хочу сюда!
 

Татьяна

51 год, телец, познакомится с парнем в возрасте 47-50 лет

Заметки с меткой «бандера»

А як ви вітали Степана Андрійовича?

Ми так нормально пили кров російськомовних немовлят, їли олів'є з розіп'ятих хлопчиків.
Далі пішли до ОДА, відео маємо http://video.i.ua/user/4959475/80807/465432/
Прогулялися трохи містом, поговорили з однодумцями, що москалі вже зовсім знахабніли, вкравши в нас свято. Чи, може, то древні укри так змусили тих москалів? Хтозна. Нам махали люди з вулиці, приєднувалися до ходи перехожі. Обмінялися засобами розпинання всіх, хто проти, та й розійшлися по домах :)
http://photo.i.ua/user/4959475/506816/
А як святкували ви?

Степан Бандера - Герой України !

Для того, щоб знищити Націю, а народ перетворити на рабів треба зовсім небагато.
Потрібно на початку окупувати землі того народу. Одразу без суду і слідства вбити активних та кращих представників народу. Жорстоко винищити тих, хто першим виступить на спротив окупантам, а страхом залякати всіх тих, хто залишився. 
Потрібно заборонити мову того народу. Заставити всіх розмовляти та думати " языком" окупанта.
Поступово, але наполегливо перевести всі основні засоби масової інформації на "язык" окупанта, а мову окупованого народу залишити глибинці та "селюкам", постійно акцентуючи, що мова - то не головне для народу. 
Потрібно перебрехати реальні події спротиву народу проти окупації та окупантів. 
Написати "свою окупаційну історію та правду " та заставити вивчити цю брехню як "молитву" окупований народ. 
В будь-якій доступний спосіб оббрехати всіх тих, хто боровся та бореться проти окупантів. 
А Вам це знайоме ? Ви таке вже десь чули ? Бачили ? 
Одночасно любити Україну, та не поважати і ненавидіти тих, хто загинув в боротьбі за незалежну Україну - неможливо ! 
Той, хто віддав своє життя за Україну, загинув за незалежність України в боротьбі з окупантами та ворогами своєї батьківщини - Герой України ! , як би це комусь не подобалось. 
© Олександр Башта 01.01.2014.
Сьогодні, 1 січня, День народження Степана Бандери. Згадаймо, Українці.
Це саме через Степана тепер ми гордо себе називаємо - Бандерівці.

Він винен тільки в тім, що звався він Бандера

FB, Андрій Іллєнко ©


Пан Качинський заявив, що "Україну не візьмуть до Європи з Бандерою".

Не буду повторювати очевидного - іноземці не можуть диктувати нам, як жити в себе вдома і кого вважати героєм.

Так само не буду нагадувати про те, що зверхня позиція Польщі щодо України завжди призводила до поразки самої Польщі і вигідна завжди була Москві.

Натомість давайте відповімо пану Качинському просто - Польщу ж взяли у Європу з Пілсудським, то в чому ж тоді проблема України з Бандерою?

Коротка історична довідка.



У 1887 році Юзеф Пілсудський заарештований царською владою, звинувачений у підготовці замаху на Олександра III, засуджений до сибірського заслання. Потяг до атентатів на керівників окупаційного режиму зовсім як у молодого Бандери.

Після повернення із заслання Пілсудський був організатором бойової школи у Кракові. За рапортами начальника Варшавського охоронного відділення (таємної поліції Росії) П. Заварзіна, школа "масово готувала вбивць та грабіжників". Приблизно так само польська влада трактувала дії Бандери по підготовці озброєного підпілля.

Пілсудський керував бойовими групами, які вчиняли терористичні акти проти окупаційної влади та здійснювали експропріації (грабували банки та державні установи в інтересах визвольної революції ). Зовсім як Бандера та його бойові групи на Західній Україні в 1930-ті.

Під час Першої світової війни воював на чолі польської бригади на боці Німеччини та Австро-Угорщини. Тобто з точки зору Російської імперії та її союзників з Антанти був "колаборантом" і "зрадником", адже Пілсудський був народжений у окупованій Варшаві та був підданим Російської імперії. Бандера так само грав на протиріччях імперіалістичних держав та використовував їх конфлікти заради створення української держави. Так само воював з окупантами і так само був оголошений ними "зрадником".

