хочу сюди!
 

Татьяна

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 38-70 років

Замітки з міткою «церква»

Свята Софія - куди поділась трапезундська імперія?


Собор Святої Софії ( Ayasofya) є видатною пам’яткою візантійської архітектури і знаходиться неподалік стародавнього Трабзона на узбережжі Чорного моря. Його споруджено в середині 13 століття, коли Трабзон, який тоді називався Трапезунд, був столицею Трапезундської імперії. Але вже через 100 років султан Мехмед II Фатіх Завойовник, який  у 1453 році завоював Константинополь, продовжив розширювати свої володіння, підкорюючи місто за містом. Тож услід за Візантійською імперією 1461 року припинила своє існування і православна імперія Трапезунд. Але чи могло статися інакше? Пригадайте, як Ісус сказав: Царство моє не від цього світу. 

 

Можливо вже з того часу Собор Святої Софії був перетворена на мечеть. Хоча за іншими даними це сталося лише в 1584 році, оскільки монастир був розташований поза містом. Тоді ж фрески були приховані під шаром вапна. 


Наприкінці 19 століття приміщення храму використовували як лікарню для хворих на холеру. В часи Першої світової війни тут господарювали російські окупанти, а після Другої Світової цей храм перетворили на склад.  У 1964 році Ayasofya стала музеєм, частина фресок була очищена реставраторами. За їхніми оцінками збереглось не більше  шостої частини стародавніх розписів.  


Довжина храму — 22 метри, ширина — 11, а , висота — майже 13.  Зовнішні декоративні елементи створені відповідно до місцевих традицій і водночас нагадують оздоблення храмів Грузії та Вірменії. Поруч із храмом розташована 40-ка метрова дзвіниця, її споруджено 1427 року. На відміну від храму, башту побудували в італійському стилі. Місцеві астрономи та метеорологи використовували її для спостереження за зорями та погодою. Центральний купол собору спирається на чотири арки. Під куполом можна споглядати різнобарвну мозаїку. Настінні розписи кінця XIII століття ілюструють Євангельські події: таємна вечеря, перетворення води на вино, примноження хлібів та інші історії з життя Ісуса Христа і апостолів.

"православні" фашисти

Секта російського "православ'я", яка немає нічого спільного з останнім, показала своє справжнє звіряче обличчя й довела, що немає нічого спільного з християнством. Одна із заповідей Христових це "не убий". Та ряжені "священники" московської церкви, які, насправді, є поплічниками недолюдків із ФСБ, закликають свою "паству" до протилежного.
"Твоє завдання - стерти українську націю з лиця землі": РПЦ роздає пам'ятки солдатам, які йдуть на війну.

https://tsn.ua/ato/tvoye-zavdannya-sterti-ukrayinsku-naciyu-z-licya-zemli-rpc-rozdaye-pam-yatki-soldatam-yaki-ydut-na-viynu-2047423.html

Вселенський Патріарх Варфоломій в Україні

Патріарх Варфоломій у Києві. Чому це важливо для України

21 серпня 2021
Зеленський і Варфоломій

АВТОР ФОТО,ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

Підпис до фото,

Формальним ініціатором візиту патріарха Варфоломія в Україну був президент Володимир Зеленський, який раніше не дуже цікавився справами церковними

Вселенський патріарх Варфоломій прибув в Україну з триденним візитом. Для Православної церкви України, що у 2019 році отримала незалежність від Російської церкви з рук патріарха Варфоломія, це, мабуть, найвизначніша подія в її історії.

Російська православна церква (РПЦ) та духовно споріднена їй Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) розірвали відносини з Константинополем ще у 2018 році й на офіційному рівні ігнорують візит Варфоломія.

ВВС розбиралася, чому цей візит такий важливий для ПЦУ, що від цього отримає Володимир Зеленський і чого вимагатимуть від патріарха тисячі вірян церкви Московського патріархату, які в суботу проведуть молитовне стояння на знак протесту проти його політики.

Ворфоломій
Три візити

Патріарх Варфоломій приїздить до України втретє. І лише перший його візит не мав драматичного характеру.

Тоді, у 1997 році, "молодий" 57-річний патріарх приїхав до Одеси на симпозіум під назвою "Екологія, релігія й довкілля". Варфоломій у своєму служінні взагалі приділяє особливу увагу проблемам екології, за що навіть отримав неформальне прізвисько "зелений патріарх". Так чи інакше, тоді Варфоломій межі Одеси не залишав, там же зустрівся з патріархом Московським Алексієм та вирушив назад до Стамбула.

