хочу сюда!
 

Вероника

36 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 33-38 лет

Заметки с меткой «нація»

Ігор Любченко. Деміург. Клуб Опівничників.

Я згадую. Ода Деміургу. Ігорю Любченко.

- У 2004-му р0ці на раді0 «Д0віра – FM» була п0пулярна передача «Клуб 0північників».
Була в0на десь з 1998-м0 р0ку, але мілк0. 0сн0ва пішла з 2003-г0.
Велась в0на ун0чі, з 11-ї г0дини веч0ра д0 3-0х г0дин н0чі.
Ведучим ставились с0ціальні питання сь0г0дення та філ0с0фські.
Д0дзв0нювачі ( в 0сн0ві з ст0лиці) відст0ювали пр0тилежні б0ки питання, - така ставилась задача.
І найр0зумнішим, найер0дуванішим та найчастішим д0дзв0нювачем був хл0пець десь 30-ти р0ків
З м. Київ з нік0м «Деміург».
Виглядал0, щ0 це сама Найр0зумніша і найеруд0ваніша людина України.
Серед Н0рмальних людей. Б0 він част0 п0зиці0нував себе людин0ю, щ0 живе за правилами, за зак0нами, за с0вістю.
( б0, м0жлив0, усілякі Вассермани Анат0ліки і е більш еруд0ваними – але ж це не люди. І с0вість там свище. Аб0 дегенерати бит0ві).
.
0тже, був такий с0бі такий Деміург. З плин0м стал0 зр0зуміл0, щ0 звуть й0г0 таки – Іг0р.
Ніяк0ї інф0рмації більше не бул0. Він ії прих0вував. Заради безпеки, це р0зумн0.
.
І аж у 2010 р0ці на сайті фаната Клубу 0північників у к0ментарях 0дна людина дала ссилки на сайти, де засвітився тр0хи цей Деміург. І 0дин з сайтів давав інфу, щ0 звуть таки Іг0ря Деміурга –
Ігор Любченко
Через 6-ть р0ків невід0м0сті ті, к0му це бул0 цікав0, щ0 ж це за людина – Зверхр0зуму України, і як ії призвіще, таки взнали, щ0 це – Любченк0. А цікавих людей бул0, мабуть, я 0дин.
Б0 нашим Людям не цікав0, хт0 ж серед українців – Найр0зумніший. Пр0ст0 – не цікав0.
І це д0бре, б0, наприклад, р0сіяни, взнавши, хт0 в них самий найр0зумніший – вбивають зразу й0г0. Там заб0р0нен0 відрізніятись від маси вівців. Там едине пр0сте мишлення маси вівець. Хт0 не такий – вбити. Лишній ланцюж0к. Мішае стаду пастись рівн0мірн0. Р0зумних в0ни в0ни – вбивають. Приклади навести? Так щ0 Деміургу п0везл0, щ0 він нар0дився і живе в Україні, - а не в р0сії.
.
Ну Любченк0, так Любченк0, але хл0пець ще й на Майдані 2014 б0р0вся у перших рядах.
Х0ча міг би бабл0 втиху св0їми бізнеспланами зар0бляти. Умнічати на раді0 і далі десь. І Ніч0г0 для с0вісті не р0бити. Аж ні…Хл0пець б0реться, як м0же з невірн0ю забуд0вую Киева ( й0г0 рідн0г0 міста)….
Б0реться з нед0ліками наш0ї влади і Зараз. З П0р0шенк0м та ін.
Зараз й0му 46-ть р0ків. Я з ним к0р0тк0 спілкувався р0ків 4 назад…Ч0тире п0ста. В 0чі – не бачив..
- Це не жидівський Іг0р Любченк0, який т0п-м0дель підар зараз, щ0 сп0д0бавсь м0дн0світу. Не путайте.).