Будучи на чолі Польщі, Пілсудський спочатку війною знищив Західно-Українську Народну Республіку, а потім за спиною українців домовився з більшовиками про новий поділ України. Бандера на чужі землі ніколи не претендував і чужих держав не ділив. Тим більше ніколи не мав жодних угод з Москвою.

У 1926 Пілсудський вчинив державний переворот в Польщі, після чого був встановлений жорсткий авторитарний режим. Були проведені каральні акції проти українців (так звана "пацифікація") та інших національних груп. Бандеру важко змалювати прихильником ліберальної парламентської демократії, але як бачимо і Пілсудський ним теж аж ніяк не був.

У 1934 році завдяки Пілсудському відбулося підписання угоди з Гітлером, яка була одним з перших дипломатичних успіхів Третього Рейху та давала можливість німцям вільніше почувати себе на інших напрямках своєї політики. На знак особливої поваги Адольф Гітлер особисто був присутнім на похороні Пілсудського у 1935 році. Бандера ніколи угод з Гітлером не підписував, натомість свого часу сидів у нацистському концтаборі.

Так в чому проблема з Бандерою?





А чи може досить?



Щодо Бандери кілька слів

Кілька чужих слів, але я краще не скажу   podmig 




    Andriy Kylish

Поляки ставлять ультиматум: Бандера або ЄС!

Якщо обирати. Я за Бандеру!

Спільнота, яка змушує відмовлятись від індентичності і власної історії, заради примарної ковбаси нам не потрібна!

Якщо нам десь не раді з Бандерою, то навіть і без Бандери туди не варто іти!



Похорон друга Гітлера, великого поляка Пілсудського.
(спеціально для Качинського)

Світлина від Український інформаційний простір.

