хочу сюда!
 

Юлия

31 год, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Заметки с меткой «віра»

Українська міфологія: у що вірили наші предки?

Головними героями, зазвичай, є батько-господар, мати-господиня, їхні діти, худоба та поля. Характерною особливістю української міфології є пантеїзм, тобто філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнювався з природою. Тому боги та міфічні істоти були близькими та рідними для наших предків, які жили в повній гармонії з природою.


Московсько-Українська війна

Зараз модно писати про гібридні війни. Але від самого початку, війна з Московщиною була саме гібридною. Московщина підписала договір з Богданом Хмельницьким, але і не збиралася його виконувати. За його спиною Московія почала домовлятися з Польщею.

Богданові вдалося створити незалежну державу, але вона “муляла око” сусідам. Бої, війни, походи, полони, хвороби, можливо і яди підірвали здоров'я Богдану Хмельницького і він тяжко захворів. По його смерті, 6 серпня 1657 року, гетьманував син Богдана Юрий, але його регент, Іван Виговський 27 серпня 1657 року перебрав булаву.

На жаль, всі навколишні держави-сусіди, намагалися щось мати від України-Руси. Змови, інтриги, агенти іноземних держав старалися зі всіх сил, аби не дати встояти молодій державі. Особливо старалася Московія, яка підкупала частину верхівки, підбивала її організувати громадянську війну, і врешті решт, восени 1658 року перейшла до відкритої агресії.

Івану Виговському вдалося влітку 1659 року, а саме, 29 червня вирізати 150 000 військо князя Трубецького, але перемога від України відвернулася.

Історія доказує, що війна з Московією, вона не тимчасова, то назавжди. Бо життя — боротьба!


Війна приймає різні форми, але вона продовжується і завжди Московія намагається винищити українців-патріотів, винищити кращих.

Більше 350 років Московсько-Української війни показали, що українці можуть перемогти. Для того треба не боятися війни. Треба знати, що уникнути її неможливо. Війна є тотальна і на винищення всіх і всього. Війна йде на всіх рівнях. Мовному, військовому, промисловому, на рівні знань, на рівні історії, на рівні культури, на рівні торгівлі, на рівні релігії. Коли в Московії нема сил воювати на якомусь рівні, вона домовляється за ніби мир, на тій ділянці і звільнені сили скеровує на інший рівень.

Сподівання простих українців, що від війни можна сховатися в “мушлю”, скаралупку, власну домівку, даремні.


Росія радянська чи РФ, як близнюки-брати.


За перемогу над білою армією і Петлюрою, за то, що українці не підтримали Директорію, в радянську добу, їм придумали кару у вигляді голодоморів, розстрілу інтелігенції. Мільйони загиблих, в першому випадку. Тисячи в другому. Лише капітан НКВД Матвєєв, в урочищі Сондормох “перевиконав план”, розстрілявши 1111 інтелігентів на честь 20-ї річниці ВОСР (1947 рік), за що передчасно отримав майора!


В третьому тисячолітті нічого не змінилося.


360 -річчя березневих статей Богдана Хмельницького і 200 -ліття народження Тараса Шевченка РФ “відмітила” знищенням кордону між “братніми” державами.


Насувається 358-ма осінь протистояння України-Руси і Московії. Починаючи боротьбу за незалежність, Богдан Хмельницький організував виробництво пороху. Він розумів, що перемогу отримає той, хто забезпечить власних громадян працею, корисною громаді, корисною державі.


Дисципліна і праця — гаранти успіху!