Наступний його приїзд відбувся у 2008 році. Президентом України вже четвертий рік був Віктор Ющенко, який проголосив курс на створення в країні незалежної від РПЦ помісної церкви. Це він запросив на святкування 1020-річчя хрещення Русі до Києва предстоятеля "церкви-матері українського православ'я" Варфоломія.

Як згадують співрозмовники ВВС, тодішня влада серйозно розраховувала на те, що саме під час цих урочистостей Варфоломій оголосить про намір дарувати українській церкві незалежність.

Варфоломій Ющенко

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,

У 2008 році тодішній президент України Віктор Ющенко розраховував, що патріарх Варфоломій у Києві зважиться надати українській церкві автокефалію. Однак, кажуть учасники тих подій, питання не було достатньо опрацьоване, і шанси на це були мізерні

Щоб вийти з делікатного становища, УПЦ МП надіслала свої запрошення і Варфоломію - щоб його візит не виглядав суто політичним заходом, і патріарху Московському Алексію - хоч якраз його українська влада на урочистості не 

Запрошення Зеленського

Формально приводом для нинішнього приїзду патріарха Варфоломія до Києва стало запрошення президента України Володимира Зеленського. У жовтні минулого року він відвідав Стамбул й особисто запросив патріарха Варфоломія до Києва.

Для багатьох київських спостерігачів цей жест Зеленського став несподіванкою. Ще порівняно недавно, напередодні тріумфальної для себе виборчої кампанії, він - тоді ще у ролі найвідомішого українського коміка - у своїх виступах в'їдливо висміював релігійну активність тодішнього президента на релігійному полі, називаючи томос про автокефалію, яким тоді опікувався Петро Порошенко, "термосом".

Втім, після перемоги на президентських виборах позиція Зеленського змінилася, а риторика пом'якшала. Ба більше - зустріч з патріархом Варфоломієм, на якій пролунало те саме запрошення, відбулася саме з його ініціативи й була доволі несподіваною для патріархії.

"Можливо, спочатку нинішня влада сприймала активність попередників у сфері віри як суто політичний проєкт. Але, ставши владою, через набуття досвіду щоденної роботи у новій команді зрозуміли, що незалежність українського православ'я - це фактор не політичної боротьби між партіями і особистостями, а основа для розвитку суверенної України", - пояснює ВВС трансформацію позиції Зеленського ієрарх ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря).

В останній день осені минулого року до патріарха Варфоломія в Стамбул приїхав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Саме під час цієї зустрічі пролунала точна дата патріаршого візиту до Києва: 24 серпня, День незалежності України.

Плюси і мінуси

У ПЦУ новину про приїзд патріарха Варфоломія очікувано натхненно коментують.

За словами богослова, архимандрита Кирила (Говоруна), цей візит остаточно затверджує суб'єктність Української церкви. ПЦУ вперше за свою недовгу історію приймає такого високого гостя і тим самим обґрунтовує свої претензії на самостійність, рівноправність у сім'ї з п'ятнадцяти інших православних церков - нехай навіть не всі вони формально її визнають.

Наразі ПЦУ формально визнали чотири помісні церкви з 14 (15-та церква у диптиху - це сама ПЦУ). Кожне таке визнання супроводжувалося гнівною реакцією з боку РПЦ. Однак джерела ВВС у церкві кажуть, що в найближчій перспективі очікують такого ж рішення ще від двох-трьох церков.

ПЦУ

АВТОР ФОТО,NURPHOTO

Підпис до фото,

Для православної церкви України візит патріарха Варфоломія - незаперечне свідчення того, що вона дійсно є частиною світового православ'я

"Більшість церков вже ухвалили для себе внутрішнє рішення про визнання чи невизнання ПЦУ. Просто зараз вони не хочуть підливати олії у вогонь міжправославних відносин. Можливо, візит патріарха Варфоломія додасть певного імпульсу процесу визнання ПЦУ іншими церквами", - пояснює Кирило (Говорун).

