хочу сюда!
 

Наталия

45 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 30-55 лет

Заметки с меткой «жінка»

Жіноче лукавство


Замітив я отут

на  сайті

що  сльози  ваші

самоти

 

і


плачите  -

що  ви  буцім-

самотні..

 

А  винні  ви

у  цьому

О,  Жінки

 

Гординю скелі

відштовхніть  від

себе

і  крутизну  "міледі"-

в  інший  бік.

 

Бо  крізь  "Навушники"

такої  ось   Гордині

не  догукатись

нам  Чоловікам

до  Вас


Ранок після свят...


Ранок після свят у кожного буває різним…

знов ридаю...Вона...від ТатусіБо

стирено
ТатусяБо

Вона
... Вона каже, що їй сумно, а я не знаю що мені зробити, щоб їй стало весело. Може мені треба в такому випадку співати, а може навіть дати гопака, щоб їй стало веселіше. Я ніколи не знаю, що мені робити з нею. Тому цілую її в тім’я, бурмочу, щось непритомне, обіймаю, а вона вкладається калачиком у мене на колінах і тихо плаче. А в мене ж серце може луснути від оцих її тихих сліз. Ну навіщо ви плачете? Га? І не можете пояснити, звідки у вас ті сльози, і де народилося ваше «сумно», не кажете що зробити. Вам раптово стає сумно, навіть якщо ви тільки-но сміялися з якогось фільму, а тоді отак «хоп» і сумно. А мені ж треба щось робити, щось вирішувати кудись бігти.
Або от каже мені, «Так сіро, що хочеться хурми, і щоб пахло апельсинами, а навколо абрикоси, ті що мурелі, такі як у бабусі, давай переклеємо шпалери в коридорі». І я думаю, що це ж тільки зачепи ті шпалери, там двері нові потрібні, шафу нову, світильник, треба переносити розетки, а це шукай електрика, і оці всі грунтовки, штукатурки, переклеювання, кілотонни пилюки і бруду – хіба ж це весело? І де тут мурелі? Йду купую хурму, а вона не пахне апельсинами, хоч ти лусни, хурма пахне хурмою. І як це сіро? Як це у вас буває «сіро». Ну сіро, то й сіро. Колір такий та й усе. А вам сіііііро? І від того сіро, я не знаю спокою.
Іноді вона вночі перестає дихати. Ну як… дихає як квітка, так що навіть не чути сопіння. Я тоді схоплююся, кладу їй пальці на шию, щоб знати, що там ще тріпочецця жилка… чи ця… як її… сонна артерія. А вона прокидається і каже, що я ворочаюсь як ведмідь. Ведмідь, чуєш? Я десять років з цією жінкою, вона цілу цистерну наревіла на моїх колінях, і я скаженію від самої думки, що вона дихає як квітка, нечутно. Хай би краще хропіла як бугай, чи там кричала вночі. А то ледь-ледь шелестить у своїх снах. А мені боляче не чути її дихання. Розумієш? Боляче.
Якось вона сказала, що їй боляче. Скрутилася калачиком і дивилася якусь смішнючу комедію, а сама навіть вустами не повела, не посміхнулася і не заплакала. Я запитав її про що це кіно, а вона сказала «не знаю. Тут якісь люди бігають і все». Отак укуклилась в своє «боляче» і лежить. Сказала б уже неси мені аналгін чи нурофен, клич мені лікаря, вези мене в лікарню. Я б її на руках відніс. Але ж ні, їй боляче, і вона лежить в смішних своїх котячих шкарпетках. Я питаю, що їй зробити, чим допомогти. А вона зводить на мене свої величезні очі і каже «Нічим. Все добре. Просто трошки боляче. Я полежу тут, а ти погладь мене по голові». Хіба так лікують біль? Я глажу її волосся і намагаюся взагалі зрозуміти, що цій жінці треба. А вона тільки тихо ойкає і все, аж поки засне. Я бачив як вона переносить біль, від якого я б мабуть подерся на стіни, а вона зціпила зуби і посміхалася. Всі лікарі бігають кричать, а вона посміхається і тільки тоненька зморшка на лобі вказувала на те як їй важко.
