хочу сюда!
 

Алина

33 года, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 33-47 лет

Заметки с меткой «школа»

Дитинство.

1. Була в мене подружка, баба Соня. Чи не єдина доросла, котру я взагалі дорослою не сприймала. Це найближча сусідка. Іноді мене з нею лишали, ми нігті фарбували на руках, ногах. Багато говорили про життя. Я не дуже розуміла, нащо мені та школа і чи хочу взагалі туди, тож вона пообіцяла, що піде зі мною до першого класу і сидітиме за однією партою. І не пішла. Я їй влаштувала розбірки увечері 1 вересня і навіть обізвала брехухою, змушена була вибачатися, бо батько то все почув.

2. Блатні пісеньки. Мій дід у свої 12 років за сталінських часів був судимий та ув'язнений. Іноді (коли вип'є), співав блатняк. Мені завжди в таких випадках говорили дорослі "іди, не слухай оце". Ну я-то все одно слухала. І співала потім однокласницям, коли разом зі школи теліпалися. Саме так, бо ми не йшли, а спинялися через кожні 2-3 кроки, щоб порахувати ґав тощо. Дорога зі школи додому відстанню кілометр могла займати годину. 

3. Музичний талант. Мене не прийняли до музичної школи. І досі якщо треба, щоб гості пішли, мене просять заспівати. Іноді це моє безталання є предметом шантажу)

4. Взагалі була спокійною дитиною. Бабуся казала, що "Таню можна посадити на стільчик, і вона там годинами сидітиме". А дід казав, що "Таня гірша від хлопця". Обидвоє були праві, бо хорошою дівчинкою я була наодинці. Або з дорослими. А в колективі однолітків мозковим центром. Це з моєї, відмінницької, подачі у третьому класі увесь клас влаштував бойкот вчителю. Бо він публічно побив учня, ні за що. Тоді не було заведено скаржитися батькам, ми все вирішували самі.

5. Вперше покурила у 6 років. Сиділи ми на лавці гуляли: я, мій брат з Одеси, ще троє сусідських хлопців. Всі малі ( років 5-6), а я - найстарша, семилітня, за місяць до школи. Говорили про цигарки і що ніхто ще не спробував. Аж тут проїздить машина, з неї викинули димлячий бичок. Я, недовго думаючи, забираю його й докурюю на очах у шпани. Кашляла й смерділа ще довго, але респектом в їхніх очах користуюсь досі))

6. Безстрашні були: однокласниця жила у багатоповерхівці, ми тоді вже у 5 класі були, навчалися у другу зміну. Я завжди зранку приходила до неї, і, поки батьки на роботі, ми лазили на дах. Щось кричали, виходили на самий краєчок щоб похизуватися безстрашністю. Кидали сирі яйця з даху: на людей, машини і так просто. Колись поцілили дільничному на фуражку, втекли непоміченими, він нас, двох зразкових дівчаток, ні в чому не міг запідозрити, ходив по хлопчачих сім'ях з розборками.

7. Хотіла бути дитячим лікарем, але гралася чомусь у школу. В мене було багато ляльок (12 штук), всі вони сиділи за табуреточками на маленьких стільчиках. Кому не вистачало місця - були покарані й вигнані з класу. 

8. Любила новий рік і зиму. Батько приносив величезну ялину, аж під стелю, триметрову, вона займала половину великої кімнати, ми всі разом прикрашали. Я любила вимкнути світло, увімкнути підсвітку й лежати, фантазувати. Мандаринки,  апельсинки, навіть сирки в шоколаді аж із Києва якось були. А ще робили листівки з тих ялинкових іграшок, що розбилися ненароком. Треба було їх на пилючку подрібнити, вирізати листівку, помазати клеєм та посипати отим пилком. Краса! 

9. На всі свята я підписувала листи усім родичам та друзям, це був мій обов'язок. Я писала список, кого вітатиму, мама виділяла бюджет, я купляла листівочки по списку + 2 запасних. І підписувала. Обов'язково гарно і без помилочок. Родичі досі згадують.

10. Колись полізла рукою у воду, що грілася у відрі кип'ятильником. Мама прала й сказала піти перевірити, чи не нагрілася бува там вода. Ну я рукою й перевірила. Більше так не роблю.

11. Тортури ікрою. Мій дядько нам на подарунки (теж десь під нов.рік) привозив трилітрову банку червоної ікри. І я мала з'їсти хоча би одненьку столову ложку на день. Не любила, відмовлялася, ховала за заварником у кухні, щоб не їсти))

12. Поміняла три школи. Це три різні колективи. Зрозуміла, що для авторитету треба гарно навчатися та нічого не боятися. Особливо з того, що бояться однолітки.

Дякую батькам. Мама мотивувала до навчання, а батько - до сміливості.




Проект "душа назовні", 
гроші можете перевести волонтерам, 
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=524590134723440&id=100015173746469 ;)

Каліграфія. Згадаймо, як то було...

Згадаймо, як то колись було, і покажіть лікарям...

Протягом двох років труїли дітей неякісними харчовими продуктами

Якість харчування і пов’язане з ним здоров’я дітей, одна із найбільш чутливих тем для кожної української родини. Тому не можуть не викликати обурення намагання деяких комерсантів заробити на підростаючому поколінні.

Саме такі факти виявлені в діяльності ТОВ «Стартрейдинг», яке очолює Руслан Шаріпов. Це підприємство протягом 2016 – 2018 років здійснювало постачання неякісних продуктів харчування до освітніх закладів Києва та Київської області.