"Для ПЦУ [цей візит] - це нагода зайвий раз нагадати всім, що Українська автокефальна церква вийшла з ізоляції і тепер є частиною світового православ'я, очолюваного патріархом Варфоломієм. Для них важливо, що вони легітимні, рукопожатні й прийняті як частина вселенського православ'я", - каже в інтерв'ю виданню DSNews релігієзнавець Катерина Щоткіна.

"Цього (візиту) чекають віряни ПЦУ, тому що матимуть можливість помолитися, взяти участь у богослужінні з ієрархом такого рангу. Це дуже важливо, і це так само зворушливо, як для католиків молитися з Папою Римським, це особливе духовне піднесення", - додає вона.

Візит патріарха Варфоломія можна розглядати й під іншим кутом.

Незадовго до надання ПЦУ автокефалії та у перші місяці самостійного існування нової церкви її ієрархи випромінювали впевненість у тому, що після створення ПЦУ буде динамічно розвиватися й незабаром стане найбільшою церквою країни.

Візит патріарха Варфоломія до Києва у цьому сенсі можна вважати ще й знаком беззастережної підтримки предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія. А також - чітким сигналом про те, що він не шкодує про надання Українській церкві автокефалії, навіть попри очевидні проблеми нової церкви.

Варфоломій і Єпіфаній

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,

Однією з цілей візиту патріарха Варфоломія до Києва є підтримка предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія

Допоможіть розшифрувати напис староукраїнською/руською

Настінний надпис у церкві св. Михаїла, с. Вівся

Зліва, здогадуюсь, написано: "Ся церкова зачата 1818". По правій стороні: "Оуконче(а)на [Оусвяче(а)на] року [?] 1870".

Я нічого не пропустив? Адже здається, що там ще є якісь літери після "року" і також не впевнений чи "Оуконче(а)на" чи все-таки "Оусвяче(а)на"? Дуже вдячний за допомогу!



Україна. Київська Русь. 1033

«Україна. Київська Русь. 1033»: звернення Президента Володимира Зеленського з нагоди Дня Хрещення Київської Русі – України

28 липня 2021 року - 10:35

«Україна. Київська Русь. 1033»: звернення Президента Володимира Зеленського з нагоди Дня Хрещення Київської Русі – України

Дорогі громадяни!

Сьогодні ми відзначаємо День Хрещення Київської Русі – України.

Це офіційна, а головне – історично справедлива назва свята, яка акцентує нерозривність двох держав. Між Київською Руссю та Україною – тисяча років і один знак. У тексті відповідного указу Президента України між ними стоїть тире. І це не просто розділовий знак. Це знак того, що Україна є спадкоємицею однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи. В її столиці, яка є столицею сучасної України, розпочалась історія християнства у Східній Європі, коли 1033 роки тому Великий князь Київський Володимир охрестив Київську Русь. Київську Русь – Україну.

Це не частина нашої історії, це і є наша історія. Нам не треба доводити це історичними трактатами, роботами, статтями. Бо наші докази не на папері, а в металі й камені. Не в міфах і легендах, а в наших містах і на наших вулицях.

Нам легко подолати шлях до скарбів минулого завдяки трендам сучасності. Взявши електросамокат, можна дістатись і побачити Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий собор, Аскольдову могилу.

Вийшовши на «Арсенальній», взявши каву та пройшовши кількасот метрів, ми бачимо церкву Спаса на Берестові, яка вперше згадується в 1072 році і є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. У ній похований син Володимира Мономаха і праправнук Володимира Юрій Долгорукий. Великий князь Київський. Засновник Москви.

Щоб зануритись у світ історії власної державності, достатньо також і кількох поїздок на метро. А лише на одній «зеленій» гілці метрополітену можна доторкнутись до історії, так би мовити, без пересадок. Це Видубичі й Видубицький монастир. Це збудована Ярославом Мудрим головна брама стародавнього Києва – Золоті ворота.

І збудована іншим праправнуком Володимира – Всеволодом Ольговичем – Кирилівська церква. Створена в 1140 році на Дорогожичах, вона стала символічним місцем, що зв’язувало Київ з іншими володіннями та відгалуженням державного коріння.

Та не тільки столиця, а й уся велика Україна багата тисячолітніми пам’ятками про нього. Це Спасо-Преображенський собор, П’ятницька церква в Чернігові, Свято-Василівський собор в Овручі, Юр’єва божниця в Острі, схили Витачева.

