Про два листи (ОБОВ'ЯЗКОВО читати ВСІМ дорослим)!
- 01.06.13, 23:26
Прохання знайти час і ознайомитись з УСІЄЮ інформацією!
Лист мамі:
Але "фініта ля комедія" могла бути і зовсім іншою (це до УВАГИ дітей)! ... 
[ Читати далі ]
25
хочу сюди!
-
-
48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років
Замітки з міткою «діти»
Проект «Я за тверезість!»
- 23.07.13, 23:31
Усвідомлюючи катастрофічну ситуацію в Україні з пропагандою алкоголевживання (особливо серед дітей та молоді) ми, що нижче підписалися, підтримуємо ініціативу «Я за тверезість!»
Це означає:
- забезпечити тверезе виховання та навчання підростаючих поколінь, заборонивши проплачені алкогольним бізнесом «антиалкогольні» програми, оскільки їхні програми мають на меті спровокувати інтерес дітей до алкоголю і закріпити у свідомості стереотип про необхідність його вживання;
- надійно захистити дітей та молодь від будь-якої реклами алкогольних та тютюнових виробів (в тому числі шляхом спонсорства, згадування торгових марок, всіляких конкурсів, акцій тощо), оскільки така реклама на підсвідомому рівні позбавляє молоду людину вибору між нетверезим і тверезим життям;
- обмежити доступність алкогольних та тютюнових виробів за місцем та часом продажу, запровадивши дієві механізми притягнення до відповідальності порушників антиалкогольного законодавства (особливо за продаж неповнолітнім та продаж на території, прилеглій до навчальних закладів).
Далі - за лінком: http://www.tvereza.info/sobriety/projects/i.html
25
присвята моїй любій доні
Передзим’я. Старий-Листопад
Кволий, труситься...
Крутиться світ.
ЗореНіч... ЗореРух... Зорепад…
Леоніди летять – ЗореКвіт,
ЗореДиво! – Дивуюсь, дивлюсь;
Поміж тисяч малих тих свічад
Є й моє… Тихо Богу молюсь –
«Зустріч нам подаруй в зорепад!..»
Час минав… От і Спас на порі!
Пахнуть яблука, мед…
ЗореНіч!
Персеїди палають вгорі –
Сотні Богом запалених свіч.
При надії, пильную на мить
Чудотворення, вгору дивлюсь …
Зірка просто в долонях горить!!!
Дивородження!..
Богу молюсь…
11.11.2010
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299746
© Stepans’ka Marina (SMG)
16
Мамочки...
- 12.06.17, 13:16
- КОСЯК
Немного о еврейском воспитании..
Еврейская мама: Алло!?
Дочь: Здравствуй, мама! Могу ли я оставить у тебя детей на ночь?
М: Вейзмир! Ты с кем-то встречаешься?
Д: Да.
М: С кем?
Д: С другом.
М: Нет, я никогда не пойму, почему ты оставила своего мужа. Он такой хороший человек, чтоб он сдох!
Д: Я его не оставляла. Он меня бросил.
М: Ты сама позволила ему бросить себя, а сейчас ты гуляешь неизвестно с кем, позоря наши с папой седины.
Д: Я не гуляю неизвестно с кем. Смогу я оставить детей?
М: Я никогда не оставляла тебя, чтоб пойти с кем-то, кроме твоего отца.
Д: Есть много вещей, которые ты не делала, а я делаю.
М: Ты на что намекаешь?
Д: Ни на что. Я только хочу знать, смогу ли я оставить у тебя детей на ночь.
М: Ты хочешь остаться с ним на ночь? (кричит куда-то в сторону) Хаим, твоя дочь сошла с ума! Иди послушай, что она придумала! (в телефон) Что скажет твой муж, когда об этом узнает?
Д: Мой БЫВШИЙ муж! Не думаю, что его это беспокоит. С того дня, когда он меня бросил, он, вероятно, никогда не спал в одиночестве!!!!!!!!!!!!!!
М: Так ты собираешься спать у этого неудачника? Ты хочешь загнать нас с папой в гроб!
Д: Он не неудачник!
