять. І нам підмінили основне. Нам підмінили віру. Хіба варто було замінювати поклоніння чоловічій справедливості і мужності та жіночому материнству та відданості на культ чоловіка, що фактично не має в собі якостей чоловіка. Може таки не варто підставляти другої щоки, якщо здатен захистити себе та близьких, може не варто терпіти наругу, за яку потім бог покарає поганого пеклом, а ображеного помістить в рай за цю наругу. І чому саме бог повинен піклуватися про кожну дрібницю в твоєму житті? Чи може ти сам не здатен подбати про себе? Кому потрібен такий бог? Кому потрібні люди, що готові знести будь-що, аби потрапити до раю. Сильна людина не потребує суцільної опіки богів. Вона має їх приклад, приклад героїчного, справедливого життя. Хто в цьому сумнівається нехай перечитає народні казки, що любили ми і люблять наші діти. Всі ці казки побудовано на язичницьких традиціях. Я особисто в жодній з казок не зустрічав проявів християнського бога. І билинні богатирі не вклякали перед змієм, підставляючи другу щоку, але боронили свою землю та свій нарід. І після цих казок ми хочемо повністю перевернути світ наших дітей. Відібрати в них "казковий" героїзм та справедливість і віддати їх в руки бога, що не є нам близьким, що не має з людьми нічого спільного. В світі сильних людей є добре і не сильним. Сильні люди завжди добрі. Їм немає чого боятися. Слабка людина часто буває злою. Злою через свою несилу. Тому і спотворюється світ із прекрасного язичницького в християнський покруч. В світ де панують підлість та зрада, що прикриваються Біблією, як непробивним щитом. То може не треба лікувати понівечені морально душі християнськими догматами? А може ліпше розвивати міцний дух за допомогою розвитку тіла. Не дарма прадавні елліни так пишалися красотою людського тіла. Не дарма існував культ прекрасної статури. І не стало це на заваді розвитку наук та мистецтв на противагу прихильникам астенічного назаретянина, що як відчайдушніше гальмували прогрес та нищили провідних "єретиків". На противагу природному стало неприродне. Язичницькі боги не мислили себе без людей, християнський бог спокійно обійдеться без них. Слов'янські боги є пращурами слов'ян, християнський бог є творцем людини. Традиційні боги не судять людей та їх дії, вони прагнуть справедливості та залишають свободу вибору, християнський бог суддя за своєю сутністю (пригадайте вислів "бог тобі суддя" та страшний суд). Особливе місце в християнстві займає першородний гріх. Та що ж може дати людям релігія, де жінка вже є винною тим, що вона є жінка. Чом вона у відповіді за Єву. Це вже не релігія, це Коза Ностра.  Що нам дало християнство за останні 2000 років? Релігійні війни. Не було війни між прихильниками Перуна та прихильниками Перкунаса "за віру", але була війна християн з християнами та між представниками подібних "світових" релігій. Хто закликав на "святу" війну "в ім'я бога"? Хто звершив Варфоломіївську ніч? Чим Варфоломіївська ніч ліпша за Кришталеву? Релігійні міжусобиці. Україна яскравий приклад внутрішньо християнських сварок, що навіть дуже активно виносяться на люди. Скільки богів є в християн? Якщо порахувати всі конфесії, то богів цих буде не менше ніж в римському пантеоні. Хіба варто вірити цим намісникам Христа, якщо вони так віддано борються за владу та майно? Мільйони знищених на ватрах інквізиції та скалічених і вбитих в хрестових походах. А не звідти почався голокост, хай не на расовій основі, але не менш жахливий? Щоб планомірно винищувати світочів науки та мистецтва треба було мати неабияку силу нездорового цинізму. А ще більше треба мати нахабства тепер, щоб засуджувати голокост. Хто вів людей в хрестовий похід як не церква? Хто зіграв на жадобі