Але впевнений – Іг0р Любченк0, киянин, щ0 мати працювали на К0ка-к0лі а батьк0 - ядерний фізик в Академмістечку - це Найр0зумніша Людина в Україні. 
.
Він навіть п0чав р0зм0вляти на українській м0ві на три р0ки раніше за мене…а ми ж були усі – р0сійськ0м0вні і не х0тіли змінювати це…….
Він би міг вже 150 разів пр0дати країну, емігрувати, як це р0блять с0тні тисяч р0сіян, наприклад, пр0дати країну - ))) гр0ші у нь0г0 е...я так думаю)))...
.
- Він раніше за мене зр0зумів сутність м0ви і п0винність ії вик0рист0вувати – р0бити це…
.
Таких бул0 немал0. Але він – Найеруд0вана і найс0вістлива Людина України. Я так вважаю.
.
Я зараз й0г0 не знаю, але на м0мент -2008 – 2015 – це Факт.
.
Шукайте Іг0ра Любченк0. Це Найкраща Людина з Нас. Слухайм0 Й0г0 – і Навчайм0сь! Прислухайм0сь!
Це – наші Люди.
Він не кацап, як Г0рькій Лук, чи Дідусик, він не западенець, як Вата ТВ чи Вакарчук, він не адеський южанин, щ0 п0лужиди-п0лукранці, вільні анархісти, -
Він наш, центр0вий, київський…С0вість Нації, с0вість Ст0лиці.
.
Я й0г0 з0всім незнаю. Але знаю – на таких ми, Р0зум Нації ми і ст0їм0. І Ще на классн0му нар0д0ві, селянах, щ0 не забули традиції і не пр0дали сбе інтернаці0налізму, к0см0п0літизму, та пр0ст0 вир0щуванні свиней у власн0му г0сп0дарстві…
Міль0ни Людей у селах та містах мають душу. П0важають країну. П0важають предків. Мають тверезе уявлення пр0 Незалежність. Пр0 Шлях України. Пр0 Наш Шлях – ну, нас, ми ж живем як0сь, - і як0сь маем же вірн0 жити?) Вірн0 йти?. Так, як нам Усім треба. П0трібн0. Саме – нам. Україні.
Українцям.
.
Так щ0 це 0да таким як, як він, і саме  - й0му. Я й0г0 – п0важаю. Такі Люди  - здатні п0хвали.

0сь такий – Іг0р Любченк0. Та і я, такий – теж десь. Такі люди – Супер.
0сн0ва Нації.
Дякую й0му!
.
Г0л0вне, щ0 я зр0бив, це написати сп0гади та п0дякувати Людині, щ0 частк0в0 тв0рить націю…б0 ніхт0 нік0ли це не напише….пр0 С0вість, Зверхр0зум, С0вість, Дії…
Іг0р Любченк0 – д0ки бл0гсп0т та і. Уа не знищен0, пр0 тебе м0жуть пр0читати!....)
Пр0 Тебе. Ти – Суперчувак. Дайб0 на В Україні більше таких – піднімем0сь, аж гай. П0рвем усіх))
Шуткую, рвать ми нік0ли нік0г0 не х0чем, - пр0ст0 піднімем0сь Вище!
Іг0р Любченк0 – 0дна з найкращих людей України.
МИ Тв0рим0 Націю!!! Р0зумні люди, щ0 р0зуміють і світ і )т0чення, живуть нар0д0м, і самі е нар0д0м, і е селянами 0дн0часн0, б0 це сутність і традиції і скрепа наша...без скреп))))
.
Ще м0жна с0тні людей назвати, щ0 р0зум0м тв0рять Націю. Не с0тні, с0тні тисяч. Але стаття пр0 0диницю. Ряд0ву. Працюючу..0дин з....
.
Ігор Любченко.

Пишу, щ0б це не замулил0сь р0ками….а час минае, а час минае……

Хто такі скіфи?

Скіфи - ядро українського народу, родичі сарматів і прабатьки козацтва. Їх велич та могутність заворожує. Скіфи довгий час панували майже на всьому просторі Індоєвропи, а їх держава - Скіфія, простягалась від Причорномор'я до гір Алтаю. Скіфи увійшли в праісторію як одні з наймогутніших воїнів стародавнього світу. Складалася їх держава - з Великої та Малої (Царської) Скіфії. Остання простягалася майже по всій території України, практично один в один повторюючи її мапу XIX ст. Саме в Україні знаходяться кургани скіфських царів, Некрополь, зашифрований на пекторалі. Саме цю землю вони вважали своєю Батьківщиною.

Джерело: http://spadok.org.ua/skifiya/blog


Опитування: Чи варто державу Україна переіменувати у державу Скіфія (Скитія)?

21%, 3 голоса

57%, 8 голосов

21%, 3 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Патриотизм.