Релігійний переполох

Протягом всієї історії людства в кожному суспільсті доволі важливе місце займала релігія. Багато подій в історії, також пов’язані з релігійними поглядами та віросповіданням людей. Основних можна виділити три – християнство, іслам та юдаїзм. Право на свободу віросповідання мають всі. В Україні більшість вірян відносять себе до православних християн. Тобто культова релігія нашої держави – християнство. 
Православ'я в Україні поділене, в основному, на Київський та Московський патріархати. Насправді, не всі віряни, що сповідують православне хритиянство в нашій країні знають і розуміють різницю між цими патріархатами. Київський патріархат – це Українська Православна Церква, яка служить своєму українському народу і захищає інтереси українського народу. Московський патріархат – така ж сама Православна Церква, яка не відрізняється від Київського патріархату по вірі, богослужінню, канонах тощо. Відрізняється лиш тим, що вона підпорядкована Московському Предстоятелю. Тому Україну відвідує Московський Патріарх Кирил. Для чого він це робить? Для того, щоб підкреслити, що це є його Церква, Московська Церква! Дуже часто від віруючих Московського патріархату можна почути: "Ми думали, що належимо до української Церкви, а виходить, що належимо до російської Церкви". Це і являється різницею. Дехто в церкві отримує душевний спокій, дехто робить з цього бізнес і використовує в особистих цілях. Найцікавіше, що ці "особисті" цілі являються державними. Досвід показав хто і як використовує силу віри задля впливу на свідомість людей. 
З початком Революції Гідності стало помітно відношення Української Православної Церкви Московського патріархату (далі УПЦ МП) до українського народу. І, відповідно, Української Православної Церкви, але Київського Патріархату (далі УПЦ КП). Саме з початком подій на майдані відчулась чуттєва різниця патріархатів. Храми КП охоче давали притулок громадянам. В свою чергу, храми МП були відкритими противниками подібних дій, виставляючи під церквами охоронців. Звичайно, не варто всіх представників УПЦ МП ставити в один ряд, адже деякі з них також моляться і молились за мир в нашій державі. Вже згодом, з початком бойових дій на Сході України, багато священників визнали і перейшли з Московського до Київського патріархату. 

В АТО ситуація така, що туди приїздять представники обох патріархатів. Українські бійці також відвідують храми двох конфесій, адже є люди, які відвідували церкви УПЦ МП і будучи на війні продовжують це робити. Так само і з Київським Патріархатом. Справа в іншому. Кремль використовує Московський патріархат задля докорінної зміни поглядів людей. Це практикується в Росії. Імперські амбіції Путіна не зупиняють його перед тим, що використовувати релігію для досягнення своєї мети (в даному випадку геополітичної) вважається просто неприпустимим. Ну, для адекватно мислячої категорії населення, в якої ще залишились якісь людські і суспільні цінності. 
Неодноразово були ситуації, коли священники УПЦ МП брали до рук зброю, виступали в ролі корегувальниками вогню та стріляли в наших бійців. Також приїжджали їх представники на блокпости наших військових з умовами і ультиматумами від сепаратистів. До речі, при захопленні деяких населених пунктів, так званими ДНР і ЛНР, практикувалися випадки кривавих розправлянь з духовними представниками Київського Патріархату. Коли, на тих ж самих територіях, священників МП залишали недоторканними. Це також свідчить про навіювання, так званим "ополченцям", величності Московського патріархату і примусове невизнання КП навіть тими,хто до початку антитерористичної операції визнавав і відвідував дану конфесію. Жителі саме східних регіонів України. Це є результатом роботи московських окупантів, яких, з тієї ж Москви, підтримують настоятелі МП. В свою чергу духовенців УПЦ КП стає все більше та їх все більше починають визнавати в світі, як окрему релігійну структуру. 
Московський патріархат сповідує політику Путіна. Тільки в духовному вимірі. Ось уже другий тиждень у напрямку Києва рухається православний марш, організований Українською православною церквою Московського патріархату, так звана Хресна Хода. І в спеку, і в зливу віряни щодня долають пішки десятки кілометрів. Йдуть вони двома колонами: одна стартувала на заході України в Почаївській лаврі, інша - в Святогірській лаврі, що на сході. 27 липня вони планують зустрітися в Києві та пройти до Києво-Печерської лаври. Там наступного дня мають відбутися святкові богослужіння на честь хрещення Київської Русі. 
Пояснюючи мету такої акції, митрополит Онуфрій, предстоятель УПЦ МП, зазначив, що церква болісно сприймає збройний конфлікт, який триває на сході України. "Найбільше, що може зробити наша церква - це закликати до миру. Саме такою є мета всеукраїнської хресної ходи". Однак така хода, організована УПЦ МП, судячи з усього, більше поляризує, ніж примирює. У Харкові, наприклад, серед учасників були помічені георгієвські стрічки. Більшість противників ходи переконана, що Українська православна церква Московського патріархату сприяла та підтримувала агресію Росії проти України. "Я до цієї церкви більше не ходжу, мою родину вони втратили. Вони дають гроші Москві, щоб та вбивала наших громадян". Такими словами пояснюють свою позицію багато українців, які в минулому відвідували УПЦ МП. 
Експерти вважають що ця хресна хода має опосередковане відношення до релігії, а радше до політики та посилення російського впливу в Україні. Хресна хода має не тільки прямо направлений вплив на українське населення, але й провокаційне. І якщо відбудуться якісь дії проти учасників ходи, або проти Російської Православної Церкви в Україні в цілому, то це безумовно буде використано російською владою. Проте, якою б не була реакція на цю акцію, Росія в будь-якому разі від неї виграє.
Найбільшу стурбованість викликає як і в учасників ходи, так і у її противників завершення хресного маршу у Києві, коли об’єднаються дві колони та людей буде декілька десятків тисяч. Добровольчий рух ОУН уже написав звернення до киян, де закликав не пустити ходу до Києва. Ними будуть організовані наметові містечка у двох пунктах на в’їзді до міста, куди мають зайти колони, що рухаються зі сходу та заходу країни. "Методи боротьби - виключно мирні. Але в разі провокацій або невідмови колаборантів від своїх підлих планів зайти до Києва ми залишаємо за собою право діяти креативно", - говориться у зверненні.  Черговий доказ, черговий факт причетності руки Росії та її підступних дій і вплив на прихожан УПЦ МП. Дехто згодом починає розуміти це, дехто ні. Однак, потрібно допомагати одне одному і відкривати очі на очевидні речі. Патріотично налаштованих громадян, що відвідують храми МП, згодом починають докоряти сумніви, щодо своїх поглядів та ідей. Це є нормально, адже всі ми рано чи пізно піддаємось впливу, знаходячись в суспільстві з іншими цінностями. Згодом і ми можемо змінити свої пріоритети і цінності. З кожним днем УПЦ КП відвідує все більше українців. Велика кількість перейшла до київської конфесії віднедавна. 
Політика і релігія ні в якому випадку не повинні пересікатись і якось одне одного торкатися. Особливо в такі важкі часи для нашої держави. Але, на жаль, для декого це необхідна складова своїх планів. Потрібно просто об’єктивно дивитись на речі. Світла голова і свіжий розсудок навряд чи зможе завести когось в оману. Варто бути уважним і обдумано приймати рішення. Ніколи не слід піддаватися маніпуляціям людей, ставлячих себе вище інших. А тим більше, піддавшись їм, допомогти здійснитися плану, наслідки якого ніхто не може пророкувати.
 

