[Приєднана картинка]Моя мрія поки нездійсненна,Бо верхи на воронім коніХочу поїхать в чисте полеЙ зустріть світанок навесні.Там будуть пташки щебетати;Там будуть квіти розквітати.Там моє щастя, моя доля.Там моя річка і тополя.Там моє серце і душа.А поряд грається лоша.А поруч з ним і кобилиця.Тому лошаті все не спиться -Він скаче й мило веселиться...

[Приєднана картинка]Моя мрія поки нездійсненна,Бо верхи на воронім коніХочу поїхать в чисте полеЙ зустріть світанок навесні.Там будуть пташки щебетати;Там будуть квіти розквітати.Там моє щастя, там моя доля,Там моя річка і тополя.Там моє серце і душа.А поряд грається лоша.А поруч з ним і кобилиця.Тому лошаті все не спиться -Він скаче й мило веселиться...

[Приєднана картинка]Синее платье в пол, бликами ночь зовёт,Блюзом акордеон душу на части рвёт.Плавно ушёл закат, ветер проник в окноИ, проливая такт, томно упал в вино. Столик, свеча, бокал, сладостный силуэтТенями разметал выщербленный паркет.Дымкой возник Парнас прямо над головой,Блеском забытых фраз празднуя выходной. Синее платье в пол, столик, свеча, бокал.Ты её не нашёл; может не там искал...

Чарівно - дзвіночки конвалій почую в мелодії ночі, «Подалі від сірих реалій!», - дівчинка-мрія шепоче. Доводячи розум до сказу, сміливо іде за лаштунки - страхи поховались відразу від сміху малятки пустунки. Свій танець довершує співом - їй сум програє без баталій. Моє несподіване диво - дівча з дзвіночків конвалій.

The Aviator Теорія і практика повітро мрієплавання.Riding on the moonpath Пливучи місячною стежкоюIn the silver of the night під плюскіт хвиль розплавленого срібла ночі, (о як!) ,The fragrance on the air я раптом...

Читати далі...

Silver Tongue ПишномовнийSongwriters MICHAEL BRADFORD, IAN GILLANWell I'm standing here on moving station Тож стою я тут, на лихоманному вокзалі.All the world is traveling by Весь світ проноситься повз мене.To strange outlandish destinations У невідомі...

Читати далі...

[Приєднана картинка]А ми насправді двічі живемо… Раз перший в світі синьо-білім. Тож сумуємо і квилим, Коли до іншого йдемо. А тоді ще в другий раз, У світі чорнім — аж червонім. Де чорнозем ламає скроні, І трава росте крізь нас. Ми ж тільки двічі живемо. То ж дай нам Бог, щоб нас любили І щоб близькі не раділи, Як у чорний світ йдемо… А в очі осінь тихо зазирає Така золота, що нема зупину. Ще й буйна така — і нема вороття. Я ж в останніх коників, що завтра...

Читати далі...

Вже було щось подібне.Спочатку телефон зірвався з прив'язі. Далі, перші смартфони... Вже не зовсім мобільний телефон, але ще далеко не комп'ютер. Далі, минуло якихось15 років і... маємо те, що маємо ©... І от ми є свідками аналогічних метаморфоз і в автопромі. От навіть хочеться дожити до часу, коли це буде, хай не доступне простим смертним щоденне благо, але хоча б дороге але...

Читати далі...

The Flight of Icarus Політ ІкараAs the sun breaks above the ground Як сонце сходить над землею, An old man stands on the hill стоїть на холмі один дідуган,As the ground warms to the first rays of light коли земля радіє першим променям,A birdsong shatters the...

Читати далі...

Хомосапієнс /Металобрухт (хворе „залізо” вражене „вірусом”)/ Хомосапієнс, що покинув власну націю, поза соціумом – хвора мавпа на манію всякого вчити як і що робити. Помітив цікаву залежність, що чим менше сам хомосапієнс вчився, тим більше в нього бажання вчити інших. Історія знає кілька випадків, коли Homo sapiens прислужився на користь чужій нації, але часто на шкоду власній нації. Негативним прикладом того є сволота, або яничари. Позитивним прикладом є ефіоп Пушкин, що навчив...

Читати далі...