хочу сюда!
 

Оксана

38 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «світанок»

Моя мрія (©)


Моя мрія поки нездійсненна,
Бо верхи на воронім коні
Хочу поїхать в чисте поле
Й зустріть світанок навесні.

Там будуть пташки щебетати;
Там будуть квіти розквітати.
Там моє щастя, моя доля.
Там моя річка і тополя.

Там моє серце і душа.
А поряд грається лоша.
А поруч з ним і кобилиця.
Тому лошаті все не спиться -
Він скаче й мило веселиться...

Моя мрія


Моя мрія поки нездійсненна,
Бо верхи на воронім коні
Хочу поїхать в чисте поле
Й зустріть світанок навесні.

Там будуть пташки щебетати;
Там будуть квіти розквітати.
Там моє щастя, там моя доля,
Там моя річка і тополя.

Там моє серце і душа.
А поряд грається лоша.
А поруч з ним і кобилиця.
Тому лошаті все не спиться -
Він скаче й мило веселиться...

Світає....



Фото   автора                                                                                                                   03.07.17          4-15
                                                 Світає, край неба палає.
                       Тарас Шевченко
Світає, край неба палає;
 Соловейко в темнім гаї
 Сонце зустрічає.
 Тихесенько вітер віє.
 Степи, лани мріють;
 Між ярами над ставами
 Верби зеленіють.
 Сади рясні похилились;
 Тополі по волі
 Стоять собі, мов сторожа,
 Розмовляють з полем.
 І все то те, вся країна
 Повита красою,
 Зеленіє, вмивається
 Дрібною росою.
 Споконвіку вмивається,
 Сонце зустрічає…
 І нема тому почину,
 І краю немає!

Фото автора                                                                                                                          10.07.17     5-07

осіннє...

...мелодія пісні в неспокої вітру -
симфонія мови осіннього листя,
танок що танцюють у спогади літа,
кружляють у злеті висОко і швидко,
лягають у зморі на землю у сні...

віддалено літо в минуле імлисте -
у казку, над обрій, в імжу, за тумани,
симфонія мови осіннього листя
виспівує пісню в холодне світання,
фортецями хмари пливуть в вишині...

хитаються сумно до осені віти,
кричить у відлунні невидимий крук,
журливою пісня в неспокої вітру
і золотом листя спадає в зорю...

віршування в окупації

29. кава на світанку.

розкинеш на світанку
та й кросна-самобранку
зійшовши швидко з ганку
в садочку кавувать
- ау-і-у!!!.. - відлунням
вітання кинеш клубом
у просторі заплутань
який тріщить по швам -
в якому не мовчати
туди-сюди кричати
макітрою стучати
морзянку по стіні... -
та й так собі в болоті
задремлеш бегемотом
чи в морі кашалотом
усміхненим мені -
пускаєш бульки пінні
у пошуку по тіні
гучних живих опіній
між каверз і обмов -
і щигликом до слави
підкинеш сіру гаву
і сьорбаючи каву
гортаєш часослов
задлЯ на оправдання
ті гавові хитання
в хаосі дня у ранні
у спеку наяву... -
а ранок вже розбито
в садочку не привітно
здіймеш неспішно хитро
у посміху брову
і скалки від світанку
складеш у самобранку
повЕрнешся до ганку
підеш куди позвуть...

____
макітра - глиняний посуд великого розміру напівсферичної форми з широким отвором.

* * *

я пришёл к тебе с приветом,
рассказать, что солнце встало,
что оно горячим светом
по листам затрепетало...
            (А. А. Фет).

осміхнись,моя кохано,
в цей чарівний дивний ранок!
сонце вже торкнулось листя,
сяє в росах серебристо
і від неба віє свіжість,
огортає серце ніжність
й світлим повнитсья коханням,
вітерець гуляє ранню,
пісня жайвора над полем
освятковує роздолля,
польові квітують квіти -
їх краса така тендітна!..
і туман легким серпанком
до твого спадає ганку...


віршування в окупації

23. світанок в степу.

а у степу волевольному
три стежини
три біди -
як одна веде до берега джерельцевої води
до журби до калинової друга впала у полин
в різноквітах третя схована  стежка від усіх стежин

третя - там кохання згублене заблукало в забуття
друга - доля
доля страчена пролягає в небуття
а над першою - спів жайвора безупинний в дивосвіт
спів про річку-сум джерельную
про сльозу вербову з віт

а по степу волевольному
не серпанок не туман -
павутинним стелить саваном
день у долі назаклан -
в перехресті у стежинному три пороги без доріг
і над обрій сонцесяяння в саван скутий переліг...

...світанкове

Хмільна зоря розпачливо стрибне в світанок,

Гукне роздзвонами ранкових звуків,

Заскиглить стрімко ніччю наостанок - 

І переплавиться тужаво сонцю в руки.

Закалатає росами кришталю в травах,

Перепочине мить у гніздах співів - 

І далі полетить творить октави

Із срібнопелюсткових сплесків дива...