Катюзі по-заслузі: в Донецьку знищено Моторолу



Якби не одна особиста подія, то я б просто оминув і не став згадувати про загибель у Донецьку одного з найпідліших ворогів України на Донбасі, який, будучи етнічним росіянином, засобами війни запроваджував "русский мир" в Україні, зокрема на її сході. Так, мова йде про знищення бойовика Мотороли, але тепер реально, а не як всі фейкові повідомлення перед тим в Інтернеті. Просто так сталося, що ця подія відбулась саме пізно ввечері 15 жовтня, а саме в цей день я маю особисту традицію відзначати пошанування пам'яті Степана Бандери, який загинув у цей же день 57-м років тому від руки агента КДБ Сташинського. На противагу Моторолі у Степана Бандери не було охоронця і був він без зброї, як і немає жодних свідчень, щоб особисто сам Степан Бандера будь-кого вбивав чи замордував.
Для мене просто несподівано виникла своєрідна колізія зі протиставлення Людини Чину і підлого загарбника-ката. В жодній статті чи іншій публікації авторства Степана Бандери або спогадів про нього я не знайшов жодної його агресивної думки і навіть натяку на загарбання територій інших країн - жодної! Ця благородна людина всі свої помисли і саме життя присвятила виключно визволенню своєї страждальної Батьківщині - України. Присвятила героїчній боротьбі за її звільнення від польського і московського поневолення задля встановлення Самостійної Соборної Української Держави. Як і задля звільнення всього українського народу від ярма неволі та пригнічення. Степан Бандера був найперше людиною світлої ідеї Визволення, хоча в тому процесі боротьби він змушений був приймати жорстокі рішення як керівник Організації Українських Націоналістів. І ось маємо начебто таке ж насильницьке вбивство людини, якби цього ката Моторолу можна було називати "людиною", але насправді це нікчемна істота, яка, прийшовши в чужу господу-країну, почала там вчиняти розбій оружною і осоружною рукою окупанта, страшного ката і злочинця. Ніхто навіть серед російських військових не висловлював захоплення від особистості Мотороли, бо ніякий це не воїн, а мерзотник, що вихвалявся такими "героїчними вчинками", як особисто ним вбитими аж 15-ть полонених українських воїнів. Тільки над беззбройними полоненими виявляв Моторола свою силу і значимість, а в боях був значно обережнішим, тому і залишався цілим тривалий час. Власне як жорстокий і кривавий кат Моторола набув значного поголосу, отже виділявся посеред інших сепаратиських "передовиків"-злочинців, але не більше. Водночас значимою військовою фігурою Моторола ніколи не був, тому жодним чином тут не мало місце діяльність фахівців українського спецназу. Не та особа, щоб вони нею займались. Як в таких випадках кажуть специ: "Ми, звичайно, за чистоту, але прибирати лайно з пляжу не для нас". Зате місцеві сили опору окупантам, яких умовно називають "партизанами Донбасу" - могли і, я певен, провели показову і дуже доречну спецоперацію щодо знищення ката Мотороли, за що їм щира вдячність від всіх нас і моя особисто. Поясню детальніше чому так.
Відверто кажучи, мене досить злостило і пригнічувало те замовчування щодо відзначення дати загибелі Провідника Степана Бандери цьогоріч і в цілому по Україні, і у нас у Львові - зокрема. З одного боку я дуже не хочу бачити фальшивих, отих добровільно-примусових і  показових пошанувань суто на публіку чи так для годиться, як за "Совка"-СРСР, але з іншого боку коли зовсім нічого і ти сам один з єдиною лампадкою стоїш коло пам'ятника Степану Бандері у Львові - стає дещо прикро і сумно. Не мав я настрою зовсім, коли повернувся ввечері 15-го жовтня додому, аж тут така несподівана новина: підірвали в ліфті Моторолу! Кращого пошанування Степана Бандери я не уявляю, аніж такого, що його влаштували донеччани з сил опору. Бо я твердо знаю, що для Провідника було завжди краще нехай одна-єдина справа з конкретним результатом, аніж багато-багато величних патріотичних слів і жодного результату. Я більше ніж певен, що з свого постаменту Степан Бандера нам всім каже наступне: - Мене вихваляти не треба! Краще зробіть те, чого б я мріяв досягти! Тоді я буду щасливий!
Що ще одним катом України стало менше - це найкращий дар в пам'ять пошанування дня загибелі незламного Провідника ОУН Степана Бандери.
Слава Україні!  Героям слава!

Богдан Гордасевич

Післямова: Мене поправляють, що знищення Мотороли відбулося не 15-го, а 16-го жовтня. Перепрошую, але хіба це головне? Я ж написав про інше. Як і зумисно не згадую як звали Моторолу насправді - то зайве.
Щодо інсценізаці, то мені сподобався один комент такого змісту, що то навіть було б добре і якщо б в Мотороли було хоч і 10-ть життів, то це означає тільки мати задоволення вбити його всі 10 раз. Погоджуюсь, хоча особисто я не бачу причин для інсценізації його смерті, тому що нахріна той Моторола здався ФСБ чи ще комусь. Він тільки серед сепарів хтось, а як спецназівець він порожнє місце.

#Степан_Бандера, практик, теоретик, містик націоналістичного...

#Степан_Бандера, практик, теоретик, містик націоналістичного руху. Ірина Фаріон. #аудіокнига

Вітаємо всіх зі святом дня Незалежності України!

#завантажити_безкоштовно_аудіокнигу (111 мб):



Прослухати уривок:


Інші хороші й цікаві аудіокниги на нашому сайті http://audioknigi-mp.3dn.ru/

P.S. #Аудіокниги #безкоштовно_завантажити і #замовити можна тут!

Приємного прослуховування!



Бандера про майбутнє...

В статтях Степана Бандери ми можемо знайти доволі влучні прогнози подій останніх двох десятиріч – «перебудова», розпад СРСР, відродження російського імперіалізму та тіні можливої війни.

«Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. Російський народ, як і досі, буде нести той імперіялізм, робитиме все, щоб тримати Україну в поневоленні»
- пише Бандера в 1950 році в статті "Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанc".