Злочинна діяльність «Стартрейдингу» неодноразово призводила до важкого отруєння вихованців дитячих садків та учнів шкіл, їх госпіталізації. Так у одному з дошкільних навчальних закладів Голосіївського району одинадцять дітлахів потрапили на лікарняні ліжка з діагнозом сальмонельоз та рота вірусна інфекція саме після вживання продуктів у школі .

Не дивлячись на те, що діяльність  ТОВ «Стартрейдинг» вже перебувало в центрі уваги ЗМІ  - https://fakty.ua/222426-vmesto-slivochnogo-masla-v-detskie-sady-i-internaty-obolonskogo-rajona-kieva-postavlyali-surrogat,https://112.ua/statji/palmovoe-maslo-i-vrednye-zhiry-chem-travyat-detey-v-shkolah-i-kak-s-etim-borotsya-443961.html, та ставало предметом журналістських розслідувань , зокрема, ГО «Стоп Корупції» http://stopcor.org/nedityachi-igri-z-dityachim-harchuvannyam-rozsliduvannya-stop-koruptsiyi/, вони  вкотре цьогоріч стали переможцями тендерних торгів, уклавши понад 50 договорів на поставку харчових продуктів на загальну суму понад 50 млн. грн. Серед установ і організацій, з якими заключенні угоди – міські та районі управління освіти Києва і області, Київська міська клінічна лікарня №8.

Як стало відомо ЗМІ, замовники, зокрема, кілька закладів освіти, неодноразово скаржилися органам влади на низьку якість харчових продуктів від цих постачальників.

Правоохоронці порушили за цими фактами кримінальне провадження та провели перевірки тендерної документації, ініціювали перевірки якості поставленої продукції.

Дослідження ДП «Укрметртестстандарт» виявили у молочній продукції шкідливі транс-ізомерні жирні кислоти, які збільшують ризик виникнення раку і хвороб серця, а у партіях макаронних виробів взагалі знаходились домішки фекалій мишей.

Крім того, ділки ще й непогано нажилися на дитячих харчах – правоохоронці виявили факти укладання ними фіктивних договорів з низкою фірм-одноденок, що дозволило привласнити їм мільйони гривень.

Наведені факти стали підставою для численних кримінальних проваджень, що розслідувалися правоохоронцями Києва та області. Однак, деякі з цих кримінальних справ, попри кричущі докази злочинів проти дітей, були закриті. Цікаво – чому???

Обо всем понемногу



А у нас все репетируют и готовятся к приезду Пороха. Потемкинские деревни, блин.

Эх, где мои школьные годы...Мне очень нравилось учиться - в школе был отличником, медицинский окончил с красным дипломом, а когда атестовался на высшую категорию мое дело (с огромным количеством авторских иллюстраций и сонограмм) кафедра выставила на стенд в качестве образца и как собственное достижение.

Куда-то пропали нормальные сновидения (про нормальный сон - вообще молчу, а снотворные не действуют). Вместо нормальных снов - какой-то деперсонализированный зацикленный абсурд. Какие-то неконгруэнтные геометрические фигуры, которые пытаются подогнаться друг под друга. Ничего человеческого или хоть как-то понятного. Изматывает.

На работе ничего интересного, дома тоже.

И вот еще. Кабельщики вообще охренели. Не осталось каналов, которые можно смотреть. Сегодня отрубили National Geografic. Капец, из 72 каналов -- 90% политические срачи и заказухи, остальное - немного мультиков, телемагазины, отстойная музыка и два футбола. Из того, что можно смотреть осталось только Discovery и Animal Planet. Хотя самый интересный был - National Geografic. Сволочи. Хотят всех дебилизировать и зомбировать своими политсрачами. Избиратель, который хочет смотреть снукер и National Geografic нашему султанату не нужен - слишком независим. 

Ненавижу!

В рамках проекта "Душа наизнанку недорого"
Карта Приватбанка - 5168 7573 2914 3327

Map

1-ше Вересня.


1-ше  Вересня.  Продовження.

Урок в американській школі.

Класна керівниця знайомить клас з новеньким:

- Діти, у нас новенький - Шакіра Сузукі з Японії.Починаємо урок і подивимося, як добре ви знаєте американську історію; хто сказав: «Свобода або смерть»? У класі мертва тиша…

 

Сузукі підкидає руку:

- Патрік Генрі, 1775 рік, Філадельфія.

 

- Дуже добре. А чиї слова: «Держава - це народ, і як такий ніколи не повинен померти»?

 

Знову рука Сузукі:

- Абрахам Лінкольн, 1863 рік, Вашінґтон.

 

Вчителька суворо дивиться на клас:

- Соромно, діти! Сузукі - японець, а знає американську історію краще за всіх!

 

У цей момент тихий голос із задньої парти:

- Дістали срані япошки!

 

Вчителька різко обертається:

- Хто сказав ??? !!

 

Сузукі схоплюється і відтарабанює:

- Генерал Макартур, острів Гвадалканал, 1942 рік.

 

При повному онімінні класу, вигук з «Камчатки»:

- Та смокчи ти!

 

Вчителька йде плямами:

- Хтоооо ??? !!!

 

Сузукі миттєво схоплюється:

- Білл Клінтон Моніці Левінські в Овальному кабінеті, Вашингтон, 1997 рік.

 

Обурений крик:

- Сузукі - гівно !!!

 

І ні секунди затримки:

- Валентино Россі на мотогонках ГранПрі-Бразилія в Ріо де Жанейро 2002 рік! - випалює японець!

 

Клас в істериці, училка в непритомності, відчиняє двері і з'являється розлючений директор школи:

- Твою мать! Що тут за бардак ??? !!!

 

Сузуки не встиг ще сісти:

- Президент Єльцин, засідання парламенту Росії, 1993рік!

 

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
49
предыдущая
следующая