В словаре Джонсона патриотизм определяется как последнее прибежище негодяя.
Мы берем на себя смелость назвать это прибежище первым.  (А Бирс)
 
Сэмюэл Джонсон назвал патриотизм последним прибежищем негодяя.
На самом деле патриотизм - огромный питомник негодяев.  (Г Менкен)
 
Патриотизм есть уверенность в том, что данная страна является лучшей в мире, потому что вы в ней родились.
Вы никогда не будете жить в спокойном мире, пока не выбьете патриотизм из человеческого рода.  (Б Шоу)
 
Преимущество патриотизма в том, что под его прикрытием мы можем безнаказанно обманывать, грабить, убивать.
Мало сказать безнаказанно - с ощущением собственной правоты.  (О Хаксли)
 
Патриотизм - самое большое безумие, от которого когда-либо страдал мир.  (Ч Чаплин)
 
Патриотизм - разрушительная, психопатическая форма идиотизма.  (Б Шоу)
 
Патриотизм - это религия бешеных.  (О Уайльд)
 
Бог и Родина - беспроигрышная парочка, их рекорд в том, что касается угнетения и пролитой крови, не побить никому.  (Л Бунюэль)
 
Государство всегда именуют Отечеством, когда готовятся к убийству людей.   (Ф Дюрренматт)
 
Когда свобода исчезла, остается еще страна, но Отечества уже нет.   (Ф Шатобриан)
 
Квасной патриотизм - это когда квасят носы за Родину.  (Т Пикок)
 
Убогий человечек, не имеющий ничего, чем бы он мог гордиться, хватается за единственно возможное и гордится нацией, к которой он принадлежит.  (А Шопенгауэр)
 
Во все времена негодяи старались маскировать свои гнусные поступки  религией, нравственностью и любовью к Отечеству.  (Генрих Гейне)
 
Терпеть не могу восторженных патриотов... Патриотизм состоит не в пышных возгласах и общих местах, а в болезненной враждебности к дурному, неизбежно бывающему во всяком Отечестве.  (В Белинский)
 
Патриотизм - это свирепая добродетель, из-за которой пролито вдесятеро больше крови, чем от всех пороков вместе.  (А Герцен)
 
Заговорил о патриотизме. Как видно, украсть что-то хочет.  (М Салтыков-Щедрин)
 
Иные так расхваливают свою страну, словно мечтают ее продать.  (Ж Петан)
 
Патриотизм есть не что иное для правителей, как орудие для достижения властолюбивых и корыстных целей, а для управляемых - отречение от человеческого достоинства, разума, совести и рабское подчинение себя тем, кто во власти... Патриотизм есть рабство.  (Лев Толстой)
 
Грубый патриотизм есть либо нечто нечестное, либо признак отсталости.    (Ф Ницше)
 
Патриотизм означает поддержку своей страны.
Это не означает, что патриотично поддерживать президента или иных должностных лиц.   (Т Рузвельт)
 
Вместо того чтобы убивать своего соседа, следует перенести ненависть к нему на ненависть к какой-нибудь соседней державе - и тогда ваши преступные побуждения, как по волшебству, превратятся в героизм патриота.   (Б Рассел)
 
Патриотизм - это готовность убивать и быть убитым по самым тривиальным причинам.  (Б Рассел)
 
Я настолько ненавижу героизм по команде и весь отвратительный нонсенс того, что объединяется под словом «патриотизм», что скорее готов дать себя разорвать на куски, чем быть частью таких акций.  (А Эйнштейн)
 
Я Родину свою люблю, но государство ненавижу.  (Б Окуджава)
 
Политик - это человек, который пожертвует вашей жизнью за свою Родину.  (Т Гинен)

Українець, що розмовляє російською

Допомагає:
  1. Російському бюджету в економії на фаховій підготовці російських розвідників.

  2. Російським шпигунам маскуватися під українців.

  3. Путіну пояснити Світу, чого він вдерся в Україну. Світ розуміє і співчуває захисникам собі подібних. Зазвичай, негритянські держави співчувають неграм. Англомовні співчувають англомовним. Тому пояснення анексії українських територій захистом російськомовних — цілком логічним є, що дозволяє Путіну зберегти обличчя.

  4. Підірвати авторитет української нації в Світі. Бо що то за нація, що боїться розмовляти власною мовою, а послуговується мовою ката і загарбника?

  5. Підірвати авторитет української держави і розмити саму мету її створення. Багатьом людям в Світі не зрозуміло, навіщо Україна намагається відділитися від Російської Федерації, коли мова в обох державах російська?