М: Человек, который встречается с разведенной женщиной с детьми – это неудачник и паразит!
Д: Я не хочу спорить. Смогу ли я оставить детей у тебя на ночь?
М: Боже, боже!.. Бедные дети у такой матери.
Д: У какой «такой»?
М: Неустойчивой. Неудивительно, что муж тебя бросил. Бедняжка! Чтоб у него руки отсохли, у этого шлемазла!
Д: ХВАТИТ!!!!!
М: Не кричи на меня! Наверняка ты кричишь и на своего неудачника тоже!
Д: Сейчас ты уже заботишься о неудачнике?
М: Ага! Ты видишь, он все-таки неудачник! Я сразу это поняла! Мамино сердце не обманешь! Сначала тебя бросил муж, потом ты нашла неудачника. А что будет потом? Ты бросишь детей на произвол судьбы! (в сторону) Хаим, ты идешь или так и будешь смотреть в телевизор, пока твоя дочь гибнет? Старый пердун! Ты жалкий человек! Моя мама была права…
Д: До свиданья, мама.
М. Подожди! Не вешай трубку, я ещё не закончила! Когда ты привезешь детей?
Д: Я их не привезу! Я останусь дома!
М: Если ты всегда будешь сидеть дома, как ты надеешься кого-нибудь встретить? (в сторону) Хаим, она хочет остаться дома, как твоя сестра Сара, которая видит мужчин только по телевизору. Что ты там говоришь? Боже мой! Ты погубил мою молодость! Права была мама..
Еврейская мама: Алло!?
Дочь: Здравствуй, мама! Могу ли я оставить у тебя детей на ночь?
М: Вейзмир! Ты с кем-то встречаешься?
Д: Да.
М: С кем?
Д: С другом.
М: Нет, я никогда не пойму, почему ты оставила своего мужа. Он такой хороший человек, чтоб он сдох!
Д: Я его не оставляла. Он меня бросил.
М: Ты сама позволила ему бросить себя, а сейчас ты гуляешь неизвестно с кем, позоря наши с папой седины.
Д: Я не гуляю неизвестно с кем. Смогу я оставить детей?
М: Я никогда не оставляла тебя, чтоб пойти с кем-то, кроме твоего отца.
Д: Есть много вещей, которые ты не делала, а я делаю.
М: Ты на что намекаешь?
Д: Ни на что. Я только хочу знать, смогу ли я оставить у тебя детей на ночь.
М: Ты хочешь остаться с ним на ночь? (кричит куда-то в сторону) Хаим, твоя дочь сошла с ума! Иди послушай, что она придумала! (в телефон) Что скажет твой муж, когда об этом узнает?
Д: Мой БЫВШИЙ муж! Не думаю, что его это беспокоит. С того дня, когда он меня бросил, он, вероятно, никогда не спал в одиночестве!!!!!!!!!!!!!!
М: Так ты собираешься спать у этого неудачника? Ты хочешь загнать нас с папой в гроб!
Д: Он не неудачник!
М: Человек, который встречается с разведенной женщиной с детьми – это неудачник и паразит!
Д: Я не хочу спорить. Смогу ли я оставить детей у тебя на ночь?
М: Боже, боже!.. Бедные дети у такой матери.
Д: У какой «такой»?
М: Неустойчивой. Неудивительно, что муж тебя бросил. Бедняжка! Чтоб у него руки отсохли, у этого шлемазла!
Д: ХВАТИТ!!!!!
М: Не кричи на меня! Наверняка ты кричишь и на своего неудачника тоже!
Д: Сейчас ты уже заботишься о неудачнике?
М: Ага! Ты видишь, он все-таки неудачник! Я сразу это поняла! Мамино сердце не обманешь! Сначала тебя бросил муж, потом ты нашла неудачника. А что будет потом? Ты бросишь детей на произвол судьбы! (в сторону) Хаим, ты идешь или так и будешь смотреть в телевизор, пока твоя дочь гибнет? Старый пердун! Ты жалкий человек! Моя мама была права…
Д: До свиданья, мама.
М. Подожди! Не вешай трубку, я ещё не закончила! Когда ты привезешь детей?