наживи, прикривши все це "богоугодною" метою. Розтоптану жіночу гідність. Хто звинуватив жінку у нездійснених гріхах? Хто назвав її грішною від народження? Для чого існував "Молот Відьом"? Чому святе материнство не ватувало такої поваги та захоплення як невиразний син божий? Чому жінка опинилася лише дітородним механізмом? Було порушено баланс чоловічого та жіночого. І тепер ми спостерігаємо наслідки цього зміщення. Безліч феміністичних організацій, що займаються лише вигукуванням феміністичних гасел та скандальними акціями (навіть до підтримки гомосексуалістів), жаліються на притискання з боку чоловіків. Тож нехай подякують прекрасній святій церкві, що поставила їх на коліна, що змусила весь "християнський" світ вважати жінку нижчою особою. Примусове навернення. Прадавній язичник мав на меті нагодувати та виростити дітей, захистити своє майно, створити щось для нащадків. Останнє, про що він думав, як навернути в свою віру сусіда (якщо взагалі думав). Християнство поставило питання про християнізацію світу за головне. "Вогнем та залізом" хрестили наших пращурів. Хрестили не жаліючи нікого. Хрестили насильно. І тепер нас охрищують. Тихенько, непомітно, за допомогою ЗМІ, преси, політиків та знаменитостей. За допомогою різних конфесій, сект та братств. Нав'язують чужу віру, і ми піддаємося. Кількість понад якість. Що є головним для християнства? Здається - бути першим. Мати найбільше віруючих, найбільше храмів, найбільше священників. Але більше ворог кращого. Маса християн - це люди, що дуже непевно уявляють те, в що вірять. Напіввіруючі і напіватеісти. Та здається церкві це до вподоби. Християнство як було, так і лишається релігією калік, знедолених та слабких розумом. Це не моя релігія. Це релігія не мого народу. Заповіді? Жодна із 10 заповідей не є винаходом християнства. Всі вони взяті від попередників, всі вони були до християнства і всі вони залишаться по ньому. Кожна нормальна людина буде дотримуватися їх не зважаючи чи існує бог, чи ні. Святих отців. Та чи таких вже святих? Часом вони виявляються найзвичайнішими гомосексуалістами та збоченцями. Часом вони мішають світськи та духовні справи, що ми бачили під час виборів в Україні.  То що ж тоді дало нам християнство, окрім можливості лицемірити "в ім'я бога" та творити аморальні справи заради "божої" справи? Що воно дало нам взамін знищених єретиків та вбитих "відьом"? Заради чого замінено славетних та переможних богів та давні традиції на новомодну ідею непротивлення та сліпої покірності? Кому це вигідно?

(C) Doberman

              

Свята Марія, Сина Божого для нас родила,
Свята Марія, надію на спасіння всім явила.
Свята Марія, несе нам любов,
Свята Марія, небесний покров.

Заступнеце наша, молися за нас,
благаючи Сина,  щоб душі нам спас.
    Санта Мария – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.

   

Свята Марія, від бід рятує,
Свята Марія, всі немочі лікує,
Свята Марія, всім щастя дарує,
лиш щирої віри, в замін потребує.

Свята Марія – Богу служіння взірець,
Свята Марія – божого спасіння вінець.
    Санта Марія – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.

   

Свята Маріє, закрий нас покровом,
від зла чесним своїм омофором.
Свята Маріє, грішних нас захисти,
уклінно благаєм, ним від біди огорни.

Свята Маріє, благодаті Божої сповнена Ти,
Свята Маріє, благословенна Ти поміж людьми.
    Санта Марія – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.

   

Свята Маріє, величаєм Тебе повсякчас,
святу покровительку, Богом дану для нас.
Богородицю Діву, славімо в піснях,
заступницю нашу, шануймо в серцях!

Свята Марія, несе нам любов,
Свята Марія, небесний покров.
    Санта Марія – віра й надія,
    Санта Марія – вічна любов.