Віддати Києво-печерську Лавру до УПЦ КП

Києво-печерська Лавра стала одним з перших монастирів, побудованих в Київській Русі. 
Перший монастир був побудований в 1061 році, а упродовж подальших століть територія Києво-печерської лаври збільшувалася за рахунок нових будівель.
Через механізм релігії Росія намагається нав'язати власну мову, культуру, звичаї, тим самим проводячи політику русифікації України і сьогодні.


В 1979 году цыганка мне сказала...



   "Будет тебе один казенный дом. будет  и второй. Но все окончится хорошо. Потом будешь заниматься работой которая будет тебе по нраву, но не будешь иметь денег. Потом будет у тебя работа и большие деньги, но она не будет тебе приносить удовольствия. В тридцать лет женишся. Будет у тебя двое детей, но один умрет.

 От тридцати до сорока будешь иметь стойкий подъем уровня жизни. 

От сорока до пятидесяти будет у тебя спокойный период. 

А вот что будет потом, после  твоих пятидесяти, тебе не скажу..."

Отак сказала мені циганка гадаючи на картах, коли я з друзями відпочивав в "Чорноморці" (м. Миколаїв) 

  Так все і сталося. Були і казенні будинки, і все, все, все "...як було написано..." За винятком того, що у свої вісімнадцять я вирішив,  що помру після п'ятдесяти!

 У сучасній же реальності збираюся, в 2031 році, а можливо і раніше, кардинально змінити стиль життя... Але перед тим маю ще виконати декілька, вимушено мною даних обіцянок, виконання яких виписано в проекті "КТЯЖ Г-31" :)

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая