хочу сюда!
 

Inna

36 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 40-48 лет

Заметки с меткой «суспільство»

Летючий Голландець_2


   І знову сайт i.ua приніс повідомлення:
"День народження Lавина http://narod.i.ua/user/549617/,
   не забудьте поздоровити!"...

   Нагадало допис:  

   Невже знову "летючий голандець", бо пані Lавина
немає на цьому сайті вже 14 місяців...

Закарпаття – це угорський край?

Закарпаття – це угорський край?  

 

Це замість відповіді на коментар.

Якщо є закарпатці, то було б цікаво почути Вашу думку і висновки =)

 

Ну, тут є два чисто угорських райони. Для когось - це вже перебір, а для когось - не такий вже й угорський край. Там навіть не розуміють української, якщо треба, вживають російську.

Деякі закарпатці не хочуть з місцевими угорцями й мати справи, через те, що ними кілька раз був колись обдурений. Інші про їхні поселення відгукуються, що то сум та печаль (мовляв, то такі собі, місцеві здирники-євреї).

Щодо інших районів... Періодично я живу на Заході, отримую політичні листи під назвою "Київ нас не чує".

 

Щодо людей, то бувають різні. Дуже різні.

 

Якщо спитати старших 40 років, то переважно (не всі, значить) вони будуть говорити, що коли Закарпаття входило до складу Чехо-Словаччини, то жилось набагато краще і будуть говорити, скільки інші народи тут зробили

Насправді, історично, цей край був тривалий час відірваний від України і тільки в радянські часи його змогли повернути. Тим часом Закарпаття входило в склад різних імперій. Навіть архітектура і будова вулиць відповідає європейським зразкам. Не знаючи під ким будемо завтра, народ сформувався аполітичний, лояльний до всіх націй. За це, до речі, його можуть недолюблювати інші представники Заходу України - войовничі і патріотичні львів’яни, волиняни і т.д., мовляв: «Як можна бути такими пасивними до своєї країни?». Ворожнечі нема, просто їм це незрозуміло.

Тож старші люди будуть говорити, скільки інші краї зробили для Закарпаття. При чехах (насправді тоді ще чехословаках, але кажуть «чехах»), було збудовано і електростанції, і заводи, і мости, і різна інфраструктура. Будувалось якісно, і ці всі споруди стоять і користуються ними донині. Навіть без жодного ремонту. Чехи справді вірили, що цей край залишиться з ними і серйозно сюди вкладали гроші. Що ж сучасна Україна? Не спромоглась навіть відремонтувати те, що є. Населенню на зарплату виділяє копійки, зате платити треба все більше. Якби не можливість їздити і заробляти десь у західніших країнах, то невідомо як би й жили.

 

 

Якщо спитати молодше покоління, то тут є справжні патріоти. Коли приходила повістка про АТО, багато хто не ховався і відкрито їхав захищати свій край на Схід. Люди тут полюбляють вивішувати українські прапори у себе на будинках (хоча, це мабуть скоріше відноситься до цілої сім’ї, ніж до просто молодшого покоління). Вишиванка – це святковий одяг. Пам’ятаю був якийсь серіал про Захід, де показували, як тут щодня ходять в народному українському одязі. Насправді, це не так. Але прийшовши на якесь свято у місто, можна побачити чималу кількість вишиванок на вулицях чи почути українських пісень на сцені або від вуличних музик. В такий час будь які сумніви щодо  того, Україна це чи ні, зникають, а сусіда ще й скаже: «Як тобі таке взагалі прийшло в голову?»

Є, звісно, й такі, що щороку платять величезний хабар, аби не бути в армії (і де вони стільки грошей беруть? 1000$ за кожен рік). Чимало просто злодіїв, заздрісників, підлабузників, пияків, двуликих, боягузів. Цигани – місцеве повалля, яке промишляє крадіжками, з самого народження вчаться красти й обманювати. Чимало селян люблять лазити через паркан до своїх сусідів, щоб забрати, шо там росте чи залишилось лежати надворі. Наприклад, є людина, що вже 30 років живе в Словаччині, але не може позбутись цих звичок. Приїжджаючи на пару днів на свою батьківщину, можна його побачити раптом у себе в саду. Може навіть твій друг, високопосадовець, попросити підписати якийсь папір по дружбі, а потім майся з цією проблемою.