Д: Я их не привезу! Я останусь дома!
М: Если ты всегда будешь сидеть дома, как ты надеешься кого-нибудь встретить? (в сторону) Хаим, она хочет остаться дома, как твоя сестра Сара, которая видит мужчин только по телевизору. Что ты там говоришь? Боже мой! Ты погубил мою молодость! Права была мама..
27
Про силу бажань.
- 30.05.15, 01:01
Замість епілогу. Колись дискутували з другом-атошником про діток... Я видала таку фразу, що діти ніколи не бувають вчасно. А він відповів: "Діти вчасно ЗАВЖДИ" 
Тепер занурюємося у у події практично дванадцятилітньої давності. Рік 2003. Я - студентка, що закінчила вже 5 курс, доросла, трохи мудра, трохи наївна, дуже закохана. Сьогодні перше липня! Такий щасливий день! Ми з Найкращим-У-Світі-Мужчиною маємо їхати подавати заяву до РАГСу!!! 1 травня мені освідчилися в коханні, а 8 - вже запропонували руку та серце! Він такий... такий... Він мене любить! Дуже гарно ставиться! Я точно знаю, що притягне будь-якого мамонта до моїх ніг. А я йому забезпечу затишок, душевний спокій та відчуття великого та сильного поряд зі мною - маленькою та слабкою... Але подавати заяву ми поїдемо аж після обіду, а зараз треба іти на практику (сьогодні перший день будемо вивчати роботу УЗД-апарату на кафедрі гінекології), на цілих пів-дня розлучаємося з коханим та треба якось налаштувати мозок на гінекологію... Хай їй грець!
Прийшли на кафедру, завели наш бравий третій десяточок до асистентського кабінету, показали той апарат, розповіли все, що мають знати студенти нашого рівня. Далі вирішили для прикладу когось подивитися під апаратом. Звісно, з дівчат. Всі у спідницях, крім мене. Ну не задирати ж їм поділ перед хлопцями! Звісно, лягла на кушетку я. Щось там нам на мені пояснювали, крутили монітор, щоб усім було видно... Далі викладачка мені сказала зайти до неї, всіх відпустила на перерву. А в кабінеті, як мокрим рядном, накрила мене немпримними новинами... Що зовсім я не така здорова, як вважала... І що діток навряд чи матиму без спеціального тривалого лікування... Такі діла...
.... По дорозі додому передумала все і так, і по-іншому... Можливість помилки лікаря УЗД виключена... От як я зараз Йому скажу? Ну, підготувалася до найгіршого фіналу і пішла говорити коханому все як є... Я розуміла, що він молодий здоровий мужчина, йому необхідно будувати повноцінну сім'ю, а не чекати, поки я полікуюся... Та і дівчат навкруги багато. Різних. Та піде, звісно. Нащо я йому?
Отак прийшла додому і все виклала як є. Не тримаю, кажу. Все розумію. Іди. Бажаю щастя.
І тут - о чудо! Він каже про те, що любить мене. Всю. Таку, як є! Хвору і здорову. Здатну до народження діток або ні. Йому потрібен не інкубатор для нащадків, а саме я, як особистість! Він згоден на всиновлення. Я ж з вересня на шостому курсі, будуть заняття по лікарнях, щоб придивлялася до діток, може, хтось сподобається, всиновимо. А можемо згодом, за пару років... Як вирішимо, так і буде. А зараз поїхали вже скоренько, РАГС за годинку зачиниться, а ми вже вирішили, що одружуємося тільки 2 серпня, тож заяву подати сьогодні останній термін.
2 серпня було весілля. Третього - вінчання. Я у церкві весь час подумки просила в Господа дитинку, щоб була схожа на мого чоловіка - такого люблячого та любимого...
13 вересня тест показав 2 смужечки. Ми тупо не вірили своїм очам!! Раділи як діти! Я погналася до лікаря - так, мабуть, вагітність, але не точно! Дали направлення на УЗД за два тижні. Вау! Є! 5 тижнів! Без патології, всі розміри плода по нормі.