Це Володимирський собор в українському Криму, в українському Херсонесі, де український правитель, Великий князь Київський Володимир, за однією з версій, приймав хрещення.

Це Переяслав, Луцьк, Володимир-Волинський, Галич, Новгород-Сіверський, Бахмач та багато інших міст України, збудованих за часів Київської Русі.

І це, на мій погляд, одна з речей, яка свідчить про головне – про історичну єдність усіх українців. Одна з речей, яка свідчить, що всі українці, з будь-якого куточка України, – це один великий народ. Український народ. Ці слова – не данина кон’юнктурі, а данина правді та справедливості.

Київська Русь – це мати нашої історії. 24 області України та півострів Крим – її рідні діти. І вони по праву – її спадкоємці. А двоюрідним племінникам і дуже далеким родичам не потрібно зазіхати на її спадок. І намагатися довести свою причетність до історії тисячі років і тисячі подій, перебуваючи від місць, де вони відбувалися, за тисячі кілометрів.

Не секрет, що Великий князь Київський має значну повагу серед усіх церков та конфесій. Володимир Хреститель канонізований і православною, і католицькою церквою як рівноапостольний святий. Можна сказати, що саме завдяки йому в сучасній Україні є місце всім церквам і конфесіям.

Ніде у світі фактично немає аналогів української Ради церков, до якої входять усі православні, греко-католицькі, римо-католицькі, протестантські, євангельські церкви, іудейське та мусульманське релігійні об'єднання.

І всі вони неодноразово проводять спільні молитви за Україну саме в тому місці, де я зараз перебуваю. Це Софійський собор. Величний хранитель історії української державності – історії Київської Русі.

Саме вона була історичним фундаментом для будівництва козацько-гетьманської держави. Саме вона була історичною основою в ті часи, коли в Педагогічному музеї на вулиці, що названа на честь Великого князя Володимира, Українська Центральна Рада оголосила про створення Української Народної Республіки, обрала її гербом Володимирів символ – тризуб, а валюту назвала гривнею – на згадку про першу грошову одиницю Київської Русі.

А разом усі ці три епохи були основою, коли в 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Цьогоріч ми відзначатимемо тільки 30-річчя її здобуття. Але, як і сто років тому і як тисячу років тому, наша національна валюта – гривня. Символічно, що її новітню історію розпочав саме Великий князь, який зображений на одній гривні.

Нашій сучасній валюті буде тільки 25 років. І водночас 1025 років буде від дня побудови Володимиром Десятинної церкви.

На кожній її плінфі було витиснуто тризуб, на її будівництво Володимир жертвував десяту частину золотих і срібних монет, на яких також був тризуб. І, як сто років тому, як і тисячу років тому, тризуб – це наш Державний герб.

У 1240 році Десятинна церква була зруйнована ханом Батиєм. А після відновлення, у 1928 році, – зруйнована вдруге, радянською владою.

Храм Спаса на Берестові був також зруйнований Батиєм у 1240 році.

Всі добудови П'ятницької церкви зруйнувала нацистська бомба в 1941 році.

Це – також частина нашої історії. Можна сказати «на жаль», але важливо зробити правильний висновок.

Ми завжди щось будуємо. Інколи хтось цим захоплюється, інколи хтось це захоплює. Але ми завжди повертаємось і завжди повертаємо.

І сьогодні ми маємо спільно прагнути одного: що збудовано – не втратити, що зруйновано – відновити, що захоплено – повернути. А все це разом і всім разом – назавжди зберегти.

А отже – зберегти себе й державу.

Пам’ятаємо про минуле, діємо сьогодні, думаємо про майбутнє.

З Днем Хрещення Київської Русі – України!

Як Порошенко ловив рибку у мутному церковному вирі.


Фiлaрeт врaзuв вcю крaїнy слoвaмu прo Пoрoшeнкa: «Це стpaшнuй aфeрucт. Він вiрuть в дuявoлa, а не в Бoгa».