Схоже, через таке населення до українців ставляться з осторогою в ЄС. Ті, що вже добре вивчили мову і їдуть на заробітки віддають перевагу навіть не говорити, що вони українці. Лише тоді, коли вже деякий час попрацюють і тамтешні побачить, що це хороша людина, можна спокійно повідомити, що ти з України.

Звісно, є такі, що якби таких була хоч десята частина українців, то Україна б процвітала і звідти нікуди б не хотілося їхати. Вони будуть відстоювати те, що на їхню думку є справедливим, працюватимуть стільки, скільки треба, пожаліють, якщо треба.

Пам’ятаю навіть діалог десь на парковці базару часів початку АТО.

- Які?

- П’ятірку, як завжди. Скільки то коштуватиме?

- (думає-думає) 400

- Доларів?

- Тобі гривень.

І пішли за бронежилетами.

 

Є й такі люди, яким більш важливо, як у них огірки ростуть, а ця вся визначеність якої нації і ця ваша війна – це щось далеке і ніяким чином не стосується. Вони собі мирно живуть, нікого не чіпають, закон не порушують – що вам ще треба? Вони можуть навіть зі свого села ні разу не виїхати. Думаю, така пасивність спричинена безгрошів’ям.

 

Це, власне те, що я можу сказати… =)

У підсумку: 

при всіх своїх гріхах тутешні люди ніколи не будуть кричати: "Угорщино (чи інша країна), введи війська!", навіть згадуючи як раніше було добре.

Тут поважають релігію і традиції (а традиційно тут головною є Україна).

Щодо побуту тут теж є +/- різниці з іншими регіонами. 


 

Бонус:

Деякі мої фото з велопрогулянок


повний розмір чомусь не вставляється. Читайте тут https://drive.google.com/file/d/1_54Q8lN0udFGGGsvbAFHMvvGXAlcIUyx/view?usp=sharing

Самозахист чи жорстоке вбивство?

Vbivstvo_17_richnoyi_davnini__dovichno_zasudzheniy_mozhe_viyti_na_volyi_1_2016_11_28_12_25_49-e1516057822580.jpg

Засуджений до довічного позбавлення волі Арсеній Прокоф’єв

Арсенія Прокоф’єва завели до судової зали у супроводі близько 10 озброєних вояків з собакою та посадили у клітку з куленепробивним склом…

Той вечір, 30 листопада 1999 року сколихнув маленьке містечко Хмельницькій.

В той вечір, до бару «Ідеал» що розташувався біля ж/д вокзалу увійшли двоє друзів, Арсеній та Борис. На меті у друзів було перечекати декілька хвилин та дочекавшись телефонного дзвінку піти геть, а тому, що б якось скрасити очікування, вони замовили каву і одразу попросили їх порахувати.

Не дочекавшись розрахунку Борис погукав бармена та наполегливо попросив принести рахунок, чи вони з приятелем підуть так, після цих слів, бармен кинув розрахунок на стіл, а на запитання Бориса, чому він дозволяє собі таку хамську поведінку, бармен запропонував Арсенію пройти з ним для надання пояснень посилаючись на гамір та велику кількість людей у залі.

Бармен та Арсеній пішли.

Борис, хвилюючись за товариша пішов слідом та зайшовши до підсобного приміщення побачив як три співробітники бару мутузять ногами лежачого на підлозі Арсенія, втрутившись в бійку та намагаючись захистити товариша, Борис сам отримав декілька ударів у голову.

Маючи намір захистити себе від жорстокого побиття співробітниками закладу Арсеній дістав пістолет ТТ та зробив декілька (4 чи 5) пострілів, куди стріляв не бачив бо мав намір лише залякати, а ні вбити.

Після цієї сутички, уже в іншому закладі, здався міліції… а згодом, взнав, що маючи намір самозахисту вбив двох та поранив ще двох, серед яких був і товариш Борис…

Така моторошна історія сталася майже 17 років тому, але… повернемося до залу суду, де за клопотанням захисника Арсенія Олени Панченко яка близько 8 років збирала докази того, що Арсеній саме захищав себе, а не мав намір вбити проходитиме судове засідання за нововідкритими обставинами.

Які ці нововідкриті обставини за яких знову почався суд? По-перше, це низка експертиз, та відтворення події яка відбулася тоді, по-друге, допит свідка, якого того разу чомусь не допитали!? Знаючи хто був свідок, у справу його записали як невстановлена особа.