Далі були якісь місяці денних стаціонарів, бо загроза викидня (здається, у всіх вагітних періодично таке є), але я примудрялася і у стаціонар показатися, і на заняття попасти. Бо шостий курс, він випускний, тож ні про яку академ-відпустку не було мови!
Мене навіть не нудило. І голова не паморочилася. І плямочок пігментних не було.
А колись мойви наїлася, чоловік купив копченої кілограм, та квасу літр, і необережно лишив пакетик біля мене... За 20 хвилин йому не лишилося і хвостика. Ще за пів-години я зрозуміла всі "радощі" токсикозу..... Мала і досі риби не їсть. Ніякої.
Перший рух плоду 19 грудня, на Миколая.
Термін мені поставили 20 травня. Не пішла я туди 20. Бо нормально себе почувала. І трохи боялася народжувати. Мама тоді сказала, що все одно народжувати прийдеться, бо ще ніхто у світі вагітним не лишився. Практично силоміць чоловік мене привіз 28 травня до пологового, лікар, що ми з ним домовлялися, що прийду 20, був у шоці. Він думав, що я давно народила.
Не буду вас напружувати подробицями тієї чудової ночі з 28 на 29 травня, напишу лише, що поспати мені не вдалося. О 8.40 ранку я стала мамою чудової дівчинки зростом 57 см і вагою 4450. Вона була найбільшою у пологовому будинку.
На операційному столі мені все здавалося, що дитя якось тихо запищало. Далі почала напружувати неонатолога, щоб рахував пальчики на ручках та ніжках... Далі "діставала" його, як оцінив за шкалою Апгар (шкала оцінювання новонароджених) і чому саме 8 балів, а не 10? Ну і що, що 10 не ставлять, а тільки пишуть у підручниках? Алеж поставили 8! Лікарю, за що зняли ті 2 бали???
Коротше кажучи, під час пологів ніхто з персоналу не постраждав, всі лишилися задоволеними і щасливими :)
Дитинка моя народилася як у казочці - за 10 місяців після одруження. І все так, як я хотіла: схожа на нього і характером, і зовні.
За два тижні після того я ще здавала державні іспити, але то вже зовсім інша історія))))
І далі цікава особливість: після тих пологів пройшли всі патології і лікар вже рекомендував користуватися методами планування сім'ї. Народження дитини виявилося зціленням.
З того дня минуло вже 11 рочків.... Так почався наш сьогоднішній ранок))
Я щодня дякую Богу за те, що тоді дослухався до моїх благань і дав це чудо.
Просто коли чогось дуже хочеш - весь Всесвіт починає тобі допомагати.
Ось ми тут бажання задумували)) Мабуть, про гарні оцінки))
Добраніч! Позитиву вам, любові та гарних вихідних!
27
Руський питає українського хлопчика в Донецьк
- 25.11.14, 15:09
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
Руський питає українського хлопчика в Донецьку:
- Мальчік, ти какой национальності?
- Українець.
- Ти же на Донбасє, в Новоросії раділся. Какой же ти украінєц?
- Дядечку, якщо голуб у стайні народився, він що - конем став?
- Мальчік, ти какой национальності?
- Українець.
- Ти же на Донбасє, в Новоросії раділся. Какой же ти украінєц?
- Дядечку, якщо голуб у стайні народився, він що - конем став?
28
Янголята, наші діти
- 07.12.10, 19:15
- Творческая Masterская
Присвята нашим діточкам
Заклик до свідомості та мудрості дорослих
Небожителі чудові,
Ніжні вісники любові
Променяться щирим світлом,
Миротворці – наші діти.
Дав їм Бог могутні крила,
Нездоланні волю й силу
Йти на Землю з Небосвіту –
Щоб ЛЮБОВ на ній розквітла.
Нам на щастя, просто в руки
Сходять з Неба, терплять муки –
Світлоносці не в пошані,
Не на часі – злет високий;
Крила меншають, всихають…
Янголята підростають -
Рік за роком, крок за кроком.
