Профіль

dmitroveli

dmitroveli

Україна, Дніпро

Рейтинг в розділі:

Куда держат путь солдаты НАТО?

На днях в одном украинском телеграмм-канале промелькнул приказ Министерства обороны Украины, адресованный Департаменту международного военного сотрудничества о размещении в наших частях военнослужащих НАТО, переброшенных из Афганистана.


По-моему, совершенно напрасно игнорировать подобные вещи, потому что последствия и масштабы грядущих событий ужаснут многих.

Давайте сопоставим имеющиеся факты.

Как известно, в апреле президент США Джозеф Байден объявил о решении вывести войска из Афганистана до 11 сентября 2021 года. Чуть позже Североатлантический альянс поддержал эту инициативу и также объявил о намерении вернуть оттуда около 10 тысяч своих военнослужащих. При этом, такие американские издания, как New York Times (https://www.nytimes.com/2021/04/15/us/politics/united-states-al-qaeda-afghanistan.html) и Wall Street Journal (https://www.wsj.com/articles/afghan-pullout-leaves-u-s-looking-for-other-places-to-station-its-troops-11620482659?mod=searchresults_pos3&page=1) сообщали, что США планировали перебросить свои войска в соседние республики Средней Азии. Однако, никаких конкретных договоренностей по этой теме достичь не удалось. Более того, в Узбекистане и Таджикистане подобная ситуация вызвала серьезное беспокойствие, так как эти страны не желают распространения у себя насилия.

Вместе с тем, 5-6 мая Украину посещает группа американских дипломатов во главе с госсекретарем США Энтони Блинкеном. В ходе визита глава Госдепартамента Соединенных Штатов красноречиво заявляет о том, что его страна "совместно с партнерами работает над тем, чтобы Украина могла защитить себя от российской агрессии".

Не проходит и двух недель, как в Украину прибывают главы Министерств иностранных дел Грузии и Молдовы и совместно с нашим министром иностранных дел Дмитрием Кулебой подписывают меморандум о начале усиленного сотрудничества по вопросам европейской интеграции "Ассоциированное трио".

И теперь на сцену выходит приказ министерства обороны Украины, который венчает всю эту цепочку событий. Точнее, намекает нам на то, что же сейчас происходит.

А происходит следующее: очевидно, что всех этих профессиональных военных Североатлантического альянса нужно либо отправлять по домам, либо ставить им новые боевые задачи. Но горячих конфликтов, где они могут поучаствовать не так уж и много. Однако, есть тлеющие - Донбасс, Южная Осетия с Абхазией и Приднестровье.

И как мы видим, ребятам из НАТО все-таки нашли работу. Если исходить из приказа МОУ, то видно, что размещать военнослужащих будут на востоке Украины, конкретно вблизи линии разграничения. Что наталкивает на мысли о дальнейшей эскалации конфликта на Донбассе.

Прибавим к этому внезапно появившееся "Ассоциированное трио", которое якобы стремиться интегрироваться в ЕС, но по факту со всем своим грузом проблем вряд ли туда попадет. При этом очевидно, что и Евросоюзу не нужен такой балласт. Соответственно, Украине, Грузии и Молдове просто жизненно необходимо разобраться со своими проблемными территориями. Но, кроме как усилить их присутствием иностранного контингента, видимо, других идей нет. Американцам выгоден такой проект, нам же всем он скорее принесет горе и смерть.

Дністровській ГАЕС - бути!

Багато хто сьогодні незадоволений тим, як президент України Володимир Зеленський розпоряджується наданою йому владою. Проте, якщо відкинути емоції та оцінювати тільки факти, картина вимальовується однозначна: Зеленський - хитрий та прозорливий політик. Зокрема, саме він зміг вирішити проблему з десятирічною історією стосовно Дністровського гідроенергетичного вузла, навколо якого склалася важка ситуація. Тому про все за порядком.