Святійший Патріарх Філарет заявив, що Порошенко це банальний аферист, який привіз Україні залежність від Константинополя заради свого рейтингу на виборах президента. За словами Філарета, ніякої незалежності ПЦУ не існує. ПЦУ знаходиться в повній залежності від Константинополя. По суті ПЦУ це філія Константинополя на чолі з Петром Порошенком.
Святійший Патріарх заявив, що олігарх продав Українську Церкву Константинополю заради банального рейтингу на виборах президента.
Філарет натякнув, що Порошенко вірить в диявола і не має Бога в серці. Ви уявіть собі, до якого нікчеми дійшов олігарх, якщо він підкуповував ієрархів за 20.000 доларів заради просування своєї «величі».
В інтерв’ю «Главкому» Філарет пояснив свою позицію так. З отриманням Томосу Церква стала залежною значною мірою від Константинополя, а підтримка ПЦУ з боку Порошенка виходила з його особистих інтересів – підвищення власного рейтингу.
«Як мені відомо, він (Порошенко – ред .) хотів, щоб предстоятелем був митрополит Вінницький Симеон, а не Єпіфаній. І ось, ви зверніть увагу на те, що коли архієреї голосували у другому турі фактично за двох кандидатів, то за Єпіфанія проголосувало 36 єпископів, а за Симеона – 28:
-- 2 московських,
-- 13 від УАПЦ,
-- 13 архієреїв від Київського патріархату.
Чому ці архієреї голосували за кандидата з Московського патріархату (Симеон на той момент ще був кліриком УПЦ МП – ред. )? Тому що Порошенко провів з ними роботу. Я чув про те, що комусь із архієреїв платили по 20 тисяч доларів», – повідомив Філарет.
«Цей Томос ми не приймаємо, бо ми не знали зміст Томосу, який нам дали. Якби ми знали зміст, то 15 грудня не голосували б за автокефалію. Тому що нам непотрібно переходити з однієї залежності в іншу», -- заявив Філарет.
Патріарх нагадав, що у ПЦУ немає прав ні на варення миру, ні на приналежність закордонних парафій, ні на рішення своїх внутрішніх проблем на помісних соборах.
Зараз вся країна дізналася, що для Порошенка немає нічого святого. Він використовував війну для зміцнення своєї влади, ресурси України для наживи, Церкву для підвищення рейтингу на виборах президента.
Ось вам і Томос, і мова, і віра. До речі, в повсякденному житті Петро Порошенко ігнорує українську мову. Це не є секретом. Порошенко це банальний і небезпечний фейк.

Софія Карпатська

У Карпатах, на Горі Бажань, на висоті 1110 метрів, стоїть церква Святої Софії Премудрості Божої. Її спорудили 5 років тому. Настоятель храму отець Михайло Гергелюк розповідає про історію церкви та навколишніх сіл.  


Упокоївся митрополит-емерит Стефан Сулик

Упокоївся митрополит-емерит Стефан Сулик 6 квітня 2020

Офіційна сторінка Філадельфійської архиєпархії повідомляє, що сьогодні на 96-ому році життя відійшов до Господа по вічну нагороду владика-емерит Стефан Сулик.

Упокоївся митрополит-емерит Стефан Сулик

Владика Стефан Сулик здійснював служіння архиєпископа і митрополита Української Католицької Церкви у м. Філадельфія протягом 1980–2000 років.

До сьогодні владика був найстаршим єпископом Української Греко-Католицької Церкви.

Як ми повідомляли раніше, «кілька годин тому, 95-ти літнього владику Стефана Сулика ушпиталили. У нього всі ознаки COVID-19 i всі аналізи якнайсерйозніші. Лікарі надають так званий „comfort care“». Про це повідомив митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк на сторінці у Facebook.

Деталі щодо похоронних богослужінь владики Степана Сулика будуть повідомлені згодом.

Зазначимо, дитинство владики Стефана Сулика пройшло на Львівщині. Він закінчив школу в Самборі у 1944 pоці. Згодом родина емігрувала до Німеччини, а потім до США.

У 1980 році Папа Римський Іван Павло II призначив священника Стефана Сулика архиєпископом і митрополитом Філадельфійським. Єпископську хіротонію здійснював Патріарх Йосиф Сліпий. Митрополит Сулик належав до Конференції єпископів США, був головою Міжобрядової комісії цієї Конференції. 29 листопада 2000 року Папа Іван Павло II прийняв зречення Стефана Сулика з уряду митрополита Філадельфійського у зв’язку з досягненням ним 75 років.

9 травня 2019 року владику-емерита Стефана Сулика у його домі відвідав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, зазначивши: «Я дуже хотів провідати владику Стефана, адже наші архиєреї-емерити є справжнім скарбом нашої Церкви».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
попередня
наступна