Бандера пророче передбачає майбутню «перебудову», сама назва якої найкраще характеризує сутність цього явища – косметичний ремонт, а не розбудова принципово нового суспільства. Він прогнозує, що «у Московщині може прийти протибольшевицький революційний зрив після того, як підіймуться революційні повстання поневолених народів, як вони будуть успішно поширюватись, а большевизм вже не зможе їх здавити. Від цього революція може перекинутись і на московський народ. Там вона матиме характер суспільний і протирежимний — ліквідування большевицької системи, большевицького режиму». ("Третя світова війна і визвольна боротьба")

Причина агресивної політики Росії щодо України полягає не в якомусь специфічному ворожому керівникові (чи то Путін, чи то Петро І), а в самій сутності цієї держави, адже «Росія є тільки одна — імперіялістична, і так буде доти, доки російський імперіялізм не буде дощенту розторощений, а російський народ не вилікується з нього через пізнання, що його імперіялізм приносить йому самому найбільше лиха — жертв, терпінь і падіння» ("Третя світова війна і визвольна боротьба")

Бандера застерігає від самогубного заспокоєння та марного сподівання на добросусідські відносини. «Росія, із своїм глибоко вкоріненим, а в сучасну добу найбільш розпаленим загарбницьким імперіялізмом, у кожній ситуації, у кожному стані, всіми силами, з усією запеклістю буде кидатися на Україну, щоб утримати її в складі своєї імперії чи наново поневолити. Як визволення, так і оборона самостійности України може в основі спиратися тільки на власні українські сили, на власну боротьбу і постійну готовість до самооборони». ("Слово до українських націоналістів-революціонерів за кордоном").

Бандера про «занепокоєння» Заходу

Не дуже розраховуйте на допомогу Заходу! – ось, напевно, яку пораду міг би дати нам сьогодні Бандера. Він цілком тверезо оцінює стан речей в країнах демократії: «Західні народи не мають справжнього уявлення й вірної оцінки дійсного стану на опанованих Москвою просторах. … На Заході бачать тільки Росію. Одні взагалі не знають, або знають дуже мало про те, що вона мілітарною аґресією підбила й насильством опановує багато народів, які не примирились і ніколи не примиряться з тим поневоленням. Інші, хоч знають дещо про многонаціональний склад сьогоднішнього СССР, то все ж таки мають на увазі майже виключно російський народ, як єдиний підметний чинник. Поневолені Росією народи, на Заході переважно трактують не як повноцінні й самосвідомі нації, що змагаються за своє самостійне життя, а як етнічні племена, що є тільки пасивним об'єктом у руках Москви». ("Третя світова війна і визвольна боротьба")

Саме таке ставлення до українців як до одного з численних «етнічних племен» довгі роки панувало на Заході, втілюючись у знаменитому russians, яким нагороджували усіх мешканців колишнього СРСР, не питаючи, чи згодні вони самі називатися russians!

Це невігластво має цілком логічні причини. «Нехіть серед західніх народів до революційних змагань інших народів походить з того, що вони є ситі й задоволені, хотіли б, щоб у світі не було жодних головніших змін, які могли б спричинити переставлення міжнароднього укладу. Для них добре так, як є, і вони не хочуть знати про те, що інші народи знаходяться в нестерпному становищі, борються за свої права і за свобідне життя, що на світову арену виходять нові, ще давніше зіпхнені під лід, нації». ("Проти ідейного роззброювання визвольної боротьби")

Бандера чітко окреслює ключову, фатальну помилку західної політики: «Це все було б неможливе, як би в західньому світі не прийнялась і не поширилась ілюзія, що російський народ і большевицький імперіялізм — це дві окремі речі, що російський народ не е носієм, а тільки жертвою останнього». ("Третя світова війна і визвольна боротьба")

Чого нам чекати?

Тривалого миру навряд чи можна очікувати, адже «…боротьба не припиниться аж до повного зреалізування нашої мети, якою є цілковий розрив між Україною і Москвою, відбудова Самостійної Соборної Української Держави, розвалення СССР і побудова самостійних, національних держав у підсоветській Европі й Азії, повний розгром російського імперіялізму та створення навколо Росії, замкненої в її власних кордонах, такої системи держав, щоб вона не могла більш виступати з імперіялістичною агресією». ("Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс")

детальніше

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
16
предыдущая
следующая