  6. Згорнути в інших державах вивчення української мови. Готуючи дипломатів для України, скажімо, Польща, чи Японія, витрачають на то кошти, зокрема і на вивчення української мови. Ті дипломати приїздять до України і не розуміють мову наших політиків, оскільки ті розмовляють російською. Робляться висновки. Тому програми з вивчення української мови, скажімо, в Польщі стали різко згортатися. Водночас вивчення російської стало ширитися. Тому ляхи стали жертвами московської пропаганди. А винні в тому українські російськомовні політики.

  7. Почуватися окупанту, в Україні, комфортно, як вдома.

  8. Вихованню сепаратистів з власних дітей. Бо путінська пропаганда в рази ефективніше діє на тих, в кого батьківською мовою є російська.

  9. Окупантам знищувати українців. Найбільше втрат несуть якраз російськомовні регіони.

  10. ...

Проект Гімна України

Слова:

Олександр Кониський

Музика:

Микола Лисенко

Українська народна пісня

Жанр:

Пісні літературного походження


один з варіантів:
https://nashe.com.ua/song/5623


Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни,

Світлом науки і знання
Всю її просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас Боже, зрости!

Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Мужню, українську владу
Обрати, свій люд надихни.


В захисті слави і мови
Завдання еліті постав,
Хай люд наш всю працю, талант свій,
В українську справу вклада!


Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храніть,
Всі свої ласки, щедроти,
Ви на неї зверніть!


Дайте їй волю,
Дайте їй долю,
Дайте доброго Світу!


І правду,  Ви,  Боже народу
Дайте на многая літа!!!


Використано світлину зроблену на день вишиванки.


Пришибська висота Лінії Вотан

Моя мати з сестрами і моєю бабулею жили у 1943 році в містечку Молочанську Запорізької області. Старша сестра, Надія, 1925 року народження працювала на окопах, які споруджувала радянська влада на Пришибських висотах, ще в 1941 році. Потім, на ті самі окопи її погнали німці. У 1943 вона якось звідти втекла до матері. Містечко було знищено з вогнеметів. Кам’яні споруди мінувалися і підривалися. Сім’я переховувалася у кущах біля цвинтаря в районі лікарні. Спорудили там окоп і в ньому ховалися. Там же у кущах переховували і корову. Коли почалися бойові дії, то за словами моєї бабулі, вдень було темно, як поночі від пилу і диму, а вночі було світло, як удень, від вибухів, та освітлювальних ракет, яких німці не шкодували. Вночи, повз них, по шляху, що пролягав між болотом з очеретом і кущами коло цвинтаря гнали на гору тисячі майже не озброєних і у військове не одягнених вояк. На ранок з тих вояк поверталися по кілька солдатів.

Одної ночі, за словами бабулі, їхню схованку надибали радянські розвідники і були тим збентежені. Вони порадили негайно тікати за залізницю, бо за їх словами цю територію постійно обстрілюють і німецька і радянська артилерії. Довелося похапки збирати сякі-такі речі і рушати. Якісь рушники, одіяла, матраци кинули на корову, тай подалися геть. Метрів за 300, на вулиці Шевченка зробили привал, заховавшись за залишки стіни кам’яного корівника. Перевіривши, поки діти переводили дух амуніцію, нині покійна (як і її діти) Анна Миколаївна виявила, що в окопі забули крупу. Довелося послати за мукою доньку Надію. Надія на диво скоро повернулася. За її словами від їхнього схованка не залишилося й сліду. Чи то снаряд туди влучив, чи бомба, невідомо.

Це налякало Анну Миколаївну  і вона зрозуміла, що й справді треба скоріше тікати за залізницю, на Схід. До полотна залізниці дійшли вже на світанку. Виявили за нею окопи. То була перша лінія оборони радянських військ. Командир їх облаяв і наказав забиратися негайно в степ. Пішли далі на Схід. Зовсім вже розвиднилось і пересування їх помітили німці з Пришибської висоти. Справа, спереду, зліва пролунало кілька вибухів. Сімя бігла вперед на Схід з усіх сил. Нарешті добігли на колгоспний тік. Тут, моя мати, п. Марія Іванівна, побачила ситих солдат та командирів і почула відбірну російську лайку. Мою бабцю, Анну Михайлівну з дітьми і коровою там наказали розстріляти, бо вони видали німцям розташування радянських окопів. На щастя, нагодився начальник шпиталю, який шукав для поранених хоч якусь жратву.   Він вмовив командира сімю не розстрілювати, а разом з коровою віддати на потреби шпиталю. Пояснив, що пораненим буде якась крапля молока, санітаркам допомога, корові пастухи. Так моя тітонька Ольга і її братик Іванко стали чабанами. Правда ненадовго. Царство їм, моїм рідним, усім – небесне!