Як же мені з нею важко. З вами усіма так важко? Ви всі такі? Я зустрічався до неї з кількома, але зустрівши її я забувся, як це бути з ними, як їм коли боляче, чи сумно, чи сіро. Таке враження, що мені пам’ять стерли і все. І що нікого не було тільки вона, і її жилка під моїми пальцями і її сіро, сумно, боляче, весело.
З нею і справді весело. Буває працюю, стоп’ята сторінка документу, я весь похований уже під тими літерами. А вона раптом стане перед монітором і каже, що терміново хоче, щоб я її поцілував, і це треба негайно, і якщо я зараз її не поцілую, то трапиться щось страшне. І я встаю і цілую її, так ніби до цього і не цілував. Ніби не цілував її вранці, і з вечора, і ніколи. А вона завжди каже що мало. Хіба може бути мало людині поцілунків? Це ж не хліб, якого мало і в тебе голод, і не вода без якої мучить спрага – це ж поцілунки. Але я їй вірю, що якщо не поцілую то станеться щось страшне.
Мені з нею страшно. Вона надто гостро усе переживає. От до прикладу, скис борщ, ну скис то і скис, біс із ним. Скільки в людей скисає борщів?! Тонни. Викинь його і забудь. А вона сердиться на себе, або може розплакатися. Або сміється голосно аж до гикавки, і каже «уявляєш, взяв і скис, падлєц». І мені смішно з нею, і сумно буває за той борщ і страшно. Колись подзвонила з такими риданнями, каже потрапила в аварію, «що мені робити, я все зіпсувала». Я поки долетів до неї, думав, що вона тим своїм жучком півміста рознесла. Приїхав, а там маленька подряпина на сусідній машині, і водій того авта бігає навколо, намагається її заспокоїти, каже, що таке у всіх буває, що він все одно планував її перефарбувати і здати в металобрухт, а вона плаче і вже збирається в тюрму і питає, чи я навідуватиму її в буцигарні. Яка буцигарня? Це ж тільки подряпина на бампері, на чортовому бампері, чортового старого ланоса…
Знаєш оту вічну байку, про чоловіків, які розкидають шкарпетки. Так от у нас її шкарпетки скрізь. І мені це здається кумедним. При тому вона завжди знає де який лежить. Так і каже «подай мені ті з ведмедиками – одна під диваном, а друга в коридорі». От як так можна?! Як у неї так виходить? А ще світло, ніколи і ніде не вимикає світло. Живемо, як в церкві. І я їй кажу, що треба вимикати, а їй завжди мало сонця.
Якось я поїхав у відрядження, на три доби. Вона складала мої речі, і казала, що це класно, ми відпочинемо один від одного. Пекла мій улюблений пиріг , примовляючи, щоб я харчувався там по-людськи, бо однієї язви в хаті досить. Язвою це вона себе називає. Я поїхав, та ще по дорозі до Харкова зрозумів, що не протримаюся там три дні, вирішив усі питання за півдня і вночі уже був під нашим підїздом. Дивлюсь, у вікні світиться, і вона балансує на купі стільців. За той день, за один день, вона зробила три перестановки, розламала комод, і перефарбовувала кухню. Каже що без мене раптом почався армагедон. І я їй вірю… без неї теж армагедон.
Я ніколи не знаю чи вона щаслива зі мною. Адже їй буває сіро, боляче, сумно, страшно… Ви всі такі? Слухай, може їй купити апельсинів? Та хрін із ним, я переклею коридор шпалерами в абрикосах, біс з тією шафою – заміню, і розетки, усе зроблю. Хай вона бурмоче, що я товчусь як ведмідь, я хочу чути, що її життя б’ється під моїми пальцями з усіма її сіро і сумно, і хай не болить…
Добраніч)
Чудесної ночі!