Почнімо здалеку. Буквально нещодавно політичні аналітики розкритикували результати тендера на закупівлю електроенергії для Молдови. Незважаючи на те що в конкурсі брали участь українські DE Trading LLC (Донбасенерго) і D. Trading LLC (ДТЕК), перемогла Молдовська ДРЕС, що розташована у Придністров'ї. І вся пікантність ситуації в тому, що це підприємство входить до складу "Інтер "РАО ЄЕС", тобто працює як ретранслятор, постачаючи електроенергію до України. І все це на тлі того, що під час візиту президента Майї Санду в січні цього року до Києва вона обговорила з Володимиром Зеленським можливість закупівлі Молдовою електроенергії в Україні.

На перший погляд ця історія може показатися провалом президента, але насправді це був грамотний хід. Зеленський віддає шматок, щоб потім отримати все. В цій ситуації Молдова та Євросоюз, як ніхто інші, зацікавлені в тому, щоб не путінська Росія, а саме Україна постачала електроенергію до Молдови. І вони підуть заради цього на все, навіть на підписання Угоди про забезпечення роботи Дністровського гідроенергетичного комплексу.

Це був головний "хід конем" Володимира Зеленського, але не єдиний.

Так, у березні стало відомо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) схвалила інвестиційну програму НЕК "Укренерго" на 2021 рік в обсязі 4,33 млрд. грн. Причому більша частина фінансування (68%) буде здійснюватися за рахунок коштів міжнародних фінансових інститутів. Ключовим з них є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і Німецький державний банк розвитку (KfW). Значна частина цих грошей буде скерована на розвиток Дністровської ГАЕС. А як ми розуміємо, європейці, будучи людьми серйозними та поважними, не стануть давати грошей на запевне провальні, небезпечні та нерентабельні проекти.

Говорячи про візит Майї Санду до України, варто зазначити, що часто найважливіше в таких переговорах обговорюється поза офіційним протоколом. А через те що більша частина зустрічі двох лідерів країн відбувалася тет-а-тет, це відразу ж породило безліч пересудів. Зокрема, колишні президент та прем'єр Молдови Ігор Додон та Йон Кіку висловилися, що саме там Санду пообіцяла розширити Дністровський гідровузол та надати Україні 20 гектарів молдовської землі в оренду. Тут як раз можна згадати приказку, що диму без вогню не буває. Ба більше, їхню правоту сама Санду мимохіть підтвердила після поїздки до Брюсселя, де вона обіцяла звернуться до європейських структур з проханням провести всебічну екологічну експертизу наслідків будівництва гідроенергетичного комплексу, але у результаті не сказала про це жодного слова. Хіба це не очевидне підтвердження того, що Зеленський вміє домагатися свого?

Отже, що тоді виходить в сухому залишку? До виборів президента України залишається три роки, а в країні дуже серйозні проблеми з поставками електроенергії як звичайним громадянам, так і підприємствам. Крім того, АЕС незабаром перестануть справлятися з навантаженням, і все частіше з'являються розмови, що можливо будуть виводити з експлуатації цілий ряд атомних енергоблоків. І в цей важкий для країни момент Володимир Зеленський декількома грамотними політичними кроками вирішує складні соціально-політичні питання. У результаті, вже в наступному році Україна не тільки подолає багато внутрішніх енергетичних проблем, але й стане одним з найбільших експортерів електроенергії державам Східної Європи. Такий успіх, без сумніву, збільшить рейтинг Зеленського до рівня, коли на виборах у 2024 році у суперників не буде навіть шансу вийти у другий тур.

Для довідки. З 2008 року тривають переговори про підписання Угоди між Урядом Республіки Молдова та Кабінетом міністрів України про забезпечення роботи Дністровського гідроенергетичного комплексу. Спочатку їхнім ініціатором була українська сторона, яка зацікавлена виробляти електроенергію, використовуючи гідрологічний потенціал Дністра. За словами енергетиків, Дністровська ГАЕС - об'єкт дуже важливий. Навіть із потужністю 2268 МВт вона зможе забезпечити надійну роботу атомних електростанцій, дозволить довести до нормативного рівня якість виробленої електроенергії за частотою, істотно підвищить надійність електропостачання, зміцнить енергетичну безпеку України та розширить експортні можливості енергосистеми нашої держави.