У 1984 році, випадково, я дізнався, що до самого розвалу Сересерії, вівся ретельний облік тих громадян держави, чиї родичі були під окупацією. Виявилось, що я винен, що моїх рідних комуняки тікаючи кинули на поталу фашистам, а потім, їх же, й мене заодно, звинуватили у тому. Ніколи ж загарбник, окупант не визнає вину за собою. Окуповані завжди винні самі!!!

З того часу, комуністи, рашисти й фашисти для мене карти одної масті. Українці мають зрозуміти, що українська мова, українська культура, українська держава, мужня українська влада не потрібні нікому в Світі, ні Обамі, ні Клінтону, ні цій німецькій фрейлін, ні міфічній Європі.  Українцям самим і лише їм однім, необхідна як повітря мужня українська влада, українська потужна держава, українська мова, як основа української культури, і українська культура, як відшліфована тисячоліттями технологія виживання, життя і панування на нашій Богом даній Землі!

Єдина Київська Поміська церква — Молитва

Всі націоналістичні організації України нарешті зібралися разом для створення спільного Національного маніфесту.

Весь національний маніфест вклався у два десятка пунктиків вельми актуальних на сьогодні.

Враховуючи, історичний досвід і власний світський стан я вирішив допомогти у царині долучення маніфесту до чину.

Як давно, з радянських часів, ведеться, до сьогодні, в українській політиці почнемо із заду.


Особисто я займаю сьогодні маленьку скалку однієї партії націоналістичної, підписанта того Маніфесту. Тому, почну з останнього, 20-го його пункта, а саме:

20. Сприяти створенню єдиної помісної церкви з центром у Києві.

Історичний тисячолітній досвід існування держави Київська Русь і УНР, ЗУНР і Карпатської України, або України ясно підтверджують правоту слів Кобзаря, що у кожного своя Правда і сила і воля. Всі намагання української церковної чи світської еліти об’єднати дві церкви чи партії в одну Єдину закінчуються утворенням трьох. Тому створенню Єдиної помісної церкви має передувати всеукраїнське обговорення.

Партій Україна має зареєстрованих мабуть зо дві сотні. Церков — десятки з іменами рідних українцю богів. Називати богів, їх імена в умовних стінах Єдиної помісної церкви я не вважаю за потрібне. Не тому, що зневажаю богів, а тому, аби не вийшло війни між українцями. Нам до повного краху, до війни олігархів з власним народом і російсько-української війни під облудною назвою АТО не вистачає лише війни церковної, яку безперечно Путін і українські олігархи дружньо намагатимуться організувати в найближчому часі, можливо й восени. Не тому, що вони кохають одне одного. Просто ціль в них одна: “Збагатитися за рахунок української нації!!!”

Тому, почну з елементарного, з молитви.

“Світ правди, права і праці,

Повітрям і водою

Простором довкілля

Землею, вогнем і небом,

І Вебом поширюйся!

Живи і в серці моєму!

Як світ Нави, Яви і Прави -

Втаємничений і чарівний

Захоплюй нас і веди

Пізнанням стихій,

Славами Богів рідних

До вершин буття!

Славімо Світ український!

Будуймо Світ чарівний!

Захищаємо і вдосконалюємо

Хату українців,

Родину українціві,

Землю українців!!!

Працюймо над своїми Правдами,

Щоби Істина-Україна процвітала

Заради її сили і могуті

Та щасливого і вічного

Життя нації української!”

Символом помісної української церкви вважаю треба обрати з ряду простих символів: кулю-сонце - , або хрест просторовий (, можна рівнобокий) - *, число 30, знак перемоги - V, або подвійної перемоги, фізичної і духовної — W, можна символ впевненої перемоги — знак U!


День народження української нації

Вважаю, що рабське існування української нації протягом століть породило почуття меншовартості. Звідси, за звичкою, і не без допомоги сусідів запобігання перед усім іноземним. В очах більшості українців, на жаль, інтернаціональне, міжнародне часто має перевагу над власним. Особливо велику шкоду українській нації, її економіці, іміджу і самому існуванню завдає то, що еліта політична, владна, української нації надає перевагу не стану власної нації, не власним законам, а законам міжнародним. Працює інстинкт стада! На їх думку у більшого стада більше правди. І саме в цьому найбільша біда всіх українців.