Адвокат Олена Панченко

За ці роки Олена Панченко зробила вважалось би неможливе і… в судовому розгляді цих обставин, після допиту експертів, які робили висновки прокурор Хмельницької прокуратури Вадим Наконечний вважає, що все це, не може бути тими нововідкритими обставинами з яких суд може переглянути справу та змінити вирок.

На пряме запитання адвоката: – це Ваша особиста думка, чи норма Закону? Пан Наконечний потупив додолу очі… відповіді не надав, хоча адвокат запитала тричі.

Чому він так себе повів нам не зрозуміло, але, всім своїм єством він казав: – Я роблю лиш те, що мені сказали робити. Хто сказав? Навіщо? Відповіді на ці питання нам невідомі.

Прокурор Вадим Наконечний

Вирок Арсенію Прокоф’єву суд залишив без змін, довічне позбавлення волі.
Далі, буде апеляційна інстанція та… лише сподівання на чудо, що можливо на цей раз гуманність та справедливість все ж візьмуть верх над безглуздям, безвладдям та корупцією на місцях…

Журналіст ІА “Журналісти проти корупції” Сухаревський Геннадій

Так що ж приховує в своїх стінах Комарівська ОТГ?

Є на Чернігівщині така собі Комарівська Об’єднана Територіальна Громада яка живе своїм, закритим від сторонніх поглядів життям, та дуже не бажає «видавати на гора» життя громади, всіляко ігноруючи Закони України. Ось деякі приклади:


14 січня цього року нами було направлено Запит до Голови Комарівської ОТГ з проханням надати змогу журналістам нашої ІА бути присутніми на сесіях депутатів та засіданнях постійних комісій для висвітлення діяльності ОТГ в ЗМІ, ось цей запит.

Пройшло вже достатньо часу, але й досі відповіді на свій запит ми не отримали, хоча, при особистій зустрічі Голова сільської ради Кантур Юрій Іванович обіцяв надати письмову відповідь на цей запит. Чому Кантур Ю.І. не надав відповідь на офіційний журналістський запит? Чому Комарівська ОТГ не бажає бути відкритою для суспільства? Що приховують від суспільства в своїх стінах посадовці даної ОТГ? Всі ці питання на жаль на даний час без відповіді… до речі, такій самий Запит ми подавали й в Борзнянську районну раду. Відповідь прийшла вчасно. Голова ради радий бачити на засіданнях комісій та сесіях ради наших журналістів… а ось Комарівка не рада. Виникає закономірне: не рада, значить щось приховує, до речі, на сайті Комарівської ОТГ й досі нема ніякої інформації про громаду, органи управління, відділи, куди з якого питання звернутися… нема нічого.
Так собі й живуть, а як тратять бюджетні кошти… воно Вам знати не потрібно, хоча, судячи з заробітної плати, секретаря сільської ради Вороніної Оксанани згідно з декларацією за 2016 р.

це 94037 грн. а це – близько 8000 тисяч гривень на місяць. В приватній бесіді Голова сільської ради казав, що депутати проголосували щоб три посадові особи ОТГ отримували зарплатню аж 200%, ми розуміємо, що тепер голова своїх слів не підтвердить та й запит на інформацію давати… все одно відповіді не буде…
Як же будемо й надалі жити…? Питання риторичне…

Заступник Керівника Борзнянського осередку
ВГО «Журналісти проти корупції»
Журналіст ІА «Журналісти проти корупції» Тарасенко Ганна.

О критике потреблядства и особом пути

Носик сморщила девчонка — восемнадцать лет,
ведь на девочке дубленка, а на парне нет.
И девчонке, если надо, купят десять шуб,
ну куда он — пас бы стадо, да ходил бы в клуб…
(А. НемецЪ), шансон начала 90х.

Иногда в интернете можно споткнуться о пост какого-нибудь коммуниста или около того, где речь идёт о причине упадка цивилизации - потреблядстве. Часто критика этого самого потреблядства сопровождается намёками об особой русской духовности, об особом русском (славянском) пути. Все это в противовес западной идеологии тупого нарастающего потребления. Или потреблядства — говоря нынешним жаргонным языком интернет дискуссий. Этот вопрос настолько часто подымается в последнее время, что хотелось бы понять следующее.

Какая же альтернатива потреблядству? Я вижу два варианта ответа.