Silver Tongue - Deep Purple

Silver Tongue
           Пишномовний


Songwriters MICHAEL BRADFORD, IAN GILLAN

Well I'm standing here on moving station
           Тож стою я тут, на лихоманному вокзалі.
All the world is traveling by
           Весь світ проноситься повз мене.
To strange outlandish destinations
            У невідомі заморські краї -
There they go, I wonder why
            ось куди вони всі валять. Я дивуюся. Навіщо?

I may be crazy
            Я, може, ненормальний,
But I'm no stupid
            але не тупий.
I get along
            Живу собі потихеньку
I use my silver tongue
             і користаюся своїм вишуканим язиком.

You know I can dream in any language
             Я можу мріяти будь-якою мовою,
Flying on my magic bed
             летячи на своєму чарівному ліжку,
And I don't need to work my passage
             і мені не треба здійснювати якісь рейси,
All I do is use my head
             все, що я роблю, - використовую голову.

I may be crazy
             Я, може, схибнутий,
But I'm no stupid
             але не тупий.
Sometimes I ramble
             Буває, верзу нісенітниці,
Then I'm lucid
             потім в голові прояснюється.
I might seem lazy
             Я, певно, здаюся ледачим,
But I'm hurting no-one
             але я не завдаю шкоди нікому,
I get along
             живу собі помаленьку,
I use my silver tongue
             і розливаю своє красномовство.

I know exactly what you're thinking
             Я точно знаю, про що ти думаєш,
But you don't know what's in my mind
             та ти не знаєш, що в мене на думці.
You went too fast and now your sinking
             Ти відбула занадто швидко,
              і твій образ поступово йде в небуття,

Because you forgot to read the signs
              бо ти знехтувала тим, щоб розгадати знаки.

                                                          14.11.2017

СЛУХАТИ

Walk On - Deep Purple

Walk On
          Йди

Songwriters: IAN GILLAN, MICHAEL BRADFORD

If you don't like what you see
          Якщо тобі не подобається, що ти бачиш,
If you can do better than me
          якщо від тебе більше толку,
You'd better walk on
          то краще б ти пішла.

If the road before you winds
          Якщо шлях перед тобою такий кручений,
Obscuring all the signs
          що приховує всі знаки,
You'd better walk on
          то краще гуляй.

You mean more to me
          Ти значиш для мене більше,
Than just a pretty face
           ніж просто гарне личко,
I won't hold you down
           я не збираюся тримати тебе у покорі,
You need a little space
           коли ти потребуєш маленького місця деінде,
If you don't like what you see
           тож якщо тобі нудно від того, що ти бачиш,
If you can do better than me
           і ти знаєш, як краще,
You'd better walk on
           то й гуляй!

You know I don't like to fight
            Ти ж знаєш, я не люблю протистояння,
No matter who's wrong or right
             не зважаючи, хто з нас правий, а хто - ні,
Walk on
             тож краще йди.

                                        13.11.2017

СЛУХАТИ

Кохання по смартфону

Натискаючи  в  смартфоні
на  профіль -
пальцем  -  в  серце

І  прохолодную  цікавість
(вона  ж  у  жар  переросте? )
Проте  - пусте   

Проходиш  мимо
Іскри -  нема

ковзання  пальцем
в  пошуку  тепла
його  нема


Бездушне  шкло

Ховає  серце .





Жінки - Чому?

Чому  Жінок
коробить  Слово  ЛЕДІ ?
чому   ведуться
на  ляльок

І вислів "дефочка"
та  мишка
вам  більш
в  Серце 
ніж  Чарівна..





(Далі  буде)

Справжність Жінки

Справжня  Жінка  у Чоловіка  не  та  що  лягає  з  ним  а   та  яка  просинається  з  ним , "ранкова" , яка  от-от  прокинеться  ,  яка  ще не  встигла  намалювати  на  собі    бойову  розмальовку .
 



(далі  буде)

Про жінку твоєї мрії))

-Ви хто?
-Я жінка вашої мрії.
-Але я не про таку мріяв!
-А збулась така.

Про борщ)

Що-що, милий!? ...Кажеш, борщ пересолила!?

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
предыдущая
следующая