Право на передышку

  • 24.05.21, 13:24
Какое право имеет кто-то меня судить или унижать? Тот пусть сам следит внимательнее за своими делами насущными и по их выполнению получает результат.
Имею ли я право на своё мнение? Тот, кто сильно зазнался считает, что нет. 
Зато теперь я знаю истину. 
Люди всю жизнь могут общаться между собой, так и не знать как именно на самом деле думают о них. А я, похоже, имею талант выводить людей на истину и слышу потом мнение их о себе ошарашенно. А иногда хочется не знать правду, а просто жить и любить.А потом от всего отдохнуть и сделать передышку.
Имею ли я право на передышку?
Я хочу. Тогда, к чему вопросы? 
Кому не нравится, пусть смотрят в свое отражение, не на меня, и делают свои какие захотят выводы. 
Какой смысл кого-то в чем-то переубеждать, если люди сами себе потом своё додумают?
Чем сосуд наполнен, то из него и льется(с)(В.Головачев).


Внимание! Внимание!

  • 20.05.21, 16:20
Поздравляю с Днём рождения Геннадия М
Остальне у відосі drink


Она любила фрезии

Когда они общались,
Она любила фрезии -
Они так ему нравились!
Он был такой особенный.
Когда ему писала
Попала в его сказку
Очаровалась страстью
Его словами сладкими...
Когда он вдруг менялся
Был безразличным, холодным.
Ее это пугало
Был мир уже не солнечным.
Когда она устала
Была виновна в слабости,
В своих ночах бессонных
За письма, что писала.
Когда они общались,
Она любила фрезии -
Они так ему нравились!
Он был такой особенный.

Ведь это естественно:
Все в жизни временно.
Не делайте трагедию
Из прошлого любовного.

Всему время отмеряно.


Великдень

  • 03.05.21, 23:23
Приготування до Великодня почалися задовго. Я думала про те, що хочу сама спекти паски, з додаванням сиру, але рецепту приготування гарного не мала. Взагалі, то вже забула як ці паски готувати. 
Раз на рік паски пекуть чи купують. А я пеку не кожного року, отже рецепти забуваю ще краще.
І все відкладається на потім, майже до останнього. І ось, за день до Великодня, о дев'ятій годині вечора нарешті прокинулося бажання піти на кухню і щось спекти з тим сиром, вишнями та родзинками. Ну не винна я що коефіцієнт корисної дії в мене прокидається о дев'ятій годині, коли всі спати готуються. Сова я, нічого з цим не поробиш. Так було у юні роки, коли я ночами писала вірші, так і зараз, коли я ночами пеку ці паски.
Знайшла випадковий рецепт на ютубі і приступила до діла.
Наче вийшло не погано. Навіть краще, ніж я сподівалася. Мабуть, все ж таки щось в моїй підсвідомості відкладається і досвід з роками надолужується. 



Діти святковим приготуванням радіють. Радіють і моїй ідеї щось спекти. І не важливо наскільки смачно вийде. Дітям, насправді, це не важливо. Їм для щастя багато не треба. Вони готові дякувати і дякувати коханій людині за те, що вона якось була пречасна до загального приготування прийдешнього свята. 
І ці похвали маленьких зайчиків для мене були як бальзам на серце. Я лише говорила: їжте дітки на здоров'я.



І знову випала із вайберу на викенд. Коли на дачі в нас збирається натовп. І родичі, і куми, всі зі своїми діточками. То час біжить і всі щасливі випадаємо із зони досяжності телефонів і інтернету. Хтось намагається до нас додзвонитися. А в нас гомін... Хтось знайшов жука чи равлика, ящірку, котика, кіз, курочку, літак пролетів... Нічого нам не чутно по тому телефону, а може й чутно тількі ненадовго. Бо треба ще м'ясо досмажити, картоплю перегорнути у вогнищі, салат з капусти нарізати, гамак натягнути. І заразом всі квіточки полити. 



Коли мені дзвонять з міста, а я в цей час на дачі... Мені не нудно і не сумно. Бо там на дачі ніколи сумувати. Бо там завжди дуже роботи багато. Робота, яка лікує душу. Бо поганому настрою від праці немає шансу. Так втомлюєшся, що ніяке безсоння не турбує. Навпаки, на свіжому повітрі дуже добре спиться.
Бо людині для щастя не треба багато.
А коли повертаємося до міста, починає прокидатися вайбер повідомленнями: ти де пропала?
А я читаю ці повідомлення, посміхаюсь і відповідаю втомлено, але щасливо, з якимось спокоєм на душі і рівновагою: на дачі.

П.С.: Не знаю як у кого, але приїхала до міста, знову прикрашаю писанки і готую наступну партію пасок. Бо в нас ще Великодень не закінчивсяsmile



Друга партія не дуже піднялася, мабуть треба було трохи більше борошна додати.