1. Противоположность потребителю — творец, тот, кто создает ценности. Но вряд ли все смогут быть творцами. И многие ли из тех, ратующих за «духовность против потреблядства» сами являются производителями материальных или духовных ценностей? Опять таки, чтобы созданную ценность оценили её нужно употребить — скушать кулинарный шедевр, послушать написанную симфонию, прокатиться на свежеизобретенном автомобиле, разобраться в сути научного открытия… Без потребления никак нельзя, да и нет смысла.

Как же не превратить потребление в потреблядство в данном случае? — Выходит, каждый должен быть в первую очередь творцом, причём, зацикленном на самом себе, своём внутреннем мире своих же идей. Так, что мало кто захотел кататься на придуманном и сделанном кем то другим автомобиле, слушать написанную не самим собой музыку, читать чужие книги, есть не самолично приготовленную еду. Апофеоз натурального хозяйства (натурального ментального хозяйства).

И самое страшное. Вы вдумайтесь, если пойти по этому пути, то каждый идущий к великой славянской духовности станет креаклом! Да да, тем самым креаклом, «креативным классом» пусть и без кавычек, но именно им. А вряд ли сторонники антизападного русско-духовного пути хотят ассоциировать себя с креаклами, которых купил госдеп и т.п.

1.1 Есть вариант такой, что творят не все члены общества, а немногие. И творят не что попало, а то, что приближает народ к заранее определённой великой цели. Жить при этом можно хоть в землянках — это не важно, если все творческие силы брошены на… ну, скажем, создание могучего луча смерти для обороны от инопланетян. Каждую неделю население оповещается о ходе дел, о решённых проблемах и о новых трудностях на великом пути. Все вовлечены в процесс созидания.

2. Другой выход — монашество. Отказ от мирской суеты ради общения с Богом. Тут есть та проблема, что богов сейчас много, а путей к ним и того больше.

Самое же интересное в этом всем, и то, чего я не могу понять — как может кому то мешать чужое потреблядство? Не хочешь — не потребляй. Можешь творить, можешь уйти в монахи — пожалуйста! Но почему то считается, что здесь важен отказ от потреблядства именно всей массы людей, и желательно в планетарном масштабе.

(мой текст на https://site.ua/rotozeev/11470-o-kritike-potreblyadstva-i-osobom-puti/ )

Hey you! - Pink Floyd

Hey you!
           Гей, ви!


Hey you! out there in the cold
           Гей, ви! Хто десь надворі в холоді
Getting lonely, getting old,
           стає самотнішим і старішим.
Can you feel me
           Чи можете ви дослухатися до мене?
Hey you! standing in the aisles,
           Гей, ви, в проходах і коридорах
With itchy feet and fading smiles,
           із запрілими ногами і в'янучими посмішками,
Can you feel me
           чи зможете зрозуміти мене?

Hey you! don't help them to bury the light
            Гей, ти, не допомагай їм закопувати вогонь,
Don't give in without a fight
            не здавайся без бою!
Hey you! out there on your own
            Гей, ти! Хто десь сам по собі,
Sitting naked by the 'phone
            сидячи голяка біля телефону,
Would you touch me
            чи ти, бува, не згадаєш про мене?
Hey you! with your ear against the wall
            Гей, ти, хто приклав вухо до стіни,
Waiting for someone to call out
            чекаючи на когось, щоб погукати,
Would you touch me
            чи не звернеш свою увагу на мене?
Hey you! would you help me to carry the stone
            Гей, ти, чи не допоможеш мені нести цього каменя?
Open your heart, I'm coming home
            Відкрий своє серце, я шукаю те серце, що відгукнеться...
But it was only fantasy
           Та це була лиш фантазія...
The wall was too high, as you can see
           Стіна була зависокою, як бачиш.
No matter how he tried he could not break free
            Як не намагався, а не вирвався на волю,
And the worms ate into his brain
            і ті "хробаки" в'їлися тобі у голову.

Hey you! out there on the road
            Гей ти, хтось десь там на шляху,
Always doing what you're told
            хто непохитний у дотриманні слова,
Can you help me
            чи не допоможеш ти мені?
Hey you! out there beyond the wall
             Гей, ви! Десь там за стіною,
Breaking bottles in the hall
             хто розбиває пляшки в цьому залі,
Can you help me
             чи не допоможете ви мені?
Hey you! don't tell me there's no hope at all
             Гей, ви! Годі плакатися про суцільну безнадію!
Together we stand, divided we fall
             Разом ми тримаємося, поодинці - падаємо.