Вже і дні життя останні…
Повертатися до Бога
Час. Остання путь-дорога…
За плечима крила сильні;
Вгору злет – додому!!! – вільний…
07.12.2010
Stepans’ka Marina (SMG)
20
Найкращий комплімент ))
- 29.07.15, 17:58
Недавно у нас були гості: подруга і її три сина ("малиші-карандаші") 
Старший з них, Ваня, це мій грудний син.
Я його так називаю через те, що коли йому було 3 місяці, мамочка лишила його у мене- "на часик",а пришла через 3 "часика", з їжі лишила тільки пляшечку з ромашковим чаєм, яка швидко була порожня.
Коли Ваня голодний почав подавати свій чоловічий голос, я забігала по квартирі не знаючи що вхопити таке їстівне для дитини такого віку, а на балконі спав мій рідний, та крім своїх натур продукт , хапати було більше нічого, так Ваня став моїм грудним сином і тут же заснув.(слава богу, не розбудив мого богатиря, молодшого аж на 4 дні за Ванька, бо моя уява вже намалювала мені картину коли я мечусь між двома ними не знаючи як їх заспокоїти і що робити).
, хапати було більше нічого, так Ваня став моїм грудним сином і тут же заснув.(слава богу, не розбудив мого богатиря, молодшого аж на 4 дні за Ванька, бо моя уява вже намалювала мені картину коли я мечусь між двома ними не знаючи як їх заспокоїти і що робити).Але, лірику в сторону 
У Вані за ці роки вже зявилося два малих брата, і така картина маслом, коли я зайшла в дитячу: вони всі сидять на підлозі і граються, троє гостей і мій четвертий, скрізь діти, цілий садок 
Награлися, і коли мама сказала "нам пора додому", вони шеренгою всі до виходу:
Іван, Лука, Марк (всі апостоли) .Найменший, Марк, сів на підлозі, щоб взутися, вовтузився і видав фразу,яку я сприйняла як найкращий комплімент собі " вот бы нам здесь жить!"
Шедеврально.
Шедеврально.Доповнено: знайшла фотку де мій рідний син і грудний син на диванній "тусовці" Мій- з "окорочками", справа))
Мій- з "окорочками", справа))
22
Про хорошу дівчинку для ранкового позитиву
- 23.10.14, 06:29
- Ми любимо тебе, Україно!
Семилетние девочки обычно на день рождения просят помаду, куклу, платье, в крайнем случае набор Лего. Эта девочка попросила деньги. Родители и гости пожали плечами и, так как слово именинницы закон, выполнили. Ребенок получив деньги, внимательно их пересчитал и выдал - "купите дядям на фронт что им нужно. пусть моя страна победит."
Родители человека выполнили просьбу - 120 упаковок химических грелок завтра будут переданы Роману Донику, а он распределит их по необходимости своим подшефным.
Вместе с грелками человек передала рисунок и письмо. Письмо я вам привожу в авторском исполнении. А вот имя ребенка разглашать не буду, человека воспитывают по правилу, что добро нужно делать молча.
Текст письма Человека Бойцам. Стиль автора, орфография и прочее тоже.
"Уважаємие ваении. я вас підтримую. я хочу, щоб україна змогла побити всіх злочинців. тому я вивчаю українську мову. я харьковчанка. я хочу передати подарунок який допаможе виграти війну. я вчуся в 2-а класі. і у нашій школі дуже добрі учні, вони нікого не предають. я хочу щоб в нашій країні не якої війни не було"
Родители человека выполнили просьбу - 120 упаковок химических грелок завтра будут переданы Роману Донику, а он распределит их по необходимости своим подшефным.
Вместе с грелками человек передала рисунок и письмо. Письмо я вам привожу в авторском исполнении. А вот имя ребенка разглашать не буду, человека воспитывают по правилу, что добро нужно делать молча.
Текст письма Человека Бойцам. Стиль автора, орфография и прочее тоже.
"Уважаємие ваении. я вас підтримую. я хочу, щоб україна змогла побити всіх злочинців. тому я вивчаю українську мову. я харьковчанка. я хочу передати подарунок який допаможе виграти війну. я вчуся в 2-а класі. і у нашій школі дуже добрі учні, вони нікого не предають. я хочу щоб в нашій країні не якої війни не було"
26