Третє тисячоліття надворі!

Історія показала, що змін в існуванні людства істотних не відбулося. Як тисячі років назад племена полювали на інши племена, так і сьогодні одні нації полюють за іншими.

Нагадую, що коли земля ще була тепленька, коли лише на карті світу почала проявлятися незалежна українська держава, держава, про яку мільярди людей в Світі і сьогодні не знають, бо зайняті власними справами, сталися цікаві події. Існували тоді мирно, поряд:

  • РФ — держава-рабовласниця;

  • І держава-рабиня, Україна,що почала відокремлюватися.

    Ми, як громадяни, одної з цих двох, ніби “дружніх” держав, разом святкували 200-ту річницю великого темношкірого поета. Він мав необачність народитися 26 травня 1799 року. Відповідно, за рабською звичкою і Україна готувалася святкувати річницю народження поета сусідньої держави і щодня, протягом може й півроку новини на радіо починалися зі слів, що до святкування 200-ї річниці великого російського поета, Олександра Сергійовича Пушкіна залишилося стільки-то днів, скажімо — 99. Слідуючий день, новини починалися зі слів, що до тої великої для сусідньої держави дати залишилося 98 днів і так з дня на день. Це шаркання, запобігання перед сусідньою державою можуть згадати старожили з України. Цікаво, що за власного народного поета не меншої ваги і теж на честь 200-ї річниці нічого подібного й не планувалося. Це дії держави-рабині!

Що ж “на відплату”, в аналогічній ситуації робила держава-рабовласниця?

Вона почала готуватися за роки до того, але зовсім по-іншому. За 30 — 20 днів до святкування 200-ї річниці народження великого українського поета, маляра і вчителя, академіка Тараса Шевченка, РФ задіяла міжнародні організації на які мала вплив, і всіх політичних підніжок, агентів власних. Так з 8 по 18 лютого 2014-го року міжнародним Київським інститутом соціології, було, по тихому, проведено соцопитування в Кримській автономній республіці, але вони засвідчили, що біля 41 відсотка жителів Криму бажають входження автономії до складу Росії[8]. Тобто, по доброму, подарувати собі Крим не вийшло і РФ готується розмалювати бронетехніку написами “На Київ!!!”, а тим часом посилає спецпідрозділи власних збройних сил без знаків для ідентифікації, так званих, “зелених чоловічків” до Криму.

Так, при Президентові Януковичові, 20 лютого, за 19 днів до 200-ї річниці Тараса Шевченка почалася спецоперація по загарбанню Криму. Криваві події в Києві мали відволікти увагу суспільства, від Криму, що вдалося в повному обсязі. За 9 днів до дні народження українського поета, “зелені чоловічки” у незрозумілій формі, одні, інші, одягнені у форму українського беркуту, блокували військові українські частини. За два дня до річниці вже і Перший кримськотатарський телеканал АТR було відключено.


Я не проти жіночого свята.

Але про жіночі свята, хай вирішують жінки. Я проти переваги міжнародного над рідним. Тому пропоную встановити за державне свято — день народження Тараса Шевченка., як день народження української нації, але святкувати його, як день матері України. День матери Тараса Шевченка, бо мати славна дітиною!

Вшановувати всіх дівчаток, жінок, як шанував жінок Великий Кобзар! І згадувати не лише Катерину Якимівну Бойко, матір Тарасову, але і всіх матерів великої української нації! Ми є! Ми різні, але маємо стати багатою і заможньо та вільною нацією. Все має початися з дружби, братерства між собою!

Кожен з українців хоч краєм ока заглядав у Кобзар. Раджу знайти хвилинку і ознайомитися з Шевченковим “Южнорусським Букварем”. Його сьогодні легко знайти в інтернеті. Хто вдома інтернету не має, може ознайомитися з цим твором в читальних залах бібліотек України. Загалом, це безкоштовно, сиди, читай, хоч годину. Треба лише взяти з собою паспорт.

Читайте Тарасів Буквар!!!

Майдан


Небесна сотня полягла!

Щоб мали ми свої права!

Робили щоб свої діла!

Аби Україна цвіла!

І кров дітей щоб не лили

Дарма, привладнії чини!