                                                           22.11.2017
Слухати

The Aviator - Deep Purple

The Aviator
            Теорія і практика повітро мрієплавання.


Riding on the moonpath
             Пливучи місячною стежкою
In the silver of the night
             під плюскіт хвиль розплавленого срібла ночі, (о як!) lol ,
The fragrance on the air
             я раптом сповнився передчуттям
Was of another time
             зовсім іншої пори.
I cried in all my innocence
             Я заплакав у своїй невинності:
You were dressed in white
             спливла постать, геть вся у білих шатах,
And even if I'd had the strength
              і навіть бичача сила,
I couldn't move to save my life
              вже не допомогла б мені зрушити з місця,
              щоб зберегти своє життя.


The fear and the thrill
              Жахає і трусить
Of the beast at the window
              від виду того чудовиська у вікні.
The shivers and the chills
              Дрижаки та мороз по спині
On the hottest of nights
              у найспекотнішу нічну пору.
He walked right through
              Воно зайшло просто
My open door
              крізь відчинені двері.

As I began to run, he threw
              І коли я вже хотів накивати п'ятами,
Some gold upon the floor, and said
              воно кинуло на підлогу трохи золота і сказало:
There's plenty more
              - Там, де це взято, є набагато більше...
Where that came from

I'm tired of the bombs
              Я втомився від бомб,
I'm tired of the bullets
              втомився від куль,
I'm tired of the crazies on TV
              набридли варіяти на ТБ.
I'm the aviator
              Моя уява розправляє крила.
A dream's a dream whatever it seems
               Де мрії, де сни, а де марива-видіння,
               і байдуже, як це кому бачиться.


I flew along the lighted street
               Я линув вздовж освітленої вулиці,
I flew above the town
               линув понад містом,
I flew in ever rising circles
               зринав навіть до вищого підхмар'я,
Ever further from the ground
               і навіть ще далі від землі.

As I begin to lose my breath
               І коли я ледь дихаю,
Printed faxes turn a spin
               факси раптом починають
               змотувати назад щойно віддруковане,

A distant corner of the room
                і крізь розчахнуті на мить стіни
                у віддаленому кутку офіса

Will open up and let me in
                інший світ проковтує мене.

I'm tired of the news
               Я наївся цих новин,
I'm tired of the weather
               я ситий балачками про погоду,
I'm tired of the same thing every day
               мені остобісило жувати пережоване,
I'm the aviator
               Тепер я літун по атмо мрієсфері.
A dream's a dream whatever they say
                Мрія це просто мрія, як би там хто не трактував.

                                                                                   15.11.2017
Слухати

Place In Line - Deep Purple

Place In Line
             Місце в черзі


I'm living
             Я живу
In this line
             у цій черзі,
I know my place
             я знаю своє місце.

Сould think of no way
             Та подумав, що вже досить
Of edging along
             волочитися далі
in a loser's race
             у перегонах невдах.

The line was moving slowly
             Ця черга сунула поволі
Day by night
             дні і ночі,
Everybody's shuffling on to keep a place in the line
             спроквола човгали і човгали ноги -
             кожен бажав зберегти місце в черзі.


Рlace           Місце
In                   У
The               Цій
Line              Черзі.

Nine long years
             Безліч довгих років
I've been in line
             був у черзі,
Getting nowhere
             зайшов у нікуди.

There is no reason
             Немає сенсу
For this line
             у цій черзі.
I don't care.
             Начхати!

Oh, everybody's standing
             Всі товчуться
in the burning sun
             на палючому сонці,
Everybody's shuffling on
             мляво човгають ноги,
keeping a place in the line
             утримуючи місце в тій черзі.

Рlace           Місце
In                   У
The               Цій
Line              Черзі.

Don't you think we're gonna make it (2)
            Ну, і як по-твоєму, ми це зробимо?
Don't you think we're gonna make it now
            Що, не чекаєш, що ми це зараз зробимо?
We've got a place in line
            Ми маємо місце в черзі
We're gonna make it sometime somehow
           і коли-небудь якимсь чином  це зробимо...

                                                                 15.11.2017

СЛУХАТИ
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
предыдущая
следующая