У козаків існувало правило. Коли між собою козаків двоє б'ються, а в їхну бійку встряє хтось третій, то козаки мали бійку між собою припинити. Обернутися разом. Разом дати відсіч третьому. Лише потому, далі вирішувати власну справу.


Майдан — то суто українська ментальність, українська культура, що тисячоліттями накопичувалася і вилилась в українську архітектуру!

Містобудування, або Січ починалися з Майдану, на якому приймали відповідне рішення, обирали голову, суддю та інше керівництво, з будівництва громадських споруд.


Московія — власні поселення починає будувати з Кремля, для царя, чи його вассалів і лобного місця, де периодично мусили когось карати, аби решту народу в страху тримати, привчали народ радіти, що страчено не його. Оскільки там текли ріки крові, то й площу називали Червоною.


Події на Київському майдані отримали назву Майдан! Вони стали змаганням українців за власне право бути собою, за право нації дотримуватися власної культури. Українці відстояли власну гідність на тому Майдані. Чмо, що нехтувало волею народу та брехало йому, представникам Майдану, ледь не щодня, зник за обрієм. Колись воно стане перед судом!


Всі дії влади Януковича, з 1913 року направлялися з Кремля. Очевидно планувалося зламати хребта опозиції в Києві і поширити Майдани по всім містам України.


Але.

Для Світу цивілізованого. Бо в Україні є люди, що вірять в його існування.

Для більшості громадян України.

На моє переконання.

Майдан — внутрішнє українськє питання! Ми його маємо вирішити самі, потім.


Окупація Криму і Донбасу — це плювок в обличчя всій українській нації! Фактично, Кремль підленько скористався ним же створеним бардачком і прикриваючись гаслами антимайдану зламав життя його носіям. З того часу всі українці, майдануті і не майдануті разом мають боронити себе, державу, територію, мову, права, незалежність.


Степан Бандера вчив українців захищати своє перед всіма ворогами. За визнанням світових лідерів, УПА була краща Армія Світу. Такої віддачи від кожного, такої самопожертви, такої свідомості, такої культури серед командирів і рядових по інших арміях годі було знайти. Але воювати партизанкою проти Сересерії мало сенс лише ментальний, хоча іншого шляху не було, хоча б тому, що слово не горобець. Маємо сприймати той час як славну історію.


Сьогодні, маючи українську армію, опускатися до партизанки, то збільшувати власні втрати, у десятки раз. Українська влада має розуміти, що ціна її шкури висока, поки є Україна. Її походження, її достатки, її життя мають сенс, поки існує Україна. Поступатися навіть метрами території — злочин. Відступити, аби організувати підпілля — теж злочин. Таких випадків, аби окупант прийшов і залишив в живих владу, що була до окупації в історії нема, хіба у вигляді казки для безпросвітних дебілів.


Мене обурює, хоч і дивує, та поведінка “української” верхівки, що розкошує під час війни. Бабульки останнє одіяло віддають українським воякам! А депутати, маючи в кишені мільярди, якоїсь сотні мільйонів не здатні знайти для виробництва патронного заводу. Богдан Хмельницький у сімнадцятому столітті починаючи війну з ляхами, організував виробництво пороху. Тому і створив державу Україну.


Аби перемогти у війні з РФ треба націлити на то націю. Тобто всім дати роботу і зарплату припинити затримувати. Коли на то клепки нема, можна, прибрати тіньову економіку шляхом зменшення податків, зробивши їх однаковими для всіх. Закон має бути один, для депутата і сантехніка. Хоча для депутата відповідальність має бути вища. Піти на якийсь НЕП сучасний.


Але не варто збурювати народ все новішими і новішими тарифами. Тим більше, коли сумнівно, що вони йдуть на перемогу.


Опитування

Майдан для Вас, то







0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

100%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Український соціальний націоналізм та олігархічний

Тяжко розібратися українцям в сучасному океані інформації. Тим, хто зрозумів, що майбутнє не за тими, хто вважає головним скарбом України золото, а за тими, хто вважає головним скарбом України націю допоможе розібратися в націоналізмах стаття Юрія Ботнара " p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

"Український соціальний націоналізм та олігархічний псевдонаціоналізм"

http://svoboda.org.ua/news/articles/00111604/

 
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Славної памяти друг Берест Володимир Герасимчук 1921 рн., с. Побужани Буського району Львівщини


Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая